Відмінності між версіями «Карбонатити»

[неперевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показані 17 проміжних версій 15 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
[[Файл:Carbonatite.jpg|thumb|Карбонатит з Бразилії. Породотвірний білий мінерал — [[кальцит]], чорні вкраплення — [[магнетит]], зелені — [[олівін]]]]
'''Карбонатити''' ({{lang-ru|карбонатиты}}, {{lang-en|carbonatites}}, {{lang-de|Karbonatite}} m pl) карбонатні або силікатно-карбонатні породи, складені більш ніж на 50% [[кальцит]]ом, [[доломіт]]ом, [[анкерит]]ом і інш. Крім [[карбонат]]ів, можуть бути присутні [[піроксен]], [[амфібол]], [[флоголіт]], [[форстерит]], [[апатит]], [[магнетит]], [[титаніт]], лужний [[польовий шпат]], рідкіснометальні мінерали ([[пірохлор]], [[баделеїт]], [[бастнезит]], [[циркон]] і інш.). У разі їх присутності в значній кількості породу називають [[піроксен]]овим, фло-гопітовим, [[магнетит]]овим, [[апатит]]овим К. Специфічна особливість складу К. – їх часте збагачення рідкісними і розсіяними елементами ([[ніобій|ніобієм]], [[залізо]]м, [[титан]]ом і інш. К. поширені у складі складних кільцевих плутоніч. лужно-ультраосновних комплексів. У кільцевих масивах К. утворюють штоки, кільцеві і конічні дайки, жили, [[штокверк]]и; у вулканічних породах - штоки типу “пробок". К., як правило, найбільш пізні з порід, що складають кільцеві масиви і вулканічні утворення. Виявлені також ефузивні і пірокластичні К., які утворюють автономні лавові потоки, покривала з вулк. попелу і конуси. Вважається, що К. загалом - гетерогенні породи. К. - си-ровина для одержання ряду металів.
 
   
 
'''Карбонати́ти''' ({{lang-ru|карбонатиты}}, {{lang-en|carbonatites}}, {{lang-de|Karbonatite}}) — карбонатні або силікатно-карбонатні породи, складені більш ніж на 50 % [[кальцит]]ом, [[доломіт]]ом, [[анкерит]]ом тощо. Крім [[карбонат]]ів, можуть бути присутні [[піроксен]], [[амфібол]], [[флогопіт]], [[форстерит]], [[апатит]], [[магнетит]], [[титаніт]], лужний [[польовий шпат]], рідкіснометальні мінерали ([[пірохлор]], [[бадделеїт]], [[бастнезит]], [[циркон]] тощо). У разі їх присутності в значній кількості породу називають [[піроксен]]овим, [[флогопіт]]овим, [[магнетит]]овим, [[апатит]]овим карбонатитом. Специфічна особливість складу карбонатитів — їх часте збагачення рідкісними і розсіяними елементами ([[ніобій|ніобієм]], [[залізо]]м, [[Титан (хімічний елемент)|титаном]] тощо).
==Див. також==
 
  +
  +
Карбонатити поширені у складі складних кільцевих плутонічних лужно-ультраосновних комплексів. У кільцевих масивах карбонатити утворюють штоки, кільцеві і конічні дайки, жили, [[штокверк]]и; у вулканічних породах — штоки типу «пробок». Карбонатити, як правило, найпізніші з порід, що складають кільцеві масиви і вулканічні утворення. Виявлені також ефузивні і пірокластичні карбонатити, які утворюють автономні лавові потоки, покривала з вулканічного попелу і конуси. Вважається, що карбонатити загалом — гетерогенні породи. Карбонатити — сировина для одержання ряду металів.
  +
 
== Див. також ==
 
* [[карбонатність породи]]
 
* [[карбонатність породи]]
==Література==
 
*{{МГЕ}}
 
   
 
== Література ==
[[de:Karbonatit]]
 
 
* {{МГЕ|nocat=1}}
[[en:Carbonatite]]
 
  +
[[et:Karbonatiit]]
 
  +
[[Категорія:Осадові породи]]
[[fi:Karbonatiitti]]
 
  +
[[Категорія:Нерудні корисні копалини]]
[[fr:Carbonatite]]
 
[[it:Carbonatite]]
 
[[ja:カーボナタイト]]
 
[[lt:Karbonatitas]]
 
[[sk:Karbonatit]]
 

Поточна версія на 19:41, 13 вересня 2020

Карбонати́ти (рос. карбонатиты, англ. carbonatites, нім. Karbonatite) — карбонатні або силікатно-карбонатні породи, складені більш ніж на 50 % кальцитом, доломітом, анкеритом тощо. Крім карбонатів, можуть бути присутні піроксен, амфібол, флогопіт, форстерит, апатит, магнетит, титаніт, лужний польовий шпат, рідкіснометальні мінерали (пірохлор, бадделеїт, бастнезит, циркон тощо). У разі їх присутності в значній кількості породу називають піроксеновим, флогопітовим, магнетитовим, апатитовим карбонатитом. Специфічна особливість складу карбонатитів — їх часте збагачення рідкісними і розсіяними елементами (ніобієм, залізом, титаном тощо).

Карбонатит з Бразилії. Породотвірний білий мінерал — кальцит, чорні вкраплення — магнетит, зелені — олівін

Карбонатити поширені у складі складних кільцевих плутонічних лужно-ультраосновних комплексів. У кільцевих масивах карбонатити утворюють штоки, кільцеві і конічні дайки, жили, штокверки; у вулканічних породах — штоки типу «пробок». Карбонатити, як правило, найпізніші з порід, що складають кільцеві масиви і вулканічні утворення. Виявлені також ефузивні і пірокластичні карбонатити, які утворюють автономні лавові потоки, покривала з вулканічного попелу і конуси. Вважається, що карбонатити загалом — гетерогенні породи. Карбонатити — сировина для одержання ряду металів.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати