Відкрити головне меню

Відмінності між версіями «Земплін (комітат)»

[неперевірена версія][перевірена версія]
м (Stylenotes перейменував сторінку з Комітат Земплін на Земплін (комітат) поверх перенаправлення)
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0)
 
(Не показані 39 проміжних версій 12 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Otheruses|Земплін}}
 
{| style="float: right; margin: 0 0 1em 1em; background: #f9f9f9; border: 1px #aaa solid; border-collapse: collapse; font-size: 85%; width: 280px;"
 
{| style="float: right; margin: 0 0 1em 1em; background: #f9f9f9; border: 1px #aaa solid; border-collapse: collapse; font-size: 85%; width: 280px;"
 
| colspan="2" style="background-color: #efefef; border-bottom:1px #aaa solid; font-size; smaller; text-align: center;" | '''Земплін'''
 
| colspan="2" style="background-color: #efefef; border-bottom:1px #aaa solid; font-size; smaller; text-align: center;" | '''Земплін'''
Рядок 5: Рядок 6:
 
{| style="background-color: #f9f9f9; border-collapse: collapse;"
 
{| style="background-color: #f9f9f9; border-collapse: collapse;"
 
|}
 
|}
[[Файл:Zemplin_coatofarms.jpg|150px|]]
+
[[Файл:Coa_Hungary_County_Zemplén_History.svg|180px|]]
 
|-
 
|-
 
| colspan="2" style="text-align: center;"|Герб комітату Земплін
 
| colspan="2" style="text-align: center;"|Герб комітату Земплін
Рядок 26: Рядок 27:
 
|-
 
|-
 
| colspan="2" style="text-align: left;«|'''Сьогоднішня приналежність:'''
 
| colspan="2" style="text-align: left;«|'''Сьогоднішня приналежність:'''
[[Словаччина]] ,[[Угорщина]],[[Україна]] (невелика частина в районі [[Чоп]]а).
+
[[Словаччина]] ,[[Угорщина]].
 
|-
 
|-
 
|}
 
|}
Рядок 37: Рядок 38:
 
[[Файл:Sárospatak - Castle.jpg|thumb|260px|Замок Ракоци в Шарошпатаку]]
 
[[Файл:Sárospatak - Castle.jpg|thumb|260px|Замок Ракоци в Шарошпатаку]]
   
'''Земплін, Земплінський коміт́ат'''({{lang-hu|Zemplén}}, {{lang-sk|Zemplín}}, {{lang-de|Semplin}}, {{lang-la|Zemplinum}},{{lang-uk|Земплін}} ) — історичний [[комітат]] у північно-східній частині [[Угорське королівство|Угорського королівства]], який межував з австрійською провінцією Галичина на півночі, [[Шарош|Шарошським комітатом]] на заході, [[Сабольч]] та [[Боршод]] на півдні та [[Абауй-Торна]] комітатом на півднному заході, а також [[Унґ|Ужанським комітатом]] на сході. Існував до [[1920]] року. Центр — [[Земплінскі Град]]. Розташовується на території сучасних районів [[Гуменне (округ)|Округ Гуменне]], [[Вранов-над-Топльоу (округ)|Округ Вранов-над-Топльоу]], [[Округ Требішов]], [[Округ Михайлівці]], [[Меджилабірці (округ)|Округ Меджилабірці]], [[Округ Снина]]. Невелика частина словацького Земпліна в околицях [[Чоп]]а була в червні [[1945]] приєднана до [[Закарпатська область| Закарпатської області]] [[Україна|України]].З [[XII століття|XII-го століття]] по [[1920 рік]] ця історична область входила до складу [[Комітат Земплін|однойменного комітату]].Його площа становила 6269 км ² в 1910 році.
+
'''Зе́мплін, Зе́мплінський коміт́ат''' ({{lang-hu|Zemplén}}, {{lang-sk|Zemplín}}, {{lang-de|Semplin}}, {{lang-la|Zemplinum}},{{lang-uk|Земплін}} ) — історичний [[комітат]] (жупа) у північно-східній частині [[Угорське королівство|Угорського королівства]], який межував з австрійським [[Коронна земля|коронним краєм]] [[Королівство Галичини та Володимирії]] на півночі, [[Шарош|Шарошським комітатом]] на заході, комітатами [[Сабольч]] і [[Боршод]] на півдні, [[Абауй-Торна]] на південному заході та [[Унґ|Ужанським комітатом]] на сході.
  +
  +
Існував з [[XI століття]] до [[1920]] року, коли північна частина комітату перейшла до складу [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацької республіки]] (тепер [[Словаччина]] — див. [[Земплін]]).
  +
  +
Після утворення [[ЗУНР]] українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з «[[Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії|Тимчасовим основним законом]]» від [[13 листопада]] [[1918]] року.
  +
  +
Північна частина колишнього комітату збігається з територіями сучасних адміністративних округів Словаччини [[Гуменне (округ)|Гуменне]], [[Вранов-над-Топльоу (округ)|Вранов-над-Топльоу]], [[Требішов (округ)|Требішов]], [[Михайлівці (округ)|Михайлівці]], [[Меджилабірці (округ)|Меджилабірці]], [[Снина (округ)|Снина]]. Південна частина нині входить до складу [[Угорщина|Угорщини]] ([[Адміністративний поділ Угорщини|медьє]] [[Боршод-Абауй-Земплен]]). Невелика частина колишнього комітату (околиці [[Чоп]]а) була в червні [[1945]] приєднана до [[Закарпатська Україна (1944—1946)|Закарпатської України]].
   
 
== Географія ==
 
== Географія ==
  +
Площа комітату становила 6269 км² ([[1910]]).
   
Долини річок [[Бодрог]], [[Горнад]], [[Лаборець]], [[Латориця]], [[Ондава]], [[Тиса]], [[Топля]].
+
Долини річок [[Бодрог]], [[Горнад]], [[Лаборець]], [[Латориця]], [[Ондава]], [[Тиса]], [[Тепла (притока Ондави)|Топля]].
   
 
Гірський масив [[Земплінске Врхи]].
 
Гірський масив [[Земплінске Врхи]].
   
 
== Центр ==
 
== Центр ==
  +
Починаючи з [[XI століття]], адміністративними центрами комітату були [[Земплін (Требішов)|Земплінский Град]], [[Шарошпатак|Блатни Поток]], [[Сечовце]] і [[Шаторальяуйхей]].
   
  +
== Повіти ==
Виник в [[XI століття|XI столітті]] зі столицею в [[Земплінскі Град|Земплінскому граді]], пізніше [[Блатни Поток]], [[Сечовце]] і нарешті угорський [[Шаторальяуйхей]].
 
   
 
{| class="wikitable"
 
{| class="wikitable"
Рядок 54: Рядок 63:
 
! Повіт !! Повітовий центр
 
! Повіт !! Повітовий центр
 
|-
 
|-
|Бодроґкєз || [[Краловські Хлмец|Кіраліхелмец]]
+
|Бодроґкєз || [[Кральовски-Хлмец|Кіраліхелмец]]
 
|-
 
|-
 
|Гелзец || [[Сечовце|Гелзец]]
 
|Гелзец || [[Сечовце|Гелзец]]
 
|-
 
|-
|Гомонна || [[Гуменне|Гомонна]]
+
|Гомонна || [[Гуменне (місто)|Гомонна]]
 
|-
 
|-
|Meзёлаборц || [[Меджилабірці|Meзёлаборц]]
+
|Мезёлаборц || [[Меджилабірці|Мезьолаборц]]
 
|-
 
|-
 
|Надьміхай || [[Михайлівці (Словаччина)|Надьміхай]]
 
|Надьміхай || [[Михайлівці (Словаччина)|Надьміхай]]
Рядок 76: Рядок 85:
 
|Токай || [[Токай (Угорщина)|Токай]]
 
|Токай || [[Токай (Угорщина)|Токай]]
 
|-
 
|-
|Варанно || [[Вранов над Топлею|Варанно]]
+
|Варанно || [[Вранов-над-Топльоу|Варанно]]
 
|-
 
|-
 
!colspan=2|Вільне місто (''rendezett tanácsú város'')
 
!colspan=2|Вільне місто (''rendezett tanácsú város'')
Рядок 83: Рядок 92:
 
|}
 
|}
   
 
== Населення ==
  +
Ще в [[1830-ті]] роки на території Земплінського [[комітат]]у проживало найчисельніше з усіх комітатів [[Угорське королівство|Угорського королівства]] [[українці|українське]] населення — близько 100 тисяч осіб<ref>Кабузан В.М. [http://89.252.24.138/node/537 Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 279 с.</ref>.
   
  +
{| class="wikitable"
=== Населення ===
 
  +
!colspan=2|Чисельність українців по роках
  +
в комітаті Земплін<ref>Кабузан В.М. [http://89.252.24.138/node/537 Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.,192 с.</ref><ref>http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html</ref>
  +
|-
  +
! Рік!! Відсоток
  +
|-
  +
|[[1720]]|| 56,1 %
  +
|-
  +
|[[1782]]|| 41,8 %
  +
|-
  +
|[[1795]]|| 42,7 %
  +
|-
  +
|[[1810]] || 41,8 %
  +
|-
  +
|[[1820-ті]] || 42,7 %
  +
|-
  +
|[[1840-ві]] || 36,0 %
  +
|-
  +
|[[1857]] || 29,4 %
  +
|-
  +
|[[1900]]|| 10,6 %
  +
|-
  +
|[[1910]]|| 11,4 %
  +
|}
  +
  +
У [[XVIII століття|XVIII столітті]] в [[комітат]]і Земплін [[українці|русинів-українців]] було тут ще більше — [[1720]] році : 56,1 %, [[1782]] : 41,8 %, а у [[1795]] : 42,7 %.<ref>Кабузан В.М. [http://89.252.24.138/node/537 Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.</ref> Після переведення в 1791-1792&nbsp;рр. [[Тривіальна школа|початкових шкіл]] з української мови на угорську почалася шалена [[мадяризація]].
   
  +
Вже в [[XIX століття|XIX столітті]] кількість [[українці|русинів-українців]] почала стрімко зменшуватись, у [[1810]] році: 41,8 %, [[1820-ті]] : 42,7 %, [[1840-ві]] : 36,0 %, а у [[1857]] : 29,4 %.<ref>Кабузан В.М. [http://89.252.24.138/node/537 Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 192 с.</ref>
Населення 343.194 чол. ([[1910]]).Його площа в 1910 році була 6282 км ². Більша південна частина Земпліна була заселена [[словаки|словаками]] та [[угорці|угорцями]], менша, північна, входила до складу [[Українська етнічна територія|української етнографічної території]].Як видно з переписів населення Земплінського комітата за 1900 рік русинів було 34,831 (10,6%), та 1910 39,033 (11,4%), [[Греко-католики|греко-католиків]] яки без сумніву були походженням русини-українці було 101,053 (30,8%) та 103118 (30,0%).Цю різницю можна пояснити потужною [[асиміляція|асиміляцією]] - [[словакизація|словакизацією]] та особливо [[мадьяризація|мадьяризацією]]. Дешо збільщилась частка [[Православні|православних]] з 127 до 189 чоловік,це було пов'язано з ідеологією [[Москвофіли|москвофільства]] та в ітозі поверненням в православ'я з греко-католицизму.
 
  +
Як ми бачимо більшу частину Земпліна заселювали [[українці|русини-українці]] і тільки в середині [[XIX століття]] їх обійшли [[угорці]].
  +
 
В останній чверті [[XIX століття]] вже більша частина Земпліна була заселена [[словаки|словаками]] (північ) та [[угорці|угорцями]] (південь), менша, найпівнічніша (горішня), входила до складу [[Українська етнічна територія|української етнографічної території]]. Як видно з переписів населення Земплінського комітату за [[1900]], [[Русини (етнографічна група)|русинів]] було 34,831 (10,6%), а в 1910 39,033 (11,4%). [[Греко-католицькі церкви|Греко-католиків]] (які, без сумніву, були за походженням русинами-українцями) було, відповідно, 101,053 (30,8%) та 103.118 (30,0%). Таку різницю між офіційно визнаною кількістю русинів і греко-католиків можна пояснити потужною [[Асиміляція (соціологія)|асиміляцією]] [[словакизація|словакизацією]] й особливо [[мадяризація|мадяризацією]]. Незначно зросла з 1900 до 1910 частка [[Православ'я|православних]] з 127 до 189 осіб, що було пов'язано з поширенням [[Москвофільство|москвофільства]] серед місцевого населення з відповідним наверненням з [[Греко-католицькі церкви|греко-католицизму]] на [[православ'я]].
  +
  +
За останнім угорським переписом, населення становило 343.194 осіб ([[1910]]).
   
 
=== 1900 ===
 
=== 1900 ===
Кількість жителів Земплінського комітата в [[1900]] році нараховувала 327,993 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот<ref>http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html</ref>, серед них:
+
Населення Земплінського комітату в [[1900]] нараховувало 327,993 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот <ref>[http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html Сайт бібліотеки університету міста Печ]</ref>:
   
'''Населення:'''
 
 
* [[Угорська мова|Угорці]]: 174,107 (53,1%)
 
* [[Угорська мова|Угорці]]: 174,107 (53,1%)
 
* [[Словацька мова|Словаки]]: 106,114 (32,4%)
 
* [[Словацька мова|Словаки]]: 106,114 (32,4%)
Рядок 101: Рядок 141:
 
* Інші або невідомо: 4680 (1,4%)
 
* Інші або невідомо: 4680 (1,4%)
   
За даними перепису 1900 року, комітат складався з наступних релігійних громад:<ref>{{cite web|url=http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html |title=KlimoTheca :: Könyvtár |publisher=Kt.lib.pte.hu |date= |accessdate=2012-06-26}}</ref>
+
За даними перепису 1900 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад <ref>{{cite web|url=http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html|title=KlimoTheca :: Könyvtár|publisher=Kt.lib.pte.hu|date=|accessdate=2012-06-26|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110728184606/http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar%2Fkt06042201%2F0_0_3_pg_22.html|archivedate=2011-07-28|deadurl=yes}}</ref>:
   
 
* [[Католицтво|Католики]]: 123,967 (37,8%)
'''Релігійні громади:'''
 
 
* [[Греко-католицькі церкви|Греко-католики]]: 101,053 (30,8%)
* [[Католики]]: 123,967 (37,8%)
 
 
* [[Кальвіністська церква|Кальвіністи]]: 64,457 (19,7%)
* [[Греко-католики]]: 101,053 (30,8%)
 
* [[Кальвіністи]]: 64,457 (19,7%)
 
 
* [[Юдаїзм|Євреї]]: 31,533 (9,6%)
 
* [[Юдаїзм|Євреї]]: 31,533 (9,6%)
* [[Лютерани]]: 6,807 (2,1%)
+
* [[Лютеранство|Лютерани]]: 6,807 (2,1%)
* [[Православні]]: 127 (0,0%)
+
* [[Православ'я|Православні]]: 127 (0,0%)
 
* [[Унітарії]]: 20 (0,0%)
 
* [[Унітарії]]: 20 (0,0%)
 
* Інші або невідомо: 29 (0,0%)
 
* Інші або невідомо: 29 (0,0%)
   
 
=== 1910 ===
 
=== 1910 ===
Кількість жителів Земплінського комітата в [[1910]] році нараховувала 343,194 тис.осіб і складалася з наступних мовних спільнот<ref>http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html</ref>, серед них:
+
Населення Земплінського комітата в [[1910]] нараховувало 343,194 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот <ref>[http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html Сайт бібліотеки університету міста Печ]</ref>:
   
'''Населення:'''
 
 
* [[Угорська мова|Угорці]]: 193,794 (56,5%)
 
* [[Угорська мова|Угорці]]: 193,794 (56,5%)
 
* [[Словацька мова|Словаки]]: 92,943 (27,1%)
 
* [[Словацька мова|Словаки]]: 92,943 (27,1%)
Рядок 126: Рядок 164:
 
* Інші або невідомо: 7410 (2,2%)
 
* Інші або невідомо: 7410 (2,2%)
   
За даними перепису 1910 року, округ складався з наступних релігійних громад:<ref>{{cite web|url=http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_30.html |title=KlimoTheca :: Könyvtár |publisher=Kt.lib.pte.hu |date= |accessdate=2012-06-26}}</ref>
+
За даними перепису 1910 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад <ref>{{cite web|url=http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_30.html|title=KlimoTheca :: Könyvtár|publisher=Kt.lib.pte.hu|date=|accessdate=2012-06-26|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140221135313/http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar%2Fkt06042201%2F0_0_3_pg_30.html|archivedate=2014-02-21|deadurl=yes}}</ref>:
   
 
* [[Католицтво|Католики]]: 132,395 (38,6%)
'''Релігійні громади:'''
 
 
* [[Греко-католицькі церкви|Греко-католики]]: 103,118 (30,0%)
* [[Католики]]: 132,395 (38,6%)
 
 
* [[Кальвіністська церква|Кальвіністи]]: 67,557 (19,7%)
* [[Греко-католики]]: 103,118 (30,0%)
 
* [[Кальвіністи]]: 67,557 (19,7%)
 
 
* [[Юдаїзм|Євреї]]: 33,041 (9,6%)
 
* [[Юдаїзм|Євреї]]: 33,041 (9,6%)
* [[Лютерани]]: 6,822 (2,0%)
+
* [[Лютеранство|Лютерани]]: 6,822 (2,0%)
* [[Православні]]: 189 (0,1%)
+
* [[Православ'я|Православні]]: 189 (0,1%)
 
* [[Унітарії]]: 30 (0,0%)
 
* [[Унітарії]]: 30 (0,0%)
 
* Інші або невідомо: 42 (0,0%)
 
* Інші або невідомо: 42 (0,0%)
 
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 146: Рядок 182:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
{{Commonscat|Zemplén County}}
 
* [http://www.castles.sk/zemplin.php Земплінскі Град]
+
* [https://web.archive.org/web/20060513013053/http://www.castles.sk/zemplin.php Земплінскі Град]
* [http://krajzemplin.szm.sk/indexenglish.htm Неофіційний сайт Земпліна]
+
* [https://web.archive.org/web/20090518002941/http://krajzemplin.szm.sk/indexenglish.htm Неофіційний сайт Земпліна]
   
 
{{Комітати Угорського королівства}}
 
{{Комітати Угорського королівства}}
Рядок 156: Рядок 192:
 
[[Категорія:Історичні землі України]]
 
[[Категорія:Історичні землі України]]
 
[[Категорія:Історія Закарпаття]]
 
[[Категорія:Історія Закарпаття]]
[[Категорія:Географія Словаччини]]
 
[[Категорія:Пряшівський край]]
 
 
[[Категорія:Історичні області Угорщини]]
 
[[Категорія:Історичні області Угорщини]]
[[Категорія:Історія Угорщини]]
+
[[Категорія:Пряшівщина]]

Поточна версія на 20:15, 25 вересня 2019

Земплін

Coa Hungary County Zemplén History.svg

Герб комітату Земплін

Комітат Шарош

Заснований (12 ст.)
Скасований (1920 рік):

за Тріанонським договором

Адміністративний центр (1910): Шаторальяуйхей, (hu:Sátoraljaújhely).
Населення (1910): 343194
Площа (1910): 6282 км²
Сьогоднішня приналежність:

Словаччина ,Угорщина.

Мапа комітата Земплін
Мапа повітів (járás) комітата Земплін
Земплін
Поділ колишнього комітата Земплін після договору Тріанон (1920)
Шаторальяуйхей церква і монастир паулінів
Замок Ракоци в Шарошпатаку

Зе́мплін, Зе́мплінський коміт́ат (угор. Zemplén, словац. Zemplín, нім. Semplin, лат. Zemplinum,укр. Земплін ) — історичний комітат (жупа) у північно-східній частині Угорського королівства, який межував з австрійським коронним краєм Королівство Галичини та Володимирії на півночі, Шарошським комітатом на заході, комітатами Сабольч і Боршод на півдні, Абауй-Торна на південному заході та Ужанським комітатом на сході.

Існував з XI століття до 1920 року, коли північна частина комітату перейшла до складу Чехословацької республіки (тепер Словаччина — див. Земплін).

Після утворення ЗУНР українська етнічна частина комітату повинна була увійти до її складу згідно з «Тимчасовим основним законом» від 13 листопада 1918 року.

Північна частина колишнього комітату збігається з територіями сучасних адміністративних округів Словаччини Гуменне, Вранов-над-Топльоу, Требішов, Михайлівці, Меджилабірці, Снина. Південна частина нині входить до складу Угорщини (медьє Боршод-Абауй-Земплен). Невелика частина колишнього комітату (околиці Чопа) була в червні 1945 приєднана до Закарпатської України.

ГеографіяРедагувати

Площа комітату становила 6269 км² (1910).

Долини річок Бодрог, Горнад, Лаборець, Латориця, Ондава, Тиса, Топля.

Гірський масив Земплінске Врхи.

ЦентрРедагувати

Починаючи з XI століття, адміністративними центрами комітату були Земплінский Град, Блатни Поток, Сечовце і Шаторальяуйхей.

ПовітиРедагувати

Повіти (járás)
Повіт Повітовий центр
Бодроґкєз Кіраліхелмец
Гелзец Гелзец
Гомонна Гомонна
Мезёлаборц Мезьолаборц
Надьміхай Надьміхай
Шарошпатак Шарошпатак
Шаторальяуйхей Шаторальяуйхей
Серенч Серенч
Зінна Зінна
Зтропко Зтропко
Токай Токай
Варанно Варанно
Вільне місто (rendezett tanácsú város)
Шаторальяуйхей

НаселенняРедагувати

Ще в 1830-ті роки на території Земплінського комітату проживало найчисельніше з усіх комітатів Угорського королівства українське населення — близько 100 тисяч осіб[1].

Чисельність українців по роках

в комітаті Земплін[2][3]

Рік Відсоток
1720 56,1 %
1782 41,8 %
1795 42,7 %
1810 41,8 %
1820-ті 42,7 %
1840-ві 36,0 %
1857 29,4 %
1900 10,6 %
1910 11,4 %

У XVIII столітті в комітаті Земплін русинів-українців було тут ще більше — 1720 році : 56,1 %, 1782 : 41,8 %, а у 1795 : 42,7 %.[4] Після переведення в 1791-1792 рр. початкових шкіл з української мови на угорську почалася шалена мадяризація.

Вже в XIX столітті кількість русинів-українців почала стрімко зменшуватись, у 1810 році: 41,8 %, 1820-ті : 42,7 %, 1840-ві : 36,0 %, а у 1857 : 29,4 %.[5] Як ми бачимо більшу частину Земпліна заселювали русини-українці і тільки в середині XIX століття їх обійшли угорці.

В останній чверті XIX століття вже більша частина Земпліна була заселена словаками (північ) та угорцями (південь), менша, найпівнічніша (горішня), входила до складу української етнографічної території. Як видно з переписів населення Земплінського комітату за 1900, русинів було 34,831 (10,6%), а в 1910 — 39,033 (11,4%). Греко-католиків (які, без сумніву, були за походженням русинами-українцями) було, відповідно, 101,053 (30,8%) та 103.118 (30,0%). Таку різницю між офіційно визнаною кількістю русинів і греко-католиків можна пояснити потужною асиміляцієюсловакизацією й особливо мадяризацією. Незначно зросла з 1900 до 1910 частка православних — з 127 до 189 осіб, що було пов'язано з поширенням москвофільства серед місцевого населення з відповідним наверненням з греко-католицизму на православ'я.

За останнім угорським переписом, населення становило 343.194 осіб (1910).

1900Редагувати

Населення Земплінського комітату в 1900 нараховувало 327,993 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот [6]:

За даними перепису 1900 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад [7]:

1910Редагувати

Населення Земплінського комітата в 1910 нараховувало 343,194 тис. осіб і складалося з таких мовних спільнот [8]:

За даними перепису 1910 року, населення комітату складалося з таких релігійних громад [9]:

ПриміткиРедагувати

  1. Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з червень 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 279 с.
  2. Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з червень 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.,192 с.
  3. http://kt.lib.pte.hu/cgi-bin/kt.cgi?konyvtar/kt06042201/0_0_3_pg_22.html
  4. Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з червень 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 135 с.
  5. Кабузан В.М. Украинцы в мире: динамика численности и расселения. 20-е годы XVIII века — 1989 год[недоступне посилання з червень 2019] - Ин-т рос. истории РАН; М.: Наука, 2006. 192 с.
  6. Сайт бібліотеки університету міста Печ
  7. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 2011-07-28. Процитовано 2012-06-26. 
  8. Сайт бібліотеки університету міста Печ
  9. KlimoTheca :: Könyvtár. Kt.lib.pte.hu. Архів оригіналу за 2014-02-21. Процитовано 2012-06-26. 

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати