Кайло (рос. кирка, англ. pick, axe pick; нім. Hacke f, Haue f, Picke f, Spitzhacke f, Letlenhaue f, Schrämhaue f, Keilhaue f) — ручний інструмент, вигнутий і загострений з одного або обох кінців; металевий молоток на довгому дерев’яному держакові для відколювання шматків ламких порід від масиву.

Кайло, Народний музей історії міста Дзержинська.

Застосовується з сивої давнини, спочатку у вигляді оленячих рогів, пізніше з бронзи і сплавів заліза. Відомі одно-, двокінцеві кайла та з вставним лезом. Сліди від кайлоподібних знарядь знаходять на стінках гірничих виробок кам'яної доби (в Україні, наприклад, на стінках кремнійовидобувних штолень і шахт на Донбасі та на Правобережжі, в районі Білої Гори).

Дотичні терміни

  • Кайловище — держак кайла.
  • Кайлувати — відбивати кайлом.

Див. також

Література