Відкрити головне меню
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (робот додав: no:Karen (folkeslag))
м (clean up, removed stub tag, typos fixed: млн. о → млн о за допомогою AWB)
 
(Не показані 25 проміжних версій 18 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Етнічна група|
 
{{Етнічна група|
 
|group=Карени
 
|group=Карени
  +
|image=[[Файл:The Karen People of Burma92.jpg|300px]]
|image=
 
  +
|caption=<small>[[Бірма]]нські карени, до [[1923]] р.</small>
|caption=
 
 
|poptime=7&nbsp;400&nbsp;000
 
|poptime=7&nbsp;400&nbsp;000
|popplace=[[Бірма]]: 7&nbsp;000&nbsp;000<br>[[Таїланд]]: 400&nbsp;000
+
|popplace=[[М'янма]]: 7&nbsp;000&nbsp;000<br>[[Таїланд]]: 400&nbsp;000
 
|rels=[[буддизм]], [[християнство]], [[анімізм]]
 
|rels=[[буддизм]], [[християнство]], [[анімізм]]
 
|langs=[[каренські мови]]
 
|langs=[[каренські мови]]
 
|related=[[падаун]]
 
|related=[[падаун]]
 
}}
 
}}
'''Карени''' (бірм: ကရင္‌လူမ္ယုိး), в Таїланді також мають назву '''каріанг''' (กะเหรี่ยง) або '''янг''', народ чи група споріднених народів, що мешкають на південному сході [[бірма|Бірми]] й на заході [[Таїланд]]у.
+
'''Карени''' ({{lang-my|ကရင္‌လူမ္ယုိး}}), в Таїланді також мають назву '''каріанг''' (กะเหรี่ยง) або '''янг''', народ чи група споріднених народів, що мешкають на південному сході [[М'янма|М'янми]] й на заході [[Таїланд]]у.
 
Чисельність&nbsp;— близько 7,4&nbsp;млн осіб. Розмовляють [[Каренські мови|каренськими мовами]], що входять до групи [[Тибето-бірманські мови|тибето-бірманських мов]] [[сино-тибетська сім'я|сино-тибетської мовної родини]].
 
Чисельність&nbsp;— близько 7,4&nbsp;млн осіб. Розмовляють [[Каренські мови|каренськими мовами]], що входять до групи [[Тибето-бірманські мови|тибето-бірманських мов]] [[сино-тибетська сім'я|сино-тибетської мовної родини]].
{{ethno-stub}}
 
   
  +
== Склад ==
  +
До '''північних каренів''' відносяться '''[[пао (народ)|пао]]''' (таунду) - понад 700 тис. ос. на південному заході штату [[Шан (штат)|Шан]].
   
  +
'''Центральні карени''' (бве) поділяються на:
[[Категорія:Народи Бірми]]
 
  +
* '''Падаунг''', які включають:
[[Категорія:Народи Таїланду]]
 
  +
** '''[[Падаунг]]''' (Каяні) - понад 50 тис. ос. на північному заході штату Кая, на півночі штату Карен і на південному заході штату Шан і близькі до них
[[Категорія:тибето-бірманці]]
 
  +
** '''[[Лахта (народ)|лахта]]''' - 10 тис. ос. на півдні штату Шан;
  +
** '''[[гекхо]]''' ([[геку]]) - 13 тис. ос. на півночі штату Карен, заході штату Кая і південному заході штату Шан;
  +
** '''[[їнбо]]''' (''самоназв''. ка-нган) - 10 тис. ос. на сході штату Шан;
  +
** '''[[заєйн]]''' (латха) - 10 тис. ос. на півдні штату Шан.
  +
* '''Західні карени''', які включають:
  +
** '''[[Геба (народ)|геба]]''' (білі карени) - 10 тис. ос. в районі м [[Тандаун]] і [[Тауннгу]] на півночі Пегу і штату Карен;
  +
** '''[[бве]]''' (блімо) - понад 20 тис. ос. на заході штату Кая;
  +
** '''[[Бре (народ)|бре]]''' (брек, пре, '' самоназв ''. кейо) - понад 20 тис. ос. на південному заході штату Кая і північному сході штату Карен.
  +
* '''Східні карени''', які включають:
  +
** '''[[Кая (народ)|кая]]''' (червоні карени, каренні) - понад 530 тис. ос. в штаті Кая, на півночі штату Карен і понад 100 тис. ос. в Таїланді;
  +
** '''[[їнтале]]''' - 10 тис. ос. на півдні штату Кая;
  +
** '''[[мани]]''' (ману, '' самоназв''. пини) - 10 тис. ос. на заході штату Кая.
   
  +
'''Південні карени''' включають:
[[ca:Karenni]]
 
  +
* '''[[Сго (народ)|сго]]''' ({{lang-my|сако каїн, сахво каїн, бама каїн}} - «бірманські карени») - 1,8 млн ос. в дельті [[Іраваді]], горах [[Пегу (гори)|Пегу]], на півночі штату Карен і бл. 360 тис. ос. в Таїланді; сго включають групи:
[[cs:Karenové]]
 
  +
** [[мопва]] (монепва, могва, паку, палаїчі) - 7,2 тис.чол на заході на. обл. Кая),
[[da:Karen (folkeslag)]]
 
  +
** [[вево]] (wewaw),
[[de:Karen (Volk)]]
 
  +
** [[монепва]] та ін.;
[[en:Karen people]]
 
  +
* '''[[Пво (народ)|пво]]''' (ПХО; ''самоназва'' пхлоун, {{lang-my|поу кайін, мун кайін}} - «монськие карени»):
[[eo:Karenoj]]
 
  +
** Західні - понад 220 тис. ос. в дельті Іраваді,
[[eu:Karen herria]]
 
  +
** Східні - 1,1 млн ос. в штатах Карен і Мон і на півдні області [[Танінтаї]];
[[fr:Karens]]
 
  +
** До 100 тис. північних і східних пво живуть в Таїланді.
[[is:Karen]]
 
  +
[[it:Karen]]
 
  +
== Історія ==
[[ja:カレン族]]
 
  +
[[Файл: Paduang girl at village nearby Ayutthaya city in Thailand.jpg|thumb|Дівчинка каренка з кільцями на шиї в селі недалеко від міста Аютая в Таїланді.]]
[[ko:꺼인족]]
 
  +
У кая існували князівства Кантаравадді, Чебоджі і Болакхе.
[[lt:Kajinai]]
 
  +
[[my:ကရင်လူမျိုး]]
 
  +
Займали прикордонне положення між рівнинними ([[бірманці|бірманцями]], [[тайці|тайцами]] і [[мони|монами]]) і гірськими народами, обслуговували караванну торгівлю, займалися работоргівлею. Серед каренів поширені [[сепаратизм|сепаратистські]] тенденції. З 1948 року діє [[каренський національний союз]] і його військове крило - [[каренська національно-визвольна армія]]. Військові конфлікти з урядом М'янми викликали еміграцію каренів в Таїланд. У 1997 році утворена [[Організація каренської солідарності]].
[[nl:Karen (volk)]]
 
  +
[[no:Karen (folkeslag)]]
 
  +
'''Традиційна культура''' типова для народів [[Південно-Східна Азія|Південно-Східної Азії]]. Займаються [[землеробство]]м (основна культура - [[рис]]), розводять биків і буйволів, в горах - кіз. До середини XX ст. зберігалося колективне полювання, в якому брало участь все місцеве чоловіче населення, вилов слонів. Розвинене плетіння з бамбука і [[ротанг]]а, у кая - гірничорудна справа і бронзоливарне ремесло (в тому числі виготовлення священних барабанів ''пазі'' з багатопроменевою розеткою і фігурками жаб на верхній деці). Частина займається полюванням, працює на лісозаготівлях і рудниках, живе в містах.
[[pl:Karenowie]]
 
  +
[[ru:Карены]]
 
  +
Свайне '''житло''' на узбережжі близьке до бірманського, у передгір'ях - до Шанського, у кая - часто здвоєне. У горах поширені поселення кучового планування, до кінця XIX в. зберігалися [[довгий будинок|довгі будинки]].
[[sv:Karen]]
 
  +
[[th:กะเหรี่ยง]]
 
  +
'''Одяг''' - [[саронг]] у чоловіків (у кая - широкі штани) і пряма зшита спідниця у жінок, прямозастіжна куртка без рукавів; на півночі костюм близький до Шанського. Чоловіки носили пов'язку навколо голови, у кая - з вузлом над верхнім вухом. Жінки кая обертали тіло полотнищем і підперізувались довгим широким шарфом, кінець якого перекидався через плече; на плечах носили шарф. В одязі ряду груп переважав білий (т. зв. [[Білі карени]]) або чорний (т. зв. [[Чорні карени]]) колір.
[[tr:Karenler]]
 
  +
[[zh:甲良族]]
 
  +
Поширені [[татуювання]] (в основному у чоловіків), ножні і ручні браслети і намиста-«коміри», що подовжують шию, у вигляді спіралей з латунного дроту (які служили еквівалентом цінності) у жінок, особливо у падаунг. Поселення частіше [[ендогамія|ендогамні]]; існував кільцевий [[коннубіум]].
  +
  +
Основне '''свято''' - [[Новий рік]] (у грудні). Основні свята кая - Свято барабана (наприкінці квітня), Свято зростання бамбука, свято врожаю Діку (у жовтні).
  +
  +
{{Commons category|Karen people}}
  +
  +
{{Організація непредставлених націй та народів}}
  +
{{ВП-портали|Азія|М'янма|Таїланд|Географія|Етнологія|колір=1}}
  +
 
[[Категорія:Народи М'янми]]
 
[[Категорія:Народи Таїланду]]
  +
[[Категорія:Тибето-бірманські народи]]
 
[[Категорія:Карени]]

Поточна версія на 06:56, 8 жовтня 2019

Карени (бірм. ကရင္‌လူမ္ယုိး), в Таїланді також мають назву каріанг (กะเหรี่ยง) або янг, народ чи група споріднених народів, що мешкають на південному сході М'янми й на заході Таїланду. Чисельність — близько 7,4 млн осіб. Розмовляють каренськими мовами, що входять до групи тибето-бірманських мов сино-тибетської мовної родини.

Карени
The Karen People of Burma92.jpg
Бірманські карени, до 1923 р.
Кількість 7 400 000
Ареал М'янма: 7 000 000
Таїланд: 400 000
Близькі до: падаун
Мова каренські мови
Релігія буддизм, християнство, анімізм

СкладРедагувати

До північних каренів відносяться пао (таунду) - понад 700 тис. ос. на південному заході штату Шан.

Центральні карени (бве) поділяються на:

  • Падаунг, які включають:
    • Падаунг (Каяні) - понад 50 тис. ос. на північному заході штату Кая, на півночі штату Карен і на південному заході штату Шан і близькі до них
    • лахта - 10 тис. ос. на півдні штату Шан;
    • гекхо (геку) - 13 тис. ос. на півночі штату Карен, заході штату Кая і південному заході штату Шан;
    • їнбо (самоназв. ка-нган) - 10 тис. ос. на сході штату Шан;
    • заєйн (латха) - 10 тис. ос. на півдні штату Шан.
  • Західні карени, які включають:
    • геба (білі карени) - 10 тис. ос. в районі м Тандаун і Тауннгу на півночі Пегу і штату Карен;
    • бве (блімо) - понад 20 тис. ос. на заході штату Кая;
    • бре (брек, пре, самоназв . кейо) - понад 20 тис. ос. на південному заході штату Кая і північному сході штату Карен.
  • Східні карени, які включають:
    • кая (червоні карени, каренні) - понад 530 тис. ос. в штаті Кая, на півночі штату Карен і понад 100 тис. ос. в Таїланді;
    • їнтале - 10 тис. ос. на півдні штату Кая;
    • мани (ману, самоназв. пини) - 10 тис. ос. на заході штату Кая.

Південні карени включають:

  • сго (бірм. сако каїн, сахво каїн, бама каїн - «бірманські карени») - 1,8 млн ос. в дельті Іраваді, горах Пегу, на півночі штату Карен і бл. 360 тис. ос. в Таїланді; сго включають групи:
    • мопва (монепва, могва, паку, палаїчі) - 7,2 тис.чол на заході на. обл. Кая),
    • вево (wewaw),
    • монепва та ін.;
  • пво (ПХО; самоназва пхлоун, бірм. поу кайін, мун кайін - «монськие карени»):
    • Західні - понад 220 тис. ос. в дельті Іраваді,
    • Східні - 1,1 млн ос. в штатах Карен і Мон і на півдні області Танінтаї;
    • До 100 тис. північних і східних пво живуть в Таїланді.

ІсторіяРедагувати

 
Дівчинка каренка з кільцями на шиї в селі недалеко від міста Аютая в Таїланді.

У кая існували князівства Кантаравадді, Чебоджі і Болакхе.

Займали прикордонне положення між рівнинними (бірманцями, тайцами і монами) і гірськими народами, обслуговували караванну торгівлю, займалися работоргівлею. Серед каренів поширені сепаратистські тенденції. З 1948 року діє каренський національний союз і його військове крило - каренська національно-визвольна армія. Військові конфлікти з урядом М'янми викликали еміграцію каренів в Таїланд. У 1997 році утворена Організація каренської солідарності.

Традиційна культура типова для народів Південно-Східної Азії. Займаються землеробством (основна культура - рис), розводять биків і буйволів, в горах - кіз. До середини XX ст. зберігалося колективне полювання, в якому брало участь все місцеве чоловіче населення, вилов слонів. Розвинене плетіння з бамбука і ротанга, у кая - гірничорудна справа і бронзоливарне ремесло (в тому числі виготовлення священних барабанів пазі з багатопроменевою розеткою і фігурками жаб на верхній деці). Частина займається полюванням, працює на лісозаготівлях і рудниках, живе в містах.

Свайне житло на узбережжі близьке до бірманського, у передгір'ях - до Шанського, у кая - часто здвоєне. У горах поширені поселення кучового планування, до кінця XIX в. зберігалися довгі будинки.

Одяг - саронг у чоловіків (у кая - широкі штани) і пряма зшита спідниця у жінок, прямозастіжна куртка без рукавів; на півночі костюм близький до Шанського. Чоловіки носили пов'язку навколо голови, у кая - з вузлом над верхнім вухом. Жінки кая обертали тіло полотнищем і підперізувались довгим широким шарфом, кінець якого перекидався через плече; на плечах носили шарф. В одязі ряду груп переважав білий (т. зв. Білі карени) або чорний (т. зв. Чорні карени) колір.

Поширені татуювання (в основному у чоловіків), ножні і ручні браслети і намиста-«коміри», що подовжують шию, у вигляді спіралей з латунного дроту (які служили еквівалентом цінності) у жінок, особливо у падаунг. Поселення частіше ендогамні; існував кільцевий коннубіум.

Основне свято - Новий рік (у грудні). Основні свята кая - Свято барабана (наприкінці квітня), Свято зростання бамбука, свято врожаю Діку (у жовтні).