Перегляд вихідного коду сторінки Казахстан

{{Otheruses}}
{{Картка Країна
| офіційный_сайт                     = Live.zadc.ru
| офіційна_назва                     = Республіка Казахстан  
| місцева_назва                      = Qazaqstan Respýblıkasy
| назва_род                          = Казахстану
| зображення_прапор                  = Flag of Kazakhstan.svg <!--[[Прапор Казахстану]] -->
| зображення_герб                    = Coat_of_arms_of_Kazakhstan.svg <!--[[Герб Казахстану]]-->
| національний_девіз                 = Менің Қазақстаным (Мій Казахстан) 
| зображення_карти                   = Kazakhstan (orthographic projection).svg
| столиця                            = [[Нур-Султан]]
| розташування_столиці               = 
| офіційні_мови                      = [[Казахська мова|Казахська]] <small>(національна, перша офіційна)</small><br />[[Російська мова|Російська]] <small>(друга офіційна)</small>	
| найбільше_місто                    = [[Алмати]], [[Шимкент]]
| національний_гімн                  = [[Гімн Казахстану]]
[[Файл:Kazakhstan National Anthem 2012.ogg]]
| незалежність                       = Незалежність
| дати_отримання_незалежності        = від [[СРСР]]: [[16 грудня]] [[1991]]
| класифікація_за_розміром_території = 9-а
| площа_території                    = 2 724 900
| покрито_водою_відсоток             = 1,7
| форма_правління                    = [[Президентська республіка]] 
| головні_керівні_посади             = Президент<br />Прем'єр-міністр<br />
| імена_лідерів_країни               = [[Токаєв Касим-Жомарт Кемельович]]<br />[[Аскар Мамін]]
| населення_згідно_перепису          = 17 693 600<ref>http://ru.government.kz/site/news/2013/07/37</ref>
| рік_перепису_населення             = [[2016]]
| густота_заселення                  = 6,12 осіб
| класифікація_за_густотою_заселення = 
| рік_звітування_ВВП                 = 2011
| ВВП_ПКС                            = $225,6 млрд <ref name="МВФ">[http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2013/02/weodata/weorept.aspx?sy=2010&ey=2018&scsm=1&ssd=1&sic=1&sort=subject&ds=.&br=1&pr1.x=55&pr1.y=1&c=512,668,914,672,612,946,614,137,311,962,213,674,911,676,193,548,122,556,912,678,313,181,419,867,513,682,316,684,913,273,124,868,339,921,638,948,514,943,218,686,963,688,616,518,223,728,516,558,918,138,748,196,618,278,522,692,622,694,156,142,624,449,626,564,628,565,228,283,924,853,233,288,632,293,636,566,634,964,238,182,662,453,960,968,423,922,935,714,128,862,611,135,321,716,243,456,248,722,469,942,253,718,642,724,643,576,939,936,644,961,819,813,172,199,132,733,646,184,648,524,915,361,134,362,652,364,174,732,328,366,258,734,656,144,654,146,336,463,263,528,268,923,532,738,944,578,176,537,534,742,536,866,429,369,433,744,178,186,436,925,136,869,343,746,158,926,439,466,916,112,664,111,826,298,542,927,967,846,443,299,917,582,544,474,941,754,446,698,666&s=NGDPD,PPPGDP&grp=0&a= Report for Selected Countries and Subjects  October 9,2013]</ref>
| класифікація_за_рівнем_ВВП_ПКС     = ?
| ВВП_ПКС_на_душу_населення           = 13,236<ref name="МВФ"/> 
| класифікація_за_рівнем_ВВП_ПКС_на_душу_населення = ?
| валюта                              = [[казахстанський тенге|Тенге]]
| код_валюти                         = KZT
| часовий_пояс                       = [[UTC+5]], [[UTC+6]], без літнього часу
| utc_поправка                       = 
| часовий_пояс_літній_час            = 
| utc_поправка_літній_час            = +6
| телефонний_код                     = 7
| код країни                         = KZ / KAZ
| інтернет_домен                     = .kz
}}

'''Казахста́н''' ({{lang-kk|Qazaqstan}}, ''Қазақстан''), офіційна назва&nbsp;— '''Респу́бліка Казахста́н''' ({{lang-kk|Qazaqstan Respýblıkasy}}, ''Қазақстан Республикасы'')&nbsp;— одна з країн [[Центральна Азія|Центральної Азії]]. Дев'ята у світі за площею, найбільша країна, що [[Країни, що не мають виходу до моря|не має виходу до світового океану]]. Територія становить 2&nbsp;727&nbsp;300 квадратних кілометрів&nbsp;— це більше, ніж [[Західна Європа]]<ref>{{Cite web |url=http://www.stat.kz/ |title=Архівована копія |accessdate=7 жовтень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100314092716/http://stat.kz/ |archivedate=14 березень 2010 |deadurl=yes }}</ref><ref name="cia.gov">https://www.cia.gov/library/publications/the-world-factbook/geos/kz.html</ref>. Казахстан межує (за годинниковою стрілкою з півночі:) з [[Росія|Росією]]&nbsp;— 7548,1&nbsp;км, [[Китай|Китаєм]]&nbsp;— 1782,8&nbsp;км, [[Киргизстан]]ом 1241,6&nbsp;км, [[Узбекистан]]ом&nbsp;— 2351,4&nbsp;км, [[Туркменістан]]ом&nbsp;— 426,0&nbsp;км. Омивається водами внутрішньоконтинентальних [[Каспійське море|Каспійського]] й [[Аральське море|Аральського]] морів. Хоча Казахстан не має спільного кордону з [[Монголія|Монголією]], його найсхідніша точка розташована на відстані всього 38&nbsp;км від західного краю Монголії. Рельєф Казахстану різноплановий&nbsp;— від рівнин, степів, тайги та пагорбів до засніжених гір. З 16,6&nbsp;млн осіб (оцінка 2011) Казахстан має 62 місце за чисельністю населення у світі, хоча його щільність менше ніж 6 осіб/км². [[Столиця Республіки Казахстан|Столиця країни]] перенесена в 1998 з [[Алмати]], найбільшого міста держави, в [[Астана|Астану]], що перейменували в [[Нур Султан]]. Казахстан поділяється на 14 областей та 3 міста республіканського значення. Економіко-географічно поділяється на Центральний, Західний, Східний, Північний і Південний регіони.

Казахстан є однією з тюркських держав. Протягом більшої частини своєї історії території сучасного Казахстану були заселені кочовими племенами. У [[XVI століття|XVI столітті]] [[казахи]] з'явилися як окрема група, що поділяється на три жуза. Росіяни почали просування в казахському степу в [[XVIII]] столітті, і до середини [[XIX]]-го весь Казахстан уходив до [[Російська імперія|Російської імперії]]. Після [[Російська революція (1917)|російської революції 1917]] і подальшої [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]] на території Республіки Казахстан була кілька разів реорганізація, допоки (1936) не створилася Казахська Радянська Соціалістична Республіка у складі [[СРСР]].

Казахстан проголосив себе незалежною державою [[16 грудня]] [[1991]]&nbsp;р. Його лідер комуністичної епохи з 1979 року<ref>З 1979 по 1984 Нурсултан Назарбаєв був секретарем ЦК Компартії Казахстану</ref>, [[Нурсултан Назарбаєв]], став першим президентом країни; цю посаду він зберігав до 19 березня 2019 року. Президент Назарбаєв підтримував суворий контроль над політикою в країні. З моменту здобуття незалежності Казахстан проводив збалансовану зовнішню політику та працював для розвитку економіки, особливо її нафтогазової промисловості<ref>http://www.time.com/time/world/article/0,8599,1539999,00.html</ref>. Пострадянський період також характеризується більш активною співпрацею з багатьма міжнародними організаціями, включаючи [[ООН|Організацію Об'єднаних Націй]], Раду Євроатлантичного партнерства, [[СНД|Співдружність Незалежних Держав]] і [[Шанхайська організація співробітництва|Шанхайську організацію співробітництва]]. Казахстан також є однією з шести пострадянських держав, які реалізують План дій індивідуального партнерства з [[НАТО]].

Казахстан етнічно та культурно різноманітний, зокрема внаслідок масових депортацій туди багатьох етнічних груп під час правління [[Йосип Сталін|Сталіна]]. Казахстан із населенням 16,6&nbsp;млн осіб, де є представники 131 національності, в тому числі казахи, росіяни, українці, німці, узбеки, татари, уйгури. Близько 63&nbsp;% становлять казахи<ref>{{Cite web |url=http://www.stat.kz/p_perepis/Documents/Перепись%20рус.pdf |title=Архівована копія |accessdate=19 січень 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110723084204/http://www.stat.kz/p_perepis/Documents/Перепись%20рус.pdf |archivedate=23 липень 2011 |deadurl=yes }}</ref>.

[[Іслам]] є релігією близько 70,2&nbsp;% громадян, у той час як [[християнство]] сповідують 26,2&nbsp;% населення<ref>{{Cite web |url=http://www.eng.stat.kz/news/Pages/n1_12_11_10.aspx |title=Архівована копія |accessdate=4 серпень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110722142449/http://www.eng.stat.kz/news/Pages/n1_12_11_10.aspx |archivedate=22 липень 2011 |deadurl=yes }}</ref>. [[Казахська мова]] є державною мовою, але [[російська мова|російська]] також офіційно використовується на рівноправних засадах у державних установах Республіки Казахстан<ref>{{Cite web |url=http://www.constcouncil.kz/eng/norpb/constrk/ |title=Архівована копія |accessdate=4 серпень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20071020060732/http://www.constcouncil.kz/eng/norpb/constrk/ |archivedate=20 жовтень 2007 |deadurl=yes }}</ref>.

== Історія ==
* {{Main|Історія Казахстану}}
Історичні корені [[казахи|казахів]] походять від тюркських племен, що заселяли простори [[степ]]у між нинішньою [[Росія|Росією]] і [[Китай|Китаєм]] у VIII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е., і [[монголи|монголів]], які переселилися на ці землі у ХІІІ ст. Важливе значення для становлення Казахстану мав [[Великий Шовковий шлях]], а також караванний маршрут уздовж річки [[Сирдар'я|Сирдар'ї]], завдяки чому з'являлися торгові міста і караван-сараї, інтенсивно розвивалася торгівля і сільське господарство.

У [[ХІІІ]] ст. казахська територія увійшла до складу імперії [[Чингісхан]]а. Після смерті Чингісхана у [[1227]], імперія була розділена між його нащадками. У другій половині XV&nbsp;ст. з'явилося перше [[Казахське ханство]], а остаточне формування казахської нації, створеної шляхом змішування монголів і [[тюрки|тюрків]], відносять до першої половини XVI&nbsp;ст.

У 1680-х казахи воювали зі східними загарбниками [[ойроти|ойротами]] та джунгарами. Їх набіги повністю розорили казахів у [[1720]]. Під час нападів джунгарів казахи неодноразово зверталися до [[Російська імперія|Росії]] з проханням про захист і постачання зброї. Протягом [[1731]]–[[1742]] казахські жузи переходять під покровительство [[Російська імперія|Російської імперії]]. Поступово Росія зайняла домінуюче становище в місцевому управлінні, обмежуючи повноваження казахських ханів і нав'язуючи російську адміністративну систему. Остаточно вся територія Казахстану увійшла до Російської імперії до [[1848]].

Завойовницькі війни Росії на півдні центральної Азії в кінці [[XIX століття]] сприяли значному припливу російських поселенців у Казахстан. Страждаючи від голоду та переселень, [[1916]] казахи взяли участь у центрально-азіатському повстанні, направленому проти призову до російської армії, проте це повстання було придушене.

[[Файл:Russia1918.png|міні|250px|праворуч|[[Алашська автономія]], [[Туркестанська автономія]] та [[Туркестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка]] на карті розпаду Російської імперії у 1918 році]]
У [[1917]] після [[Жовтневий переворот 1917|Жовтневого перевороту в Росії]] Казахська націоналістична партія [[Алаш-орда]] проголосила автономію казахського народу. Проте вже у лютому [[1918]] більшовики почали масштабний збройний наступ в результаті якого в Казахстані було встановлено радянську владу.

До [[1925]] Казахстан носив назву «[[Киргизький край]]» (декрет СНК РСФСР від [[10 липня]] [[1919]]). [[26 серпня]] [[1920]] ВЦИК и СНК РСФСР прийняли декрет за підписами В. Леніна та М. Калініна «Про утворення Автономної Киргизької Радянської Соціалістичної Республіки» у складі РСФСР зі столицею у м. Оренбург. Після 5-го Всеказахського з'їзду Рад Казахстан став називатися Казакською АРСР з адміністративним центром у м. Кзил-Орда, а з 1928&nbsp;— у м. Алма-Ата. Після грудня 1936 отримала статус союзної республіки СРСР.

Перші десятиліття радянської влади в Казахстані позначені голодом [[Перший голод в Казахстані 1919-1922|1919–1922]], а також [[Голод у Казахстані 1932—1933|1932–1933]], що призвів до загибелі сільського населення Казахстану, переважну більшість якого становили казахи. Сумарна чисельність жертв оцінюється у 2-2,5&nbsp;млн осіб.<ref name="demog">[http://new.hist.asu.ru/biblio/histdem/1.html/digital/naselsenie/Pages/default.aspx Аналіз демографічних даних] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120104124102/http://new.hist.asu.ru/biblio/histdem/1.html/digital/naselsenie/Pages/default.aspx |date=4 січень 2012 }}.</ref>

З [[1936]] Казахстан&nbsp;— Союзна республіка.

У 1950-х в Казахстані проводилася державна кампанія з освоєння цілинних земель, результатом стало швидке перетворення північних пасовищних рівнин Казахської республіки на сільськогосподарські угіддя. Наприкінці 1950-х у Казахстані було збудовано космодром [[Байконур]], а також полігони для ядерних випробувань поблизу м. [[Семипалатинськ]].

Незалежність країни була проголошена [[16 грудня]] [[1991]] після підписання Біловезької угоди (8 грудня 1991) між Росією, Білоруссю і Україною про створення СНД і фактичного розпаду СРСР. Комуністичну партію замінила Незалежна соціалістична партія Казахстану. Казахстан приєднався до [[СНД]] в грудні [[1991]]. Незалежність визнана в 1992. Прийнятий у НБСЄ, став членом [[ООН]] в 1992.

=== Перший голод у Казахстані 1919—1922 ===
«[[Перший голод у Казахстані 1919-1922]]»&nbsp;— перший голод в сільських районах Казахської РСР. Масова загибель сільського населення Казахстану, переважну більшість якого становили казахи (1&nbsp;млн осіб)<ref name="demog"/>

=== Голод у 1932—1933 ===
[[Голод у Казахстані 1932—1933]]&nbsp;— голод в сільських районах Казахської РСР. Масова загибель сільського населення Казахстану, переважну більшість якого становили казахи (1,5&nbsp;млн осіб)&nbsp;— 40&nbsp;% населення казахів<ref name="demog"/>

=== Національно-визвольна боротьба казахського народу<ref>{{Cite web |url=http://kazakhstan.awd.kz/razdel.html |title=Архівована копія |accessdate=13 жовтень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080405110214/http://kazakhstan.awd.kz/razdel.html |archivedate=5 квітень 2008 |deadurl=yes }}</ref> ===
{{main|Національно-визвольна боротьба казахського народу}}

==== Національно-визвольна боротьба казахського народу 1824—1864 ====
{{main|Національно-визвольна боротьба казахського народу 1824-1864}}

==== Повстання в Казахстані 1929&nbsp;— 1931 ====
* {{Main|Повстання в Казахстані 1929 — 1931}}
[[Файл:Nursultan Nazarbayev 1997.jpg|150px|міні|праворуч|перший президент Казахстану [[Назарбаєв Нурсултан Абішович|Нурсултан Назарбаєв]]]]
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаев у своїй книзі «Стратегія незалежності» пише:
''….Питання про чисельність казахів-жертв голоду 1929−1933, пов'язаних з ним епідемій і міграцій залишається поки що відкритим. Амплітуда думок з приводу кількості загиблих у ці роки коливається у межах від 1 мільйона 750 тисяч до 2 мільйонів 200 тисяч. Це означає, що під час колективізації загинуло від 42 до 49 відсотків корінного етносу. Майже 1 мільйон 30 тисяч осіб відкочувала в роки голоду за межі республіки, з них 616 тисяч&nbsp;— безповоротно.''
''Силова політика держави наштовхнулася на запеклий опір народу. На боротьбу з режимом піднімалися все ширші верстви населення. Рух опору охопив весь Казахстан. У 1929—1931 мали місце понад 380 селянських бунтів і повстань, що охопили майже 80 тисяч осіб. Великими з них були сузакське, іргізське, аксуйське, абралінське, адаєвське, Каракумське та інші повстання. Всі вони придушувалися найжорстокішим чином регулярними військами Червоної Армії…. ''<ref>http://www.akorda.kz/www/www_akorda_kz.nsf/8DFBE62D341D41A0462572340019E690/$FILE/strategia_rus.pdf{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

==== Грудневе повстання ====
* {{Main|Грудневе повстання}}
Грудневе повстання, також Желтоксан ({{Lang-kk|Желтоқсан}}&nbsp;— грудень)&nbsp;— виступ молоді під антирадянськими і сепаратистськими гаслами в Алма-Аті (на той час столиці [[Казахська РСР|Казахської РСР]]), що відбувся 16 грудня 1986. Великий наплив росіян в 1950-1960-х зробив казахів меншиною; антиросійські настрої почали виявлятися у [[1986]]. Події грудня 1986 стали першими в [[СРСР]] масовим мітингом, в ході яких висувалися антирадянські і націоналістичні гасла. В історичній літературі Казахстану цю сторінку називають «грудневими подіями».

== Державний устрій ==
{{Політика Казахстану}}

=== Політична система ===
{{Оновити|розділ|дата=січень 2015}}
: Див. також: [[Уряд Республіки Казахстан]]

Казахстан офіційно є [[Президентська республіка|президентською республікою]]. Перший президент&nbsp;— [[Нурсултан Назарбаєв]]. Президент є також головнокомандувачем збройних сил та може накласти [[вето]] на закон, який був прийнятий парламентом. Він також є Головою [[Рада Безпеки Республіки Казахстан|Рада Безпеки]]. Прем'єр-міністр є головою Кабінету міністрів і главою казахстанського правління. Є три [[віце-прем'єр]]и та 16 міністрів в уряді. [[Масімов Карім Кажимканович|Карім Масімов]] обіймає посаду [[прем'єр-міністр]]а з 10 січня 2007.

Казахстан має [[двопалатний парламент]], що складається з нижньої палати ([[Мажиліс]]у) і верхньої палати ([[сенат]]у). Одномандатні округи всенародно обирають 107 місць в мажилісі, тут також знаходяться 10 членів, що обираються за партійними списками. Сенат складається з 47 членів. Два сенатори від кожного з виборних зборів (масліхатів) від 16 основних адміністративних регіонів Казахстану (14 провінцій, а також міст Астана й Алмата). Президент призначає інших 15 сенаторів. Депутати мажилісу та уряд мають право законодавчої ініціативи, хоча уряд пропонує найбільший спектр законодавства, який розглядається парламентом.

Після 29 років на посту Нурсултан Назарбаєв склав повноваження голови держави 19 березня 2019 року та очолив Раду безпеки Казахстану на довічний строк. Другим президентом Казахстану 20 березня 2019 року став спікер сенату парламенту країни Касим-Жомарт Токаєв, член народної демократичної партії «Нур Отан».<ref>{{Cite web|title=Токаєв вступив на посаду президента Казахстану|url=https://24tv.ua/news/showNews.do?tokayev_vstupiv_na_posadu_prezidenta_kazahstanu&objectId=1129384|website=24 Канал|accessdate=2019-03-20}}</ref><ref>{{Cite web|title=Біографія Касима-Жомарта Токаєва|url=https://24tv.ua/news/showNews.do?kasim_zhomart_tokayev_biografiya_novogo_prezidenta_kazahstanu_tokayeva&objectId=1129207|website=24 Канал|accessdate=2019-03-20}}</ref><ref>{{Cite web|title=Нурсултан Назарбаєв: біографія екс-президента Казахстану|url=https://24tv.ua/news/showNews.do?nursultan_nazarbayev_biografiya_tsikavi_fakti_eks_prezidenta_kazahstanu&objectId=1129069|website=24 Канал|accessdate=2019-03-20}}</ref><ref>{{Cite web|title=Президент Казахстану Назарбаєв пішов у відставку|url=https://24tv.ua/news/showNews.do?prezident_kazahstanu_nazarbayev_pishov_u_vidstavku&objectId=1129047|website=24 Канал|accessdate=2019-03-20}}</ref>

=== Вибори ===
Вибори до Мажилісу у вересні 2004 надали домінантне становище в нижній палаті проурядові [[Народно-демократична партія «Нур Отан»|Партії Отан]], очолюваній президентом Назарбаєвим. Всі інші партії, в тому числі таграрно-промисловий блок АІСТ і партія Асар, заснована дочкою президента Назарбаєва, отримала більшість останніх місць. Опозиційні партії, які були офіційно зареєстровані та брали участь у виборах, отримали одне місце в ході виборів, що згідно з Організацією з безпеки та співробітництва в Європі, не відповідає міжнародним стандартам.

[[Файл:Vladimir Putin 2 March 2002-4.jpg|міні|Нурсултан Назарбаєв із Володимиром Путіним. 2002]]

У 1999 Казахстан намагається отримати статус спостерігача в Парламентській Асамблеї Ради Європи. Офіційна відповідь Генеральної Асамблеї полягала в тому, що Казахстан міг претендувати на повноправне членство, тому що частково знаходиться в Європі, але йому не буде надано жодного статусу, поки не покращиться стан демократії та дотримання прав людини в цій державі.

4 грудня 2005 Нурсултан Назарбаєв був переобраний президентом країни. Виборча комісія оголосила, що він виграв з результатом більше ніж 90&nbsp;% голосів. Організація з безпеки та співробітництва в Європі ([[ОБСЄ]]) дійшла до висновку, що вибори не відповідали міжнародним стандартам, незважаючи на деякі поліпшення в адмініструванні виборів. Агентство Сіньхуа повідомило, що спостерігачі з Китаю, відповідальні за нагляд у 25 виборчих дільницях в Астані, показали, що голосування в цих опитувань були проведені «прозоро та справедливо».<ref>[http://www.bloomberg.com/apps/news?pid=10000087&sid=a2ml5vt5j2_M&refer=top_world_news «Kazakhstan's Nazarbayev Wins Re-election With 91&nbsp;% of Vote».]</ref>

[[17 серпня]] [[2007]] пройшли вибори в нижню палату парламенту, і коаліція на чолі з правлячою партією Нур Отан, в яку увійшли партія Асар, [[Громадянська партія Республіки Казахстан]] і Аграрна партія, виграла місця з результатом у 88&nbsp;% голосів. Жодна з опозиційних партій не досягла прохідного бар'єра в 7&nbsp;%. Це привело до згадок в деяких місцевих ЗМІ, які поставили під сумнів [[компетентність]] і харизму лідерів опозиційних партій. У відповідь опозиційні партії виступили зі звинуваченнями в серйозних порушеннях в ході виборів.<ref>[http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/asia-pacific/6952452.stm «World|Asia-Pacific|Kazakh poll fairness questioned».]</ref><ref>[http://news.bbc.co.uk/1/hi/world/asia-pacific/6949764.stm «World|Asia-Pacific|Q&A: Kazakhstan parliamentary election Kazakh poll fairness questioned».]</ref>

У [[2010]] президент Назарбаєв відхилив пропозицію провести референдум, щоб тримати його на цій посаді до [[2020]], і замість того наполягав на президентських виборах на п'ятирічний термін. У голосуванні, яке відбулося 3 квітня 2011 Назарбаєв отримав 95,54&nbsp;% голосів з 89,9&nbsp;% зареєстрованих виборців, що брали участь.<ref>http://www.huffingtonpost.com/daniel-witt/kazakhstans-presidential-_b_847612.html</ref> Назарбаєв розповів про прогрес виданню Washington Post в березні 2011. Проте Казахстан попередили, що згідно з індексом демократії за 2010, країну перекваліфікували в [[авторитарний режим]].

=== Зовнішня політика ===
{{Main|Зовнішня політика Казахстану}}
[[Файл:Dmitry Medvedev in South Korea, March 2012-15.jpeg|міні|Барак Обама, Назарбаєв та Дмитро Медведєв. 2012]]
Казахстан має стабільні відносини з усіма своїми сусідами. Він також є членом [[Організація Об'єднаних Націй|Організації Об'єднаних Націй]], [[Організація з безпеки і співробітництва в Європі|Організації з безпеки та співробітництва в Європі]], Євро-Атлантичного партнерства та [[Організація Ісламського співробітництва]]. Він є активним учасником [[НАТО|Організації Північноатлантичного договору]] в аспекті [[Партнерство заради миру]].

11 квітня 2010 президенти Назарбаєв і Обама зустрілися на саміті з ядерної безпеки у Вашингтоні,<ref>http://www.whitehouse.gov/the-press-office/joint-statement-meeting-between-president-obama-and-kazakhstan-president-nazarbayev</ref> округ Колумбія, а також обговорили зміцнення стратегічного партнерства між США та Казахстаном, зобов'язалися активізувати двостороннє співробітництво з метою сприяння ядерній безпеці, регіональній стабільності в Центральній Азії, економічного процвітання та загальнолюдських цінностей.

У квітні 2011 президент Обама закликав президента Назарбаєва обговорити спільні зусилля з ядерної безпеки,<ref>http://www.whitehouse.gov/the-press-office/2011/04/30/readout-presidents-call-president-nazarbayev-kazakhstan</ref> включаючи забезпечення безпеки ядерних матеріалів з реактора БН-350, і побачили прогрес у досягненні цілей, що президенти двох країн створили під час їх двосторонньої зустрічі на саміті з ядерної безпеки в 2010.

Казахстан також є членом Співдружності Незалежних Держав, Організації економічного співробітництва та Шанхайської організації співробітництва. Країни Казахстан, Росія, Білорусь, Киргизстан і Таджикистан створили Євразійське економічне співтовариство в 2000. з активізації зусиль по гармонізації торговельних тарифів і створення зони вільної торгівлі в рамках Митного союзу. З 1 грудня 2007 стало відомо, що Казахстан був обраний головою ОБСЄ на 2010.

== Географія ==
* '''Див.:''' [[Природа Казахстану]], [[Геологія Казахстану]], [[Гідрогеологія Казахстану]], [[Сейсмічність Казахстану]].

Республіка Казахстан знаходиться в центральній частині Євразії. На території країни, на перетині 78 меридіану з 50 паралеллю, знаходиться географічний центр континенту. На півночі і заході межує з [[Росія|Росією]], на сході&nbsp;— з [[Китайська Народна Республіка|Китаєм]], на півдні&nbsp;— з [[Киргизстан]]ом, [[Узбекистан]]ом і [[Туркменістан]]ом. На південному заході омивається водами [[Каспійське море|Каспійського моря]].

[[Файл:almatykoktobe.jpg|ліворуч|міні|300px|Алмати, столиця Казахстану часів СРСР]]

=== Рельєф ===
Понад 3/4 території Казахстану займають [[рівнина|рівнини]] з висотами від 100 до 300&nbsp;м над рівнем моря. На крайньому південному сході і заході простягаються хребти [[Тянь-Шань|Тянь-Шаню]], [[Джунгарський Алатау|Джунгарського Алатау]] й [[Алтайські гори|Алтаю]] з висотами від 3000 до 6995 м (пік [[Хан-Тенгрі]]). На крайньому заході розташована Прикаспійська низовина, що частково лежить нижче рівня Світового океану (рівень Каспійського моря&nbsp;— 27 м). У центрі країни великі території займає зруйнована гірська система Казахстанського дрібносопковику.
У межах рівнин поширені піщані бомжі і глинисті пустелі ([[Кизилкум]], [[Мойинкум (пустеля, Жамбильська область)|Муюнкум]], [[Бетпак-Дала]]), напівпустелі і сухі степи. Для молодих гір південного сходу характерні сильна розчленованість і вертикальна поясність. На півночі республіки переважають степи і лісостепи. 23&nbsp;% території країни (північна частина) придатні для землеробства, 70&nbsp;%&nbsp;— для відгінного тваринництва.

=== Річки й озера ===
Близько 80&nbsp;% території республіки належить до безстічних областей і басейнів внутрішнього стоку. [[Іртиш]], [[Ішим (річка)|Ішим]] і [[Тобол (річка)|Тобол]], що протікають по північній і північно-східній окраїнах країни, відносяться до басейну Північного Льодовитого океану. Всі інші великі річки на території країни несуть свої води в замкнуті внутрішні водойми: [[Уральські гори|Урал]]&nbsp;— у [[Каспійське море]], [[Сирдар'я]]&nbsp;— в [[Аральське море]], [[Ілі]]&nbsp;— в озеро [[Балхаш]]. Багато малих і середніх річок влітку пересихають.

Каспійське море входить у межі республіки своєю північно-східною акваторією з невеликими глибинами (5-7 м). Крім Казахстану, ресурсами Каспійського моря володіють [[Росія]], [[Азербайджан]], [[Іран]] і [[Туркменістан]]. [[Аральське море]] розділене між Казахстаном й [[Узбекистан]]ом. Площа цього водоймища, яке висихає, за останні 35 років скоротилася вдвічі. Озеро [[Балхаш]] повністю належить Казахстану. Водоймище має прісну західну акваторію і солону східну.

=== Клімат ===
Клімат країни різко континентальний і сухий. У передгірських і гірських районах випадає від 500 до 1600&nbsp;мм опадів на рік, у степових&nbsp;— 200—500, у пустельних&nbsp;— 100—200&nbsp;мм. Середня температура січня&nbsp;— від −18° С на півночі до −3° С на півдні; середня температура липня&nbsp;— від 19° С на півночі до 29° С на півдні. Річний перепад температур дуже значний: взимку температури можуть опускатися до −50° С, а влітку приземні температури місцями сягають 70° С. Добові перепади температур сягають 20-30° С.

=== Ґрунти ===
За винятком північних районів, ґрунти в Казахстані бідні і засолені. В цілому для країни характерна широтна зональність ґрунтів: на півночі&nbsp;— чорноземи, далі на південь&nbsp;— каштанові, бурі напівпустельні ґрунти, [[такир]]и і піски пустель. У горах розвинуті каштанові, сірі лісові і гірничо-лугові чорноземні ґрунти.

=== Рослинний і тваринний світ ===
Ліси займають всього 3,5&nbsp;% території Казахстану. Здебільшого це хвойні ліси, хоча в горах зустрічаються [[береза]], [[осика]], [[яблуня]] й арчевники. На іншій території країни поширена різнотравно-злакова, полиново-злакова, полиново-солончакова і пустельна рослинність. У високогір'ях є субальпійські та альпійські луки.

Тваринний світ Казахстану своєрідний. Комахи й рептилії переважають у пустелях і напівпустелях. У степовій зоні зустрічаються [[джейран]], [[сайгак]], [[вовк]], [[заєць]], [[лисиця]], [[шакал]], різні [[гризун]]и (миші, ховрашки). Багато казахстанських озер служать постійними або сезонними місцями проживання для гусей, лебедів, качок, чайок, [[фламінго]]. Найрізноманітнішою є фауна гір. Тут водяться ведмеді, гірські козли і барани, снігові барси, олені, багато видів птахів. Для охорони дикої природи створені заповідники у всіх природних зонах&nbsp;— від пустель до високогір'їв.

=== Адміністративний поділ ===
{{Main|Адміністративний поділ Казахстану}}
Уряд Республіки Казахстан переніс столицю держави із Алмати до Астани 10 грудня 1997.

Казахстан поділяється на 14 провінцій. Провінції поділені на округи. Кожну провінцію очолює акім (губернатор), що призначається президентом. Муніципальні акіми призначаються ''акимами'' провінцій.

Міста [[Астана]] і [[Алмати]] мають особливий статус і не належать до будь-якої провінції.

[[Байконур (місто)|Байконур]] має особливий статус, тому що наразі його здано в оренду Росії разом із [[Байконур|космодромом Байконур]] до 2050.

[[Файл:Kzk delenie.png|400px|міні|центр| {{легенда|#E27A8C|Центральний Казахстан}} {{легенда|#6699FF|Північний Казахстан}} {{легенда|#99CC00|Південний Казахстан}} {{легенда|#66E84F|Східний Казахстан}} {{легенда|#99FF66|Західний Казахстан}}]]

Столиця Республіки Казахстан&nbsp;— місто [[Астана]].

Офіційно вважається, що столицями за всю історію Казахстану були такі міста: [[Суяб]], [[Баласагун]], [[Койлик]], [[Яникент]], [[Сагинак]], [[Туркестан]], [[Ташкент]], [[Оренбург]], [[КизилОрда]], [[Алмати]] і [[Астана]].

Найдовше столицею казахських ханств було місто [[Ташкент]]&nbsp;— 200 років. У радянський період столицями Казахстану були Оренбург (до [[1925]]), Кизилорда ([[1926]]), Алмати ([[1929]]–[[1998]]). У [[1998]] столицю перенесли в місто Акмола, його перейменували в Астану.

== Економіка ==
{{main|Економіка Казахстану}}
Казахстан є найрозвиненішою країною Центральної Азії. У Казахстані розвинена гірничодобувна промисловість. Активно добуваються [[вугілля]], [[нафта]], [[природний газ]], [[залізняк]], мідні руди, свинцевий-цинкові руди, нікелеві руди, [[боксит]]и та інші корисні копалини.

Казахстан&nbsp;— аграрно-промислова країна з розвиненим гірничим сектором. Основні галузі промисловості: гірнича (нафта, вугілля, марганець, цинк, мідь, титан, боксити, золото, срібло, сірка, залізо), чорна і кольорова металургія, тракторобудування, моторобудування, будівельних матеріалів. Транспорт: залізничний, автомобільний, трубопровідний, судноплавний (Каспійським морем, озером Балхаш, річками Іртиш, Сирдар'я, Урал). Розвивається повітряний транспорт (відкриті прямі авіалінії в Німеччину, Туреччину, Іран, Китай і ряд інших країн). Транспортна мережа Казахстану розвинена недостатньо. Основні перевезення вантажів і пасажирів здійснюються залізничним транспортом. Відсутні зручні шляхи для транспортування вантажів між східними і західними районами країни.

За даними Індексу економічної свободи [Index of Economic Freedom, [[The Heritage Foundation]], U.S.A. 2011]: ВВП&nbsp;— $ 182&nbsp;млрд. Темп зростання ВВП&nbsp;— (1,2&nbsp;%). ВВП на душу населення&nbsp;— $ 11 693. [[Прямі закордонні інвестиції]]&nbsp;— $ 12,6&nbsp;млрд. За даними [[Центральне розвідувальне управління]] Імпорт (2010) $31,96 млрд (г.ч. [[Росія]]&nbsp;— 29,6&nbsp;%, [[Німеччина]]&nbsp;— 6,2&nbsp;%, [[Сполучені Штати Америки|США]]&nbsp;— 4&nbsp;%, Україна&nbsp;— 4,8&nbsp;%. Експорт (2010) 60,84 млрд (г.ч. [[Китайська Народна Республіка|Китай]]&nbsp;— 15,6&nbsp;%, [[Росія]]&nbsp;— 8,9&nbsp;%, Україна&nbsp;— 5,1&nbsp;% .<ref name="cia.gov"/>

У [[2003]] в Казахстані було добуто 51,4&nbsp;млн тонни нафти, в [[2004]]&nbsp;— 59,17&nbsp;млн тонн, в [[2005]]&nbsp;— 61,4&nbsp;млн тонн. До [[2010]] планується збільшити видобуток нафти до 100&nbsp;млн тонн на рік, а до [[2015]]&nbsp;— до 150&nbsp;млн тонн на рік, внаслідок чого Казахстан увійде до десятки найбільших нафтовидобувних країн світу. Основним джерелом доходів є доходи від експорту нафти і нафтопродуктів. У Казахстані знаходяться багаті родовища нафти.

Провідні галузі промисловості: кольорова і чорна металургія, хімічна, машинобудування, легка, харчова. Розвинені також нафтопереробка і виробництво будматеріалів.

=== Економічна географія ===
Казахстан складається з п'яти великих економічних районів. На Півночі розвинуте зернове господарство, видобуток залізної руди і кам'яного вугілля, машинобудування, виробництво нафтопродуктів і феросплавів, енергетика. У Східному Казахстані переважають кольорова металургія, енергетика, машинобудування і лісове господарство. Західний Казахстан&nbsp;— найбільший нафтогазовидобувний регіон не тільки Казахстану, але й СНД. Основні галузі господарства Центрального Казахстану&nbsp;— чорна і кольорова металургія, машинобудування, тваринництво. У Південному Казахстані вирощують бавовну, рис, зерно, фрукти, овочі, виноград; розвинута кольорова металургія, приладобудування, легка і харчова промисловість, рибне і лісове господарство. Розміщення промислових об'єктів прив'язане до родовищ корисних копалин, великих міст і водних ресурсів. Висока концентрація гірничодобувної промисловості зумовила погіршення екологічної обстановки, що особливо характерно для міст Східного, Центрального і Південного Казахстану.

'''Див. також:''' [[Корисні копалини Казахстану]], [[Історія освоєння мінеральних ресурсів Казахстану]], [[Гірнича промисловість Казахстану]].

=== Трудові ресурси ===
Чисельність трудових ресурсів становить 8,8&nbsp;млн осіб (1997). Число зайнятих знизилося до 6,4&nbsp;млн осіб порівняно з 7,7 у [[1991]].. На початку [[1999]] безробіттям було охоплено приблизно 25&nbsp;% працездатного населення країни. У сфері послуг працює майже 60&nbsp;% зайнятих, у сільському, лісовому і рибному господарстві&nbsp;— 24&nbsp;%, у промисловості&nbsp;— 16&nbsp;%. У промисловості в основному зайняті росіяни, серед селян і керівників переважають казахи. Значну частину працівників нафтової промисловості на заході країни становлять азербайджанці.

== Населення ==
{{main|Населення Казахстану}}
Станом на 1 липня [[2001]] чисельність населення Казахстану становила 14,95&nbsp;млн осіб. За цим показником країна посідає 55 місце у світі.

Під час перепису населення [[1999]] зареєстровано 14,95&nbsp;млн осіб. З 1991 по 1997 народжуваність знизилася на третину (з 21 до 14,7 на 1000 жителів), а смертність зросла з 8 до 10,2 ос. на тисячу жителів. Природний приріст зменшився з 13 до 4,5&nbsp;%, що в сукупності призвело до скорочення чисельності населення республіки за 1991—1997 на 1150 тис. осіб.

На 01 травня 2009 чисельність населення Казахстану становила 15,87&nbsp;млн осіб. [https://web.archive.org/web/20090713074712/http://www.stat.kz/digital/naselsenie/Pages/default.aspx], казахи&nbsp;— 9,3&nbsp;млн, росіяни&nbsp;— 3,7&nbsp;млн осіб.

=== Національний склад ===
Переселення слов'ян, німців, татар, чеченців і корейців у Казахстан у різні періоди XIX-ХХ стст. і вольове проведення кордонів республік за радянських часів призвели до того, що казахи в загальній чисельності населення республіки становили меншість (у 1980-х&nbsp;— 38-39&nbsp;%). У 1998 частка казахів збільшилася до 50,6&nbsp;%, частка росіян знизилася до 32,2&nbsp;%, українців&nbsp;— до 4,5&nbsp;%, німців&nbsp;— до 1,9&nbsp;%.

У Північному Казахстані більшість становлять росіяни, у Східному Казахстані, Семиріччі та Західному Казахстані компактно проживають російські козаки, які виділяються своєрідною культурою і життєвим устроєм. У республіці проживають представники понад 100 національностей, в тому числі понад 300 тисяч українців.

Діє державна програма «Нурли Кош»&nbsp;— програма повернення до Казахстану етнічних казахів з інших країн (див. [[оралмани]]).
[[Файл:Ethnic map Kazakhstan (2010).PNG|міні|300px|Етнічна карта Казахстану за переписом 2009 року]]
За переписом 2009 року національний склад населення країни був таким:<ref name="Census2009">{{cite web|title=Census for the Republic of Kazakhstan 2009. Short Summary|url=http://www.stat.kz/p_perepis/Documents/Перепись%20рус.pdf|publisher=Republic of Kazakhstan Statistical Agency|accessdate=2010-12-10|language=Російська|deadurl=yes|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110723084204/http://www.stat.kz/p_perepis/Documents/Перепись%20рус.pdf|archivedate=2011-07-23}}</ref>
{|  class="standard "
! ||чисельність||частка
|-
| [[казахи]]||11 750 800||66,01&nbsp;%
|-
| [[росіяни]]||3 647 000||21,05&nbsp;%
|-
| [[узбеки]]||456 997||2,9&nbsp;%
|-
| [[українці]]||295 031||2,1&nbsp;%
|-
| [[уйгури]]||224 713||1,4&nbsp;%
|-
| [[татари]]||204 229||1,3&nbsp;%
|-
| [[німці]]||178 409||1,1&nbsp;%
|-
| [[корейці]]||100 385||0,6&nbsp;%
|-
| [[турки]]||97 015||0,6&nbsp;%
|}

Національний склад населення регіонів Казахстану за переписом 2009 року:<ref>[http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-ethnic2009-census.htm Національний склад населення районів та областей Казахстану за результатами перепису 2009 року]</ref>
{|  class="standard sortable"
! ||казахи||росіяни||узбеки||українці||уйгури||татари||німці||корейці||турки
|-
| [[Акмолинська область]]||47,3||35,8||0,1||5,2||0,0||1,9||3,5||0,2||0,0
|-
| [[Актюбинська область]]||79,4||13,6||0,1||3,4||0,0||1,3||0,7||0,2||0,0
|-
| [[Алмати]] (м.о.)||53,0||33,2||0,5||0,9||5,2||1,5||0,4||1,8||0,4
|-
| [[Алматинська область]]||67,7||16,9||0,2||0,4||8,0||0,7||0,5||0,9||2,0
|-
| [[Астана]] (м.о)||69,4||19,9||1,2||2,1||0,1||1,5||1,1||0,7||0,4
|-
| [[Атирауська область]]||91,1||6,6||0,2||0,2||0,0||0,5||0,1||0,6||0,0
|-
| [[Жамбильська область]]||71,4||12,0||2,4||0,5||0,2||0,9||0,4||1,0||2,9
|-
| [[Західно-Казахстанська область]]||72,2||22,7||0,1||1,9||0,0||1,4||0,2||0,1||0,0
|-
| [[Карагандинська область]]||46,4||39,5||0,3||3,7||0,0||2,4||2,4||1,0||0,0
|-
| [[Кизилординська область]]||95,3||2,4||0,2||0,1||0,0||0,3||0,0||1,2||0,2
|-
| [[Костанайська область]]||37,1||43,0||0,1||9,6||0,0||1,9||3,2||0,4||0,0
|-
| [[Мангістауська область]]||88,3||8,2||0,3||0,5||0,0||0,3||0,1||0,2||0,0
|-
| [[Павлодарська область]]||47,6||38,8||0,1||5,4||0,0||1,9||2,8||0,1||0,0
|-
| [[Південно-Казахстанська область]]||72,3||5,5||16,3||0,2||0,1||0,8||0,1||0,4||0,9
|-
| [[Північно-Казахстанська область]]||33,3||50,4||0,1||5,0||0,0||2,2||3,5||0,1||0,0
|-
| [[Східно-Казахстанська область]]||56,0||40,2||0,1||0,5||0,1||1,3||1,0||0,1||0,0
|-
! Казахстан||align="left"|63,1||align="left"|23,7||align="left"|2,9||align="left"|2,1||align="left"|1,4||align="left"|1,3||align="left"|1,1||align="left"|0,6||align="left"|0,6
|}

=== Міське та сільське населення ===
Активна індустріалізація економіки Казахстану 50-70-х сприяла розвитку міст і збільшенню частки міського населення (до 52&nbsp;%). Вже у 1970 було 16 міст з населенням понад 100 тис. осіб, у тому числі два міста&nbsp;— [[Алмати]] і [[Караганда]]&nbsp;— понад 500 тис. мешканців (776 і 541 тис. осіб).

Великі центри індустрії виникли в районах Центрального Казахстану&nbsp;— Караганда, [[Теміртау]] (179 тис. жит.), Балхаш (78 тис.), [[Джезказган]] (68 тис.), у Північному Казахстані&nbsp;— [[Рудний]] (101 тис.), Єрмак, [[Аркалик]]; у Південному Казахстані&nbsp;— [[Каратау (місто)|Каратау]], [[Кентау]], [[Текелі]]. Збільшилась чисельність населення і в старих містах: Алматі, [[Чимкент]]і (265 тис.), [[Семипалатинськ]]у (251 тис.), [[Усть-Каменогорськ]]у (241 тис.), [[Павлодар]]і (208 тис.), [[Тараз|Джамбулі]] (205 тис.), [[Актюбінськ]]у (159 тис. жит.).

Найбільша частка міського населення в промислово-розвинутих областях: Східно-Казахстанській, Джезказганській, Карагандинській, Мангишлакській. У той же час у Тургайській, Кокчетавській областях, де природні умови сприятливі для сільського господарства, у містах живе тільки приблизно 1/3 населення.

Понад 2/3 населення Алматинської, 63&nbsp;% Південно-Казахстанської і 62&nbsp;% Північно-Казахстанської областей проживають у сільській місцевості. Сільське населення становить меншість у Кизилординській (39,5&nbsp;%), Східно-Казахстанській (41,2&nbsp;%), Атирауській (41,8&nbsp;%) і Актюбінській (43,8&nbsp;%) областях.

З 7684 сіл республіки тільки 344 (4,3&nbsp;% від їх загальної кількості) є великими, у кожному з них мешкає в середньому від 3 до 5 тис. жителів. На ці села припадає майже третя частина сільського населення, або 2010,7 тис. осіб. У той же час у 2084 малих селах (26&nbsp;%), з чисельністю населення до 200 осіб, проживає 3,2&nbsp;% від числа всіх селян, або 211,3 тис. осіб.

=== Структура населення за статтю ===
Кількість чоловіків порівняно з 1989. знизилася на 8,2&nbsp;% і становить 7201,8 тис. осіб, жінок, відповідно, на 7,2&nbsp;% і 7751,3 тис. Чисельність жіночого населення продовжує переважати над чоловічим. При цьому частка чоловічого населення знижується. Так, якщо в 1989 чоловіки становили 48,4&nbsp;%, то в 1999&nbsp;— 48,2&nbsp;%.

Частка жіночого населення перевищує 52&nbsp;% у Карагандинській, Східно-Казахстанській, Павлодарській і Кустанайській областях, 53&nbsp;%&nbsp;— в Астані. Якщо загалом по країні у 1989 на 1000 жінок припадало 939 чоловіків, то в 1999&nbsp;— тільки 929.

=== Густота населення ===
Розміщення населення дуже нерівномірне. Середня густота&nbsp;— 6 осіб на 1 км². Найбільш густо заселена південна передгірська смуга, де в оазисах поливного землеробства густота сягає подекуди більше 100 осіб на 1 км². Порівняно висока густота і на півночі, у чорноземній лісостеповій і степовій землеробській смузі&nbsp;— до 20 і більше осіб. Висока густота населення спостерігається в ряді промислових вузлів і районів. Разом з цим, величезні простори пустель і напівпустель дуже слабко заселені. У західній, центральній і південній частинах середня густота становить 1,4&nbsp;— 1,8 ос. на 1 км².

=== Релігія ===
{{also|Католицька церква в Казахстані}}
Казахи традиційно є прихильниками [[іслам]]у, а росіяни сповідують [[православ'я]]. У Радянському Союзі релігійна діяльність була суворо обмежена. Після проголошення незалежності як мусульмани, так і християни доклали значних зусиль для збільшення числа своїх прибічників. [[Туреччина]], [[Саудівська Аравія]] і ряд інших країн надали кошти для розвитку мусульманства і будівництва мечетей, а казахські студенти отримали можливість навчатися за кордоном, у тому числі в мусульманських навчальних закладах. Однак порівняно з іншими центральноазіатськими державами вплив ісламу в Казахстані залишається слабким. Виняток становлять південні райони країни, зокрема [[Шимкент]].

За переписом населення 2009 року, серед громадян Казахстану налічувалося мусульманам 70,2&nbsp;%, християн 26,3&nbsp;%, буддистів 0,1&nbsp;%. Не релігійними назвали себе 2,8&nbsp;% населення.

Релігійний склад населення регіонів Казахстану у 2009 році.<ref>[http://pop-stat.mashke.org/kazakhstan-religion2009-census.htm Релігійний склад населення районів та областей Казахстану за результатами перепису 2009 року]</ref>
{|  class="standard sortable"
! ||мусульмани||християни||інші||не релігійні||не вказали
|-
| [[Акмолинська область]]||50,0||45,0||0,1||4,4||0,6
|-
| [[Актюбинська область]]||79,6||17,3||0,3||2,5||0,6
|-
| [[Алмати]] (м.о.)||61,2||33,7||0,2||3,6||1,2
|-
| [[Алматинська область]]||80,7||17,5||0,2||1,4||0,3
|-
| [[Астана]] (м.о)||72,6||23,7||0,2||2,7||0,9
|-
| [[Атирауська область]]||91,8||7,1||0,2||0,6||0,3
|-
| [[Жамбильська область]]||85,5||13,5||0,1||0,7||0,2
|-
| [[Західно-Казахстанська область]]||71,9||24,8||0,2||2,8||0,4
|-
| [[Карагандинська область]]||48,4||45,3||0,2||5,1||1,0
|-
| [[Кизилординська область]]||96,1||2,8||0,1||0,8||0,1
|-
| [[Костанайська область]]||38,9||53,6||0,2||6,8||0,7
|-
| [[Мангістауська область]]||89,7||9,1||0,1||0,7||0,2
|-
| [[Павлодарська область]]||49,7||45,6||0,1||4,0||0,6
|-
| [[Південно-Казахстанська область]]||93,4||6,1||0,1||0,2||0,1
|-
| [[Північно-Казахстанська область]]||35,3||59,1||0,0||4,8||0,7
|-
| [[Східно-Казахстанська область]]||56,4||37,3||0,1||5,9||0,4
|-
! Казахстан||align="left"|70,2||align="left"|26,3||align="left"|0,1||align="left"|2,8||align="left"|0,5
|}

=== Мова ===
До розпаду СРСР [[російська мова]] фактично була основною державною мовою. У 1991 ухвалено закон, яким російській і казахській мовам було надано статус державних, але російська залишилася провідною в галузі освіти, державних і громадських установах. У конституціях 1993 і 1995&nbsp;рр. казахську мову було проголошено єдиною державною, а російській було надано статус мови національного спілкування.

=== Асамблея народів Казахстану ===
[[Файл:Kazakhstan-mapa-Ukr.PNG|міні|праворуч|300px|Мапа Казахстану]]
{{also|Українська діаспора в Казахстані}}
У Казахстані мешкають представники понад 130 націй і народностей, багато з яких мають власні культурні центри. Для розв'язання питань щодо здійснення конституційних прав представників кожного народу, що проживає у Казахстані, щодо користування рідною мовою та культурою, у 1995 була створена Асамблея народів Казахстану, що займається виробленням стратегічних завдань національної політики у країні. Головою Асамблеї обрано Президента Республіки Казахстан Н.&nbsp;А.&nbsp;Назарбаєва.

Виконанням усіх прийнятих рішень займається постійний орган при президентові Республіки Казахстан&nbsp;— секретаріат Асамблеї та заступник голови Асамблеї.

Малі асамблеї в обласних центрах, очолювані [[аким]]ами (главами адміністрацій), займаються питаннями міжнаціональних відносин, що порушуються культурними національними центрами на місцях, зокрема, відродженням культури та мови, виданням газет, розподілом ефірного часу на телебаченні та радіо, вирішенням побутових, соціальних та інших проблем.

Нині в Казахстані видається 11 національних газет, функціонує 44 телестудії 12 мовами, 18 радіостанцій 6 мовами. Викладання у школах ведеться 7 мовами. В столиці країни&nbsp;— Астані&nbsp;— під патронатом Посольства України працює українська гімназія. Для представників національних діаспор і малих народів, за пропозицією Н. Назарбаєва, щороку виділяється 10-відсоткова квота для вступу у вищі та середні навчальні заклади республіки.

14-16 листопада 2002 відбулася 9-а сесія Асамблеї народів Казахстану, на якій прийнято рішення про створення постійної Наради, яка повинна виробляти пропозиції щодо демократизації та розвитку громадянського розвитку. До складу Наради повинні увійти депутати парламенту, члени уряду, а також представники будь-яких політичних партій та неурядових організацій.
В рамках Наради вестиметься активний діалог про шляхи подальшого розвитку країни, її економіки, політичної системи на основі збереження політичної стабільності та забезпечення безпеки Казахстану і його громадян.

== Культура ==
{{Докладніше|Культура Казахстану}}

== Державні свята ==
* [[1 січня]]&nbsp;— [[Новий Рік]];
* [[7 січня]]&nbsp;— [[Різдво]];
* [[8 березня]]&nbsp;— [[Міжнародний жіночий день]];
* [[22 березня]]&nbsp;— [[Наврез|Науриз мейрами]];
* [[1 травня]]&nbsp;— [[Свято єдності народів Казахстану]];
* [[9 травня]]&nbsp;— [[День Перемоги]];
* [[6 липня]]&nbsp;— [[День Астани]];
* [[30 серпня]]&nbsp;— [[День Конституції Казахстану]];
* [[27 листопада]]&nbsp;— [[Курбан-байрам|Курбан айт]];
* [[16 грудня]]&nbsp;— [[День незалежності Казахстану]]

== Див. також ==
* [[Час в Казахстані]]
* [[Аборти в Казахстані]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''М.&nbsp;С.&nbsp;Бур'ян, Я.&nbsp;Л.&nbsp;Примаченко''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Kazakhstan Казахстан, Республіка Казахстан] // {{ЕІУ|4|17}}
* ''А.&nbsp;І.&nbsp;Муха''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=12201 Казахстан, Республіка Казахстан] // {{ЕСУ}}
* Орлова Т.&nbsp;В.&nbsp;Історія пострадянських країн: підручник / Т.&nbsp;В.&nbsp;Орлова; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка.&nbsp;— Київ: Знання, 2014.&nbsp;— 502 с.

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Казахстан
|Вікіпедія          = Казахстан
|Вікісховище        = Category:Kazakhstan
|Вікіновини         = Категорія:Казахстан
|Вікіцитати         = Казахстан
|Вікісловник        = Казахстан
}}
* [http://news2.ukrinform.com.ua:8101/States/Kazakh Країни світу&nbsp;— Казахстан]
* [http://prostofinansy.com/?p=1725 Тенге&nbsp;— грошова одиниця Казахстану. Галерея банкнот]
* [http://tyzhden.ua/World/38326/PrintView Кулі проти власного народу // Український тиждень, №&nbsp;52 (217), 22.12.2011]
* [http://kolumb.kz/tours/99018_kazakhstan Казахстан&nbsp;— країна гірських хребтів та безкраїх рівнин ]
* [[Природоохоронні території Казахстану]]
* [[Політичні партії Казахстану]]

{{Розташування2|nw={{RUS}}|n={{RUS}}|ne={{RUS}}|w=[[Каспійське море]]|e={{CHN}}|sw={{TKM}}|s={{UZB}}|se={{KGZ}}<br/>{{CHN}}}}

{{Казахстан}}
{{Європа}}
{{Країни Азії}}
{{Тюркські країни}}
{{Організація економічного співробітництва}}
{{СНД}}
{{ЄврАзЕС}}
{{ШОС}}
{{бібліоінформація}}

[[Категорія:Казахстан| ]]
[[Категорія:Країни Азії]]
[[Категорія:Республіки]]
[[Категорія:Євразія]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Країни, що не мають виходу до моря]]
[[Категорія:Держави-члени ООН]]
[[Категорія:Кипчацькі держави]]
[[Категорія:Країни з мусульманською більшістю]]
[[Категорія:Держави-члени Організації ісламського співробітництва]]
[[Категорія:Держави-члени СНД]]