Відкрити головне меню

Капустин Яр

ракетно-космічний полігон

Координати: 48°33′55″ пн. ш. 46°17′42″ сх. д. / 48.5655250° пн. ш. 46.2951972° сх. д. / 48.5655250; 46.2951972

Капу́стин Яр (скорочено Кап-Яр) — ракетний військовий полігон в північно-західній частині Астраханської області. Офіційна назва: 4-й Державний центральний міжвидовий полігон Російської Федерації (4 ГЦМП).

Полігон був створений в 1946 році для випробувань перших радянських балістичних ракет. Орбіти нахилу: мінімальна 48,4 градусів, максимальна 50,7 градусів. Площа полігону близько 650 км² (займав площу до 0,40 млн га), розташований переважно в Росії, але займає також землі в межах Атирауської і Західно-казахстанської областей Казахстану.

Адміністративно-житловий центр полігону — місто Знаменськ (ЗАТО) з чисельністю населення 32,1 тис. чол. (2005). Іменується полігон по назві розташованого поруч старовинного села (нині селище міського типу) Капустін Яр, що примикає з південного сходу до міста Знаменск.

Історія полігонуРедагувати

3 червня 1947 року Постановою Ради Міністрів СРСР ЦК ВКП (б) № 2642–817 місцем дислокації нового ракетного полігону був визначений Капустін Яр, начальником полігону призначений генерал-майор Василь Іванович Вознюк. На майбутній полігон перші офіцери прибули 20 серпня 1947 року.

У вересні 1947 року з Німеччини прибула бригада особливого призначення генерал-майора О. Ф. Тверецького, потім два спецпотяги з устаткуванням, сформовані в Німеччині. На початок жовтня 1947 року, окрім бетонного випробувального стенду і бункера на 1-му майданчику, були побудовані стартовий майданчик з бункером, тимчасова технічна позиція, монтажний корпус; побудовано шосе і 20-кілометрову залізничну гілку, що сполучає полігон з головною магістраллю на Сталінград (Волгоград).

Будівництва житла на полігоні не велося аж до 1948 року, будівельники і випробувачі жили в наметах, землянках, тимчасових будівлях, а також квартировались в селянських хатах села Капустін Яр. Керівництво полігону проживало в спецпотягу. До 1 жовтня 1947 року Вознюк доповів керівництву про готовність полігону для проведення пусків ракет, 14 жовтня 1947 року на полігон прибула перша партія ракет Фау-2 (А-4).

18 жовтня 1947 року в 10:47 за київським часом зроблений перший старт балістичної ракети в СРСР. У період з 18 жовтня по 13 листопада 1947 року було запущено 11 ракет Фау-2, з яких 9 досягли мети (хоча і з великим відхиленням від заданої траєкторії) і 2 потерпіли аварію.

З 1947 по 1957 року Капустін Яр був єдиним місцем випробувань радянських балістичних ракет. На полігоні були проведені випробування ракет Р-1 (вересень — жовтень 1948 року, вересень — жовтень 1949 року), Р-2 (вересень — жовтень 1949 року), Р-5 (березень 1953), Р-12, Р-14, і т. д. У 1950-х роках для відпрацювання на полігоні ракет Р-1, Р-2 і Р-5 з'явилася необхідність у створенні техніки здатної здійснювати різного роду траєкторні вимірювання. Для цих цілей в НДІ-4 МО СРСР була розроблена концепція полігонного вимірювального комплексу (ПВК). Для вимірювальних пунктів (ВП) цього комплексу за завданням НДІ-4 почали створюватися телеметрична апаратура, станції траєкторних вимірювань, апаратура системи єдиного часу[1].

На полігоні Капустін Яр проходили пуски міжконтинентальної крилатої ракети «Буря» в 1957—1959 роках.

20 травня 1960 року на території Державного полігону був утворений Навчальний Центр Ракетних військ Сухопутних військ, в завдання якого входило формування бойової злагодженості створюваних ракетних частин, навчання і перепідготовка фахівців-ракетників, створення нормативних документів для усебічної бойової діяльності ракетних частин Сухопутних військ.

16 березня 1962 Капустін Яр став космодромом: був здійснений запуск супутника «Космос-1». Надалі з космодрому Капустін Яр стартували невеликі дослідницькі супутники, для запуску яких використовувалися ракета-носій легкого класу серії «Космос».

У подальші роки на полігоні випробовувалося і випробовується велика кількість різноманітних ракет малої і середньої дальності, крилатих ракет, комплексів і ракет ППО.

За відкритими даними, починаючи з 1950-х, на полігоні Капустін Яр проведено як мінімум 11 ядерних вибухів[2] (на висоті від 300 м до 5,5 км)сумарна потужність яких становить приблизно 65 атомних бомб, скинутих на Хіросіму. Окрім ядерних випробувань, в Капустином Яру було підірвано 24 тис. керованих ракет, випробувані 177 зразків військової техніки, знищені 619 ракет РСД-10.

У 1994 році до складу 4 ГЦП МО РФ увійшов випробувальний полігон військ Протиповітряної оборони. У жовтні 1998 роки 4 Державний Центральний полігон перетворений в 4 Державний Центральний Міжвидовий полігон. У 1998 році полігон «Сари-Шаган» (що знаходиться в південно-східному Казахстані і арендований Росією) був виведений із складу військ ППО і перепідпорядкований 4-у Державному Центральному Міжвидовому полігону[3]. У 1999 році на полігон «Капустін Яр» перебазовані російські війська з казахстанського полігону «Емба»[4].

Ранком 27 вересня 2007 р. на полігоні помер від серцевого нападу генеральний конструктор НПО «Алмаз» Олександр Леманський, керівник робіт по ЗРС З-400 «Тріумф» і по інших системах ППО і ПРО.

Росія в 2008 році здійснила 27 запусків ракет-носіїв, зберігши за собою перше місце у світі за кількістю пусків і перевершивши свій власний показник за 2007 рік. Більшість (19) з 27 запусків виконані з космодрому Байконур, шість — з космодрому Плесецьк (Архангельська область). По одному космічному старту здійснено з пускової бази «Ясний» (Оренбурзька область) і полігону Капустін Яр.[5].

Історія випробуваньРедагувати

Вироби Дата
A-4 (V-2) жовтень 1947
«Іздєліє Т» (копія V-2) 18 жовтня 1947
С-25 «Беркут»
Р-1 10 жовтня 1948
Р-11ФМ 3 січня 1955
Р-5М 20 січня 1955
Р-5М зі штатної БЧ 2 лютого 1956
Р-12 22 червня 1957
Р-13 березня 1959
Р-14 6 липня 1960
Р-14У-«Чусова» 11 лютого 1962
11К63 «Космос» 16 березня 1962
РТ-21М РСД-10 «Піонер» 21 вересня 1974
ЗРС С-400 «Триумф» 12 лютого 1999
Тополь-М[6] 2000-і
Іскандер-М 2006

Керівники полігонуРедагувати

  1. Вознюк Василь Іванович, генерал-полковник артилерії(1946—1973)
  2. Пичугін Юрій Олександрович, генерал-лейтенант (1973—1975)
  3. Дегтяренко Павло Григорович, генерал-лейтенант (1975—1981)
  4. Лопатін Микола Якович, генерал-майор (1981—1983)
  5. Мазяркін Микола Васильович, генерал-лейтенант (1983—1991)
  6. Тонких В'ячеслав Костянтинович, генерал-лейтенант (1991—1997)
  7. Ющенко Валерій Піменович, генерал-лейтенант (1997—2000)
  8. Перевозчіков Микола Іванович, генерал-лейтенант (2000—2006)
  9. Мазуров Валерій Михайлович, генерал-лейтенант (2006—2010)
  10. Корольов Михайло Ремович, генерал-майор (з 2010)

ПриміткиРедагувати

  1. ОКБ МЭИ[недоступне посилання з квітень 2019]
  2. 1/3_11.htm ЯДЕРНІ ВИПРОБУВАННЯ В СРСР, ТОМ I, глава 3[недоступне посилання з липень 2019]
  3. 54-я ОВЭ. Архів оригіналу за 21 лютий 2009. Процитовано 23 лютий 2011. 
  4. 830/263/ Історія полігону «Капустін Яр»[недоступне посилання з липень 2019]
  5. Росія випередила США і Європу за кількістю запусків космічних ракет в 2008 році
  6. Випробування окремих складових частин

ЛітератураРедагувати

В. В. Кавелькина, М. А. Голов, И. В. Шумакова, А. А. Глушков, А. Б. Гордиенко, В. И. Шовкунов. «60 лет. Полигон Капустин Яр» 2006. —139с.

ПосиланняРедагувати