Відкрити головне меню

Кардіффський університет (валл. Prifysgol Caerdydd) заснований у 1889 році і є громадським дослідницьким університетом, що знаходиться у місті Кардіфф (Уельс). У 1988 році його об'єднано з Університетом Уельського Інституту науки та технологій. Коледж отримав публічну назву «Кардіффський університет» у 1999 році, а у 2005 році, коли він став незалежним університетом, що присуджує власні вчені ступені, вона стала його офіційною назвою. Він є третім найстарішим університетським закладом Уельсу[en], і складається з трьох коледжів: Мистецтв, Гуманітарних та суспільних наук, Біомедицини та наук про життя, Фізичних наук та Техніки.

Кардіффський університет
Cardiff University main building.jpg
51°29′16″ пн. ш. 3°10′44″ зх. д. / 51.4877° пн. ш. 3.1790° зх. д. / 51.4877; -3.1790Координати: 51°29′16″ пн. ш. 3°10′44″ зх. д. / 51.4877° пн. ш. 3.1790° зх. д. / 51.4877; -3.1790
Тип public research university[d]
Країна Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Розташування Кардіфф
Гасло

валл. Gwirionedd, Undod A Chytgord[1]

Девіз: Правда, Єдність та Мир (англ. Truth, Unity and Concord)
Засновано 1883 (UCSWM/UCC)
2005 (незалежний університет)
Студентів 28 842
Співробітників
  • 6154 осіб
Членство у
  • Група «Рассел»[3], ORCID[d][2], Jisc[d][4], LIGO Scientific Collaboration[d] і Асоціація університетів Європи[5]
  • Випускники [d]
    Штаб-квартира Кардіфф
    Сайт cardiff.ac.uk
    IP v4 131.251.0.0/16[6]
    Кардіффський університет у Вікісховищі?

    Зміст

    СтатусРедагувати

    Кардіфф є єдиним Уельським членом «Расельської групи» британських університетів, що активно займається науковими дослідженнями.[7] Він визнаний провідним закладом, що надає високоякісну освіту дослідницького типу і знаходиться у топ-200 університетів світу згідно з чотирма основними міжнародними рейтингами,[8][9][10] та у топ-60 у всіх трьох британських таблицях досягнень.[11][12] За якістю досліджень перебуває на п'ятому місці серед британських мультидисциплінарних установ. За 2017—2018 роки Кардіфф отримав оборот у розмірі 516.1 мільйона фунтів, включно з 106 мільйонів фунтів з дослідницьких ґрантів та контрактів[13].

    ІсторіяРедагувати

    Університетський коледжРедагувати

     
    Лорд Абердер[en] зіграв ключову роль у заснуванні університету.

    У жовтні 1881 року уряд Вільяма Гладстона назначив відомчу комісію для того, щоб провести «дослідження природи та ступеню середньої і вищої освіти в Уельсі» за головування лорда Абердера[en][14].

    Звіт Ебердера зібрав докази з широкого кола джерел і понад 250 свідків, та рекомендував по одному коледжу для Північного і Південного Вельсу, другий з них мав знаходитися в Гламоргані, а перший — Університетський коледж Вельсу, мав бути заснованим у Абери́ствіті (тепер Абериствітський університет[en]).

    Комітет зіслався на унікальну валлійську національну ідентичність та відзначив, що багато студентів у Вельсі не могли собі дозволити поїхати до університету в Англії або Шотландії. Він виступив за національний університету Вельсу, що присуджуватиме вчені звання, складатиметься з регіональних коледжів, буде позаконфесійним, та не викладатиме теологію[15][16].

     
    Джон Вір'яму Джонс був першим ректором Коледжу.

    Університетський коледж Південного Вельсу та Монмутширу відкрився 24 жовтня 1883 року, і пропонував курси біології, хімії, англійської мови, французької, німецької, грецької мов, історії, латини, математики та астрономії, музики, валлійської мови, логіки та філософії, а також фізики. Наступного року він був  затверджений королівським указом[en], і таким чином став першим у Вельсі, що дозволив зарахування жінок, та, зокрема, забороняв релігійні тестування для вступу. Джон Вір'яму Джонс[en] був призначений першим ректором університету у віці 27 років. Оскільки Кардіфф не був незалежним університетом і не міг присуджувати власні наукові ступені, він готував своїх студентів до іспитів у Лондонському університеті або до подальшого навчання в Оксфорді чи Кембриджі[17].

    В 1888 році університетський коледж  у Кардіффі та університет Північного Вельсу (нині Банґорський університет) запропонували університетському коледжу Вельсу в Абери́ствіті об'єднатись задля отримання Статуту університету для Вельсу, за зразком статуту Університету Вікторії, конфедерації нових університетів Північної Англії. Такий Статут було надано новому Університету Вельсу в 1893 році, що дозволяв коледжам, як його членам, присуджувати вчені ступені. Почесним ректором, згідно посади, назначили принца Вельського, а посада діючого ректора чергуватиметься поміж ректорів коледжів.

    У 1885 році було відкрито Ебердер Холл, як перший університетський гуртожиток, що дозволило жінкам мати доступ до університету. Він переїхав на своє теперішнє місцезнаходження у 1895 році, але залишається виключно жіночим гуртожитком. У 1904 році відбулось призначення першої жінки-доцентки у Великій Британії, Міллісент Маккензі, яка в 1910 році стала першою жінкою-штатною професоркою Королівського університету Великої Британії.

    14 жовтня 1909 року відбулось відкриття будівлі «Нового коледжу» у парку Кетгейз (тепер головний корпус), з церемонією ходи від «Старого коледжу» у Ньюпорт-Роуд.[18]

    У 1931 році Медична школа, заснована, як частина коледжу в 1893 році, разом з факультетами анатомії, фізіології, патології, фармакології, була відокремлена для того, щоб сформувати  Валлійську Національну медичну школу, яка в 1984 році була перейменована у Медичний коледж Вельського університету.

    У 1972 році заклад було перейменовано  на Коледж Кардіффського університету.[19]

    Злиття 1988 рокуРедагувати

    У 1988 році Коледж Кардіффського університету зазнав надзвичайних фінансових труднощів і серйозно розглядалась заява про його неплатоспроможність[20]. Це призвело до злиття з Інститутом науки та технологій Університету Вельсу  (UWIST), щоб сформувати Кардіффський коледж Університету Вельсу. Ректором нової установи став сер Обрі Тротмен-Дікенсон[en], який раніше очолював Інститут науки та технологій Університету Вельсу (UWIST). Після змін до Конституції 1996 року, його було перейменовано на Вельський університет, Кардіфф.

    Незалежність і злиття 2004 рокуРедагувати

     
    Королева Єлизавета II з Ентоні Дж. Мозесом під час  візиту в Кардіффський університет у 2000 році

    У 1997 році коледжу було надано цілком незалежні повноваження, що дозволяють присуджувати вчені ступені Таємною радою Великої Британії (хоча, у складі Університету Вельсу, вона не може почати ними користуватись) і у 1999 році офіційну назву університету змінили на «Кардіффський університет».

    У 2002 році, після публікації огляду вищої освіти у Вельсі, Вельською урядовою асамблеєю, виникла думка знову приєднати Кардіфф до медичного коледжу Університету Вельсу[en]. Таке приєднання стало можливим 1 серпня 2004 року, коли Кардіффський університет перестав бути складовою частиною університету Вельсу і став незалежним «приєднаним закладом», що входить до складу федерального університету. Процес злиття завершився 1 грудня 2004 року, коли Акт парламенту на передачу активів UWCM Кардіффському університету отримав королівську санкцію. 17 грудня було оголошено, що Таємна рада Великої Британії утвердила новий Установчий Статут і надала статус університету Кардіффу, юридично змінивши назву закладу на «Кардіффський університет». Кардіфф присвоював наукові звання університету Вельсу студентам, які вступили до 2005 року, та їх замінили на наукові звання Кардіффського університету.

     
    Вручення дипломів Кардіффського університету у 2006 році

    У 2005 році Вельський медичний коледж, як частина університету, заснував Клінічну школу Північного Вельсу у Рексемі, у співпраці з Інститутом вищої освіти Північно-Східного Вельсу міста Рексем, Вельского університету у Банґорі та Національної служби охорони здоров'я Вельсу Національної служби охорони здоров'я Вельсу[en].

    Університет також має популярний «Центр неперервної освіти», який викладає широкий спектр курсів понад 125 років[21]. Однак у липні 2009 року університет оголосив про завершення курсів із понад 250 гуманітарних дисциплін у Центрі, скоротивши понад 100 штатних працівників[22].

    У червні 2010 року університет запустив три нових науково-дослідних інститути[23], кожен з яких пропонує новий підхід до основних сучасних дослідницьких питань. Науково-дослідний інститут нейронаук та психічного здоров'я та Інститут досліджень стовбурових клітин раку розташовані у спеціально побудованій будівлі імені Гайдіна Елліса[en], та в Науково-дослідному інституті місць захисту навколишнього середовища. Інша частина Кампусу науки та розвитку, Дослідницький центр візуалізації мозку Кардіффського університету[en], що скорочено називається CUBRIC, відкритий у червні 2016 року для досліджень нейровізуалізації[24].

    КампусРедагувати

    Наукові інституціїРедагувати

    Академічні об'єкти університету зосереджені навколо парку Кетгейз у центральній частині Кардіффа[25], вони складаються з головного корпусу університету[26], занесеного у список пам'яток архітектури, адміністративного житла і приміщень, та наукової бібліотеки[27]; занесених у список пам'яток архітектури, а корпусу Б'юта[en];[28], у якому знаходиться Вельська школи архітектури[en][29] та Кардіффська школа журналістики медіа та культурознавства[en];[30]; корпус Ґламорґана[en];[31], занесений у список пам'яток архітектури, в якому знаходиться Кардіффська школа з планування, географії та соціальних наук[32], корпус Редвуда[en] (названий так на честь сім'ї Редвуд з Бовертону у 1979 році), у якому знаходиться Школа фармації та фармацевтичних наук[33]; корпус суду, в якому знаходиться Кардіффська школа права[en];[34]; та корпус біологічних наук, в якому є технічні засоби для викладання як біологічних наук, так і медичних[35]. Школа технічних наук[en], Школа комп'ютерних наук та інформатики, і Школа фізики та астрономії розміщені в корпусах Королеви на Ньюпорт Роуд.

    Ряд наукових інституцій університету розташований у кампусі Хіт Парк, на базі університетської лікарні Вельсу[en]. Там знаходиться Медична школа Кардіффського університету[en], Школа стоматології, Школи наук про охорону здоров'я, а також Школа оптометрії та наук про зір[36].

    Головний корпус – завершений у 1909 році. 
    Школа хімії 
    Вхід до Школи біологічних наук 
    Школа психології 
    Корпус Гайдіна Елліса 
    Корпус Тавер 
    Бібліотека Школи права і політики 
    Школа оптометрії та наук про зір 
    Корпус Редвуда — Школа фармації та фармацевтичних наук 
    Ебердер Голл 
    Зовнішній вигляд Студентської спілки Кардіффського університету з вулиці Парк Плейс 

    Спортивні спорудиРедагувати

    Більшість університетських спортивних споруд розташована в спортивному містечку в комплексі Телібонт Голлз. Він включає в себе споруди для футболу, бадмінтону, баскетболу, тенісу, хокею та тренажерний зал[37]. Додатковий тренажерний зал та сквош-корти розташовані в університетському центрі для фітнесу і сквошу, поблизу кампусу в центрі міста, у Кетгейз Парку[38]. Більші спортивні поля для Регбійного союзу, футболу і лакросу розташовані на університететських стадіонах поблизу Ланрумні[en];[39]. Університет також використовує стадіон Мілленіум, що знаходиться неподалік, для змагань з регбі, таких як щорічний університетський турнір[40].

    ОрганізаціяРедагувати

    Школи та коледжіРедагувати

    26 наукових шкіл університету розділені на три коледжі: Коледж мистецтв, гуманітарних і соціальних наук; Коледж біомедицини та науки про життя; та Коледж фізичних наук[41].

    Коледж мистецтв, гуманітарних і соціальних наук

    Коледж біомедичних досліджень та науки про життя

    • Біологічні науки
    • Стоматологія
    • Валеологія
    • Медицина
    • Медична школа Кардіффського університету[en]
    • Оптометрія і зір
    • Фармація та фармацевтичні науки
    • Післядипломна медична та стоматологічна освіта (Деканат Вельсу)
    • Психологія

    Коледж фізичних наук

    Кардіфф також має Академію докторантури[42], яка об'єднує роботу чотирьох попередніх дисциплінарних магістратур, а також аспірантські наукові дослідження Університетського центру післядипломної освіти.

    Академічний профільРедагувати

    Престиж та рейтингиРедагувати

     
    Корпус Ґламорґана

    Кардіффський університет продовжує традицію усіх трьох своїх колишніх закладів щодо забезпечення високої якості науково-дослідної освіти у Вельсі, як видно з його п'ятирічної позиції найкращого центру підготовки висококваліфікованих кадрів у Вельсі у «Рейтингу Санді Таймз» до 2017 року [джерело?], коли його обійшов Університет Свонсі. Кардіфф також є єдиним у Вельсі університетом-членом Расельської групи університетів, що активно займаються науковими дослідженнями. На даний час Кардіфф є найсильнішим дослідницьким університетом Вельсу [джерело?].

    У Кардіффі працює два Нобелівських лауреата, сер Мартін Еванс та Роберт Губер[43]. Ряд працівників Кардіффського університету було обрано Членами королівського товариства[en], серед них Ґрема Гатчінґса[en], професора фізичної хімії та директора Кардіффського Інституту каталізу, Школи хімії[44]Оле Гольґера Петерсена[en], Професора і директора Кардіффської школи біологічних наук[45], та Джона М. Пірса[en], професора психології[46].

    У 2013 році Кардіффський університет став одним з кращих університетів Великої Британії за підтримку ЛГБT студентів згідно щорічного путівника «Gay by Degree» від благодійного фонду «Стоунвол»[en].

    Студентське життяРедагувати

    Студентські помешканняРедагувати

    Університет має чотирнадцять студентських гуртожитків і ряд студентських будинків по всьому місті Кардіфф; надаючи всього 5,362 житлових студентських місць[47]. Вони належать до різних архітектурних стилів та століть, від готичного Ебердейл Голлу[en], збудованого у 1895 році, до сучасного Телібонт Голлу, збудованого у 1995 році[48] . Всі першокурсники забезпечуються місцями в гуртожитках. Перелік гуртожитків Кардіффського університету:

    • Еберконві Голл
    • Ебердер Голл
    • Картрайт корт
    • Колум Голл
    • Ґордон Голл
    • Рой Дженкінз Голл
    • Senghennydd Court
    • Senghennydd Hall
    • Телібонт Голлз
    • Юніверсіті Голл
    • Гуртожитки Колум Роуд
    • Гуртожитки Студмістечка

    Видатні випускники та викладачіРедагувати

    РекториРедагувати

    Список ректорів та деканів Кардіффського університету та його попередників (вказано в дужках):

    Глави держав та урядівРедагувати

     
    Рой Дженкінс, колишній Президент Європейської комісії

    Політики та політикиніРедагувати

     
    Девід Річардс, Начальник штабу оборони

    Науковці та науковиціРедагувати

     
    Мартін Еванс, нобелівський лауреат з фізіології і медицини
     
    Роберт Губер, нобелівський лауреат з хімії

    БізнесмениРедагувати

    СпортсмениРедагувати

    Митці та журналістиРедагувати

     
    Г'ю Едвардс, журналіст, лауреат премії Британської академії  кіно та телебачення (BAFTA)
     
    Тім Гетерінґтон, номінант на премію «Оскар» за найкращий документальний повнометражний фільм у 2011 році

    ПриміткиРедагувати

    1. History. Cardiff University. Процитовано 15 May 2016. 
    2. а б в https://orcid.org/members/001G000001qlsEjIAI-cardiff-university
    3. http://russellgroup.ac.uk/
    4. https://www.jisc.ac.uk/membership
    5. https://eua.eu/about/member-directory.html
    6. https://apps.db.ripe.net/search/lookup.html?source=ripe&key=131.251.0.0+-+131.251.255.255&type=inetnum
    7. Our universities. Russell Group. Процитовано 11 August 2017. 
    8. Academic Ranking of World Universities 2017 – UK. Shanghai Ranking Consultancy. 
    9. QS World University Rankings 2018. Quacquarelli Symonds Ltd. Процитовано 8 June 2017. 
    10. World University Rankings. The Times. 18 August 2017. 
    11. Top UK University League Table and Rankings. Complete University Guide. 
    12. The Times and Sunday Times Good University Guide 2017. Good University Guide (London). Процитовано 16 August 2016.   (необхідна підписка)
    13. Financial Statements for the Year to 31 July 2018 (PDF). Cardiff University. с. 14. Процитовано 19 January 2019. 
    14. Evans, W.G. (1982–83). The Aberdare Report and education in Wales, 1881. Welsh History Review 11 (1-4): 150–152. Процитовано 18 September 2014. 
    15. Evans, W.G. (1982–83). The Aberdare Report and education in Wales, 1881. Welsh History Review 11 (1-4): 153–155. Процитовано 18 September 2014. 
    16. Brown, Terry (April 1984). A HANDBOOK ON WELSH CHURCH DEFENCE BY THE BISHOP OF ST. ASAPH.. DENBIGH: PRINTED BY C. COTTON AND CO., VALE STREET. Процитовано 18 September 2014. 
    17. Student Lists. Senate House Library. Архів оригіналу за 14 September 2010. Процитовано 27 March 2013. 
    18. Opening of the New College. Cap and Gown (7) (University College of South Wales and Monmouthshire). 14 October 1909. 
    19. «Cardiff University», Higher Education Funding Council for Wales
    20. Shattock, Michael (1988). FINANCIAL MANAGEMENT IN UNIVERSITIES: THE LESSONS FROM UNIVERSITY COLLEGE, CARDIFF. Financial Accountability & Management 4 (2): 99–112. 
    21. New book celebrates 125 years of Lifelong Learning at Cardiff University=Cardiff University. Процитовано 16 May 2009. [недоступне посилання з 01.09.2017]
    22. Humanities Courses. 
    23. Cardiff creating three research institutes. WalesOnline. Процитовано 21 June 2010. 
    24. Her Majesty The Queen Opens Innovative CUBRIC Building. IBI Group. 8 June 2016. Процитовано 24 July 2017. 
    25. Heath Park. Процитовано 10 May 2013. 
    26. University of Wales, Cardiff, including Forecourt Walls. BritishListedBuildings.co.uk. Процитовано 11 August 2017. 
    27. Science Library. Архів оригіналу за 22 вересень 2013. Процитовано 10 May 2013. 
    28. Bute Building. BritishListedBuildings.co.uk. Процитовано 11 August 2017. 
    29. Architecture school location. Архів оригіналу за 15 June 2013. Процитовано 10 May 2013.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    30. Journalism school location. Процитовано 10 May 2013. 
    31. Former Glamorgan County Hall. BritishListedBuildings.co.uk. Процитовано 11 August 2017. 
    32. Social Sci location. Процитовано 10 May 2013. 
    33. Pharm location. Процитовано 10 May 2013. 
    34. Law Location. 
    35. Bio sci location. Процитовано 16 June 2013. 
    36. Heath Park. Процитовано 10 May 2013. 
    37. Sports training village. Архів оригіналу за 22 February 2014. Процитовано 13 May 2013.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    38. Fitness and squash. Архів оригіналу за 22 February 2014. Процитовано 13 May 2013.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    39. Playing fields. Архів оригіналу за 22 February 2014. Процитовано 13 May 2013.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    40. Rugby Varsity. Архів оригіналу за 13 травень 2013. Процитовано 8 July 2013. 
    41. College structure. Cardiff University. Процитовано 11 August 2017. 
    42. Cardiff University | University Graduate College. www.cardiff.ac.uk. Процитовано 10 January 2017. 
    43. School of Biosciences – Prof Robert Huber. Cardiff University. Процитовано 9 March 2011. 
    44. Graham Hutchings FRS. Cardiff University. Архів оригіналу за 7 December 2010. Процитовано 10 March 2011.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    45. Professor Ole Holger Petersen FRS. Cardiff University. Архів оригіналу за 17 January 2011. Процитовано 10 March 2011.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    46. Professor John Pearce FRS. The Royal Society. Процитовано 6 September 2015. 
    47. HESA student data. Процитовано 15 July 2015. 
    48. Residences. Архів оригіналу за 13 August 2013. Процитовано 10 May 2013.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    49. Former Permanent Representatives. United Kingdom Mission to the United Nations. Архів оригіналу за 7 August 2011. Процитовано 4 March 2011.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
    50. Robert Minhinnick. British Council. Архів оригіналу за 3 January 2011. Процитовано 4 March 2011. 
    51. The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2007. Nobelprize.org. Процитовано 9 March 2011. 
    52. Nobel laureate joins University. Cardiff University. Процитовано 4 July 2008. 
    53. The Nobel Prize in Chemistry 1988. The Nobel Foundation. Процитовано 4 July 2008. 
    54. JWM's WEB SITE. Процитовано 10 September 2012. 
    55. Schlumberger CEO to retire, remains as chairman. Forbes. Процитовано 1 August 2011.  [недоступне посилання з 01.09.2011]
    56. CNN International – Anchors & Reporters – Max Foster. CNN International. Процитовано 4 March 2011. 
    57. Ron Smerczak at TVSA. TVSA. Retrieved 3 December 2014.