Відкрити головне меню

Відмінності між версіями «Засядько Олександр Дмитрович»

[перевірена версія][очікує на перевірку]
 
(Не показано 5 проміжних версій цього користувача)
Рядок 32: Рядок 32:
 
}}
 
}}
   
'''Олекса́ндр Дми́трович Зася́дько''' ([[1779]] с. [[Лютенька (село)|Лютенька]] — [[8 червня]] [[1837]], [[Харків]]) — [[інженер]]-артилерист [[Російська імператорська армія|РІА]] українського походження, [[генерал-лейтенант]] [[Артилерія|артилерії]]. Конструктор та фахівець з розробки [[Ракетна зброя|ракетної зброї]].
+
'''Олекса́ндр Дми́трович Зася́дько''' ([[1779]] с. [[Лютенька (село)|Лютенька]] — [[8 червня]] [[1837]], [[Харків]]) — [[інженер]]-артилерист [[Російська імператорська армія|Російської імператорської армії]] українського походження, [[генерал-лейтенант]] [[Артилерія|артилерії]]. Конструктор та фахівець з розробки [[Ракетна зброя|ракетної зброї]]. {{Портал|Полтавщина}}
   
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
Народився в [[Лютенька (село)|Лютеньці]] [[Гадяцький полк|Гадяцького полку]] (нині [[Полтавська область|Полтавської області]]) в [[Українське козацтво|козацькій]] родині.
+
Народився в [[Лютенька (село)|Лютеньці]] [[Гадяцький полк|Гадяцького полку]] (нині [[Полтавська область|Полтавської області]]) в [[Українське козацтво|козацькій]] родині [[Засядки|Засядьків]].
   
 
Походив зі старовинного козацького роду. Прапрадід його,— Яків Засядько,— був реєстровим козаком [[Хорольська сотня|Хорольської сотні]] і [[Лубенський полк|Лубенським полковником]] (1659); прадід Лук’ян Якович і дід Данило Лук’янович – сотники [[Лютенська сотня|Лютенської сотні]] (1-ша пол. XVIII ст.). Батько його, Дмитро Данилович Засядько став головним [[Гармаші|гармашем]] [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]], доводився родичем [[Кошовий отаман|кошовому отаманові]] [[Калнишевський Петро Іванович|Петрові Калнишевському]] <ref>Кочерга Н. К.]] О. Д. Засядько: нащадок запорозького гармаша біля витоків теорії ракетної тяги.— Философия и космология 2010: Науч.-теоретич. сб. / гл. ред. О. А. Базалук / Международное философско-космологическое общество.– Полтава: Полтавський літератор, 2010.– С. 271.</ref>.
 
Походив зі старовинного козацького роду. Прапрадід його,— Яків Засядько,— був реєстровим козаком [[Хорольська сотня|Хорольської сотні]] і [[Лубенський полк|Лубенським полковником]] (1659); прадід Лук’ян Якович і дід Данило Лук’янович – сотники [[Лютенська сотня|Лютенської сотні]] (1-ша пол. XVIII ст.). Батько його, Дмитро Данилович Засядько став головним [[Гармаші|гармашем]] [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]], доводився родичем [[Кошовий отаман|кошовому отаманові]] [[Калнишевський Петро Іванович|Петрові Калнишевському]] <ref>Кочерга Н. К.]] О. Д. Засядько: нащадок запорозького гармаша біля витоків теорії ракетної тяги.— Философия и космология 2010: Науч.-теоретич. сб. / гл. ред. О. А. Базалук / Международное философско-космологическое общество.– Полтава: Полтавський літератор, 2010.– С. 271.</ref>.
   
Освіту здобував в Артилерійському і Інженерному шляхетському кадетському корпусі. Брав участь в {{не перекладено|треба=Італійський похід Суворова|текст=італійському поході|мова=ru|є=Итальянский поход Суворова}} [[Суворов Олександр Васильович|Суворова]], служив під командуванням [[Кутузов Михайло Іларіонович|Кутузова]], [[Штурм Ізмаїла 1790|штурмував Ізмаїл]]. Учасник [[Російсько-турецька війна (1806—1812)|російсько-турецької]], [[Французько-російська війна (1812)|французько-російської]] та ряду інших воєн.
+
Освіту здобував в Артилерійському і Інженерному шляхетському кадетському корпусі. Брав участь в італійському поході [[Суворов Олександр Васильович|Суворова]], служив під командуванням [[Кутузов Михайло Іларіонович|Кутузова]], [[Штурм Ізмаїла 1790|штурмував Ізмаїл]]. Учасник [[Російсько-турецька війна (1806—1812)|російсько-турецької]], [[Французько-російська війна (1812)|французько-російської]] та ряду інших воєн.
   
 
Від 1815 року, продавши маєток близ [[Одеса|Одеси]], розпочав експерименти за власний кошт. Першим ([[1817]]) створив кілька типів бойових [[порох]]ових ракет та спеціальний пусковий пристрій, зорганізував їх виробництво і розробив тактику їх використання. Очолював [[Михайлівське артилерійське училище|Артилерійське училище]], {{не перекладено|Охтинський пороховой завод|пороховий завод|ru|Охтинский пороховой завод}} та арсенал у [[Санкт-Петербург|Петербурзі]].
 
Від 1815 року, продавши маєток близ [[Одеса|Одеси]], розпочав експерименти за власний кошт. Першим ([[1817]]) створив кілька типів бойових [[порох]]ових ракет та спеціальний пусковий пристрій, зорганізував їх виробництво і розробив тактику їх використання. Очолював [[Михайлівське артилерійське училище|Артилерійське училище]], {{не перекладено|Охтинський пороховой завод|пороховий завод|ru|Охтинский пороховой завод}} та арсенал у [[Санкт-Петербург|Петербурзі]].
Рядок 49: Рядок 49:
 
Першу ракетну атаку продемонстрував під час російсько-турецької війни в штурмі фортеці [[Бреїла (місто)|Бреїла]] (нині [[Румунія]]). Атака була надзвичайно успішною&nbsp;— ворог здався й відступив. Потім були бомбардування [[Сілістра|Сілістри]] та [[Варна|Варни]], що остаточно переконало і прихильників, і опонентів Засядька в ефективності нової зброї.
 
Першу ракетну атаку продемонстрував під час російсько-турецької війни в штурмі фортеці [[Бреїла (місто)|Бреїла]] (нині [[Румунія]]). Атака була надзвичайно успішною&nbsp;— ворог здався й відступив. Потім були бомбардування [[Сілістра|Сілістри]] та [[Варна|Варни]], що остаточно переконало і прихильників, і опонентів Засядька в ефективності нової зброї.
 
 
Нагороджений шпагою «За хоробрість» та іншими нагородами. Його іменем названо один з [[Засядько (кратер)|кратерів]] [[Місяць (супутник)|Місяця]].
+
Нагороджений шпагою «За хоробрість» та іншими нагородами. Його іменем названо один з [[Засядько (кратер)|кратерів]] [[Місяць (супутник)|Місяця]].<ref>{{Cite web|url=http://www.mandry.ua/?p=2889|title=Олександр Засядько. Від Лютеньки до Місяця|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
  +
<gallery mode="packed" heights="160" caption="">
  +
Файл:Засядько_О.Д_Пам'ятна_табличка_Лютенська_ЗОШ.jpg|міні|Засядько О.Д Пам&#x27;ятна табличка Лютенська ЗОШ
  +
Файл:Малороссийский_родословник_Том_4_.В._Л._Модзалевский._-_Киев,_1908_-_1914_Засядьки.pdf|міні|Малороссийский родословник Том 4 .В. Л. Модзалевский. - Киев, 1908 - 1914 Засядьки.
  +
</gallery>
  +
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
* [[Засядки]]
 
* [[Засядки]]
  +
*[[Лютенька (село)|Лютенька]]
 
  +
*[[Лютенська сотня]]
== Примітки ==
 
  +
*[[Успенська церква (Лютенька)|Успенська церква]]
{{reflist}}
 
 
== Література ==
 
* Чухліб Тарас. Творець ракетної зброї генерал Засядько // Патріот Батьківщини.&nbsp;— 1991.&nbsp;— №&nbsp;10.&nbsp;— С.3-4.
 
* Чухліб Тарас. Перший український винахідник ракетної зброї // Борисфен.&nbsp;— 1992.&nbsp;— №&nbsp;12.&nbsp;— С.22-24.
 
* [[Абліцов Віталій Григорович|Віталій Абліцов]] «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті»&nbsp;— К.: КИТ, 2007.&nbsp;— 436 с.
 
* Нікітін Юрій. Золота шпага // М.: ЕКСМО 2007
 
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
{{Портал|Полтавщина}}
 
 
* [[Кочерга Надія Костянтинівна|Кочерга Н. К.]] О. Д. Засядько: нащадок запорозького гармаша біля витоків теорії ракетної тяги.— Философия и космология 2010: Научно-теоретический сборник [Текст] / гл. ред. О. А. Базалук / Международное философско-космологическое общество.– Полтава: Полтавський літератор, 2010.– С. 271—280.
 
* [[Кочерга Надія Костянтинівна|Кочерга Н. К.]] О. Д. Засядько: нащадок запорозького гармаша біля витоків теорії ракетної тяги.— Философия и космология 2010: Научно-теоретический сборник [Текст] / гл. ред. О. А. Базалук / Международное философско-космологическое общество.– Полтава: Полтавський літератор, 2010.– С. 271—280.
 
* {{cite web|url=http://histpol.pl.ua/ru/?option=com_content&view=article&id=7952#6.|назва= Козацький нащадок О.Д.Засядько як засновник ракетного роду військ у Російській імперії|прізвище1= Кочерга|ім'я1= Надія|прізвище2= |ім'я2= |дата= |веб-сайт= Histpol.pl.ua|видавець= |дата-доступу=23 червня 2017}}
 
* {{cite web|url=http://histpol.pl.ua/ru/?option=com_content&view=article&id=7952#6.|назва= Козацький нащадок О.Д.Засядько як засновник ракетного роду військ у Російській імперії|прізвище1= Кочерга|ім'я1= Надія|прізвище2= |ім'я2= |дата= |веб-сайт= Histpol.pl.ua|видавець= |дата-доступу=23 червня 2017}}
 
* [http://www.space.com.ua/gateway/news.nsf/0/0DD2EDA65BFD7D54C2256FDA0047A388?open Никонов В. П. «Рождение ракетного оружия»]
 
* [http://www.space.com.ua/gateway/news.nsf/0/0DD2EDA65BFD7D54C2256FDA0047A388?open Никонов В. П. «Рождение ракетного оружия»]
 
* Чухліб Тарас. Творець ракетної зброї генерал Засядько // Патріот Батьківщини.&nbsp;— 1991.&nbsp;— №&nbsp;10.&nbsp;— С.3-4.
 
* Чухліб Тарас. Перший український винахідник ракетної зброї // Борисфен.&nbsp;— 1992.&nbsp;— №&nbsp;12.&nbsp;— С.22-24.
 
* [[Абліцов Віталій Григорович|Віталій Абліцов]] «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті»&nbsp;— К.: КИТ, 2007.&nbsp;— 436 с.
 
* Нікітін Юрій. Золота шпага // М.: ЕКСМО 2007
  +
*[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?Z21ID=&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=ukr0001364 <nowiki>Малороссийский родословник : [в 4 т.] / В. Л. Модзалевский. - Киев : Тип. Т-ва Г. Л. Фронцкевича и К, 1908 - 1914.</nowiki>''''''Т. 2''' : Е-К''' . – 1910. – IV, 720, 20 c.]
 
* {{cite book
 
* {{cite book
 
| назва = Огнепоклонники Спб.: Политехника 69 с. ISBN 5-7325-0089-8 {{ref-ru}}
 
| назва = Огнепоклонники Спб.: Политехника 69 с. ISBN 5-7325-0089-8 {{ref-ru}}
Рядок 75: Рядок 78:
 
| рік = 1996
 
| рік = 1996
 
| ref = harv }}
 
| ref = harv }}
  +
   
 
{{Mil-bio-stub}}
 
{{Mil-bio-stub}}
 
{{Tech-stub}}
 
{{Tech-stub}}
  +
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
  +
  +
   
 
[[Категорія:Інженери]]
 
[[Категорія:Інженери]]
Рядок 85: Рядок 94:
 
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
 
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
 
[[Категорія:Люди на марках]]
 
[[Категорія:Люди на марках]]
  +
[[Категорія:Лютенька]]

Поточна версія на 17:44, 15 липня 2019

Олекса́ндр Дми́трович Зася́дько (1779 с. Лютенька — 8 червня 1837, Харків) — інженер-артилерист Російської імператорської армії українського походження, генерал-лейтенант артилерії. Конструктор та фахівець з розробки ракетної зброї.

Олександр Дмитрович Засядько
Засядько Олександр Дмитрович.jpg
Народження 1779(1779)
Лютенька
Смерть 8 червня 1837(1837-06-08)
Харків
Приналежність Flag of Russia.svg Російська імперія
Рід військ артилерія
Освіта Артилерійський та інженерний шляхетський кадетський корпус[ru]
Роки служби 28 лютого 1797—1820 (дієва армія)
1820—1826 (викладач)
Звання Imperial Russian Army GenBranch 1917 h.png Генерал від артилерії
Формування 15-та артбригада 15-ї піхотної 3-ї армії (1812-15)
Війни / битви Італійський похід Суворова
Російсько-турецька війна (1806—1812)
Французько-російська війна (1812)
Російсько-турецька війна (1828—1829)
Нагороди
Орден Святого Георгія
Орден Святого Георгія
Георгіївська зброя
Орден Святого Володимира 2 ступеня
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Володимира IV ступеня з мечами та бантом
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в Лютеньці Гадяцького полку (нині Полтавської області) в козацькій родині Засядьків.

Походив зі старовинного козацького роду. Прапрадід його,— Яків Засядько,— був реєстровим козаком Хорольської сотні і Лубенським полковником (1659); прадід Лук’ян Якович і дід Данило Лук’янович – сотники Лютенської сотні (1-ша пол. XVIII ст.). Батько його, Дмитро Данилович Засядько став головним гармашем Запорозької Січі, доводився родичем кошовому отаманові Петрові Калнишевському [1].

Освіту здобував в Артилерійському і Інженерному шляхетському кадетському корпусі. Брав участь в італійському поході Суворова, служив під командуванням Кутузова, штурмував Ізмаїл. Учасник російсько-турецької, французько-російської та ряду інших воєн.

Від 1815 року, продавши маєток близ Одеси, розпочав експерименти за власний кошт. Першим (1817) створив кілька типів бойових порохових ракет та спеціальний пусковий пристрій, зорганізував їх виробництво і розробив тактику їх використання. Очолював Артилерійське училище, пороховий завод[ru] та арсенал у Петербурзі.

Розроблені ним ракети мали дальність до 2670 метрів[2] (приблизно як і у тогочасних англійських ракет Конгріва — до 2 700). Вперше в світі побудував ракетну пускову установку, що дозволяла вести одночасне ураження шістю ракетами (праобраз сучасних РСЗВ).

Сконструювавши пускові станки, що дозволяли вести залповий вогонь та пристосування їх наведення на ціль, розробив тактику бойового застосування ракетної зброї в РІА. Заснував перший в імперії ракетний завод (Петербург), який 1864 р. перевели до Миколаєва, та Вище артилерійське училище. Створивши «Ракетну роту № 1», започаткував створення нового виду збройних сил. 1827 року був призначений начальником штабу артилерії.

Першу ракетну атаку продемонстрував під час російсько-турецької війни в штурмі фортеці Бреїла (нині Румунія). Атака була надзвичайно успішною — ворог здався й відступив. Потім були бомбардування Сілістри та Варни, що остаточно переконало і прихильників, і опонентів Засядька в ефективності нової зброї.

Нагороджений шпагою «За хоробрість» та іншими нагородами. Його іменем названо один з кратерів Місяця.[3]


Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати


ПриміткиРедагувати

  1. Кочерга Н. К.]] О. Д. Засядько: нащадок запорозького гармаша біля витоків теорії ракетної тяги.— Философия и космология 2010: Науч.-теоретич. сб. / гл. ред. О. А. Базалук / Международное философско-космологическое общество.– Полтава: Полтавський літератор, 2010.– С. 271.
  2. Соколов, 1996, с. 2
  3. Олександр Засядько. Від Лютеньки до Місяця.