Київська брама (Глухів): відмінності між версіями

[неперевірена версія]

[перевірена версія]

Поточна версія на 20:43, 29 березня 2022

Київська брама — єдина споруда Глухівської фортеці, яка збереглась до наших днів. Брама (інша назва — Тріумфальні ворота) була споруджена на земляному валу фортеці у 1749 році інженером Юхимом Наумовим спочатку дерев'яною з мостом через рів. А протягом 1766–1769 (або 1766–1785) років за проектом архітектора Андрія Квасова на честь візиту імператриці Катерини ІІ до Глухова споруджено муровану Київську браму, що мала ідентичне архітектурне вирішення.^[1]

Вїзна брама міста Глухова

Київська брама була не лише оборонною спорудою, а й своєрідною митницею — пункт перевірки паспортів подорожніх. Брама розташована на західному краю історичного середмістя, над заплавою річки Есмань^[2] і є пам'яткою архітектури національного значення. Висота брами — 7,5 м, ширина — 28 м, глибина — 16 м.

Під час Другої світової війни пам'ятка була зруйнована, проте у 1953–1954 та 1957 роках коштом відділу будівництва і архітектури її повністю розібрали та реставрували^[3]. Роботи виконувала Полтавська дільницею Чернігівської міжобласної науково-реставраційної майстерні^[3]. У 1970 та 1990–1992 пам'ятку також реставрували^[3] і зараз вона має первісний вигляд.

ОписРедагувати

Київська брама збудована у класицистичному стилі з елементами бароко. В ній по осі розташовано тунель для проїзду. З боків арку оточують низькі приміщення (прибудови). Фасади оформлені колонами, які містяться на п'єдесталах. Над колонами розташований карниз та фронтон. Ворота арки нагадують будівлю з двосхилим дахом.

ГалереяРедагувати

Київська брама, вигляд сзаду. 2009 рік

Київська брама. Прохід для пішоходів.

Див. такожРедагувати

Кам'яниця (Глухів)

ПриміткиРедагувати

↑ Золоте намисто Сумщини [Архівовано 6 вересня 2007 у Wayback Machine.] на сайті Сумщина туристична [Архівовано 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]
↑ Київська брама Глухівської фортеці [Архівовано 6 Вересня 2010 у Wayback Machine.] на неофіційному сайті Глухова [Архівовано 18 Січня 2021 у Wayback Machine.]
↑ ^а ^б ^в В. Вечерський, О. Козлов, В. Рульчет та ін. 50 річчя Укрреставрації. Історія корпорації. — Київ-Львів : © Укрреставрація й © Укрзахідпроектреставрація, 1996. — С. 49, 57. — ISBN 5-7707-9955-2.

ПосиланняРедагувати

Фото Київської брами на сайті Перлини України [Архівовано 14 Вересня 2010 у Wayback Machine.]

ЛітератураРедагувати

Дейнека А. И. Памятники архитектуры Сумщины. — Х.: Прапор, 1989. (рос.)
«Україна. Путівник»,— Київ, Балтимор; 1993 р.; стор. 312.

[1] Золоте намисто Сумщини [Архівовано 6 вересня 2007 у Wayback Machine.] на сайті Сумщина туристична [Архівовано 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]

[2] Київська брама Глухівської фортеці [Архівовано 6 Вересня 2010 у Wayback Machine.] на неофіційному сайті Глухова [Архівовано 18 Січня 2021 у Wayback Machine.]

[50_річчя_Укрреставрації-3] а ^б ^в В. Вечерський, О. Козлов, В. Рульчет та ін. 50 річчя Укрреставрації. Історія корпорації. — Київ-Львів : © Укрреставрація й © Укрзахідпроектреставрація, 1996. — С. 49, 57. — ISBN 5-7707-9955-2.

[1]

[2]

[3]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
+[[File:Вїзна брама міста Глухова.jpg|thumb|Вїзна брама міста Глухова]]
-[[Файл:Gluhiv arka.jpg|right|250px|thumb|'''''Київська брама'''''<ref>[http://perlyny-ua.narod.ru/sumska/gluhov/gluhov7.html Фото Київської брами] на [http://perlyny-ua.narod.ru/ сайті Перлини України]</ref>]]
-'''Київська брама'''&nbsp;— це єдина [[споруда]] [[Глухівська фортеця|Глухівської фортеці]], яка збереглась до наших днів. Брама була споруджена на земляному валу фортеці у [[1749]] році [[інженер]]ом Юхимом Наумовим спочатку дерев'яною з мостом через рів. А протягом [[1766]]-[[1769]] років  за проектом [[архітектор]]а [[Квасов Андрій Васильович|Андрія Квасова]] на честь візиту [[Імператор|імператриці]] [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини ІІ]] до [[Глухів|Глухова]] споруджено муровану Київську браму, що мала ідентичне архітектурне вирішення.<ref> [http://www.tour.sumy.ua/zolotenamysto.php Золоте намисто Сумщини] на [http://www.tour.sumy.ua/ сайті Сумщина туристична]</ref>
+'''Київська брама'''&nbsp;— єдина [[споруда]] [[Глухівська фортеця|Глухівської фортеці]], яка збереглась до наших днів. Брама (інша назва&nbsp;— '''Тріумфальні ворота''') була споруджена на земляному валу фортеці у [[1749 в Україні|1749]] році [[інженер]]ом Юхимом Наумовим спочатку дерев'яною з мостом через рів. А протягом [[1766]]–[[1769]] (або 1766–1785) років за проектом [[архітектор]]а [[Квасов Андрій Васильович|Андрія Квасова]] на честь візиту [[Імператор|імператриці]] [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини ІІ]] до [[Глухів|Глухова]] споруджено муровану Київську браму, що мала ідентичне архітектурне вирішення.<ref>[http://www.tour.sumy.ua/zolotenamysto.php Золоте намисто Сумщини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070906222738/http://www.tour.sumy.ua/zolotenamysto.php |date=6 вересня 2007 }} на [http://www.tour.sumy.ua/ сайті Сумщина туристична] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110202065442/http://www.tour.sumy.ua/ |date=2 лютого 2011 }}</ref>
-Київська [[брама]] була не лише оборонною спорудою, а й своєрідною митницею – пункт  перевірки паспортів подорожніх. Брама розташована на західному краю історичного середмістя над [[заплава|заплавою]] річки [[Есмань (притока Клевені)|Есмань]]<ref> [http://hlukhiv.com.ua/articles/architect/kyivska_brama_gluhivskoi_fortetsi.html Київська брама Глухівської фортеці] на [http://hlukhiv.com.ua/ неофіційному сайті Глухова]</ref> і є пам’яткою архітектури національного значення. Висота брами – 7,5 м, ширина – 28 м.
+Київська [[брама]] була не лише оборонною спорудою, а й своєрідною митницею&nbsp;— пункт перевірки паспортів подорожніх. Брама розташована на західному краю історичного середмістя, над [[заплава|заплавою]] річки [[Есмань (притока Клевені)|Есмань]]<ref>[http://hlukhiv.com.ua/articles/architect/kyivska_brama_gluhivskoi_fortetsi.html Київська брама Глухівської фортеці] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100906005732/http://hlukhiv.com.ua/articles/architect/kyivska_brama_gluhivskoi_fortetsi.html |date=6 Вересня 2010 }} на [http://hlukhiv.com.ua/ неофіційному сайті Глухова] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210118140831/http://hlukhiv.com.ua/ |date=18 Січня 2021 }}</ref> і є пам'яткою архітектури національного значення. Висота брами&nbsp;— 7,5&nbsp;м, ширина&nbsp;— 28&nbsp;м, глибина&nbsp;— 16&nbsp;м.
+Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] пам'ятка була зруйнована, проте у 1953–1954 та 1957 роках коштом відділу будівництва і архітектури її повністю розібрали та реставрували<ref name="50 річчя Укрреставрації">{{книга|автор=В. Вечерський, О. Козлов, В. Рульчет та ін.|заголовок=50 річчя Укрреставрації. Історія корпорації|місце=Київ-Львів|видавництво=© Укрреставрація й © Укрзахідпроектреставрація|рік=1996|сторінки=49, 57|isbn=5-7707-9955-2}}</ref>. Роботи виконувала Полтавська дільницею Чернігівської міжобласної науково-реставраційної майстерні<ref name="50 річчя Укрреставрації"/>. У 1970 та 1990–1992 пам'ятку також реставрували<ref name="50 річчя Укрреставрації"/> і зараз вона має первісний вигляд.
 == Опис ==
+Київська брама збудована у [[Класицизм|класицистичному стилі]] з елементами [[бароко]]. В ній по осі розташовано [[тунель]] для проїзду. З боків [[Арка|арку]] оточують низькі приміщення (прибудови). [[Фасад]]и оформлені [[колона]]ми, які містяться на п'єдесталах. Над колонами розташований [[карниз]] та [[фронтон]]. Ворота арки нагадують будівлю з двосхилим [[дах]]ом.
+== Галерея ==
-Київська брама збудована у [[Класицизм|класицистичному стилі]] з елементами [[бароко]]. В ній по осі розташовано [[тунель]] для проїзду. З боків [[Арка|арку]] оточують низькі приміщення (пристройки). [[Фасад]]и оформлені [[колона]]ми, які містяться на п'єдесталах. Над колонами знаходиться [[карниз]] та [[фронтон]]. Ворота арки нагадують будівлю з двосхилим [[дах]]ом.
+[[Файл:Київська брама Глухів вид сзаду.jpg|міні|Київська брама, вигляд сзаду. 2009 рік]]
+[[Файл:Брама Глухів прохід.jpg|міні|Київська брама. Прохід для пішоходів.]]
+== Див. також ==
-== Джерела і посилання ==
+* [[Кам'яниця (Глухів)]]
+== Примітки ==
 {{reflist}}
-== Література ==
+== Посилання ==
+{{Портал|Архітектура}}
+* [http://perlyny-ua.narod.ru/sumska/gluhov/gluhov7.html Фото Київської брами] на [http://perlyny-ua.narod.ru/ сайті Перлини України] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20100914075752/http://perlyny-ua.narod.ru/ |date=14 Вересня 2010 }}
+== Література ==
-* Дейнека А.И. ''[[Пам'ятки архітектури Сумщини|Памятники архитектуры Сумщины]]''. — Х.: Прапор, 1989. {{ref-ru}}
+* Дейнека А. И. ''[[Пам'ятки архітектури Сумщини|Памятники архитектуры Сумщины]]''.&nbsp;— Х.: Прапор, 1989. {{ref-ru}}
+* «Україна. Путівник»,— Київ, Балтимор; 1993&nbsp;р.; стор. 312.
+{{Історико-культурний заповідник «Глухів»}}
-[[Категорія:Глухів]]
 [[Категорія:Історія Глухова]]
 [[Категорія:Архітектура Глухова]]
+[[Категорія:Брами в Україні|Глухів]]
+[[Категорія:Об'єкти, названі на честь Києва]]
+[[Категорія:Архітектура класицизму в Україні]]
+[[Категорія:Оборонні споруди України]]
+[[Категорія:Засновані в Україні 1749]]
+[[Категорія:Споруди, збудовані 1769]]
+[[Категорія:Пам'ятки культурної спадщини України національного значення в Сумській області]]
+[[Категорія:Пам'ятки історії України національного значення]]
+[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення]]