Перегляд вихідного коду сторінки Києво-Печерська лавра

{{coord|50|26|3|N|30|33|33|E|type:landmark_region:UA|display=title}}
{{Об'єкт Світової спадщини
 |назва               = Успе́нська Ки́єво-Пече́рська ла́вра [[УПЦ (МП)]]
 |назва(офіційна-WHS) = Kyiv-Pechersk Lavra
 |зображення          = Лавра.jpg
 |підпис зображення   = 
 |країна              = {{UKR}}
 |тип                 = Культурний
 |критерії            = I, II, III, IV
 |ID                  = 527
 |Link                = http://whc.unesco.org/en/list/527
 |регіон ЮНЕСКО       = [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Європі та Північній Америці|Європа і Північна Америка]]
 |рік                 = 1990
 |внесено зміни       = 
 |під загрозою        = 
 |розташування        = Україна Київська область
  |lat_NS = N |lat_deg =50  |lat_min =26  |lat_sec =3 
  |lon_EW = E |lon_deg =30  |lon_min =33  |lon_sec =33 
  |підпис карти       = Києво-Печерська лавра на карті Київської області
 |примітки=https://lavra.ua/uk/|commons             = 
|сайт=https://churchatberestove.org.ua}}

'''Ки́єво-Пече́рська ла́вра'''&nbsp;— [[православ'я|православний]] [[монастир|монастирський комплекс]] [[Українська православна церква (Московський патріархат)|Української Православної Церкви (Московського патріархату)]] в [[Київ|Києві]], [[Україна]]. Один із найбільших християнських центрів-святинь країни. Визначна пам'ятка історії та архітектури.

Києво-Печерська лавра належить державі, а релігійні організації користуються нею на правах оренди<ref>[https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/temples_church_property/72767/ Києво-Печерська лавра не належить УПЦ (Московського Патріархату)&nbsp;— релігієзнавець]</ref>.

Заснований [[1051]] року як печерний монастир за межами Києва. У середньовіччі був оплотом [[греки|грецького]] православ'я на Русі, центром опозиції світській владі (руським та литовським князям) та [[вестернізація|вестернізації]]. [[1592]] року отримав [[ставропігія|ставропігію]] [[Константинопольський патріарх|Константинопольського патріарха]]. [[1688]] року став [[лавра|лаврою]]. У [[ранній новий час|ранньому новому часі]] перетворився на центр [[паломництво|паломництва]] православних з усієї [[Російська імперія|Російської імперії]].

[[1994]] року разом із [[Софійський собор (Київ)|Софійським собором]] внесений до переліку [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Світової спадщини ЮНЕСКО]].

На території Верхньої лаври діє [[Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник]] (від [[1996]])<ref>[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=181%2F96&p=1260343170231885 Указ Президента України Про надання статусу національного Києво-Печерському державному історико-культурному заповіднику]</ref>. Власне монастир знаходиться на території Нижньої лаври. Обидві частини лаври відкриті для відвідувачів. Пам'ятка перебуває під юрисдикцією Національного заповідника.

== Історія ==
{{main|Історія Києво-Печерської лаври}}
{{main|Очільники Києво-Печерської лаври}}
[[Файл:Kievo pe4erskaja Lavra.jpg|thumb|225px|[[Верещагін Василь Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Верещагін]]. «Велика церква Києво-Печерської Лаври» (тобто Свято-Успенський собор) у XIX&nbsp;ст.]]

=== Заснування, розбудова, пожежа ===
[[Файл:Facial_Chronicle_-_b.12,_p.394.gif|left|thumb|200пкс|Ординці плюндрують Київ і монастир в 1416&nbsp;р.]]
[[Файл:Києво-Печерська Успенська лавра 1911.jpg|left|thumb|200пкс|Києво-Печерська лавра, 1911 рік]]
Обитель засновано 1051 року за князя [[Ярослав Мудрий|Ярослава Володимировича]], ченцем [[Антоній Печерський|Антонієм]], як [[печера|печерний]] монастир. Один із перших [[монастир]]ів [[Русь|Русі]], що поклав початок руському чернецтву. Співзасновником монастиря вважається один із перших учнів Антонія&nbsp;— [[Феодосій Печерський|Феодосій]]. У 1058&nbsp;р., попросивши благословення преподобного Антонія, преподобний Варлаам побудував над печерою дерев'яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці.

У XI столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства у Київській Русі. У XII столітті отримав статус [[Лавра|«лаври»]]&nbsp;— головного великого монастиря. У XVIII столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним [[феодал]]ом в Україні: їй належали 3 міста, 7 містечок, близько 200 сіл і хуторів, понад 70 тис. [[кріпак]]ів, 2 паперові фабрики, 11 цегляних і 6 скляних заводів, більше 160 винокурень і вітряків, близько 200 шинків, 2 кінних заводи.

[[1416]] року спалений [[Золота Орда|ординцями]] під проводом [[Едигей|Едигея]] [[Розорення Києва (1416)|під час нападу на Київ]]. Відбудований [[1470]] року<ref>История Киева.&nbsp;— К. : Институт истории АН УССР, 1963.&nbsp;— С. 124.</ref>.

Києво-Печерській лаврі було підпорядковано багато дрібних монастирів і так звані пу́стині (зокрема Китаївська, Микільська та інші під Києвом) з їхніми угіддями і кріпаками в Україні, Росії, Білорусі. Києво-Печерська лавра відіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром [[Літописи|літописання]]. Тут перекладалися на церковнослов'янську мову і переписувалися твори іноземних авторів. У лаврі працювали відомі літописці [[Никон Великий|Никон]] і [[Нестор Літописець|Нестор]] (автор [[Повість временних літ|«Повісті минулих літ»]]). У XIII&nbsp;ст. було складено «[[Києво-Печерський патерик]]»&nbsp;— важливе джерело з історії Києва. Архимандритом монастиря був [[Петро Могила]].

21 квітня 1721 року згоріли «всі будівлі, церква велика, дзвони, ризниця».<ref>Извлеченіе изъ козацкихъ лѣтописей / Отделъ І. Извѣстія лѣтописные // Сборникъ матеріаловъ для исторической топографіи Кіева и его окрестностей.&nbsp;— К. : типографія Е.&nbsp;Я.&nbsp;Федорова, 1874.&nbsp;— С. 46. ст.рос.</ref>
[[Файл:Вхід до Лаври. Святі ворота 1911.jpg|thumb|332x332px|Вхід до лаври. Святі ворота, 1911 рік]]

==== Ставропігія ====
Упродовж 1592—1688 років монастир був [[ставропігія|ставропігією]] [[Константинопольський патріарх|Константинопольського патріарха]], із 1688 року&nbsp;— [[Московський патріарх|Московського патріарха]], із 1786&nbsp;р.&nbsp;— Київського митрополита.

=== Лавра у XIX столітті ===

У XIX&nbsp;ст., як і раніше, Лавра проводила значні будівельні та ремонтно-реставраційні роботи. У період реконструкції Печерської фортеці, в середині XIX&nbsp;ст., навколо Нижньої території Лаври було споруджено кам'яний фортечний мур.

Наприкінці ХІХ ст. за проектом архітектора В.Ніколаєва побудовано Трапезну палату і церкву. Під керівництвом архітектора О. Щусєва були розписані інтер'єри церкви і Трапезної палати.

Обитель виявляла турботу про здоров'я ченців та прочан. У 1849 році на території монастиря була побудована&nbsp;[[Лікарня при Микільському Больницькому монастирі]] на два поверхи, а також [[Лікарня для прочан та мандрівників|лікарня для прочан та мандрівників]], яка щороку обслуговувала понад 500 хворих.

1873 року в Києві при Церковно-Археологічному товаристві було започатковано перший загальнодоступний музей міста&nbsp;— Церковно-Археологічний, унікальна колекція якого налічувала понад 30 тисяч експонатів. Метою його створення було визначено захист та зібрання церковних старожитностей, а також вивчення церковної історії. За своїми організаційними принципами музей був закладом цивільним, діяв на громадських засадах та існував на добровільні пожертви. Створення цього музею знайшло глибоке розуміння серед духівництва&nbsp;— від сільських пастирів до настоятелів монастирів та єпископату, багато з яких ревно сприяли поповненню колекції музею.

=== Радянська доба ===
Трагічні події після 1917 року послужили поштовхом до тотального винищення православного духівництва і всього, що було зв'язано з церквою. 25 січня 1918 року у стінах лаври закатовано митрополита київського й галицького [[Володимир (Богоявленський)|Володимира]], а 1920 року лавру закрито. 4 серпня 1929 року комуністична влада завершила роботи з перетворення колишнього монастиря на Всеукраїнське музейне містечко, головне призначення якого&nbsp;— бути центром антирелігійної пропаганди в [[УСРР]]. Перед Наркоматом внутрішніх справ УСРР порушено клопотання про негайне виселення з території містечка осіб духовного звання, котрі до цього часу в ньому проживали.

Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] у 1941 році радянські війська<ref name=alsh/> підірвали [[Успенський собор (Київ)|Свято-Успенський собор]]. За поширюваною довгий час органами пропаганди повоєнною маскуючою «легендою», підрив було нібито здійснено німецькою окупаційною владою під керівництвом рейхскомісара України [[Еріх Кох|Еріха Коха]]. [[Радянська пропаганда]] обґрунтовувала «німецьку версію» нацистською ідеологією, за якою «''підкорені народи не повинні були мати символічних культових споруд''». Проте пізніше, радянська пропаганда вже приписувала «подвиг» по знищенню Успенського собору та по мінуванню та підриву центра Києва диверсійно-терористичній групі [[НКВС]] на чолі з [[Кудря Іван Данилович|Іваном Кудрею]]<ref>[https://focus.ua/news/26056/ Крещатик в огне: оставив Киев гитлеровским войскам, власть подготовила противнику «сюрприз»]</ref>.

=== Відродження ===
[[Файл:Києво-Печерська лавра Київ 1888.jpg|left|thumb|200пкс|Києво-Печерська лавра, 1888 рік]]
Після вибуху храм був залишений у руїнах як свідчення злочинів нацистів. Не були здійснені плани відтворити його в початкових середньовічних формах до святкування 1000-річчя хрещення Київської Русі. Чернецьке життя і богослужіння в Києво-Печерській лаврі відновлено з 1988&nbsp;р. Тільки 9 грудня 1995&nbsp;р. Президент України Л. Кучма видав указ про відновлення Успенського собору. Храм відтворено поспіхом, практично за два роки, без серйозної наукової підготовки, із використанням сучасних матеріалів. Перед будівельниками стояла задача встигнути до 950-річчя лаври. Освячений 24 серпня 2000 року

=== Сучасне життя ===
У червні 1988 року, у зв'язку зі святкуванням 1000-ліття хрещення Київської Русі і постановою Ради Міністрів УРСР, новоствореній печерській чернечій громаді була передана територія [[Дальні печери|Дальніх печер]].

Першим настоятелем новоствореної обителі став митрополит київський і всієї України [[Філарет (Денисенко)]], а намісником&nbsp;— архімандрит [[Іонафан (Єлецьких)]].

З 1992 року настоятель (священноархімандрит) лаври&nbsp;— митрополит київський і всієї України [[Володимир (Сабодан)]], резиденція якого розташована на території монастиря.

З 1994 року намісник лаври&nbsp;— архієпископ вишгородський [[Павло (Лебідь)]].

У 1990 році лавру внесено до списку [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО]].

== Архітектурний ансамбль ==
[[Файл:Києво Печерська Лавра.JPG|thumb|ліворуч|Києво Печерська Лавра]]
[[Файл:Lavra Kyiv.JPG|thumb|274x274px|Вид на лавру згори]]
Архітектурний ансамбль Києво-Печерської лаври склався протягом майже дев'яти століть та відобразив розвиток культури і духовності, зміну стилістичних напрямків у мистецтві, процес удосконалення інженерних конструкцій. Він органічно пов'язаний з унікальним наддніпрянським ландшафтом і формує силует Києва з боку Дніпра.

Сучасний лаврський ансамбль розташований на площі 22 га і поділяється на такі частини:
* Верхня лавра
* [[Ближні печери]]
* [[Дальні печери]]
* Гостинний двір

Більшість монастирських будівель і споруд мають архітектурні форми [[українське бароко|українського бароко]] середини XVIII&nbsp;ст.<ref name="Vechersky">Вечерський В.&nbsp;В.&nbsp;Українські монастирі.&nbsp;— К.: Наш час, 2007.&nbsp;— 400 с.&nbsp;— (Сер. «Невідома Україна»). ISBN 978-966-15-3006-4</ref>

== Основні пам'ятки і споруди ==

{{також|Список пам'яток Києво-Печерської лаври}}

=== Велика лаврська дзвіниця ===
[[Файл:Успенський собор - Catedral de la ASuncion 2.jpg|thumb|Успенський собор]]
[[Файл:Kievo-Pecherska Lavra Belltower.jpg|thumb|Велика лаврська дзвіниця]]
[[Файл:Церква Троїцька надбрамна Puerta.jpg|міні|Троїцька Надбрамна церква]]
{{main|Велика Лаврська дзвіниця}}
Головна дзвіниця лаври побудована у 1731—1744 роках. Має висоту 96,52&nbsp;м й органічно вписується до ансамблю монастиря та всього [[Печерськ]]а. Її видно здалеку, за 25-30&nbsp;км від міста. Аби піднятися на її верхівку необхідно подолати 374 сходинки.

=== Троїцька надбрамна церква ===
{{main|Троїцька Надбрамна церква}}

=== Монастирські печери ===
{{main|Ближні печери|Дальні печери}}

=== Успенський собор ===
{{main|Успенський собор (Київ)}}

=== Трапезна церква Св. Антонія і Феодосія ===
{{main|Трапезна церква Антонія і Феодосія Печерських}}
Наймолодший храм Києво-Печерського монастиря. Перша Трапезна палата монастиря, побудована у XII&nbsp;ст., не збереглася, про її архітектуру нічого не відомо. Друга Трапезна палата із [[Трапезна церква Петра і Павла (Києво-Печерська лавра)|церквою Св. Петра і Павла]] була відбудована в стилі [[українське бароко|українського бароко]], але у 1893 році її також зруйнували. Сучасна Трапезна палата з церквою побудована 1895 року, з 1990 року у церкві регулярно проводяться богослужіння.

=== Некрополь ===
* князь [[Острозький Костянтин Іванович]]
* князь [[Вишневецький Олександр Олександрович]]
На території лаври поховано багато відомих осіб, зокрема
* біля Трапезної церкви:
: [[Василь Леонтійович Кочубей|Василь Кочубей]]&nbsp;— генеральний суддя, донощик на гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепу]].
: [[Іскра Іван Іванович|Іван Іскра]]&nbsp;— полтавський полковник, донощик на гетьмана Івана Мазепу.
* у церкві [[Церква Спаса на Берестові|Спаса на Берестові]]&nbsp;— засновник [[Москва|Москви]] [[Юрій Долгорукий]].

{{see also|:Категорія:Поховані в Києво-Печерській лаврі}}

=== Фортечні мури ===
{{main|Фортечні мури Києво-Печерської лаври}}

== Діючий православний монастир ==

== Національний Києво-Печерський заповідник ==
{{main|Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник}}
'''«Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник»'''&nbsp;— музейний комплекс, що діє на території Верхньої Києво-Печерської лаври. Був заснований у 1922 році, у 1996 році отримав статус національного. Є найбільшим музейним комплексом України, де зосереджено 144 споруди, 122 з яких&nbsp;— пам'ятники історії та культури. Серед них&nbsp;— два унікальних підземних комплекси (дальні і ближні печери), храми, пам'ятники архітектури XI—XIX&nbsp;ст., виставкові приміщення. Заповідник щорічно відвідують сотні тисяч туристів.

== Музеї на території лаври ==
* [[Музей історичних коштовностей України]]
* [[Музей книги та друкарства України]]
* [[Національний музей українського народного декоративного мистецтва|Музей народного декоративного мистецтва]]
* [[Державний музей театрального, музичного та кіно-мистецтва України|Музей театрального, музичного та кіно-мистецтва України]]
* [[Державна історична бібліотека України]]

== Відвідування та екскурсії ==
Заповідник відкритий для відвідувачів щодня з 9:00 до 18:00, каса працює до 17:00. У весняно-літній період час роботи подовжений&nbsp;— з 8-00&nbsp;— до 20:00, каса працює до 19:00. Вартість квитка&nbsp;— 50 грн; для школярів&nbsp;, студентів, пенсіонерів&nbsp;— 25 грн. Вхід до заповідника безкоштовний для дітей дошкільного віку, сиріт, вихованців дитячих будинків та інтернатів, учнівської молоді&nbsp;— студентів і школярів (щопонеділка за попередньою домовленістю з керівництвом заповідника), учасників бойових дій України, інвалідів І-ІІ груп, солдатів і сержантів строкової служби Збройних сил України, членів ICOM та працівників музеїв. Без плати за вхід до заповідника можна завітати на Великдень та у Двонадесяті свята, у Дні відчинених дверей&nbsp;— Всесвітній день музеїв (18 травня), День незалежності України (24 серпня), День знань (1 вересня, для учнівської молоді).

<ref>Інформація про режим роботи заповідника і вартість квитків станом на липень 2012 року з [http://www.kplavra.kiev.ua/cgi-bin/view.cgi?part=info&lg=ua офіційного сайту заповідника] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110307044308/http://www.kplavra.kiev.ua/cgi-bin/view.cgi?part=info&lg=ua |date=7 березень 2011 }}</ref>

Вхід на територію діючого монастиря Нижньої лаври, а також самостійне відвідування Дальніх і Ближніх печер&nbsp;— безкоштовне.

Екскурсії у заповіднику та на території Нижньої лаври проводяться щодня до 17:00.

== Критика діяльності ==
Рівень і смислове наповнення екскурсій по Києво-Печерській лаврі, діяльність адміністрації заповідника та керівництва лаври неодноразово ставали об'єктом критики журналістів через імперськоцентричні стереотипи в дусі Московського патріархату, схиляння перед російськими царями, поширення радянських історичних міфів, тотально російську мову екскурсійного обслуговування та інші зловживання.<ref>[https://www.radiosvoboda.org/a/28470650.html Ірина Костенко, Марина Остапенко. Києво-Печерська лавра. Кому служать лаврські музейники? /Радіо «Свобода», 6 травня 2017]</ref><ref>[https://tsn.ua/groshi/u-kiyevo-pecherskiy-lavri-prodayut-peredane-yak-blagodiyna-pozhertva-vino-po-3-5-tisyachi-grn-za-plyashku-1057185.html Алкогольний скандал у святому місці//ТСН. Гроші. 7 грудня 2017]</ref>

== Див. також ==
{{Commonscat|Kiev Pechersk Lavra}}
* [[Список мурованих храмів у стилі українського бароко]]
* [[Список найвищих православних храмів і дзвіниць]]
* [[Києво-Печерські святі]]
* [[Гербіній Йоганн]]

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела та література ==
* ''Ю.&nbsp;А.&nbsp;Мицик, Л.&nbsp;Д.&nbsp;Федорова''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kyevo_Pecherska_Lavra Києво-Печерська лавра, Свято-Успенська Києво-Печерська лавра] // {{ЕІУ|4|187}}
* ''Ю.&nbsp;А.&nbsp;Мицик, Л.&nbsp;Д.&nbsp;Федорова''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=11898 Києво-Печерська Свято-Успенська лавра УПЦ МП] // {{ЕСУ}}
* [https://web.archive.org/web/20130906230815/http://hristianstvo.org/maps/monastyri/svjataja-uspenskaja-kievo-pecherskaja-lavra.html Сторінка Києво-Печерської Лаври в каталозі «Християнські святині на карті»]
* Кілессо С.&nbsp;К.&nbsp;Києво-Печерська Лавра,&nbsp;— К., Техніка,&nbsp;— 2003.&nbsp;— 200 стор.: іл.
* ''Шубарт, Павло''. Пізнай свій край, або Україна чудесна// Чорноморські новини, 2007.&nbsp;— №&nbsp;114-115.
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=5858 Киево-Печерская лавра. Лавра-училище христианской жизни. – Киев : В тип. Киево-Печерской лавры, 1888. – 24 с.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=5849 Киево-Печерская лавра в ее прошедшем и нынешнем состоянии / П. Л. – Киев : Тип. А. Давиденко, 1886. – 113, II с. : карта.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=1028 Описание Киевопечерской Лавры : с присовокуплением разных граммат и выписок, объясняющих оное, также планов Лавры и обеих пещер / Евгений, митрополит Киевский и Галицкий. — Киев : Печатано в типографии Киевопечерской Лавры, 1826.]
* [http://elib.nlu.org.ua/object.html?id=291 Киевские пещеры и Киево-Печерская Лавра. — Киев : Тип. Сементовского, 1864. — 85, II, 7 с. : ил., 1 л. ил.]

== Посилання ==
* [http://encyclopedia.kiev.ua/vydaniya/files/use/first_book/part5.pdf Києво-Печерська лавра] // {{УМЕ5|сторінки=628-629}}
* [http://www.kplavra.kiev.ua/ Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник]&nbsp;— офіційний сайт заповідника
* [http://www.lavra.ua/ Свято-Успенська Києво-Печерська лавра]&nbsp;— 0фіційний сайт монастиря УПЦ (МП)
* [[Кафедра культурології та культурно-мистецьких проектів Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв|Кафедра культурології та культурно-мистецьких проектів]] на території Києво-Печерської лаври
* [http://ua.kiev-foto.info/kiyevo-pecherska-lavra-istoriya-ta-fotografiyi/ Історія та фотографії Лаври]&nbsp;— сайт КИЇВФОТО
* [https://www.youtube.com/watch?v=r9FgmxWwojU Відео «Києво-Печерська лавра (4k UltraHD)»]

{{Києво-Печерська Лавра}}
{{Лаври України}}
{{Православні лаври}}
{{Світова спадщина в Україні}}
{{7 чудес України}}
{{Пам'ятки Києва}}
{{Печерськ}}
{{ВП-портали|Історія|Київ|Архітектура}}

[[Категорія:Києво-Печерська лавра| ]]
[[Категорія:Монастирі Києва]]
[[Категорія:Культурна спадщина України]]
[[Категорія:Засновані 1051]]
[[Категорія:1051 у Європі]]
[[Категорія:Барокові монастирі України]]