Перегляд вихідного коду сторінки Киргизстан

{{Картка Країна
| офіційна_назва = Киргизька Республіка
| місцева_назва = {{lang-ky|Кыргыз Республикасы}} <br/> {{lang-ru|Киргизская республика}}
| назва_род = Киргизстану
| image_flag = Flag of Kyrgyzstan.svg
| image_coat = National emblem of Kyrgyzstan.svg
| національний_девіз =
| зображення_карти = Kyrgyzstan (orthographic projection).svg
| столиця = [[Бішкек]]
| розташування_столиці =
| офіційні_мови = [[Киргизька мова|Киргизька]] <small>(державна)</small><br/>[[Російська мова|Російська]] <small>(офіційна)</small>
| найбільше_місто = [[Бішкек]]
| національний_гімн = [[Гімн Киргизстану]]

[[Файл:Kyrgyzstan National Anthem.ogg|міні|]]

| незалежність = Незалежність
| дати_отримання_незалежності= від [[СРСР]]: [[31 серпня]] [[1991]]
| події =
| класифікація_за_розміром_території = 86-та
| площа_території= 198 500
| покрито_водою_відсоток= 3,6
| форма_правління = Парламентсько-президентська республіка
| головні_керівні_посади = Президент
| імена_лідерів_країни = [[Сооронбай Жеенбеков]]
| населення_згідно_перепису = 4 753 003 (72 % киргизи, 7,8 % росіяни, 14,5 % інші)
| рік_перепису_населення = [[2000]]
| густота_заселення = 24
| класифікація_за_густотою_заселення =
| рік_звітування_ВВП = 2004 прибл.
| ВВП_ПКС = 8,495 млрд $
| класифікація_за_рівнем_ВВП_ПКС = ?
| ВВП_ПКС_на_душу_населення = 1 700 $
| класифікація_за_рівнем_ВВП_ПКС_на_душу_населення= ?
| валюта = [[Сом (валюта)|Сом]]
| код_валюти = KGS
| часовий_пояс =
| utc_поправка = +5
| часовий_пояс_літній_час =
| utc_поправка_літній_час = +6
| телефонний_код= 996
| інтернет_домен = .kg
| код країни     = KG / KGZ
| ремарки =
}}

'''Киргизста́н''' ({{lang-ky|Кыргызстан}} {{IPA|[qɯrʁɯzˈstɑn]}}), {{lang-ru|Киргизстан, Киргизия}}) офіційна назва&nbsp;— '''Кирги́зька Респу́бліка''' ({{lang-ky|Кыргыз Республикасы}}, {{lang-ru|Киргизская Республика}})&nbsp;— [[держава]] в [[Центральна Азія|Центральній Азії]]. Межує на півночі з [[Казахстан]]ом, на заході&nbsp;— з [[Узбекистан]]ом, на півдні&nbsp;— [[Таджикистан]]ом, на сході&nbsp;— з [[Китайська Народна Республіка|Китаєм]]. Її столиця і найбільше місто&nbsp;— Бішкек.

Історія території Киргизстану налічує понад 2000 років, охоплюючи найрізноманітніші культури та імперії. Не зважаючи на географічну ізольованість через високогірну місцевість (власне, це й допомогло країні зберегти свою древню культуру), Киргизстан історично перебував на перехресті кількох великих цивілізацій, як частина Великого шовкового шляху та інших комерційних і культурних маршрутів. Киргизстанська територія здавна населялася незалежними племенами і кланами, проте Киргизстан періодично потрапляв під іноземне панування і досяг суверенітету, як національна держава, тільки після розпаду Радянського Союзу в 1991&nbsp;р.

З моменту здобуття незалежності Киргизстан був офіційно [[Унітарна держава|унітарною]] [[Парламентська республіка|парламентською республікою]], хоча, як і раніше, пережив етнічні конфлікти, бунти, економічні проблеми, перехідні уряди та політичні партійні скандали.

Етнічні [[киргизи]] становлять більшість у країні з 5,7&nbsp;млн осіб, національні меншини складаються з узбеків і росіян. [[Державна мова]], киргизька, тісно пов'язана з іншими тюркськими мовами, російська має офіційний статус. Більшість населення (64 %)&nbsp;— мусульмани. На додаток до своїх тюркських витоків, киргизька культура несе елементи перського, монгольського і російського впливу.

== Історія ==
{{main|Історія Киргизстану}}

=== Давній період ===
Перші сліди людської діяльності на території Киргизстану зустрічаються ще в добу нижнього (раннього) [[нижній палеоліт|палеоліту]]. Пам'ятником цього часу є кам'яне знаряддя знайдене О.&nbsp;П.&nbsp;Окладниковим у [[1953]] році в Центральному [[Тянь-Шань|Тянь-Шаню]] на лівому березі річки Он-Арча. Техніка обробки дозволяє датувати його як виготовлене 300 тисяч років тому. Аналогічне знаряддя знайдено в Ходжа Бакирган-Сае на півдні Киргизстану.

Скотарські народи [[Центральна Азія|Центральної Азії]] середини [[1-ше тисячоліття до н. е.|І тисячоліття до н.&nbsp;е.]] у джерелах називались «[[Саки (племена)|саками»]]. Це були войовничі племена, які відігравали активну роль у політичних подіях Центральної Азії того періоду.

У [[III століття до н. е.|III столітті до н.е]] на території Центральної Азії панувала імперія [[гуни|гунів]]. [[201 до н. е.|201 року до н.&nbsp;е.]] Моде (Маодунь) підпорядкував володіння Гегунь (Киргиз), яке тоді знаходилось у Східному [[Тянь-Шань|Тянь-Шаню]]. Його правління стало важливою віхою в історії киргизького народу&nbsp;— саме тоді у китайському літописі було вперше вжито етнонім «киргиз».

У середині [[VI століття]] на [[Алтайські гори|Алтаї]] утворився [[Тюркський каганат]] ([[551]]-[[744]]&nbsp;рр.), однак у [[603]] році відбувся його офіційний поділ на Східний та Західний. Західнотюркський каганат ([[603]]-[[704]] рр) займав величезну територію від Східного Туркестану, передгір'їв Тянь-Шаню та Семиріччя до Північного Кавказу. Адміністративно-політичним та головним торговельним центром було місто Суяб (руїни Ак-Бешим поблизу м. [[Токмак (Киргизстан)|Токмак]]).

У [[VIII століття|VIII столітті]] у Південному [[Сибір]]у почала набирати силу держава [[єнісейські киргизи|єнисейських киргизів]]. Киргизи розгромили [[уйгури|уйгурів]] у війні ([[820]]-[[841]]&nbsp;рр.), що дозволило утворити [[Киргизький каганат|Великий Киргизький каганат]].

[[Файл:GökturksAD551-572.png|міні|[[Тюркський каганат]]]]
=== Середні віки ===
З утворення [[Караханідська держава|Караханидського каганату]] ([[Х століття|Х]]&nbsp;— початок [[XIII століття|XIII]] ст.) на території Киргизстану почала розповсюджуватись [[іслам]]ська культура, що призвело до підйому міської культури, писемності, літератури та історії.

Із завоюванням [[Чингісхан|Чингизханом]] [[Центральна Азія|Центральної Азії]] утворюється улус [[Чагатайський улус|Чагатаю]]. За ним слідували держави [[Хайду]] та [[Імперія Великих Моголів|Моголістан]]. У період існування Моголістана на історичну арену вийшли киргизи, яких моголістанський історик Мухаммед Хадар назвав «дикими левами Моголістану».

У другій половині [[XV століття|XV]]–[[XVI століття|XVI]] ст киргизи остаточно набули свого сучасного етнічного вигляду та, в основному, займали території [[Тянь-Шань|Тянь-Шаню]] і [[Паміро-Алай|Паміро-Алаю]].

Починаючи з середини [[XVII століття|XVII]], до середини [[XVIII століття]] киргизи відстоювали свою незалежність від наступу [[Джунгарське ханство|Джунгарського ханства]].

=== XIX століття ===

Наприкінці [[XVIII століття|XVIII]] та початку [[XIX століття|XIX]] ст. північнокиргизькі племена почали встановлювати контакт з [[Російська імперія|Росією]]. [[1855]] року плем'я бугу прийняло Російське підданство, [[1868]] року північна частина Киргизстану приєдналась до [[Російська імперія|Російської імперії]], а південна була завойована після придушення антикокандського повстання [[1876]]&nbsp;р. Перший антиколоніальний виступ народі Середньої Азії сталось у [[Ферганська долина|Ферганській долині]] в [[1898]] р у м. [[Андижан]]і. Колоніальна політика царизму призвела до повстання [[1916]] р, яке завершилось трагедією.
<ref>http://www.president.kg/ru/kyrgyzstan/istorija/</ref>

=== XX та XXI століття ===
Частина [[Туркестан]]ської республіки 1917—1924; автономна республіка з 1924 і союзна республіка [[СРСР]] із [[1936]]. Етнічні безладдя почалися в столиці в 1990, президент Акаєв не підтримав антигорбачовський путч у 1991, розпустив Комуністичну партію; республіка приєдналася до [[СНД]] у 1991; незалежність визнана [[США]] в 1992, ввійшла в НБСЄ, стала членом [[ООН]] у [[1992]].

У 2005 році Киргизстан став однією з держав на території колишнього [[СРСР]], в якому відбулася «[[Тюльпанова революція]]». Унаслідок масових протестів, спровокованих звинуваченнями на адресу влади в підтасовуванні результатів [[Парламентські вибори у Киргизстані 2005|парламентських виборів]], киргизький президент [[Аскар Акаєв]] був змушений піти у відставку. На чолі держави він стояв з часів проголошення незалежності. Держава перебуває в зоні інтересів як Росії, так і [[США]]. Обидві держави на території Киргизстану мають свої військові авіабази.

Наприкінці 2001 року з метою підтримки [[Антитерористична операція в Афганістані|антитерористичної операції в Афганістані]] США розмістили авіабазу на території міжнародного аеропорту Манас неподалік від Бішкека. Однак, у жовтні [[2008]] президент Киргизстану Курманбек Бакієв, який змінив після «<nowiki/>[[Оксамитова революція|Оксамитової революції]]<nowiki/>» Акаєва, оголосив про рішення закрити авіабазу, прийнявши пакет російських інвестицій. Через кілька тижнів Киргизстан запропонував Росії відкрити військову базу на киргизькій території в районі міста [[Кант (місто)|Кант]], тим самим підсиливши вплив Москви в регіоні.

З часом киргизький президент Курманбек Бакієв тиснув на опозицію, яка мобілізувалась і шляхом масових демонстрацій скинула президента. Курманбек Бакієв полишив територію Киргизстану і полетів у Білорусь, яка надала йому притулок, не зрікшись свого президентства. Функції тимчасового уряду виконує новий уряд на чолі з Розою Отумбаєвою. 11 червня 2010 року в країні почалася [[Хронологія подій міжетнічної кризи в Киргизстані 2010 року|міжетнічна криза між узбеками та киргизами]].

[[15 жовтня]] [[2017]] року у Киргизстані [[Президентські вибори в Киргизстані 2017|обирають Президента країни]]<ref>[http://www.unn.com.ua/uk/news/1693168-u-kyrhyzstani-obyraiut-prezydenta У Киргизстані обирають президента]</ref>. Чинний Президент республіки [[Атамбаєв Алмазбек Шаршенович|Алмазбек Атамбаєв]] не бере участі в виборах, оскільки [[Конституція Киргизстану]] встановлює єдиний шестирічний термін для Глави держави.

== Географія ==
{{main|Географія Киргизстану}}
[[Файл:Kyrgyzstan topography.pdf|міні|{{pagename}}]]
Вся територія республіки лежить вище 500&nbsp;м над рівнем моря; більше половини її розташована на висотах від 1000 до 3000&nbsp;м і приблизно третина&nbsp;— на висотах від 3 000 до 4 000&nbsp;м. Понад ¾ території Киргизстану займають [[гори]] (найвища вершина країни&nbsp;— [[пік Перемоги]] , 7 439 м) і простягаються паралельними пасмами в широтному напрямі. На сході головні хребти Тянь-Шаню зближуються в районі Меридіонального хребта, створюючи могутній гірський вузол. Територія Киргизстану розташована в межах двох гірських систем. Північно-східна її частина (велика) лежить в межах [[Тянь-Шань|Тянь-Шаню]], південно-західна&nbsp;— [[Памір|Паміро-Алая]]. Кордони Киргизстану проходять на великому проміжку гребенями високих гірських хребтів і лише на півночі та південному заході&nbsp;— підніжжями гір й передгірним рівнинам ([[Чуйська долина]], околиці [[Ферганська долина|Ферганської долини]]).
[[Файл:Karakol Valley.jpg|міні|[[Тянь-Шань]]]]
Тут (на межі з Китаєм) піднімається пік Перемоги (7439 м). Найважливіші орографічні елементи:

* масив [[Акшийрак]]
* хребет [[Кокшалтоо]] (найвища точка&nbsp;— [[пік Данкова]], 5 982 м)
* хребет [[Терськей-Алатоо]]
* хребет [[Кунгей-Алатоо]]
* [[Киргизький хребет]]
* [[Ферганський хребет]]
[[Файл:Bringing the sheep home, on the southern shore of Issyk-Kul (3968109583).jpg|міні|[[Іссик-Кульська область]]]]
На крайньому північному сході знаходиться одна з основних визначних пам'яток Киргизстану&nbsp;— гірське озеро [[Іссик-Куль]], на березі якого розташовані численні будинки відпочинку і туристичні бази. Озеро розташоване в [[Іссик-Кульська улоговина|Іссик-Кульськой улоговині]], між хребтами Терськей-Алатоо (з півдня) і Кунгей-Алатоо (з півночі).

Західна частина Киргизстану розташована в межах Західного Тянь-Шаня. Його найважливіші орографічні елементи:
* [[Таласька долина]]
* хребет [[Таласький Алатоо]]
* [[Чаткальський хребет]].
* Хребет Сарума

На південному-заході до Киргизстану входять північна, східна і південна околиці Ферганської низовини з передгір'ями. Сама ж [[Ферганська долина]] належить [[Узбекистан]]у.

На півдні до Киргизстану відносяться північний схил [[Туркестанський хребет|Туркестанського хребта]], [[Алайський хребет]], [[Алайська долина]] і північний схил [[Заалайський хребет|Заалайського хребта]] ([[пік Леніна]], 7134 м), що становить північну околицю [[Памір]]а.

Географічно Киргизстан чітко поділений на дві частини&nbsp;— південь і північ. Відособлені один від одного, розділені непереборними гірськими хребтами, ці регіони традиційно протистоять один одному. Північні і південні регіони сполучені лише високогірною автомагістраллю [[Бішкек]]&nbsp;— [[Ош (Киргизстан)|Ош]].

'''Див. також:''' [[Природа Киргизстану]], [[Геологія Киргизстану]], [[Гідрогеологія Киргизстану]], [[Сейсмічність Киргизстану]].
[[Файл:Kyrgyzstan provinces map.png|міні|праворуч|350px|Провінції Киргизстану]]

=== Пам'ятки ===

Киргизстан&nbsp;— красива гірська країна, на території якої зосереджено велику кількість різноманітних пам'яток.

Основними пам'ятками Киргизстану, які приваблюють в країну туристів є:

* Озеро [[Іссик-Куль]] яке входить у число 25 найбільших [[Список найбільших озер світу|озер світу]] за площею та є на 7 місці у списку найглибших озер світу. Іссик-Куль друге за прозорістю води в світі після [[Байкал]]у.
* Арсланбоб&nbsp;— це квітуча оаза на висоті 1600&nbsp;м над рівнем моря та один з найкрасивіших курортів, який розташовано на півдні Киргизстану. Його основна принада&nbsp;— єдині на світі [[горіх волоський|горіхоплодні]] ліси.
* [[Сулайман-Тоо]]&nbsp;— гора, яка являє собою п'ятиголовий [[вапняк]]овий останець, витягнутий з заходу на схід довжиною понад 1140&nbsp;м та шириною 560&nbsp;м. Вона здавна мала сакральне значення свідченням чого є [[петрогліфи]], що збереглися. Сулайман-Тоо включена у список [[Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Киргизстані|Світової спадщини ЮНЕСКО]].
* Ущелина [[Джеті-Огуз]] або Скелі Семи Биків&nbsp;— мальовнича гірська [[ущелина]] розташована у 28&nbsp;км на захід від міста [[Каракол]] на південному березі Іссик-Кулю. В ущелині на висоті 2200&nbsp;м розташовано однойменний курорт, відомий своїми лікувальними [[геотермальні ресурси|геотермальними джерелами]].
* [[Бурана]]&nbsp;— [[Городище (укріплення)|городище]], назва якого пішла від башти Бурана у 12&nbsp;км від міста [[Токмак (Киргизстан)|Токмак]]. Це одна з видатних пам'яток [[Середня Азія|Середньої]] Азії [[X століття|10]]-[[XI століття|11 століття]].
* [[Таш-Рабат]]&nbsp;— одна з головних архітектурних пам'яток Киргизстану, яка датується [[XV століття|15 століттям]]. У середньовіччі фортеця Таш-Рабат виконувала функції [[караван-сарай|караван-сараю]] на [[Великий шовковий шлях|Великому шовковому шляху]].
* Озеро [[Сари-Челек]]&nbsp;— красиве високогірне [[озеро]] на заході держави площею 507 га, розташоване на висоті 1940 метрів над рівнем моря. Його глибина досягає 234 метри.
* Озеро [[Сонг-Куль]] розташовано на висоті 3016 метрів над рівнем моря у [[Тянь-Шань]]ських горах. Це найбільше природне прісноводне озеро Киргизстану, площа якого складає 278 км² при довжині 29 та ширині 18&nbsp;км, а глибина становить 22 метри.<ref>http://www.president.kg/ru/kyrgyzstan/dostoprimechatelnosti/</ref>

=== Національний епос «[[Манаський епос|Манас»]] ===

Національний епос «Манас» має тисячолітню історію являє собою трилогію яка побудована за принципом генеалогічної циклізації. Епос включає в себе всі сторони життя [[киргизи|киргизького]] народу. Зараз нараховується 35 записаних варіанті епосу «Манас», які відрізняються своєю повнотою. На центральній площі [[Бішкек]]у відкрито пам'ятник Манасу, також [[28 червня]] [[2011]] року ухвалено закон про епос «Манас».<ref>http://www.advantour.com/rus/kyrgyzstan/traditions.htm</ref>

== Киргизька кухня ==

Киргизи дотримуються трьох основних типів харчування: досить одноманітний раціон киргизів-кочівників (м'ясо, молочні продукти, хліб), калорійна їжа осілих тюркських народів ([[узбеки|узбеків]] та [[уйгури|уйгурів]]), яка включає в себе такі страви, як [[плов]], [[бешбармак]], [[димдама]],[[кебаб]], локшину та пасту, тушене м'ясо, здоба та інші [[Борошно|борошняні]] вироби; страви, що прийшли з сусідніх південних країн ([[Іран]], [[Індія]], [[Пакистан]], [[Китайська Народна Республіка|Китай]] збагачені приправами та травами).
Киргизька кухня дуже калорійна. Кочовий спосіб життя киргизів не дозволяв їм займатись вирощуванням фруктів та овочів, тому основною їжею віддавна є м'ясо ([[баранина]], [[конина]] та [[яловичина]]), [[хліб]] та [[кисломолочний продукт|кисломолочні]] продукти.
<ref>http://www.advantour.com/rus/kyrgyzstan/cuisine.htm</ref>

== Державні символи ==
[[Файл:State flag of Kyrgyzstan.jpg|міні|Прапор Киргизстану]]
[[Прапор Киргизстану]] затверджено [[3 березня]] [[1992]] року постановою Верховної Ради Республіки Киргизія. Прапор Киргизстану є червоним прямокутним полотном, у центрі якого розташовано зображення круглого сонячного диску з 40 променями золотистого кольору, що рівномірно розходяться. Всередині сонячного диску червоним кольором зображено тюндюк киргизької юрти. Ширина прапора складає три п'ятих його довжини. Діаметр сонячного диску з променями складає три п'ятих його ширини. Співвідношення сонячного та променистого дискі&nbsp;— три до п'яти. Діаметр тюндука складає половину діаметра променистого диску.

[[Герб Киргизстану]] було затверджено [[14 січня]] [[1994]] року.

[[Гімн Киргизстану|Державний гімн Киргизької Республіки]] було прийнято [[18 грудня]] [[1992]] року.

Автори музики державного [[гімн]]у Киргизстану— Насир Давлесов та Калия Молдобасанов, автори слів&nbsp;— Джаліл Садиков, Шабданбек Кулуєв.
<ref>http://www.president.kg/ru/kyrgyzstan/gosudarstvennye_simvoly/</ref>

== Офіційні та національні свята ==
{{main|Свята Киргизстану}}
* [[1 січня]]&nbsp;— [[Новий рік]]
* [[7 січня]]&nbsp;— [[Різдво Христове|Різдво]]
* [[23 лютого]]&nbsp;— [[День захисника Вітчизни (23 лютого)|День захисника Вітчизни]]
* [[8 березня]]&nbsp;— [[Міжнародний жіночий день]]
* [[21 березня]]&nbsp;— [[Наврез|Народне свято Нооруз]]
* [[1 травня]]&nbsp;— [[День праці]]
* [[5 травня]]&nbsp;— [[День Конституції Киргизстану|День Конституції]]
* [[9 травня]]&nbsp;— [[День Перемоги]]
* [[31 серпня]]&nbsp;— [[День Незалежності Киргизстану|День Незалежності]]
* [[7 листопада]]&nbsp;— [[Жовтневий переворот (1917)|День Великої Жовтневої соціалістичної революції]]

== Адміністративний поділ ==
{{main|Адміністративний поділ Киргизстану}}
# [[Бішкек]]
# [[Баткенська область]]
# [[Чуйська область]]
# [[Джалал-Абадська область]]
# [[Наринська область]]
# [[Ошська область]]
# [[Таласька область]]
# [[Іссик-Кульська область]]
# [[Ош (Киргизстан)|Ош]]

== Політика та державний устрій ==
{{Політика Киргизстану}}
{{Див. також|Тюльпанова революція|Революція у Киргизстані (2010)}}
Державний устрій Киргизської Республіки визначається Конституцією, яка була прийнята 27 червня 2010 року. У ній не вказана форма правління Киргизської Республіки. Де-факто це парламентсько-президентська республіка.
{{main|Конституція Киргизстану}}
Парламент Республіки&nbsp;— Жогорку Кенеш (кирг. Жогорку Кенеш)&nbsp;— має пріоритет рішення та ухвалення найважливіших рішень і політики держави, є однопалатним і складається з 120 депутатів, що обираються строком на п'ять років за партійними списками.
{{main|Жогорку Кенеш}}
Вибори нового парламенту за новою Конституцією пройшли 10 жовтня 2010 Депутати минулого скликання були розпущені 7 квітня, після державного перевороту.
{{seealso|Збройні сили Киргизстану}}
Президент обирається всенародним голосуванням строком на 6 років, без права переобрання на другий термін. Одна і та ж особа не може бути обрана Президентом двічі. Вибори Президента Киргизької Республіки відбулися 30 жовтня 2011. Президент Роза Отунбаєва склала свої повноваження 1 грудня 2011 року. Новим Президентом Киргизької Республіки обраний Алмазбек Атамбаєв.

Глава уряду&nbsp;— прем'єр-міністр, призначається парламентом за поданням парламентської фракції більшості (депутатів від політичної партії, що отримала понад 50 відсотків мандатів).[[Файл:Medvedev and Bakiyev.jpg|міні|Президент [[Курманбек Бакієв]] (праворуч) і [[Дмітрій Мєдвєдєв]], [[2008]].]]
Киргизстан&nbsp;— держава центрально-азійського регіону, розташування якої має важливе геополітичне і геоекономічне значення як моста, що пов'язує, між Заходом і Сходом, а також Північчю і Півднем.

Наразі Киргизька Республіка політично, економічно, етноісторично перебуває між комуністичним минулим і демократичним майбутнім. Цей період класифікується як посткомуністичне суспільство.

Революція у Киргизстані, що відбулася у [[квітень 2010|квітні 2010]] року, почалася масовими заворушеннями у вівторок [[6 квітня]] [[2010]] року у місті [[Талас (місто)|Таласі]], які наступного дня поширилися на решту території країни. Внаслідок революції уряд [[Даніяр Усенов|Даніяра Усенова]] пішов у відставку.

== Міжнародна політика Киргизстану ==

Киргизстан, як і інші держави Центральної Азії, є місцем сходження чотирьох культурно-цивілізаційних пластів: європейського, опосередкованого через Росію, арабо-мусульманского, перського та китайського. Ця обставина, з одного боку, створює сприятливі передумови для розвитку двосторонньої і багатосторонньої співпраці на різних напрямках, а з іншої&nbsp;— обумовлює необхідність проведення гнучкої і збалансованої зовнішньої політики.

Киргизстан активно розвиває дипломатичні та інші відносини з більшістю держав світу. Практичну спрямованість і осмислений зміст приймає співпраця країни з міжнародними глобальними і регіональними організаціями. Збагачується і набуває цільового призначення і системного забезпечення зовнішньополітична діяльність Киргизької Республіки.

Міжнародні зв'язки Киргизстан почав налагоджувати з набуттям незалежності&nbsp;— за цей час він став членом [[Організація Об'єднаних Націй|ООН]], [[Світова організація торгівлі|СОТ]], [[ОБСЄ]], [[ЮНЕСКО]], [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]], [[Організація договору про колективну безпеку|ОДКБ]], [[Шанхайська організація співробітництва|ШОС]], [[Організація Ісламського співробітництва|Організації Ісламського співробітництва]], [[Організація Економічного Співробітництва|Організації Економічного Співробітництва]], [[Рада Співробітництва Тюркомовних держав|Ради Співробітництва Тюркомовних держав]], співпрацює з [[Митний союз ЄАЕС|Митним союзом]], [[Євразійський економічний союз|Євразійського економічного співробітництва]].
{{seealso|Українська діаспора в Киргизстані}}

== Економіка ==
{{main|Економіка Киргизстану|Транспорт Киргизстану}}
{{Див. також|Корисні копалини Киргизстану|Історія освоєння мінеральних ресурсів Киргизстану|Гірнича промисловість Киргизстану}}
[[Файл:100 som 2016 ob.jpg|міні|Киргизький сом]]
[[Файл:Kyrgyzstan Export Treemap.jpg|міні|Експорт Киргизстану]]
[[Файл:BishkekBuildings.jpg|міні|Старі і нові [[Бішкек]]ські будівлі]]
Після проголошення незалежності у 1991 економіка Киргизстану стала на шлях ринкових перетворень. За [[радянська влада|радянської влади]] Киргизстан переважно був джерелом сировини, яка відправлялася на переробку до інших регіонів СРСР. До кінця 1991 республіка не могла самостійно експортувати і імпортувати товари і вступати в економічні зносини з іншими країнами. Перехід до ринкової економіки виявився важким. Внаслідок дефіциту ресурсів, інфляції і поганої організації праці національний прибуток знизився в 1992 на 26 % у порівнянні з 1991, промислове виробництво впало на 27 %, а сільськогосподарське&nbsp;— на 14 %. У 1993–1994&nbsp;рр. виробництво продовжувало падати.

[[Національний банк Киргизької Республіки]]&nbsp;— [[центральний банк]] Киргизстану. Киргизстан був другою бідною країною в колишньому [[СРСР|Радянському Союзі]], і сьогодні є другою найбіднішою країною в [[Центральна Азія|Центральній Азії]]. Згідно [[CIA World Factbook]], в 2011&nbsp;р. одна третина населення країни живе за межею бідності<ref>[https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/fields/2046.html CIA World Factbook. Percentage of population below the poverty line by country].</ref> .За даними [[ПРООН]], рівень бідності продовжує зростати: якщо у 2009&nbsp;р. 31 % населення жив нижче рівня бідності, в 2011&nbsp;р. цей показник зріс до 37 %<ref>[http://www.satrapia.com/news/article/the-level-of-poverty-in-kyrgyzstan-will-continue-to-grow/ The Level of Poverty in Kyrgyzstan Will Continue to Grow].</ref>.

Незважаючи на підтримку великих західних кредиторів, у тому числі [[Міжнародний валютний фонд|Міжнародного валютного фонду]] (МВФ), [[Світовий банк|Світового банку]] та [[Азійський банк розвитку|Азійського банку розвитку]], Киргизстан відчув великі економічні труднощі з настанням доби незалежності. Спочатку це було результатом розпаду радянського торгового блоку і, як наслідок, втрати ринків, що ускладнювало перехід республіки до ринкової економіки.

Уряд скоротив витрати, зменшив більшість цінових субсидій і представив податок на додану вартість. Урядовці прагнули через економічну стабілізацію створити модель довгострокового стійкого зростання. Попри суперечливість цього шляху реформи призвели до приєднання Киргизстану до Світової організації торгівлі 20 грудня 1998&nbsp;р.

Економіка Киргизстану серйозно постраждала від розпаду Радянського Союзу і в результаті втрати великого радянського ринку. У 1990&nbsp;р. близько 98 % експорту Киргизстану відправлялися в інші частини СРСР. Таким чином, економічні показники країни на початку 1990-х були гірші, ніж в інших колишніх радянських республіках, крім зруйнованої війною Вірменії, Азербайджану та Таджикистану, а заводи і радгоспи розвалилися зі зникненням їх традиційних ринків. У той час як економічні показники значно покращилися в останні кілька років, і, зокрема з 1998&nbsp;р., труднощі акумулювалися у реформуванні адекватних податкових надходжень і соціального забезпечення. Грошові перекази 800 тис. киргизьких мігрантів, які працюють у Росії, складали 40 % ВВП Киргизстану.<ref>[http://www.reuters.com/article/idUSTRE6373KT20100408 Kyrgyz unrest plays into regional rivalry].</ref><ref>[http://www.eurasianet.org/departments/news/articles/eav040309e.shtml Kyrgyzstan: Returning Labor Migrants are a Cause for Concern] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110511104050/http://www.eurasianet.org/departments/news/articles/eav040309e.shtml |date=11 травень 2011 }}.</ref>

Киргизстан&nbsp;— індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: дрібне машинобудування, текстильна, харчова, цементна, взуттєва, холодильного обладнання, моторобудівна, гірнича. Основний вид транспорту&nbsp;— автомобільний. Є трубопровідний та залізничний, але через гірський рельєф розвиток їх обмежений. Протяжність автошляхів&nbsp;— бл. 40 тис. км. Судноплавство по оз. Іссик-Куль. Між Бішкеком (з аеропорту «Манас») і обласними центрами підтримується повітряне сполучення.

Основне джерело електроенергії&nbsp;— ГЕС. Енергії, яку виробляють в країні досить для задоволення потреб власної важкої промисловості і експортного постачання.

Сільське господарство є важливим сектором економіки в Киргизстані. У 2002 році частка сільського господарства складала 35,6 % ВВП і близько половини зайнятості. Місцевість Киргизстану гориста, що вміщує тваринництво, найбільший сектор сільськогосподарської діяльності, тому в результаті шерсть, м'ясо і молочні продукти є основними товарами. Основні сільськогосподарські культури включають пшеницю, цукровий буряк, картоплю, бавовну, тютюн, овочі та фрукти. Оскільки ціни на імпортні агрохімікати та нафту високі, господарство здебільшого ведеться вручну і на коні, як це було кілька поколінь тому. Переробка сільськогосподарської продукції є ключовим компонентом промислової економіки, а також одним з найбільш привабливих секторів для іноземних інвестицій.

Киргизстан багатий мінеральними ресурсами, але має незначні запаси нафти і природного газу, тому іпортує їх. Серед запасів корисних копалин є істотні поклади кам'яного вугілля, золота, урану, сурми та інших цінних металів. Металургія є важливою галуззю, і уряд сподівається залучити іноземні інвестиції сюди. Уряд активно заохочує іноземну участь у видобутку і переробці золота з золоторудного родовища Кумтор та в інших регіонах. Рясні водні ресурси країни і гірська місцевість дозволяють виробляти і експортувати великі обсяги гідроелектроенергії.
[[Файл:E7919-Dordoy-Bazaar-clothing.jpg|міні|Базар Дордой]]
На місцевому рівні економіка, насамперед, кіоскова у природі. Велика кількість місцевої торгівлі відбувається на базарах і в невеликих сільських кіосках у регіонах країни. Значна частина торгівлі є нерегульованою. Існує також брак загальних повсякденних споживчих товарів у віддалених селах. Таким чином, велика кількість будинків досить самодостатня по відношенню до харчової продукції. Існує чітка диференціація між міською і сільським економікою.

Основними статтями експорту є кольорові метали і мінерали, вовняні товари та інші сільськогосподарські продукти, електроенергія і деякі інженерні товари. Імпорт включає нафту і природний газ, чорні метали, хімікати, обладнання, деревину і папір, деякі продукти і деякі будівельні матеріали. Провідні торгові партнери: Німеччина, Росія, Китай, Казахстан і Узбекистан.

Відносно телекомунікаційної інфраструктури Киргизька Республіка посідає останнє місце в Центральній Азії.

=== Валюта ===

Національною валютою Киргизстану є [[Киргизький сом|сом]]. Він поділяється на сто тійінам. Сом представлений банкнотами номіналом 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1000 та 5000 сомів. Розмінні монети представлені номіналами 1, 10 та тійінамів.

== Демографія ==
[[Файл:Pyramide Kirghizistan.PNG|міні|200px|праворуч|Піраміда населення Киргизстану (2005)]]
{{Bar box
| title=Населення Киргизстану|Населення Киргизстану
| titlebar=#ddd
| float=right
| bars=
{{Bar percent|Мусульмани|green|80}}
{{Bar percent|Християни|blue|17}}
{{Bar percent|інші|grey|3}}
}}
{{main|Населення Киргизстану}}
=== Мови ===
{{main|Мови Киргизстану}}

Киргизстан є однією з двох колишніх радянських республік у [[Центральна Азія|Центральній Азії]], що встановили [[Російська мова|російську мову]] як офіційну. Киргизстан став двомовною країною у вересні 1991&nbsp;р.

[[Киргизька мова]] належить до гілки [[Тюркські мови|тюркських мов]] кипчакської групи, споріднена з [[казахська мова|казахською]], [[каракалпацька мова|каракалпацькою]] та [[ногайська мова|ногайською]]. До 1920-х років використовували [[арабська абетка|арабську абетку]]. У 1928 році представлена і адаптована [[латинська абетка]], яку в 1941&nbsp;р. замінено кирилицею.

За даними перепису 2009&nbsp;року 4,1&nbsp;млн людей назвали киргизьку рідною чи другою мовою і 2,5 млн&nbsp;— російську. Узбецька мова є другою найпоширенішою рідною мовою, а потім російська. Російська мова є найпоширенішою другою мовою, потім киргизька, узбецька й англійська.<ref>[https://web.archive.org/web/20130121143551/http://212.42.101.100:8088/nacstat/node/23 Перепись населения и жилищного фонда Кыргызской Республики (Population and Housing Census of the Kyrgyz Republic), 2009].</ref>

Багато бізнесменів і політиків користуються російською мовою. До недавнього часу киргизька залишалася розмовною мовою вдома і рідко використовувалася під час зустрічей або інших заходів. Тим не менше, парламентські зустрічі сьогодні здебільшого ведуться киргизькою, з синхронним перекладом, доступних для тих, хто киргизькою не розмовляє.

{| class="wikitable"
!Мова
!Рідна мова
!Друга мова
!Загальна кількість носіїв
|-
|Киргизька мова
|3 830 556
|271 187
|4 121 743
|-
|Російська мова
|482 243
|2 109 393
|2 591 636
|-
|Узбецька мова
|772 561
|97 753
|870 314
|-
|Англійська мова
|
|28 416
|28 416
|-
|Французька мова
|
|641
|641
|-
|Німецька мова
|
|10
|10
|-
|Інші
|277 433
|31 411
|
|}

=== Релігія в Киргизстані ===

Сьогодні мусульмани-[[сунізм|суніти]] складають майже 83 % населення. Наступна за чисельністю релігійна група&nbsp;— [[християни]] (15 %), найперше вірні [[Російська православна церква|РПЦ]], а також [[німці]] які поділяються на [[католицтво|католиків]] та [[Лютеранство|лютеран]]. Незначний відсоток населення сповідує [[буддизм]] та [[юдаїзм]].
Якщо в радянські часи в Киргизії діяло лише 39 мусульманських мечетей та 25 храмів РПЦ. На кінець 2008 року зареєстровано 1338 мечетей та понад 40 храмів РПЦ а також 200 молільних будинків різних християнських конфесій.
<ref>http://www.advantour.com/rus/kyrgyzstan/religion.htm</ref>
=== Найбільші міста ===
{{Найбільші міста Киргизстану}}

== Культура ==
[[Файл:Kyrgyz Musicians in Karakol.jpg|міні|праворуч|Традиційна киргизька музика.]]
{{Main|Культура Киргизстану}}
[[Файл:Shyrdak on floor.jpg|міні|праворуч|Народне ремесло Киргизстану]]
=== Література ===

Початок художнього [[переклад]]у в [[киргизька література|киргизькій літературі]] поклав найстарший письменник республіки [[Касимали Баялінов]], який в [[1925]] році переклав вірші [[Лермонтов|Михайла Лермонтова]] «Три пальми», а в 1927 році&nbsp;— оповідання [[Максим Горький|Максима Горького]] «Макар Чудра». Надалі він здійснював переклади киргизькою мовою твори [[Пушкін]]а, [[Лев Толстой|Льва Толстого]] та інших. Його перу також належить перший реалістичний твір киргизької прози&nbsp;— [[повість]] «Аджар».

Популярністю користуються твори дитячого письменника&nbsp;— фантаста [[Кусеїн Есенкожоєв|Кусеїна Есенкожоєва]].
Особливою популярністю у закордонних читачів користувалися твори видатного киргизького радянського письменника [[Чингіз Айтматов|Чингіза Айтматова]], які видавалися 142 рази 46 мовами народів світу загальним тиражем майже 7 мільйонів екземплярів.

=== Музеї Киргизстану ===
[[Файл:Bishkek historical museum.jpg|міні|[[Площа Ала-Тоо]]. Національний історичний музей Киргизстану та статуя «Еркендік».]]
* [[Державний історичний музей Киргизької Республіки]] (м. [[Бішкек]])
* [[Ошський об'єднаний історично-культурний музей-заповідник]]
* Будинок-музей А. Токомбаєва
* Меморіальний музей [[Пржевальський Микола Михайлович|М.&nbsp;М.&nbsp;Пржевальського]]
* Літературний музей імені [[Токтогул Сатилганов|Токтогула]]
* Музей [[Айтматов Чингіз Торекулович|Ч. Айтматова]] ([[Таласька область|Таласька обл.]])
<ref>http://www.advantour.com/rus/kyrgyzstan/museums.htm</ref>

=== Театри Киргизстану ===
{{Main|Театри Киргизстану}}
Киргизький державний театр було створено [[1930]] року на базі театральної студії. [[1935]] р. була створена трупа Російського Драматичного театру, а наступного року&nbsp;— трупа Киргизького театру. [[1938]] року у Бішкеку був відкритий перший Театр Ляльок. Загалом у Киргизії працює 9 драматичних театрів, 6 музичних театрів, 2 лялькових театри, 3 філармонічних концертних закладів та цирк.

=== Періодична преса ===

Виникнення друкованої преси на території країни припадає на [[1913]]&nbsp;р., коли почав виходити [[журнал]] «Пржевальский сельский хозяин» (16—18 сторінок, наклад 1 тис. примірників), всього вийшло 4 числа. У [[1914]]&nbsp;р. у місті Пішпек (нині&nbsp;— [[Бішкек]]) видавався рекламно-інформаційний «Пишпекский бюллетень».

[[1978]] року у Киргизії видано 1119 назв книг та брошур тиражем 8,7&nbsp;млн прим. у тому числі 464&nbsp;— [[киргизька мова|киргизькою]] мовою тиражем 4,1&nbsp;млн прим, виходило 34 журнали та інші періодичні видання річним тиражем 32,8&nbsp;млн прим., 107 газет річним тиражем 233&nbsp;млн прим. З [[1936]] року працює Киргизьке телеграфне агентство (КирТАГ). У 931 у м. Фрунзе (суч. [[Бішкек]]) почалися перші радіопередачі, з 1958 року працює Фрунзенський телецентр який веде програми киргизькою, [[російська мова|російською]], [[німецька мова|німецькою]] та [[дунганська мова|дунганською]] мовами.

У [[2010]]&nbsp;р. у Киргизстані зареєстровано понад 400 друкованих видань, з яких більш-менш періодично виходить трохи більше половини. Серед найпопулярніших&nbsp;— суспільно-політичні «Вечерний Бишкек», «Дело №…», «Лица», «МСН», «Слово Кыргызстана», «Общественный рейтинг», «Агым», «Аалым», «Кыргыз Руху», місцеві версії російських брендів&nbsp;— «Московский Комсомолец Кыргызстан», «Комсомольская правда Кыргызстан», «Аргументы и факты в Кыргызстане», розважальні&nbsp;— «Супер-Инфо» (найвищий наклад&nbsp;— до 90 тис.) «Совершенно не секретно», «Преступление и наказание», «Тамчы», «Кирпи», рекламно-інформаційні «Автогид», «Витрина», «Алло реклама», видання національних меншин&nbsp;— єврейська газета «Мааян», узбецька&nbsp;— «Diydor», таджицька&nbsp;— «Паёми Ала-Тоо», уйгурська&nbsp;— «Иттипак», корейська&nbsp;— «Ильчи», турецько-азербайджанська&nbsp;— «Turkel», турецька&nbsp;— «Zaman Кыргызстан», дунганська&nbsp;— «Хуэймин бо», видання Середньоазійської єпархії РПЦ «Православный мир» тощо.

== Примітки ==
{{reflist}}

== Див. також ==
* [[Список міст Киргизстану]]

== Джерела та література ==
* ''М.&nbsp;С.&nbsp;Бур'ян, Я.&nbsp;Л.&nbsp;Примаченко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kyrgyzstan Киргизстан, Киргизька Республіка] // {{ЕІУ|4|288}}
* ''О.&nbsp;В.&nbsp;Гладкий''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=6282 Киргизстан] // {{ЕСУ}}
* [http://leksika.com.ua/10811102/legal/kirgizstan Юридична енциклопедія]
* [http://leksika.com.ua/17230115/ure/kirgizka_radyanska_sotsialistichna_respublika Українська радянська енциклопедія]
* [http://www.bbc.co.uk/russian/international/2010/01/100110_in_depth_kyrgyzstan.shtml Довідка Російської служби Бі-Бі-Сі: Киргистан]
* Вектори політичних трансформацій держав Центральної Азії: автореф. дис. … д-ра політ. наук : 23.00.02 / Т.&nbsp;М.&nbsp;Ляшенко; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І.&nbsp;Ф.&nbsp;Кураса.&nbsp;— К., 2013.&nbsp;— 30 с.&nbsp;— укp.
* Геополітичні інтереси та зовнішня політика держав пострадянського простору: навч. посіб. / М.&nbsp;С.&nbsp;Дорошко.&nbsp;— К. : Ніка-Центр, 2011.&nbsp;— 226 c.&nbsp;— Бібліогр.: с. 221—226&nbsp;— укp.
* Десятирічний досвід незалежності Киргизстану / В. Гусаков // Людина і політика.&nbsp;— 2001.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 27-33.&nbsp;— Бібліогр.: 7 назв.
* Дикорослі лікарські рослини південного узбережжя озера Іссик-Куль і прилеглих територій (Киргизстан) / В.&nbsp;І.&nbsp;Лушпа, А.&nbsp;М.&nbsp;Чурілов // Фітотерапія.&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 71-84.&nbsp;— укp.
* Дикорослі лікарські рослини південного узбережжя озера Іссик-Куль і прилеглих територій (Киргизстан) (Повідомлення 2) / В.&nbsp;І.&nbsp;Лушпа, А.&nbsp;М.&nbsp;Чурілов // Фітотерапія.&nbsp;— 2012.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 59-72.&nbsp;— укp.
* Дикорослі лікарські рослини південного узбережжя озера Іссик-Куль і прилеглих територій (Киргизстан): повід. 3 / В.&nbsp;І.&nbsp;Лушпа, А.&nbsp;М.&nbsp;Чурілов // Фітотерапія.&nbsp;— 2013.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 80-92.&nbsp;— укp.
* Економічні інституції та демократична реформа. Порівняльний аналіз посткомуністичних країн / О. Норгаард.&nbsp;— К. : Ніка-Центр, 2007.&nbsp;— 417 c.&nbsp;— Бібліогр.: с. 370—401.&nbsp;— укp.
* Етнонаціональна політика постсоціалістичних країн: моделі, особливості, проблеми: [монографія] / К.&nbsp;М.&nbsp;Вітман; Ін-т держави і права ім. В.&nbsp;М.&nbsp;Корецького НАН України.&nbsp;— К. : Логос, 2007.&nbsp;— 336 c.&nbsp;— укp.
* Країнознавство. Країни СНД і Балтії: навч. посіб. / М.&nbsp;С.&nbsp;Дорошко.&nbsp;— Чернівці: Кн.-ХХІ, 2008.&nbsp;— 308 c.&nbsp;— укp.
* Країнознавство: підручник / В.&nbsp;П.&nbsp;Крижанівський, М.&nbsp;С.&nbsp;Дорошко, В.&nbsp;І.&nbsp;Головченко, П.&nbsp;М.&nbsp;Ігнатьєв, Р.&nbsp;А.&nbsp;Кривонос; ред.: М.&nbsp;С.&nbsp;Дорошко; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка.&nbsp;— 2-ге вид., переробл. і доповн.&nbsp;— К. : Знання, 2012.&nbsp;— 439 c.&nbsp;— (Вища освіта XXI&nbsp;ст.).&nbsp;— Бібліогр.: 44 назв&nbsp;— укp.
* Пострадянські республіки Центральної Азії в умовах геополітичних викликів наприкінці ХХ&nbsp;— початку ХХІ ст. : монографія / Б.&nbsp;С.&nbsp;Левик; Нац. ун-т «Львів. політехніка».&nbsp;— Донецьк: Схід. видавн. дім, 2014.&nbsp;— 187 c.&nbsp;— Бібліогр.: с. 165—187&nbsp;— укp.
* Суспільно-державне управління міжетнічними відносинами як модель етнонаціональної політики Киргизстану 1991—2005 років / К. Вітман // Наук. зап. Ін-ту політ. і етнонац. дослідж. НАН України.&nbsp;— 2006.&nbsp;— Вип. 30, кн. 1.&nbsp;— С. 116—127.&nbsp;— Бібліогр.: 2 назв.&nbsp;— укp.
* Трансформація політичних систем в країнах Центральної Азії: національний та регіональний аспекти: монографія / Т.&nbsp;М.&nbsp;Ляшенко; НАН України, Ін-т політ. і етнонац. дослідж. ім. І.&nbsp;Ф.&nbsp;Кураса.&nbsp;— К., 2011.&nbsp;— 287 c.&nbsp;— Бібліогр.: 404 назв&nbsp;— укp.

== Посилання ==
* [http://www.global-analityk.com/міжнародне-життя/українці-в-киргизстані/ Українці в Киргизстані] // Глобал Аналітик
* [http://kyrgyzstan.mfa.gov.ua/ua/ukraine-kg/trade Торговельно-економічне співробітництво між Україною та Киргизстаном] // Сайт Посольства України в Киргизькій Республіці
* [http://uk.theoutlook.com.ua/article/5292/10-faktіv-pro-kirgizstan.html 10 фактів про Киргизстан] // theoutlook.com.ua
* [http://pidruchniki.com/14940511/politologiya/geopolitichni_zovnishnopolitichni_prioriteti_respubliki_kirgizstan Геополітичні і зовнішньополітичні пріоритети Республіки Киргизстан] // З посібника М.&nbsp;С.&nbsp;Дорошко і Н.&nbsp;В.&nbsp;Шпакової «Геополітичне середовище та геополітична орієнтація країн СНД» (К.: Центр учбової літератури, 2011)
* [http://www.umoloda.kiev.ua/number/3064/188/104799/ В. Світлична. Конфлікт за ресурси чи компромісна угода: до чого прийдуть країни Центральної Азії] // Україна молода, 19.10.2016
{{Commonscat|Kyrgyzstan}}

{{Розташування2|nw={{KAZ}}|n={{KAZ}}|ne={{KAZ}}|w={{UZB}}|e=|sw={{TJK}}|s={{TJK}}|se={{CHN}}}}
{{Киргизстан у темах}}{{Країни Азії}}
{{Тюркські країни}}
{{Організація економічного співробітництва}}
{{СНД}}
{{ШОС}}
{{ЄврАзЕС}}
{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Киргизстан| ]]
[[Категорія:Країни Азії]]
[[Категорія:Країни, що не мають виходу до моря]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Пострадянський простір]]
[[Категорія:Кипчацькі держави]]
[[Категорія:Тюркські країни]]
[[Категорія:Центральна Азія]]
[[Категорія:СНД]]
[[Категорія:Країни з мусульманською більшістю]]
[[Категорія:Держави-члени Організації ісламського співробітництва]]
[[Категорія:Республіки]]
[[Категорія:Засновані 1991]]
[[Категорія:Засновані 1993]]