Перегляд вихідного коду сторінки Київський національний університет імені Тараса Шевченка

{{redirect|КНУ|Криворізький національний університет}}
{{Картка:Університет
|назва          = Київський національний університет імені Тараса Шевченка
|абревіатура    = КНУ ім.Тараса Шевченка
|назва латиною  = Universitas Kioviensis
|зображення     = [[Файл:Universidad Roja de Kiev.jpg|300px|Головний корпус університету]]
|емблема        = [[Файл:Київський національний університет імені Тараса Шевченка.png|100px]]
|кольори        = {{scarf|{{cell|#000000}}{{cell|#E62020}}{{cell|#000000}}}}
|підпис         = Центральний корпус університету
|оригінал       =
|девіз          = {{lang-la|Utilitas, Honor et Gloria}} («Користь, честь і слава»)<ref>Користь, Честь і Слава</ref>
|факультети    =14 факультетів, 8 інститутів, 1 відділення, 2 коледжі та 21 підрозділ
|рік заснування = [[1834 в Україні|1834]] <!-- обов'язкове поле (do not edit) -->
|рівень акредитації = IV
|ректор          = [[Губерський Леонід Васильович]]
|тип             = національний, класичний
|студенти        = 28000 (в 2015—2016 н.р.)
|доктори         = 583<ref>{{Cite web |url=http://senate.univ.kiev.ua/data2009.htm#19 |title=УХВАЛА Вченої ради «Про кадрову політику Київського національного університету імені Тараса Шевченка» |accessdate=24 листопад 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100616003757/http://senate.univ.kiev.ua/data2009.htm#19 |archivedate=16 червень 2010 |deadurl=yes }}</ref>
|професори       = 487<ref>Там само</ref>
|положення       = {{coord|50|26|30.85|N|30|30|40.73|E|type:landmark_region:UA}}
|розташування    =
|сайт            = knu.ua
|адреса          = 01601, Україна, [[Київ]], [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирська]], 60
}}
'''Київський національний університет імені Тараса Шевченка'''&nbsp;— державний [[заклад вищої освіти]] України, розташований у місті [[Київ|Києві]]. З [[2009]]&nbsp;до [[2014]] року мав статус автономного [[Дослідницький університет|дослідницького університету]]<ref name="дослідн">{{cite web | title = Кабінет Міністрів України; Постанова від 29.07.2009 № 799 | work =  | 3 =  | url = http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/en/799-2009-п | accessdate = 2017-08-11 | archiveurl = https://www.webcitation.org/6HWbBviUP?url=http://news.yurist-online.com/laws/5854/ | archivedate = 20.06.2013 | deadurl = no }}</ref>.

== Історія ==

=== Передісторія ===
[[Файл:Franz_Krüger_-_Portrait_of_Emperor_Nicholas_I_-_WGA12289.jpg|thumb|upright|Імператор Микола І, за чиїм указом був заснований Університет Св. Володимира]]
[[Файл:Ster en grootkruis van de Orde van Sint-Vladimir voor niet-christenen.jpg|thumb|right|upright|Стрічки ордена Св. Володимира. Червоний колір будівлі «Червоного корпусу» пов'язаний зі [[стрічка]]ми [[орден]]а Св. Володимира (червона та чорна), отже, Будівля Київського університету Св. Володимира мала відображати ці кольори (це офіційна версія за часів [[Російська імперія|Російської імперії]] та сучасної України).]]
Ідея заснування університету в Києві виникла в панівних колах [[Російська імперія|Російської імперії]] ще на початку XIX&nbsp;ст., відразу після відкриття таких закладів у [[Казанський державний університет|Казані]] (заснований у 1804&nbsp;р.) та [[Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна|Харкові]] (заснований у 1805&nbsp;р.). Однак втілювати в життя плани створення університету влада розпочала лише 1833&nbsp;р., після закриття двох найбільших навчальних осередків Віленського навчального округу: [[Кременецький колегіум|Кременецького ліцею]] на [[Волинь|Волині]] та [[Вільнюський університет|Імператорського Віленського університету]], які стали основою новозаснованого університету.

З [[Кременецький колегіум|Крем'янця]] до Києва перевезли бібліотеку (34&nbsp;378 томів), хімлабораторію (540 апаратів), гербарій (1500 видів флори), мінералогічний (15&nbsp;538 експонатів), фізичний (251 інструмент і прилад), зоологічний (20&nbsp;487 експ.), нумізматичний (понад 17&nbsp;000 монет, майже половина античні), образотворчого мистецтва (450 предметів) кабінети. До Києва також перевезли найкращу частину ботсаду (8000 рослин і 50 дерев у горщиках, 15&nbsp;000 живих рослин, 10&nbsp;000 видів насіння, 300 різновидів засушених фруктів). Першим директором став колишній очільник [[Кременецький ботанічний сад|ботанічного саду]] при Кременецькому ліцеї [[Вілібальд Бессер]]<ref>''П. Даниляк''. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні… С. 64</ref>. Пізніше з [[Вільнюс|Вільна]] в 1840 році перевели Віленську медико-хірургічну академію (до 1832 року&nbsp;— медичний факультет Імператорського Віленського університету) разом з матеріально-технічною базою, бібліотекою та більшою частиною викладачів. Також новостворений університет отримав (за винятком майна, переданого Імператорській римсько-католицькій духовній академії, створеній на основі колишнього теологічного факультету Віленського університету) решту власності ліквідованого університету<ref>[http://kpbc.umk.pl/dlibra/docmetadata?id=26744 Stan nauk lekarskich za czasów Akademii Medyko-Chirurgicznej]</ref>, що включала в себе значну частину його [[Бібліотека Вільнюського університету|видатної бібліотеки]] (за винятком дублетів, переданих [[Харківський університет|Імператорському Харківському університету]]).

=== Російська імперія ===
8 листопада 1833&nbsp;р. імператор [[Микола І]] підтримав подання міністра народної освіти графа C.&nbsp;Уварова та указом від [[2 листопада]] [[1833]] року заснував [[Імператор]]ський університет Святого Володимира. 25 грудня 1833&nbsp;р. імператор затвердив проект Тимчасового статуту й штатний розпис Університету. 28 (16 за ст. ст.) липня 1834&nbsp;р. (в день пам'яті рівноапостольного кн. Володимира) відбулося урочисте відкриття закладу<ref>Дело об открытии юридического факультета от 31 августа 1834 г. по 17 января 1835 г.&nbsp;— Державний архів м. Києва.&nbsp;— Ф. 16.&nbsp;— Оп. 465.&nbsp;— Спр. 6.</ref>. [[28 серпня]] [[1834]]&nbsp;р. в Університеті розпочалися заняття.

Це був другий заклад вищої освіти на території підросійської України після [[Харківський університет|Харківського Імператорського університету]]. Початковою метою, що ставилася перед Київським університетом, був намір позбавити культурної підтримки, а відтак русифікувати полонофільську київську [[інтелігенція|інтелігенцію]], яка була вороже налаштована до влади та співчувала [[Польське повстання 1830—1831|Польському повстанню]] [[1830]]–[[1831]] років. Апеляція до імені князя [[Володимир Святий|Володимира]] символізувала саме цей напрямок діяльності.<ref>''Манойленко А. С., Манойленко Ю. Е.'' Спор славян между собою: общественное движение в Юго-Западном крае Российской империи в царствование Николая I. — СПб.: Дмитрий Буланин, 2015. — 317, [2] с. — ISBN 978-5-86007-790-4</ref>

[[28 серпня]] [[1834]] року Київський університет прийняв перших 62 студентів. Початково діяв лише один&nbsp;[[Філософський факультет КНУ|філософський]] факультет з двома відділеннями&nbsp;— історико-філологічним та фізико-математичним. [[1835]] року відкрився юридичний факультет, а 1841 року&nbsp;— [[Медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира|медичний]]. Філософський згодом розділився на два самостійні факультети. З такою структурою університет працював до [[1917]] року.
[[Файл:Університет Св.Володимира Київ 1911.jpg|left|thumb|Університет Святого Володимира, початок 1910-х років]]
[[Файл:Nikolaysad2.JPG|thumb|left|Пам'ятник Миколі І, навпроти Київського Університету, 1917]]
До [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] в університеті викладали відомі вчені: математики [[Делоне Борис Миколайович|Борис Делоне]], [[Граве Дмитро Олександрович|Д.&nbsp;О.&nbsp;Граве]], [[Дяченко Микита Андрійович|М. А.]] і [[Дяченко Амос Андрійович|А.&nbsp;А.&nbsp;Дяченки]], [[Букреєв Борис Якович|Б.&nbsp;Я.&nbsp;Букреєв]] (з 1889 до 1962), фізики [[Шіллер Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Шіллер]], [[Косоногов Йосип Йосипович|Й.&nbsp;Й.&nbsp;Косоногов]], [[Авенаріус Михайло Петрович|М.&nbsp;П.&nbsp;Авенаріус]], астрономи [[Фабриціус Василь Іванович|В.&nbsp;Фабриціус]], [[Фоґель Роберт|Р.&nbsp; Фоґель]], [[Хандриков Митрофан Федорович|М.&nbsp;Ф.&nbsp;Хендриков]], зоологи [[Ковалевський Олександр Онуфрійович|О.&nbsp;О.&nbsp;Ковалевський]], [[Сєверцов Олексій Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Сєверцов]], [[Коротнєв Олексій Олексійович|О.&nbsp;О.&nbsp;Коротнєв]], історики і філософи [[Максимович Михайло Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Максимович]] (перший ректор), [[Костомаров Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Костомаров]], [[Довнар-Запольський Митрофан Вікторович|М.&nbsp;В.&nbsp;Довнар-Запольський]], [[Іконніков Володимир Степанович|В.&nbsp;С.&nbsp;Іконніков]], [[Драгоманов Михайло Петрович|М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманов]], [[Лучицький Іван Васильович|І.&nbsp;В.&nbsp;Лучицький]], [[Кулаковський Юліан Андрійович|Ю.&nbsp;А.&nbsp;Кулаковський]], літератор [[Дашкевич Микола Павлович|М.&nbsp;П.&nbsp;Дашкевич]], філолог [[Перетц Володимир Миколайович|В.&nbsp;М.&nbsp;Перетц]], юристи [[Кістяковський Олександр Федорович|О.&nbsp;Ф.&nbsp;Кістяківський]], [[Ренненкампф Микола Карлович|М.&nbsp;К.&nbsp;Ренненкампф]], [[Богородський Сава Йосипович|С.&nbsp;Й.&nbsp;Богородський]], [[Ейсман Густав Іванович|Г.&nbsp;І.&nbsp;Ейсман]], економісти [[Бунге Микола Християнович|М.&nbsp;Х.&nbsp;Бунге]], [[Вернадський Іван Васильович|І.&nbsp;В.&nbsp;Вернадський]] (батько першого президента АН УРСР&nbsp;— НАНУ, академіка [[Вернадський Володимир Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського]]), хіміки [[Реформатський Сергій Миколайович|С.&nbsp;М.&nbsp;Реформатський]], [[Ельтеков Олександр Павлович|О.&nbsp;П.&nbsp;Ельтеков]], [[Бунґе Микола Андрійович|М.&nbsp;А.&nbsp;Бунге]], механік [[Суслов Гаврило Костянтинович|Г.&nbsp;К.&nbsp;Суслов]], геолог [[Андрусов Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Андрусов]], вчені-медики [[Бец Володимир Олексійович|В.&nbsp;О.&nbsp;Бец]], [[Хржонщевський Никанор Адамович|Н.&nbsp;А.&nbsp;Хржонщевський]], [[Скліфосовський Микола Васильович|М.&nbsp;В.&nbsp;Скліфосовський]], [[Мінх Григорій Миколайович|Г.&nbsp;М.&nbsp;Мінх]], [[Підвисоцький Володимир Валеріанович|В.&nbsp;В.&nbsp;Підвисоцький]], [[Шимановський Юлій Карлович|Ю.&nbsp;К.&nbsp;Шимановський]], [[Високович Володимир Костянтинович|В.&nbsp;К.&nbsp;Високович]], [[Караваєв Володимир Опанасович (хірург)|В.&nbsp;О.&nbsp;Караваєв]], [[Цицурін Федір Степанович|Ф.&nbsp;С.&nbsp;Цицурін]], [[Образцов Василь Парменович|В.&nbsp;П.&nbsp;Образцов]], [[Волкович Микола Маркіянович|М.&nbsp;М.&nbsp;Волкович]], патолог [[Ліндеман Володимир Карлович|В.&nbsp;К.&nbsp;Ліндеман]], гігієніст [[Корчак-Чепурківський Овксентій Васильович|О.&nbsp;В.&nbsp;Корчак-Чепурківський]], архітектор [[Беретті Вікентій Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Беретті]] та інші. Частина з них були випускниками університету.

Ще від середини 19 ст. університет став одним із осередків науки і передової громадської думки в Україні. Тут вчилися члени [[Кирило-Мефодіївське братство|Кирило-Мефодіївського товариства]]&nbsp;— [[Білозерський Василь Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Білозерський]], [[Андрузький Георгій Левович|Г.&nbsp;А.&nbsp;Андрузький]]; Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченко працював в 1845-47 рр. в Археографічній комісії при університеті. До 1917&nbsp;р. університет підготував близько 20 тисяч спеціалістів. Активні учасники Київсько-Харківського товариства були ініціаторами заснування недільних шкіл.
{{Main|Тарас Шевченко і Київський університет}}
[[Файл:P1280600-1.JPG|170px|thumb|Меморіальна дошка Тарасові Шевченку на фасаді [[Червоний корпус КНУ|Червоного корпусу Київського університету]]]]
Університет названо у 1939 році на честь українського поета [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]]. Після закінчення Петербурзької академії мистецтв він працював тут як співробітник археографічної комісії (у 1845—1846 роках). Розгром у 1847 році Кирило-Мефодіївського товариства й арешт Шевченка перервали його роботу, але не знищили зв'язки поета з університетом. Після звільнення Шевченко написав «Букварь Южнорусский» для недільних шкіл, займався його розповсюдженням, листувався з першим ректором університету Михайлом Максимовичем.

1848 року при університеті (1-й поверх) засновано хірургічну клініку В.&nbsp;О.&nbsp;Караваєва, де оперував також М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогов. У січні 1847 в актовому залі концертував [[Ференц Ліст|Ф.&nbsp;Ліст]]. Тут відбувалися виставки передвижників. У 1861—1919 щомісяця видавалися «Университетские Известия», працювало 10 наукових товариств: дослідників природи, фіз.-математичне, фіз.-хімічне, хірургічне, історичне Нестора-літописця, юридичне… В 1883 було засновано університетську медичну клініку (тепер&nbsp;— бульвар Шевченка №&nbsp;17). 1880 в університеті було проведено випробування першої у світі системи одночасного телеграфування і телефонування по одному й тому ж дроту (винахідник [[Ігнатьєв Григорій Григорович|Г.&nbsp;Г.&nbsp;Ігнатьєв]]).

У середині [[1880]]-х рр. в університеті налічувалось близько 20 музеїв та навчальних кабінетів.
Основу найстаріших його музеїв&nbsp;— [[Ботанічний музей|Ботанічного]], [[Зоологічний музей Київського університету|Зоологічного]], Геологічного складали надходження від [[Кременецький колегіум|Кременецького ліцею]] і [[Вільнюський університет|Віленського університету]]. Так само після передачі у [[1834]]&nbsp;р. [[Колекція|колекцій]] з [[Вільнюський університет|Віленського університету]], Уманського, Луцького та Почаївського училищ виник [[Нумізматика|нумізматичний кабінет]]. Вже в день урочистого відкриття до Київського університету надходять археологічні колекції з [[Археологічні дослідження|розкопок]] [[Стародавній Київ|стародавнього Києва]] разом з [[План (картографія)|планами]] і [[Карта місцевості|картами]], а до мінералогічного кабінету&nbsp;— колекція [[мінерал]]ів та інших [[експонат]]ів. Зібрання старожитностей університету згодом перетворилося на перший у Києві археологічний музей, що на поч. [[XX століття|ХХ ст.]] мав більш як 11 тисяч одиниць зберігання.
І хоча від них вціліло дуже мало, натомість збереглися [[Традиція|традиції]] створення і [[Застосування|використання]] музейних колекцій, що [[Інтеграція|інтегровані]] в навчальний та [[Наукове дослідження|науковий процеси]] як база для якісної [[Освіта|освіти]].
Нині це осередки [[Наукова діяльність|наукової діяльності]] [[Учитель|викладачів]], [[студент]]ів і [[аспірант]]ів, справжні [[Лабораторія|лабораторії]], що мають вузькоспеціальний характер, тісно пов'язані з галузевою науковою роботою, а їхні фонди є як результатом [[Наукова діяльність|наукової діяльності]], так і використовуються у [[Дослідження|дослідних цілях]].

Нині [[Музей|музеїв різних профілів]] в університеті десять, кожен з яких має свою цікаву історію заснування, поповнення й розвитку, тісно пов'язану з діяльністю [[Наукова школа|наукових шкіл]] та видатних діячів науки. До [[Історичний музей|музеїв історичного профілю]] належать: Музей історії університету, Археологічний музей, [[Етнографічний музей]]; до природничого&nbsp;— [[Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна|Ботанічний сад імені академіка О.&nbsp;В.&nbsp;Фоміна]], [[Ботанічний музей]], Геологічний музей, [[Зоологічний музей Київського університету|Зоологічний]], [[Канівський природний заповідник|Музей природи Канівського природного заповідника]], а серед галузевих&nbsp;— Музей історії астрономічної обсерваторії і [http://langs.com.ua/ Лінгвістичний музей]. Але більшість з них можна назвати комплексними, що поєднують у собі ознаки різних профілів. Майже всі музеї мають меморіальні розділи, або куточки про видатних діячів університетської науки.

У 1915—1916 роках університет було евакуйовано до [[Саратов]]а, у 1919—1920 до університету були приєднані [[Київські вищі жіночі курси|Вищі жіночі курси]], Київський юридичний інститут та інші навчальні заклади.

=== Українська Держава ===
Під час правління гетьмана [[Павло Скоропадський|Скоропадського]] Університет Св. Володимира отримав статус російського університету<ref>[http://holiday.univ.kiev.ua/ Київському національному університету імені Тараса Шевченка&nbsp;— 175 років]</ref>. В той же час паралельно працював заснований в 1917 році [[Український народний університет|Київський український державний університет]] більшість викладачів якого були одночасно були й професорами в Університеті Св. Володимира. З приходом більшовиків університети були об'єднані.

=== УРСР ===
Протягом 1920—1932 роках на базі університету функціонували інститути народної освіти ім. Драгоманова (до 1930), соціального виховання, професійної освіти, фізико-хіміко-математичний. У 1933 році університет відновлено у складі 7 факультетів. З грудня 1934 до середини 1935 року університет носив ім'я О.&nbsp;Ю.&nbsp;Шмідта<ref>[https://www.facebook.com/aleksey.yankovskiy.9/posts/1668800426582822 Університет імені О.&nbsp;Ю.&nbsp;Шмідта] // Фейсбук-сторінка Олексія Янковського.&nbsp;— 2018.&nbsp;— 7 вересня.</ref><ref>[https://www.facebook.com/aleksey.yankovskiy.9/posts/1668800426582822 Киевский государственный университет имени Отто Шмидта (Пролетарська правда, 28.04.1935)] // Фейсбук-сторінка Олексія Янковського.&nbsp;— 2016.&nbsp;— 19&nbsp;квітня.</ref><ref>[https://books.google.com.ua/books?id=DtV3CwAAQBAJ&pg=PA466&lpg=PA466&dq=Киевский+университет+имени+Шмидта&source=bl&ots=865Hh1K5mk&sig=Gl1U7Coeh0lOOeP5e8JdtZbrQVo&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj34seJ9ezfAhXRqIsKHZhBAAUQ6AEwBHoECBEQAQ#v=onepage&q=Киевский%20университет%20имени%20Шмидта&f=falseОтто Юльевич Шмидт в истории России XX века и развитие его научных идей.&nbsp;— М.&nbsp;: Физматлит, 2011.&nbsp;— <!--680 с.--> С. 466—467.] ''Уже в первой половине 1935 года приставку «имени О.&nbsp;Ю.&nbsp;Шмидта» перестали употреблять''; Довгань Костянтин Геннадійович. Київський університет в умовах посилення сталінського тоталітарного режиму (1933—1941&nbsp;рр.) / автореф. дис… канд. іст. наук: 07.00.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка.&nbsp;— К., 2008.&nbsp;— 16 с.; та сама дисертація, с. 72–73.</ref>

У 1939 році закладові присвоєно ім'я Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка.

Під час німецької окупації університет було відкрито в листопаді 1941&nbsp;року, його ректором був призначений [[Штеппа Костянтин Тодосьович|К.&nbsp;Т.&nbsp;Штеппа]]<ref>{{Cite web |url=http://shron.chtyvo.org.ua/Astafiev_Oleksandr/Kost_Shtepa.pdf |title=Архівована копія |accessdate=30 грудень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141230044242/http://shron.chtyvo.org.ua/Astafiev_Oleksandr/Kost_Shtepa.pdf |archivedate=30 грудень 2014 |deadurl=yes }}</ref>, але вже в 1942&nbsp;р. закрито.

Водночас значна частина персоналу відступила з радянськими військами і була евакуйована до м. Кзил-Орди Казахської РСР, де в 1942—1943 роках Київський університет було злито з Харківським в Об'єднаний український університет.

Після визволення Києва в листопаді 1943&nbsp;р., незважаючи на заподіяні німецькими окупантами руйнування (висаджено в повітря головний корпус, знищено кабінети, бібліотеки), у січні 1944 року університет відновив свою діяльність. У 1949 році функціонувало 12 факультетів. 1960 року в університеті відкрито факультет студентів закордонних держав.

=== Україна ===
[[Файл:Мітинг_біля_стін_Київського_університету,_1990_р..JPG|thumb|Мітинг біля стін Київського університету [[24 липня]] [[1990]]&nbsp;р.]]
Указ Президента України від 21 квітня 1994&nbsp;р. встановив, що Київський університет імені [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] є національним університетом зі статусом самоврядного (автономного) державного закладу вищої освіти, який здійснює свою діяльність відповідно до власного Статуту.

[[25 листопада]] [[1999]] року [[Кучма Леонід Данилович|Леонід Кучма]] збільшив автономію університету, підпорядкувавши його Президенту України, і прирівняв посаду ректора університету до статусу міністра України<ref>[http://www.univ.kiev.ua/ua/geninf/ukaz/#1 Указ Президента України «Про Київський національний університет імені Тараса Шевченка» від 25 листопада 1999 року ]</ref>. Через дев'ять років, [[5 травня]] [[2008]] року, [[Ющенко Віктор Андрійович|Віктор Ющенко]] віддав вказівку реформувати Київський університет, з метою перетворити його на головний навчально-науковий центр України<ref name="president.gov.ua">[http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/412/2008 Указ Президента України «Про заходи щодо підвищення статусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка» від 5 травня 2008 року №&nbsp;412]</ref>. Він також надав університету права на затвердження індивідуальних умов прийому абітурієнтів, визначення чисельності студентів, слухачів, аспірантів, докторантів, здобувачів наукових ступенів кандидата та доктора наук<ref name="president.gov.ua"/>.

29 липня 2009&nbsp;р. [[Кабінет Міністрів України]] прийняв постанову №&nbsp;795 про Київський університет, згідно з якою університету надано статус самоврядного (автономного) дослідницького національного закладу вищої освіти, передбачення збільшення протягом 2011—2012 років на 30 відсотків розмірів посадових окладів, ставок погодинної заробітної плати науково-педагогічних та наукових працівників і на 20 відсотків&nbsp;— стипендії студентів університету, також починаючи з 2011 року під час складання проекту Державного бюджету України мають бути закладені кошти для організації стажування 200 науково-педагогічних та наукових працівників, 1000 студентів і аспірантів Університету у провідних зарубіжних науково-навчальних центрах, фінансування наукових досліджень в обсязі не менш як 25 відсотків коштів державного бюджету, що передбачаються для його утримання, придбання обладнання та новітніх засобів навчання, проведення реконструкції навчальних корпусів, спортивного комплексу, стадіону, інженерних мереж і доріг, спорудження Палацу студентів, будівництва житлового будинку на 200 квартир для співробітників та гуртожитків для студентів Університету (не менш як на 2000 місць), упорядження території Ботанічного саду імені академіка О. Фоміна, облаштування на території Канівського природного заповідника (Черкаська область) пам'ятних історичних місць, пов'язаних з іменем Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка<ref>{{cite news |url=http://www.univ.kiev.ua/ua/news/1629/ |title=Постанова уряду про Київський університет |date=4 серпня 2009 |accessdate=29 грудня 2012}}</ref>.

== Кампуси і корпуси ==
Після заснування університет містився у приватних приміщеннях на [[Печерськ]]у; йому було присвоєно ім'я святого [[Володимир Святославич|Володимира]]. Зараз головний корпус університету (1837—1842, архітектор [[Беретті Вікентій Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Беретті]]) міститься на вулиці [[Володимирська вулиця (Київ)|Володимирській]], 60, окремі гуманітарні факультети&nbsp;— на [[Бульвар Тараса Шевченка (Київ)|бульварі Шевченка]], 14 (колишня [[Перша київська гімназія|Перша гімназія]], споруджена за проектом [[Беретті Олександр Вікентійович|О.&nbsp;В.&nbsp;Беретті]]), ряд інститутів та факультетів&nbsp;— на [[Проспект Академіка Глушкова|проспекті Академіка Глушкова]], 6 (1954-1970-і, В.&nbsp;Є.&nbsp;Ладний, [[Коломієць Володимир Євпатійович|В.&nbsp;Є.&nbsp;Коломієць]], інж. В.&nbsp;Я.&nbsp;Дрізо) та [[Васильківська вулиця (Київ)|вулиці Васильківській]], 90, на [[Вулиця Юрія Іллєнка (Київ)|вулиці Юрія Іллєнка]], 36/1; бібліотека (1939, В.&nbsp;О.&nbsp;Осьмак і [[Альошин Павло Федотович|П.&nbsp;Ф.&nbsp;Альошин]]) на [[Володимирська вулиця (Київ)|вулиці Володимирській]], 58, ректорат університету (40-ві рр. ХІХ ст.) на [[Володимирська вулиця (Київ)|вулиці Володимирській]], 64.

=== Червоний корпус ===
[[Файл:Universidad Roja (8053144848).jpg|thumb|[[Червоний корпус КНУ|Червоний корпус Київського університету]]]]
{{main|Червоний корпус КНУ}}

[[Файл:Saint vladimir (bande).png|70px|ліворуч|thumb|Офіційні кольори КНУ]]

На фасаді головного корпусу встановлено пам'ятний знак викладачам і студентам університету, меморіальну дошку Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченку та меморіальну дошку Штабу винищувального батальйону. На фасаді гуманітарного корпусу встановлено меморіальну дошку М.&nbsp;І.&nbsp;Пирогову.

Будинок Головного (Червоного) корпусу університету (вул. Володимирська, 60); збудований у 1837—1842&nbsp;рр. у формах класицизму за проектом архітектора Вікентія Івановича Беретті (1781—1842). Будівля представляє собою величезний замкнений корпус з внутрішнім двором, довжина фасаду сягає 145,68&nbsp;м.

Стіни корпусу пофарбовано у червоний колір, чавунні бази та капітелі колон&nbsp;— у чорний. Це відповідає кольорам стрічок [[Імператорський орден Святого Рівноапостольного князя Володимира|ордену Святого Володимира]] (заснований у 1782), чиє ім'я носив університет, тому девіз ордену «Користь, честь і слава» (лат: «Utilitas, Honor et Gloria») був і його девізом. Зведений на вершині пагорба, будинок університету суттєво вплинув на формування архітектурного обличчя Києва в XIX столітті.

=== Жовтий корпус ===

Будинок Гуманітарного (Жовтого) корпусу університету (бульв. Т. Шевченка, 14); збудований в 1850—1852&nbsp;рр. у формах класицизму за проектом архітектора Олександра Вікентійовича Беретті (1816—1895), сина В.&nbsp;І.&nbsp;Беретті, автора проекту Головного корпусу університету. Будинок належав [[Перша Київська гімназія|Першій гімназії]]. В гімназії викладали визначні історики [[Берлинський Максим Федорович|М.&nbsp;Берлинський]] та [[Костомаров Микола Іванович|М.&nbsp;Костомаров]]. Серед її вихованців&nbsp;— художники [[Ґе Микола Миколайович|Микола Ґе]] та [[Левандовський В'ячеслав В'ячеславович|В.&nbsp;Левандовський]], історик [[Закревський Микола Васильович|М.&nbsp;Закревський]], економіст [[Бунге Микола Християнович|М.&nbsp;Бунге]], поет [[Гербель Микола Васильович|М.&nbsp;Гербель]], скульптор [[Забіла Пармен Петрович|П.&nbsp;Забіла]], письменники [[Булгаков Михайло Опанасович|М.&nbsp;Булгаков]] та [[Паустовський Костянтин Георгійович|К.&nbsp;Паустовський]], майбутні академіки [[Тарле Євген Вікторович|Є.&nbsp;Тарле]] та [[Богомолець Олександр Олександрович|О.&nbsp;Богомолець]], [[Луначарський Анатолій Васильович|А.&nbsp;Луначарський]]. У 1919&nbsp;р. в будинку гімназії жив перший президент [[Національна академія наук України|Академії Наук України]] академік [[Вернадський Володимир Іванович|В.&nbsp;Вернадський]]. З 1959&nbsp;р. будівля є навчальним корпусом університету.

=== Бібліотека ім. М. Максимовича ===
{{main|Наукова бібліотека імені М. Максимовича}}
[[Файл:Biblioteca_de_la_Universidad_de_Kiev_(8152098924).jpg|thumb|Фасад Університетської Наукової бібліотеки імені М. Максимовича]]
Будинок Бібліотеки університету ім. М. Максимовича (вул. Володимирська, 58) збудований у 1939—1940&nbsp;рр. у стилі неокласицизму за проектом архітекторів В.&nbsp;О.&nbsp;Осьмака та П.&nbsp;Ф.&nbsp;Альошина як гуманітарний корпус університету. Бібліотечні фонди складають 3,52&nbsp;млн видань. Це найбільша за розмірами своїх фондів наукова університетська бібліотека в Україні.

Будинок бібліотеки разом з будинком філії №&nbsp;1 [[Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського|Національної бібліотеки України імені В.&nbsp;І.&nbsp;Вернадського]] (вул. Володимирська, 62), збудованим за проектом тих же архітекторів у 1929—1930&nbsp;рр., та Головним (Червоним) корпусом університету складають цілісний архітектурний ансамбль.

=== Університетське містечко ===
[[Файл:VDNHunivbild.JPG|thumb|Корпуси факультету кібернетики, соціології та механіко-математичного факультету Київського університету]]
Забудова комплексу нових корпусів університету ведеться з 60-х років XX століття на південно-західній околиці Києва (навпроти Національного центру виставок і ярмарків)<ref>[http://eu.univ.kiev.ua/departments/universytets%60ke-mistechko/ Університетське містечко]</ref>. Автори проекту&nbsp;— архітектори В.&nbsp;Є.&nbsp;Ладний, М.&nbsp;П.&nbsp;Будиловський, В.&nbsp;Є.&nbsp;Коломіець, інженер В.&nbsp;Я.&nbsp;Дризо.

Проект комплексу споруд інститутів міжнародних відносин і журналістики (вул. Мельникова, 36) розробили архітектори «[[Київпроект]]у» О.&nbsp;Носенко, І.&nbsp;Шпара, Ю.&nbsp;Духовичний, О.&nbsp;Кліщук та Я.&nbsp;Віг. Їх проект у [[1995]]&nbsp;р. був удостоєний [[Державна премія України в галузі архітектури|Державної премії України в галузі архітектури]]<ref>[http://www.kyivproekt.com.ua/ua/vidzntanag.html Відзнаки та нагороди] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110725154432/http://www.kyivproekt.com.ua/ua/vidzntanag.html |date=25 липень 2011 }} // Веб-сайт АТ «Київпроект»</ref>.

{{main|Вища партійна школа (Київ)}}

=== Зоологічний музей ===
{{main|Зоологічний музей Київського університету}}
Зоологічний музей Київського університету розміщений у «червоному» корпусі, у його лівому крилі, на ІІІ поверсі. Музей має дві великі експозиційні зали та велику фондову колекцію, що розміщена в окремих приміщеннях і включає різні групи безхребетних та хребетних тварин. У штаті музею&nbsp;— досвідчені зоологи, які є кураторами відповідних частин колекції. Музей започатковано наприкінці ХІХ ст. як кабінет зоології, який згодом переріс у велике зоологічне зібрання, одне з найбільших в Україні.

=== Ботанічний сад ===
{{main|Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна}}
[[Файл:Долина Магнолій Університетського ботанічного саду.jpg|thumb|Долина магнолій Університетського Ботанічного саду]]
[http://www.botanic.kiev.ua Університетський Ботанічний сад] імені Академіка Олександра Фоміна (1869—1935) закладений у 1839 році за планом архітектора В.&nbsp;І.&nbsp;Беретті ботаніком [[Траутфеттер Ернст-Рудольф|Р.&nbsp;Е.&nbsp;Траутфеттером]]. Загальна площа становить 22,5 гектара, в колекції саду понад 10 тисяч видів, форм та сортів рослин.

Кліматрон у Ботанічному саду імені академіка О.&nbsp;В.&nbsp;Фоміна; висота його після реконструкції 1977&nbsp;р. становить близько 33 метрів і є найбільшою у світі. Перший оранжерейний комплекс збудовано у 1846—1849&nbsp;рр. для колекції тропічних та субтропічних рослин, яка налічує зараз понад 2 тисяч одиниць і є однією з найбільших у Європі.

=== Астрономічна обсерваторія ===
{{main|Астрономічна обсерваторія КНУ}}

[https://web.archive.org/web/20120302085857/http://www.observ.univ.kiev.ua/mainu.htm Астрономічна обсерваторія Київського університету] (вул. Обсерваторна, 3) заснована в 1845 році. Спершу планувалося розмістити університетську обсерваторію в [[Червоний корпус КНУ|приміщенні головного корпусу університету (про що свідчать наявні архітектурні проекти будівлі)]], однак пізніше вирішили побудувати для неї окрему будівлю. Це завдання знову довірили Вікентію Беретті, за чиїм проектом вона і була побудована в 1841—1845 роках і офіційно відкрита 7 лютого 1845 року.

== Структура університету ==
[[Файл:Barelefuniv.JPG|thumb|250px|Барельєф зі стін корпусу [[Факультет радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем Київського національного університету імені Тараса Шевченка|факультету радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем]] Київського університету з цитатами з віршів українських поетів Т.&nbsp;Шевченка та П.&nbsp;Тичини (частина барельєфної композиції «Підкорення простору» (автори&nbsp;— А.&nbsp;Григоров, М.&nbsp;Машко, [[Прядка Володимир Михайлович|В.&nbsp;Прядка]], А.&nbsp;Гайдамака, 1975—1979&nbsp;р.р.))]]

Київський національний університет імені Тараса Шевченка&nbsp;— багатогалузевий навчально-науковий комплекс, до складу якого входять 14 факультетів, 8 інститутів, 1 відділення, 2 коледжі та 21 підрозділ<ref>[http://www.univ.kiev.ua/ua/dep Факультети, інститути та підрозділи]</ref>.

=== Факультети ===
* [[Географічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Географічний факультет]]
* [[Економічний факультет КНУ|Економічний факультет]]
* [[Історичний факультет КНУ|Історичний факультет]]
* [[Механіко-математичний факультет Київського національного університету|Механіко-математичний факультет]]
* [[Факультет інформаційних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Факультет інформаційних технологій]]
* [[Факультет кібернетики Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Факультет комп'ютерних наук та кібернетики]]
* Факультет навчання іноземних громадян
* [[факультет психології КНУ|Факультет психології]]
* [[Факультет радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Факультет радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем (''колишній'' радіофізичний факультет)]]
* [[Факультет соціології Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Факультет соціології]]
* [[Фізичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Фізичний факультет]]
* [[Філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Філософський факультет]]
* [[Хімічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Хімічний факультет]]
* [[Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Юридичний факультет]]

=== Інститути ===
* [[Навчально-науковий інститут «Інститут геології» Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Навчально-науковий інститут «Інститут геології»]]
* [[Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка|Інститут філології]]
* [[Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка|Інститут журналістики]]
* [[Навчально-науковий центр «Інститут біології»]]
* [[Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка|Інститут міжнародних відносин]]
* [http://ipe.univ.kiev.ua Інститут післядипломної освіти]
* Військовий інститут
* [[Інститут високих технологій]]

=== Відділення ===
* [[Підготовчий факультет КНУ|Підготовче відділення]]

=== Коледжі ===
* [[Оптико-механічний коледж Київського національного університету ім. Тараса Шевченка|Оптико-механічний коледж]]<ref>{{Cite news|title=Оптико-механічний коледж Київського національного університету ім. Тараса Шевченка|url=https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Оптико-механічний_коледж_Київського_національного_університету_ім._Тараса_Шевченка&oldid=24317535|work=Вікіпедія|date=2019-01-25|accessdate=2019-01-25|language=uk}}</ref>
* [[Київський геологорозвідувальний технікум|Коледж геологорозвідувальних технологій]]

=== Підрозділи ===
[[Файл:Kyiv National University Stadium 1.jpg|thumb|250px|Стадіон та спортивний комплекс університету]]
* [[Астрономічна обсерваторія Київського університету|Астрономічна обсерваторія]]
* Відділ міжнародного співробітництва
* [[Інформаційно-обчислювальний центр КНУ|Інформаційно-обчислювальний центр]]
* [[Наукова бібліотека імені М. Максимовича|Наукова бібліотека ім. М. Максимовича]]
* Науково-консультаційний центр
* Науково-дослідна частина
* Центр українознавства
* [[Український фізико-математичний ліцей]]
* [[Український гуманітарний Ліцей]]
* Навчально-науковий центр радіаційної безпеки<ref>[http://rb.univ.kiev.ua/ Навчально-науковий центр радіаційної безпеки]</ref>
* Первинна профспілкова організація
* Первинна профспілкова організація студентів
* Оздоровчо-спортивний комплекс КНУ імені Тараса Шевченка
* Бухгалтерія
* Студентський Парламент
* Кафедра фізичного виховання та спорту
* Наукове товариство студентів та аспірантів
* Відділення цільової підготовки
* Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет»
* Молодіжний центр культурно-естетичного виховання
* Рада молодих науковців
* Національний контактний пункт «[[Горизонт 2020]]»<ref>[http://nkp.univ.kiev.ua/ Національний контактний пункт]</ref>

=== Інше ===
* Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка<ref>[http://scp.univ.kiev.ua/ua Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка]</ref>
* [[Ботанічний сад імені академіка Олександра Фоміна]]
* Лінґвістичний музей<ref>[http://langs.com.ua/ Лінґвістичний музей КНУ імені Тараса Шевченка]</ref>
* [[Канівський природний заповідник]]

Університет є співзасновником трьох інститутів та двох коледжів. В цих структурах вчаться понад 30 тис. студентів.

В університеті здійснюється підготовка та перепідготовка фахівців з 31 напрямку й 81 природничих та соціально-гуманітарних спеціальностей і 157 спеціалізацій за ступеневою системою&nbsp;— бакалаври (4 роки) та спеціалісти (1 рік) або магістри (1,5-2 роки).

Щорічний конкурс до університету становить понад 3 чол. на місце, а на окремих факультетах&nbsp;— 6-11 чол. Це свідчить про високий рейтинг Київського університету.

В університеті працюють понад 2000 науково-педагогічних та понад 1000 наукових працівників на 160 кафедрах. Вчені ступені і звання мають понад 72&nbsp;% викладачів, зокрема 18,25&nbsp;% (371) викладачів&nbsp;— доктори наук, професори; 12 академіків та 19 членів-кореспондентів державних академій. Щороку науковці та викладачі університету публікують монографії, підручники, навчальні посібники та наукові статті, у тому числі за кордоном і у фахових виданнях.

== Міжнародне співробітництво ==
На початок 2012 університет співпрацював зі 175 партнерами у 55 країнах світу.<ref>Автореферат дисертації Антонюк Т. Д.</ref>

== Ректори ==
[[Файл:P1280604-1.JPG|thumb|upright|Меморіальна дошка на честь першого ректора Київського університету М. Максимовича]]

# [[Максимович Михайло Олександрович]] (1834—1835&nbsp;рр.)
# [[Цих Володимир Францович]] (1836—1837 рр.)
# [[Неволін Костянтин Олексійович]] (1837—1843 рр.)
# [[Федоров Василь Федорович (астроном)|Федоров Василь Федорович]] (1843—1847 рр.)
# [[Траутфеттер Рудольф|Траутфеттер Рудольф Ернестович]] (1847—1859 рр.)
# [[Бунге Микола Християнович]] (1859—1862, 1871—1875, 1878—1880 рр.)
# [[Іванишев Микола Дмитрович]] (1862—1865 рр.)
# [[Мітюков Каллиник Андрійович]] (1865 р.)
# [[Матвєєв Олександр Павлович]] (1865—1871, 1875—1878 рр.)
# [[Феофілактов Костянтин Матвійович]] (1880—1881 рр.)
# [[Рахманінов Іван Іванович]] (1881—1883 рр.)
# [[Ренненкампф Микола Карлович]] (1883—1890 рр.)
# [[Фортинський Федір Якович]] (1890—1902 рр.)
# [[Бобрецький Микола Васильович]] (1903—1905 рр.)
# [[Цитович Микола Мартініанович]] (1905—1917 рр.)
# [[Де-Метц Георгій Георгійович]] (1917 р.)
# [[Садовень Олексій Андрійович]] (1917—1918 рр.)
# [[Спекторський Євген Васильович]] (1918—1919 рр.)
# [[Грунський Микола Кузьмович]] (1919—1920&nbsp;рр.)
# [[Лобода Микола Іванович]] (1921—1924&nbsp;рр.)
# [[Карпеко Олександр Олександрович]] (1924—1925&nbsp;рр.)
# [[Семко-Казачук Семен Михайлович]] (1926—1929&nbsp;рр.)
# [[Артемський Андрій Якович]] (1929—1930&nbsp;рр.)
# [[Грищенко Микита Минович]] (1930—1932&nbsp;рр.)
# [[Мельников Дмитро Федорович]] (1933—1934&nbsp;рр.)
# [[Левік Рувім Самійлович]] (08.1934-10.1934&nbsp;рр.)
# [[Кушнарьов Михайло Андрійович]] (1934—1936&nbsp;рр.)
# [[Зюльков Федір Іванович]] (1936—1937&nbsp;рр.)
# [[Давидов Іван Дем'янович]] (1937&nbsp;р.)
# [[Чупис Микола Максимович]] (1937—1938 рр.)
# [[Русько Олексій Микитович]] (1938—1944 рр.)
# [[Штеппа Костянтин Тодосьович]] (1941—1942&nbsp;рр., окупація)
# [[Бондарчук Володимир Гаврилович]] (1944—1951 рр.)
# [[Голик Олександр Захарович]] (1951—1955 рр.)
# [[Швець Іван Трохимович]] (1955—1969 рр.)
# [[Білий Михайло Улянович]] (1970—1985 рр.)
# [[Скопенко Віктор Васильович]] (1985—2008 рр.)
# [[Губерський Леонід Васильович]] (з 2008)

== Почесні доктори і випускники ==
{{main|Почесні доктори Київського університету}}
З університетських стін вийшла ціла плеяда визначних вчених, митців, державних і громадських діячів:
* філософи: [[Алданов Марк Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Алданов]], [[Асмус Валентин Фердинандович|В.&nbsp;Ф.&nbsp;Асмус]], [[Бердяєв Микола Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Бердяєв]], [[Горський Вілен Сергійович|В.&nbsp;С.&nbsp;Горський]], [[Острянин Данило Хомич|Д.&nbsp;Х.&nbsp;Острянин]], [[Забужко Оксана Стефанівна|О.&nbsp;С.&nbsp;Забужко]], [[Кримський Сергій Борисович|С.&nbsp;Б.&nbsp;Кримський]], [[Попович Мирослав Володимирович|М.&nbsp;В.&nbsp;Попович]], [[Копнін Павло Васильович|П.&nbsp;В.&nbsp;Копнін]], [[Челпанов Георгій Іванович|Г.&nbsp;І.&nbsp;Челпанов]], [[Шестов Лев Ісаакович|Л.&nbsp;І.&nbsp;Шестов]], [[Шинкарук Володимир Іларіонович|В.&nbsp;І.&nbsp;Шинкарук]];
* юристи: [[Неволін Костянтин Олексійович|К.&nbsp;О.&nbsp;Неволін]], [[Іванишев Микола Дмитрович|М.&nbsp;Д.&nbsp;Іванишев]], [[Владимирський-Буданов Михайло Флегонтович|М.&nbsp;Ф.&nbsp;Владимирський-Буданов]], [[Кістяківський Олександр Федорович|О.&nbsp;Ф.&nbsp;Кістяківський]], [[Білогриць-Котляревський Леонід Сергійович|Л.&nbsp;С.&nbsp;Білогриць-Котляревський]], [[Леонтович Федір Іванович|Ф.&nbsp;І.&nbsp;Леонтович]], [[Малиновський Іоанникій Олексійович|О.&nbsp;О.&nbsp;Малиновський]], [[Мітюков Каллиник Андрійович|К.&nbsp;А.&nbsp;Мітюков]] , [[Гуляєв Олексій Михайлович|О.&nbsp;М.&nbsp;Гуляєв]], [[Матвєєв Геннадій Костянтинович|Г.&nbsp;К.&nbsp;Матвєєв]], [[Матишевський Павло Семенович|П.&nbsp;С.&nbsp;Матишевський]], [[Романович-Славатинський Олександр Васильович|О.&nbsp;В.&nbsp;Романович-Славатинський]], [[Яценко Станіслав Сергійович|С.&nbsp;С.&nbsp;Яценко]], [[Сапожников Валентин Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Сапожников]], [[Кучинська Оксана Петрівна|О.&nbsp;П.&nbsp;Кучинська]];
* медики: [[Бец Володимир Олексійович|В.&nbsp;О.&nbsp;Бец]], [[Скліфосовський Микола Васильович|М.&nbsp;С.&nbsp;Скліфосовський]], [[Яновський Феофіл Гаврилович|Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Яновський]], [[Образцов Василь Парменович|В.&nbsp;П.&nbsp;Образцов]], [[Стражеско Микола Дмитрович|М.&nbsp;Д.&nbsp;Стражеско]], [[Рустицький Йосип Олександрович|Й.&nbsp;О.&nbsp;Рустицький]], [[Сабанєєв Іван Федорович|І.&nbsp;Ф.&nbsp;Сабанєєв]], [[Сапєжко Кирило Михайлович|К. Сапєжко]], [[Караваєв Володимир Опанасович (хірург)|В.&nbsp;О.&nbsp;Караваєв]], [[Цицурін Федір Степанович|Ф.&nbsp;С.&nbsp;Цицурін]];
* громадські та політичні діячі: [[Білозерський Василь Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Білозерський]], [[Бунге Микола Християнович|М.&nbsp;Х.&nbsp;Бунге]], [[Аксельрод Павло Борисович|П.&nbsp;Б.&nbsp;Аксельрод]], [[Міхновський Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Міхновський]], [[Винниченко Володимир Кирилович|В.&nbsp;К.&nbsp;Винниченко]], [[Урицький Мойсей Соломонович|М.&nbsp;С.&nbsp;Урицький]], [[Іларіон (Огієнко)|І.&nbsp;І.&nbsp;Огієнко]], [[Шульгін Василь Віталійович|В.&nbsp;В.&nbsp;Шульгин]], [[Удовенко Геннадій Йосипович|Г.&nbsp;Й.&nbsp;Удовенко]], [[Кравчук Леонід Макарович|Л.&nbsp;М.&nbsp;Кравчук]], [[Зленко Анатолій Максимович|А.&nbsp;М.&nbsp;Зленко]], [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В.&nbsp;М.&nbsp;Чорновіл]], [[Міхеіл Саакашвілі|М.&nbsp;Н.&nbsp;Саакашвілі]], [[Брюховецький В'ячеслав Степанович|В.&nbsp;С.&nbsp;Брюховецький]], [[Литвин Володимир Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Литвин]], [[Черновецький Леонід Михайлович|Л.&nbsp;М.&nbsp;Черновецький]], [[Табачник Дмитро Володимирович|Д.&nbsp;В.&nbsp;Табачник]], [[Томенко Микола Володимирович|М.&nbsp;В.&nbsp;Томенко]], [[Шевченко Віталій Федорович|В.&nbsp;Ф.&nbsp;Шевченко]], [[Шевченко Андрій Віталійович|А.&nbsp;В.&nbsp;Шевченко]], [[Рибачук Олег Борисович|О.&nbsp;Б.&nbsp;Рибачук]], В.&nbsp;С.&nbsp;Шевченко, [[Кириленко В'ячеслав Анатолійович|В.&nbsp;А.&nbsp;Кириленко]], [[політолог]]и [[Картунов Олексій Васильович|О.&nbsp;В.&nbsp;Картунов]], [[Погребинський Михайло Борисович|М.&nbsp;Б.&nbsp;Погребинський]];
* історики й філологи: [[Нарочницький Олексій Леонтійович|О.&nbsp;Л.&nbsp;Нарочницький]], [[Максимович Михайло Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Максимович]], [[Костомаров Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Костомаров]], [[Антонович Володимир Боніфатійович|В.&nbsp;Б.&nbsp;Антонович]], [[Лучицький Іван Васильович|І.&nbsp;В.&nbsp;Лучицький]], [[Молчановський Никандр Васильович|Н. В.  Молчановський]], [[Драгоманов Михайло Петрович|М.&nbsp;П.&nbsp;Драгоманов]], [[Грушевський Михайло Сергійович|М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевський]],[[Перетц Володимир Миколайович|В.&nbsp;М.&nbsp;Перетц]], [[Білецький Олександр Іванович|О.&nbsp;І.&nbsp;Білецький]], [[Кримський Агатангел Юхимович|А.&nbsp;Ю.&nbsp;Кримський]], [[Тарле Євген Вікторович|Є.&nbsp;В.&nbsp;Тарле]], [[Грунський Микола Кузьмович|М.&nbsp;К.&nbsp;Грунський]], [[Лобода Андрій Митрофанович|А.&nbsp;М.&nbsp;Лобода]], [[Мірза-Авак'янц Наталія Юстівна|Н.&nbsp;Ю.&nbsp;Мірза-Авак'янц]], [[Сушицький Феоктист Петрович|Феоктист Сушицький]], [[Павличко Соломія Дмитрівна|Соломія Павличко]], [[Чмихов Микола Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Чмихов]], [[Позняк Володимир Тимофійович|В.&nbsp;Т.&nbsp;Позняк]], [[Курц Борис Григорович|Б.&nbsp;Г.&nbsp;Курц]], [[Киридон Алла Миколаївна|Алла Киридон]];
* письменники та поети: [[Старицький Михайло Петрович|М.&nbsp;П.&nbsp;Старицький]], [[Рильський Максим Тадейович|М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильський]], [[Коваленко Іван Юхимович|І.&nbsp;Ю.&nbsp;Коваленко]], [[Свидницький Анатолій Патрикійович|А.&nbsp;П.&nbsp;Свидницький]], [[Самійленко Володимир Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Самійленко]], [[Ярослав Івашкевич|Я. Івашкевич]], [[Зеров Микола Костянтинович|М. Зеров]], [[Драй-Хмара Михайло Опанасович|М. Драй-Хмара]], [[Филипович Павло Петрович|П. Филипович]], [[Юрій Клен]], [[Михайло Орест]], [[Булгаков Михайло Опанасович|М.&nbsp;О.&nbsp;Булгаков]], [[Тодось Осьмачка]], [[Петров Віктор Платонович|Віктор Петров (Домонтович)]], [[Корнійчук Олександр Євдокимович|О.&nbsp;Є.&nbsp;Корнійчук]], [[Паустовський Костянтин Георгійович|К.&nbsp;Г.&nbsp;Паустовський]], [[Олійник Борис Ілліч|Б.&nbsp;І.&nbsp;Олійник]], [[Рибчинський Євген Юрійович|Є.&nbsp;Ю.&nbsp;Рибчинський]], [[Дмитренко Микола Костянтинович|М.&nbsp;К.&nbsp;Дмитренко]], [[Забужко Оксана Стефанівна|О. Забужко]], [[Положій Віктор Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Положій]], [[Короткевич Володимир Семенович|В.&nbsp;С.&nbsp;Короткевич]];
* журналісти: Л.&nbsp;І.&nbsp;Ройтман, [[Ткаченко Олександр Владиславович|О.&nbsp;В.&nbsp;Ткаченко]], [[Макаров Юрій Володимирович|Ю.&nbsp;В.&nbsp;Макаров]], [[Горбань Юрій Олександрович|Ю.&nbsp;О.&nbsp;Горбань]], [[Мостова Юлія Володимирівна|Ю.&nbsp;В.&nbsp;Мостова]], [[Веремій В'ячеслав Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Веремій]], [[Пархоменко Сергій Анатолійович|С.&nbsp;А.&nbsp;Пархоменко]], [[Савенко Олександр Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Савенко]], [[Сорока Михайло Михайлович (журналіст)|М.&nbsp;М.&nbsp;Сорока]], [[Шевченко Сергій Володимирович|С.&nbsp;В.&nbsp;Шевченко]];
* економісти: М.&nbsp;І.&nbsp;Зібер; [[Єгоров Ігор Юрійович|І.&nbsp;Ю.&nbsp;Єгоров]]; П.&nbsp;П.&nbsp;Бідак; Є.&nbsp;В.&nbsp;Дяченко; [[Мочерний Степан Васильович|С.&nbsp;В.&nbsp;Мочерний]], [[Цехановецький Григорій Матвійович|Г.&nbsp;М.&nbsp;Цехановецький]];
* математики: [[Єрмаков Василь Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Єрмаков]], [[Граве Дмитро Олександрович|Д.&nbsp;О.&nbsp;Граве]], [[Боголюбов Микола Миколайович (старший)|М.&nbsp;М.&nbsp;Боголюбов]], [[Пфейффер Георгій Васильович|Г.&nbsp;В.&nbsp;Пфейффер]], [[Скороход Анатолій Володимирович|А.&nbsp;В.&nbsp;Скороход]], [[Гнєденко Борис Володимирович|Б.&nbsp;В.&nbsp;Гнєденко]], [[Ядренко Михайло Йосипович|М.&nbsp;Й.&nbsp;Ядренко]], [[Самойленко Анатолій Михайлович|А.&nbsp;М.&nbsp;Самойленко]], [[Борок Валентина Михайлівна|В.&nbsp;М.&nbsp;Борок]], [[Макаров Володимир Леонідович|В.&nbsp;Л.&nbsp;Макаров]];
* механіки: І.&nbsp;І.&nbsp;Рахманінов, Г.&nbsp;К.&nbsp;Суслов, П.&nbsp;В.&nbsp;Воронець, [[Штаєрман Ілля Якович|І.&nbsp;Я.&nbsp;Штаєрман]], [[Луковський Іван Олександрович|І.&nbsp;О.&nbsp;Луковський]]; [[Бабаєв Арташес Едуардович|А.&nbsp;Е.&nbsp;Бабаєв]];
* кібернетики: [[Глушков Віктор Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Глушков]], [[Ляшко Іван Іванович|І.&nbsp;І.&nbsp;Ляшко]], [[Стогній Анатолій Олександрович|А.&nbsp;О.&nbsp;Стогній]]; [[Бабешко Майя Омелянівна|Бабешко М. О.]];
* фізики: [[Авенаріус Михайло Петрович|М.&nbsp;П.&nbsp;Авенаріус]], [[Боголюбов Микола Миколайович (старший)|М.&nbsp;М.&nbsp;Боголюбов]], [[Шиллер Микола Миколайович|М.&nbsp;М.&nbsp;Шіллер]], [[Косоногов Йосип Йосипович|Й.&nbsp;Й.&nbsp;Косоногов]]; [[Александров Анатолій Петрович|А.&nbsp;П.&nbsp;Александров]], [[Ситенко Олексій Григорович|О.&nbsp;Г.&nbsp;Ситенко]], [[Бар'яхтар Віктор Григорович|В.&nbsp;Г.&nbsp;Бар'яхтар]], [[Горбань Іван Степанович|І.&nbsp;С.&nbsp;Горбань]], [[Воронцов Віталій Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Воронцов]], [[Здесенко Юрій Георгійович|Ю.&nbsp;Г.&nbsp;Здесенко]];
* астрономи: [[Хандриков Митрофан Федорович|М.&nbsp;Ф.&nbsp;Хандриков]], [[Всехсвятський Сергій Костянтинович|С.&nbsp;К.&nbsp;Всехсвятський]], [[Романчук Павло Родіонович|П.&nbsp;Р.&nbsp;Романчук]], [[Стешенко Микола Володимирович|М.&nbsp;В.&nbsp;Стешенко]];
* хіміки: [[Ельтеков Олександр Павлович|О.&nbsp;П.&nbsp;Ельтеков]], [[Реформатський Сергій Миколайович|С.&nbsp;М.&nbsp;Реформатський]]; [[Бабко Анатолій Кирилович|А.&nbsp;К.&nbsp;Бабко]], [[Єременко Валентин Никифорович|В.&nbsp;Н.&nbsp;Єременко]], [[Пилипенко Анатолій Терентійович|А.&nbsp;Т.&nbsp;Пилипенко]], [[Кіпріанов Андрій Іванович|А.&nbsp;І.&nbsp;Кіпріанов]], [[Скопенко Віктор Васильович|В.&nbsp;В.&nbsp;Скопенко]];
* біохіміки: [[Палладін Олександр Володимирович|О.&nbsp;В.&nbsp;Палладін]], [[Фердман Давид Лазарович|Д.&nbsp;Л.&nbsp;Фердман]];
* ботаніки: [[Шмальгаузен Іван Федорович|І.&nbsp;Ф.&nbsp;Шмальгаузен]], [[Навашин Сергій Гаврилович|С.&nbsp;Г.&nbsp;Навашин]], [[Пурієвич Костянтин Адріанович|К.&nbsp;А.&nbsp;Пурієвич]], [[Фомін Олександр Васильович|О.&nbsp;В.&nbsp;Фомін]], [[Холодний Микола Григорович|М.&nbsp;Г.&nbsp;Холодний]]; [[Протопопова Віра Вікторівна|В.&nbsp;В.&nbsp;Протопопова]]; [[Хитрово Володимир Миколайович|Володимир Хитрово]];
* біологи: [[Риндич Алла Володимирівна|А.&nbsp;В.&nbsp;Риндич]], [[Сидоренко Світлана Павлівна|С.&nbsp;П.&nbsp;Сидоренко]], [[Казановський Віктор Іванович|В.&nbsp;І.&nbsp;Казановський]], [[Кеппен Микола Олександрович|М.&nbsp;О.&nbsp;Кеппен]], [[Добржанський Феодосій Григорович|Ф.&nbsp;Г.&nbsp;Добржанський]], [[Островська Людмила Констянтинівна|Островська Л. К]].;
* зоологи: К.&nbsp;Ф.&nbsp;Кеслер, [[Ковалевський Олександр Онуфрійович|О.&nbsp;О.&nbsp;Ковалевський]], [[Сєверцов Олексій Миколайович|О.&nbsp;М.&nbsp;Сєверцов]], [[Кістяківський Олександр Богданович|О.&nbsp;Б.&nbsp;Кістяківський]], [[Шмальгаузен Іван Іванович|І.&nbsp;І.&nbsp;Шмальгаузен]], [[Коротнєв Олексій Олексійович|О.&nbsp;О.&nbsp;Коротнєв]]; [[Оглоблін Дмитро Олексійович|Д.&nbsp;О.&nbsp;Оглоблін]]; [[Оглоблін Олександр Олексійович|О.&nbsp;О.&nbsp;Оглоблін]]; [[Гіляров Меркурій Сергійович|М.&nbsp;С.&nbsp;Гіляров]];
* геологи: [[Феофілактов Костянтин Матвійович|К.&nbsp;М.&nbsp;Феофілактов]], [[Чирвинський Володимир Миколайович|В.&nbsp;М.&nbsp;Чирвинський]], [[Андрусов Микола Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Андрусов]], П.&nbsp;А.&nbsp;Тутківський, [[Світальський Микола Гнатович|М.&nbsp;Г.&nbsp;Світальський]], [[Толстой Михайло Іванович|М.&nbsp;І.&nbsp;Толстой]];
* географи: [[Маринич Олександр Мефодійович|О.&nbsp;М.&nbsp;Маринич]], [[Руденко Леонід Григорович|Л.&nbsp;Г.&nbsp;Руденко]], [[Шищенко Петро Григорович|П.&nbsp;Г.&nbsp;Шищенко]];
* композитори: [[Лисенко Микола Віталійович|М.&nbsp;В.&nbsp;Лисенко]], [[Ревуцький Лев Миколайович|Л.&nbsp;М.&nbsp;Ревуцький]], [[Завадський Михайло Адамович|М.&nbsp;А.&nbsp;Завадський]];
* художники: [[Андрієвський Леонід Іванович|Л.&nbsp;І.&nbsp;Андрієвський]], [[Голуб Олена Євгенівна|О.&nbsp;Є.&nbsp;Голуб]]; [[Саєнко Ніна Олександрівна|Н.&nbsp;О.&nbsp;Саєнко]];
* фольклористи: [[Грицай Михайло Семенович|М.&nbsp;С.&nbsp;Грицай]], [[Іванникова Людмила Володимирівна|Л.&nbsp;В.&nbsp;Іванникова]], [[Дмитренко Микола Костянтинович|М.&nbsp;К.&nbsp;Дмитренко]].
<gallery heights="180">
P1280605-1.JPG|Меморіальна дошка на честь [[Драгоманов Михайло Петрович|Михайла Драгоманова]]
Lysenko-u-foteli.gif|[[Лисенко Микола Віталійович|Микола Лисенко]] 
Бердяєв Микола Олександрович.JPG|[[Бердяєв Микола Олександрович|Микола Бердяєв]]
Ohienko, Ivan.jpg|Митрополит Іларіон ([[Огієнко]])
Bulgakov1910s.jpg|[[Булгаков Михайло Опанасович|Михайло Булгаков]] під час навчання в університеті
</gallery>

== Профспілка «Пряма дія» ==
[[Файл:Prjama dija logo.png|right|thumb|'''Незалежна студентська профспілка «Пряма дія»'''|upright]]

[[Профспілка|Профспілку]] «Пряма Дія» засновано з ініціативи студентів університету 2008 року. Легалізована 15 квітня [[2009]] року. Наразі профспілка має осередки й в інших університетах Києва, а також у кількох обласних центрах України.

Така назва зумовлена тим, що в середині 90-х років у Києві вже існувала студентська профспілка під назвою «Пряма дія». За час свого існування профспілка провела ряд акцій, спрямованих на захист прав студентів. Профспілка проіснувала до [[1998]] року.

Головними напрямами діяльності профспілки є:
* Відстоювання ідеї безплатної освіти, опір комерціалізації навчання.
* Захист соціальних прав студентів (умови в гуртожитках, підвищення [[стипендія|стипендій]], виступає проти поборів, експлуатації студентів тощо).
* Створення низової студентської організації, котра базується на горизонтальних принципах координації та формує відносини у сфері освіти на засадах рівності, прямої [[демократія|демократії]] та кооперації.<ref>{{Cite web |url=http://direct-action.org.ua/about |title=Архівована копія |accessdate=26 травень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130613162039/http://direct-action.org.ua/about |archivedate=13 червень 2013 |deadurl=yes }}</ref>

== Нагороди та репутація ==

У щорічному міжнародному рейтингу 600 найкращих вишів світу британської міжнародної компанії {{нп|Quacquarelli Symonds||en|Quacquarelli Symonds}} під назвою «QS World University Rankings» 2014—2015 Київський університет опинився у групі вишів «421—430»<ref>[http://life.pravda.com.ua/society/2014/09/16/180382/ 6 українських вишів потрапили до топ-1000 світового рейтингу // http://life.pravda.com.ua]</ref>. Це кращий результат порівняно з 2013 та 2012 роками<ref>[http://www.topuniversities.com/node/2688/ranking-details/world-university-rankings/2014 TARAS SHEVCHENKO NATIONAL UNIVERSITY OF KYIV RANKINGS http://www.topuniversities.com]</ref>. КНУ випередив інші 5 вишів України, що цього року також опинились у рейтингу.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка в 2009 році зайняв перше місце серед 234 вітчизняних вишів у загальнонаціональному рейтингу найкращих українських навчальних закладів ''Компас-2009'', проведеного спільно журналом [[Кореспондент.net|Корреспондент]] та компанією «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ) за підтримки [[Світовий банк|Світового банку]], при складанні якого враховувалася думка працедавців, випускників вишів та експертів<ref>[http://korrespondent.net/ukraine/events/844116 Корреспондент опубликовал рейтинг лучших украинских вузов]</ref>,<ref>[http://www.yourcompass.org/ Рейтинг ВУЗов Украины «Компас»]</ref>.

За версією ''Webometrics Ranking of World Universities'' у 2010&nbsp;р. КНУ єдиний з українських вишів увійшов до 100 найкращих університетів Центральної та Східної Європи (67 місце, критерій [[рейтинг]]у&nbsp;— кількість згадок про університет в [[Інтернет]]і)<ref>{{Cite web |url=http://www.webometrics.info/top100_continent.asp?cont=E_Europe |title=Архівована копія |accessdate=29 листопад 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100508050101/http://www.webometrics.info/top100_continent.asp?cont=E_Europe |archivedate=8 травень 2010 |deadurl=yes }}</ref>, за тим же критерієм він зайняв 1-е місце в рейтингу найпрестижніших [[виш]]ів України<ref>{{Cite web |url=http://www.webometrics.info/rank_by_country.asp?country=ua |title=University Ranking in Ukraine // Webometrics Ranking of World Universities |accessdate=1 травень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100426015904/http://www.webometrics.info/rank_by_country.asp?country=ua |archivedate=26 квітень 2010 |deadurl=yes }}</ref>, і зайняв 1346-е місце серед 6000 найкращих університетів світу<ref>{{Cite web |url=http://www.webometrics.info/rank_by_country.asp?country=ua |title=Top 6000 Universities // Webometrics Ranking of World Universities |accessdate=1 травень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100426015904/http://www.webometrics.info/rank_by_country.asp?country=ua |archivedate=26 квітень 2010 |deadurl=yes }}</ref>.

За показниками моніторингу наукових установ та закладів вищої освіти відповідно до рівня міжнародного цитування наукометричної бази даних [[SCOPUS]] станом на 15.01.2009, Київський національний університет імені Тараса Шевченка зайняв перше місце в рейтингу 75 вітчизняних вишів за критерієм статистики цитованості публікацій університетських науковців. Кількість цитувань у Scopus: 1.Київський національний університет імені Тараса Шевченка 7294/14695<ref>{{Cite web |url=http://pressa.univ.kiev.ua/news.php?id=1397 |title=Архівована копія |accessdate=9 червень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160304105942/http://pressa.univ.kiev.ua/news.php?id=1397 |archivedate=4 березень 2016 |deadurl=yes }}</ref>.

Згідно з проведеним у 2008 році [[Рейтинг українських ЗВО «Компас»|загальнонаціональним рейтингом «Компас»]], що ґрунтувався на думці працедавців, про відповідність знань і навичок випускників вітчизняних вишів запитам ринку праці, перше місце рейтингу серед 228 українських вишів посів Київський національний університет імені Тараса Шевченка (Київ)<ref>{{Cite web |url=http://newsru.ua/ukraine/24sep2008/education.html |title=Складено рейтинг вишів, навчання в яких має найбільшу практичну цінність і кар'єрні перспективи |accessdate=10 жовтень 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160310142819/http://newsru.ua/ukraine/24sep2008/education.html |archivedate=10 березень 2016 |deadurl=yes }}</ref>.

Згідно з рейтингом університетів, проведеним тижневиком [[Дзеркало тижня]] 2007 року, Київський університет так само зайняв перше місце серед 200 українських закладів вищої освіти усіх форм власності<ref>{{Cite web |url=http://www.dt.ua/projects/top200/59129/ |title=Архівована копія |accessdate=23 червень 2008 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070622122211/http://www.dt.ua/projects/top200/59129/ |archivedate=22 червень 2007 |deadurl=yes }}</ref>.

У 2005 році в рейтингу Корресподент.net ''Лучшие вузы Украины глазами работодателей'' Київський університет зайняв перше місце<ref>[http://www.korrespondent.net/main/123007 Рейтинг «Корреспондента»: Лучшие вузы Украины глазами работодателей]</ref>.

У [[СРСР|Радянському Союзі]] Київський державний університет (КДУ) входив у першу трійку найкращих університетів країни (разом з [[Московський державний університет|Московським державним університетом]] та [[Санкт-Петербурзький державний університет|Санкт-Петербурзьким державним університетом]]).

26 квітня 1984 року на честь власного 150-річчя Київський державний університет ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка отримав орден «за видатні досягнення в області розвитку народного господарства, науки і культури».

<gallery widths="180" heights="180">
P1020137.JPG|Грамота ЦК ЛКСМ України та Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти (1981).
P1020121.JPG|Почесна грамота Першої премії Соцзмагання ВИШів, ВТИШів та технікумів України ім. Третьої Сталінської Пятирічки за 1938-1939 рр.
P1020128.JPG|Грамота про нагородження Київського університету орденом Леніна (1959).
</gallery>

== Культура в університеті ==
* [[Народна хорова капела «Дніпро»]]
* [[Народний фольклорно-етнографічний ансамбль «Веснянка»]]

== Університет в релігії, культурі та мистецтві ==
<gallery widths="180" heights="180">
180_р._КНУ_реверс.jpg| Пам'ятник Тарасові Шевченку та Головний корпус Шевченкового університету на реверсі [[180 років Київському національному університету імені Тараса Шевченка (монета)|ювілейної монети]] номіналом 2 гривні
Червоний корпус Київського університету на карбованцях-купонах (1995 р.).JPG|Пам'ятник Тарасові Шевченку та Головний корпус Шевченкового університету на карбованцях-купонах 1990-х років
Vasnetsov Bapt Vladimir.jpg|Фреска В.&nbsp;М.&nbsp;Васнецова «Хрещення Володимира» (на честь якого засновано і названо університет) 
Крещение Руси.jpg|Університет названий на честь Святого Володимира, котрий хрестив Київську Русь
Ff.jpg|Герб Філософського факультету КНУ імені Тараса Шевченка
</gallery>

== Див. також ==
* [[Червоний корпус КНУ]]
* [[НТСА КНУ|Наукове товариство студентів та аспірантів]]
* [[Українське відділення Міжнародної Асоціації Студентів (Молодих) Політологів (IAPSS)]]
* [[Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка]]
* [[Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка]]
* [[Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка]]
* [[4868 Кнушевія]]
* [[:Категорія:Випускники Київського університету|Випускники КНУ ім. Т. Шевченка]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
{{стовпці|1}}
* ''Колесник В. Ф., Патриляк І. К.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kyivsky_nac_universytet Київський національний університет імені Тараса Шевченка] // {{ЕІУ|4|260}}
* ''Бех П. О., Коротенко Н. М.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=6203 Київський національний університет ім. Т. Шевченка] // {{ЕСУ}}
* [http://ivan-kovalenko.info/pro-ivana-kovalenka/spogady-vidguky/spogady/456-spogadi-pro-navchannya-poeta-disidenta-vana-kovalenka-v-kiyivskomu-unversitet-men-tgshevchenka.html Спогади про навчання в Університеті у 1939—1941 рр. поета-дисидента Івана Коваленка]
* [https://web.archive.org/web/20140725054905/http://klio.org.ua/Klio-Istorichniy-portal/Sergiy-Bilenkiy.-Istoriya-yak-akademichniy-proekt1.html Сергій Біленький. Історія як академічний проект // Джерело: Український гуманітарний огляд. Вип. 1. Київ: Критика, 1999]
* [https://web.archive.org/web/20150522131559/http://shron.chtyvo.org.ua/Danyliak_Petro/Tadeush_Chatskyi_ta_ioho_rol_u_rozvytku_osvity_na_Pravoberezhnii_Ukraini.pdf ''П. Даниляк''. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні] / [[Український історичний журнал]].— К., №&nbsp;2 (485) за березень-квітень 2009.— С. 51-66. ISSN 0130-5247
* [http://www.history.odessa.ua/publication3/stat11.htm  Музеї Київського національного університету ім. Тараса Шевченка: історія, досвід роботи, перспективи розвитку]
* Історія Київського університету.&nbsp;— К., 1959.&nbsp;— С.20-36; Горбик В. О., Федорова Л. Д.. К.&nbsp;А.&nbsp;Лохвицький // Українська біографістика.&nbsp;— 1996.&nbsp;— Вип. 1.&nbsp;— С.87; Франко О.&nbsp;О.&nbsp;Огляд фонду музею старожитностей при Ки-ївському університеті св. Володимира (науковий архів Інституту археології АН УРСР) // Археологія.&nbsp;— 1991.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 145—147.
* Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Незабутні постаті. Довідково-біографічне ви-дання.&nbsp;— К., 2005.&nbsp;— 464 с.
* Київський університет ім. Тараса Шевченка: сторінки історії і сьогодення / за заг. ред. В.&nbsp;В.&nbsp;Скопенка.&nbsp;— К. : ВПЦ «Київ. ун-т», 1994.&nbsp;— 285 с. : 8 арк. кольор. іл.
* З іменем святого Володимира: Київ. ун-т у док., матеріалах та спогадах сучасників: у 2 кн.&nbsp;— К. : Заповіт, 1994.&nbsp;— Кн. 1–2.
* Киевский университет: док. и материалы, 1934—1984 / сост. : В.&nbsp;А.&nbsp;Замлинский, А.&nbsp;А.&nbsp;Буравченков, А.&nbsp;В.&nbsp;Долинский [и др.].&nbsp;— К. : Вища шк'''.,''' 1984.&nbsp;— 191 с.
* ''Шульгин В.'' История университета св. Владимира / сочинение Виталия Шульгина, ординарного проф. ун-та св. Владимира ; [сост. В. Короткий ; гл. ред. С. Головко].&nbsp;— К. : Лыбидь, 2010.&nbsp;— ХХХVI, 240 с. : ил., табл., портр.&nbsp;— ISBN 978-966-06-0570-1.
* ''Казьмирчук М. Г.'' Відновлення класичного університету в Києві та його діяльність у довоєнний період (1933—1941 рр.) / М.&nbsp;Г.&nbsp;Казьмирчук ; вступ. сл. Г.&nbsp;Д.&nbsp;Казьмирчука.&nbsp;— К. : Логос, 2011.&nbsp;— 108 с.&nbsp;— ISBN 978-966-171-460-0.
* Київський університет за 50 років Радянської влади / редкол. : І.&nbsp;Т.&nbsp;Швець (голова) [та ін.].&nbsp;— К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1967.&nbsp;— 191 с. : іл.
* Киевский університет сегодня / М.&nbsp;У.&nbsp;Белый, А.&nbsp;Н.&nbsp;Алексюк, А.&nbsp;Ф.&nbsp;Кизченко [и др.].&nbsp;— К. : Вища шк., 1984.&nbsp;— 105 с.
* Наука в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на зламі тисячоліть / В.&nbsp;В.&nbsp;Скопенко, О.&nbsp;В.&nbsp;Третяк, В.&nbsp;І.&nbsp;Андрейцев [та ін.].&nbsp;— К. : ВПЦ «Київ. ун-т», 2002.&nbsp;— 329 с. : іл.
* [http://www.historians.in.ua/index.php/en/doslidzhennya/2216-anton-krizhevskij-vishcha-gumanitarna-osvita-v-kintsi-khikh-st-na-prikladi-istoriko-filologichnogo-fakultetu-universitetu-sv-volodimira АНТОН КРИЖЕВСЬКИЙ. ВИЩА ГУМАНІТАРНА ОСВІТА В КІНЦІ ХІХ СТ. (НА ПРИКЛАДІ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ УНІВЕРСИТЕТУ СВ. ВОЛОДИМИРА)] // [[Historians.in.ua]]&nbsp;— 2017.&nbsp;— 15 червня.
* ''Черняк С.'' Освітня діяльність Київського університету ім. св. Володимира (1833—1863).&nbsp;— К. : Академперіодика, 2011.&nbsp;— 251 с.&nbsp;— ISBN 978-966-360-164-9.
* ''Сторчай О. В.'' Мистецька освіта в Київському університеті (1834—1924 рр.) / О.&nbsp;В.&nbsp;Сторчай.&nbsp;— К. : Щек, 2009.&nbsp;— 335 с.&nbsp;— ISBN 978-966-2031-07-1.
* Київський університет як осередок національної духовності, науки, культури: матеріали наук.-теорет. конф., присвяч. 165-річчю ун-ту: зб. ст. : [у 2 ч.] / Київ. ун-т ім. Тараса Шевченка.&nbsp;— К. : ВПЦ «Київ. ун-т», 1999.&nbsp;— Ч. 1–2.
* ''Попов П. М.'' Шевченко і Київський університет / П.&nbsp;М.&nbsp;Попов.&nbsp;— К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1964.&nbsp;— 79 с.
* Сторінки історії. Видатні вчені / Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка  ; ред. Н. Прохоренко.&nbsp;— К. : Бібліотека українця, 1999.&nbsp;— 270 с. : портр.
* Київський національний університет імені Тараса Шевченка: незабутні постаті / авт.-упоряд. : О. Матвійчук, Н. Струк; редкол. : В.&nbsp;В.&nbsp;Скопенко (голова) [та ін.].&nbsp;— К. : Світ успіху, 2005.&nbsp;— 463 с. : іл.&nbsp;— ISBN 966-8352-09-2.
* Ректори Київського університету, 1834—2006 / В.&nbsp;В.&nbsp;Скопенко, В.&nbsp;А.&nbsp;Короткий, Т.&nbsp;В.&nbsp;Табенська.&nbsp;— К. : Либідь, 2006.&nbsp;— 335 с. : іл.&nbsp;— ISBN 966-06-0464-5.
* ''Ульяновський В., Скиба О.'' Останній ректор Університету святого Володимира Євген Васильович Спекторський.&nbsp;— К. : Київ. ун-т, 2007.&nbsp;— 311 с.&nbsp;— ISBN 966-594-968-3.
* Почесні члени і доктори Університету св. Володимира / авт.-упоряд. : В.&nbsp;А.&nbsp;Короткий, Т.&nbsp;В.&nbsp;Табенська, Ю.&nbsp;В.&nbsp;Цимбал.&nbsp;— К. : Либідь, 2005.&nbsp;— 327 с. : портр.&nbsp;— ISBN 966-06-0393-2.
* Вчені-хіміки Університету св. Володимира (1834—1919) / В.&nbsp;В.&nbsp;Скопенко, Т.&nbsp;В.&nbsp;Табенська, В.&nbsp;А.&nbsp;Короткий [та ін.].&nbsp;— К. : Прайм, 2001.&nbsp;— 159 с. : портр., табл.&nbsp;— ISBN 966-95679-9-8.
* Київський національний університет ім. Тараса Шевченка: імена славних сучасників / редкол. : В.&nbsp;В.&nbsp;Скопенко (голова) [та ін.].&nbsp;— К. : Світ успіху, 2004.&nbsp;— 287 с. : іл., табл., портр.&nbsp;— (Знавці своєї справи).&nbsp;— ISBN 966-8352-09-2.
* Київський національний університет ім. Тараса Шевченка: шляхами успіху / редкол: В.&nbsp;В.&nbsp;Скопенко (голова) [та ін.].&nbsp;— К. : Світ успіху, 2008.&nbsp;— 255 с. : іл., портр.&nbsp;— (Імена славних сучасників).&nbsp;— ISBN 978-966-8352-30-0.
* Журналісти з Київського університету: спогади, світлини, імена / А.  Ф. Горлов, [[Махінчук Микола Гаврилович|М.&nbsp;Г.&nbsp;Махінчук]], М.&nbsp;М.&nbsp;Сорока [та ін.].&nbsp;— Фастів: Поліфаст, 2008.&nbsp;— 383 с. : іл.&nbsp;— ISBN 978-966-7758-71-4.
* ''Корнійчук В. П.'' Унікальність і неповторність університетського прориву / В.&nbsp;П.&nbsp;Корнійчук.&nbsp;— К. : М. П. «Леся», 2008.&nbsp;— 55 с.&nbsp;— ISBN 966-8126-21-1.
* Користь, честь і слава: до 180-річчя від дня заснування Київського національного університету імені Тараса Шевченка (1834) // [http://nplu.org/storage/images/NBV/Kalendar%20%E2%84%962(4).pdf Дати і події], 2014, друге півріччя: календар знамен. дат №&nbsp;2 (4) / Нац. парлам. б-ка України.&nbsp;— Київ, 2014.&nbsp;— С. 21–25.
* ''ГуберськийЛ. В.'' Київський національний університет імені Тараса Шевченка // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т. / редкол.: Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К. : Знання України, 2004&nbsp;— Т. 1&nbsp;— 760 с.&nbsp;— ISBN 966-316-039-X.
* Очерки по истории органической химии в Киевском университете / А.&nbsp;И.&nbsp;Киприанов, Ф.&nbsp;С.&nbsp;Бабичев, Л.&nbsp;К.&nbsp;Мушкало и др.; ред. А.&nbsp;И.&nbsp;Киприанов.&nbsp;— К. : Изд-во Киевского ун-та, 1954.&nbsp;— 132 с.
</div>

== Посилання ==
* {{Official|http://www.knu.ua}}  <!--дзеркало: http://www.univ.kiev.ua/--> 
* [http://eu.univ.kiev.ua/ Енциклопедія Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка]
* [https://web.archive.org/web/20110527130811/http://www.lovi-moment.com.ua/ Неофіційний портал студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка]
* [http://www.electure.kiev.ua/VLibraryElement.php?sec_name=1 Відеолекції з історії Київського Національного Університету імені Тараса Шевченка]
* [http://library.univ.kiev.ua/ Університетська Наукова бібліотека імені М. Максимовича]
* [http://www.kanivbiosfera.at.ua/ Канівский природний заповідник ННЦ «Інститут Біології»&nbsp;— офіційна сторінка]
* Факультети і інститути

:* [http://biology.univ.kiev.ua/ Навчально-науковий центр «Інститут біології»]
:* [http://iht.univ.kiev.ua/ Інститут високих технологій]
:* [http://www.mil.univ.kiev.ua  Військовий інститут]
:* [http://www.journ.univ.kiev.ua  Інститут журналістики]
:* [http://www.iir.kiev.ua Інститут міжнародних відносин]
:* [http://www.ipe.univ.kiev.ua Інститут післядипломної освіти]
:* [http://www.philology.kiev.ua Інститут філології]
:* [https://web.archive.org/web/20190802190538/http://cyb.univ.kiev.ua/ Факультет кібернетики]
:* [http://www.psy.univ.kiev.ua Факультет психології]
:* [http://www.history.univ.kiev.ua/ Історичний факультет]
{{Самоврядні (автономні) дослідницькі національні вищі навчальні заклади України}}
{{Заклади вищої освіти Києва}}
{{Київський національний університет імені Тараса Шевченка}}
{{Пам'ятки Києва}}
{{ac}}
{{ВП-портали|Україна|Освіта}}

[[Категорія:Київський національний університет імені Тараса Шевченка| ]]
[[Категорія:Вищі навчальні заклади Києва]]
[[Категорія:Національні університети України]]
[[Категорія:Історія Києва]]
[[Категорія:Установи зі званням Національний в Україні]]
[[Категорія:Організації, названі на честь Тараса Шевченка]]
[[Категорія:Організації, нагороджені орденом Леніна]]
[[Категорія:Організації, нагороджені орденом Жовтневої Революції]]
[[Категорія:Володимирська вулиця]]
[[Категорія:1834 у Києві]]