Зворотня згортка (математичний аналіз)

Версія від 12:32, 10 березня 2017, створена Ветер (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Зворотня згортка''' ({{lang-en|deconvolution}}), '''розгортка''' — математична операція, зворотна Зг...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Зворотня згортка (англ. deconvolution), розгортка — математична операція, зворотна згортці сигналів. Зворотня згортка широко використовується в обробці сигналів, і зображень, а також для інших інженерних і наукових застосувань.

У загальному випадку метою деконволюції є пошук рішення рівняння згортки, заданого у вигляді:

Зазвичай — записаний сигнал, а — сигнал, який потрібно відновити, причому відомо, що перший сигнал був отриманий шляхом згортки другого з деяким відомим сигналом (наприклад, з імпульсною характеристикою FIR-фільтра). Якщо сигнал попередньо невідомий, його потрібно оцінити. Зазвичай це робиться за допомогою методів статистичного оцінювання.

Основи аналізу за допомогою зворотньої згортки були закладені Норбертом Вінером з Массачусетського Технологічного Інституту у праці «Екстраполяція, інтерполяція і згладжування стаціонарних часових послідовностей» (англ. «Extrapolation, Interpolation, and Smoothing of Stationary Time Series», 1949). Книга була написана на основі робіт Вінера, виконаних протягом Другої світової війни і першими областями, в яких теорію намагалися використовувати, були прогноз погоди і економіка.

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати