Редагування Кавказький заповідник

{{Заповідна зона
  | name = Кавказький державний природний біосферний заповідник
  | image = Kaukasian nature reserve.jpg
  | зображення_підпис = 
  | ширина_зображення = 290
  | map = Caucasian Reserve Ukr.png
  | caption = 
  | ширина_мапи = 280
  | локатор_x = 
  | локатор_y = 
  | розташування = {{RUS}}
  | nearest_city = 
  | lat_degrees = 
  | lat_minutes = 
  | lat_seconds = 
  | lat_direction = 
  | long_degrees = 
  | long_minutes = 
  | long_seconds = 
  | long_direction = 
  | площа = понад 280 тисяч га
  | заснований = [[12 травня]] [[1924]]
  | число_відвідувачів = 
  | рік_відвідувачів = 
  | керуюча_організація = [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка]]
}}
{{Світова спадщина|900}}
[[Файл:Kaukasian nature reserve.jpg|міні]]
'''Кавка́зький держа́вний приро́дний біосфе́рний запові́дник''' ({{lang-ru|Кавказский государственный природный биосферный заповедник}})&nbsp;— [[Росія|Російський]] державний природний [[заповідник]], об'єкт [[Світова спадщина ЮНЕСКО|Всесвітньої Природної Спадщини]].

Заповідник є правонаступником Кавказького зубрового заповідника, створеного [[12 травня]] [[1924]], розташовується на Західному [[Кавказ]]і, на межі помірного і субтропічного кліматичних поясів. Загальна площа заповідника&nbsp;— понад 280 тис. га, з них в [[Краснодарський край|Краснодарському краї]]&nbsp;— 177,3 тис. га.

== Огляд ==
Кавказький заповідник є найбільшим гірничо-лісовим заповідником Європи і одним із старіших заповідників Росії. Заснований [[12 травня]] [[1924]] року. Велика роль в організації Кавказького заповідника належить Христофору Георгійовичу Шапошникову, колишньому лісничому Білореченського лісництва Кубанського полювання.

Заповідник займає землі [[Краснодарський край|Краснодарського краю]], [[Республіка Адигея|Республіки Адигея]] і [[Карачаєво-Черкеська Республіка|Карачаєво-Черкеської Республіки]] РФ, впритул примикає до державного кордону з [[Грузія|Грузією]]. У відриві від основної території, в Хостинському районі [[Сочі]], розташований субтропічний Хостинський відділ заповідника&nbsp;— відомий тисо-самшитовий гай, площею 302 гектари. Загальна площа заповідника&nbsp;— 280&nbsp;335 гектарів. Він оточений охоронною зоною, численними заповідниками і пам'ятниками природи, а до його південної межі примикає [[Сочинський національний парк]].

== Клімат ==
Заповідник розташувався на межі [[Помірний кліматичний пояс|помірного]] і [[Субтропічний кліматичний пояс|субтропічного кліматичних поясів]]. Теплий і вологий клімат в низькогір'ї має субтропічний характер з позитивними середніми температурами січня (+4,2°) і високими середніми температурами липня і серпня (20° і 21°). У горах сніжний покрив тримається п'ять і більше місяців. Літо помірне тепле (середні температури липня від 16 до 22°), річна сума опадів 700—1200&nbsp;мм, максимум припадає на раннє літо.

Гірський рельєф викликає [[Висотна поясність|висотну поясність]] клімату, що обумовлює поясний розподіл ландшафтів і їхніх невід'ємних компонентів,&nbsp;— [[ґрунт]]ів і рослинності. На кожні 100 метрів підняття над рівнем моря температура падає на 0,5° С. Ґрунти міняються від субтропічних [[жовтозем]]ів в передгір'ях до примітивних гірських у високогір'ї. Основні ґрунти заповідника&nbsp;— бурі гірсько-лісові і гірсько-лучні.

== Ландшафт ==
Особливу неповторність додають гірському ландшафту заповідника численні озера. Їх налічується більше 120. Вони невеликі за площею і часто повністю звільняються від льоду тільки у середині літа. Найбільше озеро заповідника&nbsp;— озеро Безмовності, з площею водного дзеркала 200 тисяч квадратних метрів.

Деякі райони заповідника (Лагонакське нагір'я, гори Фішт, Оштен, Пше-Ха-Су, Ачешбок, Трю, Ахун і інші) являють собою карстові ландшафти з дуже великою кількістю печер. Так, на Лагонакському нагір'ї їх налічується понад 130.

Не є рідкістю в заповіднику і [[льодовик]]и. Всього їх близько 60, а загальна площа&nbsp;— 18,2 квадратних кілометра.

== Флора ==
Рослинність налічує 3000 видів, з яких більше половини,&nbsp;— судинні рослини. Найчисельнішими родинами є Айстрові (223 види), Тонконогові (114), Бобові (82) тощо. Лісова флора включає більше 900 видів, частина яких зустрічається також в гірсько-лучному поясі. Загальне число високогірних рослин перевищує 800 видів. Дерева і чагарники становлять 165 видів, зокрема 142&nbsp;— листопадних, 16&nbsp;— вічнозеленому листяних і 7&nbsp;— хвойних.

Для флори заповідника характерна наявність реліктових видів і представників, що мають обмежене розповсюдження. Кожна п'ята рослина заповідника є [[Ендемік|ендеміком]] або [[Реліктові види|реліктом]].

Своєрідність флори заповідника додають папороті (близько 40 видів), орхідеї (більше 30 видів), вічнозелені і зимозелені види, велике число декоративних рослин.

Велика частина території заповідника покрита лісовою рослинністю, і лише у високогір'ї розвинені субальпійські і альпійські луки. У Червону книгу Росії занесено 55 видів рослин, що зростають на території Кавказького заповідника.

== Фауна ==
Тваринний світ налічує 89 видів ссавців, 248&nbsp;— птахів, зокрема 112 що гніздяться, 15 видів плазунів, 9&nbsp;— земноводних, 21&nbsp;— риб, 1&nbsp;— круглоротих, більше 100 видів молюсків і близько 10 000 видів комах. Точне число черв'яків, ракоподібних, павукоподібних і багатьох інших груп безхребетних тварин залишається нез'ясованим.

Представництво ссавців заповідника за родинами: їжакові, кротові та мідицеві з комахоїдних, підковоносові та лиликові з кажанів, зайцеві, вивіркові, вовчкові, тушканові, бабакові, мишеві з гризунів, псові, ведмедеві, ракунові, мустелові, котові з хижих, свиневі, оленеві та бикові з унгулят.

З великих ссавців в заповіднику представлені зубр, [[олень благородний]], [[ведмідь бурий]], [[козел кавказький]], [[сарна]], [[рись]], [[скельниця]] і [[свиня дика]].

Багато тварин заповідника мають обмежене розповсюдження (ендеміки), або є живими свідками минулих геологічних епох (релікти). Особливо багато їх серед безхребетних тварин, а також риб, амфібій і плазунів.

У заповідних урочищах знайшли останній притулок зникаючі види нашої планети. З хребетних тварин заповідника в Червону книгу МСОП занесено 8 видів, в Червону книгу РФ&nbsp;— 25 видів. А разом з безхребетними тваринами в державні і регіональні Червоні книги занесено 71 вид.

Тваринний світ заповідника неоднорідний, зустрічаються представники середземноморської, кавказької, колхидської і європейської фауни.

== Статус ==
Кавказький заповідник є основною частиною, ядром, території Світової природної спадщини ЮНЕСКО. Номінація «Західний Кавказ» прийнята [[30 листопада]] [[1999]] на XXIII Сесії Комітету Світової Спадщини ЮНЕСКО. Заповідник став п'ятим об'єктом Росії, яким присвоєний подібний статус (Сертифікат Світової природної спадщини ЮНЕСКО від [[4 грудня]] [[1999]]).

=== Оцінка ЮНЕСКО ===
[[19 лютого]] [[1979]] рішенням [[ЮНЕСКО]] Кавказькому заповіднику надано статус біосферного, а в січні [[2008]] року названо іменем Х.&nbsp;Г.&nbsp;Шапошнікова<ref>
{{cite web
 |last             = 
 |first            = 
 |authorlink       = Деловой Петербург
 |coauthors        = 
 |publication-date = 11:01; 21 січня 2008
 |url              = http://www.dp.ru/sochi/news/society/2008/01/21/255609/
 |title            = «Заповеднику присвоили имя»
 |format           = 
 |work             = Сочи
 |publisher        = Деловой Петербург {{ISSN|1606-1829}} (Online)
 |accessdate       = 21 січня 2008
 |language         = російською
 |archiveurl       = https://www.webcitation.org/6Hg85zwjD?url=http://www.dp.ru/a/2008/01/21/Zapovedniku_prisvoili_imja/
 |archivedate      = 2013-06-27
 |deadurl          = yes
}}
</ref>.

У квітні 2008 відбувся візит до Росії сумісної місії ЮНЕСКО і [[Міжнародний союз охорони природи|МСОП]]. У опублікованому звіті мовиться:

<blockquote>''«Місія дуже стурбована вирубками лісу в пам'ятниках природи „Верхів'я річки Цице“ і „Верхів'я річок Пшеха і Пшехашха“, розташованих в північно-західній частині Спадщини. Увага російських властей була привернута до несприятливих впливів цієї діяльності на видатну універсальну цінність і цілісність об'єкта. Місія вважає, що ця діяльність, якщо вона буде продовжена, поставить Спадщину під загрозу»''<ref>[http://www.forest.ru/rus/news/index.html?x=12776 Експерти ЮНЕСКО і МСОП настійно закликають Росію до вживання реальних заходів з забезпечення збереження «Західного Кавказу»]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.</blockquote>

== Виноски ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://kgpbz.ru/ Офіційний сайт Кавказького державного природного біосферного заповідника] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20110602151857/http://kgpbz.ru/ |date=2 червня 2011 }} {{ref-ru}}

{{ac}}
{{Заповідники Росії}} 

[[Категорія:Краснодарський край]]
[[Категорія:Природа Адигеї]]
[[Категорія:Заповідники Росії]]
[[Категорія:Світова спадщина в Росії]]
[[Категорія:Засновані 1924]]