Като Дандзо (япон. 加藤段蔵: бл. 1503—1559 рр.) — японський ніндзя, майстер японської школи нідзюцу «Іга-рю». Його життя припадає на епоху Сеґоку (епоха воюючих провінцій), період громадянської війни між родовими кланами провінційних даймйо Японії.

Като Дандзо
яп. 加藤段蔵
Народився 1503
Помер 1569
·обезголовлювання
Підданство Японія
Діяльність Ніндзюцу, ілюзіонізм

Біографія

 
Середньовічні зображення ніндзя

Біографія Като Дандзо майже не відома. Народився близько 1503 року. Одні джерела називають його вихідцем з повіту Акідзу провінції Хітати, другі — уродженцем Іга. Про те всі сходяться в одному — він був чудовим майстром бойового мистецтва іга-рю, яке осягав з самого дитинства. Като проводив бродяче життя. Переходячи з місця на місце у пошуках заробітків, Като Дандзо наймався при дворах самураїв, як шпигун. В тодішній Японії серед самурайських кланів було модно наймати ніндзю, задля шпигунства або вбивства суперника. Згідно з переказом, виконуючи одного разу наказ провінційного князя, Като Дандзо мав проникнути в один із замків його суперника, який посилено охоронявся. Під покровом темряви він підікрався до замку, видерся на стіну і збирався стрибнути вниз. Раптом він відчув, що у дворі його очікує засідка. Охорона з нетерпінням чекала поки він стрибне, але раптом стрибнувши Дандзо зависає в повітрі, після чого перелітає за межі стіни. Це був традиційний трюк ніндзя із лялькою. В темряві коли нічого не видно, ніндзя задля обдурення противника використовував ляльку якою він легко маніпулював через мотузки. Присутні не бачачи вбраного у все чорне ніндзю в темряві, і думали, що лялька це жива істота. З тих пір його почали називати летючий Като.

Народні перекази та легенди охарактеризували Дандзо, як великого мага і чародія. Існує легенда, що одного разу в лісі на нього напали самураї. Намалювавши коло та закликавши на допомогу духів, Като усівся в ньому. Після цього катани самураїв не змогли проникнути у коло. Інший переказ говорить, що раз у лісі Като зустрів зграю вовків. Не маючи бажання витягувати своєї катани, Дандзо використав психофізичний прийом з енерігією «кі». Після цього вовки присівши на хвости, не насмілились нападати на Като. Будучи талановитим фокусником та майстром ілюзіонізму, Като поєднував їх з прийомами ніндзі та розвинутими в собі психофізичними можливості людського організму, що робило його в очах простого народу магом і чаклуном. Намагаючись підсилити цю роль, Като переодягся на бродячого монаха-чаклуна (ябіто). Існує легенда, що одного разу Дандзо виконував фокус з проковтуванням корови на очах у великої юрби. Коли одна людина з натовпу розгадав фокус, Като, щоб відвернути увагу, розсипав на землю декілька насінин якоїсь квітки. Ледве торкнувшись землі, вони почали рости, вусики, подовжуючись повзли по землі, бутони збільшувалися і розкривалися. Кажуть, що квітки досягали сімдесяти сантиметрів у поперечнику. Поки натовп, милувалася квітами, голова людини, що розкрила фокус з важким глухим звуком упала на землю, за нею було тіло, розсічене навпіл.

Життя Дандзо закінчилось трагічно. У 1559 року у князя Такеди Шіґени, украли стародавній список воєнних канонів, його радники, які недолюблювали Дандзо, що служив князеві звинуватили його у крадіжці та оголосили ворожим шпигуном. Повіривши їм, князь наказав убити Дандзо. По одній із версій його зарубали, по іншій застрелили.

Література

  • Журавлев Д. Загадки истории. Страна восходяего солнца. — Харьков: «Фолио», 2008. — с. 189.

Посилання