Календи

Версія від 07:34, 12 листопада 2010, створена Любко Лещук (обговорення | внесок) (Створена сторінка: Календи (лат. Kalendae або Calendae) — в давньоримському календарі назва першого дня кожного міс...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Календи (лат. Kalendae або Calendae) — в давньоримському календарі назва першого дня кожного місяця. Календи, так само, як і нони та іди, служили для лічби днів в місяці: від цих трьох, визначених для кожного місяця моментів дні відраховувались назад (наприклад, шостий день перед березневими календами і т.д.). Слово "календи" походить від латинського "calo" (невиз. форма - "calare") - "оголошувати, проголошувати" (подібного, наприклад, до англ. "call"), в зв'язку з тим, що в ранній період римської історії понтифіки, які слідкували за часом, в цей день оголошували про початок нового місяця и кількості днів до нон в цьому місяці (в нони народу оголошувалось про свята в даному місяці). Слово "Kalendae" було прийнято писати через букву "K", а не "C", що самі римляни пояснювали тим, що "позичили" слово "calo" з грецької "καλῶ" - "звати" (см. Макробий, Saturnalia 1.15).

Давньоримським святом січневих календ (від 1 до 15 січня) завершався цілий святковий цикл, спільний для всього греко-римського світу; цей цикл починався Врумаліями на честь Діоніса фракійського (від 24 листопада до 17 грудня), охоплював Сатурналії та Опалії (від 17 до 23 грудня) и Воти (від 23 грудня до 1 січня). Святкування досягали свого апогею в кінці — в січневих календах, святі загальної радості, яка братала стани, віки та становища в суспільстві. Поганське свято січневих календ продовжували святкувати і християни, що викликало протести церкви. В боротьбі з цим залишком поганства католицька церква протиставила поганському шануванню новоліття свій власний святковий цикл, різдв'яний (з 25 грудня до 4 січня), поганським спогадам — християнські, давнім маскам та іграм — ходіння із зіркою, царями та пастухами (Вертепом). В результаті вийшла складна обрядовість, в складі якої, поряд з християнськими, збереглись і поганські елементи. Під впливом християнства, святкування січневих календ при Юстиніані було розтягнуто на 12-денний святковий цикл від Р. Х. до Водохрещя, а згідно з цим і пісні календ почали бути не тільки новорічними піснями на новий рік, але частіше всього різдвяним чи присвяченими іншим святам. Ці традиції в майбутньому получили більш розповсюджену назву у Слов'ян - Коляда.

Вислів «відкласти справу до грецьких календ» («ad Calendas Graecas») має зміст — «ніколи не зробити», так як в грецькому календарі календ не було.

Джерела та література
Энциклопедического словаря Брокгауза и Ефрона (1890—1907).