Перегляд вихідного коду сторінки Кирило і Мефодій

{{Святий
|стать             = ч
|ім'я святого      = Констянтин-Кирило і Михаїл-Мефодій
|зображення        = Cyril and Methodius.jpg
|розмір зображення = 260px
|підпис            = 
|тип(колір)        = 
|лик святого       = [[Рівноапостольний|Рівноапостольні]]
|оригінальне ім'я  = 
|мирське ім'я      = 
|чернече ім'я      = 
|народився         = '''Констянтин-Кирило''': [[827]], [[Фессалоніки|Солунь]]<br/>'''Михаїл-Мефодій (Методій)''': [[815]], [[Фессалоніки|Солунь]]   
|помер             = '''Констянтин-Кирило''':<br/>[[14 лютого]] [[869]], [[Рим]],  [[Смерть|помер своєю смертю]]<br/>''''Михаїл-Мефодій (Методій)''':<br/>[[19 квітня]] [[885]], [[Велеград]], [[Моравія]], [[Смерть|помер своєю смертю]]
|шанується         = усіма [[Християнство|християнами]]
|прославлений      = 
|канонізований     = 
|беатифікований    = 
|у лику            = 
|день пам'яті      =  
|день пам'яті у {{#time:Y}} =
|покровитель = [[Європа]]
|головна святиня =
|атрибути =
|деканонізований =
|праці =
|подвижництво = Християнське місіонерство
}}

'''Кири́ло і Мефо́дій''' ('''Мето́дій''') — слов'янські просвітники та проповідники християнства, творці [[Кирилиця|кириличної абетки]], перші перекладачі богослужбових книг на слов'янську мову, брати.

== Життя ==
[[Кирило Філософ|Кирило]] (мирське ім'я&nbsp;—Костянтин; близько [[827]]&nbsp;— [[14 лютого]] [[869]]) і його старший брат [[Мефодій Солунський|Методій]] (Мефодій) (мирське ім'я&nbsp;— Михаїл бл. [[815]]&nbsp;— помер між 6 квітня і 19 квітня [[885]] року) народились у місті Солунь (тепер [[Салоніки]], [[Греція]]) в сім'ї воєначальника. За походженням  [[греки]].

З [[843]] [[Кирило Філософ|Кирило]] вчився у [[Константинополь|Константинополі]] при дворі візантійського імператора [[Михайло III|Михайла III]], де одним з його вчителів був [[Фотій І Великий|Фотій]]. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав [[філософія|філософію]] в [[Константинопольська вища школа|Константинопольській вищій школі]]. В [[840-ві|40]]-[[860-ті|60-х]] роках [[9 століття]] брав участь у диспутах з [[іконоборці|іконоборцями]] і [[іслам|мусульманами]] в [[Сирія|Сирії]]. Близько [[860]] року їздив з дипломатичною місією до [[хозари|хозарів]]. На шляху до хозарів зупинився в місті [[Херсонес Таврійський|Херсонесі]], в якому знайшов мощі святого [[Климент I|папи Климента]] (помер у 101). Пізніше брати взяли їх з собою у Велику Моравію і у [[867]] до Риму.

[[Мефодій Солунський|Мефодій]] рано вступив на військову службу. Протягом 10 років керував заселеною слов'янами областю [[Македонія (історична область)|Македонії]]. Був викладачем у [[Константинопольська вища школа|Константинопольській вищій школі]]. Постригшись у ченці, став [[ігумен]]ом [[монастир]]я [[Поліхрон]] на березі [[Мармурове море|Мармурового моря]]. Влітку [[863]] року Кирило і Мефодій на запрошення [[Ростислав (князь великоморавський)|князя Ростислава]] переселились до [[Велеград]]у у [[Моравія|Моравії]], щоб проповідувати [[християнство]]. Пізніше Папа [[Адріан II]] дав на це дозвіл, а папа [[Іван VIII]] підтвердив його.

Перед від'їздом [[Кирило Філософ|Кирило]] створив один з перших слов'янських [[алфавіт]]ів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку абетку створив Кирило&nbsp;— [[кирилиця|кирилицю]] чи [[глаголиця|глаголицю]]). Кирило і Мефодій перекладали на церковнослов'янську церковні книги&nbsp;— вибрані місця з [[Євангеліє|Євангелія]], [[Псалтир]], [[Апостольські послання]].

За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в [[Єресь|єресі]] [[Адалвін]]ом, архієпископом Зальцбургу. У [[866]] на виклик Папи Римського [[Адріан II|Адріана II]] їздили до [[Рим]]у. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння слов'янською мовою.

Після приїзду до Риму [[Кирило Філософ|Кирило]] помер. Похований у [[Базиліка Святого Климента|Базиліці Святого Климента]] у [[Рим]]і. [[Мефодій Солунський|Мефодій]] був висвячений на архієпископа Моравії і Панонії, і в [[870]] повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. У 874 році почалося протистояння з новим зальцбурзьким архієпископом [[Дітмар I (архієпископ Зальцбургу)|Дітмаром I]]. 878 року Мефодія було викликано на церковний суд у Римі. Втім 879 року папа римський [[Іван VIII (папа)|Іван VIII]] став на бік Мефодія, який 880 року повернувся до Паннонії. Тут боровся проти Віхінга, єпископа Нітру, який надав великоморавському князю Святополку I розпорядження, яким папа римський начебто наказував переслідувати Мефодія. 882 року після загибелі Івана VIII залишив Моравію і Паннонію.

В [[882]]–[[884]] жив у [[Візантія|Візантії]]. В середині [[884]] повернувся до Моравії, де перекладав [[Біблія|Біблію]] на слов'янську мову.

Імена св. Методія та його учнів і брата — св. Костянтина (Кирила) були занесені до «Книги побратимів» (Поминальник) монастиря в Райхенау.<ref>Назаренко А. В. «Хазары, русь, луколяне, венгры»: народы Восточной Европы в «Баварском географе» // Древняя Русь в свете зарубежных источников.&nbsp;— М., 2000.&nbsp;— С. 292—295.</ref>

== Спадщина ==
Кирило і Мефодій заклали основи слов'янської писемності і літератури.

Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь [[Димитрій Солунський|Дмитра Солунського]].

== Пам'ять ==
Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. У Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія — за визначні праці зі староболгаристики і славістики.

Ім'я Кирила і Мефодія носила перша українська [[політична організація]] в Києві — [[Кирило-Мефодіївське товариство|Кирило-Мефодіївське братство]].

Кирилу та Мефодію встановлений пам'ятник на головній площі у місті Мукачево Закарпатської області.

На честь братів названо астероїд [[2609 Кирило-Мефодій]].

== Кирило і Мефодій — святі ==
Обидва брати були канонізовані Східною ([[православ'я|православною]]) церквою та названі «рівноапостольними», а також зараховані до [[Святі|святих]] Західною ([[католицтво|католицькою]]) церквою.

У 1980 році Папа [[Іван Павло II]] оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» [[Європа|Європи]].

День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня (за Четьями-Мінеями Дмитра Туптала — 11 травня). У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Методія (Методеє), які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.

== Світлини ==
<gallery widths="180" heights="140" perrow="5" class="center" style="center">
Файл:Статуя Кириллу и Мефодию в Киеве.jpg|Пам'ятник Кирилу і Мефодію в [[Київ|Києві]]
Файл:The True Cross. Saint Cyril and Methodius.jpg|Пам'ятник Кирилу і Мефодію в [[Ханти-Мансійськ|Ханти-Мансійську]]
Файл:1000 Kirill i Mefody.jpg|Кирило і Мефодій на [[Тисячоліття Росії (пам'ятник)|Пам'ятнику "Тисячоліття Росії"]] в [[Великий Новгород|Великому Новгороді]]
Файл:Памятник святым равноапостольным братьям Мефодию и Кириллу в Москве на Славянской площади (крупный план) - panoramio.jpg|Пам'ятник Святим рівноапостольним братам Кирилу і Мефодію в [[Москва|Москві]] на Слов'янській площі
Файл:Top of Statue of Saints Cyril and Methodius in Třebíč, Třebíč District.jpg|Пам'ятник Святим Кирилу і Мефодію ([[Тршебич]], [[Моравія]])
</gallery>

== Учні ==
* [[Горазд (святий)]]

== Див. також ==
* [[Кирило Філософ]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* ''Т.&nbsp;Л.&nbsp;Вілкул''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kyrylo_ta_Mefodiy Кирило та Мефодій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160817184155/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kyrylo_ta_Mefodiy |date=17 Серпня 2016 }} // {{ЕІУ|4|298}}
* ''Глущенко В.&nbsp;А.'', Кирило і Мефодій // {{УМ-2000}}
* ''Лавров П.'', Кирило та Методій в давньослов'ян. письменстві. {{К.}}, 1928.
* ''Лавров П.'', Материалы по истории возникновения древнейшей славян, письменности. {{Л.}}, 1930;{{ref-ru}}
* ''Ильинский Г.&nbsp;А.'', Опыт систематической Кирилло-Мефод. библиографии. София, 1934;{{ref-ru}}
* ''Бернштейн С.&nbsp;Б.'', Константин-Философ и Мефодий. {{М.}}, 1984;{{ref-ru}}
* Кирило-Методиевска енциклопедия, Т.1. София, 1985;{{ref-ru}}
* ''Истрин В. А.'', 1100 лет славян, азбуки. {{М.}}, 1988.{{ref-ru}}

== Посилання ==
* [https://youtu.be/sbsgvARfCDQ Правда про Кирила і Мефодія: що дійсно вони створили і що проповідували // ВІДЕО]
* [http://leksika.com.ua/19200421/legal/kirilo_i_mefodiy Кирило і Мефодій] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170318133903/http://leksika.com.ua/19200421/legal/kirilo_i_mefodiy |date=18 Березня 2017 }} // {{Юридична енциклопедія|3}}
* [https://web.archive.org/web/20131019123435/http://k-ua.net/кирил-і-мефодій-в-історії-українськог/ Кирил і Мефодій в історії українського Християнства]
* [http://slavu.sav.sk/casopisy/slavica/2007_01/2007_1.pdf Чешмеджиев, Д. Култът на Кирил и Методий в българското средновековие.&nbsp;— Slavica Slovaca, 42 (2007), No 1, 20-36] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131021073251/http://slavu.sav.sk/casopisy/slavica/2007_01/2007_1.pdf |date=21 Жовтня 2013 }}
* [https://www.youtube.com/watch?v=aEr3FY0S-gI Відкриття пам'ятника Кирилу і Мефодію у культурно-історичному комплексі «Двір кирилиці»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210415174441/https://www.youtube.com/watch?v=aEr3FY0S-gI |date=15 Квітня 2021 }}, Плиска, Болгарія&nbsp;— (YouTube 5:26)
*  [https://ua.krymr.com/a/russia-nepravomirno-pryvlasniue-zasluhy-kyryla-ta-mefodia/30640030.html Микола Семена. Росія неправомірно привласнює заслуги Кирила та Мефодія зі створення слов'янської писемності // Крим.Реалії, 29 травня 2020] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200606095652/https://ua.krymr.com/a/russia-nepravomirno-pryvlasniue-zasluhy-kyryla-ta-mefodia/30640030.html |date=6 Червня 2020 }}

{{commonscat-inline|Saints Cyril and Methodius|Кирило і Мефодій}}

{{Saint-stub}}

{{Бібліоінформація}}
[[Категорія:Святі]]
[[Категорія:Святі Візантії]]
[[Категорія:Святі Болгарії]]
[[Категорія:Рівноапостольні]]
[[Категорія:Уродженці Салонік]]
[[Категорія:Велика Моравія]]
[[Категорія:Слов'янські культури]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Люди на банкнотах]]
[[Категорія:Кирило і Мефодій]]