Перегляд вихідного коду сторінки Золота Орда

{{Картка:Колишня країна
|native_name                     = 
|common_name                     = Золотої Кабздаа
|conventional_long_name          = Золота Орда
|continent                       = [[Євразія]]
|region                          = [[Поволжя]]
|country                         = [[Росія]]
|status                          = 
|empire                          = 
|era                             = 
|year_start                      = 1240
|year_end                        = 1502
|date_start                      = [[1240]]
|date_end                        = [[1502]]
|event_start                     = <small>Засновано</small>
|event1                          = 
|date_event1                     = 
|event2                          = 
|date_event2                     = 
|event3                          = 
|date_event3                     = 
|event4                          =
|date_event4                     =
|event_end                       = <small>Ліквідовано</small>
|image_flag                      = 
|image_coat                      = Golden Horde flag 1339.svg
|coa_size                        = 180px
|symbol                          =
|image_flag                      =
|flag                            = 
|image_map                       = Zolota Orda-1.png
|image_map_caption               = Золота Орда в [[1300]] році
|religion                        = [[Шаманізм]], [[Тенгріанство]], від 1320 р. [[Іслам]]; [[Християнство]]
|capital                         = [[Сарай-Бату]] (1243-1283)<br />[[Сарай-Берке]] (1283-1481)
|government_type                 = [[монархія]]
|legislature                     = [[курултай]]
|title_leader                    = [[Хани Золотої Орди|хан]]
|leader1                         = [[Батий]] ([[Кок Орда]])
|year_leader1                    = [[1242]]—[[1255]]
|leader2                         = [[Тохтамиш]]
|year_leader2                    = [[1379]]—[[1395]]
|leader3                         = 
|year_leader3                    = 
|leader4                         = 
|year_leader4                    = 
|leader5                         = 
|year_leader5                    = 
|leader6                         =
|year_leader6                    =
|year_deputy1                    = 
|common_languages                = [[Монгольська мова|Монгольська]], [[Тюркські мови|Тюркська]]; [[Російська мова|Російська]]
|currency                        = [[Пул (розмінна монета)|пул]], [[дирхам]] (З 1310 [[данг]]), [[Волзький сум|сум]]
}}
'''Золота́ Орда́''' ({{lang-kk|Алтын Орда}}, {{lang-tt|Алтын Урда}}, {{lang-mn|Алтан Орд}})&nbsp;— [[держава]], що існувала між [[1240]]–[[1502]] роками у степах [[Східна Європа|Східної Європи]],Західної Молдови

[[Центральна Азія|Центральної Азії]] та Коцар Ангеліна , [[Західний Сибір|Західного Сибіру]]<ref name="Галенко1">[http://history.org.ua/?termin=Zolota_orda Галенко 2005]:374</ref>. Виникла на базі монгольських завоювань [[1220-ті|1220]]&nbsp;— [[1240-ві|1240-х]] років. Початково була частиною єдиної [[Монгольська імперія|Монгольської імперії]] нащадків [[Чингізхан]]а і називалась '''[[улус]]ом [[Джучі]]''', старшого сина Чингізхана. Назва «Золота Орда» походить від назви в [[московія|московських]] літописах [[16 століття]] як пам'ять про золоте шатро ханської ставки (орди). У східних літописних джерелах улус Джучі називався '''[[Дешт-і-Кипчак]]''', '''[[Біла орда|Білою ордою]]''' (Ак-орда) та '''[[Синя орда|Синьою ордою]]''' (Кок-орда). Керувалася прямими нащадками Джучі, що носили титул [[Хани Золотої Орди|ханів]], а з кінця 14 століття&nbsp;— [[Каган (титул)|великих ханів]] на ознаку своєї суверенності. Поділялася на два найвпливовіші крила&nbsp;— улуси нащадків двох синів Джучі&nbsp;— [[Батий|Батия]] та його старшого брата [[Орда (хан)|Орда Іхен]]а<ref name="Галенко1" />. В процесі розпаду зі складу Золотої Орди виділилися [[Астраханське ханство]], [[Кримське ханство]], [[Ногайська Орда]], [[Казанське ханство]], [[Велике князівство Московське]], [[Сибірське ханство]], [[Казахське ханство]], [[Узбецьке ханство]].

== Політична історія ==

=== Утворення ===
{{Оригінальне дослідження|дата=Вересень 2011}}
[[Файл:Golden Horde 1389.svg|right|thumb|250пкс|Володіння Золотої Орди 1389 року. Положення [[Сарай-Бату]] позначено зіркою]]
[[Файл:Vladimir mongols.jpg|міні|праворуч|250пкс|В.&nbsp;М.&nbsp;Максимов. Татаро-монголи під стінами Володимира]]
[[Файл:Baskaks.jpg|міні|праворуч|250пкс|С.&nbsp;В.&nbsp;Іванов. Баскаки]]

Золота Орда, як окрема військова і управлінська одиниця у складі Війська (Орди) Чингізхана була утворена для походу на західні землі (відносно Монголії і Середньої Азії) тобто у Західну Азію і Східну Європу.

Військо підпорядковувалось Великому хану і ним керували воєначальники призначені ханом&nbsp;— хани, темники, тисяцькі, сотники і десятники.

[[Русь]]кі князівства і руські землі, які були завойовані [[монгольська імперія|монголо-татарами]] в кінці 30&nbsp;— на початку 40-х років [[13 століття|XIII&nbsp;ст.]] і ввійшли до складу Монгольської імперії, були підпорядковані Золотій Орді. Підпорядкування виражалося у сплаті данини різноманітними продуктами, грошима і людьми (військова повинність), зобов'язанні надавати війська у випадку війни і підпорядкуванню центральній владі (хана), тобто законам Монгольської імперії і рішенням хана.

Таким чином Золота Орда&nbsp;— це військо, військово-адміністративний підрозділ Монгольської імперії, якому підпорядковувались землі від басейну річки [[Об]] та пониззя [[Сирдар'я|Сирдар'ї]] на сході до річки [[Дністер]] на заході. Пізніше цю назву стали використовувати для позначення держави, утвореної на основі цього війська на цих землях.

Центром Золотої Орди було Нижнє Поволжя, її столицею спочатку було місто [[Сарай-Бату]] (поблизу нинішньої [[Астрахань|Астрахані]]), з першої половини [[14 століття|XIV&nbsp;ст.]]&nbsp;— місто [[Сарай-Берке]] (поблизу нинішнього [[Волгоград]]а).

Основними центрами грошової справи в середині XIV століття були: [[Сарай (Селітрове городище)]], [[Сарай ал-Джадід]], [[Гюлістан]] і [[Азак]].<ref> Лебедев В. П. (Россия. Дзержинск, Нижегородской обл.) [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/seves/2008_6/08vplpnd.pdf Судьба ордынских поселений Волго-Сурского междуречья в XIV веке по нумизматическим данным] / [http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/seves/ Степи Європи в епоху середньовіччя Збірник наукових праць].&nbsp;— 2008, Том 6. </ref>

У часи найбільшого розквіту Монгольська імперія включала землі від сучасної України до Китаю і Індії. Імперія була за суттю об'єднанням великої кількості окремих держав&nbsp;— царств, князівств, ханств, а також земель підконтрольних ордам (тобто державам-арміям степовиків-кочівників).

В Золотій Орді переважна частина земель і пасовиськ була зосереджена в руках феодальної монгольської знаті. Поряд із значною частиною закріпаченого селянства в Золотій Орді існували вільні чи напіввільні селяни-общинники і домашні раби. Феодально залежні селяни сплачували феодалам і державі податки за землю, за виноградники, за користування водою з ариків тощо, відбували підводну, шляхову, мостову та інші повинності. Кочівники платили з худоби податки натурою. Поширювався вивіз на продаж у країни Близького Сходу невільників, що їх захоплювали золотоординські феодали під час розбійницьких наскоків на руські та інші сусідні землі. На чолі Золотої Орди стояв хан із роду Батия, який вважався верховним сюзереном і власником землі. Для розв'язання найважливіших державних питань хани скликали [[курултай|курултаї]]&nbsp;— з'їзди з представників військово-феодальної знаті.

=== Розвиток ===
{{main|Велика Зам'ятня}}

[[Файл:Zolota Orda-3.png|міні|праворуч|250пкс|Володіння Золотої Орди у південній Україні ([[1360]])]]
[[Файл:Peresv b.jpg|міні|праворуч|250пкс|В.&nbsp;М.&nbsp;Васнєцов. Бій Пєрєсвєта з Челубеєм]]

Хоча до Золотої Орди входила частина земель [[Русь|Русі]], татари не асимілюються русько-візантійською культурою, а лише поверхово ісламізуються. [[Ординське іго]] затримувало економічний і культурний розвиток руських земель, послаблювало їх політично, призводило до посилення феодального роздроблення. В землях на заході Русі боротьбу проти Золотої Орди на початку 1240-х очолив [[король Русі]] [[Данило Галицький|Данило I Галицький]]. Проте невдовзі він змушений був визнати владу монголо-татарських ханів, але взагалі [[Галицько-Волинське князівство|галицько-волинські князі]] перебували у меншій залежності від Золотої Орди, ніж землі решти князів на північ від Русі.

Московське князівство вже з 1277 стало улусом<ref>[http://xn--j1aidcn.org/agressivnost-moskovii-obuslavlivae/ Агрессивность Московии обуславливает ее генетический код]</ref> (державною одиницею) Золотої Орди.

У 14 ст. внаслідок розвитку феодальних відносин, міжусобної боротьби монголо-татарських феодалів за ханську владу, посилення визвольної боротьби підкорених і залежних народів військово-політична могутність Золотої Орди поступово занепадала. Хан Золотої Орди [[Берке]] (правив у [[1257]]-[[1266]]) підтримує у [[1265]] болгар проти [[Візантійська імперія|Візантійської імперії]] та вступає в союз з [[Мамелюки|мамелюками]] проти держави [[Ільхани|Ільханів]].

За правління [[Менгу-Тимур]]а в [[1266]]-[[1282]] держава стає самостійною від [[Монгольська імперія|Монгольської імперії]], започатковується карбування власної монети. Але з тим у другій половині 14 стотіття Золота Орда починає розпадатись. Скориставшись з феодальної роздробленості руських земель та з ослаблення Золотої Орди, [[Велике князівство Литовське]] поступово з 1363 прилучає до себе Чернігово-Сіверщину, Поділля, Київщину, Східну Волинь, які перебували під монголо-татарським ігом, а польські феодали загарбали Галицьку землю та західну частину Волині. [[Список великих князів литовських|Великий князь Литовський]] [[Гедимін]] першим став титулуватись «королем литовців і русі», а також називав себе «збирачем земель руських». Ключовими в боротьбі литовсько-руських сил проти Золотої Орди стали [[битва на річці Ірпінь]] та [[битва на Синіх Водах]], в результаті яких майже всі українські князівства звільнились від влади Золотої Орди.

До того ж в саму Золоту Орду роздирали міжусобиці. На початку 1360-х татарський [[Темник (військове звання)|темник]] половецького походження [[Мамай (воєвода)|Мамай]] захопив владу. За законами лише чингізид (нащадок [[Чингісхан]]а) міг отримати титул хана, тому Мамай проголосив ханом свого ставленика Абдулу. Більшість татарської знаті та васалів Золотої Орди не визнали його, в тому числі Московський улус.

У 1377 [[Тохтамиш]] за підтримки [[Тимур]]а почав завоювання Золотої Орди, яка знаходилась під владою заколотника. Московські князі, не визнаючи влади Мамая, виступили на боці свого сюзерена чингізида Тохтамиша. Під проводом [[Правителі Росії|великого князя московського]] [[Дмитро Донський|Дмитра Донського]] об'єднані московітські сили у [[Куликовська битва|Куликовській битві 1380]] розгромили військо темника Мамая. Вирішальну роль у битві зіграв засадний полк воєводи Боброка-Волинського. Втім через подальшу непокору Московського улуса вже в 1382 сам Тохтамиш захопив Москву, відновивши сплату данини й її васальне положення. 

Деякої могутності Золотій Орді вдалося досягнути після об'єднання у [[1378]] з [[Біла Орда|Білою Ордою]]. Але пізніше значних ударів Золотій Орді завдав середньоазіатський правитель [[Тимур]] (походи [[1389]], [[1391]], [[1395]]-[[1396]] на [[Надволжя]], [[Кримський півострів|Крим]] та інші території). Спроби [[Едигей|Едигея]] й інших правителів Золотої Орди припинити розпад і відновити її могутність успіху не мали. Виділилося в кінці 15 століття [[Сибірське ханство]], в кінці 14&nbsp;— початку 15 століття&nbsp;— [[Ногайська орда]], потім виникли [[Казанське ханство]] ([[1438]]), [[Кримське ханство]] ([[1449]]), в 1460-х — [[Казахське ханство|Казахське]], [[Узбецьке ханство|Узбецьке]], [[Астраханське ханство]].

У [[1502]] [[кримські татари]] руйнують столицю Сарай. Розпавшись у 2-й половині 15&nbsp;— на початку 16 століття на окремі самостійні ханства, Золота Орда припинила своє існування.

=== Занепад Золотої Орди ===
{{main|Велика замятня}}
[[Файл:Zolota Orda-2.png|міні|праворуч|250пкс|Розпад Золотої Орди]]
У складі Золотої Орди поряд жили люди, які сповідували різні віровчення&nbsp;— християни, мусульмани, юдеї, буддисти, язичники і&nbsp;т.&nbsp;д. З часом, влада у Золотій Орді перейшла до рук нащадків Чингізхана, які сповідували іслам, що зробило іслам провідним віровченням у цьому царстві. Але на відміну від середньоазійських володінь Чингізидів, християнство мало широкі права, місцеві хани надавали пільги монастирям і&nbsp;т.&nbsp;д.

Все змінилося в XV&nbsp;ст., з появою мусульманської держави [[Тамерлан|Тамерлана]], який багато зробив для розпаду Золотої Орди. На престолі почали часто змінюватись хани, які перетворилися на маріонеток в чужих руках, Золота Орда втратила свій вплив.

== Державний устрій ==
{{main|Хани Золотої Орди}}
[[Файл:3560 Muhammad Uzbek Pul AE.jpg|міні|праворуч|250пкс|Анонімний пул часів правління хана [[Тохтамиш]]а]]
[[Файл:Маджар. Данг. Токта..jpg|міні|праворуч|250пкс|Срібний данг часів правління хана [[Токта|Токти]]]]
Золоту Орду досить добре можна характеризувати як імперію, в первісному значенні цього слова&nbsp;— військова влада. Основу держави становило кінне військо, на початку свого існування утворене степовими кочовими племенами. В Золотій Орді&nbsp;— вся [[державна влада|влада]] ([[Законодавча влада|законодавча]], [[виконавча влада|виконавча]] і [[судова влада|судова]]) зосереджена в одних руках, за невиконання наказу&nbsp;— [[смертна кара|смерть]].

Ще одна важлива особливість устрою Золотої Орди&nbsp;— велике значення родоплемінних зв'язків. На чолі орд, які входили до складу Золотої Орди стояли як правило представники однієї родини&nbsp;— нащадки Чингіз-хана, [[чингізиди]]. Тому вирішення внутрішніх справ у Золотій Орді часто нагадує вирішення справ в одній великій родині.

До складу Монгольської імперії входили окремі військові одиниці&nbsp;— орди, кожна з яких контролювала область, яка за розмірами могла утворити окрему державу. В різних історичних джерелах ці області фігурують під назвами&nbsp;— улус (в сучасній турецькій перекладається як країна), царство, князівство, уділ, ханство, в Західній Римській імперії тих часів цій територіальній одиниці відповідає королівство. Уділ у свою чергу ділився на тумени (виставляли до 10 000 воїнів, давньоруською&nbsp;— [[Тьма (військо)|тьма]], військо, у римлян&nbsp;— [[легіон]]), який підкорявся [[Темник (військове звання)|темнику]] (інша назва&nbsp;— [[воєвода]]). Туман ділився на тисячі (у козаків їм відповідають полки), якими керував тисяцький, тисячник (полковник). Тисяча ділилась на сотні (у римлян&nbsp;— центурії) якими керували сотники (у римлян&nbsp;— [[центуріон]]и), сотні ділились на десятки, якими керували десятники.

Ставлення до Монгольської імперії в сучасному світі неоднозначне. З одного боку вона позбавила самостійності велику кількість народів і племен, з іншого&nbsp;— вона протягом двох століть забезпечувала мир і законність на величезній території від Східної Європи до Тихого океану. Це стало основою розвитку міжнародної торгівлі (Великий Шовковий Шлях) і фінансової системи, поширення культури і знань.

== Суспільство ==
Життя різних людей складувалось по різному. З одного боку, хани Золотої Орди звільнили від податків практично всі релігійні установи, зокрема християнські монастирі, що спричинилося до їхнього розвитку. Вільні люди, торгівці і вояки теж мали змогу служити і торгувати в усіх землях Золотої Орди.

=== Релігія ===

В історії Великої Золотої Орди можна умовно виділити два періоди. Так перший період характеризується віротерпимістю, дотримуватися якої заповідав ще сам Чингізхан. Другий період (період розпаду)&nbsp;— коли верхівка Орди, з часів хана Узбека, перш за все родина Чингізидів, починає масово приймати іслам і змушувати до цього своїх підлеглих інших віросповідань, перш за все християнства, так само як мусульман, незгодних з офіційним державним баченням християнства

== Війни ==
=== Міжусобні війни ===
== Літня ставка хана на території України ==
{{докладніше|Літня ставка хана Золотої Орди (Подінців'я)}}
Див. також [[Монети Нижньої Наддніпрянщини та Подінців'я]]

На території [[Україна|України]], на [[Луганщина|Луганщині]] неподалік села [[Шипилівка]] ([[Попаснянський район]]) археологами було виявлено [[Літня ставка хана Золотої Орди (Подінців'я)|літню ставку хана]]. Вона розташована на гребні вододільного плата на березі [[Сіверський Донець|Сіверського Донця]] й являє собою коло діаметром 800&nbsp;м. Згідно надписів на монетах було визначено, що ставка належала наставнику від [[беклярбек]]а [[Мамай (воєвода)|Мамая]] [[Абдулах-хан]]у і мала назву Урда аль-Муаззам<ref>[http://5.ua/newsline/182/0/107252/ На Луганщині археологи знайшли літню ставку хана Золотої орди]. [[5 канал]] (відео)</ref><ref>[http://pinu.com.ua/novyny/podiyi/3-08-13/na-luganshchini-arheologi-znayshli-litnyu-stavku-hana-zolotoyi-ordi На Луганщині археологи знайшли літню ставку хана Золотої орди]</ref>

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела ==
* Галенко О.І. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zolota_orda Золота Орда, улус Джучі] // {{ЕІУ|3|374}}
* Hammer-Purgstall J. von. ''Geschichte der goldenen Horde iN Kiptschak, das ist: der Mongolen Rusland''.&nbsp;— Pesth, 1840.
* ''Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды''.&nbsp;— Санкт-Петербург, 1884.&nbsp;— т. 1.
* ''Сборник материалов, относящихся к истории Золотой Орды''.&nbsp;— Москва-Ленінград, 1941.&nbsp;— т. 2.
* Spuler В. ''Die Goldene Horde''.&nbsp;— Leipzig, 1943.
* Греков Б. Д., Якубовський А. Ю. ''Золотая Орда и ее падение''.&nbsp;— Москва-Ленінград, 1950
* Сафаргалиев М. Г. ''Распад Золотой Орды'' // Ученые записки Мордовского государственного университета.&nbsp;— т. 11-А.&nbsp;— Саранск, 1960.
* Закиров С. ''Дипломатические отношения Золотой Орды с Египтом (XIII—XIV&nbsp;вв.)''.&nbsp;— Москва, 1966.
* Федоров-Давыдов Г. А. ''Общественный строй Золотой Орды''.&nbsp;— Москва, 1973.
* Егоров В. Л. ''Историческая география Золотой Орды в XIII—XIV вв''.&nbsp;— Москва, 1985.
* Шабульдо Ф. М. ''Земли Юго-Западной Руси в составе Великого княжества Литовского''.&nbsp;— Киев, 1987.
* DeWeese D. Islamization and native religion in the Golden Horde. Baba Tükles and Conversion to Islam in historical and epic tradition''.&nbsp;— Pennsylvania State university, 1994.

== Посилання ==
{{ci}}
* [http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm Довідник з історії України. За ред. І.Підкови та Р.Шуста.&nbsp;— К.: Генеза, 1993.]
* [http://www.hrono.ru/dokum/1300dok/1313yarlyk.html Ярлик хана Узбека, 1313 рік]
* [http://chtyvo.org.ua/authors/Zhdan_Mykhailo/Ukraina_pid_panuvanniam_Zolotoi_Ordy/ Ждан М. '''Україна під пануванням Золотої Орди''' / «Український історик», 1970, №&nbsp;01-03, 04; 1971, №&nbsp;01-02, 03-04]
{{Історія України}}
{{Татари}}
{{ac}}
[[Категорія:1240]]
[[Категорія:Золота Орда]]
[[Категорія:Орда]]
[[Категорія:Улуси Монгольської імперії]]
[[Категорія:Монгольські держави]]
[[Категорія:Тюркські країни]]
[[Категорія:Мусульманські імперії]]
[[Категорія:Середньовічний Казахстан]]
[[Категорія:Середньовічні держави Росії]]
[[Категорія:Середньовічний Узбекистан]]
[[Категорія:Середньовічні держави України]]
[[Категорія:Середньовіччя Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Донецької області]]
[[Категорія:Середньовіччя Запорізької області]]
[[Категорія:Середньовічний Крим]]
[[Категорія:Середньовіччя Луганської області]]
[[Категорія:Історія Харківської області]]
[[Категорія:Середньовіччя Херсонської області]]
[[Категорія:Історія Дону]]
[[Категорія:Історія Кубані]]
[[Категорія:Історія Поволжя]]
[[Категорія:Історія Сибіру]]
[[Категорія:Історія Адигеї]]
[[Категорія:Історія Астраханської області]]
[[Категорія:Історія Башкортостану]]
[[Категорія:Середньовіччя Волгоградської області]]
[[Категорія:Історія Воронезької області]]
[[Категорія:Середньовічний Дагестан]]
[[Категорія:Історія Кабардино-Балкарії]]
[[Категорія:Історія Карачаєво-Черкесії]]
[[Категорія:Середньовіччя Краснодарського краю]]
[[Категорія:Історія Оренбурзької області]]
[[Категорія:Історія Осетії]]
[[Категорія:Середньовіччя Ростовської області]]
[[Категорія:Історія Самарської області]]
[[Категорія:Історія Саратовської області]]
[[Категорія:Історія Татарстану]]
[[Категорія:Історія Чечні]]
[[Категорія:1502]]
{{DEFAULTSORT:Золота Орда}}