Перегляд вихідного коду сторінки Карбованець СРСР

{{Валюта історична
|Назва             = Карбованець СРСР 
|Оригінальна назва = Рубль СССР {{ref-ru}}
|Код мови          =
|ISO-en            =
|Зображення      = Rouble-1961-Paper-1-Obverse.jpg
|Зображення2     = 1Rublo1989.jpg
|Підпис          = Казначейський білет 1 карбованець (1961)
|Підпис2         = Монета 1 карбованець (1989)
|ISO             = 4217
|Емітент         = {{USSR}}<br/>[[Пострадянські держави]]
|Неоф_користувачі =
|Уведена         = 1923—1992 (початок вилучення)
|Змінила         = [[Рубль РРФСР]]<br/>[[Далекосхідний рубль]]<br/>[[Закавказький рубль]]
|Виведена        =
|Змінена на      = [[Вірменський драм]] <br/> [[Азербайджанський манат]] <br/> [[Білоруський рубль]] <br/> [[Грузинський купон]] <br/> [[Казахстанський теньге]] <br/> [[Киргизький сом]] <br/> [[Латвійський рубль]] <br/> [[Литовський талон]] <br/> [[Молдовський купон]] <br/> [[Російський рубль]] <br/> [[Таджицький рубль]] <br/> [[Туркменський манат]] <br/> [[Карбованець|Український карбованець]] <br/> [[Сум-купон|Узбецький сум-купон]] <br/> [[Естонська крона]]
|Складається1    = [[Копійка]]
|Співвідношення1 = 100
|Символ          =
|Позначення      = {{Знак валюти|SUR}}
|Монети          = 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50<center>копійок</center>1, 5, 10 карбованців <center>(на 1991 рік)</center>
|Банкноти        = 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200, 500, 1000 карбованців <center>(на 1991 рік)</center>
|Курс1           =
|Валюта1         =
|Курс2           =
|Валюта2         =
|Центробанк      = [[Держбанк СРСР]] <br/> [[Центральний банк Російської Федерації|Центральний Банк Росії]] <br/> <center>Друкування банкнот:</center>[[Держзнак]] <br/> <center>Монетні двори:</center>[[Московський монетний двір|Московський]] <br/> [[Санкт-Петербурзький монетний двір|Ленінградський]]
|Центробанк_сайт =
|Вікісховище     = Money of the Soviet Union
|ГрупаВиносок    = a
}}
{{Otheruses|Карбованець (значення)}}
[[Файл:Радянський карбованець (плакат).jpeg|міні|праворуч|300пкс|Радянський плакат 1960-их років ''«Копійка карбованець береже!» (рос. «Копейка рубль бережёт!»)'']]
'''Карбо́ванець СРСР''' ({{lang-ru|«Рубль СССР»}})&nbsp;— валюта [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]] з 1923 року по 26 грудня 1991 року. Від 1923 до 1947 року перебував в обігу разом з [[червінець|червінцем]]. Карбованець ділився на 100 [[копійка|копійок]], 10 карбованців дорівнювали одному червінцю.

В СРСР, починаючи з 1923 і по 1924 рік, усі паперові грошові знаки називалися ''«Державними грошовими знаками Союзу Радянських Соціалістичних Республік»''. З 1924 по 1991 рік банкноти номіналом до 10 карбованців називалися ''«Державними казначейськими білетами СРСР»''. Червінці й банкноти від 10 карбованців і вище&nbsp;— ''«Білетами Державного банку СРСР»''. З 1991 року банкноти всіх номіналів стали називатися ''«Білетами Державного банку СРСР»''.

Паперові гроші СРСР друкувалися на фабриках [[Держзнак]]у, а монети карбувалися на [[Санкт-Петербурзький монетний двір|Ленінградському]] і [[Московський монетний двір|Московському]] монетних дворах. Дизайн більшості радянських купюр розробив гравер і художник [[Дубасов Іван Іванович|Іван Іванович Дубасов]].

Після [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]] у 1992—1995 роках карбованець СРСР поступово виводився з обігу. Останньою країною, що відмовилася від радянського карбованця, став [[Таджикистан]] (10 травня 1995 року).

== Історія ==
{{see also|Рубль}}
=== Передумови. Карбованець після грошової реформи 1922—1924 років ===
{{main|Грошова реформа в СРСР 1922—1924 років}}
Після [[Жовтневий переворот|Жовтневого перевороту]] 1917 року в [[Більшовики|більшовиків]] з'явилися умови для створення нової соціалістичної грошової системи. [[Іноземна військова інтервенція в Росії|Іноземна інтервенція]] та [[Громадянська війна в Росії|громадянська війна]] завадили втілити намічені плани, оскільки радянська влада була змушена випускати паперові розрахункові знаки для покриття дефіциту державного бюджету у зв'язку зі зростанням військових витрат й миритися з наявністю в обігу старих паперових грошових знаків [[Тимчасовий уряд Росії|Тимчасового уряду Росії]] та різних сурогатів грошей. 30 грудня 1922 року було створено СРСР. Незважаючи на проведену [[деномінація|деномінацію]], в результаті якої грошова маса в обігу зменшилась номінально в мільйон разів, радянський карбованець і далі знецінювався.<ref name="Зварич" /> Стабілізація радянської валюти відбулась тільки під час [[Грошова реформа в СРСР 1922—1924 років|грошової реформи 1922—1924 років]]. Першим етапом реформи став випуск банківських білетів у новій грошовій одиниці&nbsp;— [[червінець|червінці]], який мав золотий вміст 7,74234&nbsp;г (що відповідало дореволюційній золотій монеті в 10 рублів) і забезпечувався всіма державними цінностями. У 1923 році червінець завоював тверде місце в грошовому обігу країни, розпочалося карбування золотих червінців з відповідною вагою ([[червінець «Сіяч»]]), які використовувалися для закордонних платежів, що вплинуло на зміцнення міжнародного авторитету радянської валюти.<ref name="Зварич" /><ref name="calendarik.com">{{cite web|url=http://calendarik.com/event/v-1922-godu-dekretom-sovnarkoma-byla-vvedena-novaya-denezhnaya-edinitsa-—-chervonets|title=В 1922 году Декретом Совнаркома была введена новая денежная единица — червонец|website=calendarik.com|accessdate=29 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>

Одночасно з червінцями в обігу залишалися грошові знаки зразка 1923 року, серед яких були перші карбованці СРСР&nbsp;— банкноти номіналами в 10&nbsp;000, 15&nbsp;000 і 25&nbsp;000 карбованців, які випускалися з листопада 1923 по лютий 1924 року. Щоб позбутися знецінених грошей, уряд вирішив випускати тверді розмінні казначейські білети вартістю 5, 3 і 1 карбованець золотом (червінець прирівнювався до 10 казначейських карбованців). Паперові валюти зразка 1923 року вилучалися з обігу за курсом 50 тисяч карбованців грошовими знаками за 1 казначейський карбованець. Червінець існував недовго як грошова одиниця, розрахунковою одиницею знову став карбованець. Але термін «червінець» залишився на банкнотах до другої грошової реформи 1947 року. На кінцевому етапі першої грошової реформи почалося карбування срібних монет номіналом 1 карбованець, 50, 20, 15, 10 копійок і мідних 5, 3, 2, 1 та півкопійки. Завдяки усім цим заходам був стабілізований курс карбованця: за долар США давали 2,22 карбованця, а в 1925 році курс становив 1,94 карбованця за долар.<ref name="Зварич" /><ref>{{cite web|url=http://my-loans.at.ua/load/ehkonomika/dengi/sovetskij_rubl/19-1-0-256|title=Советский рубль|website=my-loans.at.ua|accessdate=30 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> Попри те, що банкноти забезпечувалися золотом і мали золотий паритет, золотий грошовий обіг у СРСР був відсутнім.<ref name="grandars.ru" /> 15 жовтня 1921 року був створений Державний банк РРФСР, який займався емісією карбованця, а 1923 року він був реформований на Державний банк СРСР.

У 1925—1926 роках червінець офіційно котувався на міжнародних валютних біржах.<ref name="bonistikaweb" /> Припинення карбування металевого червінця мотивувалася тим, що фінансова система країни стала цілком стійкою та міцною, щоб припинити вільний обіг золота. Наступним кроком стала заборона на ввезення і вивезення червінців за межі країни через те, що іноземні власники паперових червінців стали вимагати їх обміну на золото. У 1926—1928 роках конвертованість червінця була ліквідована.<ref name="calendarik.com" /><ref name="grandars.ru">{{cite web|url=http://www.grandars.ru/student/finansy/denezhnaya-reforma-1922.html|title=Денежная реформа 1922-1924 гг.|website=grandars.ru|accessdate=29 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>

У ході виконання першої п'ятирічки 1928—1932 років у радянській економіці з'явилася диспропорція між обсягом капітальних витрат і їх матеріальним покриттям, між зростанням грошової маси, що перебувала в обігу, та її товарним забезпеченням.<ref name="dsnews.ua" /> Розпочата в СРСР [[Індустріалізація СРСР|індустріалізація]] потребувала грошей, а золотого запасу на покриття емісії не вистачало, тим більше, що золото йшло за кордон на закупівлю промислового обладнання. У зв'язку з цим уряду довелося вмикати друкарський верстат.<ref name="opoccuu.com 2">{{cite web|url=http://www.opoccuu.com/istoriya-rublya.htm|title=История рубля|website=opoccuu.com|accessdate=30 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>

Після кредитної реформи 1930—1933 років, спрямованої на централізацію кредитних процесів в економіці та скасування комерційного кредитування і [[вексель]]ного обігу, червінці фактично були витіснені з обігу банківськими та казначейськими білетами, номінованими в карбованцях. У грошовому обігу встановився [[Фіатні гроші|фіатний стандарт]].<ref name="grandars.ru" />

Істотна зміна купівельної спроможності радянських грошей середини 30-х років у порівнянні з серединою 20-х вимагала перегляду валютного курсу карбованця.<ref name="dsnews.ua" /> Постановою РНК СРСР від 14 листопада 1935 року встановлений курс, виходячи зі співвідношення 3 [[французький франк|французьких франків]] = 1 карбованцю. З 29 жовтня 1936 року в зв'язку з девальвацією французького франка курс зафіксований на рівні 1 карбованець = 4,25 франка. У 1936 році вміст золота в карбованці визначено в 0,167674&nbsp;г, а з 1937 року курс карбованця встановився на базі долара США&nbsp;— 1 долар прирівнювався до 5 карбованців 30 копійок. Це співвідношення існувало до 1950 року.<ref name="bonistikaweb" /><ref name="dsnews.ua">{{cite web|url=http://www.dsnews.ua/politics/vdart1417|title=Метаморфозы советского рубля|website=dsnews.ua|accessdate=29 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>
[[Файл:Old roubles.JPG|міні|праворуч|250пкс|<center>Радянські гроші зразка 1937-38 років</center>]]

У роки Другої світової війни уряд вимушено вдався до емісії карбованця як джерела покриття військових витрат. Якщо напередодні війни в обігу перебувало 18,4 мільярда карбованців, то на 1 січня 1946 року грошова маса становила 73,9 мільярда, а обсяг роздрібного товарообігу скоротився більш ніж на 2/3. Тому товарне забезпечення грошової маси знову знизилося, що спричинило [[Інфляція|інфляційний]] процес зі зростанням ринкових цін і зменшенням купівельної спроможності карбованця.<ref name="Зварич" /><ref name="grandars.ru" /><ref name="metrolog.org.ua">{{cite web|url=http://metrolog.org.ua/category/keywords/novyh-deneg|title=Денежное обращение в первом послевоенном году|website=metrolog.org.ua|accessdate=4 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref>

СРСР не увійшов до створеної після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] [[Бреттон-Вудська система|Бреттон-Вудської валютної системи]], хоча і брав участь у самій [[Бреттон-Вудська фінансова конференція 1944|Бреттон-Вудській конференції]], що відбулася в США 1944 року. Бреттон-Вудська система була заснована на золотодевізному стандарті, де всі валюти жорстко прив'язувалися до долара США, який мав чітко зафіксований золотий вміст&nbsp;— 35 доларів за одну [[тройська унція|тройську]] унцію золота (31,1035&nbsp;г).<ref name="bonistikaweb" />

=== Карбованець після грошової реформи 1947 року ===
{{Main|Грошова реформа в СРСР 1947 року}}
[[Грошова реформа в СРСР 1947 року|Грошова реформа 1947]] року була проведена з метою ліквідації в сфері грошового обігу наслідків війни. Вона створила умови для подальшого зміцнення грошової системи і стабілізації карбованця. 16 грудня 1947 року випущені банкноти нового зразка номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 карбованців.<ref name="metrolog.org.ua" /> Усі паперові гроші обмінювалися у співвідношенні 1 новий карбованець за 10 старих. Розмінні монети номіналом від 1 до 20 копійок зберігали платіжну вартість за номіналом та обміну не підлягали.<ref name="bonistikaweb" /><ref name="books.google">{{cite book |url=https://books.google.com.ua/books?id=tXwYBQAAQBAJ&pg=PA532&lpg=PA532&dq=реформа+1947+червонец+%3D1+рублю&source=bl&ots=6Cgc8Zh8YY&sig=Crisvz3lBtfkS0Z6JqUItCEPCtU&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiyzPzN8OLRAhXnC5oKHeu8CzcQ6AEITjAJ#v=onepage&q=реформа%201947%20червонец%20%3D1%20рублю&f=false|title=Защищённая полиграфия|website=books.google.com.ua|publisher=Валерій Маресін|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref> Банківські білети-червінці були замінені новими банківськими білетами, номінал яких подавався в карбованцях.<ref name="Зварич" /><ref name="books 2" /> Реформа тривала з [[16 грудня|16]] по [[22 грудня]] включно, у віддалених районах термін обміну встановлювався у два тижні&nbsp;— з 16 по [[29 грудня]]. Після її проведення грошова маса скоротилася до 16 мільярдів карбованців, було обміняно 37,2 мільярда карбованців. Реформа мала конфіскаційний характер, оскільки не були перераховані заробітки, стипендії і пенсії. Крім того, невелика її тривалість спричинила масову спекуляцію, паніку та великі черги.<ref name="studbooks">{{cite web|url=http://studbooks.net/30618/bankovskoe_delo/denezhnyy_oborot_sssr_vtoroy_mirovoy_voyny|title=Денежный оборот в СССР после Второй мировой войны|website=studbooks.net|accessdate=4 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref> Через дуже обмежений час, відведений для обміну грошових знаків, значна частина купюр попередніх випусків залишилася не обміняною, ще майже 30 мільярдів карбованців залишилося на руках у населення.<ref name="pidruchniki" /> Водночас держава вилучала в населення значні грошові засоби шляхом примусового розповсюдження державних позик.<ref name="pidruchniki">{{cite web|url=http://pidruchniki.com/18340719/finansi/groshova_sistema_radyanskogo_soyuzu_povoyenni_roki_1945-1991|title=Грошова система Радянського Союзу у повоєнні роки (1945—1991 рр.)|website=pidruchniki.com|accessdate=1 лютого 2017}}</ref>

До 1 березня 1950 року золотий вміст радянського карбованця, який був підставою для визначення його курсу, встановлювалося шляхом прирівнювання карбованця до тієї чи іншої іноземної валюти. Для цього іноземна валюта повинна була мати фіксований золотий вміст або бути обмінюваною на золото. Зменшення грошової маси внаслідок реформи дало змогу ліквідувати дефіцит на основні товари народного споживання і в наступні роки знижувати роздрібні ціни у системі державної торгівлі.<ref name="pidruchniki" /> Зниження цін привело до підвищення купівельної спроможності карбованця і його офіційного курсу щодо іноземної валюти. Ціни знижувалися щорічно з 1948 по 1954 рік.<ref name="opoccuu.com 2" /> 1 березня 1950 року прив'язку карбованця до долара ліквідували і перевели на золоту основу (золотий вміст карбованця становив 0,222168&nbsp;г чистого золота). Відповідно до цього купівельна ціна Держбанку СРСР на золото була встановлена на рівні 4,45 карбованця за 1&nbsp;г дорогоцінного металу, а курс долара США зафіксували на рівні 1 долар = 4 карбованцям, що не відтворювало реальної вартості цих валют.<ref name="Зварич">{{cite web|url=http://www.numizm.ru/html/r/rubl5.html|title=Нумизматический словарь «РУБЛЬ»|date=1975|website= numizm.ru|publisher=В. В. Зварич|accessdate=4 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref><ref name="pidruchniki" /> Золотий вміст радянських грошей був умовним поняттям і не мав практичного значення.<ref name="bonistikaweb" /><ref name="bibliotekar.ru" /> Держбанку було доручено надалі визначати курс карбованця з урахуванням змін золотого вмісту іноземних валют.<ref name="books 2" /> Проте купівельна спроможність карбованця у 1960 році становила приблизно 72 % його купівельної спроможності 1940 року.<ref name="books 2" /> Середня заробітна плата в 1950 році становила близько 500—600 карбованців. Шкільні вчителі отримували оклад 400 карбованців, інженери&nbsp;— від 900 до 1200.<ref>{{cite web|url=http://www.tomovl.ru/money/money_USSR_1946_1961.html|title=Денежная реформа 1947 г|website=tomovl.ru|accessdate=4 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref>

Підвищення курсу карбованця базувалося лише на зменшенні купівельної спроможності населення. Економічних підстав для утримання стабільності цього процесу в країні не було&nbsp;— після реформи 1947 року закупівельні ціни постійно зростали. Протягом 1947—1958 років середні заготівельно-закупівельні ціни на [[Пшениця|пшеницю]] збільшилися від 94 до 602 карбованців за тонну, [[Картопля|картоплю]]&nbsp;— від 46 до 419 карбованців, [[молоко]]&nbsp;— від 255 до 1139 карбованців, [[Свинина|свинину]]&nbsp;— від 705 до 8095 карбованців за тонну тощо. Адміністративно-командні методи управління економікою давали можливість на певний період за існування двомасштабної системи цін створювати резерви і допускати зростання закупівельних цін за одночасного зниження цін роздрібних. Однак у другій половині 50-х років ця система себе вичерпала й виникла потреба реформи в економіці СРСР. Питання про необхідність реформування грошової системи й системи ціноутворення розглянули 1956 року на Пленумі ЦК КПРС. Після цього розпочалася підготовка до нової грошової реформи та розгляд варіантів її проведення.<ref name="pidruchniki" />
[[Файл:Moscow, Neglinnaya 12, Central Bank.jpg|міні|праворуч|200пкс|<center>Колишня будівля [[Держбанк СРСР|Держбанку СРСР]]</center>]]

=== Карбованець після грошової реформи 1961 року ===
{{main|Грошова реформа в СРСР 1961 року}}
У 1961 році відбулася третя [[Грошова реформа в СРСР 1961 року|грошова реформа]], в результаті якої 1 січня було введено новий масштаб цін, підвищений у 10 разів. Були випущені нові гроші зразка 1961 року: банкноти номіналом 1, 3, 5, 10, 25, 50 і 100 карбованців, монети 1, 2, 3, 5, 10, 15, 20, 50 копійок і 1 карбованець. Протягом січня&nbsp;— березня старі паперові гроші зразка 1947 року, а також срібні, мідно-нікелеві, мідні й бронзові монети номіналом 5 копійок, випущені в СРСР з 1921 року, були обміняні на нові у співвідношенні 10:1. Собівартість карбування монети в 1 копійку становила 16 копійок.<ref name="opoccuu" /> Для економії бронзові монети колишнього карбування до 1961 року випуску номіналів 1, 2 і 3 копійки залишили в обігу без переоцінки. Встановлення нового масштабу цін дозволяло вирішити ряд завдань: подальше підвищення ролі карбованця в господарстві, полегшення обліку та розрахунків, спрощення ведення касового господарства, підвищення частки металевої монети в обігу, що, у свою чергу, відкривало можливість ширшої автоматизації розрахункових операцій, в торгівлі тощо.<ref name="Зварич" /><ref>{{cite web|url=https://ria.ru/spravka/20160101/1350516957.html|title=Денежная реформа 1961 года в СССР|website=ria.ru|accessdate=26 січня 2016}} {{ref-ru}}</ref> Було підвищено також золотий вміст карбованця: він дорівнював 0,987412&nbsp;г чистого золота, 1 долар США став дорівнювати 90 копійкам.<ref name="books 2">{{cite book|url=https://books.google.com.ua/books?id=VOdLDAAAQBAJ&pg=PA10-IA133&lpg=PA10-IA133&dq=курс+советского+рубля+был+завышен&source=bl&ots=b8THdNHDE2&sig=2ndAK9V8QMwxxBFL9ZCTCOpsDp0&hl=ru&sa=X&ved=0ahUKEwiT5-ux4ufRAhXLFJoKHT1iAfgQ6AEIUjAJ#v=onepage&q=курс%20советского%20рубля%20был%20завышен&f=false|title=Деньги. Кредит. Банки|website=books.google.com.ua|date=2007|publisher=Олександр Селіщев|accessdate=26 січня 2016}} {{ref-ru}}</ref><ref name="opoccuu">{{cite web|url=http://www.opoccuu.com/istoriya-rublya.htm|title=История рубля|website=opoccuu.com|accessdate=26 січня 2016}} {{ref-ru}}</ref> Новий курс карбованця в золоті був обчислений на основі порівняння реального співвідношення купівельної спроможності радянської та іноземних валют за всім національним продуктом.<ref name="pidruchniki" />

22 жовтня 1963 року країнами соціалістичного табору ([[Народна Республіка Болгарія|НРБ]], [[Угорська Народна Республіка|УНР]], [[Німецька Демократична Республіка|НДР]], [[Монгольська Народна Республіка|МНР]], [[Польська Народна Республіка|ПНР]], [[Соціалістична Республіка Румунія|СРР]], СРСР, [[Куба|Республіка Куба]], [[В'єтнам|СРВ]] і [[Чехословацька Соціалістична Республіка|ЧССР]]) для обслуговування системи багатосторонніх розрахунків була введена міжнародна розрахункова одиниця «[[перевідний карбованець]]». Рішення з введення і використання перевідного карбованця прийнято, щоб мати єдину платіжну одиницю, яку можна використовувати для розрахунків за експортно-імпортними, а також торговими, кредитними та іншими операціями між країнами-учасницями. Розрахунки з використанням перевідного карбованця проводилися з 1 січня 1964 по 1990 рік включно.<ref>{{cite web|url=http://www.e-xecutive.ru/wiki/index.php?title=Переводный_рубль|title=Переводный рубль|website=e-xecutive.ru|accessdate=30 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>

Також існував [[інвалютний карбованець]]&nbsp;— умовна грошова одиниця, яка являла собою іноземну валюту в карбованцевому численні. Інвалютний карбованець використовувався в розрахунках зовнішньоекономічного характеру.<ref>{{cite web|url=https://utmagazine.ru/posts/9317-invalyutnyy-rubl|title=Инвалютный рубль|website=utmagazine.ru|accessdate=16 квітня 2017}} {{ref-ru}}</ref>

Через знецінення долара США в квітні 1973 року його курс став дорівнювати 75 копійкам.<ref name="Зварич" /> З 1974 року курс карбованця до долара й інших валют став визначатися за методом валютного кошика, який спочатку включав 14, а пізніше 6 провідних конвертованих валют: долар США, [[Німецька марка|марку ФРН]], [[Єна|японську єну]], [[фунт стерлінгів]], [[французький франк|французький]] і [[швейцарський франк]]и. Однак паритетний курс карбованця залишався незмінним і завищення його курсу щодо інших валют не усунуто.<ref name="bibliotekar.ru">{{cite web|url=http://www.bibliotekar.ru/valyutno-creditnye-otnosheniya/216.htm|title=Валютный курс |website=bibliotekar.ru|accessdate=28 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> [[Західна цивілізація|Країни Заходу]] не вважали карбованець [[Конвертована валюта|вільно конвертованою валютою]], оскільки в радянському законодавстві існували обмеження на валютні операції.<ref>{{cite web|url=http://xodoki.net/kurs-sovetskogo-rublya/|title=Курс советского рубля к доллару и другим валютам|website=xodoki.net|accessdate=30 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>

У Радянському Союзі практично 95&nbsp;% всіх розрахунків велися готівкою. Це вимагало значного обсягу купюр. Радянські карбованці друкувалися на двох основних фабриках [[Держзнак]]у&nbsp;— у Ленінграді та Москві. За кордон вивіз карбованців був заборонений. Дозволено брати з собою не більше 30-ти карбованців. За кордоном карбованець не був в обігу взагалі.<ref>{{cite web|url=http://omonetax.ru/bonasssr.html|title= БОНЫ СССР 1961—1991 годов.|website= omonetax.ru|accessdate=6 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref> Середня зарплата в СРСР у 1961 році становила 77, у 1970 році&nbsp;— 121, у 1980 році&nbsp;— 174, у 1985 році&nbsp;— 200, у 1990 році&nbsp;— 300 карбованців. На серпень 1991 року середня зарплата становила 540 карбованців.<ref>{{cite web|url=http://www.45-90.ru/articles/vsyo-o-raschyote-pensi/srednemesjachnye-zarabotnye-platy-s-1960-po-2001-g.html|title=Средние зарплаты в советский период с 1960 по 1990 г|website=45-90.ru|accessdate=1 лютого 2016}} {{ref-ru}}</ref>

Протягом тривалого часу, починаючи з сьомої [[П'ятирічки СРСР|п'ятирічки]] 1961—1965 років, продаж товарів населенню державною і кооперативною торгівлею відставав від зростання грошових доходів. Відставало і надання платних послуг. Це призвело до збільшення у населення кількості грошей, які не мали еквіваленту в товарах і послугах. Держава опинилася в стані тотального [[Дефіцит товарів та послуг|дефіциту]].<ref name="pidruchniki" /> Тільки за період 1971—1985 років кількість грошей в обігу зросла в 3,1 рази при збільшенні виробництва товарів народного споживання вдвічі. За той же період сума вкладів в ощадкасах збільшилася в 4,7 рази. У 1986—1987 роках відставання роздрібного товарообігу від доходів населення тривало. Платіжно-купівельна спроможність карбованця знижувалася: 1967 року вона становила 91 %, 1981 року&nbsp;— 60-62 %, а 1988 року&nbsp;— лише 40-45 % відповідного показника 1961 року.<ref>{{cite web|url=http://refbox.org/page,6,683-3634-denezhnaya-reforma-sssr.html|title=Денежная реформа СССР — реферат|website=refbox.org|accessdate=29 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>. У країні з'явилося безліч цін: державних, споживчої кооперації, колгоспних тощо. Збільшувалися диспропорції купівельної спроможності карбованця в окремих союзних республіках. Так, у 1990 році проти 1985 року цей показник становив у Таджикистані 75 копійок, в Україні&nbsp;— 68,5 копійки, в Естонії&nbsp;— 63,1 копійки.<ref name="pidruchniki" /> Таким чином, до початку 90-х років грошовий обіг країни опинився в кризовому стані. Проведення ринкових реформ стало нагальною потребою.<ref name="books 2" />
{{Вставка
 | Вирівнювання    = right
 | Ширина          = 200px
 | Заголовок       = <center><small>Офіційний курс карбованця<br /><small>Держбанк СРСР</small><ref>{{cite web|url=http://kaig.ru/usdoll.pdf|title=Курс рубля|website=kaig.ru|accessdate=4 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref></small></center>
 | Заголовок знизу = 
 | Текст           = 
'''Дата:''' / карбованців за 1 [[Долар США|долар]]:
* '''1924-01-01'''&nbsp;— 2.2000
* '''1924-04-01'''&nbsp;— 1.9405
* '''1928-02-01'''&nbsp;— 1.9434
* '''1933-05-01'''&nbsp;— 1.7474
* '''1934-01-01'''&nbsp;— 1.2434
* '''1936-01-01'''&nbsp;— 1.1516
* '''1937-07-19'''&nbsp;— 5.3000
* '''1950-02-01'''&nbsp;— 5.3000
* '''1950-03-01'''&nbsp;— 4.0000
* '''1960-12-01'''&nbsp;— 4.0000
* '''1961-01-01'''&nbsp;— 0.9000
* '''1971-12-01'''&nbsp;— 0.9000
* '''1972-01-01'''&nbsp;— 0.8290
* '''1973-01-01'''&nbsp;— 0.8260
* '''1974-01-01'''&nbsp;— 0.7536
* '''1975-01-01'''&nbsp;— 0.7300
* '''1976-01-01'''&nbsp;— 0.7580
* '''1977-01-01'''&nbsp;— 0.7420
* '''1978-01-01'''&nbsp;— 0.7060
* '''1979-01-01'''&nbsp;— 0.6590
* '''1980-01-03'''&nbsp;— 0.6395
* '''1981-01-01'''&nbsp;— 0.6750
* '''1983-01-13'''&nbsp;— 0.7070
* '''1984-01-01'''&nbsp;— 0.7910
* '''1986-01-01'''&nbsp;— 0.7585
* '''1987-01-01'''&nbsp;— 0.6700
* '''1988-01-06'''&nbsp;— 0.5804
* '''1989-01-04'''&nbsp;— 0.6059
* '''1990-01-03'''&nbsp;— 0.6072
* '''1991-01-02'''&nbsp;— 0.5605
* '''1992-01-01'''&nbsp;— 0.5549
 }}
1 листопада 1990 року [[Горбачов Михайло Сергійович|Михайло Горбачов]] підписав указ ''«Про введення комерційного курсу карбованця до іноземних валют і заходи щодо створення загальносоюзного валютного ринку»''. Курсовий бюлетень Держбанку СРСР став містити три рядки: «офіційний курс», «комерційний курс» і «спеціальний курс». Комерційний курс становив 1,8 карбованця за 1 долар США. Він визначався на базі триразового перевищення вартості іноземної валюти щодо офіційного курсу і був єдиним для всіх учасників зовнішньоекономічних зв'язків. Офіційний курс обчислювався на базі раніше встановленого паритету карбованця, використовувався переважно для економічного аналізу, міжнародних статистичних зіставлень, а також для розрахунків з погашення раніше виданих державних кредитів. Спеціальний курс застосовувався для продажу вільно конвертованих валют громадянам під час виїзду за кордон, а також під час купівлі цього виду валют. З 2 квітня 1991 року цей курс був скасований і валюта громадянам стала обмінюватися за ринковим курсом. До цього з середини 60-х років і до жовтня 1990 року офіційний курс карбованця становив 90-60 копійок за один долар, в той час як курс чорного ринку&nbsp;— 30-33 карбованців за 1 долар.<ref>{{cite web|url=http://www.calend.ru/event/4622/|title=1 ноября 1990 г. 27 лет назад В СССР введен коммерческий курс рубля по отношению к иностранным валютам|website=calend.ru|accessdate=29 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.opoccuu.com/kurs.htm|title=Курс доллара к рублю и рубля к доллару с 1792 по 2015 годы|website=opoccuu.com|accessdate=29 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>

=== Карбованець після грошової реформи 1991 року ===
{{main|Грошова реформа в СРСР 1991 року}}
[[23 січня]] [[1991]] року за ініціативою міністра фінансів СРСР [[Павлов Валентин Сергійович|Валентина Павлова]] почалася [[Грошова реформа в СРСР 1991 року|грошова реформа]], яка стала останньою спробою покращити радянську грошову систему. У ''«цілях боротьби зі спекуляцією, контрабандою, виготовленням фальшивих грошей»'' з обігу вилучили купюри номіналів 50 і 100 карбованців. Купюри обмінювалися на нові банкноти того ж номіналу в розмірі місячного окладу. Обмін обмежили трьома днями. Цей захід за своїм задумом нагадував конфіскаційний характер реформи 1947 року. Грошова реформа 1991 року піддавалася різкій критиці з боку ЗМІ та політичних діячів демократичного спрямування і по суті була зірваною.<ref name="books 2" /> Не принесла успіху й емісія банкнот та монет нового зразка, випущених протягом 1991 року. Були випущені банкноти номіналів 1, 3, 5, 10, 50, 100, 200, 500 і 1000 карбованців, монети номіналів 10 і 50 копійок, 1, 5 і 10 карбованців.<ref name="pidruchniki" />

Причинами кризи грошового обігу СРСР стали як система адміністративного керування, так і результат суттєвих прорахунків економічної політики 1985—1991 років. Перед розпадом СРСР ситуація в грошово-кредитній сфері вийшла з-під контролю. На динаміку обігу грошової маси впливали негативні тенденції в економіці й фінансах. За січень-червень 1991 року сукупна грошова маса виросла на 42 %, в той час як вироблений національний дохід в порівнянні з відповідним періодом знизився на 12 %. Після [[Серпневий путч|подій 19—21 серпня]] 1991 року єдина бюджетна система країни остаточно була зруйнована. Відбулася дезінтеграція центральних банків союзних республік. У листопаді 1991 року [[Росія]] прийняла рішення про скасування союзних міністерств і відомств, зокрема Держбанку і [[Зовнішекономбанк]]у СРСР. Ряд суверенних держав заявили про наміри переходу до використання національних валют. В обігу зони карбованця з'явилися різноманітні грошові сурогати. Наприкінці грудня 1991 року за сукупністю безлічі причин і факторів СРСР припинив існування, всі союзні республіки вийшли з його складу.<ref name="odollarah.ru">{{cite web|url=http://odollarah.ru/kursy-i-kotirovki/v-sssr.html|title=Денежная реформа 1991 года и последствия распада Советского Союза|website=odollarah.ru|accessdate=29 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>

Після [[Розпад СРСР|розпаду СРСР]] колишні радянські республіки поставили за мету створення власних незалежних грошових систем, що призвело до дезінтеграції зони карбованця.<ref name="books 2" />

== Банкноти і монети СРСР ==

=== Дореформений карбованець ===

==== Грошові знаки зразка 1923 року ====
У грудні 1922 року був створений СРСР, але практично весь 1923 рік в обіг випускалися гроші РРФСР. Вперше банкноти з символікою СРСР були випущені в листопаді 1923 року. Вони містили найменування ''«Державний грошовий знак Союзу Радянських Соціалістичних Республік»''. Це була купюра номіналом 10&nbsp;000 карбованців. Її лицева сторона в лівій частині містила біле поле у вигляді вертикальної смуги, вгорі якої зображено герб СРСР зразка 1923 року з 6-ма витками стрічки на колосках, за числом радянських республік. На кожному витку був напис ''«Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»'' мовами союзних республік.<ref name="bonistikaweb" /> Знизу білого поля містилася цифра року випуску знака&nbsp;— ''«1923»''. У правій частині, що мала зелене тло, містилося зображення столиці СРСР&nbsp;— [[Москва|Москви]] з панорамою [[Московський кремль|Московського кремля]] і Великого Кам'яного моста. Також лицева сторона містила найменування грошового знаку, номінал прописом, підписи Народного комісара фінансів [[Сокольников Григорій Якович|Г.&nbsp;Я.&nbsp;Сокольникова]] та касира, серію і п'ятизначний номер.<ref name="russian-money.ru 12" /> На зворотній стороні в центрі був надрукований номінал купюри великими цифрами на тлі віньєтки, повна назва знака і текст ''«Має ходіння на всій території Союзу»'' мовами республік СРСР&nbsp;— російською, українською, [[білоруська мова|білоруською]], [[грузинська мова|грузинською]], [[вірменська мова|вірменською]] і тюрко-татарською ([[азербайджанська мова|азербайджанською]]), зазначених у 34 статті Конституції СРСР.<ref name="russian-money.ru 12">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=132#label|title=Денежные знаки СССР|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref> Також передбачався випуск грошових знаків номіналів 100, 250, 500, 1000 і 5000 карбованців, проте він так і не був здійснений.

Перші державні грошові знаки СРСР були випущені в трьох купюрах великого номіналу. Вони випускалися в зв'язку з [[гіперінфляція|гіперінфляцією]] на додаток до інших купюр, які були тоді в обігу.<ref name="russian-money.ru 12" /> Крім банкноти 10&nbsp;00 карбованців в грудні 1923 року надійшла в обіг купюра номіналом 15&nbsp;000 карбованців, а в лютому 1924 року 25&nbsp;000 карбованців. На купюрі 15&nbsp;000 карбованців була зображена голова селянина зі скульптури роботи Шадра (псевдонім художника І.&nbsp;Д.&nbsp;Іванова), а на купюрі 25&nbsp;000 карбованців&nbsp;— голова [[червоноармієць|червоноармійця]] в [[будьонівка|будьонівці]], також за скульптурою Шадра.<ref name="bonistikaweb" /> Малюнки бюстів селянина і червоноармійця були зображені також на стандартних поштових марках того часу. Оформлення всіх трьох перших банкнот СРСР було однотипне&nbsp;— у лівого краю біле поле із зображенням герба СРСР вгорі і цифрами року ''«1923»'' знизу. На зворотному боці банкнот великими цифрами на багатобарвній віньєтці в центрі було позначено номінал і разом з текстом усе окреслено візерунковою рамкою, зміщеною ліворуч.

Ці грошові знаки можна віднести до творів мистецтва в мініатюрі; їх відрізняє висока художня майстерність, чіткість ліній.<ref name="bonistikaweb" /> Всі три купюри виготовлялися із застосуванням орловського багатоколірного друку на білому папері одного формату з однаковим водяним знаком у вигляді «вікон» (квадрати, що складаються з 4 дрібніших квадратів, розділені лініями по 4 штуки) на всьому полі.<ref name="russian-money.ru 12" /> Вони мали два п'ятизначних номера (угорі ліворуч і знизу праворуч) і двухлітерне позначення серій.

В ході грошової реформи 1924 року була введена тверда валюта, забезпечена золотом, а випуск карбованців зразка 1923 року був припинений, починаючи з 15 лютого 1924 року. Ці банкноти приймалися нарівні з грошовими знаками РРФСР до 10 квітня 1924 року. Обмін грошових знаків на нові проводився до 31 травня 1924 року (на території Якутської АРСР&nbsp;— до 30 червня 1924-го) за курсом 50 000:1.<ref name="russian-money.ru 12" />
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="11"|Банкноти зразка 1923 року
|-
! colspan="2" | Зображення !! rowspan="2" | Номінал<br/><small>(карбованців)</small> !! rowspan="2" | Розмір<br/><small>(мм)</small> !! rowspan="2" | Основні<br/>кольори !! colspan="3" | Опис !! rowspan="2" | Дата <br/> введення !! rowspan="2" | Роки друку!! rowspan="2" | Дата <br/>вилучення
|-
! Лицьова сторона !! Зворотний бік !! Лицьова сторона !! Зворотний бік !! Водяний знак
|-
!colspan="11"|Державні грошові знаки Союзу Радянських Соціалістичних Республік
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:10 000 рублей СССР 1923 года. Аверс.jpg|156px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:10 000 рублей СССР 1923 года. Реверс.jpg|156px]]
| <center><big>10 000</big></center>
| rowspan="3"| <center>155×79</center>
| <center><small>Зелений</small></center>
| <center><small>Герб СРСР, номінал цифрами і прописом, <br/> пояснювальні написи, Московський кремль</small></center>
| Rowspan="3" | <center><small>Номінал цифрами і прописом <br/> мовами союзних республік</small></center>
| rowspan="3"|<center><small>Тіньові вікна<br/>[[Файл:Водяний знак 1923.jpg|50пкс]]</small></center>
| <center><small>23 листопада</small><br/>1923</center>
| rowspan="3"| <center>1923-1924</center>
| rowspan="3"| <center><small>31 травня</small><br/>1924</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:15000 рублей (аверс).jpg|156px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:15000 рублей (реверс).jpg|156px]]
| <center><big>15 000</big></center>
| <center><small>Коричневий</small></center>
| <center><small>Герб СРСР, номінал цифрами і прописом, <br/> пояснювальні написи, профіль селянина</small></center>
| <center><small>18 грудня</small><br/>1923</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:25 000 рублей СССР 1923 года. Аверс.png|156px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:25 000 рублей СССР 1923 года. Реверс.png|156px]]
| <center><big>25 000</big></center>
| <center><small>Ліловий</small></center>
| <center><small>Герб СРСР, номінал цифрами і прописом, <br/> пояснювальні написи, профіль червоноармійця</small></center>
| <center><small>7 лютого</small><br/>1924</center>
|-
|+
|}

{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:palegreen"
! <center>'''Банкноти зразка 1923 року'''<ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1923.htm|title=Государственные денежные знаки СССР 1923 г|website=fox-notes.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="3"|Народний комісаріат фінансів<br/><small>Типографія [[Держзнак|ГОЗНАК]]</small>
|-
!colspan="3"|Державний грошовий знак Союзу Радянських Соціалістичних Республік<br/><small>Государственный денежный знак Союза Советских Социалистических Республик</small>
|-
!Номінал!!Дата<br/>на купюрі!!Нумерація
|-
|10.000 карбованців||1923||XX 00000
|-  	  	  	  	  	  	
|15.000 карбованців||1923||XX 00000
|-  	  	  	  	  	  	
|25.000 карбованців||1923||XX 00000
|}
{{colend}}
|}

=== Карбованець після реформи 1922—1924 років ===

==== Казначейські і банківські білети зразка 1924 року ====
На завершальному етапі грошової реформи 1922—1924 років декретом ЦВК і РНК СРСР від 5 лютого 1924 року були випущені в обіг державні казначейські білети номіналів 1, 3 і 5 карбованців. Основне їх призначення&nbsp;— поява в готівковому обігу стійких грошей номіналом менше 1 червінця.<ref name="bonistikaweb" /> Це призначення казначейських білетів підкреслювалось в позначенні їх номіналу: ''«… рублей золотом»''.<ref name="bonistikaweb" /> 10 карбованців казначейськими білетами прирівнювалися до 1 червінця. Перший випуск державних казначейських білетів на суму 20 мільйонів золотих карбованців вийшов 5 лютого 1924 року; другий випуск (22 лютого 1924 року)&nbsp;— у сумі 30 мільйонів карбованців з заліком у 3 мільйони, що випускалися у вигляді розмінних купюр; третій випуск (21 березня 1924)&nbsp;— 25 мільйонів карбованців; четвертий (9 квітня 1924)&nbsp;— 25 мільйонів карбованців і п'ятий (25 квітня 1924)&nbsp;— 40 мільйонів карбованців.<ref name="bonistikaweb" />

Казначейські білети зразка 1924 року були різні за форматом, малюнком, водяними знаками і забарвленням залежно від їх номіналу, на них вказувалося їхнє найменування ''«Державний казначейський білет СРСР»''.<ref name="bonistikaweb" /> На кожному був зображений державний герб СРСР зразка 1923 року. Назва купюри і номінал вказувалися на лицевій стороні російською мовою, на зворотній&nbsp;— п'ятьма титульними мовами радянських республік: УРСР, БРСР та ЗРФСР (складалася з Азербайджану, Вірменії і Грузії). Кожен білет мав семизначні порядкові номери, надруковані вгорі та знизу купюри червоними цифрами і 1-3 значну серію («серія» позначалася літерами).<ref name="bonistikaweb" /> На купюрах номіналом 3 і 5 карбованців серії були одно-двозначні. Банкнота в 1 карбованець золотом виготовлялася з паперу жовтуватого відтінку, була жовтого кольору, на лицевій стороні вона містила зображення променів сонця, що сходить, в сяйві яких стилізований сніп колосків і знаряддя жнив&nbsp;— коса і два серпа.<ref name="bonistikaweb" /><ref>{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=186#label|title=1 рубль 1924 года|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref> Державний казначейський білет в 3 карбованця золотом виготовлявся з білого паперу, був зеленого кольору, містив зображення робітника і селянина у напівлежачому вигляді відповідно з молотом і косою, які читають книгу. Це символізувало союз пролетаріату та селянства і прагнення радянської влади ліквідувати безграмотність.<ref name="bonistikaweb" /><ref name="russian-money.ru 9" /> Купюра в 5 карбованців в обігу зустрічалася дуже рідко, виготовлялася з білого паперу, на ній синім кольором на бежевому тлі зображувалося поле, яким рухається трактор з трактористом і помічником.<ref name="russian-money.ru 8" /> Ці банкноти, як і попередні, у своєму оформленні несли соціально-політичну спрямованість відповідно до того часу.<ref name="bonistikaweb" /> В народі купюра в 3 карбованця отримала назву ''«два ледаря»'', а 5 карбованців&nbsp;— ''«трактор»''.<ref name="bonistikaweb" /> Банкнота в 1 карбованець мала вертикальне розташування рамки, а 3 і 5 карбованців&nbsp;— горизонтальне. На зворотному боці цих купюр, крім номіналу цифрою і тексту національними мовами, був напис російською мовою: ''«Державні казначейські білети обов'язкові до прийому на всій території Союзу Радянських Соціалістичних Республік в усі платежах для всіх установ, підприємств та осіб за золотою номінальною вартістю в тих випадках, коли платіж обчислений у золоті, або за офіційним курсом золотого карбованця в тих випадках, коли платіж обчислений в радянських грошових знаках»''. Цей напис показував, що емісія цих грошових знаків була здійснена ще до завершення грошової реформи Г.&nbsp;Я.&nbsp;Сокольникова.<ref name="bonistikaweb" />

Водяний знак 3-х карбованців зображував: велику цифру ''«3»'', написи ''«СССР»'' і ''«три рубля»'', горизонтальні хвилясті лінії з повторюваними світлими словами ''«три»'' і темними ''«руб»''.<ref name="russian-money.ru 9">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=187#label|title=3 рубля 1924 года|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref> Водяний знак 5-и карбованців зображував: велику цифру ''«5»'', написи ''«СССР»'' і ''«пять руб.»'', орнамент у вигляді ромбів з візерунками всередині.<ref name="russian-money.ru 8">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=188#label|title=5 рублей 1924 года|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref>

[[Файл:20 kopeek 1924 Specimen.jpg|міні|праворуч|150пкс|Невипущені 20 копійок 1924 року]]
Також у 1924 році згідно з декретом ЦВК і РНК СРСР від 22 лютого 1924 року для забезпечення грошового обороту в разі нестачі розмінної монети були випущені тимчасові розмінні казначейські білети номіналом 1, 2, 3, і 50 копійок. Граничний термін ходіння та прийому в платежі і до обміну касами [[Народний комісаріат фінансів|Наркомфіну]] цих купюр був встановлений до 31 серпня 1926 року. На цих купюрах не вказувалася їхня назва. Вони друкувалися на білому папері.<ref name="russian-money.ru 11" /> Чотири купюри номіналом від 1 до 5 копійок були однотипними, різного, залежно від номіналу, забарвлення, з вертикальним розташуванням рамки.<ref name="bonistikaweb" /> На лицевій стороні вгорі зображувався герб СРСР, нижче на тлі цифрового позначення номіналу було вказано номінал прописом і текст: ''«Мають ходіння нарівні зі срібною монетою»'', під яким стояв рік випуску&nbsp;— ''«1924»''.<ref name="bonistikaweb" /> Цей напис не відповідав дійсності, оскільки названі номінали металевих грошей (монет) карбувалися з міді.<ref name="bonistikaweb" /> На зворотному боці у верхній частині вказувався номінал цифрою, а нижче&nbsp;— прописом шістьма мовами союзних республік. Купюра в 50 копійок горизонтального розташування мала біле поле у лівій частині із зображенням державного герба і року випуску. Написи на лицевій і зворотній сторонах купюри в 50 копійок були аналогічними написам на дрібніших номіналах, але на відміну від них на лицевій стороні були підписи народного комісара фінансів і касира.<ref name="bonistikaweb" /> Усі купюри випускалися безномерними і мали водяні знаки у вигляді «вікон» (квадрати, що складаються з 4 дрібніших квадратів, розділених лініями по 4 штуки).<ref name="russian-money.ru 11">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=185#label|title=50 копеек 1924 года|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref> В емісії тимчасових розмінних білетів було враховано досвід випуску марок-грошей урядом Російської імперії в роки Першої світової війни, коли став відчуватися дефіцит розмінної монети.<ref name="bonistikaweb" /> Розмінна криза була подолана на початку 1925 року, до того часу в обігу перебувало срібних монет на 73,5 мільйонів карованців, мідних на 1,4 мільйонів карованців. І розмінних казначейських білетів на 27,8 мільйонів карованців. Також планувався випуск купюри в 20 копійок, але він не відбувся, цей номінал відомий тільки у вигляді зразків.<ref name="bonistikaweb" />

У серпні 1924 року в обіг було випущено білет Державного банку СРСР нового зразка номіналом в 3 червінці. Банкнота містила найменування ''«Білет Державного банку СРСР»'', була односторонньою, надрукованою на тонкому білому папері.<ref name="russian-money.ru 10" /> У лівій верхній частині поля купюри була гравюра з зображенням селянина-сіяча за скульптурою Шадра, яке також відоме завдяки аверсу золотої радянської монети в [[Червінець «Сіяч»|1 червінець]].<ref name="russian-money.ru 10" /> На банкноті були два зображення державного герба СРСР зразка 1923 року і містився напис: ''«Три червінці містять 5 зол. 42,72 дол. (23,23 гр.) чистого золота. Банківський білет підлягає розміну на золото. Початок розміну встановлюється особливим урядовим актом. Банківські білети забезпечуються в повному розмірі золотом, дорогоцінними металами, стійкою іноземною валютою та ін. активами Держбанку»''. Нижче цього напису розташовувалися підписи членів Правління Державного банку СРСР. Розрізняють два різновиди цих купюр&nbsp;— з п'ятьма і чотирма підписами членів правління.<ref name="bonistikaweb" /> Водяний знак 3-х червінців являв собою фігурну рамку з цифрами ''«3»'' і словами ''«три»'' по кутах, посередині був номінал прописом: ''«три червонца»'', над ним літери ''«Г Б»'', знизу дата&nbsp;— ''«1924»''.<ref name="russian-money.ru 10">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=172#label|title=3 червонца 1924 года|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref>

В листопаді 1928 року з'явився в обігу Державний казначейський білет СРСР номіналом в 1 карбованець золотом. Своїм зовнішнім виглядом він повністю повторював купюру 1924 року, за винятком таких трьох відмінностей&nbsp;— інша дата року випуску, інший підпис наркома фінансів (у 1924 році це підпис Г.&nbsp;Я.&nbsp;Сокольникова, а 1928-го&nbsp;— [[Брюханов Микола Павлович|М.&nbsp;П.&nbsp;Брюханова]]), серії 1-3-значні, або 1-2-літерні. Іншим був водяний знак (у 1924 році&nbsp;— це візерунок з черепашок і накладений на нього дрібним шрифтом напис ''«один рубль»'', а 1928-го&nbsp;— такий же візерунок і два повторювані написи ''«один рубль»'').<ref name="bonistikaweb" />

Купюри зразка 1924 року залишалися в обігу до грошової реформи 1947 року, хоча фактично були витіснені з обігу раніше купюрами пізніших випусків.

{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="11"|Банкноти зразка 1924 року
|-
! colspan="2" | Зображення !! rowspan="2" | Номінал !! rowspan="2" | Розмір <br/> <small>(мм)</small> !! rowspan="2" | Основні <br/> кольори !! colspan="3" | Опис !! rowspan="2" | Дата<br/>введення !! rowspan="2" | Дата<br/>друку !! rowspan="2" | Дата<br/>вилучення
|-
! Лицьова <br/>сторона !! зворотна <br/>сторона !! Лицьова <br/>сторона !! зворотна <br/>сторона !! Водяний <br/>знак
|-
!colspan="11"|Тимчасові розмінні казначейські білети
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1kapeika 1924a.jpg|40px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1 копейка СССР 1924 г. Реверс.PNG|40px]]
| <center><big>1</big><br/>копійка</center>
|rowspan="4"| <center>40×66</center>
| <center><small>Світло-<br/>коричневий</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Номінал великою цифрою і прописом, герб СРСР, рік випуску</small></center>
|rowspan="5"| <center><small>Номінал цифрами і прописом<br/> мовами республік СРСР,<br/>напис ''«С. С. С. Р.»''</small></center>
|rowspan="5"| <center><small>Тіньові вікна<br/>[[Файл:Водяний знак 1923.jpg|50пкс]]</small></center>
|rowspan="5"| <center><small>22 лютого</small><br/>1924</center>
|rowspan="5"| <center>1924</center>
|rowspan="5"| <center><small>31 серпня</small><br/>1926</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:2 копейки СССР 1924 г. Аверс.PNG|40px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:2 копейки СССР 1924 г. Реверс.PNG|40px]]
| <center><big>2</big><br/>копійки</center>
| <center><small>Коричневий</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3 копейки СССР 1924 г. Аверс.PNG|40px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3 копейки СССР 1924 г. Реверс.PNG|40px]]
| <center><big>3</big><br/>копійки</center>
| <center><small>Зелений</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5 копеек СССР 1924 г. Аверс.PNG|40px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5 копеек СССР 1924 г. Реверс.PNG|40px]]
| <center><big>5</big><br/>копійок</center>
| <center><small>Синій</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:50 копеек СССР 1924 г. Аверс.PNG|111px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:50 копеек СССР 1924 г. Реверс.PNG|111px]]
| <center><big>50</big><br/>копійок</center>
| <center>110×60</center>
| <center><small>Синій<br/>бежевий</small></center>
| <center><small>Номінал великою цифрою і прописом, герб СРСР, рік випуску, підписи наркома фінансів і касира</small></center>
|-
!colspan="11"|Державні казначейські білети С. Р. С. Р.
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1 рубль СССР 1924 г. Аверс.PNG|81px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1 рубль СССР 1924 г. Реверс.PNG|81px]]
| <center><big>1</big><br/>карбованець<br/>золотом</center>
| <center>80×155</center>
| <center><small>Помаранчевий<br/>синій</small></center>
| <center><small>Номінал прописом, герб СРСР, підписи наркома фінансів і касира на тлі снопа пшениці</small></center>
| <center><small>Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, пояснювальні написи, рік випуску</small></center>
| <center><small>Орнамент<br/>[[Файл:1 рубль водяний знак 1924.jpg|43пкс]]1924[[Файл:1 рубль водяний знак 1928.jpg|43пкс]]1928<br/>''«ОДИН РУБЛЬ»''</small></center>
|rowspan="3"|<center><small>5 лютого</small><br/>1924</center>
| <center>1924<br/><br/><br/>1928</center>
|rowspan="3"|<center>1947</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3 рубля СССР 1924 г. Аверс.PNG|169px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3 рубля СССР 1924 г. Реверс.PNG|169px]]
| <center><big>3</big><br/>карбованця<br/>золотом</center>
| <center>168×75</center>
| <center><small>Зелений</small></center>
| <center><small>Номінал цифрою і прописом, герб СРСР, рік випуску, підписи наркома фінансів і касира, робітник і селянин на відпочинку</small></center>
|rowspan="2"|<center><small>Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, пояснювальні написи</small></center>
| <center><small>''«3», «СССР»,<br/>«ТРИ РУБЛЯ»,<br/>«ТРИ», «РУБ»,''<br/>орнамент<br/>[[Файл:3 рубля водяний знак 1924.jpg|90пкс]]</small></center>
|rowspan="2"|<center>1924</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5 рублей СССР 1924 г. Аверс.PNG|183px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5 рублей СССР 1924 г. Реверс.PNG|183px]]
| <center><big>5</big><br/>карбованців<br/>золотом</center>
| <center>181×86</center>
| <center><small>Ліловий<br/>синій</small></center>
| <center><small>Номінал цифрою і прописом, герб СРСР, рік випуску, підписи наркома фінансів і касира, трактор у полі</small></center>
| <center><small>''«5», «СССР»,<br/> «ПЯТЬ РУБ.»,''<br/>орнамент<br/>[[Файл:5 рублей водяний знак 1924.jpg|90пкс]]</small></center>
|-
!colspan="11"|Білет Державного банку С. Р. С. Р.
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:30rubley1924.jpg|182px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3 червінця.jpeg|182px]]
| <center><big>3</big><br/>червінця</center>
| <center>180×106</center>
| <center><small>Чорний</small></center>
| <center><small>Зображення селянина-сіяча, номінал, герб СРСР, пояснювальні написи, печатка і підписи членів правління Держбанку</small></center>
| <center><small>Відсутній</small></center>
| <center>''<small>«3», «ТРИ»,<br/>«ТРИ ЧЕРВОНЦА»,<br/>«Г Б», «1924», орнамент [[Файл:Водяний знак 1924.JPG|80пкс]]</small>''</center>
| <center><small>30 липня</small><br/>1924</center>
| <center>1924</center>
| <center>1947</center>
|-
|+
|}

{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:palegreen"
! <center>'''Банкноти зразка 1924 року'''<ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1924kb.htm|title=Государственные казначейские билеты СССР 1924 г|website=fox-notes.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1924bb.htm|title=Билеты Государственного Банка СССР 1924 г|website=fox-notes.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1928_kb.htm|title=Государственные казначейские билеты СССР 1928 г|website=fox-notes.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="5"|Народний комісаріат фінансів<br/><small>Типографія [[Держзнак|ГОЗНАК]]</small>
|-
!colspan="5"|Тимчасові казначейські розмінні білети<br/><small>(зразка 1924 року)</small>
|-
!Номінал!!Дата<br/>на купюрі!!Нумерація!!Підписи
|-
|'''1 копійка'''||1924||—||—
|-
|'''2 копійки'''||1924||—||—
|-
|'''3 копійки'''||1924||—||—
|-
|'''5 копійок'''||1924||—||—
|-
|'''50 копійок'''||1924||—||Сокольцов, Козлов
|}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="4"|Народний комісаріат фінансів<br/><small>Типографія [[Держзнак|ГОЗНАК]]</small>
|-
!colspan="4"|Державний казначейський білет С. Р. С. Р.<br/><small>Государственный казначейский билет С. С. С. Р.<br/>(зразка 1924 року)</small>
|-
!Номінал!!Дата<br/>на купюрі!!Різновиди!!Нумерація
|-
|'''1 карбованець золотом'''||1924||водяний знак слово «РУБЛЬ» ширин. 55мм||«СЕРИЯ», номер серії (0, 00, 000), нумерація поточна (0000000)
|-
|'''1 карбованець золотом'''||1924||водяний знак слово «РУБЛЬ» ширин. 65мм||«СЕРИЯ», номер серії (0, 00, 000), нумерація поточна (0000000)
|-
|'''1 карбованець золотом'''||1928||<center>—</center>||«СЕРИЯ» нумерація серійна (0, 00, 000), нумерація поточна, номер без пробілів (0000000)
|-
|'''1 карбованець золотом'''||1928||<center>—</center>||«СЕРИЯ», нумерація серійна (0, 00, 000), останні цифри номера<br/> збігаються з серією, номер з пробілами (0000000)
|-
|'''1 карбованець золотом'''||1928||<center>—</center>||Х 0000000
|-
|'''1 карбованець золотом'''||1928||<center>—</center>||ХX, Xx 0000000
|-						
|'''3 карбованця золотом'''||1924||лицьова сторона: «БИЛЕТ» в [[українська мова|укр.]] тексті||«СЕРИЯ», номер серії (0, 00), нумерація поточна (0000000)
|-		
|'''3 карбованця золотом'''||1924||лицьова сторона: «БIЛЕТ» в укр. тексті||«СЕРИЯ», номер серії (0, 00), нумерація поточна (0000000)
|- 						
|'''5 карбованців золотом'''||1924||лицьова сторона: «БИЛЕТ» в укр. тексті||«СЕРИЯ», номер серії (0, 00), нумерація поточна (0000000)
|-	
|'''5 карбованців золотом'''||1924||лицьова сторона: «БIЛЕТ» в укр. тексті||«СЕРИЯ», номер серії (0, 00), нумерація поточна (0000000)
|}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="4"|Народний комісаріат фінансів<br/><small>Типографія [[Держзнак|ГОЗНАК]]</small>
|-
!colspan="4"|Білет Державного Банку С. Р. С. Р.<br/><small>Билет Государственного банка С. С. С. Р.<br/>(зразка 1924 року)</small>
|-
!Номінал!!Дата<br/>на купюрі!!Різновиди!!Нумерація
|-
|'''3 червінця'''||1924||1 випуск. А.&nbsp;Л.&nbsp;Шейнман, З.&nbsp;С.&nbsp;Каценеленбаум, Н. Петрушев, Д.&nbsp;Д.&nbsp;Михельман, В.&nbsp;В.&nbsp;Шер||АА-ДГ 000000, ИА-ИУ 000000
|-	
|'''3 червінця'''||1924||2 випуск. Г.&nbsp;Л.&nbsp;Пятаков, З.&nbsp;С.&nbsp;Каценеленбаум, Г.&nbsp;М.&nbsp;Аркус, В.&nbsp;В.&nbsp;Шер||ДД-ДИ 000000
|}
{{colend}}
|}

==== Монети зразка 1924 і 1925 років ====
Після введення у 1922 році в ході грошової реформи твердої валюти, забезпеченої золотим запасом,&nbsp;— червінця, став можливий випуск в обіг мідних і срібних монет СРСР нового зразка.<ref name="hobbycoin" /><ref>{{cite web|url=http://moneta-russia.ru/soyuz/sssr-1924-1935/mednye-monety-1924-1925.php|title=Медные монеты 1924—1925 гг. разновидности, цены|website=moneta-russia.ru|accessdate=26 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> З 24 лютого 1924 року згідно з декретом ЦВК і РНК СРСР від 22 лютого в обіг стали надходити нові монети&nbsp;— мідні, номіналом 1, 2, 3 і 5 копійок та срібні, номіналом 10, 15, 20 копійок, полтиник (50 копійок) і 1 карбованець. На цих монетах вперше з'явилася символіка СРСР, їх дизайн був розроблений у 1923 році.<ref name="great-country.ru" /><ref>{{cite web|url=http://rub10.ru/a-1924-goda|title=Монеты 1924 года|website=rub10.ru|accessdate=26 січня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170202080715/http://rub10.ru/a-1924-goda|archivedate=2 лютий 2017|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://studbooks.net/597724/istoriya/nachalo_sovetskoy_monetnoy_chekanki|title=Начало советской монетной чеканки|website=studbooks.net|accessdate=27 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> Крім того, в 1924 році в обіг були випущені срібні монети РРФСР 1921—1923 років карбування.<ref name="hobbycoin">{{cite web|url=http://hobbycoin.ru/poleznye-stati/pro-monety-sssr.html|title=Про монеты СССР|website=hobbycoin.ru|accessdate=27 січня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170202065833/http://hobbycoin.ru/poleznye-stati/pro-monety-sssr.html|archivedate=2 лютого 2017|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>

Необхідність втілення фінансових ідей одночасно з ідеологічними вимагала особливо продуманих зображень на обох сторонах монет.<ref name="moneta-russia" /> Уздовж канта аверсу монет всіх номіналів зразка 1924—1925 років зліва направо було гасло: ''«Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»''. На аверсі всіх номіналів від 1 до 20 копійок посередині був зображений герб СРСР зразка 1923 року зі 6 стрічками на колосках пшениці. У нижній частині монет вказувалася назва країни ''«С. С. С.Р»''.<ref name="10hobby.ru">{{cite web|url=http://10hobby.ru/blog/monety-1924-goda/|title=Монеты 1924 года|website=10hobby.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref> На реверсі цих же номіналів посередині вказувалися номінал та дата карбування, з боків розташовувалося пшеничне колосся, стебла яких перетиналися знизу монети і утворювали круговий обідок. Гурт монет був рубчастий.<ref name="piastri21.ru">{{cite web|url=http://piastri21.ru/novosti/monetyi-sssr-1924-god-chast-4|title=Монеты СССР, 1924 год|website=piastri21.ru|accessdate=26 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> На аверсі полтиника і карбованця в верхній частині зображувався герб СРСР, по обидва боки якого розташовувалися по дві літери абревіатури ''«СССР»''. Нижче герба була товста риска, під якою прописом в два рядки зазначено номінал монети. Також аверс полтиника і карбованця містив два обідки&nbsp;— по краю монети, який складався з крапок (був присутнім також на реверсі) і суцільний внутрішній.<ref name="piastri21.ru" /> Реверс полтиника зображував постать робітника, що піднімає молот над [[ковадло]]м, від якого відлітають іскри.<ref name="piastri21.ru" /> На задньому тлі, зліва зображувався [[плуг]]&nbsp;— головне знаряддя селянської праці&nbsp;— і колеса.<ref name="moneta-russia" /> Реверс карбованця зображував сюжетну групу з двох фігур&nbsp;— робітника, який, згідно з ідеологічними принципами комуністичної влади, вказував селянинові з серпом і пилкою шлях вперед до «світлого майбутнього». Ці дві фігури розташовувалися на тлі висхідного над промисловим містом сонця.<ref name="moneta-russia" /><ref name="piastri21.ru" /> Зображення селянина та робітників були не просто художнім ходом, але і частиною політики пропаганди радянської ідеології.<ref name="coins.kiev.ua" /> На гуртах полтиника і карбованця вказувався вміст срібла в грамах, золотниках та долях і ініціали мінцмейстера: ''«П.Л»'' (Павло Латишев) і ''«Т.Р»'' (Томас Росс, лише на полтиниках). Гурт полтиника містив напис: ''«чистого серебра 9 грамм (2 з. 10,5 д.) Т.Р»'' (або ''«П.Л»''), а карбованця напис: ''«чистого серебра 18 грамм (4 з. 21 д.) П.Л»''.<ref name="piastri21.ru" />

Перелік номіналів, розмір і вага радянських монет зразка 1924—1925 років були аналогічні монетам Російської імперії останнього періоду карбування. На це вплинула специфічність технічного виконання Ленінградського монетного двору.<ref name="10hobby.ru" /><ref name="coins.kiev.ua" /><ref>{{cite web|url=http://zauralklad.ru/mednye-monety-sssr.htm|title=Медные полкопейки, 1, 2, 3 и 5 копеек СССР|website=zauralklad.ru|accessdate=26 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref> Один карбованець і полтиник 1924 року карбувалися зі срібла 900 проби, а номінали 10, 15 і 20 копійок зі срібла 500 проби, що теж відповідало параметрам дореволюційних монет.<ref name="10hobby.ru" />

У 1925 році почалося виробництво монети в півкопійки.<ref name="moneta-russia">{{cite web|url=http://moneta-russia.ru/soyuz/sssr-1924-1935/mednye-monety-1924-1925.php|title=Медные монеты 1924—1925 гг. разновидности, цены|website=moneta-russia.ru|accessdate=26 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref> На аверсі номіналу в півкопійки посередині зображувалася абревіатура ''«СССР»'', а на реверсі вказувався номінал і дата карбування, гурт був рубчастий.<ref>{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/(S(hvpx3545xikjgp45m1e10s55))/Coins.aspx?type=content&id=1546#label|title=1/2 копейки 1925 "Полкопейки"|website=russian-money.ru|accessdate=26 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>

Оскільки виробничі потужності Ленінградського монетного двору в ті часи не могли забезпечити необхідні для грошового обігу країни тиражі монет, то частина замовлення на виробництво мідних монет було розміщено на Ленінградському телефонному заводі ''«Червона Зоря»''. На монетному дворі в той час карбувалися тільки монети номіналів 1 і 5 копійок. У день випускали понад 1 мільйон екземплярів.<ref name="great-country.ru" /> Починаючи з жовтня 1924 року завод ''«Червона зоря»'' карбував монети в 2 і 3 копійки, трохи пізніше і в 1 та 5 копійок.<ref name="great-country.ru" /> Крім того, частина замовлення на виготовлення срібних полтиників і мідних п'ятаків було розміщено у Великій Британії. Срібні полтиники (з буквами ''«Т.Р»'') для СРСР карбувалися на Лондонському монетному дворі, а мідні п'ятаки&nbsp;— на Бірмінгемському монетному дворі й на Бірмінгемському заводі фірми ''«Кінгс Нортон метал компані лімітед»''. Срібні монети в 10, 15 та 20 копійок (1924—1931 роки, крім 1926 року), полтиники з буквами ''«П.Л»'' (1924—1927 роки) і карбованці (1924 рік) карбувалися на Ленінградському монетному дворі.<ref name="piastri21.ru" /> Мідні монети СРСР з'явилися в обігу в липні 1924 року, а перша партія п'ятаків з Великої Британії надійшла в СРСР в грудні того ж року. До 15 серпня 1924 року всі мідні монети карбувалися з гладким гуртом, а після&nbsp;— з рубчастим.<ref name="piastri21.ru" />

Карбування мідних монет припинилося в липні 1925 року. Завод ''«Червона Зоря»'' і Бірмінгемський монетний двір випускали мідні монети СРСР з датою ''«1924»'' до середини 1925 року, а Ленінградський монетний двір випустив в 1925 році невелику партію мідних монет номіналом в 1 і 2 копійки з датою ''«1925»''. Винятком були лише мідні монети в півкопійки, які карбувалися невеликими тиражами в 1925, 1927 та 1928 роках і більше ніколи не відновлювалося.<ref name="piastri21.ru" /> До 1930 року випускав монети лише один монетний двір СРСР&nbsp;— Ленінградський.<ref name="coins.kiev.ua" />

Монети зразка 1924—1925 років вважалися законним платіжним засобом до весни 1961 року.<ref name="coins.kiev.ua">{{cite web|url=http://coins.kiev.ua/blog/monety-sssr/serebryannye-monety-sssr/serebryanye-3.html|title=СЕРЕБРЯНЫЕ МОНЕТЫ СССР|website=coins.kiev.ua|accessdate=26 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref>

{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="12"|Монети зразка [[1924]]—[[1925]] років
|-
!rowspan="2"| Зображення !!rowspan="2"| Номінал !!rowspan="2"| Діаметр<br/><small>(мм)</small>!!rowspan="2"|Товщина<br/><small>(мм)</small>!!rowspan="2"| Маса<br/><small>(г)</small> !!rowspan="2"| Матеріал !!colspan="3"| Опис !!rowspan="2"| Дата<br/>введення !!rowspan="2"| Роки<br/>випуску!!rowspan="2"| Дата<br/>вилучення
|-
! Гурт !! Реверс !! Аверс
|- {{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:Полкопейки 1925, красная медь.jpg|106px]]
| <center><big>Півкопійки</big></center>
| <center>16</center>
| <center>1,2</center>
| <center>1,64</center>
|rowspan="5"| <center><small>[[Мідь]]<br/>(Cu100%)</small></center>
|<center><small>Рубчастий</small></center>
| <center><small>Номінал, <br/>рік карбування</small></center>
| <center><small>Напис ''«СССР»'', лозунг<br/>''«Пролетарии всех стран,<br/>соединяйтесь!»''</small></center>
| <center><small>20 травня</small><br/>1925</small></center>
| <center>1925, 1927<br/>1928</center>
|rowspan="5"|<center>1961</center>
|- {{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:1Kopek1924.PNG|141px]]
| <center><big>1 <br/>копійка</big></center>
| <center>21,3</center>
| <center>1,2</center>
| <center>3,27</center>
|rowspan="4"| <center><small>Рубчастий,<br/>плаский</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Номінал,<br/>рік випуску,<br/>рослинний орнамент</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Герб СРСР,<br/> напис ''«С. С. С. Р.»'',<br/>лозунг<br/>''«Пролетарии всех стран,<br/> соединяйтесь!»''</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>22 лютого</small><br/>1924</small></center>
|rowspan="2"| <center>1924, 1925</center>
|- {{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:2Kopek1924.PNG|159px]]
| <center><big>2 <br/>копійки</big></center>
| <center>24</center>
| <center>2,0</center>
| <center>6,55</center>
|- {{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:3Kopek1924.PNG|184px]]
| <center><big>3 <br/>копійки</big></center>
| <center>27,7</center>
| <center>2,1</center>
| <center>9,80</center>
|rowspan="2"| <center>1924</center>
|- {{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:5Kopek1924.PNG|213px]]
| <center><big>5 <br/>копійок</big></center>
| <center>32</center>
| <center>2,4</center>
| <center>16,38</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:10Kopek1925.PNG|115px]]
| <center><big>10 <br/>копійок</big></center>
| <center>17,27</center>
| <center>1,0</center>
| <center>1,8</center>
|rowspan="3"| <center><small>[[Срібло]]<br/>(500 проба)<br/>([[срібло|Ag]]50 %, [[мідь|Cu]]50 %)</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Рубчастий</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Номінал,<br/>рік випуску,<br/>рослинний орнамент</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Герб СРСР,<br/>напис ''«С. С. С. Р.»'',<br/>лозунг<br/>''«Пролетарии всех стран,<br/> соединяйтесь!»''</small></center>
|rowspan="5"| <center><small>22 лютого</small><br/>1924</small></center>
|rowspan="3"| <center>1924-1925<br/>1927-1931</center>
|rowspan="5"|<center>1961</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:15Kopek1925.PNG|130px]]
| <center><big>15 <br/>копійок</big></center>
| <center>19,56</center>
| <center>1,0</center>
| <center>2,7</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:20Kopek1924.PNG|145px]]
| <center><big>20 <br/>копійок</big></center>
| <center>21,84</center>
| <center>1,1</center>
| <center>3,6</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:50 копеек СССР 1924 г.jpg|177px]]
| <center><big>50 <br/>копійок</big></center>
| <center>26,67</center>
| <center>2,0</center>
| <center>10</center>
|rowspan="2"| <center><small>[[Срібло]]<br/>(900 проба)<br/>([[Срібло|Ag]]90 %, [[мідь|Cu]]10 %)</small></center>
|rowspan="2"| <center><small>Плаский з<br/>написом</small></center>
| <center><small>[[Робітник]] з молотом,<br/>[[ковадло]], [[плуг]],<br/>рік випуску</small></center>
|rowspan="2"| <center><small>Герб СРСР,<br/> напис ''«СССР»'',<br/>номінал,<br/> лозунг<br/>''«Пролетарии всех стран,<br/> соединяйтесь!»''</small></center>
| <center>1924-1927</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:Soviet ruble 1924.jpg|223px]]
| <center><big>1<br/>карбованець</big></center>
| <center>33,5</center>
| <center>2,6</center>
| <center>20</center>
| <center><small>Робітник,<br/> який вказує селянину<br/>на Сонце, яке встає<br/> над заводом</small></center>
| <center>1924</center>
|-
|+
|}
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:yellow"
! <center>'''Тиражі монет зразка 1924—1925 років'''<ref>{{cite web|url=http://kolekcioner.net.ua/moneti_sssr_reguljarnogo_chekana._glavnaja_html.html|title=Монеты СССР регулярного чекана|date= |website=kolekcioner.net.ua|publisher=|accessdate=3 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%;" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9;
|- align="center"
! style="background:#B0C4DE;" | Рік
! style="background:#B0C4DE;" | Пів копійки
! style="background:#B0C4DE;" | 1 копійка
! style="background:#B0C4DE;" | 2 копійки
! style="background:#B0C4DE;" | 3 копійки
! style="background:#B0C4DE;" | 5 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 10 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 15 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 20 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 50 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 1 карбованець
|-align="center"
|rowspan="1"|1924
|—
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|67 350 000}}
|{{так|72 426 000}}
|{{так|93 810 000}}
|{{так|26 559 000 <small>(ПЛ)</small><br/>93 810 000 <small>(ТР)</small>}}
|{{так|12 998 000 <small>(ПЛ)</small>}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1925
|{{так|45 380 000}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|—
|—
|{{так|101 013 000}}
|{{так|112 708 000}}
|{{так|135 188 000}}
|{{так|43 557 000 <small>(ПЛ)</small>}}
|—
|-align="center"
|rowspan="1"|1926
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|{{так|24 374 000 <small>(ПЛ)</small>}}
|—
|-align="center"
|rowspan="1"|1927
|{{так|43 100 000}}
|—
|—
|—
|—
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|? <small>(ПЛ)</small>}}
|—
|-align="center"
|rowspan="1"|1928
|{{так|9 520 000}}
|—
|—
|—
|—
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|—
|—
|-align="center"
|rowspan="1"|1929
|—
|—
|—
|—
|—
|{{так|64 900 000}}
|{{так|46 400 000}}
|{{так|67 250 000}}
|—
|—
|-align="center"
|rowspan="1"|1930
|—
|—
|—
|—
|—
|{{так|163 424 000}}
|{{так|79 867 000}}
|{{так|125 658 000}}
|—
|—
|-align="center"
|rowspan="1"|1931
|—
|—
|—
|—
|—
|{{так|67 350 000}}
|{{так|?}}
|{{так|9 530 000}}
|—
|—
|}
{{colend}}
|}

==== Платіжні зобов'язання зразка 1924 року ====
Відповідно до декрету РНК СРСР від 15 березня 1924 року з 1 квітня було вирішено випускати платіжні зобов'язання номіналами в 100, 250, 500 і 1000 карбованців золотом на суму, яка визначається Радою праці та оборони в затверджених нею місячних бюджетних планах. Нові зобов'язання випускалися на тримісячний термін, після чого Наркомфін проводив їх оплату готівкою, яка з 1 березня була вже в твердому золотому обчисленні. За зобов'язаннями нараховувалися відсотки в розмірі 6 % річних з дня випуску по день їх оплати. Було встановлено, що до оплати зобов'язання приймаються протягом одного року з моменту настання терміну їх оплати.<ref name="bonistikaweb 3" /><ref name="fox-notes 80">{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_zentrokassa_t2.htm|title=Платежные Обязательства ЦЕНТРОКАССЫ НКФ СССР|website=fox-notes.ru|accessdate=9 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref> Зобов'язання випускалися через потребу торгово-промислового обороту в грошових знаках більших номіналів.

За оформленням платіжні зобов'язання 1924 року були подібні до зобов'язань 1923 року. На них з'явився герб СРСР, а в написи були внесені певні зміни. Зобов'язання 1924 року друкувалися на тому ж папері з водяним знаком з гербом РРФСР, що і зразки 1923 року.<ref name="bonistikaweb 3">{{cite web|url=http://www.bonistikaweb.ru/SOVKOL/sentrokassa.htm|title= ПЛАТЕЖНЫЕ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА ЦЕНТРОКАССЫ|website=bonistikaweb.ru|date=1981|publisher=О. Усачов|accessdate=9 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref>

Регулярно публікувалися фондові котирування Московської товарної біржи, де наводились поряд з курсом іноземної валюти, золотого карбованця і червінця курс платіжних зобов'язань Центрокаси на 100 карбованців за термінами оплати. На жовтень 1924 року емісія зобов'язань становила 11 мільйонів золотих карбованців, що свідчить про їхню велику роль і важливість в грошовому обігу.<ref name="bonistikaweb 3" />

Платіжні зобов'язання на термін до 3-х місяців випускалися до 1 вересня 1925 року. Паралельно, починаючи з 1 листопада 1924 року до 1 червня 1929 року, згідно з постановою РНК СРСР від 16 вересня 1924 року випускалися платіжні зобов'язання на термін до 6 місяців на тих же умовах і тих же номіналів.<ref name="bonistikaweb 3" />

На перших випусках цих зобов'язань було зазначено, що вони можуть бути пред'явлені протягом одного року після настання терміну оплати, на наступних&nbsp;— протягом трьох років. Зобов'язання набули характеру вигідних відсоткових паперів.<ref name="bonistikaweb 3" />
{|class="wikitable" style="font-size: 90%; text-align: center"
!colspan="11"| Грошові зобов'язання зразка 1924 року
|-
!colspan="2"| Зображення
!rowspan="2"| Номінал<br/><small>(карбованців)</small>
!rowspan="2"| Розмір<br/><small>(мм)</small>
!rowspan="2"| Основні<br/>кольори
!colspan="3"| Опис
!rowspan="2"| Дата<br/>введення
!rowspan="2"| Роки<br/>випуску
!rowspan="2"| Дата<br/>вилучення
|-
! Лицьова<br/> сторона
! зворотна<br/> сторона
! Лицьова<br/> сторона
! Зворотна<br/> сторона
! Водяний<br/> знак
|-
!colspan="11"|Платіжні Зобов'язання Центральної Каси Народного Комісаріату Фінансів
|-
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 100 карбованців (1924).jpg|246px]]
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 100 карбованців, реверс (1924).jpg|246px]]
| <big>100</big>
| rowspan="6"|<small>147×244</small>
| rowspan="4"|<small>Білий з<br/>чорними<br/> написами</small>
| rowspan="4"| <small>Зображення<br/> робітника,<br/> герб СРСР,<br/> номінал,<br/> рік випуску,<br/> пояснювальні<br/> написи</small>
| rowspan="4"| <small>Відсутній</small>
| rowspan="2"| <small>Орнамент,<br/>номінал</small>
| rowspan="4"| <small>1 квітня</small><br/>1924</small>
| rowspan="4"|1924-1929
| rowspan="4"|1939
|-
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 250 карбованців (1924).jpeg|246px]]
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg|246px]]
| <big>250</big>
|-
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 500 карбованців (1924).jpeg|246px]]
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg|246px]]
| <big>500</big>
|<small>Орнамент,<br/> державний<br/> герб</small>
|-
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 1000 карбованців (1924).jpg|246px]]
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg|246px]]
| <big>1 000</big>
|<small>Держаний<br/> герб</small>
|-
|}
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:palegreen"
! <center>'''Платіжне зобов'язання зразка 1924 року'''<ref name="fox-notes 80" /></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="3"|Центральна Каса Народного Комісаріату Фінансів СРСР<br/><small>Типографія ГОЗНАК</small>
|-
!Номінал!!Дата<br/>на купюрі!!Нумерація
|-
!colspan="3"|Платіжні зобов'язання Центральної Каси Народного Комісаріату Фінансів СРСР<br/><small>Платежное обязательство Центральной Кассы Народного Комиссариата Финансов СССР</small>
|-
!colspan="3"|Термін оплати через 3 місяці, оплата протягом 1 року <small>(9 випусків з 1.4. 1924 по 1.12.1924)</small>
|-
|'''100 карбованців'''||1924||ХХ 000000
|-		
|'''100 карбованців'''||1924||ХХ 000000
|-	 	 	
|'''250 карбованців'''||1924||ХХ 000000
|-			
|'''500 карбованців'''||1924||ХХ 000000
|-			
|'''1.000 карбованців'''||1924||ХХ 000000
|-
!colspan="3"|Термін оплати через 3 місяці, оплата протягом 3 років <small>(9 випусків з 1.1.1925 по 1.9.1925)</small>
|-
|'''100 карбованців'''||1925||ХХ 000000
|-			
|'''250 карбованців'''||1925||ХХ 000000
|-			
|'''500 карбованців'''||1925||ХХ 000000
|-			
|'''1.000 карбованців'''||1925||ХХ 000000
|-
!colspan="3"|Термін оплати через 6 місяців, оплата протягом 1 року <small>(2 випуски з 1.11.1924 по 1.12.1924)</small>
|-
|'''100 карбованців'''||1924||ХХ 000000
|-
|'''250 карбованців'''||1924||ХХ 000000
|-			
|'''500 карбованців'''||1924||ХХ 000000
|-			
|'''1.000 карбованців'''||1924||ХХ 000000
|-
!colspan="3"|Термін оплати через 6 місяців, оплата протягом 3 років <small>(53 випусків з 1.1.1925 по 1.6.1929)</small>
|-
|'''100 карбованців'''||1925||ХХ 000000
|-			
|'''250 карбованців'''||1925||ХХ 000000
|-		
|'''500 карбованців'''||1925||ХХ 000000
|-		
|'''1.000 карбованців'''||1925||ХХ 000000
|}
{{colend}}
|}

==== Казначейські білети зразка 1925 року ====
У березні 1925 року в обіг надійшли дві купюри нового зразка&nbsp;— державні казначейські білети СРСР номіналом в 3 і 5 карбованців. Ці банкноти Держбанк СРСР випускав до початку 1930-х років, вони поступово витіснили купюри попередніх випусків.<ref name="russian-money.ru 7" /> У позначенні їх номіналу було вилучено слово «золотом», яке було присутнє на купюрах 1924 року, тому що до цього часу грошовий обіг у країні вже повністю здійснювався в твердій валюті, практично заснованої на золотодевізному стандарті. Нові купюри мали різне зовнішнє оформлення та формат.<ref name="bonistikaweb" />

На 3-х карбованцях малюнок лицевої сторони зображував одноколірний зелений орнамент гільйоширні розетки і віньєтки. На зворотному боці також містився орнамент з зображеннями молотів і серпів та гільйоширні розетки в чотирьох кольорах&nbsp;— зеленому, червоному, блакитному та жовтому. Номінал цієї купюри цифрами і прописом був позначений на лицевій та зворотній стороні. На лицевій стороні назва купюри вказувалася 6-ма мовами союзних республік, на зворотній стороні вартість банкноти також було повторено національними мовами. Розробкою дизайну займався [[Дубасов Іван Іванович|Іван Дубасов]].<ref name="bonistikaweb" /><ref name="russian-money.ru 6">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=190#label|title=3 рубля 1925 года|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref>

Обидві сторони 5-ти карбованців були розділені на дві частини&nbsp;— вузьке біле поле і широке прямокутне з малюнками. Зображення лицевої сторони однотонного чорного кольору, складалося зі складної фігурної рамки, всередині якої було розташовано портрет робітника за скульптурою Шадра і герб СРСР. Зворотна сторона також містила фігурну рамку з гільйоширними розетками у чотирьох кольорах.<ref name="russian-money.ru 7">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=191#label|title=5 рублей 1925 года|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref> Як і на 3-х карбованцях назва і номінал вказувалися 6-ма мовами союзних республік&nbsp;— російською, українською, білоруською, грузинською, азербайджанською та вірменською, хоча в цей час СРСР налічував вже 8 республік. У жовтні 1924-го були утворені [[Узбецька Радянська Соціалістична Республіка|Узбецька]] і [[Туркменська Радянська Соціалістична Республіка|Туркменська РСР]], але герб СРСР ще довгий час залишався із 6-ма витками стрічок, і в написах на банкнотах мови нових республік не використовувалися.<ref name="bonistikaweb" /> Розробкою дизайну цієї купюри займався І.&nbsp;І.&nbsp;Дубасов і В.&nbsp;К.&nbsp;Купріянов.<ref name="russian-money.ru 7" />

На кожній купюрі зразка 1925 року був напис: ''«Державні казначейські білети обов'язкові до прийому на всій території Союзу Радянських Соціалістичних Республік в усіх платежах для всіх установ, підприємств та осіб за золотою номінальною вартістю. Підробка державних казначейських білетів переслідується за законом»''. На 3-х карбованцях цей напис розташовано на лицевій стороні, на 5-ти карбованцях на зворотній.<ref name="bonistikaweb" />

Купюри 1925 року мали порядкову шестизначну нумерацію і позначення серії однією або двома буквами, підписи народного комісара фінансів [[Сокольников Григорій Якович|Григорія Сокольникова]] і касира. Друкувалися вони на ущільненому білому або світло-кремовому папері, з лицевої сторони металографським методом, зі зворотної&nbsp;— орловським друком. 3 карбованці не мали водяного знаку, 5 карбованців у вільному полі на лівій частині мали водяний знак у вигляді великої цифри ''«5»'' в світлих променях.<ref name="bonistikaweb" />

Банкноти цієї серії бралися в усі платежі до реформи 1947 року, але починаючи з 1934 року, коли вийшли купюри нового зразка, поступово витіснялися з обігу.<ref name="russian-money.ru 6" />
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="11"|Банкноти зразка 1925 року
|-
! colspan="2" | Зображення !! rowspan="2" | Номінал <br/><small> (карбованців)</small> !! rowspan="2" | Розмір <br/><small> (мм)</small> !! rowspan="2" | Основні<br/> кольори !! colspan="3" | Опис !! rowspan="2" | Дата <br/> введення !! rowspan="2" | Роки <br/> друку !! rowspan="2" | Дата <br/> вилучення
|-
!Лицьова сторона !! зворотна сторона !! Лицьова сторона!! зворотна сторона !! Водяний <br/>знак
|-
!colspan="11"|Державні казначейські білети СРСР
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3 рубля СССР 1925 г. Аверс.jpg|129px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3 рубля СССР 1925 г. Реверс.jpg|129px]]
| <center><big>3</big></center>
| <center>128×62</center>
| <center><small>Зелений<br/> червоний<br/> блакитний<br/> жовтий</small></center>
| <center> <small>Номінал цифрою і прописом<br/> мовами республік СРСР,<br/> герб СРСР, рік випуску, підписи<br/> наркома фінансів і касира,<br/> пояснювальні написи</small></center>
| <center> <small>Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР</small></center>
| <center> <small>Відсутній</small></center>
|rowspan="2"| <center><small>Березень</small><br/>1925</center>
|rowspan="2"| <center>1925</center>
|rowspan="2"| <center>1947</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5 рублей СССР 1925 г. Аверс.jpg|167px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5 рублей СССР 1925 г. Реверс.jpg|167px]]
| <center><big>5</big></center>
| <center>165×70</center>
| <center><small> Чорний <br/> синій <br/> рожевий <br/>коричневий<br/>зелений</small></center>
| <center><small> Номінал цифрою і прописом<br/> мовами республік СРСР,<br/> герб СРСР, рік випуску, портрет робітника, підписи наркома фінансів і касира</small></center>
| <center><small> Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, пояснювальні написи</small></center>
| <center><small>Цифра</small><br/> ''«5»''<br/>[[Файл:Водяний знак 1925.jpg|50пкс]]</small></center>
|-
|+
|}
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:palegreen"
! <center>'''Банкноти зразка 1925 року'''<ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1925.htm|title=Государственные казначейские билеты СССР 1925 г|website=fox-notes.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="4"|Народний комісаріат фінансів<br/><small>Типографія [[Держзнак|ГОЗНАК]]</small>
|-
!Номінал!!Дата!!Водяний знак!!Нумерація
|-
!colspan="4"|Державний казначейський білет СРСР<br/><small>Государственный казначейский билет СССР</small>
|-
|'''3 карбованця'''||1925||Відсутній||Х 000000
|-
|'''3 карбованця'''||1925||Відсутній||ХX 000000
|-	  	
|'''5 карбованців'''||1925||Відсутній||Х 000000
|-
|'''5 карбованців'''||1925||Відсутній||ХX 000000
|}
{{colend}}
|}

==== Короткострокові платіжні зобов'язання зразка 1928 року ====
За постановою РНК СРСР від 24 травня 1927 року почався паралельний випуск зобов'язань терміном на 12 місяців номіналом в 100, 250, 500 і 1000 карбованців. Ці зобов'язання мали оформлення аналогічне попереднім випускам, але зовні дещо відрізнялися від них. Вони називалися короткостроковими платіжними зобов'язаннями Народного Комісаріату Фінансів СРСР і мали купон номінальною вартістю в 3 % номіналу зобов'язання для виплати відсотків за перші минулі 6 місяців після випуску. Решта відсотків нараховувалися при викупі зобов'язання. Номінал вказувався в лише в карбованцях без уточнення «золотом». Формат був зменшений до 130 на 210 міліметрів. 1 березня 1929 року було випущено 100 карбованців з купоном на 3 карбованці з зображенням віньєтки. 1 липня 1928 року та 1 червня 1929 року випущено 250 карбованців з купоном на 7,5 карбованців з віньєткою. 1 червня 1928 року та 1 червня 1929 року випущено 500 карбованців з купоном на 15 карбованців зображенням голови робітника. 1 червня 1928 року та 1 липня 1929 року випущено 1000 карбованців з купоном на 30 карбованців з головою робітника.<ref name="bonistikaweb 3" /><ref>{{cite web|url=http://www.bonistikaweb.ru/opisatkat.htm|title=ОПИСАТЕЛЬНЫЙ КАТАЛОГ БУМАЖНЫХ ДЕНЕЖНЫХ ЗНАКОВ|publisher=В. С. Лазаревський|date=1972|website=bonistikaweb.ru|accessdate=9 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref>

Незадовго до закінчення 3-х річного терміну дійсності останніх випусків 3-х місячних платіжних зобов'язань зразка 1924 року&nbsp;— вийшла постанова РНК СРСР (11 грудня 1928 року), яка продовжила термін обігу для всіх видів зобов'язань до 10 років (до 1936—1939 років). У текстах на зобов'язаннях про продовження їхнього терміну не було вказано. На 1 січня 1932 року в обігу залишалося зобов'язань на суму 4,5 мільйонів карбованців.<ref name="bonistikaweb 3" />

Короткострокові зобов'язання терміном на 12 місяців випускалися щомісяця (з перервою в жовтні-грудні 1928 року) до червня 1929 року включно, коли одночасно припинився випуск і 6-місячних зобов'язань.<ref name="bonistikaweb 3" />
{|class="wikitable" style="font-size: 90%; text-align: center"
!colspan="11"| Короткострокові платіжні зобов'язання зразка 1928 року
|-
!colspan="2"| Зображення
!rowspan="2"| Номінал<br/><small>(карбованців)</small>
!rowspan="2"| Розмір<br/><small>(мм)</small>
!rowspan="2"| Основні<br/>кольори
!colspan="3"| Опис
!rowspan="2"| Дата<br/>введення
!rowspan="2"| Роки<br/>випуску
!rowspan="2"| Дата<br/>вилучення
|-
! Лицьова<br/> сторона
! зворотна<br/> сторона
! Лицьова<br/> сторона
! зворотна<br/> сторона
! Водяний<br/> знак
|-
!colspan="11"|Короткострокові платіжні зобов'язання Народного Комісаріату Фінансів СРСР
|-
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 100 карбованців (1925).jpg.jpg|212px]]
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg|212px]]
| <big>100</big>
| rowspan="4"|130×210
| rowspan="4"|<small>Білий з<br/>чорними<br/> написами</small>
| rowspan="4"| <small>Зображення<br/> робітника,<br/> герб СРСР,<br/> номінал,<br/> рік випуску,<br/> пояснювальні<br/> написи</small>
| rowspan="4"| <small>Відсутній</small>
| rowspan="2"| <small>Орнамент,<br/>номінал</small>
|<small>1 березня</small><br/>1929</small>
| rowspan="4"| 1928-1929
| rowspan="4"| 1939
|-
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1925).jpg|212px]]
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg|212px]]
| <big>250</big>
|<small>1 липня</small><br/>1928<br/><small>1 червня</small><br/>1929
|-
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 500 карбованців (1925).jpeg|212px]]
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg|212px]]
| <big>500</big>
|<small>Орнамент,<br/> державний<br/> герб</small>
|<small>1 червня</small><br/>1928<br/><small>1 червня</small><br/>1929
|-
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Imagine necunoscuta.jpg|105px]]
|bgcolor="#000000"| [[Файл:Зобов'язання 1000 карбованців, реверс (1924).jpg|212px]]
| <big>1 000</big>
|<small>Держаний<br/> герб</small>
|<small>1 червня</small><br/>1928<br/><small>1 липня</small><br/>1929
|-
|}
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:palegreen"
! <center>'''Короткострокові платіжні зобов'язання зразка 1928 року'''<ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_zentrokassa_t3.htm|title=Краткосрочные Платежные Обязательства НКФ СССР|website=fox-notes.ru|accessdate=9 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="4"|Народний Комісаріат Фінансів СРСР<small><br/>Типографія ГОЗНАК</small>
|-
!Номінал!!Дата<br/>на купюрі!!Купон<br/> на купюрі!!Нумерація
|-
!colspan="4"|Короткострокове платіжне зобов'язання Народного Комісаріату Фінансів СРСР<small><br/>Краткосрочное платежное обязательство Народного Комиссариата Финансов СССР<small><br/>Зразка 1928 року</small></small>
|-
|'''100 карбованців'''||1929||Купон на 3 карбованця||ХХ 000000
|-
|'''250 карбованців'''||1928||Купон на 7,5 карбованців||ХХ 000000
|-		
|'''250 карбованців'''||1929||Купон на 7,5 карбованців||ХХ 000000
|-			
|'''500 карбованців'''||1928||Купон на 15 карбованців||ХХ 000000
|-
|'''500 карбованців'''||1929||Купон на 15 карбованців||ХХ 000000
|-			
|'''1.000 карбованців'''||1928||Купон на 30 карбованців||ХХ 000000
|-
|'''1.000 карбованців'''||1929||Купон на 30 карбованців||ХХ 000000
|}
{{colend}}
|}

==== Монети зразка 1926 і 1931 років ====
Після випуску перших партій мідних монет зразка 1924 року більшовики виявили, що використання міді для карбування монет було невдалою ідеєю і не відповідає технічним досягненням XX століття.<ref name="great-country.ru">{{cite web|url=http://www.great-country.ru/content/money/money_mon.php|title=Монеты в СССР|website=great-country.ru|accessdate=1 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref><ref name="tomovl.ru">{{cite web|url=http://www.tomovl.ru/money/money_USSR_1924_1940.html|title=Монеты СССР 1924 года|website=tomovl.ru|accessdate=1 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref> Мідні монети виявилися важкими і незручними в обігу. Один карбованець мідними монетами важив 328 грам. Також незручними були великі розміри цих монет. Мідні монети буквально рвали кишені й гаманці простим громадянам, а для держави збільшували витрати на транспортування.<ref name="piastri21.ru" />

У зв'язку з цим, а також з метою економії міді та поліпшенням зовнішнього вигляду і механічних характеристик розмінних монет згідно з Постановою ЦВК і РНК СРСР від 6 січня 1926 року мідна монета номіналом у 1, 2, 3 і 5 копійок стала замінюватися [[бронза|бронзовою]] зі зменшенням її розміру. Новий світло-золотистий монетний сплав називався «алюмінієва бронза» (марка Бр. А-5: [[мідь|Cu]]95 % [[алюміній|Al]]5 %). Монети нового зразка стали майже втричі легші за мідні. При цьому дизайн нових монет не зазнав змін, оскільки оголошений у 1925 році конкурс на розробку нового зовнішнього вигляду радянських монет, не дав результатів.<ref name="moneta-russia.ru">{{cite web|url=http://moneta-russia.ru/soyuz/sssr-1924-1935/bronza-1926-1935.php|title=Бронзовые монеты СССР 1926—1935 годов|date=2015|website=moneta-russia.ru|publisher=|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref>

Перехід всієї радянської монетної системи на нові матеріали здійснювався поступово.<ref name="great-country.ru" /> Карбування срібних карбованців припинилося в 1924 році, полтиників&nbsp;— 1927 року. У 1931 році, з метою економії срібла в СРСР остаточно відмовилися від карбування срібних розмінних монет і почали випускати великими тиражами монети аналогічного номіналу в 10, 15, 20 копійок з більш дешевого [[мідно-нікелевий сплав|мідно-нікелевого сплаву]] (сплави Мх80-20, НМ-8119: [[Мідь|Cu]]80-81 %, [[Нікель|Ni]]19-20 %), які стали надходити в обіг з 27 лютого 1932 року.<ref>{{cite web|url=http://moneta-russia.ru/soyuz/sssr-1924-1935/nikel-1931-1934.php|title=Медно-никелевые монеты 1931—1934 гг. 10, 15, 20 копеек|date=2015|website=moneta-russia.ru|publisher=|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref> Населення спокійно сприйняло цей крок, оскільки номінальна вартість радянських грошей протягом вже декількох років була досить високою.<ref>{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/(S(hvpx3545xikjgp45m1e10s55))/Coins.aspx?id=65#label|title=Медно-никелевые монеты (1931—1958)|website=russian-money.ru|accessdate=1 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref> При цьому у 1931 році монет в 10, 15 і 20 копійок зразка 1924 року зі срібла 500-ї проби було викарбувано настільки мало, що вони вважаються одними з найрідкісніших монет СРСР.<ref name="moneta-russia.ru 22">{{cite web|url=http://moneta-russia.ru/soyuz/sssr-1924-1935/|title=Серебряные монеты СССР 1924-1931, разновидности, цены|date=2015|website=moneta-russia.ru|publisher=|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref> На припинення карбування срібної монети також вплинув і той факт, що до початку 30-х років нові радянські монети завоювали довіру населення. За вагою і за розмірами нові мідно-нікелеві монети не відрізнялися від відповідних срібних, велика твердість і зносостійкість нового сплаву забезпечувала їхню довговічність, а його тугоплавкість (tпл= 1453&nbsp;°C) в порівнянні зі сріблом (tпл= 962&nbsp;°C)&nbsp;— найкращий захист від підробок. Малюнки обох сторін монет розробив О.&nbsp;Ф.&nbsp;Васютинський. На реверсі монет номіналом в 10, 15 і 20 копійок був зображений робітник із молотком в руці. Він притримував щит із позначенням номіналу. По великому колу монети розміщувався напис: ''«Союз Радянських Соціалістичних Республік»''. На аверсі монет по центру містився герб СРСР зразка 1923 року і гасло: ''«Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»'' по великому колу. А на місці, яке раніше займала абревіатура ''«СССР»,'' з'явилася риса. Гурт всіх монет був рубчастим.<ref name="great-country.ru" /><ref>{{cite web|url=http://zauralklad.ru/monety-1931-1934.htm|title=Медно-никелевые монеты 1931—1934 годов|date=2015|website=zauralklad.ru|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref>

Монети номіналами в полтиник і 1 карбованець не карбувалися до 1961 року.<ref name="moneta-russia.ru 22" /> Випуск монет зразків 1926 і 1931 років дозволив вивільнити велику кількість чистих металів (міді та срібла), з яких карбувалися перші монети СРСР, для промислових та інших потреб. Офіційне використання мідно-нікелевих монет зразка 1931 року і бронзових 5-ти копійок для розрахунків дозволялося до 1 квітня 1961 року. Бронзові монети в 1, 2 і 3 копійки офіційно не вилучалися.

Перевантаженість монетного поля елементами оформлення&nbsp;— малюнками, написами, лінійними круговими обідками&nbsp;— створювала труднощі для виробництва. В результаті випуск бронзових монет зразка 1926 року і мідно-нікелевих монет зразка 1931 протримався до 1935 року.<ref name="great-country.ru" />
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="12"|Монети зразка 1926 і 1931 років
|-
!rowspan="2"| Зображення !!rowspan="2"| Номінал<br/><small>(копійок)</small> !!rowspan="2"| Діаметр<br/><small>(мм)</small>!!rowspan="2"|Товщина<br/><small>(мм)</small> !!rowspan="2"| Маса<br/><small>(г)</small> !!rowspan="2"| Матеріал !!colspan="3"| Опис !!rowspan="2"| Дата<br/>введення !!rowspan="2"| Роки<br/>випуску !!rowspan="2"| Дата<br/>вилучення
|-
! Гурт !! Реверс !! Аверс
|-{{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:1 коп. СССР 1931 г.jpg|100px]]
| <center><big>1</big></center>
| <center>15</center>
| <center>1,0</center>
| <center>1</center>
|rowspan="4"| <center><small>[[Бронза]]<br/>([[Мідь|Cu]]95 %, [[Алюміній|Al]]5 %)</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Рубчастий</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Номінал,<br/> рік карбування,<br/>рослинний орнамент</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Герб СРСР,<br/> гасло:<br/>''«Пролетарии всех стран,<br/>соединяйтесь!»'',<br/>напис: ''«С. С. С. Р.»''</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>6 січня</small><br/>1926</small></center>
|rowspan="4"| <center>1926-1935</center>
|rowspan="3"| <center><small>Офіційно не<br/>вилучалися</small></center>
|-{{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:2 коп. СССР 1931 г.jpg|120px]]
| <center><big>2</big></center>
| <center>18</center>
| <center>1,1</center>
| <center>2</center>
|-{{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:3 коп. СССР 1931 г.jpg|146px]]
| <center><big>3</big></center>
| <center>22</center>
| <center>1,3</center>
| <center>3</center>
|-{{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:5 коп. СССР 1931 г.jpg|166px]]
| <center><big>5</big></center>
| <center>25</center>
| <center>1,5</center>
| <center>5</center>
|<center><small>31 грудня</small><br/>1960</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:10 копеек СССР 1931 г.jpg|115px]]
| <center><big>10</big></center>
| <center>17,27</center>
| <center>1,1</center>
| <center>1,8</center>
|rowspan="3"| <center><small>[[Мідно-нікелевий сплав|Мідно-<br/>нікелевий сплав]]<br/>([[Мідь|Cu]]80-81 %, [[Нікель|Ni]]19-20 %)</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Рубчастий</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Робітник з молотком,<br/> що тримає щит<br/>з зображенням номіналу,<br/>рік </center>карбування,<br/> напис:<br/>''«Союз Советских<br/> Социалистических<br/> Республик»''</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Герб СРСР,<br/> гасло:<br/>''«Пролетарии всех стран,<br/>соединяйтесь!»''</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>27 лютого</small><br/>1932</center>
|rowspan="3"| <center>1931-1934</center>
|rowspan="3"| <center><small>31 грудня</small><br/>1960</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:15 копеек СССР 1931 г.jpg|130px]]
| <center><big>15</big></center>
| <center>19,56</center>
| <center>1,2</center>
| <center>2,7</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:20 копеек СССР 1931 г.jpg|145px]]
| <center><big>20</big></center>
| <center>21,84</center>
| <center>1,4</center>
| <center>3,6</center>
|}
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:yellow"
! <center>'''Тиражі монет зразка 1926 і 1931 років'''<ref name="Тиражи монет СССР">{{cite web|url=http://coins.su/forum/index.php?showtopic=99100|title=Тиражи монет СССР|date= |website=coins.su|publisher=|accessdate=3 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%;" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9;
|- align="center"
! style="background:#B0C4DE;" | Рік
! style="background:#B0C4DE;" | 1 копійка
! style="background:#B0C4DE;" | 2 копійки
! style="background:#B0C4DE;" | 3 копійки
! style="background:#B0C4DE;" | 5 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 10 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 15 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 20 копійок
|-align="center"
|rowspan="1"|1926/27
|{{так|71 500 635}}
|{{так|53 252 980}}
|{{так|7 898 555}}
|{{так|6 720 335}}
| —
| —
| —
|-align="center"
|rowspan="1"|1927/28
|{{так|124 101 974}}
|{{так|8 560 241}}
|{{так|18 675 870}}
|{{так|5 440 010}}
| —
| —
| —
|-align="center"
|rowspan="1"|1928/29
|{{так|104 800 008}}
|{{так|81 407 362}}
|{{так|53 895 112}}
|{{так|33 270 014}}
| —
| —
| —
|-align="center"
|rowspan="1"|1929/30
|{{так|85 351 974}}
|{{так|134 185 961}}
|{{так|74 158 724}}
|{{так|44 490 010}}
| —
| —
| —
|-align="center"
|rowspan="1"|1930
|{{так|—}}
|{{так|7 062 090}}
|{{так|19 941 940}}
|{{так|129 700 000}}
| —
| —
| —
|-align="center"
|rowspan="1"|1931
|{{так|106 100 000}}
|{{так|99 522 730}}
|{{так|121 168 180}}
|{{так|89 540 000}}
|{{так|122 511 380}}
|{{так|75 859 080}}
|{{так|82 200 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1932
|{{так|56 900 000}}
|{{так|39 572 565}}
|{{так|37 718 290}}
|{{так|65 100 000}}
|{{так|171 641 411}}
|{{так|136 045 726}}
|{{так|175 350 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1933
|{{так|108 005 000}}
|{{так|54 003 432}}
|{{так|403 202 712}}
|{{так|17 281 000}}
|{{так|157 558 909}}
|{{так|126 047 394}}
|{{так|141 800 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1934
|{{так|100 244 960}}
|{{так|61 574 228}}
|{{так|44 528 827}}
|{{так|5 354 000}}
|{{так|104 058 775}}
|{{так|58 500 816}}
|{{так|70 425 000}}
|}
{{colend}}
|}

==== Банківські білети зразка 1926, 1928 і 1932 років ====
У жовтні 1926 року був випущений білет Державного банку СРСР номіналом в 1 червінець. Практично це було продовження розпочатої в 1924 році купюрою в 3 червінці емісії грошових знаків СРСР замість білетів Держбанку РРФСР зразка 1922 року.<ref name="bonistikaweb" /> Купюри 1926 року друкувався на білому ущільненому папері без водяного знаку. Лицьова сторона містила [[віньєтка|віньєтку]] та орнамент сірого і синювато-сірого кольору на багатоколірному візерунковому полі, утвореному вертикальними хвилястими лініями зі складним переплетінням у нижній частині купюри.<ref name="bonistikaweb" /> Лицьова сторона виконувалася способом багатокольорової [[орловський друк|орловської]] сітки і металографського друку. На зворотному боці були присутні [[гільйош]]ирні розетки у два кольори (блакитний та світло-синій) з великою цифрою ''«1»'' в центральній частині. Нумерація банкноти була порядковою шестизначною з дволітерною серією, містилося чотири підписи членів Правління Держбанку СРСР.<ref name="bonistikaweb" /> На цій купюрі номінал позначався лише російською мовою.<ref name="russian-money.ru 4">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=173#label|title=Червонец 1926 года|website=russian-money.ru|accessdate=22 січня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20151022044108/http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=173#label|archivedate=22 жовтень 2015|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>

Істотна відмінність 1 червінця 1926 року і наступних купюр цієї серії в 2, 3 і 5 червінців від випуску 1924 року в тому, що золотий вміст радянської валюти вказувався в грамах, а не в золотниках і долях. На банкнотах 1926, 1928 і 1932 років був присутній напис: ''«Один червінець містить 7,74234 гр. чистого золота»''.<ref name="bonistikaweb" /> Річ у тім, що 1 жовтня 1925 року Державний банк СРСР був переведений на [[Метрична система|метричну систему]] мір і ваг. Емісія червінців була продовжена в червні 1928 року випуском купюр у 2 і 5 червінці та у вересні 1932 року випуском номіналу в 3 червінця.<ref name="bonistikaweb" /> Лицьова сторона червінців 1926—1932 років містила аналогічні банкноті в 3 червінця зразка 1924 року написи про забезпечення активами Державного банку СРСР: ''«Банківський білет підлягає розміну на золото. Початок розміну встановлюється особливим урядовим актом. Банківські білети забезпечуються в повному розмірі золотом, дорогоцінними металами, стійкою іноземною валютою та ін. активами Держбанку»'' і найменування ''«Білет Державного банку СРСР»''.

Білет у 2 червінці друкувався на ущільненому білому папері без водяного знаку з лицьового боку металографським друком, зі зворотного&nbsp;— орловським. На лицьовій стороні були зображені: герб СРСР, однотонні темно-зелені гільоширні віньєтки і орнаментальний малюнок.<ref name="bonistikaweb" /> Найменування номіналу та його вартість були надруковані на лицьовій стороні 6-ма мовами радянських республік&nbsp;— російською, українською, білоруською, грузинською, азербайджанською та вірменською. Ці написи повторювалися на зворотній стороні купюри всередині багатобарвних орнаментальних рамок. Розрізняють два різновиди цієї купюри залежно від числа підписів членів правління&nbsp;— чотири або п'ять.<ref name="bonistikaweb" /><ref>{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=174#label|title=2 червонца 1928 года|website=russian-money.ru|accessdate=22 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>

Купюра в 5 червінців була односторонньою, виконувалася з тонкого паперу з використанням металографічного друку. Банкнота містила складний локальний водяний знак типу «муар»: із зображеннями хвилястих ліній, цифр ''«5»'' і ''«1928»'', слів ''«червонцев»'', ''«СССР»'' і ''«госбанк»''.<ref name="bonistikaweb" /><ref name="russian-money.ru 3" /> Ліва частина банкноти містила вертикальну візерункову смугу, два зображення герба СРСР зразка 1923 року, гільйоширну розетку із цифрою ''«5»'', яка була обрамлена переплетеними стрічками із зазначенням номіналу п'ятьма основними мовами СРСР того часу (крім російської).<ref name="russian-money.ru 3">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=180#label|title=Червонцы СССР 1926—1932 годов|website=russian-money.ru|accessdate=22 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> Крім написів про найменування та забезпечення купюра також містила шестизначний номер з дволітерною серією, герб і підписи 4—6 членів Правління Держбанку СРСР.<ref name="bonistikaweb" />

У вересні 1932 року був випущений білет Державного банку СРСР номіналом в 3 червінці. За оформленням банкнота була схожою з купюрою в 2 червінця зразка 1928 року. Банкнота виконувалася на ущільненому папері без водяного знаку.<ref name="bonistikaweb" /> Спосіб друку лицьової сторони був металографічний, зворотної&nbsp;— кольоровий орловський друк. Лицьова сторона містила орнаментальну гільйоширну композицію темно-зеленого кольору.<ref name="bonistikaweb" /> У зображення державного герба СРСР був доданий сьомий виток стрічки на колосках, хоча до цього часу в СРСР входило вже 9 республік&nbsp;— РРФСР, Українська РСР, Білоруська РСР, Грузинська РСР, Азербайджанська РСР, Вірменська РСР (ці три останні республіки, як і раніше, були об'єднані в ЗРФСР), Туркменська РСР, Узбецька РСР і створена 5 грудня 1929 року Таджицька РСР. Найменування купюри та його номінал були надруковані вже сімома мовами&nbsp;— на додаток до титульних мов республік СРСР був напис латинським шрифтом [[Тюркські мови|тюркською мовою]], в той час ще загальним для [[Середня Азія|середньоазіатських республік]], оскільки в них тільки йшов процес створення своєї писемності. Також містилися підписи трьох членів Правління Держбанку СРСР. зворотна сторона купюри містила багатоколірні гільйоширні віньєтки з позначенням в них номіналу цифрою і прописом 7-ма мовами, подібно до аверсу.<ref name="bonistikaweb" />

Всі купюри Державного банку 1926—1932 років знаходилися в обігу до грошової реформи 1947 року, хоча фактично були витіснені ще раніше банкнотами аналогічних номіналів зразка 1937 року.<ref name="russian-money.ru 4" />
 
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="11"|Банкноти зразка 1926—1932 років
|-
!colspan="2"|Зображення!!rowspan="2"|Номінал<br/><small>(червінців)</small>!!rowspan="2"|Розмір<br/><small>(мм)</small>!!rowspan="2"|Основні<br/>кольори!!colspan="3"|Опис!!rowspan="2"|Дата<br/>введення!!rowspan="2"|Роки<br/>друку!!rowspan="2"|Дата<br/>вилучення
|-
! Лицьова <br/>сторона !! зворотна<br/> сторона !! Лицьова<br/> сторона !! зворотна<br/> сторона !! Водяний <br/>знак
|-
!colspan="11"|Білети Державного банку СРСР
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:USSR-1ch-1926a.jpg|155px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:USSR-1ch-1926b.jpg|155px]]
| <center><big>1</big></center>
| <center>155×84</center>
| <center> <small>Темно-<br/>синій</small></center>
| <center> <small>Номінал цифрою і <br/> прописом російською мовою, <br/> герб і назва держави, <br/> рік випуску, <br/> підписи членів правління Держбанку, <br/> пояснювальні написи</small></center>
| <center><small> Номінал цифрою і прописом <br/> російською мовою</small></center>
|rowspan="3"| <center>відсутній</center>
| <center><small>Жовтень</small><br/>1926</center>
| <center>1926</center>
|rowspan="4"| <center>1947</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:2roubles1928b.jpg|159px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:2roubles1928a.jpg|159px]]
| <center><big>2</big></center>
|rowspan="2"| <center>158×88</center>
| rowspan ="2"| <center> <small>Зелений</small></center>
| <center> <small>Номінал цифрою і<br/> прописом мовами республік СРСР, <br/> герб СРСР, підписи членів<br/> правління Держбанку, <br/> пояснювальні написи</small></center>
| <center> <small>Номінал цифрою і прописом <br/> мовами республік СРСР, <br/> рік випуску</small></center>
| <center><small>Липень</small><br/>1928</small></center>
| <center>1928</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3roubles1932b.jpg|159px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3roubles1932a.jpg|159px]]
| <center><big>3</big></center>
| <center> <small>Номінал цифрою і<br/> прописом мовами республік СРСР, <br/> герб СРСР, підписи членів <br/> правління Держбанку, рік випуску, <br/> пояснювальні написи</small></center>
| <center> <small>Номінал цифрою і прописом<br/> мовами республік СРСР, <br/> назва держави</small></center>
| <center> <small>Вересень</small> <br/> 1932</small></center>
| <center>1932</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:USSR-5ch-1928.jpg|182px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1928 5 червінців (2).jpg|182px]]
| <center><big>5</big></center>
| <center>180×105</center>
| <center> <small>Темно-<br/>синій</small></center>
| <center> <small>Номінал цифрою і<br/> прописом мовами республік<br/> СРСР, герб СРСР, <br/> підписи членів правління <br/> і печатка Держбанку, рік випуску, <br/> пояснювальні написи</small></center>
| <center> <small>Відсутній</small></center>
| <center><small>''«5», «1928», «ЧЕРВОНЦЕВ»,<br/> «СССР», «ГОСБАНК»,''</small><br/><small>орнамент<br/>[[Файл:Водяний знак 1928.JPG|110пкс]]</small></center>
| <center><small>Липень</small><br/>1928</center>
| <center>1928</center>
|}
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:palegreen"
! <center>'''Банкноти зразка 1926—1932 років'''<ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1926_1928_Z090813.htm|title=Билеты Государственного Банка СССР 1928 г|date=2015|website= fox-notes.ru|publisher=|accessdate=6 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1932.htm|title=Билеты Государственного Банка СССР 1932 г|date=2015|website= fox-notes.ru|publisher=|accessdate=6 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1926_1928.htm|title=Билеты Государственного Банка СССР 1926 г|date=2015|website= fox-notes.ru|publisher=|accessdate=6 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="4"|Державний Банк СРСР<br/><small>Типографія [[Держзнак|ГОЗНАК]]</small>
|-
!Номінал!!Дата<br/>на купюрі!!Підписи!!Нумерація
|-
!colspan="4"|Білет Державного банку СРСР<br/><small>Билет Государственного банка СССР</small><br/><small>зразка 1926 року</small>
|-
|'''1 червінець'''||1926||Шейнман….||''АА-ВД 000000''
|-
|'''1 червінець'''||1926||Пятаков,…||''ВМ-ЕЕ 000000''
|-
|'''1 червінець'''||1926||Калманович, Морін, Карклін, Аркус||''ЗВ-ЛЕ 000000''
|-
|'''1 червінець'''||1926||Калманович, Морін, Горбунов, Аркус||''МБ-ЯЯ 000000''
|-
|'''1 червінець'''||1926||Калманович, Морін, Горбунов, Аркус||''Аа-…000000''
|-
!colspan="4"|Білет Державного банку СРСР<br/><small>Билет Государственного банка СССР</small><br/><small>зразка 1928 року</small>
|-
|'''2 червінця'''||1928||Шейнман….||''АА-ЕВ 000000''
|-
|'''2 червінця'''||1928||Пятаков,…||''ЕМ-ЗС 000000''
|-
|'''2 червінця'''||1928||Калманович, Карклін….||''ИВ-КУ 000000''
|-
|'''2 червінця'''||1928||Калманович, Аркус….||''ЛЕ-ЯЯ 000000''
|-
|'''2 червінця'''||1928||Калманович, Аркус….||''Аа…000000''
|-						
|'''5 червінців'''||1928||Шейнман….||''АА-АТ 000000''
|-
|'''5 червінців'''||1928||Пятаков,…||''АУ-БС 000000''
|-
|'''5 червінців'''||1928||Калманович,<small>(4 підп.)</small>||''БТ-БФ 000000''
|-
|'''5 червінців'''||1928||Калманович,<small>(6 підп.)</small>||''ВА-ВФ 000000''
|-
!colspan="4"|Білет Державного банку СРСР<br/><small>Билет Государственного банка СССР</small><br/><small>зразка 1932 року</small>
|-
|'''3 червінця'''||1932||<center><small>3 підписа</small>||XX 000000</center>
|-	
|'''3 червінця'''||1932||<center><small>3 підписа</small>||Xx 000000</center>
|}
{{colend}}
|}

==== Казначейські білети зразка 1934 року ====
У 1934 році була проведена емісія державних казначейських білетів номіналом в 1, 3 і 5 карбованців. Ці банкноти мали традиційне для радянської паперово-грошової системи забарвлення жовтого, зеленого і синього кольорів відповідно.<ref name="bonistikaweb" /> Купюри друкувалися на ущільненому папері різного формату без водяного знаку. 1 карбованець виготовлявся з паперу бежевого відтінку, а 3 і 5 карбованців з білого.<ref name="russian-money.ru 14" /><ref>{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=192#label|title=Государственные казначейские билеты СССР 1934 г|website=russian-money.ru|accessdate=22 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> Спосіб друку зворотної сторони всіх купюр був орловським, лицьової сторони у 1 карбованця&nbsp;— типографський, у 3 і 5 карбовнців&nbsp;— металографський.<ref name="bonistikaweb" /> На лицьовій стороні цих купюр містилася їх назва ''«Державний казначейський білет СРСР»'' та позначення номіналу цифрами і прописом 7-ма мовами союзних республік, рік випуску, герб СРСР зразка 1923 року, два шестизначних дволітерних номерів. Також були присутні написи: ''«Державні казначейські квитки обов'язкові до прийому на всій території Союзу Радянських Соціалістичних Республік у всіх платежах для всіх установ, підприємств та осіб за золотою номінальною вартістю»'' і ''«Підробка державних казначейських квитків переслідується законом»'' та малюнок у вигляді гільйоширного однотонного орнаменту на кольоровому полі, утвореному вертикальними хвилеподібними лініями.<ref name="russian-money.ru 14">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=192#label|title=Государственные казначейские билеты СССР 1934 г|website=russian-money.ru|accessdate=22 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> зворотна сторона банкнот також містила гільйоширний декоративний орнамент в багатоколірному виконанні, в центрі якого зображувалася велика цифра номіналу, текст був відсутній.<ref name="bonistikaweb" />

Ці державні казначейські білети мають два різновиди&nbsp;— з підписом Наркома фінансів [[Гринько Григорій Федорович|Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Гринько]] і без підпису.<ref name="bonistikaweb" /> Банкноти випущені у червні 1934 року мали підпис наркома, а другий випуск, здійснений в 1937 році, був без підпису. Ця метаморфоза була результатом [[Сталінські репресії|сталінських репресій]] другої половини 1930-х років, коли велика кількість партійних, радянських, військових та інших діячів були несправедливо репресовані.<ref name="bonistikaweb" /> Не стали винятком і працівники апарату Наркомфіну і Держбанку СРСР. Для того, щоб не нагадувати населенню СРСР про зниклих керівників фінансових органів, їх підписи прибрали з грошових знаків держави. Рішення дійсно виявилося правильним, оскільки пізніше наступника Гринько на посаді народного комісара фінансів В.&nbsp;Я.&nbsp;Чубаря також було заарештовано і розстріляно. Надалі, аж до кінця існування Радянського Союзу, ця традиція зберігалася&nbsp;— паперові гроші виходили без будь-яких підписів.<ref name="bonistikaweb" />

Банкноти цього випуску поступово витіснили карбованці зразка 1924 і 1928 років, вони бралися в усі платежі до грошової реформи 1947 року.
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="11"|Банкноти зразка 1934 року
|-
! colspan="2" | Зображення !! rowspan="2" | Номінал <br/> <small>(карбованців)</small> !! rowspan="2" | Розміри <br/><small>(мм)</small> !! rowspan="2" | Основні <br/> кольори !! colspan="3" | Опис !! rowspan="2" | Дата <br/> введення !! rowspan="2" | Роки <br/> випуску !! rowspan="2" | Дата <br/>вилучення
|-
! Лицьова сторона !! зворотна сторона !! Лицьова сторона !! зворотна сторона !! Водяний<br/> знак
|-
!colspan="11"|Державні казначейські білети СРСР
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 1 1934 F.jpg|119px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 1 1934 b.jpg|119px]]
| <center><big>1</big></center>
| <center>118×60</center>
| <center><small> Темно-синій <br/> кремовий</small></center>
| rowspan="3" |<center><small>Напис:</small> <br/>''«Государственный казначейский билет»'', <br/><small> номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР,<br/> герб СРСР, рік випуску, пояснювальні написи</small></center>
| rowspan="3" | <center><small>Номінал великою цифрою</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Відсутній</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Липень<br/>1934</small></center>
|rowspan="3"| <center>1934<br/><br/>1937</center>
|rowspan="3"| <center>1947</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 3 1934 f.jpg|137px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 3 1934 b.jpg|137px]]
| <center><big>3</big></center>
| <center>136×68</center>
| <center><small>Темно-зелений<br/>зелений</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 5 1934 f.jpg|137px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 5 1934 b.jpg|137px]]
| <center><big>5</big></center>
| <center>136×70</center>
| <center><small>Темно-синій<br/>блакитний</small></center>
|}
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:palegreen"
! <center>'''Казначейські білети зразка 1934 року'''<ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1934.htm|title=Государственные казначейские билеты СССР 1934 г|website=fox-notes.ru|accessdate=22 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="3"|Народний комісаріат фінансів
|-
!colspan="3"|Державний казначейський білет СРСР<br/><small>Государственный казначейский билет СССР</small>
|-
!Номінал!!Дата<br/>на купюрі!!Нумерація
|-
!colspan="3"|Випуск 1934 року <br/><small>(з підписом наркома фінансів Г.&nbsp;Ф.&nbsp;Гринько)</small><br/><small>Типографія [[Держзнак|ГОЗНАК]]</small>
|-
|'''1 карбованець'''||1934||Х 000000
|-	  	
|'''1 карбованець'''||1934||ХХ 000000
|-
|'''3 карбованця'''||1934||Х 000000
|-  	  	  	
|'''3 карбованця'''||1934||ХХ 000000
|-
|'''5 карбованців'''||1934||Х 000000
|-  	  	  	
|'''5 карбованців'''||1934||ХХ 000000
|-		   				
!colspan="3"|Випуск 1937 року <br/><small>(без підпису наркома фінансів)</small><br/><small>Типографія ГОЗНАК</small>
|-
|'''1 карбованець'''||1934||ХХ 000000
|-	  	
|'''3 карбованця'''||1934||ХХ 000000
|-	  	
|'''5 карбованців'''||1934||ХХ 000000
|}
{{colend}}
|}

==== Монети зразка 1935 року ====
У 1935 році відбулася зміна дизайну розмінних монет. Сплав, вага і розмір монет залишилися без змін. Однак лицьова сторона монет в 10, 15 і 20 копійок однаково була перевантажена дрібними деталями. Гербова сторона монет зразка 1935 року придбала класичну концепцію, яка була єдиною для всіх радянських стандартних монет різних номіналів аж до розпаду СРСР.<ref name="great-country.ru" />

Монети з мідно-нікелевого сплаву номіналом в 10, 15 і 20 копійок, починаючи з 1935 року, карбувалися тільки за новим зразком. На реверсі містився квадрат з усіченими кутами, обрамлений дубовою гілкою і колосом пшениці, під квадратом рік випуску, позначення номіналу було всередині квадрату. Монети в 1, 2, 3 і 5 копійок і далі карбували з бронзи. Малюнок зворотного боку залишився колишнім&nbsp;— номінал, дата випуску в обрамленні колосків пшениці. На аверсі всіх номіналів зразка 1935 року було прибрано гасло: ''«Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»''. Залишився лише герб зі скороченою назвою країни&nbsp;— ''«СССР»''. На монетах 1935 року випуску містився герб СРСР з сімома стрічками. У зв'язку з тим, що до 1958 року відповідно до Конституції СРСР кілька разів змінювався склад союзних республік, це відображалося на державному гербі й відповідно на монетах: 1937 року&nbsp;— 11 стрічок, 1948&nbsp;— 16 стрічок, 1957&nbsp;— 15 стрічок.<ref name="great-country.ru" /> Монети цього зразка випускалися з 1935 по 1957 рік, значні зміни більше не вносилися.<ref>{{cite web|url=http://moneta-russia.ru/soyuz/sssr-1935-1957/|title=Медно-никелевые монеты 1935—1936 гг.|date=2015|website=moneta-russia.ru|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref> Грошова реформа 1947 року не торкнулася монет зразка 1935 року, які й після неї карбували в незмінному вигляді.

Попри Другу світову війну, розмінна монета, як і раніше, залишалася в сфері обігу. Більш того, її карбування було припинене лише на невеликий термін. Ленінградський монетний двір у зв'язку з [[Блокада Ленінграда|блокадою]] припинив роботу в серпні 1941 року. Більша частина його робітників була мобілізована в армію. Інша частина робітників перейшла на оборонні підприємства. Основне обладнання підприємства було евакуйовано в місто [[Краснокамськ]] [[Пермський край|Пермської області]]. Евакуйоване підприємство відновило свою роботу в листопаді 1941 року на території паперової фабрики Держзнаку. У III кварталі 1942 року почалося карбування монети. При цьому в її виробництві були особливості, зумовлені труднощами воєнного часу.<ref name="great-country.ru" />

Монети номіналом в 1 копійку у 1942—1944 роках не карбувалися. Монети номіналом в 2 копійки були випущені у 1942 році на суму всього лише в 9 карбованців (450 штук), цих монет немає навіть в державних колекціях. У 1943—1944 роках монети номіналом в 2 копійки взагалі не випускалися. Монети номіналами в 3 і 5 копійок не карбувалися у 1942 і 1944 роках.<ref name="great-country.ru" /> Номінали в 10, 15 і 20 копійок випускалися протягом всієї війни, проте їх виробництво становило всього близько половини довоєнного рівня (в середньому близько 200 мільйонів штук щорічно). Монети в 10 і 15 копійок були випущені у 1942 році в невеликій кількості.<ref name="great-country.ru" />

Під час війни монетний двір відчував гострий дефіцит кадрів. Також негативно впливала відсутність нової техніки і хорошого металу. Всі ресурси йшли на потреби фронту. Доводилося працювати тільки зі штемпелями, вивезеними на початку війни з Ленінграда. Багато штемпелів, що відслужили свій термін, не вилучалися з виробництва, а піддавалися ремонту. На монетах номіналів в 15 і 20 копійок 1943-го і 1945 років були добре помітні сліди ремонту штемпелів. Добре відомі незграбні доопрацювання штемпелів монет в 3 копійки 1943 року.<ref name="great-country.ru" /> У воєнні роки в обіг потрапляло безліч монет з погано відцентрованим зображеннями аверсу і реверсу. Часто зустрічаються монети всіх військових років з гладким гуртом замість рубчастого. Відомі випадки (1941, 1942 і 1943 років), коли монети номіналом в 20 копійок карбувалися на бронзових заготовках, а монети номіналом в 3 копійки помилково карбувалися на заготовках з білого сплаву.<ref name="great-country.ru" /> У 1944 році на монетному дворі закінчилися штемпелі, вивезені на початку війни з Ленінграда. На той час становище на фронтах змінилося кардинально. У січні-лютому 1944 року Ленінград був повністю звільнений від блокади і майже відразу почалося відновлення монетного двору. Перші монети в Ленінграді були випущені 20 червня 1944 року, проте річний план випуску монет не був виконаний. Причинами цього послужили нестача кваліфікованих кадрів і технічні складності, що вплинуло на якість монет. Через використання підправлених штемпелів, стало з'являтися чимало різновидів. Тільки у 1946 році монетний двір почав працювати в нормальному режимі і став виконувати план.<ref name="great-country.ru" />

Монети з датою 1947 року в обіг не випускалися.<ref name="great-country.ru" /> Після закінчення війни союзних республік в СРСР стало 16, і монети, викарбувані в 1947 році, на гербі яких було позначено 11 витків стрічки, уряд країни вирішив переплавити.<ref>{{cite web|url=https://www.1shilling.ru/pochemu-monetyi-sssr-1947-goda-schitayutsya-redkimi/|title=Почему монеты СССР 1947 года считаются редкими?|website=1shilling.ru|accessdate=1 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref>

{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="12"|Монети зразка [[1935]] року
|-
!rowspan="2"| Зображення !!rowspan="2"| Номінал<br/><small>(копійок)</small> !!rowspan="2"| Діаметр<br/><small>(мм)</small>!!rowspan="2"|Товщина<br/><small>(мм)</small> !!rowspan="2"| Маса<br/><small>(г)</small> !!rowspan="2"| Матеріал !!colspan="3"| Опис !!rowspan="2"|Роки<br/>випуску !!rowspan="2"|Дата <br/>вилучення
|-
! Гурт !! Реверс !! Аверс
|- {{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:1 коп. СССР 1938 г.jpg|100px]]
| <center><big>1</big></center>
| <center>15</center>
| <center>1,0</center>
| <center>1</center>
|rowspan="4"| <center><small>[[Бронза]]<br/>([[Мідь|Cu]] 95 %, [[Алюміній|Al]] 5 %)</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Рубчастий</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Номінал,<br/> рік карбування,<br/>рослинний орнамент</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Напис: ''«СССР»'',<br/>герб СРСР</small></center>
|rowspan="2"| <center>1935-1941<br/>1945-1946<br/>1948-1957</center>
|rowspan="3"| <center><small>Офіційно <br/>не вилучалися</small></center>
|- {{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:2 коп. СССР 1938 г.jpg|120px]]
| <center><big>2</big></center>
| <center>18</center>
| <center>1,1</center>
| <center>2</center>
|- {{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:3 коп. СССР 1938 г.jpg|146px]]
| <center><big>3</big></center>
| <center>22</center>
| <center>1,3</center>
| <center>3</center>
|rowspan="2"| <center>1935-1941, 1943<br/>1945-1946<br/>1948-1957</center>
|- {{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:5 коп. СССР 1938 г.jpg|166px]]
| <center><big>5</big></center>
| <center>25</center>
| <center>1,5</center>
| <center>5</center>
|<center><small>31 грудня</small><br/>1960</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:10 коп. СССР 1938 г.jpg|115px]]
| <center><big>10</big></center>
| <center>17,27</center>
| <center>1,1</center>
| <center>1,8</center>
|rowspan="3"| <center><small>[[Мідно-нікелевий сплав|Мідно-<br/>нікелевий сплав]]<br/>([[Мідь|Cu]]80-81 %, [[Нікель|Ni]]19-20 %)</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Рубчастий</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Щит з номіналом,<br/> рік карбування,<br/>рослинний орнамент</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Напис: ''«СССР»'',<br/>герб СРСР</small></center>
|rowspan="3"| <center>1935-1946<br/>1948-1957</center>
|rowspan="3"| <center><small>31 грудня</small><br/>1960</small></center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:15 коп. СССР 1938 г.jpg|130px]]
| <center><big>15</big></center>
| <center>19,56</center>
| <center>1,2</center>
| <center>2,5</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:20 коп. СССР 1938 г.jpg|145px]]
| <center><big>20</big></center>
| <center>21,84</center>
| <center>1,4</center>
| <center>3,6</center>
|}
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:yellow"
! <center>'''Тиражі монет зразка 1935 року'''<ref name="Тиражи монет СССР"/></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%;" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9;
|- align="center"
! style="background:#B0C4DE;" | Рік
! style="background:#B0C4DE;" | 1 копійка
! style="background:#B0C4DE;" | 2 копійки
! style="background:#B0C4DE;" | 3 копійки
! style="background:#B0C4DE;" | 5 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 10 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 15 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 20 копійок
|-align="center"
|rowspan="1"|1935
|{{так|66 405 000}}
|{{так|81 121 097}}
|{{так|58 302 602}}
|{{так|11 735 000}}
|{{так|94 028 937}}
|{{так|59 574 042}}
|{{так|67 360 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1936
|{{так|128 709 000}}
|{{так|31 182 675}}
|{{так|57 768 550}}
|{{так|4 806 000}}
|{{так|121 537 743}}
|{{так|51 614 838}}
|{{так|51 503 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1937
|{{так|97 600 000}}
|{{так|84 923 700}}
|{{так|39 484 200}}
|{{так|7 130 000}}
|{{так|61 008 010}}
|{{так|53 394 660}}
|{{так|71 815 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1938
|{{так|159 225 000}}
|{{так|121 754 303}}
|{{так|69 643 798}}
|{{так|18 430 000}}
|{{так|65 507 110}}
|{{так|47 395 260}}
|{{так|48 200 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1939
|{{так|238 300 000}}
|{{так|117 506 300}}
|{{так|93 795 800}}
|{{так|26 760 000}}
|{{так|87 409 920}}
|{{так|66 126 720}}
|{{так|58 150 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1940
|{{так|213 050 000}}
|{{так|121 736 130}}
|{{так|101 842 580}}
|{{так|49 400 000}}
|{{так|63 956 890}}
|{{так|45 928 740}}
|{{так|40 150 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1941
|{{так|65 150 000}}
|{{так|86 478 740}}
|{{так|47 880 840}}
|{{так|25 570 000}}
|{{так|25 804 950}}
|{{так|32 995 700}}
|{{так|11 500 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1942 <small>(КМД)</small>
| —
|{{так|450}}
|{{так|749 700}}
|{{так|210 000}}
|{{так|600 750}}
|{{так|4 999 500}}
|{{так|100 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1943 <small>(КМД)</small>
|{{так|200 000}}
|{{так|6 383 210}}
|{{так|13 677 860}}
|{{так|11 840 000}}
|{{так|21 886 563}}
|{{так|45 522 114}}
|{{так|80 295 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1944 <small>(КМД)<br/>(ЛМД)</small>
| —<br/>—
|{{так|5 281 908<br/>—}}
|{{так|11 653 728<br/>—}}
|{{так|9 220 000<br/>—}}
|{{так|32 108 620<br/>9 136 557}}
|{{так|57 460 946<br/>13 543 090}}
|{{так|51 850 000<br/>18 944 126}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1945 <small>(КМД)<br/>(ЛМД)</small>
|{{так|12 490 000<br/>—}}
|{{так|8 260 517<br/>—}}
|{{так|51 106 322<br/>—}}
|{{так|27 731 000<br/>—}}
|{{так|43 329 386<br/>19 705 435}}
|{{так|62 567 076<br/>39 116 088}}
|{{так|54 280 000<br/>37 705 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1946 <small>(КМД)<br/>(ЛМД)</small>
|{{так|36 435 000 <br/>13 745 000}}
|{{так|21 438 637<br/>24 163 770}}
|{{так|6 059 242<br/>39 925 600}}
|{{так|6 946 000<br/>25 858 000}}
|{{так|16 391 740<br/>87 806 800}}
|{{так|11 598 840<br/>108 855 558}}
|{{так|20 235 000<br/>82 460 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1947
|{{так|43 495 000}}
|{{так|10 189 500}}
|{{так|65 935 300}}
|{{так|76 282 000}}
|{{так|52 420 900}}
|{{так|139 252 800}}
|{{так|133 645 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1948
|{{так|103 100 000}}
|{{так|129 608 000}}
|{{так|130 014 600}}
|{{так|80 001 000}}
|{{так|176 001 700}}
|{{так|144 958 700}}
|{{так|126 765 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1949
|{{так|20 150 000}}
|{{так|20 318 100}}
|{{так|30 171 600}}
|{{так|20 250 000}}
|{{так|88 815 900}}
|{{так|107 402 800}}
|{{так|116 150 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1950
|{{так|275 950 000}}
|{{так|125 687 800}}
|{{так|146 274 800}}
|{{так|90 890 000}}
|{{так|189 910 400}}
|{{так|69 326 400}}
|{{так|101 500 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1951
|{{так|151 000 000}}
|{{так|125 687 800}}
|{{так|96 736 290}}
|{{так|37 788 000}}
|{{так|117 302 478}}
|{{так|83 178 348}}
|{{так|46 100 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1952
|{{так|100 100 000}}
|{{так|115 043 069}}
|{{так|71 752 954}}
|{{так|51 010 000}}
|{{так|126 014 230}}
|{{так|94 857 180}}
|{{так|76 000 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1953
|{{так|120 350 000}}
|{{так|105 060 050}}
|{{так|100 043 300}}
|{{так|54 140 000}}
|{{так|157 718 080}}
|{{так|120 521 280}}
|{{так|87 150 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1954
|{{так|210 000 000}}
|{{так|120 770 660}}
|{{так|117 719 560}}
|{{так|80 430 000}}
|{{так|307 637 870}}
|{{так|252 441 420}}
|{{так|230 950 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1955
|{{так|210 000 000}}
|{{так|120 421 520}}
|{{так|119 152 320}}
|{{так|82 040 000}}
|{{так|252 031 640}}
|{{так|210 912 240}}
|{{так|193 300 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1956
|{{так|50 000 000}}
|{{так|190 205 530}}
|{{так|134 162 980}}
|{{так|74 310 000}}
|{{так|285 734 500}}
|{{так|229 977 000}}
|{{так|207 600 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1957
|{{так|120 000 000}}
|{{так|130 457 270}}
|{{так|137 061 820}}
|{{так|85 560 000}}
|{{так|274 735 550}}
|{{так|236 976 300}}
|{{так|216 950 000}}
|}
{{colend}}
|}

==== Казначейські і банківські білети зразка 1937 і 1938 років ====
У 1937 році була випущена нова серія білетів Державного банку СРСР, що надійшли в обіг на початку 1938 року, а саме купюри номіналом в 1, 3, 5 і 10 червінців. Вони були різного формату, друкувалися на щільному білому папері без водяних знаків. Лицьова сторона всіх купюр друкувалася металографським способом. зворотна сторона на купюрі в 10 червінців виконувалася металографічним друком, на купюрах в 3 і 5 червінців&nbsp;— типографським по орловській сітці, на купюрі в 1 червінець&nbsp;— орловським друком чотирма кольорами.<ref name="bonistikaweb" /> Ці грошові знаки стали першими радянськими банкнотами, на яких був зображений портрет засновника Радянської держави [[Ленін Володимир Ілліч|В.&nbsp;І.&nbsp;Ульянова-Леніна]], виконаний художником [[Еберлінг Альфред Рудольфович|А.&nbsp;Р.&nbsp;Еберлінгом]]. Випуск банкнот був приурочений до 20-річчя [[Жовтневий переворот|Жовтневої соціалістичної революції]].<ref name="bonistikaweb" /> Надалі зображення Леніна стало обов'язковим атрибутом всіх радянських банкнот номіналом понад 10 карбованців. Білети Державного банку СРСР зразка 1937 року однотипні за оформленням. На їх лицьовій стороні праворуч в овальній рамці містився портрет Леніна, ліворуч в рамці з орнаментом велика цифра номіналу. Кожен білет був обрамлений широким гільйоширним одноколірним орнаментом. На лицьовій стороні також містилася назва купюри ''«Білет Державного банку Союзу РСР»'', номінал прописом і дрібними цифрами у чотирьох кутах, двічі повторений шестизначний номер з дволітерною серією.<ref name="bonistikaweb" /> Вперше після грошової реформи Г.&nbsp;Я.&nbsp;Сокольникова 1924 року був відсутній напис про обмін білетів на золото і розмір золотого вмісту, а з'явився напис, який ні до чого не зобов'язував: ''«Банківські білети забезпечуються золотом, дорогоцінними металами та іншими активами Державного банку»''. На лицьову сторону банкнот був поміщений герб Радянського Союзу зразка 1936 року з 11-ма витками стрічки на колосках (до 9 союзних республік додалися перетворені з автономних в союзні [[Казахська Радянська Соціалістична Республіка|Казахська РСР]] і [[Киргизька Радянська Соціалістична Республіка|Киргизька РСР]]). зворотна сторона купюр містила в центрі велику цифру номіналу у гільйоширній віньєтці, рік випуску ''«1937»'' та письмове позначення номіналу. Воно було повторено 11-ма мовами радянських республік згідно з Конституцією СРСР 1936 року&nbsp;— російською, українською, білоруською, грузинською, вірменською, азербайджанською, туркменською, узбецькою, таджицькою, казахською та киргизькою.<ref name="bonistikaweb" />

У 1938 році з'явилися в обігу державні казначейські білети номіналом в 1, 3 і 5 карбованців. Ці банкноти, як і попередні, також були різного формату, друкувалися на білому ущільненому папері без водяних знаків.<ref name="bonistikaweb" /> зворотна сторона банкнот цієї серії містила багатокольоровий орловський друк. Лицьова сторона купюри в 1 карбованець містила двокольоровий типографський друк, а купюр в 3 і 5 карбованців однокольоровий металографічний друк.<ref name="bonistikaweb" /> На лицьовій стороні кожної банкноти містилося два (зверху і знизу) шестизначних порядкових номерів і дволітерних серій (іноді зустрічаються однолітерні серії). На купюрі в 1 карбованець серія стояла перед номером, на двох інших купюрах&nbsp;— після номера. Ескізи цієї серії грошових знаків, як і деяких інших, були створені художником І.&nbsp;І.&nbsp;Дубасовим.<ref name="bonistikaweb" />

Тематика малюнків, що розміщувалася на лицьовій стороні банкнот, зображала настрої, що панували в радянському суспільстві в передвоєнні роки.<ref name="bonistikaweb" /> На жовто-коричневій купюрі в 1 карбованець містилося зображення [[шахтар]]я, що тримає на плечі [[відбійний молоток]], у цьому був натяк на ідею [[стаханівський рух|стахановського руху]]. На темно-зеленій купюрі в 3 карбованця зображені два [[червоноармієць|червоноармійця]] в похідному спорядженні, що вказувало на складне міжнародне становище напередодні Другої світової війни і необхідність зміцнення обороноздатності СРСР. На темно-синій купюрі в 5 карбованців&nbsp;— [[льотчик]] з [[парашут]]ом на тлі [[літак]]а, що вказувало на значні успіхи радянської авіації 30-х років [[XX століття]].<ref name="bonistikaweb" />

Крім того, на лицьовій стороні банкнот була позначена їх повна назва ''«Державний казначейський білет СРСР»'', вказівка номіналу цифрами і прописом, герб СРСР, рік випуску ''«1938»'' і напис: ''«Державні казначейські білети забезпечуються всім надбанням Союзу РСР і обов'язкові до прийому на всій території СРСР в усіх платежах для всіх установ, підприємств та осіб за номінальною вартістю»''. зворотна сторона казначейських білетів містила позначення номіналу цифрами і прописом 11-ма мовами союзних республік. Ці банкноти були останнім випуском паперових грошей СРСР до грошової реформи 1947 року, коли і були вилучені.<ref name="bonistikaweb" />

{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="11"|Банкноти зразка 1937 і 1938 років
|-
! colspan="2" | Зображення !! rowspan="2" | Номінал !! rowspan="2" | Розміри <br/> <small>(мм)</small> !! rowspan="2" | Основні <br/> кольори !! colspan="3" | Опис !! rowspan="2" | Дата <br/> введення !! rowspan="2" | Роки <br/> друку !! rowspan="2" | Дата <br/>вилучення
|-
! Лицьова<br/> сторона !! зворотна<br/> сторона !! Лицьова<br/> сторона !! зворотна<br/> сторона !! Водяний <br/>знак
|-
!colspan="11"|Державні казначейські білети СРСР
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1rouble1938b.jpg|126px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1rouble1938a.jpg|126px]]
| <center><big>1 <br/>карбованець</big></center>
| <center>125×60</center>
| <center><small>Коричневий<br/>помаранчевий</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом<br/> російською, герб СРСР, напис про забезпечення, рік випуску,<br/> портрет шахтаря</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Номінал цифрами і прописом мовами<br/> республік СРСР</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Відсутній</small></center>
|rowspan="3"| <center>1938</center>
|rowspan="3"| <center>1938</center>
|rowspan="3"| <center>1947</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3roubles1938b.jpg|136px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3roubles1938a.jpg|136px]]
| <center><big>3 <br/>карбованця</big></center>
| <center>135×67</center>
| <center><small>Зелений</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом<br/> російською, герб СРСР, напис про забезпечення, рік випуску,<br/>червоноармійці</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5roubles1938b.jpg|146px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5roubles1938a.jpg|146px]]
| <center><big>5 <br/>карбованців</big></center>
| <center>145×70</center>
| <center><small>Синій</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом<br/> російською мовою, герб СРСР, напис про забезпечення, рік <br/>випуску, льотчик на тлі літака</small></center>
|-
!colspan="11"|Білети Державного банку Союзу РСР
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1chervonetz1937a.jpg|162px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1chervonetz1937b.jpg|162px]]
| <center><big>1 <br/>червінець</big></center>
| <center>161×80</center>
| <center><small>Сірий</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Портрет В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна,<br/> номінал цифрами і<br/> прописом російською,<br/> герб СРСР,<br/> напис про забезпечення</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Номінал цифрами і прописом мовами<br/> республік СРСР, рік випуску</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Відсутній</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>січень</small><br/>1938</center>
|rowspan="4"| <center>1937</center>
|rowspan="4"| <center>1947</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3chervontza1937a.jpg|172px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3chervontza1937b.jpg|172px]]
| <center><big>3 <br/>червінця</big></center>
| <center>171×88</center>
| <center><small>Червоний<br/>коричневий</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5roubles1937b.JPG|181px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5roubles1937a.jpg|181px]]
| <center><big>5 <br/>червінців</big></center>
| <center>180×91</center>
| <center><small>Зелений</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:Десять червонцев.jpg|193px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:10roubles1937a.jpg|193px]]
| <center><big>10 <br/>червінців</big></center>
| <center>192×100</center>
| <center><small>Чорний</small></center>
|}
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:palegreen"
! <center>'''Банкноти зразка 1937 і 1938 років'''<ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1937_1938_KB.htm|title=Государственные казначейские билеты СССР 1938 г|website=fox-notes.ru|accessdate=22 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1937_1938.htm|title=Билеты Государственного Банка СССР 1937 г|website=fox-notes.ru|accessdate=22 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
|-
!colspan="4"|Державний Банк СРСР<br/><small>Типографія [[Держзнак|ГОЗНАК]]</small>
|-
!Номінал!!Дата<br/>на купюрі!!Різновиди!!Нумерація
|-
!colspan="4"|Білет Державного банку Союза РСР<br/><small>Билет Государственного банка Союза ССР</small>
|-
!colspan="4"|Купюри зразка 1937 року
|-
|'''1 червінець'''||1937||<center>—</center>||000000 ХХ, 000000 Хх, 000000 хХ, 000000 Х
|- 	
|'''3 червінця'''||1937||<center>—</center>||000000 ХХ, 000000 Хх, 000000 хХ, 000000 Х
|- 	
|'''5 червінців'''||1937||<center>—</center>||000000 ХХ, 000000 Хх, 000000 хХ, 000000 Х
|- 	
|'''10 червінців'''||1937||<center>—</center>||000000 ХХ, 000000 Хх, 000000 хХ, 000000 Х
|-  	    		  				
!colspan="4"|Державний казначейський білет СРСР<br/><small>Государственный казначейский билет СССР</small>
|-
!colspan="4"|Купюри зразка 1938 року
|-
|'''1 карбованець'''||1938||<center>—</center>||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000, Х 000000
|-
|'''1 карбованець'''||1938||<center><small>(довжина номера 15 мм)</small></center>||ХХ 000000
|-
|'''1 карбованець'''||1938||<center><small>(довжина номера 17 мм)</small></center>||ХХ 000000
|-
|'''3 карбованця'''||1938||<center>—</center>||000000 ХХ, 000000 Хх, 000000 хХ, 000000 Х
|-  						
|'''5 карбованців'''||1938||<center>—</center>||000000 ХХ, 000000 Хх, 000000 хХ, 000000 Х
|}
{{colend}}
|}

=== Карбованець після реформи 1947 року ===

==== Казначейські і банківські білети зразка 1947 року ====
В ході грошової реформи 1947 року були випущені нові банкноти 7-и номіналів, які поділялися на казначейські та банківські білети. Казначейські білети були трьох номіналів (1, 3, і 5 карбованців), мали однакове оформлення, зображення були виконані вертикально. На їхній лицьовій стороні було зображено Державний герб СРСР зразка 1946 року з 16-ма витками стрічки на колоссях за кількістю союзних республік. Вказувалося найменування банкнот ''«Державний казначейський білет»'', номінал цифрами та прописом 16-ма мовами союзних республік, рік випуску ''«1947»'' і шестизначний номер з дволітерною серією. Герб, написи номіналу були обрамлені декоративним орнаментом з листя і віньєток. На зворотній стороні повторювалося позначення номіналу цифрами і прописом російською мовою. Містилися тексти: ''«Державні казначейські білети забезпечуються всім надбанням Союзу РСР і обов'язкові до прийому на всій території СРСР в усіх платежах для всіх установ, підприємств та осіб за номінальною вартістю»'' і ''«Підробка державних казначейських білетів переслідується за законом»''. Казначейські білети друкувалися на ущільненому папері і відрізнялися один від одного розмірами. Автором ескізів цих був купюр був І.&nbsp;І.&nbsp;Дубасов.<ref name="bonistikaweb">{{cite book|url=http://www.bonistikaweb.ru/KNIGI/baura.htm|title=Бумажно-денежное обращение на территории Беларуси в XVIII—XX веках|date=2003|website=bonistikaweb.ru|publisher=БАЮРА О.М.|accessdate=25 січня 2015|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170406164346/http://www.bonistikaweb.ru/KNIGI/baura.htm|archivedate=6 квітня 2017|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref>

Банківські білети випускалися чотирьох номіналів. 10, 25, 50 і 100 карбованців невеликий різний розмір, зображення були виконані горизонтально. На них вказувалося найменування ''«Білет Державного банку СРСР»''. На лицьовій стороні банкнот в лівій частині містився портрет В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна, відтворений за фотографією [[Оцуп Петро Адольфович|П.&nbsp;А.&nbsp;Оцупа]], зробленої 16 жовтня 1918 року в Кремлівському кабінеті. Державний герб СРСР на банкнотах в 10 і 25 карбованців був поміщений на зворотному боці в лівому верхньому кутку, на купюрах в 50 і 100 карбованців&nbsp;— в центрі лицьової сторони. На лицьовій і зворотній сторонах купюр в 10, 25 і 50 карбованців містилися різні однотонні орнаментальні композиції на кольоровому тлі з переливами, утвореному складним переплетінням візерункових ліній. На зворотній стороні ста карбованців був малюнок: вид на [[Московський кремль|Кремль]] з боку [[Москва (річка)|Москви-ріки]]. Номінал позначався цифрами з обох сторін банкнот і прописом 16-ма мовами в тій же послідовності, що й на казначейських білетах, а саме російською, українською, білоруською, азербайджанською, грузинською, вірменською, туркменською, узбецькою, таджицькою, казахською, киргизькою, карельською, молдавською, литовською, латиською та естонською. Для написів грузинською і вірменською мовами використані національні абетки, для карельської, литовської, латиської та естонської мов&nbsp;— [[Латинська абетка|латиниця]], іншими мовами&nbsp;— [[кирилиця]].<ref name="bonistikaweb" /> Позначення номіналу мовами республік СРСР на купюрах в 10, 25 і 50 карбованців містилося на зворотній стороні, а на ста карбованцях&nbsp;— на лицьовій стороні. Також купюри від 10 до 100 карбованців містили тексти: ''«Підробка білетів Державного банку СРСР переслідується за законом»'' і ''«Банківські білети забезпечуються золотом, дорогоцінними металами та іншими активами Державного банку»'', хоча золотий вміст радянських грошей було умовним поняттям.<ref name="bonistikaweb" /> На всіх банківських білетах були шестизначні номери і дволітерні серії.
[[Файл:Фрагменты гербов СССР 1947, 1957.jpg|міні|праворуч|150пкс|<center>1947 рік 1957 рік</center>]]

Водяні знаки на купюрах від 1 до 25 карбованців&nbsp;— п'ятикутні зірки, на купюрах 50 і 100 карбованців&nbsp;— портрет В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна в правій частині на вільному від друку полі.<ref>{{cite web|url=http://narkop.livejournal.com/60750.html|title=БУМАЖНЫЕ ДЕНЬГИ (БАНКНОТЫ) СССР ОБРАЗЦА 1947 ГОДА|website=narkop.livejournal.com|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref>

У березні 1957 року були випущені банкноти зразка 1947 року, які відрізнялися від попередніх випусків лише тим, що в їх оформленні було враховано одну обставину&nbsp;— СРСР став складатися не з 16, а з 15 союзних республік. Карело-Фінська РСР була перетворена в Карельську АРСР в складі РРФСР, що призвело до змін в зображенні державного герба СРСР: на банкнотах замість 16-и стрічок, стало 15. Також було змінено згідно з Конституцією СРСР і послідовність напису номіналу грошових знаків 15-ма мовами союзних республік&nbsp;— російською, українською, білоруською, узбецькою, казахською, грузинською, азербайджанською, литовською, молдавською, латиською, киргизькою, таджицькою, вірменською, туркменською і естонською.<ref name="bonistikaweb" /> Незважаючи на зміну дизайну в 1957 році, на купюрах і далі вказувалася дата ''«1947»''.

Зростання інфляції (прихованої від населення) змушувало весь час збільшувати грошову масу. У зв'язку з цим за період 1957—1960 років було випущено приблизно стільки ж купюр, скільки з 1947 по 1956 рік.<ref name="russian-money.ru 1" /> Купюри зразка 1947 року через свій великий розмір були схожими з грошима Російської імперії. В народі вони одразу отримали назву «Сталінські онучі» ({{lang-ru|«Сталинские портянки»}}). Якість їх виробництва на ті часи вважалася дуже високою (щільний папір, безліч захисних ознак). Незважаючи на архаїчний дизайн, нові купюри в повній мірі підкреслювали комуністичний устрій держави.<ref name="russian-money.ru 1">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/Articles.aspx?type=content&id=80#label|title=Денежные знаки образца 1947 года|website=russian-money.ru|accessdate=4 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref> Банкноти зразка 1947 року були в обігу до грошової реформи 1961 року.

{|class="wikitable collapsible" style="font-size: 90%"
!colspan=11|Банкноти зразка 1947 року
|-
!colspan=2| Зображення !!rowspan=2| Номінал <br/><small>(карбованців)</small> !!rowspan=2| Розміри <br/><small>(мм)</small> !!rowspan=2| Основний <br/>колір !!colspan=3| Опис !!rowspan=2| Дата<br/>випуску !!rowspan=2| Дата<br/>вилучення
|-
! Лицьова сторона!! зворотна сторона !! Лицьова сторона !! зворотна сторона !! Водяний знак
|-
!colspan=11|Державні казначейські білети СРСР
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1rouble1947b.jpg|82px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:1rouble1947a.jpg|82px]]
| <center><big>1</big></center>
| <center>82×124</center>
|<center><small>Бежевий<br/>блакитний</small></center>
|Rowspan="3"|<center><small>Номінал цифрою і прописом мовами <br/> республік СРСР, герб СРСР, рік випуску</small></center>
|<center><small>Номінал цифрою і прописом російською, написи про забезпечення і покарання за підробку, серп і молот на тлі снопа пшениці</small></center>
|rowspan=3| <center>П'ятикутні зірки<br/>[[Файл:Водяний знак 1947.jpg|60пкс]]</center>
|rowspan=3| <center><small>16 грудня</small><br/>1947<br/><br/><small>Березень</small><br/>1957<br/><small>15 мов і стрічок</small></center>
|rowspan=3| <center><small>1 квітня</small><br/>1961</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3roubles1947b.jpg|86px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3roubles1947a.jpg|86px]]
| <center><big>3</big></center>
| <center>86×133</center>
|<center><small>Зелений<br/>рожевий</small></center>
|<center><small>Номінал цифрою і прописом російською, написи про забезпечення і покарання за підробку</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5roubles1947b.jpg|88px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:5roubles1947a.jpg|88px]]
| <center><big>5</big></center>
| <center>88×143</center>
|<center><small>Блакитний <br/> помаранчевий</small></center>
|<center><small>Номінал цифрою і прописом російською, написи про забезпечення і покарання за підробку, серп і молот</small></center>
|-
!colspan=11|Білети Державного банку СРСР
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:10roubles1947b.jpg|158px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:10roubles1947a.jpg|158px]]
| <center><big>10</big></center>
| <center>158×92</center>
| <center><small>Рожевий<br/> блакитний</small></center>
|<center><small>Портрет В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна анфас, номінал цифрою і прописом російською, серп і молот</small></center>
|rowspan=1|<center><small>Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, герб СРСР, рік випуску, напис про забезпечення і покарання за підробку</small></center>
|rowspan=2| <center>П'ятикутні зірки<br/>[[Файл:Водяний знак 1947.jpg|60пкс]]</center>
|rowspan=4| <center><small>16 грудня</small><br/>1947<br/><br/><small>Березень</small><br/>1957<br/><small>15 мов і стрічок</small></center>
|rowspan=4| <center><small>1 квітня</small><br/>1961</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:25roubles1947b.jpg|169px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:25roubles1947a.jpg|169px]]
| <center><big>25</big></center>
| <center>169×95</center>
| <center><small>Блакитний<br/> зелений</small></center>
|<center><small>Портрет В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна анфас, номінал цифрою і прописом російською, напис про забезпечення</small></center>
|rowspan=1|<center><small>Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, герб СРСР, рік випуску, напис про покарання за підробку</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 50 1947 F.jpg|218px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 50 1947 B.jpg|218px]]
| <center><big>50</big></center>
| <center>218×103</center>
| <center><small>Зелений<br/> рожевий</small></center>
|<center><small>Портрет В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна анфас, номінал цифрою і прописом російською, герб СРСР, напис про покарання за підробку</small></center>
|rowspan=1|<center><small>Номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, рік випуску, напис про забезпечення</small></center>
|rowspan=2| <center>В.&nbsp;І.&nbsp;Ленін<br/>[[Файл:Водяний знак Ленін 1947.jpg|60пкс]]</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 100 1947 F.jpg|230px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 100 1947 B.jpg|230px]]
| <center><big>100</big></center>
| <center>230×115</center>
| <center><small>Кремовий<br/> рожевий</small></center>
|<center><small>Портрет В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна анфас, номінал цифрою і прописом мовами республік СРСР, напис про забезпечення</small></center>
|<center><small>Номінал цифрою і прописом російською, напис про покарання за підробку, панорама Кремля з Софійською набережною</small></center>
|}
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:palegreen"
! <center>'''Банкноти зразка 1947 року'''<ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1947_1957.htm|title=Государственные казначейские билеты СССР 1947 г|date=2015|website= fox-notes.ru|publisher=|accessdate=4 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
Банкноти зразка 1947 року мають два типи шрифту нумератора. Перший тип відрізняється більш прямими цифрами та літерами в серії ([[нумератор]] I типу&nbsp;— цей шрифт ще називають «гострими літерами»). Другий тип (нумератор IІ типу&nbsp;— букви і цифри заокруглені) зустрічається рідше.<ref name="russian-money.ru 1" />
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="4"|Державний Банк СРСР<br/><small>Типографія [[Держзнак|ГОЗНАК]]</small>
|-
!colspan="4"|Державний казначейський білет СРСР<br/><small>Государственный казначейский билет СССР</small>
|-
!colspan="4"| Випуск 1947 року <br/><small>(16 стрічок у гербі)</small>
|-
!Номінал!!Дата<br/>на купюрі!!Різновиди!!Нумерація
|-
|'''1 карбованець'''||1947||Нумератор I типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000, хх 000000
|-
|'''1 карбованець'''||1947||Нумератор II типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000, хх 000000
|-
|'''3 карбованця'''||1947||Нумератор I типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000, хх 000000
|-
|'''3 карбованця'''||1947||Нумератор II типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000, хх 000000
|-
|'''5 карбованців'''||1947||Нумератор I типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000, хх 000000
|-		
|'''5 карбованців'''||1947||Нумератор II типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000, хх 000000
|-		  				
!colspan="4"| Білет Державного банку СРСР<br/><small>Билет Государственного банка СССР</small>
|-
!colspan="4"| Випуск 1947 року<br/><small>(16 стрічок у гербі)</small>
|-
|'''10 карбованців'''||1947||Нумератор I типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000, хх 000000
|-
|'''10 карбованців'''||1947||Нумератор II типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000
|-		
|'''25 карбованців'''||1947||Нумератор I типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000, хх 000000
|-
|'''25 карбованців'''||1947||Нумератор II типу||ХХ 000000, Хх 000000
|-
|'''50 карбованців'''||1947||Нумератор I типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000, хх 000000
|-
|'''100 карбованців'''||1947||Нумератор I типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000, хх 000000
|-		  				
!colspan="4"| Державний казначейський білет СРСР<br/><small>Государственный казначейский билет СССР</small>
|-
!colspan="4"| Випуск 1957 року<br/><small>(15 стрічок у гербі)</small>
|-
|'''1 карбованець'''||1947 <small>(1957)</small>|| Нумератор I типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000, хх 000000
|-
|'''3 карбованця'''||1947 <small>(1957)</small> ||Нумератор I типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000
|-
|'''5 карбованців'''||1947 <small>(1957)</small> ||Нумератор I типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000
|- 		  				
!colspan="4"| Білет Державного банку СРСР<br/><small>Билет Государственного банка СССР</small>
|-
!colspan="4"| Випуск 1957 року<br/><small>(15 стрічок у гербі)</small>
|-
|'''10 карбованців'''||1947 <small>(1957)</small>||Нумератор I типу||ХХ 000000, Хх 000000, хХ 000000
|-
|'''25 карбованців'''||1947 <small>(1957)</small> ||Нумератор I типу||ХХ 000000, Хх 000000
|-
|'''50 карбованців'''||1947 <small>(1957)</small>|| Нумератор I типу||ХХ 000000
|-
|'''100 карбованців'''||1947 <small>(1957)</small>||Нумератор I типу||ХХ 000000
|}
{{colend}}
|}

=== Карбованець після реформи 1961 року ===

==== Казначейські і банківські білети зразка 1961 року ====
Прагнення до мінімалізму за часів [[Хрущовська відлига|хрущовської відлиги]] призвело до заміни старих незручних грошей новими, краще захищеними від підробки, але значно менших розмірів.<ref name="russian-money.ru 15" /> Були випущені нові паперові гроші зразка 1961 року, що, як і попередні, поділялися на Державні казначейські білети номіналом 1, 3 і 5 карбованців і білети Державного банку номіналом в 10, 25, 50 і 100 карбованців. На тлі великих за розмірами купюр старого зразка (1947 року) нові банкноти виглядали «несерйозно», в народі їх стали називати «хрущовськими фантиками» ({{lang-ru|«Хрущёвские фантики»}}).<ref name="russian-money.ru 15">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?id=7#label|title=Советские деньги 1961-1992 годов|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref> Найменшим був номінал в 1 карбованець, інші попарно мали однакові розміри: 3 і 5 карбованців, 10 і 25, 50 та 100 карбованців. Однаковість в розмірах полегшувала роботу фабрикам Держзнаку і численним фінансовим органам під час перерахунку готівкових сум шляхом використання спеціальних рахункових автоматів.

Всі банкноти зразка 1961 року були різнокольоровими, мали горизонтальне розташування малюнку. Основними кольорами банкнот були жовто-коричневий (1 і 100 карбованців), зелений (3 і 50 карбованців), блакитний (5 карбованців), червоний (10 карбованців), фіолетовий (25 карбованців).<ref>{{cite web|url=http://3monety.ru/blog/sovetskie-bumazhnye-rubli-1961-goda-kak-nazyvalis-raznoidnosti-i-ceny/|title=Советские бумажные рубли 1961 года: как назывались, разновидности и цены|website=3monety.ru|accessdate=25 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>

На лицьовій стороні 1, 3 і 5 карбованців вказувалися назва банкнот ''«Державний казначейський білет СРСР»'', номінал цифрами та прописом, семизначний номер з дволітерною серією, державний герб СРСР зразка 1956 року, напис ''«Державні казначейські білети забезпечуються всім надбанням Союзу РСР і обов'язкові до прийому на всій території СРСР в усіх платежах для всіх установ, підприємств та осіб за номінальною вартістю»'', а також рік випуску ''«1961»''.<ref name="bonistikaweb" /> Купюра в 1 карбованець була без малюнків, вона містила тільки декоративні орнаменти.<ref name="bonistikaweb" /> Лицьова сторона 3-х карбованців містила зображення з видом на Московський Кремль з боку Москви-ріки, а 5 карбованців&nbsp;— зображення Спаської вежі Московського Кремля.<ref name="bonistikaweb" /> зворотна сторона всіх трьох купюр казначейських білетів була однотипною, вона складалася з віньєток й інших декоративних форм, містила позначення номіналу цифрами та прописом 15-ма мовами союзних республік і текст ''«Підробка державних казначейських білетів переслідується за законом»''.<ref name="bonistikaweb" /> У лівій частині зворотної сторони кожної банкноти було вертикальне біле поле з цифрою номіналу знизу, а на лицьовій стороні праворуч зверху. Всі казначейські білети мали однаковий водяний знак по всьому полю у вигляді темних і світлих п'ятикутних зірок.<ref name="bonistikaweb" /><ref name="russian-money.ru 17">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=207#label|title=1 рубль 1961 (кліше Б)|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> Такі ж водяні знаки мали купюри в 10 і 25 карбованців.

У банкнот номіналом 10, 25, 50 і 100 карбованців на лицьовій стороні вказувалася їх офіційна назва ''«Білет Державного Банку СРСР»'', герб СРСР, номінал цифрами та прописом, текст ''«Банківські білети забезпечуються золотом, дорогоцінними металами та іншими активами Державного банку»'' і декоративні візерунки.<ref name="bonistikaweb" /> На всіх чотирьох номіналах був поміщений портрет (за барельєфом М.&nbsp;О.&nbsp;Соколова) В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна в овальній рамці, на купюрі в 10 карбованців він був розміщений праворуч, а портрет дивиться ліворуч, на решті купюр портрет дивився праворуч.<ref name="bonistikaweb" /> Права частина всіх купюр мала біле вертикальне поле, знизу якого цифра номіналу на тлі розетки, під нею вказувався рік випуску ''«1961»''.<ref name="bonistikaweb" /> зворотна сторона цих купюр містила по два семизначних номери з дволітерною серією, абревіатуру держави, номінал цифрами і прописом 15-ма мовами та напис про покарання за підробку.<ref name="bonistikaweb" /> На зворотній стороні двох найбільших номіналів були малюнки. На 50 карбованцях зображено Тайницьку вежу Московського Кремля і [[Великий Кремлівський палац]] в овальній рамці, на [[100 карбованців (1961)|100 карбованцях]]&nbsp;— панорама Московського Кремля з Водовзводною вежею на передньому плані.<ref name="bonistikaweb" /><ref>{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/Articles.aspx?type=content&id=38|title=50 рублей 1961|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> Водяний знак 50-ти і 100-а карбованців зображав портрет В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна на білому полі.<ref name="russian-money.ru 19" />

На банкнотах зразка 1961 року застосовувався [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовий]] захист від підробки, який являв собою безліч розкиданих по полю купюри крапок. Купюри в 10 і 25 карбованців ділилися на два типи: з ультрафіолетовим захистом і без нього. Всі купюри номіналом в 50 і 100 карбованців мали цей вид захисту. Купюри в 1, 3 та 5 карбованців виготовлялися без ультрафіолетового захисту.<ref name="russian-money.ru 16">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/Articles.aspx?type=content&id=38|title=Банкноты СССР 1961-1992 года. Стоимость. Разновидности|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>

У банкнот зразка 1961 року зустрічається два типи паперу. Папір першого типу має матову поверхню, крім того він має легкий відтінок кольору купюри. У 10 карбованців —червонуватий відтінок, у 25 карбованців&nbsp;— фіолетовий тощо. Папір другого типу поширеніший, він має білий колір і глянцеву поверхню з однієї сторони.<ref name="russian-money.ru 19">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/PaperMoney.aspx?type=content&id=213#label|title=100 рублей 1961|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref><ref name="russian-money.ru 16" /><ref name="russian-money.ru 16" /> Також існує кілька різновидів купюр номіналом від 1 до 10 карбованців з використанням офсетного, орловського і металографічного методу друку.<ref name="russian-money.ru 16" /> Лицьова сторона купюр у 25, 50 і 100 карбованців друкувалася металографічним методом по двокольоровій сітці. На зворотній стороні цих номіналів сітка друкувалася орловським методом з використання 5 кольорів.<ref>{{cite web|url=http://www.coinsplanet.ru/articles/banknoty-pojavivshiesja-posle-denezhnoi-.html|title=Банкноты, появившиеся после денежной реформы 1961 года|website=coinsplanet.ru|accessdate=25 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref>

Ескізи лицьового боку казначейських і банківських білетів СРСР зразка 1961 року виконані художником С.&nbsp;О.&nbsp;Поманським, а зворотного&nbsp;— І.&nbsp;І.&nbsp;Дубасовим. Банкноти зразка 1961 року перебували в обігу в незмінному вигляді протягом тридцяти років.<ref name="bonistikaweb" />
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="10"|Банкноти зразка 1961 року
|-
! colspan="2" | Зображення !! rowspan="2" | Номінал <br/> <small>(карбованців)</small> !! rowspan="2" | Розміри <br/> <small>(мм)</small> !! rowspan="2" | Основні<br/> кольори !!colspan= "3" | Опис !! rowspan="2" | Дата <br/> виходу !! rowspan="2" | Дата <br/> вилучення
|-
! Лицьова сторона !! зворотна сторона !! Лицьова сторона !! зворотна сторона !! Водяний<br/> знак
|-
!colspan="10"|Державні казначейські білети СРСР
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:Rouble-1961-Paper-1-Obverse.jpg|106px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:Rouble-1961-Paper-1-Reverse.jpg|106px]]
| <center><big>1</big></center>
| <center>105×53</center>
| <center><small>Жовто-<br/>коричневий</small></center>
| <center><small>Герб СРСР, номінал,<br/> напис про забезпечення</small></center>
| rowspan="3" | <center><small>Номінал цифрами і прописом <br/> офіційними мовами республік СРСР,<br/>напис про покарання за підробку</small></center>
| rowspan="3" | <center><small>Темні і світлі <br/> 5-кінцеві зірки<br/>[[Файл:Водяной знак звёзды с банкнот СССР 1961, 1991, 1992 годов.JPG|центр|65px]]</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>1 січня</small><br/>1961</center>
|rowspan="3"| <center><small>31 грудня</small><br/>1993</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:Soviet Union-1961 Bill 3 Obverse.jpg|114px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:3 советских рубля 1961 г. Реверс.jpg|114px]]
| <center><big>3</big></center>
|rowspan="2"| <center>113×57</center>
| <center><small>Зелений</small></center>
| <center><small>Герб СРСР, номінал, <br/> вид на Московський кремль,<br/> напис про забезпечення</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:Soviet Union-1961-Bill-5-Obverse.jpg|114px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:Soviet Union-1961-Bill-5-Reverse.jpg|114px]]
|<center><big>5</big></center>
|<center><small>Блакитний</small></center>
|<center><small>Герб СРСР, номінал, <br/> Спаська вежа Московського Кремля,<br/> напис про забезпечення</small></center>
|-
!colspan="10"|Білети Державного банку СРСР
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 10 1961 obverse.jpg|125px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 10 1961 reverse.jpg|125px]]
| <center><big>10</big></center>
|rowspan="2"| <center>124×62</center>
| <center><small>Червоний</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Профіль В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна, герб СРСР,<br/>номінал цифрами і прописом,<br/>напис про забезпечення</small></center>
|rowspan="2"| <center><small> Номінал цифрами і прописом <br/> офіційними мовами республік СРСР,<br/>напис про покарання за підробку</small></center>
|rowspan="2"| <center><small> Темні і світлі <br/> 5-кінцеві зірки<br/>[[Файл:Водяной знак звёзды с банкнот СССР 1961, 1991, 1992 годов.JPG|центр|65px]]</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>1 січня</small><br/>1961</center>
|rowspan="1"| <center><small>31 грудня</small><br/>1993</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:Soviet Union-1961-Bill-25-Obverse.jpg|125px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:Soviet Union-1961-Bill-25-Reverse.jpg|125px]]
| <center><big>25</big></center>
| <center><small>Фіолетовий</small></center>
| <center><small>26 липня</small><br/>1993</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 50 1961 obverse.jpg|141px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 50 1961 reverse.jpg|141px]]
| <center><big>50</big></center>
|rowspan="2"| <center>140×71</center>
| <center><small>Зелений</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом<br/> офіційними мовами республік СРСР,<br/>[[Великий Кремлівський палац]],<br/>Тайницька вежа,<br/>напис про покарання за підробку</small></center>
| rowspan="2" | <center><small> Профіль <br/>В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна <br/> [[Файл:Водяной знак Ленин с банкнот СССР 1961 - 1991 годов.JPG|центр|65px]]</small></center>
| rowspan="2" | <center><small>23 січня</small><br/>1991</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 100 1961 obverse.jpg|141px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 100 1961 reverse.jpg|141px]]
| <center><big>[[100 карбованців (1961)|100]]</big></center>
| <center><small>Жовто-<br/>коричневий</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом<br/> офіційними мовами республік СРСР,<br/>Водовзводна вежа,<br/>напис про покарання за підробку</small></center>
|}

{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:palegreen"
! <center>'''Банкноти зразка 1961 року'''<ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1961.htm|title=Государственные казначейские билеты СССР 1961 г|website=fox-notes.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1961_BILET.htm|title=Билеты Государственного банка СССР 1961 г|website=fox-notes.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
<center><big>'''Різновиди банкнот'''</big></center>

<span style="color:#CF4030">'''Напрямок водяного знака'''</span>

Водяний знак одного карбованця 1961 року буває двох типів: зірки нахилені праворуч і зірки нахилені ліворуч.<ref name="russian-money.ru 16" />

<span style="color:#CF4030">'''Типи друку'''</span>

Купюри зразка 1961 року номіналом в 1, 3, 5 і 10 карбованців мають 3 види друку: офсетний, орловський і металографія. Найрідкіснішою є металографія, найчастіше зустрічається офсетний друк. Також зустрічається чергування типів друку: з однієї сторони банкноти один тип, а з другої сторони&nbsp;— інший.<ref name="russian-money.ru 16" />
[[Файл:Типи друку на радянських грошах.JPG|міні|центр|400пкс|<center>Типи друку: <small>(ліворуч-праворуч)</small><br/>офсетний, орловський, металографія]]</center>

<span style="color:#CF4030">'''Кліше банкнот'''</span>

Лицьова сторона одного карбованця 1961 року також буває двох типів. Відрізняються вони правою верхньою частиною лінії, що оперізує ліву нижню одиницю. [[Кліше]] «А» має невелику «колючку» над лінією, а кліше «Б» її не має.<ref name="russian-money.ru 16" />
[[Файл:Клише радянського карбованця.JPG|міні|центр|350пкс|<center>Типи кліше одного карбованця (1961):<br/><small>(ліворуч-праворуч)</small><br/>кліше «А», кліше «Б»</center>]]

<span style="color:#CF4030">'''Типи паперу'''</span>

У банкнот зразка 1961 року зустрічається два типи паперу. Папір першого типу має матову поверхню, крім цього, він має легкий відтінок кольору купюри. У 10-и карбованців це червонуватий відтінок, у 25 карбованців&nbsp;— фіолетовий тощо. Папір другого типу поширеніший, він має білий колір і глянцеву поверхню з однієї сторони.<ref name="russian-money.ru 16" />
[[Файл:Типи паперу на радянських грошах.JPG|міні|центр|300пкс|<center>Типи паперу: <small>(ліворуч-праворуч)</small><br/>І тип&nbsp;— матовий, ІІ тип&nbsp;— глянцевий</center>]]

<span style="color:#CF4030">'''Нумератор'''</span>

У банкнот зразка 1961 року номіналом від 1 до 5 карбованців нумератор серії буває двох видів. Довжина букв з першим типом нумератора на кілька міліметрів коротше, ніж довжина букв з другим типом нумератора. Крім того, перший тип простіший (присутні в основному рівні лінії). Купюри номіналом 10, 25, 50 і 100 карбованців мають тільки перший тип нумератора.<ref name="russian-money.ru 16" />
[[Файл:Типи шрифту на радянських грошах 1961 року.JPG|міні|центр|200пкс|<center>Типи шрифту:<br/><small>(ліворуч-праворуч)</small><br/>шрифт І типу, шрифт ІІ типу</center>]]

<span style="color:#CF4030">'''Ультрафіолетовий захист'''</span>

Банкноти зразка 1961 року номіналом в 10 і 25 карбованців діляться на два типи: з ультрафіолетовим захистом і без нього. Всі купюри номіналом в 50 і 100 карбованців мають ультрафіолетовий захист, а всі купюри номіналом в 1, 3 і 5 карбованців виготовлялися без застосування цього захисту. На банкнотах зразка 1961 року ультрафіолетовий захист від підробки має вигляд безлічі розкиданих по полю купюри крапок, які видно лише за ультрафіолетового світла. Купюри номіналом в 10 і 25 карбованців без ультрафіолетового штампа зустрічаються рідко. Купюра в 25 карбованців може мати ультрафіолетовий штамп жовтого або фіолетового кольорів. 25 карбованців з фіолетовим штампом зустрічається рідше ніж з жовтим.<ref name="russian-money.ru 16" /></center>

<center><big>'''Таблиця з переліком типів банкнот'''</big></center>
</small>
{|class="wikitable" style="font-size: 90%;" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9;
!colspan="5"|Державний Банк СРСР<br/><small>Типографія ГОЗНАК</small>
|-
!Номінал!!Дата<br/>на купюрі!!Різновид!!Нумерація
|-
!colspan="5"|Державний казначейський білет СРСР<br/><small>Государственный казначейский билет СССР</small><br/><small>зразка 1961 року</small>
|-
|'''1 карбованець'''||1961|| Папір 1 тип. АВ металографія, кліше тип А. РВ орловський друк. Нумератор I тип|| ХХ 0000000, Хх 0000000
|-
|'''1 карбованець'''||1961|| Папір 2 тип. АВ металографія, кліше тип А. РВ орловський друк. Нумератор I тип|| хХ 0000000, хх 0000000
|-
|'''1 карбованець'''||1961|| Папір 2 тип. АВ металографія, кліше тип Б. РВ орловський друк. Нумератор I тип|| хХ 0000000, хх 0000000
|-
|'''1 карбованець'''||1961|| Папір 2 тип. АВ металографія, кліше тип А. РВ орловський друк. Нумератор II тип|| ХХ 0000000, Хх 0000000
|-
|'''1 карбованець'''||1961|| Папір 2 тип. АВ металографія, кліше тип Б. РВ орловський друк. Нумератор II тип|| ХХ 0000000, Хх 0000000
|-
|'''1 карбованець'''||1961|| Папір 2 тип. АВ металографія, кліше тип А. РВ офсет. Нумератор II тип|| Хх 0000000
|-
|'''1 карбованець'''||1961|| Папір 2 тип. АВ офсет. РВ офсет. Нумератор II тип. ВЗ //|| Хх 0000000, хХ 0000000
|-
|'''1 карбованець'''||1961|| Папір 2 тип. АВ офсет. РВ офсет. Нумератор II тип. ВЗ \\|| ХХ 0000000, хХ 0000000
|-
|'''1 карбованець'''||1961|| Серія заміщення|| Ях 0000000
|-
|'''1 карбованець'''||1961|| Серія заміщення|| Ях 0000000
|-
|'''1 карбованець'''||1961|| Серія заміщення|| ях 0000000
|-
|'''3 карбованця'''||1961|| Папір 1 тип. Нумератор I тип|| ХХ 0000000, Хх 0000000
|-
|'''3 карбованця'''||1961|| Папір 2 тип. Нумератор I тип|| Хх 0000000, хХ 0000000, хх 0000000
|-
|'''3 карбованця'''||1961|| Папір 2 тип. Нумератор II тип|| ХХ 0000000
|-
|'''3 карбованця'''||1961|| Серія заміщення|| яч 0000000
|-
|'''5 карбованців'''||1961|| Папір 1 тип. РВ орловський друк. Нумератор I тип|| ХХ 0000000
|-
|'''5 карбованців'''||1961|| Папір 2 тип. РВ орловський друк. Нумератор I тип|| Хх 0000000, хХ 0000000, хх 0000000
|-
|'''5 карбованців'''||1961|| Папір 2 тип. РВ офсет. Нумератор I тип|| хх 0000000
|-
|'''5 карбованців'''||1961|| Папір 2 тип. РВ орловський друк. Нумератор II тип|| XX 0000000
|-
|'''5 карбованців'''||1961|| Серія заміщення|| ЯА 0000000
|-
!colspan="5"|Білет Державного банкуСРСР<br/><small>Билет Государственного банка СССР</small><br/><small>зразка 1961 року</small>
|-
|'''10 карбованців'''||1961|| Папір 1 тип. РВ орловський і типографський друк. УФ захисту немає|| ХХ 0000000
|-
|'''10 карбованців'''||1961|| Папір 2 тип. РВ орловський і типографський друк. УФ захисту немає|| ХХ 0000000, ХХ 0000000, хХ 0000000
|-
|'''10 карбованців'''||1961|| Папір 2 тип. РВ орловський і типографський друк. УФ захист є|| ХХ 0000000, хХ 0000000, хх 0000000
|-
|'''10 карбованців'''||1961|| Папір 2 тип. РВ офсет. УФ захист є|| хХ 0000000, хх 0000000
|-
|'''10 карбованців'''||1961|| Серія заміщення|| ях 0000000
|-
|'''25 карбованців'''||1961|| Папір 1 тип. УФ захисту немає||ХХ 0000000
|-
|'''25 карбованців'''||1961|| Папір 2 тип. УФ захисту немає||ХХ 0000000
|-
|'''25 карбованців'''||1961|| Папір 2 тип. УФ захист є&nbsp;— фіолетового кольору||ХХ 0000000, ХХ 0000000
|-
|'''25 карбованців'''||1961|| Папір 2 тип. УФ захист є&nbsp;— жовто-зелено кольору|| ХХ 0000000
|-
|'''25 карбованців'''||1961|| Серія заміщення||ях 0000000
|-
|'''50 карбованців'''||1961|| Папір 1 тип|| ХХ 0000000
|-
|'''50 карбованців'''||1961|| Папір 2 тип|| ХХ 0000000
|-
|'''50 карбованців'''||1961|| Серія заміщення|| ях 0000000
|-
|'''100 карбованців'''||1961|| Папір 1 тип|| ХХ 0000000
|-
|'''100 карбованців'''||1961|| Папір 2 тип. Розетка з променями салатового кольору|| ХХ 0000000
|-
|'''100 карбованців'''||1961|| Папір 2 тип. Розетка з променями зеленого кольору||ХХ 0000000
|-
|'''100 карбованців'''||1961|| Серія заміщення||ях 0000000
|}</center>
'''''Примітки:'''''
* <span style="color:Blue">Папір 1 тип</span>: матова поверхня, без глянцю.
* <span style="color:Blue">Папір 2 тип</span>: яскраво-білий, поверхня з глянцем.
* <span style="color:Blue">АВ</span>: лицьова сторона.
* <span style="color:Blue">РВ</span>: зворотна сторона.
* <span style="color:Blue">Кліше тип «А»</span>: має ''«колючку»'' над лінією.
* <span style="color:Blue">Кліше тип «Б»</span>: немає ''«колючки»'' над лінією.
* <span style="color:Blue">Нумератор I тип</span>: довжина букв на кілька міліметрів менша.
* <span style="color:Blue">Нумератор II тип</span>: великі букви.
* <span style="color:Blue">ВЗ //</span>: напрямок зірок водяного знаку праворуч.
* <span style="color:Blue">ВЗ \\</span>: напрямок зірок водяного знаку ліворуч.
* <span style="color:Blue">УФ</span>: ультрафіолетовий захист.
* <span style="color:Blue">Серія заміщення</span>: коли під час випуску грошей знаходять брак, то браковані купюри замінюють банкнотами ''«заміщення»'' з таким же номіналом, але спеціальних серій. Робиться це для того, щоб контролювати кількість випущених грошей.
{{colend}}
|}

==== Монети зразка 1961 року ====
Грошова реформа 1961 року, проведена одночасно зі зміною масштабу цін, вимагала заміни обігових монет, що і було втілено протягом січня-березня 1961 року<ref name="itacoins" />. Крім традиційного набору номіналів в 1, 2, 3 і 5 копійок з мідно-[[цинк]]ово-[[Манган|марганцевого]] сплаву (сплав ЛМц-58-2: [[мідь|Cu]]58-60 %, [[цинк|Zn]]37-39 %, [[Манган|Mn]]1-2 %) і в 10, 15 і 20 копійок з мідно-цинково-нікелевого сплаву (сплав Н-10: [[мідь|Cu]]58 %, [[цинк|Zn]]30 %, [[Нікель|Ni]]12 %) вперше з 20-х років з'явилися монети нових номіналів у 50 копійок і 1 карбованець, з того ж сплаву. Монети від 1 до 20 копійок зберегли розміри попередніх випусків.<ref>{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/(S(hvpx3545xikjgp45m1e10s55))/Coins.aspx?id=126#label|title=Монеты образца 1961 года номиналом 10, 15 и 20 копеек|website=russian-money.ru|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref> Вся серія отримала нове, досить однакове оформлення. Вміщені на них цифри та літери стали більш заокругленими, на лицьовій стороні був стандартний вінок з гілок дуба і колосся пшениці, який виходив з черепашки знизу або виходив від дати випуску монети (на номіналах в 10, 15 і 20 копійок).<ref name="pidruchniki" /> На монетах в 10, 15 і 20 копійок замість слова ''«коп»'', як це було на аналогічних номіналах попереднього зразка, номінал став позначатися повністю: «копійок». На зворотному боці монет містився герб СРСР зразка 1956 року. У номіналів від 1 до 50 копійок під гербом була абревіатура ''«СССР»'', а на 1 карбованці вказувалася повна назва країни словами навколо герба: ''«Союз Радянських Соціалістичних Республік»''.<ref name="itacoins">{{cite web|url=http://itacoins.com/coinsussr/coins1961|title=Монеты 1961-1991 года выпуска|date=2015|website=itacoins.com|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref> Гурт монет: номіналами від 1 до 20 копійок&nbsp;— рубчастий, а монет в 50 копійок і 1 карбованець був гладеньким з написами, що позначали номінал і рік карбування, які розділяли зірки.<ref>{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/(S(hvpx3545xikjgp45m1e10s55))/Coins.aspx?type=content&id=1598#label|title=1 рубль 1964|website=russian-money.ru|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref> З 1961 року монети цього типу карбувалися майже щорічно.<ref name="pidruchniki" />

Дизайн монет зразка 1961 року був розроблений ще у 50-х роках. 24 лютого 1958 року Рада Міністрів СРСР Постановою «Про виготовлення монет нового номіналу і сплаву» затвердила малюнки, зразки і опис монет нового зразка. Підготовка до карбування монет почалася на Ленінградському монетному дворі в березні 1958 року. Виготовлення самих же монет проводилося з літа і було закінчено на початку наступного року. Монети карбувалися 12 різних номіналів&nbsp;— від 1 копійки до 5 карбованців. Таким чином, виготовлявся не тільки звичайний набір монет з семи номіналів від 1 до 20 копійок, але й карбувалися монети більших номіналів в 50 копійок, 1, 2, 3 і 5 карбованці.<ref>{{cite web|url=http://mdrussia.ru/topic/260-monety-sssr-1958-goda-cena-foto-stoimost/|title=Монеты СССР 1958 года: цена, фото, стоимость|website=mdrussia.ru|accessdate=1 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref> Монетна реформа 1958 року за задумом тодішнього керівника М.&nbsp;С.&nbsp;Хрущова повинна була забезпечити продаж товарів населенню через торгівельні автомати, які були пристосовані до прийому монет будь-якого номіналу, за [[ревальвація|ревальваційним]] курсом 1:10. Ця ідея прийшла до Хрущова після відвідування країн капіталістичного світу, де існувала система роздрібної торгівлі товарами через автомати.<ref name="ark74.ru" /> У 1958 році в усі відділення Державного банку країни були розіслані викарбувані в достатній кількості монети, але через невідомі причини грошова реформа була відкладена. Всю кількість монет було повернуто в Держбанк і направлено на переплавку. Але невелика частина випущених в 1958 році монет потрапила в обіг. Це були монети дрібних номіналів, до 50 копійок. Монети більших номіналів в обіг не надійшли. Згодом дизайн монет від 1 копійки до 1 карбованця 1958 року послужив оформленням аналогічних номіналів, випущених в 1961 році.<ref name="ark74.ru">{{cite web|url=http://ark74.ru/blog/blog_9.html|title=Денежная «монетная реформа 1958 года», которая могла состояться, но не состоялась|website=ark74.ru|accessdate=1 лютого 2017}} {{ref-ru}}</ref>

У ході підготовки до грошової реформи 1961 року також порушувалося питання про доцільність випуску монети номіналом в 1/2 копійки, оскільки в ході перерахунку цін і тарифів неминуче повинні були утворитися інтервали в 0,5 копійки. Однак пропозицію про введення 1/2 копійки не було прийнято, оскільки за своїми розмірами і вагою монета номіналом в 1 копійку стояла на межі практичної зручності для щоденного застосування. Зближення ваги і розмірів двох монет різних номіналів неминуче потягло б за собою помилки і зловживання.<ref name="great-country.ru" />

Монети зразка 1961 року випускалися протягом тридцяти одного року. На монетах, випущених 1991 року, під гербом ставився знак монетного двору&nbsp;— літера «м» або «л» (існують рідкісні варіанти без знака, іноді зустрічається знак і на 5 копійках 1990 року).<ref>{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/(S(hvpx3545xikjgp45m1e10s55))/Coins.aspx?id=125#group_0|title=Монеты 1961 года выпуска|website=russian-money.ru|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref> Формально монети зразка 1961 року залишалися законним платіжним засобом в Росії до 1 січня 1999 року.<ref>{{cite web|url=https://www.banknotik.ru/coins/ussr/2-kopejki-1961|title=Монеты 1961 года выпуска|website=www.banknotik.ru|accessdate=3 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref> До 2003 року їх можна було обміняти в управліннях Банку Росії в кількостях, кратних 1 новій копійці.
[[Файл:Monetnyj-dvor-razlichie.jpg|міні|праворуч|200пкс|<center>Позначка монетного двору на монетах 1991 року</center>]]
{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="11"|Монети зразка 1961 року
|-
!rowspan="2"| Зображення !!rowspan="2"| Номінал !!rowspan="2"| Діаметр<br/><small>(мм)</small>!!rowspan="2"|Товщина<br/><small>(мм)</small>!!rowspan="2"| Маса<br/><small>(г)</small> !!rowspan="2"| Матеріал !!colspan="3"| Опис !!rowspan="2"| Роки випуску!!rowspan="2"|Дата<br/>вилучення
|-
! Гурт !! Реверс !! Аверс
|- {{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:1 копейка СССР 1990 г.jpg|100px]]
| <center><big>1 <br/>копійка</big></center>
| <center>15</center>
| <center>0.9</center>
| <center>1</center>
|rowspan="4"| <center><small>Мідно-<br/>цинково-марганцевий<br/> сплав<br/>([[мідь|Cu]]58-60 %, [[цинк|Zn]]37-39 %,<br/> [[Манган|Mn]]1-2 %)</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Рубчастий</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Номінал,<br/> рік випуску,<br/>рослинний<br/> орнамент</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Напис ''«СССР»'',<br/>герб СРСР</small></center>
|rowspan="2"|<center>1961-1991</center>
|rowspan="4"|<center><small>1 січня</small><br/>1999</center>
|- {{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:2 копейки СССР 1973 г.jpg|120px]]
| <center><big>2 <br/>копійки</big></center>
| <center>18</center>
| <center>1.1</center>
| <center>2</center>
|- {{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:3Kopeks1977.PNG|146px]]
| <center><big>3 <br/>копійки</big></center>
| <center>22</center>
| <center>1,3</center>
| <center>3</center>
|rowspan="2"|<center>1961-1963<br/>1965-1991</center>
|- {{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:5Kopeks1989.PNG|166px]]
| <center><big>5 <br/>копійок</big></center>
| <center>25</center>
| <center>1.5</center>
| <center>5</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:10 копеек СССР 1983 г.jpg|115px]]
| <center><big>10 <br/>копійок</big></center>
| <center>17,27</center>
| <center>1.2</center>
| <center>1,8</center>
|rowspan="5"| <center><small>Мідно-цинково-<br/>нікелевий сплав<br/>([[мідь|Cu]]58 %, [[цинк|Zn]]30 %, [[Нікель|Ni]]12 %)</small></center>
|rowspan="3"| <center><small>Рубчастий</small></center>
|rowspan="5"| <center><small>Номінал,<br/> рік випуску,<br/>рослинний<br/> орнамент</small></center>
|rowspan="4"| <center><small>Напис ''«СССР»'',<br/>герб СРСР</small></center>
|rowspan="3"|<center>1961-1963<br/>1965-1991</center>
|rowspan="5"|<center><small>1 січня</small><br/>1999</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:15 копеек СССР 1983 г.jpg|130px]]
| <center><big>15 <br/>копійок</big></center>
| <center>19,56</center>
| <center>1.3</center>
| <center>2,5</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:20 копеек СССР 1982 г.jpg|145px]]
| <center><big>20 <br/>копійок</big></center>
| <center>21,8</center>
| <center>1.5</center>
| <center>3,4</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:50 копеек СССР 1978 г.jpg|159px]]
| <center><big>50 <br/>копійок</big></center>
| <center>24</center>
| <center>1,7</center>
| <center>4,4</center>
|<center><small>Плаский з написом<br/>''«50 копеек»'',<br/>рік випуску,<br/> дві зірки</small></center>
|rowspan="2"|<center>1961-1991</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:1 ruble 1988.jpg|179px]]
| <center><big>1 <br/>карбованець</big></center>
| <center>27</center>
| <center>1,9</center>
| <center>7,5</center>
| <center><small>Плаский з написом<br/>''«один рубль»'',<br/>рік випуску,<br/> дві зірки</small></center>
| <center><small>Напис <br/>''«Союз Советских<br/>Социалистических<br/> Республик»'', герб СРСР</small></center>
|}
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:yellow"
! <center>'''Тиражі монет зразка 1961 року'''<ref>{{cite web|url=http://ussr-coins.ru/circulation_regular_coins_ussr/|title=Тиражи монет СССР|date= |website=ussr-coins.ru|publisher=|accessdate=3 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%;" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9;
|- align="center"
! style="background:#B0C4DE;" | Рік
! style="background:#B0C4DE;" | 1 копійка
! style="background:#B0C4DE;" | 2 копійки
! style="background:#B0C4DE;" | 3 копійки
! style="background:#B0C4DE;" | 5 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 10 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 15 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 20 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 50 копійок
! style="background:#B0C4DE;" | 1 карбованець
|-align="center"
|rowspan="1"|1961
|{{так|335 750 000}}
|{{так|378 599 830}}
|{{так|253 781 780}}
|{{так|293 010 000}}
|{{так|528 067 120}}
|{{так|364 641 672}}
|{{так|319 610 186}}
|{{так|101 720 000}}
|{{так|60 940 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1962
|{{так|502 200 000}}
|{{так|151 670 608}}
|{{так|34 332 928}}
|{{так|123 830 000}}
|{{так|252 490 000}}
|{{так|445 021 920}}
|{{так|236 676 060}}
|{{так|2 040 000}}
|{{так|3 690 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1963
|{{так|605 450 000}}
|{{так|303 200 400}}
|{{так|666 400}}
|{{так|17 472 000}}
|{{так|37 340 000}}
|{{так|6 584 032}}
|{{так|1 339 476}}
|{{так|3 000 000}}
|{{так|3 000 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1964
|{{так|251 635 000}}
|{{так|51 762 500}}
|—
|—
|—
|—
|—
|{{так|48 158 000}}
|{{так|39 186 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1965
|{{так|675 000 000}}
|{{так|64 125 000}}
|{{так|74 900}}
|{{так|75 000}}
|{{так|75 000}}
|{{так|73 300}}
|{{так|75 000}}
|{{так|13 244 000}}
|{{так|6 970 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1966
|{{так|428 985 000}}
|{{так|51 930 000}}
|{{так|22 219 425}}
|{{так|13 341 000}}
|{{так|?}}
|{{так|2 026 000}}
|{{так|5 545 000}}
|{{так|7 386 000}}
|{{так|28 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1967
|{{так|720 400 000}}
|{{так|92 200 000}}
|{{так|37 604 025}}
|{{так|173 600}}
|{{так|150 000}}
|{{так|153 300}}
|{{так|152 500}}
|{{так|4 080 000}}
|{{так|150 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1968
|{{так|900 000 000}}
|{{так|275 000 000}}
|{{так|66 709 890}}
|{{так|75 000}}
|{{так|85 000}}
|{{так|80 000}}
|{{так|75 000}}
|{{так|54 000}}
|{{так|75 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1969
|{{так|1 133 400 000}}
|{{так|301 500 000}}
|{{так|68 607 990}}
|{{так|101 200}}
|{{так|50 900 000}}
|{{так|90 000}}
|{{так|100 000}}
|{{так|4 000 000}}
|{{так|100 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1970
|{{так|803 000 000}}
|{{так|454 200 000}}
|{{так|267 732 000}}
|{{так|160 800}}
|{{так|80 000 000}}
|{{так|93 300}}
|{{так|90 020}}
|{{так|92 000}}
|{{так|95 000}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1971
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1972
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1973
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1974
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1975
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1976
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1977
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1978
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1979
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1980
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1981
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1982
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1983
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1984
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1985
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1986
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1987
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1988
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1989
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1990
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|-align="center"
|rowspan="1"|1991
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|{{так|?}}
|}
{{colend}}
|}

==== Пам'ятні і ювілейні монети 1965—1991 років ====
[[Файл:Монети присвячені Олімпіаді 80 в футлярі.JPG|міні|праворуч|240пкс|<center>Серія пам'ятних монет в 1 карбованець, присвячених [[Літні Олімпійські ігри 1980|Олімпіаді-80]], в футлярі з сертифікатом</center>]]
{{main|Пам'ятні, ювілейні і інвестиційні монети СРСР}}
В 1965—1991 роках на Московському і Ленінградському монетних дворах карбувалися [[Пам'ятні, ювілейні і інвестиційні монети СРСР|пам'ятні і ювілейні монети СРСР]]. Монети випускалися на честь різних ювілейних подій, ювілеїв видатних особистостей, а також пам'ятників архітектури і тварин. Всього було випущено 163 монети. Монети випускалися трьох видів: звичайної якості, [[пруф]] і [[анциркулейтед]].<ref name="russian-money.ru 18" />

Карбувалися дві категорії монет: з недорогоцінних металів (мідно-нікелевий сплав і [[Біметалева монета|біметал]]) номіналом 10, 15, 20, 50 копійок і 1, 3 та 5 карбованців та з дорогоцінних металів (срібло, золото, [[платина]] і [[паладій]]) номіналом 3, 5, 10, 25, 50, 100 і 150 карбованців.

Монети з недорогоцінних металів звичайної якості карбування надходили в обіг, а екземпляри високої якості (пруф і анциркулейтед) можна було купити в сувенірних магазинах, на спеціальних заходах тощо.<ref name="russian-money.ru 18">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/(S(hvpx3545xikjgp45m1e10s55))/Coins.aspx?id=71#label|title=Юбилейные и памятные монеты СССР из недрагоценных металлов|website=russian-money.ru|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref> Монети з дорогоцінних металів випускалися лише високої якості карбування, в обіг не надходили і йшли в основному на експорт.

Ювілейні та пам'ятні монети приймалися в будь-якому магазині за номінальною вартістю.<ref name="russian-money.ru 20" />

{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:yellow"
! <center>[[Пам'ятні, ювілейні і інвестиційні монети СРСР|Пам'ятні і ювілейні монети СРСР 1965—1991 років]]<ref name="russian-money.ru 20">{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/(S(hvpx3545xikjgp45m1e10s55))/Coins.aspx?id=91#label|title=Серебряные юбилейные и памятные монеты СССР|website=russian-money.ru|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/(S(hvpx3545xikjgp45m1e10s55))/Articles.aspx?type=content&id=43#label|title=Каталог юбилейных и памятных рублей СССР из недрагоценных металлов (1965-1991)|website=russian-money.ru|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/(S(hvpx3545xikjgp45m1e10s55))/Coins.aspx?id=68#label|title=Золотые юбилейные и памятные монеты СССР|website=russian-money.ru|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/(S(hvpx3545xikjgp45m1e10s55))/Coins.aspx?id=70#label|title=Палладиевые юбилейные и памятные монеты СССР|website=russian-money.ru|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.russian-money.ru/(S(hvpx3545xikjgp45m1e10s55))/Coins.aspx?id=69#label|title=Платиновые юбилейные и памятные монеты СССР|website=russian-money.ru|accessdate=1 лютого 2015}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 100%"
!colspan="3"| (1965—1991)
|-
!Рік !! Найменування !! Метал
|-
|1967 ||[[10 копійок «50-річчя Радянської влади»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1967 ||[[15 копійок «50-річчя Радянської влади»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1967 ||[[20 копійок «50-річчя Радянської влади»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1967 ||[[50 копійок «50-річчя Радянської влади»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
| 1965 || [[1 карбованець «20-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
| 1967 || [[1 карбованець «50-річчя Радянської влади»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
|1970||[[1 карбованець «100-річчя з дня народження В. І. Леніна»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
| 1975|| [[1 карбованець «30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні (1941–1945)»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
| 1977|| [[1 карбованець «60-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
|1977||[[1 карбованець «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Емблема Олімпіади)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1978||[[1 карбованець «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Кремль)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1979||[[1 карбованець «Ігри XXII Олімпіади в Москві (МДУ)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1979||[[1 карбованець «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Освоєння космосу)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1980||[[1 карбованець «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Пам'ятник Юрію Долгорукому)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1980||[[1 карбованець «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Олімпійський факел)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
| 1981|| [[1 карбованець «20-річчя першого польоту людини в космос — громадянина СРСР Ю. О. Гагаріна»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
| 1981|| [[1 карбованець «Радянсько-болгарська дружба»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
| 1982|| [[1 карбованець «60-річчя утворення СРСР»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
| 1983|| [[1 карбованець «20-річчя першого польоту в космос жінки — громадянки СРСР В. В. Терешкової»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
| 1983|| [[1 карбованець «400-річчя з дня смерті першодрукаря Івана Федорова»]] ||мідно-нікелевий сплав
|-
| 1983||[[1 карбованець «165-річчя з дня народження Карла Маркса»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
|1984|| [[1 карбованець «185-річчя з дня народження поета О. С. Пушкіна»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
| 1984|| [[1 карбованець «150-річчя з дня народження хіміка Д. І. Менделєєва»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
| 1984|| [[1 карбованець «125-річчя з дня народження фізика О. С. Попова»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
| 1985|| [[1 карбованець «115-річчя з дня народження В. І. Леніна»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
| 1985|| [[1 карбованець «165-річчя з дня народження Фрідріха Енгельса»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
|1985 || [[1 карбованець «40-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
|1985 || [[1 карбованець «XII Всесвітній фестиваль молоді та студентів у Москві»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
|1986 ||[[1 карбованець «275-річчя з дня народження М. В. Ломоносова»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
|1986 ||[[1 карбованець «Міжнародний рік миру»]] || мідно-нікелевий сплав
|-
|1987||[[1 карбованець «175-річчя з дня Бородінської битви (Обеліск)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1987||[[1 карбованець «175-річчя з дня Бородінської битви (Барельєф)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1987||[[1 карбованець «70-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1987||[[1 карбованець «130-річчя з дня народження К. Е. Ціолковського»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1988||[[1 карбованець «120-річчя з дня народження О. М. Горького»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1988||[[1 карбованець «160-річчя з дня народження Л. М. Толстого»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1989||[[1 карбованець «175-річчя з дня народження М. Ю. Лермонтова»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1989||[[1 карбованець «150-річчя з дня народження М. П. Мусоргського»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1989||[[1 карбованець «100-річчя з дня народження Хамзи Хакімзаде Ніязі»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1989||[[1 карбованець «175-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1989||[[1 карбованець «100-річчя з дня смерті М. Емінеску»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1990||[[1 карбованець «Г. К. Жуков»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1990||[[1 карбованець «125-річчя з дня народження Яніса Райніса»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1990||[[1 карбованець «500-річчя з дня народження Франциска Скорини»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1990||[[1 карбованець «150-річчя з дня народження П. І. Чайковського»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1990||[[1 карбованець «130-річчя з дня народження А. П. Чехова»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[1 карбованець «100-річчя з дня народження К. В. Іванова»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[1 карбованець «125-річчя з дня народження П. М. Лебедєва»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[1 карбованець «Махтумкулі»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[1 карбованець «550-річчя з дня народження Алішера Навої»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[1 карбованець «850-річчя з дня народження Нізамі Гянджеві»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[1 карбованець «100-річчя з дня народження С. С. Прокоф'єва»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[1 карбованець «XXV літні Олімпійські ігри в Барселоні (Метання списа)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[1 карбованець «XXV літні Олімпійські ігри в Барселоні (Важка атлетика)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[1 карбованець «XXV літні Олімпійські ігри в Барселоні (Легка атлетика)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[1 карбованець «XXV літні Олімпійські ігри в Барселоні (Велоспорт)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[1 карбованець «XXV літні Олімпійські ігри в Барселоні (Боротьба)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[1 карбованець «XXV літні Олімпійські ігри в Барселоні (Стрибки в довжину)»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1987||[[3 карбованці «70-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1989||[[3 карбованці «Всенародна допомога Вірменії у зв'язку з землетрусом»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[3 карбованці «50-річчя розгрому німецько-фашистських військ під Москвою»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1988||[[3 карбованці «1000-річчя давньоруського зодчества (Софійський собор)»]]||срібло
|-
|1988||[[3 карбованці «1000-річчя давньоруського монетного карбування (Срібник Володимира)»]]||срібло
|-
|1989||[[3 карбованці «500-річчя Російської держави (Московський кремль)»]]||срібло
|-
|1989||[[3 карбованці «500-річчя Російської держави (Перші загальноруські монети)»]]||срібло
|-
|1990||[[3 карбованці «500-річчя Російської держави (Флот Петра Великого)»]]||срібло
|-
|1990||[[3 карбованці «500-річчя Російської держави (Петропавлівська фортеця)»]]||срібло
|-
|1991||[[3 карбованці «500-річчя Російської держави (Великий театр)»]]||срібло
|-
|1991||[[3 карбованці «500-річчя Російської держави (Тріумфальна арка)»]]||срібло
|-
|1990||[[3 карбованці «Зустріч у верхах в інтересах дітей»]]||срібло
|-
|1991||[[3 карбованця «30-річчя першого польоту людини в космос»]]||срібло
|-
|1991||[[3 карбованці «250-річчя з дня відкриття Російської Америки (Експедиція Кука в Російську Америку)»]]||срібло
|-
|1991||[[3 карбованці «250-річчя з дня відкриття Російської Америки (Фортеця Росс)»]]||срібло
|-
|1987||[[5 карбованців «70-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1988||[[5 карбованців «Пам'ятник Петру Першому в Ленінграді»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1988||[[5 карбованців «Софійський собор у Києві»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1988||[[5 карбованців «Пам'ятник Тисячоліття Росії в Новгороді»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1989||[[5 карбованців «Благовіщенський собор Московського Кремля»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1989||[[5 карбованців «Ансамбль Регістан у Самарканді»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1989||[[5 карбованців «Собор Покрова на рові в Москві»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1990||[[5 карбованців «Великий палац у Петродворці»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1990||[[5 карбованців «Матенадаран в Єревані»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1990||[[5 карбованців «Успенський собор у Москві»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[5 карбованців «Архангельський собор у Москві»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[5 карбованців «Державний банк»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1991||[[5 карбованців «Пам'ятник Давиду Сасунському в Єревані»]]|| мідно-нікелевий сплав
|-
|1977||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Ленінград)»]]||срібло
|-
|1977||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Таллінн)»]]||срібло
|-
|1977||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Київ)»]]||срібло
|-
|1977||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Мінськ)»]]||срібло
|-
|1978||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Плавання)»]]||срібло
|-
|1978||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Біг)»]]||срібло
|-
|1978||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Конкур)»]]||срібло
|-
|1978||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Стрибки у висоту)»]]||срібло
|-
|1979||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Метання молота)»]]||срібло
|-
|1979||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Важка атлетика)»]]||срібло
|-
|1980||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Гімнастика)»]]||срібло
|-
|1980||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Стрільба з лука)»]]||срібло
|-
|1980||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Городки)»]]||срібло
|-
|1980||[[5 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Ісінді)»]]||срібло
|-
|1991||[[5 карбованців «Червона книга (Рибний пугач)»]]||біметал
|-
|1991||[[5 карбованців «Червона книга (Козел гвинторогий)»]]||біметал
|-
|1991||[[5 карбованців «Російський балет»]]||паладій
|-
|1977||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Ігри XXII Олімпіади)»]]||срібло
|-
|1977||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Карта СРСР)»]]||срібло
|-
|1978||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Велоспорт)»]]||срібло
|-
|1978||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Веслування)»]]||срібло
|-
|1978||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Дожени дівчину)»]]||срібло
|-
|1978||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Стрибки з жердиною)»]]||срібло
|-
|1979||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Баскетбол)»]]||срібло
|-
|1979||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Волейбол)»]]||срібло
|-
|1979||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Боротьба дзюдо)»]]||срібло
|-
|1979||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Бокс)»]]||срібло
|-
|1979||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Гирьовий спорт)»]]||срібло
|-
|1980||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Танець орла і хуреш)»]]||срібло
|-
|1980||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Перетягування канату)»]]||срібло
|-
|1980||[[10 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Гонки на оленячих упряжках)»]]||срібло
|-
|1990||[[10 карбованців «Російський балет» (1990)]]||паладій
|-
|1991||[[10 карбованців «Російський балет» (1991)]]||паладій
|-
|1991||[[10 карбованців «Російський балет» (Unc)]]||золото
|-
|1988||[[25 карбованців «1000-річчя хрещення Русі (Пам'ятник князю Володимиру)»]]||[[паладій]]
|-
|1989||[[25 карбованців «500-річчя Російської держави (Іван ІІІ)»]]||паладій
|-
|1989||[[25 карбованців «Російський балет» (1989)]]||паладій
|-
|1990||[[25 карбованців «Російський балет» (1990)]]||паладій
|-
|1991||[[25 карбованців «Російський балет» (1991)]]||паладій
|-
|1990||[[25 карбованців «500-річчя Російської держави (Петро І)»]]||паладій
|-
|1991||[[25 карбованців «500-річчя Російської держави (Відміна кріпосного права)»]]||паладій
|-
|1990||[[25 карбованців «250-річчя відкриття Російської Америки (Пакетбот «Святий Павло»)»]]||паладій
|-
|1990||[[25 карбованців «250-річчя відкриття Російської Америки (Пакетбот «Святий Петро»)»]]||паладій
|-
|1991||[[25 карбованців «250-річчя відкриття Російської Америки (Гавань трьох святителів)»]]||паладій
|-
|1991||[[25 карбованців «250-річчя відкриття Російської Америки (Новоархангельськ)»]]||паладій
|-
|1991||[[25 карбованців «Російський балет» (Unc)]]||золото
|-
|1991||[[25 карбованців «Російський балет» (Proof)]]||золото
|-
|1988||[[50 карбованців «1000-річчя давньоруської архітектури (Софійський собор)»]]||золото
|-
|1989||[[50 карбованців «500-річчя Російської держави (Успенський собор)»]]||золото
|-
|1990||[[50 карбованців «500-річчя Російської держави (Церква Архангела Гавриїла)»]]||золото
|-
|1991||[[50 карбованців «500-річчя Російської держави (Ісаакіївський собор)»]]||золото
|-
|1991||[[50 карбованців «Російський балет» (Unc)]]||золото
|-
|1991||[[50 карбованців «Російський балет» (Proof)]]||золото
|-
|1977||[[100 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Алегорія «Спорт і світ»)»]]||золото
|-
|1978||[[100 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Стадіон ім. В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна в Лужниках)»]]||золото
|-
|1978||[[100 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Гребний канал в Крилатському)»]]||золото
|-
|1979||[[100 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Велотрек)»]]||золото
|-
|1979||[[100 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Спортивний зал «Дружба»)»]]||золото
|-
|1980||[[100 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Олімпійський вогонь)»]]||золото
|-
|1988||[[100 карбованців «1000-річчя російської монетної справи (Златник Володимира)»]]||золото
|-
|1989||[[100 карбованців «500-річчя Російської держави (Державна печатка Івана III)»]]||золото
|-
|1990||[[100 карбованців «500-річчя Російської держави (Пам'ятник Петру I)»]]||золото
|-
|1991||[[100 карбованців «500-річчя Російської держави (Л. М. Толстой)»]]||золото
|-
|1991||[[100 карбованців «Російський балет» (Unc)]]||золото
|-
|1991||[[100 карбованців «Російський балет» (Proof)]]||золото
|-
|1977||[[150 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Емблема Олімпійських ігор)»]]||платина
|-
|1978||[[150 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Дискобол)»]]||платина
|-
|1979||[[150 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Давньогрецькі борці)»]]||платина
|-
|1980||[[150 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Перегони колісниць)»]]||платина
|-
|1980||[[150 карбованців «Ігри XXII Олімпіади в Москві (Давньогрецькі бігуни)»]]||платина
|-
|1988||[[150 карбованців «1000-річчя давньоруської літератури (Слово о полку Ігоревім)»]]||платина
|-
|1989||[[150 карбованців «500-річчя Російської держави (Стояння на Угрі)»]]||платина
|-
|1990||[[150 карбованців «500-річчя Російської держави (Полтавська битва)»]]||платина
|-
|1991||[[150 карбованців «500-річчя Російської держави (Війна 1812 року)»]]||платина
|-
|1991||[[150 карбованців «250-річчя з дня відкриття Російської Америки (Бот «Святий Гавриїл»)»]]||платина
|-
|1991||[[150 карбованців «250-річчя з дня відкриття Російської Америки (Іоанн Веніамінов)»]]||платина
|}
{{colend}}
|}

=== Карбованець після реформи 1991 року ===

==== Банківські білети зразка 1991 року ====
В ході грошової реформи 1991 року спочатку були випущені 23 січня нові купюри в 50 і 100 карбованців зразка 1991 року.<ref name="ria.ru" /> Старі купюри зразка 1961 року у 50 і 100 карбованців вилучалися, а номінали від 1 до 25 карбованців перебували в обігу нарівні з новими, зразка 1991 року.<ref name="ria.ru">{{cite web |url=https://ria.ru/spravka/20110122/323156316.html|title=Денежная реформа 1991 года в СССР. Справка|date=22.01.2011|website=ria.ru|accessdate=9 січня 2016}} {{ref-ru}}</ref>

27 червня вийшли нові купюри номіналом в 1, 3, 5 і 10 карбованців з датуванням 1991 року.<ref name="money.ru">{{cite web |url=http://www.russian-money.ru/Articles.aspx?type=content&id=38|title=Банкноты СССР 1961-1992 года.|website=russian-money.ru|accessdate=9 січня 2016}} {{ref-ru}}</ref> Паперові гроші зразка 1991 року було випущено за оформленням по аналогії з купюрами 1961 року з додаванням нових кольорів і невеликою зміною елементів оформлення.<ref name="zauralklad.ru">{{cite web |url=http://zauralklad.ru/banknoty1991goda.htm|title=Банкноты 1991 года|website=zauralklad.ru|accessdate=9 січня 2016}} {{ref-ru}}</ref> З тексту на купюрах від 1 до 10 карбованців були прибрані слова, що позначають їхній номінал мовами народів СРСР.<ref name="raritetus.ru" /> На купюрах всіх номіналів зразка 1991 року було позначення ''«Білет Державного Банку СРСР»'', вони друкувалися на білому папері з глянцевою поверхнею з одного боку.<ref name="raritetus.ru">{{cite web |url=https://www.raritetus.ru/texts/bumazhnye-dengi-bony-1923-1992/|title=Банковские билеты образца 1991 года|website=raritetus.ru|accessdate=9 січня 2016}} {{ref-ru}}</ref><ref name="coins.kabb.ru">{{cite web |url=http://coins.kabb.ru/viewtopic.php?f=48&t=3901&start=15|title=Банковские билеты образца 1991 года|website=coins.kabb.ru|accessdate=9 січня 2016}} {{ref-ru}}</ref> На дрібних номіналах металографія змінилася дешевшим у виробництві офсетним друком.<ref name="raritetus.ru" /> У купюр в 1, 3 і 5 карбованців був змінений водяний знак замість темних і світлих зірок, що використовувалися на купюрах зразка 1961 року, з'явився водяний знак у вигляді темних п'ятикутних зірок і темних хвилястих смуг.<ref name="coins.kabb.ru" /> Нова купюра у 25 карбованців не випускалася.<ref name="ria.ru" />

Оскільки друкарні Держзнаку не справлялися з виготовленням зростаючої маси грошових знаків, протягом 1991 року вирішено було запровадити в обіг нові купюри номінальною вартістю 200, 500 та 1000 карбованців, які не встигли надійти у регіональні відділення Держбанку СРСР. Купюри цієї емісії використовувались лише в Російській Федерації.<ref name="pidruchniki" /> 19 березня з'явилася купюра 1000 карбованців, 2 квітня&nbsp;— 200 карбованців, 26 грудня&nbsp;— 500 карбованців. Всі ці нові номінали датувалися 1991 роком.<ref name="money.ru" /> Вони виготовлялися на білому папері з вкрапленням кольорових захисних волокон. Всі три купюри містили водяний знак, який зображав на білому купонному полі портрет В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна.<ref name="money.ru" /> На лицьовій стороні усіх трьох купюр були присутні: напис ''«Білет Державного банку СРСР»'', текст про забезпечення грошей аналогічний дрібнішим номіналам, позначення номіналу цифрами та прописом, портрет В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна в профіль і зображення державного герба СРСР зразка 1956 року.<ref name="petrivka" /> Були відсутні слова, що позначають їхній номінал мовами народів СРСР, усі слова були лише російською мовою. Банкноти містили два семизначні серійні номери.<ref name="coins.kabb.ru" /> зворотна сторона 200 карбованців містила зображення Палацу з'їздів і Троїцької вежі.<ref name="coins.kabb.ru" /> зворотна сторона 500 карбованців містила зображення будівлі Президії ВР СРСР і Спаської вежі.<ref name="coins.kabb.ru" /> Купюра номіналом 1000 карбованців на зворотній стороні містила зображення Собору Василія Блаженного і Спаської вежі з боку Василівського спуску.<ref name="coins.kabb.ru" /> Також зворотній бік всіх трьох купюр містив позначення номіналу цифрами та прописом і текст про покарання за підробку.

{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="11"|Банкноти зразка 1991 року
|-
! colspan="2" | Зображення !! rowspan="2" | Номінал <br/><small>(карбованців)</small> !! rowspan="2" | Розміри <br/><small>(мм)</small> !! rowspan="2" | Основні<br/> кольори !! colspan="3" | Опис !! rowspan="2" | Дата <br/> виходу !! rowspan="2" |Дата<br/>друку!! rowspan="2" | Дата <br/> вилучення
|-
! Лицьова сторона !! Зворотна сторона !! Лицьова сторона !! зворотна сторона !! Водяний знак
|-
!colspan="11"|Білети Державного банку СРСР
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 1 1991 F.jpg|106px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 1 1991 B.jpg|106px]]
| <center><big>1</big></center>
| <center>105×53</center>
| <center><small>Бежевий <br/> червоний</small></center>
| <center><small>Герб СРСР, номінал цифрами і прописом, напис про забезпечення</small></center>
| rowspan="4" | <center><small>Номінал цифрами і прописом <br/> російською мовою, напис про покарання за підробку</small></center>
| rowspan="3" | <center><small>Зірки, <br/>хвилясті смуги <br/>[[Файл:Водяной знак пятиконечные звёзды и волнистые полосы с банкнот СССР 1991-1992 года.jpg|центр|65px]]</small></center>
| rowspan="4"|<center><small>27 червня</small><br/>1991</center>
| rowspan="9" | <center>1991</center>
|rowspan="4"| <center><small>31 грудня</small><br/>1993</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 3 1991 F.jpg|114px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 3 1991 B.jpg|114px]]
| <center><big>3</big></center>
|rowspan="2"| <center>113×57</center>
| <center><small>Зелений<br/>рожевий</small></center>
| <center><small>Герб СРСР, номінал і прописом, <br/> вид на [[Московський кремль]], напис про забезпечення</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 5 1991 F.jpg|114px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 5 1991 B.jpg|114px]]
| <center><big>5</big></center>
| <center><small>Блакитний<br/>рожевий</small></center>
| <center><small>Герб СРСР, номінал і прописом, <br/> Спаська вежа Московського Кремля, напис про забезпечення</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 10 1991 F.jpg|125px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 10 1991 B.jpg|125px]]
| <center><big>10</big></center>
| <center>124×62</center>
| <center><small>Червоний <br/> рожевий</small></center>
| rowspan="6" | <center><small>Профіль В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна, [[герб СРСР]], <br/> номінал цифрами і прописом російською мовою, напис про забезпечення</small></center>
| <center><small>Темні і світлі<br/>зірки</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 50 1991 F.jpg|145px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 50 1991 B.jpg|145px]]
| <center><big>50</big></center>
|rowspan="2"| <center>140×71</center>
| <center><small>Зелений <br/> жовтий</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом<br/> офіційними мовами республік СРСР, <br/> Великий кремлівський палац, Тайницька вежа, напис про покарання за підробку</small></center>
| rowspan="5" | <center><small>профіль Леніна <br/> [[Файл:Водяной знак Ленин с банкнот СССР 1961 - 1991 годов.JPG|центр|65px]]</small></center>
| rowspan="2" | <center><small>23 січня</small><br/>1991</center>
| rowspan="5" | <center><small>26 липня</small><br/>1993</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 100 1991 F.jpg|145px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 100 1991 B.jpg|145px]]
| <center><big>100</big></center>
| <center><small>Бежевий <br/> коричневий <br/> синій</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом<br/> офіційними мовами республік СРСР, <br/> Водовзводна вежа, напис про покарання за підробку</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 200 1991 F.jpg|145px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 200 1991 B.jpg|145px]]
| <center><big>200</big></center>
|rowspan="3"| <center>144×71</center>
| <center><small>Зелений<br/>коричневий</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом російською мовою, Палац З'їздів, Троїцька вежа, напис про покарання за підробку</small></center>
| <center> <small>2 квітня</small><br/>1991</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 500 1991 F.jpg|145px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 500 1991 B.jpg|145px]]
| <center><big>500</big></center>
| <center><small>Червоний <br/> бордовий <br/> зелений</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом російською мовою, будівля президії ВР СРСР, Спаська вежа, напис про покарання за підробку</small></center>
| <center><small>26 грудня</small><br/>1991</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 1000 1991 F.jpg|145px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 1000 1991 B.jpg|145px]]
| <center><big>1000</big></center>
| <center><small>Зелений <br/> коричневий</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом російською мовою, вид на Московський кремль і Собор Василія Блаженного,<br/> напис про покарання за підробку</small></center>
| <center> <small>19 березня</small><br/>1991</center>
|}
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:palegreen"
! <center>'''Банкноти зразка 1991 року'''<ref>{{cite web|url=http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1991.htm|title=Билеты Государственного банка СССР 1991 г|website=fox-notes.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://omonetax.ru/bona91.html|title=Билеты Государственного банка СССР 1991 г|website=omonetax.ru|accessdate=28 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9;
!colspan="5"|Державний Банк СРСР<br/><small>Типографія ГОЗНАК</small>
|-
!Номінал!!Дата<br/>на купюрі!!Нумерація
|-
!colspan="5"|Білет Державного банку СРСР<br/><small>Билет Государственного банка СССР<br/>зразка 1991 року</small>
|-align="center"
|1 карбованець ||1991||ХХ 0000000
|-align="center" 	  	  	  	  	  	
|3 карбованця ||1991||ХХ 0000000
|-align="center" 	  	  	  	  	  	
|5 карбованців ||1991||ХХ 0000000
|-align="center"
|10 карбованців ||1991||ХХ 0000000
|-align="center"	  	  	  	  	  	
|50 карбованців ||1991||ХХ 0000000
|-align="center"	  	  	  	  	  	
|100 карбованців||1991||ХХ 0000000
|-align="center"	  	  	  	  	  	
|200 карбованців||1991||ХХ 0000000
|-align="center"	  	  	  	  	  	
|500 карбованців||1991||ХХ 0000000
|-align="center"
|1000 карбованців||1991||ХХ 0000000
|}
{{colend}}
|}

==== Монети зразка 1991 року ====
Наприкінці 1991 року Держбанком СРСР великими тиражами було випущено в обіг п'ять монет нового зразка номіналами 10 і 50 копійок та 1, 5 і 10 карбованців. Монети мали абсолютно новий дизайн і за своїми технічними параметрами (матеріал, діаметр, товщина, маса) відрізнялися від монет зразка 1961 року, які перебували на той час в обігу.<ref name="ruscoins">{{cite web |url=http://ruscoins.ucoz.com/publ/monety_gkchp/1-1-0-49|title=Монеты ГКЧП|website=ruscoins.ucoz.com|accessdate=28 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> Поява більших номіналів в 5 і 10 карбованців стала відображенням інфляційних процесів, які відбувалися в країні.<ref name="russian-money.ru 23" />

Першою з цієї серії була випущена 6 квітня 1991 року монета в 10 копійок, яка мала нове оформленням і складалася з нового матеріалу (сталь, плакована бронзою). Потім, 29 грудня 1991 року, з'явилися монети номіналами 50 копійок та 1, 5 і 10 карбованців. Також планувалося випустити в обіг монети номіналами в 1, 5 і 20 копійок. У зв'язку з інфляцією необхідність виготовлення цих номіналів відпала.<ref name="russian-money.ru 23" />

Оформлення монет 1991 року було єдиним для всього випуску, за винятком невеликих відмінностей в оформленні реверсу монети в 10 карбованців. Вперше на радянських монетах був відсутній державний герб. На аверсі замість герба СРСР в центральному колі зображена Спаська вежа Московського Кремля і купол будівлі Верховної Ради СРСР, по колу між двох обідків розташовувався напис ''«Державний банк СРСР»''. На реверсі в центрі цифрами і словами вказувався номінал, нижче була розташована риса, розділена знаком монетного двору, ще нижче розташовувалася дата випуску. З боків на реверсі зліва було зображено пшеничний колос, праворуч дубова гілка. Реверс монети в 10 карбованців відрізнявся від дрібніших номіналів такими елементами: вгорі була додана невелика зірка, прибрана риса під позначенням номіналу, зображення колоса та дубового листя мало більшу довжину і оформлення, написання року вказувалося по колу. Монети 50 копійок, 1 і 5 карбованців випускалися з мідно-нікелевого сплаву. Особливістю номіналу в 10 карбованців було в тому, що це перша біметалічна монета СРСР (в кільце з мідно-нікелевого сплаву було вмонтовано бронзову вставку). На момент введення цієї монети в обіг сума в 10 карбованців була досить значною, тому виникло питання посиленого захисту від підробок. Біметал на той момент виглядав ідеальним рішенням через складну технологію виробництва заготовок для таких монет.<ref name="ruscoins" /><ref name="russian-money.ru 23" /><ref name="moneta-russia.ru 25">{{cite web |url=http://moneta-russia.ru/soyuz/bank-sssr-1991/10-rubley-1991-1992-goda-tsena.php|title=10 рублей 1991 года|website=moneta-russia.ru|accessdate=28 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> Великою рідкістю вважаються монети в 10 карбованців з датою ''«1992»'', хоча Радянського Союзу в той час вже не існувало. Ймовірно, що вони були викарбувані в невеликій кількості наприкінці 1991 року.<ref name="moneta-russia.ru 25" />

На Московському монетному дворі карбувалися монети номіналами в 10 копійок, 5 і 10 карбованців. Ленінградський монетний двір карбував монети в 50 копійок, 1, 5 і 10 карбованців. В обігу монети зразка 1991 року зустрічалися дуже рідко і ходили близько року між 1991 та 1992 роками на території Росії, оскільки згодом у зв'язку зі швидким зростанням інфляції необхідність у таких номіналах відпала.<ref>{{cite web |url=http://www.kladpoisk.ru/coins/yubileynye-monety-sssr/nabor-sssr-gkchp-1991-god-5-monet-albom-dlya-monet-v-podarok-/|title=Монеты ГКЧП, выпущенные Государственным Банком СССР в 1991 году|website=kladpoisk.ru|accessdate=28 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> Проте формально вони нарівні з монетами номіналом в 1, 2 і 3 копійки зразка 1961 року й далі залишалися законним платіжним засобом в [[Росія|Росії]] до [[1 січня]] [[1999]] року.<ref name="ruscoins" /><ref name="russian-money.ru 23">{{cite web |url=http://www.russian-money.ru/(S(0nnup345ooqivnzotymger55))/Articles.aspx?type=content&id=82&AspxAutoDetectCookieSupport=1|title=Монеты ГКЧП, выпущенные Государственным Банком СССР в 1991 году|website=russian-money.ru|accessdate=25 січня 2015}} {{ref-ru}}</ref>

{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="12"|Монети зразка 1991 року
|-
!rowspan="2"|Зображення!!rowspan="2"|Номінал!!rowspan="2"|Діаметр<br/><small>(мм)</small>!!rowspan="2"|Товщина<br/><small>(мм)</small>!!rowspan="2"|Маса<br/><small>(г)</small>!!rowspan="2"|Матеріал!!colspan="3"|Опис!!rowspan="2"|Дата<br/>введення!!rowspan="2"|Роки<br/>випуску!!rowspan="2"|Дата<br/>вилучення
|-
! Гурт !! Реверс !! Аверс
|-{{Coin-yellow-color}}
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:10 копеек СССР 1991 г.jpg|117px]]
| <center><big>10 <br/>копійок</big></center>
| <center>17,6</center>
| <center>1,25</center>
| <center>2,3</center>
| <center><small>Сталь, [[Плакування|плакована]]<br/>бронзою</small></center>
| <center><small>Плаский</small></center>
| <center><small>Номінал, рік випуску,<br/> пшеничний колос, дубова гілка</small></center>
| <center><small>Напис: ''«Государственный банк СССР»'',<br/> Спаська вежа,<br/> будівля Верховної Ради СРСР</small></center>
|<center>1991</center>
|<center>1991</center>
|<center><small>1 січня</small><br/>1999</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:50 копеек СССР 1991 г.jpg|120px]]
| <center><big>50 <br/>копійок</big></center>
| <center>18</center>
| <center>1,25</center>
| <center>2,3</center>
|rowspan="3"| <center><small>Мідно-<br/>нікелевий сплав</small></center>
|rowspan="2"| <center><small>Рубчастий</small></center>
| rowspan="4"|<center><small>Номінал, рік випуску,<br/> пшеничний колос, дубова гілка</small></center>
| rowspan="4"|<center><small>Напис:<br/> ''«Государственный банк СССР»'',<br/> Спаська вежа,<br/> будівля Верховної Ради СРСР</small></center>
| rowspan="4"| <center>1991</center>
| rowspan="3"| <center>1991</center>
| rowspan="4"| <center><small>1 січня</small><br/>1999</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:1 рубль СССР 1991 г.jpg|139px]]
| <center><big>1 <br/>карбованець</big></center>
| <center>21</center>
| <center>1,45</center>
| <center>3,75</center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:5 рублей СССР 1991 г.jpg|159px]]
| <center><big>5 <br/>карбованців</big></center>
| <center>24</center>
| <center>1,6</center>
| <center>5,25</center>
| <center><small>Переривчасто-<br/>рубчастий:<br/>15 ділянок по 8 рифів</small></center>
|-
| align="center" bgcolor="#ffffff"|[[Файл:10 рублей СССР 1991 г.jpg|166px]]
| <center><big>10 <br/>карбованців</big></center>
| <center>25</center>
| <center>1,95</center>
| <center>6,25</center>
| <center><small>Кільце: мідно-<br/>нікелевий сплав<br/>центр: мідно-<br/>цинковий сплав</small></center>
| <center><small>Переривчасто-<br/>рубчастий:<br/>12 ділянок по 10 рифів</small></center>
| <center>1991<br/>1992</center>
|}

==== Банківські білети зразка 1992 року ====
Незважаючи на те що Радянський Союз розпався в грудні 1991 року, грошові знаки з символікою СРСР випускалися й далі. У лютому 1992 року було оголошено про випуск модифікованих банкнот номіналами 10, 50 і 100 карбованців зразка 1991 року, які стали останніми грошами СРСР.<ref name="moneta">{{cite web|url=http://moneta-russia.ru/paper/denezhnye-znaki-rossii-obraztsa-1992-goda.php|title=Денежные знаки России образца 1992 года|website= moneta-russia.ru|accessdate=8 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> Першою [[4 березня]] була випущена банкнота в 100 карбованців з датою 1991 року.<ref name="moneta" /> Купюра номіналом 10 карбованців так і не була випущена в зв'язку з посиленням інфляційних процесів.<ref name="moneta" /> 1 липня 1992 року було випущено в обіг банкноти великих номіналів: 50, 200, 500 і 1000 карбованців.<ref name="money.ru" /> За зовнішнім виглядом ці банкноти відповідали купюрам Державного банку СРСР зразка 1991 року. Основними відмінностями цих купюр від зразків 1991 року стали додаткові цифри номіналу на білому купонному полі заднього боку (на купюрі 100 карбованців з обох боків), дата випуску, яка вказувалася на задньому боці (крім 100 карбованців,) і відсутність зображення Леніна на водяному знаку.<ref name="moneta" /> На купюрах 100, 500 і 1000 карбованців застосовувався водяний знак у вигляді темних і світлих п'ятикутних зірок по всьому полю, а на купюрах в 50 і 200 карбованців хвилясті смуги й п'ятикутні зірки.<ref name="money.ru" /> На 50 і 100 карбованцях були прибрані слова, що позначають їх вартість мовами народів СРСР. Банкноти 1992 року виготовлялися з білого паперу з вкрапленням кольорових захисних волокон.<ref name="petrivka">{{cite web|url=http://petrivka.com.ua/2015/02/poslednie-sovetskie-denznaki-rossii-1992-g/|title=Последние «советские» дензнаки России (1992 г.)|website=petrivka.com.ua|accessdate=8 січня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20170109021401/http://petrivka.com.ua/2015/02/poslednie-sovetskie-denznaki-rossii-1992-g/|archivedate=9 січень 2017|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref> Фактично ці грошові знаки випускалися за старими заготовками від імені Державного банку СРСР [[Центральний банк Російської Федерації|Центральним банком Росії]].<ref name="moneta" />

Банкноти зразка 1992 року випускалися в рамках «рубльової зони»&nbsp;— валютного союзу, що існував у 1991—1994 роках. До валютного союзу входили колишні радянські республіки, які використовували спільну валюту&nbsp;— карбованець СРСР. Розпад зони почався наприкінці 1991&nbsp;— початку 1992 року, коли Росія, Литва, Україна та деякі інші держави ввели в паралельний готівковий обіг власні валюти. Поява національних валют у всіх державах призвела до небезпеки витіснення старих радянських карбованців у якусь одну країну. За цих обставин у 1993 році Банк Росії був змушений здійснити випуск нових банкнот, якими було замінено раніші випуски. Банкноти СРСР зразків 1961, 1991 і 1992 років, які були в обігу нарівні з банкнотами Банку Росії, вилучалися Росією з обігу з 26 липня 1993 року.<ref>{{cite web|url=http://rucollection.ru/page/Preobrazovaniya_v_denezhnoj_sisteme_v_1987_1993_gody|title=Преобразования в денежной системе в 1987-1993 годы|website=rucollection.ru|accessdate=28 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref><ref>{{cite web|url=http://zauralklad.ru/banknoty1992goda.htm|title=Банкноты 1992 года|website=zauralklad.ru|accessdate=8 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref> Обмін купюр випусків 1991—1992 років проводився в установі Ощадного банку Росії до [[1 вересня]] 1993 року.

{|class="wikitable" style="font-size: 90%"
!colspan="11"|Банкноти зразка 1992 року
|-
!colspan="2"|Зображення!!rowspan="2" | Номінал <br/><small>(карбованців)</small>!!rowspan="2"|Розміри<br/><small>(мм)</small>!!rowspan="2"|Основні <br/>кольори !! colspan="3" | Опис !! rowspan="2" | Дата <br/> виходу !! rowspan="2" |Дата <br/>друку!! rowspan="2" |Дата<br/>вилучення
|-
! Лицьова сторона !! зворотна сторона !! Лицьова сторона !! Зворотна сторона !! Водяний знак
|-
!colspan="11"|Білети Державного банку СРСР
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 50 1992 F.jpg|141px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 50 1992 B.jpg|141px]]
| <center><big>50</big></center>
|rowspan="2"| <center>140×71</center>
| <center><small>Зелений <br/> жовтий</small></center>
| rowspan="5" | <center><small> Профіль В.&nbsp;І.&nbsp;Леніна, герб СРСР, номінал цифрами і прописом російською мовою, напис про забезпечення</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом російською мовою, <br/> Великий кремлівський палац, Тайницька вежа, напис про покарання за підробку</small></center>
| <center><small>Зірки, хвилясті смуги[[Файл:Водяной знак пятиконечные звёзды и волнистые полосы с банкнот СССР 1991-1992 года.jpg|центр|65px]]</small></center>
| <center><small>1 липня</small><br/>1992</center>
| <center>1992</center>
|Rowspan="5"|<center><small>26 липня</small><br/>1993</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 100 1991 (2) F.jpg|141px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 100 1991 (2) B.jpg|141px]]
| <center> <big> 100</big></center>
| <center><small> Бежевий <br/> коричневий <br/> синій</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом<br/> російською мовою, Водовзводна вежа, напис про покарання за підробку</small></center>
| <center><small>Темні і світлі зірки</small></center>
| <center><small>4 березня</small><br/>1992</center>
| <center>1991</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 200 1992 F.jpg|145px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 200 1992 B.jpg|145px]]
| <center><big>200</big></center>
|rowspan="3"| <center>144×71</center>
| <center><small>Зелений <br/> коричневий</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом російською мовою, Палац З'їздів, Троїцька вежа, напис про покарання за підробку</small></center>
| <center><small>Зірки, хвилясті смуги</small></center>
| Rowspan="3" | <center>1 липня<br/>1992</center>
| Rowspan="3"| <center>1992</center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 500 1992 F.jpg|145px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 500 1992 B.jpg|145px]]
| <center><big>500</big></center>
| <center><small>Червоний <br/> бордовий <br/> зелений</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом російською мовою, будівля президії ВР СРСР, Спаська вежа, напис про покарання за підробку</small></center>
| rowspan="2" | <center><small>Темні і світлі зірки<br/>[[Файл:Водяной знак звёзды с банкнот СССР 1961, 1991, 1992 годов.JPG|центр|65px]]</small></center>
|-
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 1000 1992 F.jpg|145px]]
|align="center" bgcolor="#000000"| [[Файл:SUR 1000 1992 B.jpg|145px]]
| <center><big>1000</big></center>
| <center><small>Зелений <br/> коричневий</small></center>
| <center><small>Номінал цифрами і прописом російською мовою, вид на Московський кремль і Собор Василія Блаженного,<br/> напис про покарання за підробку</small></center>
|-
|}
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:palegreen"
! <center>'''Банкноти зразка 1992 року'''<ref>{{cite web|url=http://omonetax.ru/bona92-96.html|title=Банкноты 1992 года|website=omonetax.ru|accessdate=28 січня 2017}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 90%" border="2" cellpadding="4" background: #f9f9f9;
!colspan="5"|Державний Банк СРСР<br/><small>([[Центральний банк Російської Федерації]])<br/>Типографія [[Держзнак|ГОЗНАК]]</small>
|-
!Номінал!!Дата<br/>на купюрі!!Різновиди!!Нумерація
|-
!colspan="5"|Білети Державного банку СРСР<br/><small>Билеты Государственного банка СССР<br/>зразка 1992 року</small>
|- align="center"	  	  	  	  	  	
|50 карбованців ||1992||—||ХХ 0000000
|- align="center"	  	  	  	  	  	
|100 карбованців||1991||<small>Металографський друк з обох сторін</small>||ХХ 0000000
|- align="center"
|100 карбованців||1991||<small>Офсетний друк зворотної сторони</small> ||ХХ 0000000
|- align="center"	  	  	  	  	  	
|200 карбованців||1992||—||ХХ 0000000
|- align="center"	  	  	  	  	  	
|500 карбованців||1992||—||ХХ 0000000
|- align="center"
|1000 карбованців||1992||—||ХХ 0000000
|}
{{colend}}
|}

== Пробні монети СРСР ==
{{main|Пробні монети СРСР}}
Всього відомо кілька десятків пробних монет СРСР, випущених з 1923 по 1992 роки. Велика частина збереглася в кількості від 1 до декількох десятків штук. Виняток становить собою пробний тираж 1958 року&nbsp;— невелика частина його потрапила в обіг в ході реформи 1961 року і лише випадково колекціонери виявляли монети з незвичайною датою.

== Відмова від радянського карбованця і розпад зони карбованця ==
З 26 липня по 7 серпня 1993 року в Росії була проведена конфіскаційна грошова реформа, в ході якої з грошового обігу було вилучено казначейські білети і білети Держбанку СРСР. Реформа також вирішила завдання з розділення грошових систем Росії та інших країн [[Співдружність Незалежних Держав|СНД]], які використовували карбованець як платіжний засіб у внутрішньому грошовому обігу.

Протягом 1992—1993 років колишні радянські республіки ввели власні валюти, деякі з паралельним ходінням карбованця-рубля. Винятком був [[Таджикистан]] (радянський карбованець зберіг ходіння до 1995 року).

[[Файл:Ekskursioon 013.jpg|міні|праворуч|200px|[[Пам'ятник карбованцю]] в вигляді надгробка у селі Паяка, [[Естонія]]. «Спочивай з миром, російський рубль (1940-1992)», - свідчить напис]]
{|class="wikitable"
|-
! Країна
! Нова валюта
! Обмінний курс
! Дата введення
|-
| {{Прапор Вірменії}} [[Вірменія]]<br/>{{NKR}}
| [[Вірменський драм]]
| 200 радянських карбованців
| 22 листопада 1993
|-
| {{Прапор Азербайджану}} [[Азербайджан]]<br/><small>(крім [[Нагірно-Карабаська Республіка|Нагірного Карабаху]])</small>
| [[Азербайджанський манат]]
| 10 радянських карбованців<br/>5000 старих манатів
| 15 серпня 1992<br/>1 січня 2006
|-
| {{Прапор Білорусі}} [[Білорусь]]
| [[Білоруський рубль]]
| 10 радянських карбованців<br/>1000 старих рублів<br/>10000 старих рублів
| 25 травня 1992<br/>1 січня 2000<br/>1 липня 2016
|-
| {{Прапор Грузії}} [[Грузія]]<br/><small>(крім [[Абхазія|Абхазії]] і [[Південна Осетія|Південної Осетії]])</small>
| [[Грузинський купон]]<br/>[[Грузинський ларі]]
| 1 радянський карбованець<br/>1 000 000 купонів ларі
| 5 квітня 1993<br/>2 жовтня 1995
|-
| {{Прапор Казахстану}} [[Казахстан]]
| [[Казахстанський теньге]]
| 500 радянських карбованців
| 15 листопада 1993
|-
| {{Прапор Киргизстану}} [[Киргизстан|Киргизія]]
| [[Киргизький сом]]
| 200 радянських карбованців
| 10 травня 1993
|-
| {{Прапор Латвії}} [[Латвія]]
| [[Латвійський рубль]]<br/>[[Латвійський лат]]<br/>[[Євро]]
| 1 радянський карбованець<br/>200 латвійських рублів<br/>0,702804 лата
| 7 травня 1992<br/>5 березня 1993<br/>1 січня 2014
|-
| {{Прапор Литви}} [[Литва]]
| [[Литовський талон]]<br/>[[Литовський лит]]<br/>[[Євро]]
| 1 радянський карбованець<br/>100 талонів<br/> 3,45280 літа
| 5 серпня 1991<br/>25 червня 1993<br/>1 січня 2015
|-
| {{Прапор Молдови}} [[Молдова]]<br/><small>(крім [[Придністровська Молдавська Республіка|Придністров'я]])</small>
| [[Молдовський купон]]<br/>[[Молдовський лей]]
| 1 радянський карбованець<br/>1000 купонів
| 10 червня 1992<br/>29 листопада 1993
|-
| {{Прапор Росії}} [[Росія]]<br/>{{ABK}}<br/>{{Прапор Південної Осетії}}
| [[Російський рубль]]
| 1 радянський карбованець<br/>1000 старих рублів
| 26 липня 1993<br/>1 січня 1998
|-
| {{Прапор ПМР}} ''[[Придністровська Молдавська Республіка|Придністров'я]]''
| [[Придністровський рубль]]
| 1 радянський карбованець<br/>1 000 000 старих рублів
| 17 серпня 1994<br/>1 січня 2001
|-
| {{TJK}}
| [[Таджицький рубль]]<br/>[[Таджицький сомоні]]
| 100 радянських карбованців<br/>1000 рублів
| 10 травня 1995<br/>30 жовтня 2000
|-
| {{Прапор Туркменістану}} [[Туркменістан]]
| [[Туркменський манат]]
| 500 радянських карбованців<br/>5000 старих манатів
| 1 листопада 1993<br/>1 січня 2009
|-
| {{UKR}}
| [[Карбованець|Український карбованець]]<br/>[[Гривня|Українська гривня]]
| 1 радянський карбованець<br/>100 000 карбованців
| 10 січня 1992<br/>2 вересня 1996
|-
| {{UZB}}
| [[Сум-купон]]<br/>[[Узбецький сом]]
| 1 радянський карбованець<br/>1000 сум-купонів
| 15 листопада 1993<br/>1 липня 1994
|-
| {{EST}}
| [[Естонська крона]]<br/>[[Євро]]
| 10 радянських карбованців<br/>15,6466 естонських крон
| 20 червня 1992<br/>1 січня 2011
|+
|}

== Назва грошової одиниці в різних мовах ==

До кінця існування Радянського Союзу слово «рубль» для позначення даної грошової одиниці в українській мові не використовувалось. Російська назва «рубль» дублювалась через відповідники українською та іншими мовами союзних республік (у тому числі й на самих банкнотах):
{|class="wikitable"
!rowspan=2| мова !!colspan=2| Національною мовою
|-
! [[карбованець]] !! [[копійка]]
|-
| width=20 % | [[Російська мова]]
| width=20 % | рубль
| width=20 % | копейка
|-
| [[Українська мова]]
| [[карбованець]]
| копійка
|-
| [[Білоруська мова]]
| рубель
| капейка
|-
| [[Узбецька мова]]
| сўм
| тийин
|-
| [[Казахська мова]]
| сом
| тиын
|-
| [[Грузинська мова]]
| მანეთი
| კაპიკი
|-
| [[Азербайджанська мова]]
| манат
| гəпик
|-
| [[Литовська мова]]
| rublis
| kapeika
|-
| [[Молдовська мова]]
| рублэ
| копейкэ
|-
| [[Латиська мова]]
| rublis
| kapeika
|-
| [[Киргизька мова]]
| сом
| тыйын
|-
| [[Таджицька мова]]
| сӯм
| танга
|-
| [[Вірменська мова]]
| ռուբլի
| կոպեկ
|-
| [[Туркменська мова]]
| манат
| көпүк
|-
| [[Естонська мова]]
| rubla
| kopikas
|}

З розпадом СРСР і появою власних грошових одиниць у нових незалежних державах дана грошова одиниця стала національною валютою Росії. Назва «карбованець» для позначення російської грошової одиниці не вживається, натомість її називають «рубль», як і в російській мові.

== Статистика грошового обігу РРФСР і СРСР ==

=== Будова грошової маси в обігу РРФСР і СРСР 1921—1924 років ===
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:lightblue"
! <center>'''Будова готівкової грошової маси в народному обігу в 1921—1924 роках'''<ref name="cbr.ru" />
|-
|{{colbegin||25em}}
<center>
{|class="wikitable" style="font-size: 80%"
!colspan="25"|Видовий склад готівкової грошової маси в народному обігу в 1921—1924 роках (В абсолютних цифрах)
|-
!rowspan ="2"|Дата!!colspan="8"|Державні грошові знаки випуску до 1922 року, в тис. карб. зразка 1923 року!!colspan="4"|Державні грошові знаки зразка 1922 року<br/>в тис. карб. зразка 1923 року!!colspan="3"|Державні грошові знаки зразка 1923 року<br/> в тис. карб.!!rowspan ="2"|Всього<br/> державних<br/> грошових знаків<br/> (без червінців)<br/> обчислених<br/>в тис. карб. ’23*!!rowspan ="2"|«Радзнаки»,<br/>обчисленні<br/>в млн.<br/>черв. карб.<br/>по курсу<br/>Московської<br/>товарної<br/>біржи!!rowspan ="2"|Білети<br/>Держбанку<br/>(червінці),<br/>млн.<br/>черв. карб.**!!colspan="4"|Тверда казнач. валюта млн. карб. ’24!!rowspan ="2"|Сертифікати<br/>залізниці<br/>(НKШС), <br/>млн. карб.<br/>’24!!rowspan ="2"|Всього<br/>кількість<br/>грошей в обігу<br/>після введення<br/>червінця,<br/>обчислена<br/>в млн. черв.<br/>карб.
|-
!Держ.<br/> кредитні<br/> білети<br/> доревол.<br/> зразка!!Держ.<br/> кредитні<br/> білети <br/>зразка <br/>1917&nbsp;р.!!Казнач.<br/> знаки <br/>зразка <br/>1917&nbsp;р.!!Держ.<br/>кредитні<br/>білети<br/>зразка<br/>1918&nbsp;р.!!Розрах.<br/>знаки<br/>РРФСР<br/>зразка<br/>1919&nbsp;р.!!Розрах.<br/> знаки<br/> РРФСР<br/> зразка<br/> 1921&nbsp;р.!!Зобов'язання<br/>РРФСР<br/>зразка<br/> 1921&nbsp;р.!!Всього<br/> держ. грош.<br/> знаків<br/> випуску<br/> до 1922&nbsp;р.!!Держ.<br/> грошові<br/> знаки<br/> зразка<br/>1922&nbsp;р.!!Зобов'язання <br/>РРФСР <br/>зразка <br/>1922&nbsp;р.!!Держ.<br/>грошові<br/> знаки<br/>зразка<br/>1922&nbsp;р.<br/>типу гербових<br/>марок!!Всього<br/>грошовими<br/>знаками<br/>зразка<br/>1922&nbsp;р.!!Знаки<br/>РРФСР!!Знаки СРСР!!Всього<br/>держ.<br/>грошових<br/>знаків<br/> зразка<br/>1923&nbsp;р.!! Казнач.<br/> білети<br/>«золотий<br/>карб.»<br/>(вип. 1924&nbsp;р.)!!Срібна<br/>монета<br/>(НKФ)!!Мідна<br/>монета<br/>(НKФ)!!Розмінні<br/>знаки<br/>(бони)
|-
|-align="center"
|'''1.01.1921'''
|27,9
|37,3
|38,7
|462,5
|602,2
|—
|—
|1168,6
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|1168,6
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.02.1921'''
|28,0
|37,4
|38,7
|467,7
|727,1
|—
|—
|1298,8
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|1298,8
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.03.1921'''
|28,0
|37,4
|38,7
|473,8
|910,3
|—
|—
|1488,2
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|1488,2
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.04.1921'''
|28,2
|37,5
|38,7
|482,7
|1099,7
|—
|—
|1686,7
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|1686,7
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.05.1921'''
|28,5
|37,5
|38,6
|487,6
|1325,0
|—
|—
|1917,3
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|1917,3
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.06.1921'''
|28,8
|37,5
|38,6
|493,7
|1523,6
|0
|—
|2122,3
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|2122,3
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.07.1921'''
|28,9
|37,5
|38,6
|499,4
|1703,0
|39,8
|—
|2347,2
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|2347,2
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.08.1921'''
|29,1
|37,6
|38,6
|500,8
|1821,4
|380,6
|—
|2808,1
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|2808,1
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.09.1921'''
|29,2
|37,6
|38,5
|500,9
|1896,8
|1007,6
|—
|3510,7
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|3510,7
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.10.1921'''
|29,3
|37,6
|38,5
|500,6
|2013,7
|1909,8
|—
|4529,4
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|4529,4
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.11.1921'''
|29,3
|37,6
|38,5
|500,5
|2062,1
|3811,7
|0
|6476,7
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|6476,7
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.12.1921'''
|29,5
|37,6
|38,5
|500,3
|2067,2
|7024,2
|148,0
|9845,2
|0
|—
|—
|0
|—
|—
|—
|9845,2
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.01.1922'''
|29,5
|37,6
|38,5
|500,0
|2076,0
|12495,7
|1515,0
|16692,2
|847,0
|—
|—
|847,0
|—
|—
|—
|17539,2
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.02.1922'''
|29,5
|37,6
|38,5
|499,7
|2101,6
|16728,3
|4156,0
|23591,2
|6187,0
|—
|—
|6187,0
|—
|—
|—
|29778,2
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.03.1922'''
|29,6
|37,6
|38,5
|499,3
|2124,6
|20420,8
|8924,0
|32074,3
|16460,0
|—
|—
|16460,0
|—
|—
|—
|48534,3
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.04.1922'''
|29,6
|37,6
|38,5
|499,8
|2158,6
|24146,7
|17928,4
|44839,1
|36341,0
|0
|—
|36341,0
|—
|—
|—
|81180,1
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.05.1922'''
|29,6
|37,6
|38,4
|498,0
|2157,5
|27229,7
|19594,5
|49585,3
|68497,0
|11426,0
|—
|79923,0
|—
|—
|—
|129508,3
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.06.1922'''
|29,5
|37,5
|38,3
|492,9
|2158,3
|27813,9
|19594,9
|50165,4
|91065,0
|72521,0
|—
|163586,0
|—
|—
|—
|213751,4
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.07.1922'''
|29,5
|37,5
|38,3
|490,1
|2149,2
|27910,1
|19733,4
|50388,1
|146009,0
|123553,0
|—
|269562,0
|—
|—
|—
|319950,1
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.08.1922'''
|29,5
|37,5
|38,3
|486,0
|2130,9
|27935,4
|19731,1
|50388,7
|295655,0
|128750,0
|—
|424405,0
|—
|—
|—
|474793,7
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.09.1922'''
|29,5
|37,5
|38,2
|479,6
|2090,0
|27878,8
|19585,1
|50138,7
|514745,0
|131258,0
|—
|646003,0
|—
|—
|—
|696141,7
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.10.1922'''
|29,5
|37,4
|38,2
|432,6
|1952,6
|27449,1
|19306,0
|49245,5
|671893,3
|130348,0
|—
|802241,3
|—
|—
|—
|851486,9
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.11.1922'''
|0
|0
|0
|0
|0
|19424,6
|13605,7
|33030,3
|954899,1
|107560,2
|—
|1062459,3
|—
|—
|—
|1095489,6
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|-
|-align="center"
|'''1.12.1922'''
|—
|—
|—
|—
|—
|16737,5
|11873,4
|28610,9
|1343048,2
|107560,2
|—
|1450608,4
|—
|—
|—
|1479219,3
|126,4
|0
|—
|—
|—
|—
|—
|126,4
|-
|-align="center"
|'''1.01.1923'''
|—
|—
|—
|—
|—
|11953,7
|8644,6
|20598,3
|1866221,0
|107645,1
|0
|1973866,1
|0
|—
|0
|1994464,5
|114,0
|3,6
|—
|—
|—
|—
|—
|117,5
|-
|-align="center"
|'''1.02.1923'''
|—
|—
|—
|—
|—
|0
|0
|0
|1970189,5
|107645,1
|6979,5
|2084814,1
|543327,9
|—
|543327,9
|2628142,0
|127,0
|8,5
|—
|—
|—
|—
|—
|135,5
|-
|-align="center"
|'''1.03.1923'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|1970185,8
|107645,1
|6983,2
|2084814,1
|1150717,9
|—
|1150717,9
|3235532,0
|135,1
|16,0
|—
|—
|—
|—
|—
|151,1
|-
|-align="center"
|'''1.04.1923'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|1599778,4
|86246,7
|6984,2
|1693009,4
|2788683,8
|—
|2788683,8
|4481693,1
|148,4
|25,7
|—
|—
|—
|—
|—
|174,1
|-
|-align="center"
|'''1.05.1923'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|1183043,0
|63311,0
|5870,8
|1252224,9
|4823610,8
|—
|4823610,8
|6075835,7
|132,9
|37,5
|—
|—
|—
|—
|—
|170,5
|-
|-align="center"
|'''1.06.1923'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|879714,8
|46585,7
|4721,1
|931021,6
|6119236,4
|—
|6119236,4
|7050258,0
|123,7
|47,5
|—
|—
|—
|—
|—
|171,2
|-
|-align="center"
|'''1.07.1923'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|670368,5
|35047,2
|4128,3
|709544,1
|8321818,4
|—
|8321818,4
|9031362,5
|118,8
|70,0
|—
|—
|—
|—
|—
|188,8
|-
|-align="center"
|'''1.08.1923'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|526015,7
|27113,8
|4059,8
|557189,4
|11898369,1
|—
|11898369,1
|12455558,5
|111,2
|111,2
|—
|—
|—
|—
|—
|222,4
|-
|-align="center"
|'''1.09.1923'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|336302,5
|16682,7
|3495,7
|356480,9
|16498892,0
|—
|16498892,0
|16855372,9
|84,3
|164,2
|—
|—
|—
|—
|0
|248,4
|-
|-align="center"
|'''1.10.1923'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|70475,4
|2059,4
|2491,0
|75025,8
|29678662,7
|—
|29678662,7
|29753688,5
|74,4
|207,360
|—
|—
|—
|—
|0,250
|282,0
|-
|-align="center"
|'''1.11.1923'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|0
|0
|0
|0
|68944139,8
|0
|68944139,8
|68944139,8
|98,5
|224,782
|—
|—
|—
|—
|4,172
|327,4
|-
|-align="center"
|'''1.12.1923'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|114970409,5
|694000,0
|115664409,5
|115664409,5
|84,4
|226,013
|—
|—
|—
|—
|4,999
|315,4
|-align="center"
|'''1.01.1924'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|135317274,0
|90320100,0
|225637374,0
|225637374,0
|75,2
|237,159
|—
|—
|—
|—
|9,576
|321,9
|-align="center"
|'''1.02.1924'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|180889419,3
|267285300,0
|448174719,3
|448174719,3
|54,7
|259,196
|0
|0
|—
|0
|12,434
|326,3
|-align="center"
|'''1.03.1924'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|244634116,7
|564991100,0
|809625216,7
|809625216,7
|27,0
|286,884
|19,609
|3,812
|—
|0,210
|19,213
|356,7
|-align="center"
|'''1.04.1924'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|229836042,2
|532472300,0
|762308342,2
|762308342,2
|15,2
|289,668
|54,642
|9,965
|—
|3,143
|20,787
|393,5
|-align="center"
|'''1.05.1924'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|223029334,2
|516702900,0
|739732234,2
|739732234,2
|14,8
|295,099
|85,229
|12,721
|—
|10,642
|21,277
|439,8
|-align="center"
|'''1.06.1924'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|0
|0
|0
|0
|0,0
|283,096
|130,810
|17,556
|0
|16,550
|20,704
|468,7
|-align="center"
|'''1.07.1924'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|294,576
|147,274
|21,511
|0,000
|18,821
|3,271
|485,5
|-align="center"
|'''1.08.1924'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|290,891
|166,666
|35346
|0,016
|20,628
|0
|513,5
|-align="center"
|'''1.09.1924'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|312,116
|185,558
|43,002
|0,029
|23,290
|—
|564,0
|-align="center"
|'''1.10.1924'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|346,499
|205,269
|49,490
|0,127
|25,787
|—
|627,2
|-align="center"
|'''1.11.1924'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|370,286
|221,086
|59,987
|0,385
|27,135
|—
|678,9
|-align="center"
|'''1.12.1924'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|398,969
|227,199
|67,683
|0,826
|27,662
|—
|722,3
|}
</center>
'''''Примітки:'''''

* <span style="color:Blue">*</span> Співвідношення номіналів між карбованцями різного року випуску в результаті деномінацій:
1 карбованець '22 = 10 000 карбованцям до 1922 року
1 карбованець '23 = 100 карбованцям '22 = 1 000 000 карбованцям до 1922 року
* <span style="color:Blue">**</span> 1 Червоний карбованець = 1/10 червінця. Червінець (білет Держбанку, банкнота)&nbsp;— нова валюта, забезпечена золотом, введена Держбанком СРСР в ході грошової
реформи 1922—1924 років.
1 карбованець '24 = 1/10 червінця. Карбованець зразка 1924 року («золотий», «твердий» карбованець) випускався Наркомфіном. За постановою Держбанку від 25.02.1924 оголошений обмін 1 карбованець зразка 1924&nbsp;р. = 1/10 червінця, що забезпечувало єдність валюти.

# Під час обміну знаків до 1922 року (за винятком розрахункових знаків зразка 1921 року номіналом в 50 і 100 тисяч карбованців та зобов'язань зразка 1921 року) і зобов'язань зразка 1922 року номіналом в 5 тисяч карбованців не пред'явлено до обміну 5236,7 мільярдів грошових знаків зразка до 1922 року, вилучені з обігу на 1 листопада 1922 року.
# Розрахункові знаки зразка 1921 року і зобов'язання зразка 1921 року на суму 20598305,0 мільйонів карбованців (в грошових знаках зразка до 1922 року) вилучені з обігу на 1 лютого 1923 року (10 524,9 мільярдів карбованців пред'явлено до обміну протягом січня, 10 073,4 мільярдів не пред'явлено).
# Грошові знаки і зобов'язання зразка 1922 року на суму 75025796,95 мільйонів карбованців (в грошових знаках зразка до 1922 року) вилучені з обігу на 1 листопада 1923 року (з них 73985 мільярдів карбованців не пред'явлено до обміну і 1040 мільярдів карбованців обміняно в жовтні).
# Грошові знаки зразка 1923 року на суму 63535583915,25 карбованців (в грошових знаках зразка 1923 року) не пред'явлено до обміну на тверду валюту.
{{colend}}
|}

=== Купюрна будова готівкової грошової маси в обігу СРСР 1925—1991 років ===
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:lightblue"
! <center>Купюрна будова готівкової грошової маси в обігу СРСР 1925—1991 років<ref name="cbr.ru">{{cite web|url=https://www.cbr.ru/publ/af/ArchivalFonds_002.pdf|title=Купюрное строение наличной денежной массы в обращении|website=cbr.ru|accessdate=30 січня 2017|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160411222443/http://www.cbr.ru/publ/af/ArchivalFonds_002.pdf|archivedate=11 квітень 2016|deadurl=yes}} {{ref-ru}}</ref></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 85%"
!colspan="14"|Купюрна будова готівкової грошової маси в обігу (мільйонів поточних карбованців)
|-
!rowspan ="3"|Дата!!colspan="12"|Грошові білети
|-
!colspan="4"|Казначейські білети!!colspan="7"|Банківські білети!!rowspan ="2"|Всього<br/>грошових<br/>білетів
|-
!1<br/>карбованець!!3<br/>карбованця!!5<br/>карбованців!!Всього<br/>казначейських<br/>білетів!!1<br/>червінець<br/><small>(до 1947 року)</small><br/>10<br/>карбованців<br/><small>(після 1947 року)</small>!!2<br/>червінця<br/><small>(до 1947 року)</small>!!3<br/>червінця<br/><small>(до 1947 року)</small><br/>25<br/>карбованців!!5<br/>червінців<br/><small>(до 1947 року)</small><br/>50<br/>карбованців<br/><small>(після 1947 року)</small>!!10<br/>червінців<br/><small>(до 1947 року)</small><br/>100<br/>карбованців<br/><small>(після 1947 року)</small>!!25<br/>червінців<br/><small>(до 1947 року)</small>!!Всього<br/>банківських<br/>білетів
|-align="center"
|'''1.01.1925*'''
|50,2
|67,4
|111,6
|229,1
|212,4
|0,0
|146,3
|17,7
|30,8
|3,7
|410,8
|'''640,0'''
|-align="center"
|'''1.01.1926*'''
|72,5
|122,5
|192,7
|'''387,7'''
|357,5
|0,0
|292,1
|7,3
|63,9
|5,8
|'''726,6'''
|'''1 114,4'''
|-align="center"
|'''1.01.1928*'''
|66,8
|187,0
|457,1
|'''710,8'''
|576,4
|80,8
|342,4
|1,1
|57,4
|5,3
|'''1 063,4'''
|'''1 774,3'''
|-align="center"
|'''1.01.1929*'''
|74,5
|197,2
|458,7
|'''730,4'''
|555,2
|145,1
|319,6
|10,9
|55,6
|4,4
|'''1 090,7'''
|'''1 821,1'''
|-align="center"
|'''1.01.1935*'''
|237,0
|989,0
|2 274,0
|'''3 499,0'''
|907
|1 505
|901
|400
|118
|5
|'''3 838,4'''
|'''7 337,4'''
|-align="center"
|'''1.01.1936'''
|262,0
|1 023,3
|2 282,6
|'''3 567,9'''
|832,9
|2 170,7
|2 433,3
|160,6
|122,1
|3,5
|'''5 723,1'''
|'''9 291,0'''
|-align="center"
|'''1.01.1937**'''
|282,6
|764,2
|1 753,5
|'''2 800,4'''
|906
|2 615
|4 427
|40
|24
|8
|'''8 020,3'''
|'''10 820,7'''
|-align="center"
|'''1.01.1938'''
|348,8
|714,5
|1 727,6
|'''2 790,9'''
|1 136,8
|2 501,0
|6 614,4
|51,7
|20,7
|10,3
|'''10 334,9'''
|'''13 125,8'''
|-align="center"
|'''1.01.1939'''
|345,9
|1 055,0
|2 128,7
|'''3 529,6'''
|1 742,0
|1 438,5
|7 403,5
|1 702,6
|904,5
|6,1
|'''13 197,2'''
|'''16 726,8'''
|-align="center"
|'''1.01.1940'''
|411,8
|1 159,9
|2 630,7
|'''4 202,4'''
|2 777,6
|803,6
|9 398,3
|2 864,9
|1 621,0
|3,5
|'''17 468,9'''
|'''21 671,3'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1941'''
|440,5
|1 143,0
|2 213,9
|'''3 797,4'''
|3 046,0
|531,2
|8 394,2
|3 311,6
|2 418,4
|7,7
|'''17 709,1'''
|'''21 506,5'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1942'''
|477,4
|1 457,1
|3 038,9
|'''4 973,4'''
|5 362,5
|378,9
|12 444,5
|6 324,3
|4 634,8
|1,2
|'''29 146,2'''
|'''34 119,6'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1943'''
|665,7
|1 696,2
|3 432,5
|'''5 794,4'''
|6 219,8
|393,7
|14 762,2
|9 565,8
|8 451,0
|1,0
|'''39 393,5'''
|'''45 187,9'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1944'''
|749,0
|1 785,0
|3 707,3
|'''6 241,3'''
|6 559,0
|353,0
|16 802,0
|12 913,9
|13 834,0
|1,0
|'''50 462,9'''
|'''56 704,2'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1945'''
|802,5
|1 928,4
|3 670,4
|'''6 401,3'''
|6 892,9
|368,9
|17 245,5
|15 117,4
|17 814,5
|0,7
|'''57 439,9'''
|'''63 841,2'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1946'''
|788,0
|1 617,2
|3 074,1
|'''5 479,3'''
|6 891,9
|351,0
|18 243,5
|18 672,8
|23 524,9
|0,1
|'''67 684,2'''
|'''73 163,5'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1947'''
|789,1
|1 169,5
|2 054,2
|'''4 012,8'''
|4 604,7
|344,7
|12 520,5
|17 132,8
|26 433,3
|0,7
|'''61 036,7'''
|'''65 049,5'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1948'''
|263,5
|328,4
|581,1
|'''1 173,0'''
|1 509,3
|0
|3 185,6
|2 258,4
|4 467,3
|0
|'''11 420,6'''
|'''12 593,6'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1949'''
|315,3
|457,7
|873,3
|'''1 646,3'''
|2 218,2
|—
|5 440,1
|4 193,7
|9 425,0
|—
|'''21 277,0'''
|'''22 923,3'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1950'''
|291,6
|539,7
|1 041,2
|'''1 872,5'''
|2 460,9
|—
|5 941,3
|4 916,7
|11 032,0
|—
|'''24 350,9'''
|'''26 223,4'''
|-align="center"
|'''1.01.1951'''
|323,7
|699,7
|1 296,1
|'''2 319,5'''
|3 340,4
|—
|7 430,2
|5 748,9
|13 281,3
|—
|'''29 800,8'''
|'''32 120,3'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1952'''
|362,5
|702,0
|1 310,5
|'''2 375,0'''
|3 287,9
|—
|6 745,7
|6 145,4
|14 397,0
|—
|'''30 576,0'''
|'''32 951,0'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1953'''
|396,1
|751,3
|1 387,1
|'''2 534,5'''
|3 402,7
|—
|6 806,1
|6 732,4
|15 872,4
|—
|'''32 813,6'''
|'''35 348,1'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1954'''
|441,6
|859,9
|1 602,3
|'''2 903,8'''
|3 559,6
|—
|7 298,7
|7 144,7
|16 172,9
|—
|'''34 175,9'''
|'''37 079,7'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1955'''
|491,2
|936,7
|1729,4
|'''3 157,3'''
|4 136,3
|—
|8 401,7
|9 081,4
|19 695,6
|—
|'''41 315,0'''
|'''44 472,3'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1956'''
|509,0
|943,6
|1 716,0
|'''3 168,6'''
|3 718,7
|—
|8 187,8
|8 443,1
|22 090,6
|—
|'''42 440,2'''
|'''45 608,8'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1957'''
|564,9
|1 073,1
|1 908,5
|'''3 546,5'''
|4 141,8
|—
|9 350,6
|9 692,5
|26 278,8
|—
|'''49 463,7'''
|'''53 010,2'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1958'''
|614,8
|1 116,6
|1 961,7
|'''3 693,1'''
|4 491,5
|—
|9 611,3
|9 909,0
|27 143,4
|—
|'''51 155,2'''
|'''54 848,3'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1959'''
|648,2
|1 122,7
|2 010,8
|'''3 781,7'''
|4 568,7
|—
|9 925,9
|11 391,6
|30 431,6
|—
|'''56 317,8'''
|'''60 099,5'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1960'''
|663,8
|1 113,5
|2 029,4
|'''3 806,7'''
|4 607,2
|—
|10 191,0
|12 599,5
|34 070,2
|—
|'''61 467,9'''
|'''65 274,6'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1961'''
|642,8
|1 063,4
|1 980,7
|'''3 686,9'''
|4 060,2
|—
|8 391,7
|10 759,9
|30 133,2
|—
|'''53 325,0'''
|'''57 011,9'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1962'''
|405,9
|791,2
|1 413,2
|'''2 610,3'''
|2 525,1
|—
|1 382,9
|518,7
|276,0
|—
|'''4 702,7'''
|'''7 313,0'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1963'''
|415,5
|862,0
|1 672,7
|'''2 950,2'''
|3 240,6
|—
|1 724,5
|608,0
|308,0
|—
|'''5 881,1'''
|'''8 831,3'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1964'''
|407,1
|862,4
|1 726,2
|'''2 995,7'''
|3 702,8
|—
|1 951,2
|666,7
|335,0
|—
|'''6 655,7'''
|'''9 651,4'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1965'''
|443,1
|976,6
|1 938,0
|'''3 357,7'''
|4 287,6
|—
|2 177,3
|716,7
|353,4
|—
|'''7 535,0'''
|'''10 892,7'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1966'''
|461,7
|1 100,8
|2 236,3
|'''3 798,8'''
|5 158,8
|—
|2 445,8
|785,1
|395,1
|—
|'''8 784,8'''
|'''12 583,6'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1967'''
|492,0
|1 260,3
|2 579,9
|'''4 332,2'''
|6 167,7
|—
|2 974,8
|884,4
|483,0
|—
|'''10 509,9'''
|'''14 842,1'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1968'''
|490,2
|1 320,2
|2 842,1
|'''4 652,5'''
|7 168,6
|—
|3 711,6
|1 064,0
|594,6
|—
|'''12 538,8'''
|'''17 191,3'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1969'''
|512,0
|1 427,6
|3 173,4
|'''5 113,0'''
|8 049,3
|—
|4 714,0
|1 303,8
|735,3
|—
|'''14 802,4'''
|'''19 915,4'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1970'''
|536,4
|1 469,3
|3 345,7
|'''5 351,4'''
|8 787,3
|—
|5 532,8
|1 712,2
|854,0
|—
|'''16 886,3'''
|'''22 237,7'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1971'''
|527,0
|1 497,0
|3 401,0
|'''5 425,0'''
|8 400,3
|—
|5 620,9
|1 841,5
|912,1
|—
|'''16 774,8'''
|'''22 199,8'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1972'''
|556,1
|1 587,1
|3 574,6
|'''5 717,8'''
|8 884,7
|—
|6 453,9
|2 255,1
|1 115,9
|—
|'''18 709,6'''
|'''24 427,4'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1973'''
|566,9
|1 666,8
|3 758,9
|'''5 992,6'''
|9 400,8
|—
|7 531,3
|2 780,1
|1 362,8
|—
|'''21 075,0'''
|'''27 067,6'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1974'''
|592,0
|1 720,5
|3 964,6
|'''6 277,1'''
|9 880,7
|—
|8 452,1
|3 299,6
|1 640,1
|—
|'''23 272,5'''
|'''29 549,6'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1975'''
|627,4
|1 871,3
|4 320,9
|'''6 819,6'''
|10 695,3
|—
|9 557,8
|3 911,6
|1 986,9
|—
|'''26 151,6'''
|'''32 971,2'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1976'''
|665,8
|2 086,2
|4 739,0
|'''7 491,0'''
|11 482,5
|—
|10 798,9
|4 677,3
|2 440,6
|—
|'''29 399,3'''
|'''36 890,3'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1977'''
|708,8
|2 219,1
|5 118,9
|'''8 046,8'''
|12 255,0
|—
|12 060,6
|5 521,9
|2 917,9
|—
|'''32 755,4'''
|'''40 802,2'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1978'''
|755,3
|2 348,7
|5 462,7
|'''8 566,7'''
|12 744,8
|—
|13 045,0
|6 463,1
|3 369,7
|—
|'''35 622,6'''
|'''44 189,3'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1979'''
|801,8
|2 495,4
|5 818,9
|'''9 116,1'''
|12 950,7
|—
|13 644,8
|7 262,0
|3 883,3
|—
|'''37 740,8'''
|'''46 856,9'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1980'''
|837,1
|2 556,7
|5 856,3
|'''9 250,1'''
|12 765,5
|—
|13 830,8
|7 781,8
|4 355,1
|—
|'''38 733,2'''
|'''47 983,3'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1981'''
|873,5
|2 826,0
|6 496,4
|'''10 195,9'''
|13 404,7
|—
|14 446,0
|8 290,7
|4 798,0
|—
|'''40 939,4'''
|'''51 135,3'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1982'''
|872,1
|2 919,9
|6 487,3
|'''10 279,3'''
|13 208,1
|—
|14 636,1
|8 613,6
|5 279,4
|—
|'''41 737,2'''
|'''52 016,5'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1983'''
|819,4
|3 174,8
|6 881,5
|'''10 875,7'''
|13 837,3
|—
|15 451,0
|9 336,3
|5 924,2
|—
|'''44 548,8'''
|'''55 424,5'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1984'''
|846,7
|3 241,0
|6 933,6
|'''11 021,3'''
|15 101,0
|—
|16 948,8
|10 597,0
|6 980,7
|—
|'''49 627,5'''
|'''60 648,8'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1985'''
|853,8
|3 230,6
|6 873,3
|'''10 957,7'''
|15 468,2
|—
|18 262,1
|11 878,2
|8 159,8
|—
|'''53 768,3'''
|'''64 726,0'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1986'''
|892,4
|3 226,6
|6 952,6
|'''11 071,6'''
|15 776,7
|—
|19 041,8
|13 223,4
|9 610,9
|—
|'''57 652,8'''
|'''68 724,4'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1987'''
|950,4
|3 405,1
|7 213,9
|'''11 569,4'''
|16 203,6
|—
|19 715,9
|14 325,9
|10 702,9
|—
|'''60 948,3'''
|'''72 517,7'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1988'''
|1 004,3
|3 523,6
|7 508,4
|'''12 036,3'''
|17 199,8
|—
|20 916,5
|16 292,8
|11 830,0
|—
|'''66 239,1'''
|'''78 275,4'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1989'''
|1 069,8
|4 022,2
|8 215,1
|'''13 307,1'''
|19 483,6
|—
|24 319,8
|19 301,4
|13 473,8
|—
|'''76 578,6'''
|'''89 885,7'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1990'''
|1 265,2
|4 764,7
|10 198,9
|'''16 228,8'''
|24 785,6
|—
|28 830,0
|22 053,3
|16 129,9
|—
|'''91 798,8'''
|'''108 027,6'''
|-
|-align="center"
|'''1.01.1991'''
|1 559,0
|6 041,7
|13 036,4
|'''20 637,1'''
|30 429,7
|—
|36 963,4
|26 162,1
|22 022,7
|—
|'''115 577,9'''
|'''136 215,0'''
|-
|}
</center>
'''''Примітки:'''''

У таблиці під ''«поточними карбованцями»'' мається на увазі такі одиниці вимірювання в залежності від періоду:
# карбованець зразка 1924 року&nbsp;— до 1.01.1948;
# карбованець зразка 1947 року&nbsp;— з 1.01.1948 до 1.01.1961;
# карбованець зразка 1961 року&nbsp;— з 1.01.1962.
* (*&nbsp;— у даних за 1925—1929 роки наведені суми за грошовими білетами, які перебували в ''«народному обігу»'', тобто за винятком готівки в касі Держбанку СРСР і в дорозі. Всі інші дані в таблиці, починаючи з 1935 року, відображають суми за емісійним балансом)
* (**&nbsp;— у 1935 році купюрна будова банкнот вказана в джерелі з позначкою ''«орієнтовно»'', а у 1937 році розрахована з відсоткової будови, вказаної в джерелі з однією цифрою після коми)
{{colend}}
|}

=== Монетна будова грошової маси в обігу СРСР 1925—1991 років ===
{| class="toccolours collapsible collapsed" style="width:100%; background:lightblue"
! <center>Монетна будова грошової маси в обігу СРСР 1925—1991 років<ref name="cbr.ru" /></center>
|-
|{{colbegin||25em}}
{|class="wikitable" style="font-size: 80%"
!colspan="22"|Монетна будова грошової маси в обігу (мільйонів поточних карбованців)
|-
!rowspan ="3"|Дата!!colspan="15"|Розмінна монета і знаки!!rowspan ="3"|1<br/>крб.<br/><small>(металевий)</small>!!rowspan ="3"|Всього<br/>монети<br/><small>(крім<br/>монет<br/>з [[Благородні метали|дорог.<br/>металів]])</small>!!colspan="3"|Монети з дорогоцінних металів!!rowspan ="3"|Всього<br/>монет
|-
!colspan="5"|Бронзова монета!!colspan="5"|Мідно-нікелева монета!!colspan="2"|Срібна монета!!Мідна<br/>монета!!Знаки!!rowspan ="2"|Всього<br/>розмінних<br/>монет<br/>і знаків!!rowspan ="2"|Золотий<br/>червінець!!rowspan ="2"|Олімпійські<br/>монети!!rowspan ="2"|Монети<br/>з дорог.<br/>металів
|-
!1<br/>копійка!!2<br/>копійки!!3<br/>копійки!!5<br/>копійок!!Всього<br/>бронзової<br/>монети!!10<br/>копійок!!15<br/>копійок!!20<br/>копійок!!50<br/>копійок!!Всього<br/>мідно-<br/>нікелевої<br/>монети!!Банківське<br/>срібло<br/><small>(25 і 50<br/>копійок,<br/>1 крб.)!!Розмінне<br/>срібло<br/><small>(5, 10, 15<br/>і 20<br/>копійок)!!1, 2, 3<br/>і 5<br/>копійок</small>!!Казначейські<br/>розмінні<br/>знаки<br/><small>([[Бон (фінанси)|бони)]]</small>:<br/>1, 2, 3, 5<br/>і 50<br/>копійок</small>
|-align="center"
|'''1.01.1925'''
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|—
|30,5
|43,1
|3,1
|27,8
|102,7
|—
|102,7
|—
|—
|—
|102,7
|-align="center"
|'''1.01.1926'''
|—
|—
|—
|—
|0
|—
|—
|—
|—
|—
|54,6
|87,4
|7,6
|5,4
|155,0
|—
|154,9
|—
|—
|—
|154,9
|-align="center"
|'''1.01.1927'''
|?
|?
|?
|?
|2,0
|—
|—
|—
|—
|—
|68,0
|94,3
|8,7
|4,2
|177,1
|—
|177,1
|—
|—
|—
|177,1
|-align="center"
|'''1.01.1928'''
|?
|?
|?
|?
|4,3
|—
|—
|—
|—
|—
|72,7
|106,2
|9,4
|4,2
|196,7
|—
|196,7
|—
|—
|—
|196,7
|-align="center"
|'''1.01.1929'''
|?
|?
|?
|?
|6,6
|—
|—
|—
|—
|—
|72,1
|123,1
|9,9
|0
|211,7
|—
|211,7
|—
|—
|—
|211,7
|-align="center"
|'''1.01.1930'''
|?
|?
|?
|?
|11,4
|—
|—
|—
|—
|—
|71,5
|157,1
|9,6
|—
|249,6
|—
|249,6
|—
|—
|—
|249,6
|-align="center"
|'''1.01.1931'''
|?
|?
|?
|?
|19,3
|—
|—
|—
|—
|—
|69,9
|179,0
|8,8
|—
|277,1
|—
|277,1
|—
|—
|—
|277,1
|-align="center"
|'''1.01.1932'''
|?
|?
|?
|?
|35,8
|—
|—
|—
|—
|0
|69,0
|198,5
|8,1
|—
|311,5
|—
|311,5
|—
|—
|—
|311,5
|-align="center"
|'''1.01.1933'''
|?
|?
|?
|?
|41,7
|?
|?
|?
|—
|55,4
|68,1
|191,2
|7,5
|—
|364,0
|—
|364,0
|—
|—
|—
|364,0
|-align="center"
|'''1.01.1934'''
|?
|?
|?
|?
|43,9
|?
|?
|?
|—
|74,9
|67,5
|174,8
|7,4
|—
|368,4
|—
|368,4
|—
|—
|—
|368,4
|-align="center"
|'''1.01.1935'''
|?
|?
|?
|?
|47,9
|?
|?
|?
|—
|113,2
|67,1
|160,8
|7,3
|—
|396,3
|—
|396,3
|—
|—
|—
|396,3
|-align="center"
|'''1.01.1936'''
|?
|?
|?
|?
|51,9
|?
|?
|?
|—
|138,8
|67,0
|154,5
|7,2
|—
|419,4
|—
|419,4
|—
|—
|—
|419,4
|-align="center"
|'''1.01.1937'''
|?
|?
|?
|?
|57,6
|?
|?
|?
|—
|158,2
|66,9
|145,1
|7,1
|—
|434,9
|—
|434,9
|—
|—
|—
|434,9
|-align="center"
|'''1.01.1938'''
|?
|?
|?
|?
|63,4
|?
|?
|?
|—
|182,4
|66,6
|137,1
|7,1
|—
|456,5
|—
|456,5
|—
|—
|—
|456,6
|-align="center"
|'''1.01.1939'''
|?
|?
|?
|?
|70,7
|?
|?
|?
|—
|213,5
|66,5
|131,9
|7,0
|—
|489,5
|—
|489,51
|—
|—
|—
|489,5
|-align="center"
|'''1.01.1940'''
|?
|?
|?
|?
|79,8
|?
|?
|?
|—
|260,7
|66,4
|128,8
|7,0
|—
|542,8
|—
|542,76
|—
|—
|—
|542,7
|-align="center"
|'''1.01.1941'''
|15,9
|23,3
|23,8
|24,4
|87,4
|86,4
|89,8
|132,4
|—
|308,6
|66,3
|127,3
|7,0
|—
|596,6
|—
|596,6
|—
|—
|—
|596,6
|-align="center"
|'''1.01.1942'''
|16,4
|24,4
|24,6
|25,0
|90,3
|91,8
|92,4
|134,5
|—
|318,6
|66,1
|125,4
|7,0
|—
|607,5
|—
|607,5
|—
|—
|—
|607,5
|-align="center"
|'''1.01.1943'''
|16,7
|24,7
|25,6
|26,2
|93,3
|97,6
|102,8
|150,6
|—
|351,0
|66,0
|125,3
|7,0
|—
|642,6
|—
|642,6
|—
|—
|—
|642,6
|-align="center"
|'''1.01.1944'''
|17,0
|25,1
|26,1
|26,7
|94,9
|102,4
|109,8
|160,0
|—
|372,2
|66,0
|125,2
|7,0
|—
|665,3
|—
|665,3
|—
|—
|—
|665,3
|-align="center"
|'''1.01.1945'''
|17,2
|25,7
|26,8
|27,5
|97,3
|108,1
|116,9
|170,1
|—
|395,2
|65,9
|125,1
|7,0
|—
|690,4
|—
|690,4
|—
|—
|—
|690,4
|-align="center"
|'''1.01.1946'''
|17,4
|26,3
|27,5
|28,3
|99,4
|112,6
|127,5
|185,8
|—
|425,8
|65,9
|125,0
|7,0
|—
|723,2
|—
|723,2
|—
|—
|—
|723,2
|-align="center"
|'''1.01.1947'''
|17,7
|26,8
|28,9
|29,9
|103,2
|122,1
|146,9
|209,8
|—
|478,8
|65,8
|124,9
|7,0
|—
|779,7
|—
|779,7
|—
|—
|—
|779,7
|-align="center"
|'''1.01.1948'''
|18,0
|27,4
|30,2
|31,7
|107,3
|129,6
|163,6
|230,5
|—
|523,7
|65,8
|124,7
|7,0
|—
|828,5
|—
|828,5
|—
|—
|—
|828,5
|-align="center"
|'''1.01.1949'''
|18,4
|27,8
|31,3
|33,4
|110,8
|136,7
|175,3
|242,2
|—
|554,1
|65,6
|123,9
|7,0
|—
|861,5
|—
|861,5
|—
|—
|—
|861,5
|-align="center"
|'''1.01.1950'''
|18,8
|28,5
|32,6
|35,5
|115,5
|149,4
|190,7
|260,3
|—
|600,5
|65,6
|122,9
|7,0
|—
|911,5
|—
|911,5
|—
|—
|—
|911,5
|-align="center"
|'''1.01.1951'''
|20,5
|31,6
|37,3
|39,9
|129,4
|167,3
|213,4
|287,9
|—
|668,7
|65,8
|121,8
|7,0
|—
|992,7
|—
|992,7
|—
|—
|—
|992,7
|-align="center"
|'''1.01.1952'''
|21,7
|33,5
|40,0
|42,4
|137,7
|179,7
|224,2
|305,9
|—
|709,8
|65,4
|120,8
|7,0
|—
|1 040,6
|—
|1 040,6
|—
|—
|—
|1 040,6
|-align="center"
|'''1.01.1953'''
|22,8
|35,4
|42,5
|44,8
|145,4
|192,0
|239,5
|320,1
|—
|751,7
|65,4
|120,1
|7,0
|—
|1089,5
|—
|1089,5
|—
|—
|—
|1089,5
|-align="center"
|'''1.01.1954'''
|24,1
|37,9
|46,1
|48,3
|156,5
|211,2
|262,0
|346,3
|—
|819,5
|65,3
|119,6
|7,0
|—
|1 167,9
|—
|1 167,9
|—
|—
|—
|1 167,9
|-align="center"
|'''1.01.1955'''
|25,9
|41,1
|50,6
|53,0
|170,7
|234,0
|292,4
|379,8
|—
|906,2
|65,2
|119,3
|7,0
|—
|1 268,5
|—
|1 268,5
|—
|—
|—
|1 268,5
|-align="center"
|'''1.01.1956'''
|27,5
|43,8
|54,3
|56,8
|182,5
|255,8
|319,1
|411,7
|—
|986,6
|65,2
|119,0
|7,0
|—
|1 360,3
|—
|1 360,3
|—
|—
|—
|1 360,3
|-align="center"
|'''1.01.1957'''
|29,1
|46,4
|58,0
|60,8
|194,4
|279,9
|348,8
|445,6
|—
|1 074,4
|65,1
|118,7
|7,0
|—
|1 459,6
|—
|1 459,6
|—
|—
|—
|1 459,6
|-align="center"
|'''1.01.1958'''
|30,9
|49,6
|62,1
|65,0
|207,7
|313,2
|388,0
|494,5
|—
|1 195,6
|65,0
|118,5
|7,0
|—
|1 593,9
|—
|1 593,9
|—
|—
|—
|1 593,9
|-align="center"
|'''1.01.1959'''
|32,2
|51,9
|65,2
|68,0
|217,2
|337,3
|417,2
|532,0
|—
|1 286,5
|65,0
|118,4
|7,0
|—
|1 694,1
|—
|1 694,1
|—
|—
|—
|1 694,1
|-align="center"
|'''1.01.1960'''
|33,1
|53,5
|67,2
|69,9
|223,7
|358,5
|442,6
|563,3
|—
|1 364,5
|64,9
|118,2
|7,0
|—
|1 778,4
|—
|1 778,4
|—
|—
|—
|1 778,4
|-align="center"
|'''1.01.1961'''
|33,6
|54,4
|68,2
|70,8
|227,1
|366,1
|436,2
|542,8
|0
|1 345,1
|64,8
|118,1
|7,0
|—
|1 762,0
|0
|1 762,0
|—
|—
|—
|1 762,0
|-align="center"
|'''1.01.1962'''
|38,3
|59,4
|70,8
|9,7
|178,2
|44,3
|44,6
|52,5
|46,4
|187,8
|0
|0
|0
|—
|366,0
|25,2
|391,2
|—
|—
|—
|391,2
|-align="center"
|'''1.01.1963'''
|42,3
|62,3
|72,1
|11,2
|188,1
|51,1
|49,3
|56,7
|46,3
|203,3
|—
|—
|—
|—
|391,3
|43,6
|434,9
|—
|—
|—
|434,9
|-align="center"
|'''1.01.1964'''
|46,7
|65,1
|73,5
|12,6
|197,7
|60,3
|56,1
|63,1
|37,4
|216,9
|—
|—
|—
|—
|414,6
|38,1
|452,8
|—
|—
|—
|452,8
|-align="center"
|'''1.01.1965'''
|51,0
|67,7
|75,0
|14,2
|207,8
|70,1
|64,8
|72,4
|21,4
|228,8
|—
|—
|—
|—
|436,6
|22,7
|459,3
|—
|—
|—
|459,3
|-align="center"
|'''1.01.1966'''
|55,9
|70,4
|76,8
|15,7
|218,8
|79,5
|72,5
|79,1
|25,4
|256,5
|—
|—
|—
|—
|475,3
|44,1
|519,3
|—
|—
|—
|519,3
|-align="center"
|'''1.01.1967'''
|61,6
|73,7
|78,7
|17,6
|231,6
|90,8
|82,0
|87,6
|26,9
|287,3
|—
|—
|—
|—
|518,9
|69,7
|588,6
|—
|—
|—
|588,6
|-align="center"
|'''1.01.1968'''
|67,9
|77,1
|80,8
|19,6
|245,3
|104,0
|95,7
|102,4
|42,9
|345,0
|—
|—
|—
|—
|590,3
|95,9
|686,2
|—
|—
|—
|686,2
|-align="center"
|'''1.01.1969'''
|74,6
|80,6
|83,2
|21,5
|260,0
|114,2
|104,9
|110,1
|44,0
|373,2
|—
|—
|—
|—
|633,2
|86,9
|720,1
|—
|—
|—
|720,1
|-align="center"
|'''1.01.1970'''
|82,2
|84,6
|85,7
|23,9
|276,3
|126,6
|116,8
|121,9
|43,0
|408,3
|—
|—
|—
|—
|684,7
|80,9
|765,6
|—
|—
|—
|765,6
|-align="center"
|'''1.01.1971'''
|90,2
|88,9
|88,5
|26,2
|293,8
|138,4
|129,0
|133,3
|42,5
|443,2
|—
|—
|—
|—
|737,1
|133,7
|870,8
|—
|—
|—
|870,8
|-align="center"
|'''1.01.1972'''
|98,2
|93,0
|91,3
|27,9
|310,4
|151,5
|140,8
|143,7
|44,1
|480,0
|—
|—
|—
|—
|790,5
|127,5
|917,9
|—
|—
|—
|917,9
|-align="center"
|'''1.01.1973'''
|106,9
|97,1
|94,5
|30,0
|328,5
|164,9
|154,4
|155,7
|46,5
|521,5
|—
|—
|—
|—
|850,0
|136,8
|986,8
|—
|—
|—
|986,8
|-align="center"
|'''1.01.1974'''
|115,6
|100,9
|97,5
|32,0
|346,0
|179,2
|166,9
|167,0
|48,8
|561,9
|—
|—
|—
|—
|907,9
|136,4
|1 044,3
|—
|—
|—
|1 044,3
|-align="center"
|'''1.01.1975'''
|124,1
|104,8
|100,7
|34,0
|363,5
|195,9
|180,4
|179,7
|51,2
|607,2
|—
|—
|—
|—
|970,8
|138,5
|1 109,2
|0
|—
|—
|1 109,2
|-align="center"
|'''1.01.1976'''
|133,3
|108,9
|104,4
|37,1
|383,7
|217,9
|197,8
|197,7
|53,9
|667,3
|—
|—
|—
|—
|1 051,0
|149,2
|1 200,2
|1,4
|—
|—
|1 201,6
|-align="center"
|'''1.01.1977'''
|141,9
|112,8
|108,1
|40,3
|403,1
|244,5
|216,4
|218,5
|57,6
|737,0
|—
|—
|—
|—
|1 140,1
|157,7
|1 297,8
|10,6
|—
|—
|1 308,4
|-align="center"
|'''1.01.1978'''
|151,2
|117,3
|112,5
|44,3
|425,3
|278,4
|240,1
|241,1
|62,5
|822,1
|—
|—
|—
|—
|1 247,4
|168,4
|1 415,8
|25,1
|—
|—
|1 440,9
|-align="center"
|'''1.01.1979'''
|160,3
|121,6
|116,3
|48,6
|446,8
|311,2
|265,7
|264,0
|67,7
|908,6
|—
|—
|—
|—
|1 355,4
|180,0
|1 535,4
|29,3
|34,3
|—
|1 599,0
|-align="center"
|'''1.01.1980'''
|169,8
|126,7
|119,9
|52,4
|468,8
|344,7
|288,4
|289,0
|72,7
|994,8
|—
|—
|—
|—
|1 463,6
|201,6
|1 665,2
|36,8
|95,7
|—
|1 797,7
|-align="center"
|'''1.01.1981'''
|178,3
|130,8
|123,9
|55,4
|488,4
|369,4
|310,9
|308,6
|79,1
|1 068,0
|—
|—
|—
|—
|1 556,4
|243,6
|1 800,0
|37,6
|127,3
|—
|1 964,9
|-align="center"
|'''1.01.1982'''
|186,2
|135,1
|127,4
|58,5
|507,2
|400,1
|327,4
|323,5
|84,7
|1 135,7
|—
|—
|—
|—
|1 642,9
|299,1
|1 942,0
|37,7
|127,3
|—
|2 107,0
|-align="center"
|'''1.01.1983'''
|193,7
|138,8
|131,0
|60,7
|524,2
|425,0
|340,5
|333,4
|89,3
|1 188,2
|—
|—
|—
|—
|1 712,4
|310,4
|2 022,8
|42,8
|127,5
|—
|2 193,1
|-align="center"
|'''1.01.1984'''
|201,4
|142,3
|135,1
|63,4
|542,2
|452,0
|356,0
|346,2
|93,2
|1 247,4
|—
|—
|—
|—
|1 789,6
|316,3
|2 105,9
|42,8
|127,5
|—
|2 276,2
|-align="center"
|'''1.01.1985'''
|208,8
|145,9
|139,2
|66,1
|560,0
|477,3
|372,8
|359,5
|97,1
|1 306,7
|—
|—
|—
|—
|1 866,7
|323,7
|2 190,4
|42,8
|127,5
|—
|2 360,7
|-align="center"
|'''1.01.1986'''
|217,2
|150,3
|144,0
|69,4
|580,9
|505,2
|394,7
|377,2
|101,2
|1 378,3
|—
|—
|—
|—
|1 959,2
|336,8
|2 296,0
|42,8
|127,5
|—
|2 466,3
|-align="center"
|'''1.01.1987'''
|226,6
|155,2
|149,3
|73,8
|604,9
|537,5
|420,5
|398,6
|108,5
|1 465,0
|—
|—
|—
|—
|2 070,0
|340,2
|2 410,2
|42,8
|129,9
|—
|2 582,9
|-align="center"
|'''1.01.1988'''
|236,3
|160,4
|155,4
|77,8
|630,0
|570,9
|447,3
|420,7
|109,7
|1 548,6
|—
|—
|—
|—
|2 178,6
|366,7
|2 545,3
|42,8
|131,3
|—
|2 719,4
|-align="center"
|'''1.01.1989'''
|246,0
|166,1
|161,0
|82,9
|655,9
|612,9
|479,1
|450,9
|114,1
|1 657,0
|—
|—
|—
|—
|2 312,9
|396,0
|2 708,9
|42,8
|130,9
|2,0
|2 884,6
|-align="center"
|'''1.01.1990'''
|256,4
|172,6
|167,6
|89,9
|686,4
|658,8
|520,0
|494,9
|119,6
|1 793,4
|—
|—
|—
|—
|2 479,7
|432,2
|2 911,9
|42,8
|131,0
|5,7
|3 091,4
|-align="center"
|'''1.01.1991'''
|266,2
|181,1
|175,4
|100,3
|723,1
|699,8
|560,8
|544,1
|125,1
|1 929,8
|—
|—
|—
|—
|2 652,9
|484,9
|3 137,8
|42,8
|131,0
|9,7
|3 321,3
|}

'''''Примітки:'''''

У таблиці під ''«поточними карбованцями»'' мається на увазі такі одиниці вимірювання в залежності від періоду:
# карбованець зразка 1924 року&nbsp;— до 1.01.1948;
# карбованець зразка 1947 року&nbsp;— з 1.01.1948 до 1.01.1961;
# карбованець зразка 1961 року&nbsp;— з 1.01.1962.
{{colend}}
|}

== Див. також ==
* [[Рубль]]
* [[Рубль РРФСР]]
* [[Грошова реформа в СРСР 1922—1924 років]]
* [[Грошова реформа в СРСР 1947 року]]
* [[Грошова реформа в СРСР 1961 року]]
* [[Грошова реформа в СРСР 1991 року]]
* [[Пам'ятні, ювілейні і інвестиційні монети СРСР]]
* [[Червінець «Сіяч»]]
* [[Перевідний карбованець]]
* [[Інвалютний карбованець]]

== Джерела ==
{{reflist|2}}

== Посилання ==
{{commonscat|Money of the Soviet Union}}
* [http://bonistics.org/bons/?g=100172 ''Боны, банкноты, бумажные деньги] bonistics.org {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20170406164346/http://www.bonistikaweb.ru/KNIGI/baura.htm ''Бумажно-денежное обращение на территории Беларуси в XVIII—XX веках] bonistikaweb.ru {{ref-ru}}
* [http://moneta-russia.ru/soyuz/sssr-1924-1935/ ''Монеты СССР] moneta-russia.ru {{ref-ru}}
* [http://www.fox-notes.ru/img_rus/k1_4_ussr_1947_1957.htm ''Каталог бумажных денежных знаков] fox-notes.ru {{ref-ru}}
* [http://ussr-coins.ru/map/ ''Монеты СССР] ussr-coins.ru {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20161207164043/http://www.russian-money.ru/Default.aspx#label ''Монеты и банкноты СССР] russian-money.ru {{ref-ru}}
* [https://web.archive.org/web/20160411222443/http://www.cbr.ru/publ/af/ArchivalFonds_002.pdf ''Оборот наличных денег в СССР 1922—1990 гг.] cbr.ru {{ref-ru}}
{{Рубль}}
{{Валюти Європи}}
{{ВП-портали|СРСР}}
{{Медаль}}

[[Категорія:Історія грошей]]
[[Категорія:Колишні валюти]]
[[Категорія:Гроші СРСР]]