Зигмунт Красінський

польський поет і драматург

Зигмунт Красінський
Zygmunt Krasiński
Zygmunt Krasiński.PNG
Зигмунт Красінський
Псевдо Le poète anonyme de la Pologne
Народився 19 лютого 1812
м. Париж
Помер 23 лютого 1859
м. Париж
Поховання Опіноґура-Ґурна
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Національність поляки
Діяльність поет, драматург
Сфера роботи література
Alma mater Варшавський університет
Мова творів польська
Рід Красінські
Батько Вінцентій Красінський
Мати Q64024895?
У шлюбі з Еліза Браніцька
Діти Владислав Красінський і Марія Біатрікс Красінськаd
Автограф Autograph-ZygmuntKrasinski.png
Slepowron.svg

CMNS: Зигмунт Красінський у Вікісховищі

Наполеон-Станіслав-Адам-Фелікс-Зигмунт (Зи́гмунт, Сигізму́нд) Красі́нський (пол. Napoleon Stanisław Adam Ludwik Zygmunt Krasiński; 19 лютого 1812, Париж — 23 лютого 1859, Париж) — видатний польський поет і драматург, граф. Один із найвизначніших польских поетів епохи Романтизму поряд з Адамом Міцкевичем та Юліушем Словацьким.

Біографія

Походив зі знатного магнатського роду. Батько, Вінцентій Красінський (пол. Wincenty Krasiński), — генерал Наполеона Бонапарта (який став хрещеним батьком Зигмунта), а згодом — лояльний підданий російського імператора.

Зигмунт Красінський вивчав право у Варшаві, а згодом у Женеві, де він познайомився з Адамом Міцкевичем, який справив на юного Зигмунта велике позитивне враження, видався йому «ідеалом ученої людини, сповненої геніальності». З 1829 року жив за кордоном, переважно у Франції та Італії, зрідка приїжджав на батьківщину. Був приятелем Ю. Словацького, з яким познайомився 1836 р. в Римі. Втім, у 40-х рр. їхні стосунки було розірвано через ідеологічні розбіжності.

 
Дельфіна Потоцька
 
Еліза Браницька

Кохаючи Дельфіну Потоцьку, на вимогу батька Красінський одружився з Елізою (Ельжбетою) Браницькою, від якої в нього згодом народилося четверо дітей. Однак теплі дружні стосунки з Д. Потоцькою поет зберіг, пізніше вони переросли у їхнє розлоге листування (понад 5000 листів, збереглося бл. 700) котре вважають шедевром епістолярної творчості європейського романтизму.

Творчість

Перші твори, т.зв. готичні повісті, створив ще у Варшаві («Могила сім'ї Рейхсталів», 1828 — дебют в друці), наслідуючи традиції «роману жахів» та застосовуючи деякі прийоми Вальтера Скотта. Через кілька років після Листопадового повстання 1830 р., що скінчилося цілковитою поразкою поляків, написав свої нйвидатніші твори — драми «Не-божественна комедія» (1833, вид. 1835) та «Іридіон» (1833-34, вид. 1836), вперше надруковані анонімно. У них автор глибоко, в містично-релігійному дусі, осмислив невдачі польської національно-визвольної боротьби, показав своє бачення її сенсу і задач. В останній частині «Не-Божественної комедії» події розгортаються в Окопах Святої Трійці, тобто в замку, що розташований у с. Окопи — нині Борщівського р-ну Тернопвльської області. Визначним поетичним твором К. є «Псалми майбутнього» (1843, 1845-46), складені під сильним впливом антиреволюційного, миролюбиво-божественного світогляду автора. Саме за ідейну хибність перші три «Псалми» були їдко розкритиковані Ю.Словацьким у його знаменитій "Відповіді авторові «Трьох псалмів». Тим не менш поетична майстерність твору К. досі вважається високою, як і ряд його ідейних мотивів, зокрема, жертовний образ Польщі. В останніх двох «Псалмах» К. дав рішучу відповідь Словацькому, назвавши його, зокрема, Робесп*єром і Аттілою. Серед інших помітних творів К. — поеми «Досвіток» і «Фантазія життя», повість «Агай-хан». Його ліричні вірші визнані перлинами польської поезії: «До…», «До Беатріче», «До жінки», «Поет», «Римська кампанія» та ін. За життя К. був «поетом без імені», оскільки друкував свої твори, не вказуючи власного імені й прізвища. Водночас це дозволило йому не лише вільно пересуватися країнами Європи, а й періодично навідуватися до Польщі. Ряд ранніх творів і листів написав французькою мовою.

Українською твори К. перекладали Віктор Коптілов (лірика) і Василь Білоцерківський (драми та поеми).

Джерела