Перегляд вихідного коду сторінки Запорізька область

{{Область
 | герб=Coat of arms of Zaporizhia Oblast.svg
 | опис герба = Герб Запорізької області
|прапор=Flag of Zaporizhia Oblast.svg
 | опис прапора =Прапор Запорізької області
 |розташування=Zaporizhia in Ukraine.svg
 | назва           = Запорізька
 | прізвисько      = Запоріжжя, Приазов'я, Козацький край, Таврія
 | утворена        = [[10 січня]] [[1939]]
 | код КАТОТТГ     = UA23000000000064947
 | населення       = {{Населення областей України|Запорізька}}
 | площа           = 27180
 | густота         = {{rnd|{{НОУ/2|Запорізька}}/27180|1}}
 | код області     = 61
 | центр           = [[Запоріжжя]]
 | райони          = 5
 | громади         = 67
 | МОЗ             = 5
 | МРЗ             = 9
 | смт             = 23
 | селища          = 44
 | села            = 870
 | селищні ради    = 23
 | сільські ради   = 263
 | номери автомобілів=[[Файл:Non-EU-section-with-UA.svg|13px|]] AP, КР
 | домен           = zaporizhzhe.ua; zp.ua
 | вебсторінка     = [https://www.zoda.gov.ua/ Запорізька ОДА],<br/>[https://zor.gov.ua/ Запорізька обласна рада]
 | адреса          = [[Соборний проспект (Запоріжжя)|проспект Соборний]], 164, м. [[Запоріжжя]], 69107
 | голова ОДА      = [[Старух Олександр Васильович]]
 | рада            = [[Запорізька обласна рада]]
 | голова          = [[Жук Олена Юріївна]]
 | мапа            = Zaporizhzhia Oblast 2020 subdivisions.jpg
 |губернатор=Костюченко Михайло Юрійович
}}

'''Запорі́зька о́бласть''' ''(Запоріжжя)''&nbsp;— адміністративна одиниця на півдні [[Україна|України]]. Утворена [[10 січня]] [[1939]] року шляхом поділу [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]]<ref>[[s:Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР|Указ Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 року «Про утворення Сумської, Кіровоградської та Запорізької областей у складі Української РСР»]]</ref>. Розташована на південному сході [[Україна|України]], займає переважно лівобережну частину басейну нижньої течії річки [[Дніпро]]. Обласний центр&nbsp;— місто [[Запоріжжя]].

На півночі і північному заході межує з [[Дніпропетровська область|Дніпропетровською областю]], на заході з [[Херсонська область|Херсонською областю]], на сході з [[Донецька область|Донецькою областю]], а на півдні її узбережжя омиває [[Азовське море]], берегова лінія якого в межах області перевищує 300&nbsp;км. Протяжність з півночі на південь 208&nbsp;км, із заходу на схід 235&nbsp;км.

== Географія ==

=== Площа ===
Територія області займає 27,18 тис.&nbsp;км², що становить 4,5&nbsp;% території України. Протяжність з півночі на південь становить 208&nbsp;км, а зі сходу на захід&nbsp;— 235&nbsp;км. Відстань від міста [[Запоріжжя]] до столиці України міста [[Київ|Києва]] залізницею&nbsp;— 658&nbsp;км, шосейними дорогами&nbsp;— 618&nbsp;км.

=== Геологія ===
Земна кора в межах Запорізької області належить до континентального типу і за науковими даними має потужність до 65&nbsp;км. Вона складається в основному з гранітного і осадового шарів, основу яких складають [[магматичні гірські породи|магматичні]], [[осадові гірські породи|осадові]] та [[метаморфічні гірські породи|метаморфічні]] породи.

У тектонічному відношенні Запорізька область майже повністю лежить у межах [[докембрій]]ської [[Східноєвропейська платформа|'''Східно-Європейської''']] і частково палеозойської [[Скіфська платформа|'''Скіфської''']] платформ. Залежно від глибини залягання осадової товщі в межах платформи виділяють кристалічні щити, кристалічні масиви, [[плато]], [[западина|западини]] і [[прогин]]и. Враховуючи тектонічну неоднорідність регіону Запорізьку область можна поділити на дві частини: північну й південну.

;Докембрійський кристалічний комплекс
[[Файл:Докембрійські граніти. Запорізьке Правобережжя.jpg|thumb|300px|right|Докембрійські граніти. Запорізьке Правобережжя]]
Північна частина області розміщена в межах південного окрайця [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] (Приазовський масив). Південна границя його в межах області проходить трохи південніше [[Кам'янка-Дніпровська|Кам'янки-Дніпровської]], звідти тягнеться в північно-східному напрямку, підходить до [[Верхня Криниця|Верхньої Криниці]], далі повертає на південний захід, проходить через [[Молочанськ]] і досягає околиць [[Нововасилівка (Бердянський район)|Нововасилівки]], де знову змінює свій напрямок на північний схід, перетинає селища [[Трояни (Бердянський район)|Трояни]], Ольгіно, [[Полоузівка|Полоузівку]].

У межах щита [[докембрій]]ські [[кристалічні породи]] відслонюються в долинах річок ([[Дніпро]], [[Верхня Терса (річка)|Терса]], у верхів'ях [[Кінська|Кінської]] і [[Молочна|Молочної]], [[Лозуватка|Лозуватки]], [[Обитічна|Обитічної]], [[Кільтиччя]], [[Буртиччя]], [[Берда (річка)|Берди]] та ін.), а в Приазов'ї виходять на денну поверхню на межиріччях у вигляді останців ([[Бельмак-Могила]], [[Токмак-могила (Синя гора)|Токмак-Могила]], [[Могила Куксунгур|Куксунгур-Могила]], [[Ланцевська кам'яна могила|Ланцева Могила]], [[Корсак-могила]] та ін.) або залягають безпосередньо під невеликою товщею антропогенових відкладів. В цілому щит складений дислокованими різновіковими докембрійськими [[осадові гірські породи|осадово]]-[[метаморфічні гірські породи|метаморфічними]] і [[магматичні гірські породи|магматичними]] породами. Найдавніші відклади утворюють породи Дніпровського комплексу, представленого [[метаморфічні гірські породи|метаморфічними]] [[кристалічні сланці|кристалічними сланцями]] й [[архейський еон|архейськими]] [[граніт]]ами, [[гнейс]]ами і [[пегматит]]ами. Верхньоархейська група представлена ультрабазитами. Породи [[протерозой|протерозою]] представлені приазовським лужним комплексом ([[граніт]]и, [[сієніт]]и, [[піроксеніти]]).

Північні й південні схили щита круто поринають під товщу [[мезозойська ера|мезозойсько]]-[[кайнозойська ера|кайнозойських]] [[осадові гірські породи|осадових]] утворень. Так, у районі с. Пришиб поверхня [[кристалічні породи|кристалічних порід]] лежить на глибині 160&nbsp;м нижче рівня моря, у м. [[Токмак]]&nbsp;— 194&nbsp;м, у с. [[Шевченка (Приазовський район)|Шевченко]] [[Приазовський район|Приазовського]] району&nbsp;— 288&nbsp;м, у м. [[Мелітополь|Мелітополі]]&nbsp;— більше 500&nbsp;м, у смт [[Якимівка (смт)|Якимівка]]&nbsp;— більше 1200&nbsp;м. На південному схилі щита від долини річки [[Домузла]] до [[Утлюцький лиман|Утлюцького]] лиману нахил поверхні кристалічних порід становить 30—40&nbsp;м на 1 км: тут схил щита йде на глибину до 2000&nbsp;м. На сході області (у Бельмацькому, Чернігівському, Приморському районах) кристалічні породи щита виходять на денну поверхню. У їхньому складі розвинені комплекси [[гнейс]]ів, [[кристалічні сланці|кристалічних сланців]], відомі товщі [[кварцит]]ів і кристалічних [[вапняк]]ів, а також дуже поширені [[мігматит]]и й ультрабазити.

[[Докембрій]]ські [[кристалічні породи]] північних районів області представлені [[гнейс]]ами, рідше [[амфіболіт]]ами, [[залізні руди|залізорудними]] утвореннями, кристалічними [[вапняк]]ами й різними видами [[граніт]]ів. [[Граніт]]и утворюють великі й більш дрібні [[інтрузивні гірські породи|інтрузивні]] тіла, а також різного роду жили в [[гнейс]]ах, що їх вміщають. Крім того, тут же мають значне поширення [[пегматити]].

Для [[Український кристалічний щит|Українського кристалічного щита]] характерна складна внутрішня будова як результат інтенсивних процесів [[метаморфізм]]у, [[вулканізм]]у і [[складкоутворення]]. Породи, з яких він складається, мають різко порушене залягання, зібрані в складки, розбиті [[тектоніка|тектонічними]] [[розлом]]ами на окремі блоки, з яких Придніпровський і Приазовський частково розташовані в Запорізькій області. У [[деформація|деформації]] фундаменту істотну роль грали [[розлом]]и, часто глибинні, що простираються в широтному й меридіональному напрямках. З ними зв'язані [[жила (геологічне тіло)|жили]] і [[дайка|дайки]], що пронизують гнейсово-кварцитову товщу. Ці [[жила (геологічне тіло)|жили]] і [[дайка|дайки]] звичайно представлені сірими і рожевими [[граніт]]ами, [[пегматити|пегматитами]], [[авгіт]]овими [[порфірит]]ами, [[діабаз]]ами та [[амфіболіт]]ами.

Головні складчасті структури мають північно-західне [[простягання пласта|простягання]], яке визначило загальну конфігурацію щита та прилеглих структур ([[Дніпровсько-Донецька западина]]), а також загальний план рельєфу ([[Придніпровська височина]], [[Придніпровська низовина]]) та напрям долини [[Дніпро|Дніпра]]. У цілому поверхня щита нерівна й пересічена, утворює досить значні [[западина|западини]], що чергуються з [[височина]]ми. У багатьох місцях поверхня [[кристалічні породи|кристалічних порід]] розчленована глибше, ніж денна поверхня. Товща [[осадові гірські породи|осадових]] [[мезозойська ера|мезозойсько]]-[[кайнозойська ера|кайнозойських]] відкладів згладжує нерівності кристалічної поверхні, що мають [[тектоніка|тектонічне]] і [[денудація|денудаційне]] походження. Тим не менше майже всі нерівності кристалічного фундаменту відображаються в сучасному рельєфі. Деякі [[тектоніка|тектонічні]] структури щита відображаються в [[геоморфологія|геоморфологічній]] будові області, наприклад, [[Приазовська височина]].

По лінії [[Мелітополь]]&nbsp;— [[Каховка]] відбувається зміна фундаменту: докембрійський метаморфічний комплекс різко (по [[розлом|розлому)]] змінюється похованою складчастою основою [[герцинська складчастість|герцинского]] віку. Тут південний окраєць древньої [[Східноєвропейська платформа|Східно-Європейської платформи]] (у межах [[Причорноморська западина|Причорноморської западини]]) змінюється складчастою основою плити молодої епігерцинської [[Скіфська платформа|Скіфської платформи]]. Поверхня цієї основи теж дуже нерівна.

;Мезозойсько-кайнозойський осадовий комплекс
[[Файл:Неогенові ракушняки на березі Каховського водосховища.jpg|thumb|300px|right|Неогенові черепашники на березі Каховського водосховища]]
[[осадові гірські породи|Осадовий]] [[мезозойська ера|мезозойсько]]-[[кайнозойська ера|кайнозойський]] покрив досягає найбільшої потужності й повноти розрізу в [[Причорноморська западина|Причорноморській западині]], в межах щита ці породи звичайно заповнюють невеликі [[западина|западини]] і депресії. Серед них розвинені [[крейда|крейдові]] відкладенні, що оголюються у верхів'ях лівих приток р. [[Молочна (Азовське море)|Молочна]] та у долині р. [[Токмачка]] (біля с. Басани). Тут у карбонатах [[крейда|крейди]] зустрічаються відбитки крейдовидних [[губки|губок]] і черепашок туритела. У районі с. [[Чкалове (Веселівський район)|Чкалове]] покрівля [[крейда|крейдових]] відкладень перебуває на глибині 400&nbsp;м, у с. [[Степанівка Перша]]&nbsp;— 700—800&nbsp;м, а біля с. [[Володимирівка (Якимівський район)|Володимирівка]]&nbsp;— 1000—1100&nbsp;м. Ці [[крейда|крейдові]] відкладення в [[Північне Приазов'я|Приазов'ї]] представлені трепеловидними [[опока|опоковими]] породами.

Склад і потужність [[палеогеновий період|палеоген]]-[[неогеновий період|неогенових]] відкладень також мінливі. Найбільші потужності вони мають у [[Причорноморська западина|Причорноморській западині]]. [[палеогеновий період|Палеогенові]] відкладення складаються головним чином із піщано-глинистих утворень. Вони представлені білими й сірими [[кварц]]овими [[каолін]]истими [[пісок|пісками]] із прошарками [[буре вугілля|бурого вугілля,]] світлими й зелено-сірими [[мергель|мергелями]], білими [[кварцовий пісок|кварцовими пісками]], тонкошаровими [[піщаник]]ами, зеленувато-сірими [[глауконіт]]овими [[пісок|пісками]] із прошарками строкатих [[глина|глин]], [[марганцеві руди|марганцевоносними]] відкладеннями й т. д. [[неогеновий період|Неогенові]] відкладення є утвореннями внутрішніх або напіввнутрішніх опріснених басейнів. Вони представлені переважно [[вапняк]]ами і [[черепашник]]ами з добре збереженими кістяками або відбитками [[двостулкові|пластинчастозябрових молюсків]]. Виходи їх на денну поверхню спостерігаються в багатьох місцях і особливо в районі с. [[Скельки (Василівський район)|Скельки Василівського району]]. Рідше вони складені зеленувато-сірими [[глина]]ми з домішкою грубозернистого [[пісок|піску]] і [[галька|гальки]], а також блакитнувато-зеленими [[глина]]ми, товщина яких на лівому березі [[Кінська|Кінської]] в с. [[Веселянка]] досягає 4&nbsp;м.

[[палеогеновий період|Палеоген]]-[[неогеновий період|неогенові]] породи в межах області покриває потужний чохол [[четвертинний період|четвертинних]] континентальних, а на крайньому півдні&nbsp;— морських [[осадові гірські породи|осадів]]. Найпоширенішими серед континентальних порід є [[лес]]ові й [[лесовидні породи|лесовидні]] відкладення. По долинах рік розвинені [[алювій|алювіальні]] відкладення, а на схилах рік&nbsp;— [[елювій|елювіально]]-[[делювій|делювіальні]]. У [[Північне Приазов'я|Приазов'ї]] відома цікава [[геологічна пам'ятка природи|геологічна пам'ятка]] міцно зцементованих [[піщаник]]ів [[сарматський ярус|сарматського ярусу]]&nbsp;— [[Кам'яна Могила]] (у с. [[Терпіння (село)|Терпіння]] під [[Мелітополь|Мелітополем]]).

Структурний план у цілому [[мезозойська ера|мезозойсько]]-[[кайнозойська ера|кайнозойських]] відкладень мало мінявся із [[крейдовий період|крейдового періоду]]. У [[крейдовий період|крейді]] на території південного заходу області розміщалося море, східний берег якого проходив по лінії [[Запоріжжя]]&nbsp;— [[Мелітополь]] (північна частина [[Тетіс (океан)|океану Тетіс]]). У [[палеогеновий період|палеогені]] і [[неогеновий період|неогені]] морські умови зберігаються на території західної половини області та в [[Північне Приазов'я|Приазов'ї]]. І лише в середньому [[пліоцен]]і море скорочується, зберігаючись лише в південній частині області.

=== Рельєф ===
Запорізькій області притаманний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно [[чорнозем]]ні. Знання рельєфу Запорізької області в наші дні має особливо важливе значення через проблему [[меліорація|меліорації]] [[степ]]у та його інтенсивнішого використання.

Територія Запорізької області в цілому має рівнинну поверхню, але на ній помітно виділяється підвищені та знижені ділянки, які за своїми формами, походженням і віком відрізняються одна від одної.

Найбільше підвищена середньо-східна частина області, називана [[Приазовська височина|Приазовською височиною]]. Вона простягається на схід і на територію Донецької області, де стикається з [[Донецький кряж|Донецьким кряжем]]. На півдні, між Приазовською височиною й Азовським морем, розміщена західна частина [[Приазовська берегова рівнина|Приазовської берегової рівнини]], яка західніше річки [[Молочна (Азовське море)|Молочної]] переходить у [[Причорноморська рівнина|Причорноморську]]. Ця остання в північно-східному напрямі зливається із Запорізькою внутрішньою рівниною, яка межує з південно-східними околицями [[Придніпровська височина|Придніпровської височини]]. Таким чином, територія Запорізької області складається з двох виразних геоморфологічних частин: околиць Приазовської і [[Придніпровська височина|Придніпровської]] височин, що геоструктурно відповідають південно-східній частині [[Український кристалічний масив|Українського кристалічного масиву]] і околиць приморських Приазовської та Причорноморської рівнин, які розміщені в межах [[Причорноморська западина|Причорноморської западини]]. Ці дві геоморфологічні одиниці ніби зв'язуються третьою&nbsp;— Запорізькою внутрішньою рівниною.

;Західна частина Приазовської височини
Приазовська височина&nbsp;— головний вододіл області. З нього беруть початок річки дніпровської системи й Азовського басейну. Цей вододіл являє собою рівнинний степ. На території [[Більмацький район|Більмацького району]] розміщена найвища точка області&nbsp;— природна гора [[Бельмак-Могила]], яка височіє над рівнем моря на 327&nbsp;м. Від неї в напрямі на захід по вододільній лінії простягається ще ціла гряда таких природних підвищень. Це могили&nbsp;— [[Токмак-Могила|Токмак]], Салтичія, Зелена, Корсак, Куксунгур, Кам'яна. Усі ці підвищення-могили є рештками [[кристалічні породи|кристалічних порід]], що становлять основу нині цілком зруйнованих, але колись могутніх гір.

Північний схил Приазовської височини крутіший і вужчий, а південний&nbsp;— похиліший і більш видовжений. Тривала водна [[ерозія]] розчленувала вододіл та схили підвищення і сформувала на них річкові [[долина|долини]], численні [[балка (яр)|балки]] і невеликі яри. Врізуючись у стародавні відклади, долини іноді сягають значної глибини. Кристалічні породи нерідко утворюють [[Річковий поріг|пороги]] і [[водоспад]]и в руслах річок, а на схилах чудернацькі скелі, які надають ландшафту химерного вигляду.

Найбільше розчленування поверхні Приазовської височини спостерігається в басейнах річок [[Обитічна|Обитічної]] і [[Берда (річка)|Берди]]. Значне воно і в останній частині височини. Це спричинило утворення другорядних вододілів, найважливіші з яких розташовані між [[Берда (річка)|Бердою]] і [[Кальміус]]ом, Обитічною і [[Лозуватка (річка)|Лозуваткою]] та Лозуваткою і Молочною. Висота цих вододілів від 50 до 100&nbsp;м. Дно річкових долин і балок в області головного вододілу значно нахилене. Долини тут вузькі, а заплавні тераси відсутні. Це свідчить про сучасне повільне підняття Приазовської височини і пов'язане з ним оновлення рельєфу. Їх можна зустрічати не лише в річкових долинах, а й у балках. Такі утворення особливо характерні для приморської низовинної смуги.

;Західна частина Приазовської рівнини
Приазовська височина на південь поступово переходить у Приазовську берегову рівнину. Межа між ними встановлюється по південних виходах кристалічних порід&nbsp;— по лінії с. [[Осипенко (Бердянський район)|Осипенко]] (на р. [[Берда (річка)|Берді]]), північніше с. Ольгине, через [[Андріївка (Бердянський район)|Андріївку]]. Основний елемент рельєфу&nbsp;— долинно-балкові форми, важливою особливістю яких є терасованість схилів. У долинах річок [[Корсак (річка)|Корсак]] і [[Домузла|Домузли]] можна бачити перші надзаплавні тераси, а по Молочній, Обиточній і Берді&nbsp;— перші і другі. Так, долина р. Берди в області рівнини має широку (до 4&nbsp;км) заплавну терасу і дві надзаплавних. Останні спостерігаються у вигляді окремих фрагментів. Через асиметрію долини р. Молочної правобережні ерозійні тераси дуже зруйновані. Проте на цих схилах у середній течії річки поширені зсувні тераси.

На узбережжі [[Азовське море|Азовського моря]] розвинені зсувні утворення, які утворили два своєрідних геоморфологічних ландшафти в районах [[Приморськ (Україна)|Ногайськ]]&nbsp;— [[Бердянськ]] і [[Ботієве]]&nbsp;— [[Приморський Посад]]. На захід від гирла річки [[Корсак (річка)|Корсак]] зсувні явища викликали утворення системи добре виявлених псевдотерас, з яких перша, що утворилась наприкінці XIX століття, зсунулася у море і розмита ним, а друга ще тільки формується. На початку [[1957]] року тут відбулося нове сповзання узбережжя, яке супроводжувалось бурхливим переміщенням верхньої товщі порід у вертикальному напрямі.

Крім ерозійних і зсувних явищ, спричинених дією наземних і підземних вод, для цього району характерна активна геологічна діяльність моря. Вона виявляється в інтенсивному руйнуванні берегового уступу і просуванні моря у бік суші. Це особливо виразно спостерігається на південно-західному узбережжі області, де поблизу [[Молочний лиман|Молочного лиману]] на очах одного покоління море відвоювало значну частину території приморського села.

Помітний наступ моря на сушу обумовлюється повільним віковим опусканням Приазовської берегової рівнини. Цим пояснюється й утворення [[лиман]]ів у гирлових частинах приазовських річок. Внаслідок акумулятивної діяльності моря виникло ряд кіс: [[Бердянська коса|Бердянська]], [[Обитічна коса|Обитічна]] і [[Федотова коса|Федотова]] зі своїм продовженням&nbsp;— островом [[Бирючий острів|Бирючим]].

;Східна околиця Причорноморської рівнини
Приазовська берегова рівнина поступово зливається з Причорноморською. Умовною межею між ними є річки [[Білозерка (річка)|Білозерка]] й [[Молочна (Азовське море)|Молочна]]. Основною особливістю Причорноморської рівнини є майже ідеальна рівнинність місцевості. Тут ледве помітно різноманітять поверхню тільки невеликі, мілкі, блюдцеподібні пониження&nbsp;— [[Поди (западини)|поди]]. Вони зосереджені між верхів'ями річок Білозерки та [[Великий Утлюк|Великий]] і [[Малий Утлюк]], де на площі понад 600 км² розташована група 50 подів.

Ця частина Причорноморської рівнини в межах області найбільше піднята над рівнем моря. Абсолютні висоти сягають 85—100&nbsp;м, а на правому березі річки Молочної до 115&nbsp;м. У південно-західному напрямі поверхня поступово знижується. Найпомітніше розчленування рельєфу спостерігається в верхів'ях річки Білозерки та на правому березі річки [[Молочна (Азовське море)|Молочної]], прорізаному численними короткими, але глибокими балками і ярами.

;Запорізька внутрішня рівнина
Хоч Запорізька внутрішня рівнина і є продовженням Причорноморської, проте за своїм походженням відрізняється від неї. Вона відповідає зниженню кристалічних порід у фундаменті українського кристалічного масиву, яке поділяє його на Приазовську і Придніпровську частини. Це зниження наповнене морськими осадами, сучасна поверхня яких є однією з найбільш рівнинних в Україні. [[Рівнина]] має похил з півдня на північ. Найбільші висоти (до 240&nbsp;м) розташовані на межі з Приазовською височиною, а найменші (до 65&nbsp;м)&nbsp;— за межами області в долині річки [[Самара (притока Дніпра)|Самари]]. По цій рівнині протікають невеликі річки системи Дніпра, які беруть свій початок на Приазовській височині. У західній частині рівнина оконтурена долиною [[Дніпро|Дніпра]], озероподібне розширення якої тут обмежене річкою [[Кінська|Кінською]]. Тепер воно заповнене водами [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]].

На лівому схилі цього водосховища від села [[Балки (Василівський район)|Балки]] до [[Кам'янка-Дніпровська|Кам'янки-Дніпровської]] виділяється довга й широка надзаплавна дніпровська [[Тераса (фізична географія)|тераса]], яка відома під назвою [[Кам'янський під|Кам'янського поду]]. На цьому між селами [[Іванівка (Кам'янсько-Дніпровський район)|Іванівкою]] і [[Водяне (Кам'янсько-Дніпровський район)|Водяним]] та Кам'янкою-Дніпровською розташовані масиви піщаних [[кучугур]], які мають типово [[дюна|дюнний]] характер.

Долини річок, що прорізають Запорізьку внутрішню рівнину, мають, як і долина Дніпра, озероподібні розширення. Наприклад, на річці [[Кінська]] з її широкою і мілкою долиною одне розширення розташоване поблизу міста [[Оріхів]]. Воно тягнеться на 8&nbsp;км і сягає в ширину 2&nbsp;км. Далі долина різко звужується і знову розширюється біля села села [[Комишуваха (Оріхівський район)|Комишуваха]], утворюючи друге, трохи менше за попереднє озероподібне розширення, яке біля смт [[Малокатеринівка]] відкривається в широку долину [[Дніпро|Дніпра]]. Такі розширення спостерігаються також по річкових долинах річок цієї рівнини [[Жеребець (притока Кінської)|Жеребець]], [[Гайчур]] і [[Верхня Терса (річка)|Верхня Терса]]. Можливо, тут існували озерні басейни, які у вологіші періоди були з'єднані суцільними водними потоками, що перетворились у річки.

;Південно-східна околиця Придніпровської височини
У межі Запорізької області своєю південно-східною околицею вдається Придніпровська височина. Її хвиляста поверхня поступово знижується вбік [[Дніпро|Дніпра]]. Поблизу правого берега вона має підвищення до 125—140 метрів, а на лівому&nbsp;— 110—125&nbsp;м.

Річка [[Дніпро]], прорізавши цю височину, у минулому утворювала в своєму річищі дев'ять відомих [[Дніпрові пороги|дніпрових порогів]]. Тепер вони лежать на дні озера, яке створене підпором води [[Дніпровська ГЕС|дніпровської греблі]], побудованої на останньому порозі.

[[Дніпро]], вирвавшись із тісних [[граніт]]них обіймів кристалічного масиву, за порогами утворює найбільший на Дніпрі острів, названий [[Хортиця|Хортицею]]. Він, як величезний корабель із кристалічних порід, поділяє річку на два рукави&nbsp;— [[Старий Дніпро (Запоріжжя)|Старий]] і [[Новий Дніпро]]. Ці породи виходили і в руслі нижнього Дніпра, утворюючи забори і [[перекат]]и, а в річищах пересихаючих річок&nbsp;— окремі [[скеля|скелі]].

На правому схилі долини Дніпра спостерігається надзаплавні тераси, які у вигляді окремих островів добре виявлені в районі сіл [[Розумівка (Запорізький район)|Розумівки]] та [[Біленьке (Запорізький район)|Біленького]].

Південніше села [[Біленьке (Запорізький район)|Біленького]] на правому схилі долини Дніпра розвинені зсувні тераси, які являють собою хаотичне скупчення різних уступів, порослих чагарниками.

Запорізьке правобережжя Дніпра значно розчленоване балками та ярами.
{{Розташування2|nw=|n={{Днп}}|ne=|w={{Хрс}}|e={{Днц}}|sw=|s=[[Азовське море]]|se=}}

=== Клімат ===
[[Клімат]] Запорізької області можна віднести до помірно-континентального з вираженими [[посуха|посушливо]]-[[суховій]]ними явищами. Однак серед степових регіонів України область відрізняється найбільшої м'якістю [[клімат]]у, що пов'язано із близькістю її до [[Азовське море|Азовського моря]]. За [[Класифікація кліматів Кеппена|кліматичною класифікацією Кеппена&nbsp;— Гейгера]] клімат Запорізької області є вологим континентальним зі спекотним літом (Dfa)&nbsp;— більша частина області, і вологим континентальним із теплим літом (Dfb)&nbsp;— схід і північний схід області<ref>{{Cite web |url=https://en.climate-data.org/europe/ukraine/zaporizhia-oblast-637/ |title=Climate data for cities worldwide |accessdate=16 листопада 2020 |archive-date=17 листопада 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201117072158/https://en.climate-data.org/europe/ukraine/zaporizhia-oblast-637/ }}</ref>. Гідротермічний рівень за 2020 рік&nbsp;— 0,4. [https://zaporizhzhia.name/uk/yak-v-sahari-chomu-zaporizkij-oblasti-zagrozhuyut-posuhy] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210429134731/https://zaporizhzhia.name/uk/yak-v-sahari-chomu-zaporizkij-oblasti-zagrozhuyut-posuhy |date=29 квітня 2021 }}

;Основні кліматоутворюючі фактори
[[сонячна радіація|'''Сонячна радіація''']]. Річний прихід сумарної [[сонячна радіація|радіації]] в межах області в середньому становить 110 ккал/см². Основним джерелом тепла є пряма [[сонячна радіація]], інтенсивність якої дорівнює 59,8 ккал/см². Величина розсіяної [[сонячна радіація|сонячної радіації]] становить 50,2 ккал/см². Показник поглиненої [[сонячна радіація|сонячної радіації]] в межах області становить 89 ккал/см², відбитої&nbsp;— 22 ккал/см². Річна сума [[радіаційний баланс|радіаційного балансу]] досягає 50 ккал/см². Число годин сонячного сяйва, від якого залежить кількість тепла, змінюється від 2000 на півночі до 2300 на півдні області.

[[циркуляція атмосфери|'''Циркуляція атмосфери''']]. [[Клімат]] області формується під впливом морських повітряних мас, що приходять із [[Атлантичний океан|Атлантичного]] і [[Північний Льодовитий океан|Північного Льодовитого океанів]], які трансформуються в континентально-помірне повітря. [[арктичне повітря|Арктичні повітряні маси]], що приходять на територію області з півночі й північного сходу, приносять похолодання. У теплий період року із травня по вересень на територію області приходить [[тропічне повітря]], що приносить жарку, суху [[погода|погоду]].

[[антициклон|Антициклональна погода]] на території області з жовтня по травень формується під впливом сибірського [[антициклон]]у, у літній період&nbsp;— під впливом відрогу [[азорський антициклон|азорського максимуму]]. Повторюваність [[антициклон]]ів у днях становить 48. Для холодного періоду року характерна [[циклон]]ічна діяльність, що пов'язано із циклонами, що приходять із боку [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]] в напрямку з південно-заходу на північний схід. Улітку вплив [[циркуляція атмосфери|циркуляції]] позначається значно слабкіше. Рух [[циклон]]ів простежується за напрямком захід&nbsp;— схід. Повторюваність [[циклон]]ів у днях 14.

Запорізька область перебуває південніше смуги високого [[атмосферний тиск|атмосферного тиску]] ([[Харків]]&nbsp;— [[Полтава]]&nbsp;— [[Кременчук]]&nbsp;— [[Кіровоград]]&nbsp;— [[Кишинів]]), що являє собою своєрідний вітророзділ. Тому пануючими [[вітер|вітрами]] в зимовий період є східні та північно-східні, улітку&nbsp;— частішають західні й північно-західні. Середня [[вітер|швидкість вітру]] коливається від 3,6 м/сек. до 4,2 м/сек.

Значний вплив на клімат області виявляє [[Азовське море]]. Помітну роль у [[клімат]]і північно-західних районів області відіграє річка [[Дніпро]] з [[Каховське водосховище|Каховським водосховищем]], а також м. [[Запоріжжя]]. Знищення [[рослинність|природної рослинності]] на більшості території області призвело до виникнення чи посилення несприятливих [[погода|погодних]] явищ ([[пилова буря|пилових бур]], частих [[посуха|посух]] і [[суховій|суховіїв]]), історично не характерних для нашого краю.

;Основні кліматичні показники
[[Файл:Основні кліматичні показники. Запорізька область.jpg|thumb|360px|Основні кліматичні показники]]

[[температура повітря|'''Температурний режим''']]. Середньорічна [[температура повітря]] в області коливається від 7,9 °С до 9,6 °С. Середня [[температура повітря|температура]] січня змінюється у напрямку з півночі на південь від —5,4 °С до —3,8 °С (абс. мін. —39 °С), липня від 22,6 °С до 23,5 °С (абс. макс. 41 °С). Характерною рисою річного ходу [[температура повітря|температури]] є незначні середньомісячні зміни в літні й зимові сезони, а також різкі зміни у весняний і осінній час. Відхилення середніх річних [[температура повітря|температур]] від норми спостерігається в межах від 7,7 °С до 10,6 °С. Найбільші відхилення спостерігаються в зимовий період. Тривалість безморозного періоду становить 175—185 днів.

[[вологість повітря|'''Вологість повітря''']]. Основна маса [[вологість повітря|вологи]] надходить на територію області з повітрям з [[Середземне море|Середземного моря]] і [[Атлантичний океан|Атлантичного океану]]. Хід [[вологість повітря|відносної вологості]] характеризується тим, що найбільш високі її значення спостерігаються в зимові місяці (86&nbsp;%), потім із квітня її значення знижуються до мінімальних величин у червні (50&nbsp;% і нижче). Кількість відносно вологих днів зменшуються з північного заходу і півночі області на південний схід і південь області.

[[атмосферні опади|'''Атмосферні опади''']]. Для області характерний континентальний тип річного ходу [[атмосферні опади|атмосферних опадів]] з максимумом навесні й улітку та мінімумом узимку. Річні кількості [[атмосферні опади|опадів]] коливаються в широких межах: від 472&nbsp;мм на півночі області до 349&nbsp;мм на півдні. Величина [[атмосферні опади|опадів]] по місяцях змінюється від 0,0 до 117,3&nbsp;мм. Найменша кількість спостерігається в березні–квітні (від 23 до 35 мм). Потім починається поступове збільшення [[атмосферні опади|опадів]], що триває до липня. У серпні й вересні відмічається зменшення їхньої кількості (від 45 до 25 мм), що триває до грудня, за винятком жовтня, де помітно збільшення [[атмосферні опади|опадів]]. Основна кількість [[атмосферні опади|опадів]] (70—80&nbsp;% річної суми) випадає протягом теплого періоду (з квітня до жовтня).

[[атмосферні опади|Опади]], переважно фронтальні, випадають у вигляді [[дощ]]у й [[сніг]]у, для літнього періоду характерні [[злива|зливи]]. [[сніг|Сніжний покрив]] установлюється в третій декаді грудня, а сходить у першій декаді березня. На півдні області стійкий [[сніг|сніжний покрив]] буває менш, ніж у 50&nbsp;% зим, висота [[сніг|сніжного покриву]] 5—10&nbsp;см, тривалість&nbsp;— 35—40 днів.

Загалом [[випаровуваність]] по території області перевищує величину [[атмосферні опади|опадів]], коефіцієнт зволоження менше 1, у зв'язку із чим область відноситься до районів недостатнього зволоження.

[[вітер|'''Вітровий режим''']] на території області визначається змінами [[атмосферний тиск|атмосферного тиску]], трансформацією повітряних мас, [[циркуляція атмосфери|циркуляційними процесами]], [[рельєф]]ом, розташуванням лісонасаджень, господарських угідь, населених пунктів, великих міст. На території області найбільшу повторюваність мають північно-східні і східні [[вітер|вітри]].

Сезонні зміни у [[вітер|вітровому режимі]] виявляються у тому, що взимку, коли посилюється вплив сибірського [[антициклон]]у, ймовірність східних [[вітер|вітрів]] становить біля 60&nbsp;%. Весною посилюється роль [[сонячна радіація|радіаційного чинника]], [[рельєф]]у, стану поверхні, тому на території області переважають східні [[вітер|вітри]]. Влітку, під впливом [[азорський антициклон|азорського антициклону]], переважають [[вітер|вітри]] західних і північно-західних [[румб]]ів. Для узбережжя [[Азовське море|Азовського моря]] влітку характерні [[бриз]]и: нічні&nbsp;— з суші на море і денні&nbsp;— з моря на сушу. [[бриз|Бризові вітри]] проникають на сушу на 15—20&nbsp;км, знижують температуру повітря, приносять прохолоду, збільшують [[вологість повітря]].
[[Файл:Стихійні погодні явища. Запорізька область.jpg|thumb|300px|right|'''Стихійні погодні явища''':<br/>1. Грозові хмари над Дніпром<br/>2. Туман над озером<br/>3. Ожеледь]]

Для Запорізької області, майже позбавленої [[рослинність|лісової рослинності]] рівнинної території, характерні відносно високі [[вітер|швидкості вітру]]. Середньорічні [[вітер|швидкості вітру]] тут наближаються до 6 м/с. Найбільші [[вітер|швидкості вітру]] відмічаються на [[Приазовська височина|Приазовській височині]] та уздовж узбережжя [[Азовське море|Азовського моря]].

'''Стихійні погодні явища'''. Останні 60 років в області кожні 3—4 роки відбуваються [[посуха|посухи]], які часто супроводжуються [[суховій|суховіями]] (сухими спекотними [[вітер|вітрами]], з [[вологість повітря|відносною вологістю повітря]] менше 30&nbsp;% і [[температура повітря|температурою]] вище 25&nbsp;°С). З березня по жовтень сильні [[вітер|вітри]] зумовлюють [[пилова буря|пилові (чорні) бурі]], що також виникають при посушливій погоді, коли [[вітер|швидкості вітру]] збільшуються (більше 25 м/с), і переносять висушені [[пил]]уваті і [[пісок|піщані]] частки [[ґрунт]]у. Сильні [[вітер|вітри]] на фоні [[снігопаду]] і низької [[температура повітря|температури повітря]] взимку зумовлюють [[завірюха|хуртовини]] (10—15 днів щорічно). В середньому за рік на території області буває 25—30 днів із [[гроза]]ми, менше їх у Приазов'ї та Придніпров'ї. [[гроза|Грози]] спостерігаються з квітня по вересень, найбільше їх буває у червні. Випадання [[град]]у пов'язано з проходженням атмосферних фронтів і відбувається в середньому 1—2 рази на рік. Для [[Придніпровська височина|Придніпровської]] і [[Приазовська височина|Приазовської височин]] досить характерними є [[тумани]] (відповідно біля 90 і 80 днів на рік). В інших регіонах області [[тумани]] виникають рідше і на більш короткий час (40—70 днів щорічно). У холодний період року протягом кількох днів у всіх районах області спостерігається [[ожеледь]]. Найчастіше (30—40 днів щорічно) це явище спостерігається у Запорізькому Правобережжі та на [[Приазовська височина|Приазовській височині]]. Для останніх регіонів характерним явищем (10—20 днів щорічно) є також [[паморозь]].

;Сезонні зміни погоди
У річному ході й розподілі [[клімат]]ичних факторів, показників, стихійних явищ і процесів спостерігаються значні [[пори року|сезонні відмінності]].

[[весна|'''Весна''']]. Навесні перехід температури через 0 °С на півночі області спостерігається в першій декаді квітня, на півдні&nbsp;— у третій декаді березня. У третій декаді березня припиняються заморозки. У квітні відбувається перехід середньої добової [[температура повітря|температури]] через +5 °С, з чого починається теплий період року. Однак у квітні&nbsp;— на початку травня нерідкі випадки повернення холодів, що пов'язано із вторгненням на територію області холодних мас арктичного й континентального повітря. У березні [[вологість повітря|відносна вологість]] досить висока й становить 80—85&nbsp;%, у квітні—травні вона знижується до 60—70&nbsp;%. Кількість [[атмосферні опади|опадів]] збільшується в травні до 40&nbsp;мм. На початку весняного періоду підсилюється [[циклон]]ічна діяльність, що до травня слабшає. Для весняного сезону характерні [[посуха|посушливо]]-[[суховій]]ні явища. [[суховій|Суховії]] викликають [[пилова буря|курні бурі]], число днів яких коливається від 10 до 20.
[[Файл:Пори року. Запорізька область.jpg|thumb|300px|'''Пори року:'''<br/>1. Березень. Весняні першоцвіти<br/>2. Червень. Лісова суниця<br/>3. Жовтень. «Бабине літо»<br/>4. Грудень. Паморозь]]

[[літо|'''Літо''']]. Перехід середньої добової [[температура повітря|температури повітря]] через +15 °С здійснюється в першій декаді травня, тривалість періоду із цією [[температура повітря|температурою]] складає 126—138 днів. У формуванні [[погода|погодних умов]] у [[літо|літній сезон]] домінує [[сонячна радіація|радіаційний фактор]]. Збільшується число сонячних ясних днів. [[вологість повітря|Відносна вологість]] знижується до 58—68&nbsp;%. [[літо|Улітку]] [[атмосферні опади|опади]] мають характер інтенсивних [[злива|злив]] із максимумом у червні (до 60&nbsp;мм). Збільшується повторюваність [[вітер|вітрів]] західних і північно-західних [[румб]]ів. Загалом у цей сезон переважає [[антициклон|антициклональна погода]] з малою [[хмара|хмарністю]] і слабкими [[вітер|вітрами]].

[[осінь|'''Осінь''']]. Перехід середньої добової [[температура повітря|температури повітря]] через 15 °С здійснюється в другій—третій декадах вересня. [[Осінь]] триває 30—40 днів, вона коротша за зиму і літо, але триваліша, ніж весна. Для цього [[пори року|сезону]] характерно поступове зниження [[радіаційний баланс|радіаційного балансу]], нестійкий стан [[погода|погоди]], підвищена активність фронтальних процесів. Нерідкі тривалі періоди сонячної погоди, коли до області надходять маси сухого, теплого повітря («[[бабине літо]]»). У першій декаді жовтня наступають [[заморозки]]. [[вологість повітря|Відносна вологість]] збільшується до 80&nbsp;%. [[атмосферні опади|Опади]] випадають у вигляді [[дощ]]у і їхня кількість становить 10—40&nbsp;мм. Чим ближче до зими, тим більше повторюваність і ефективність [[циклон]]ічних процесів. У другій половині [[осінь|осені]] буває [[хмара|хмарна]] і [[дощ]]ова [[погода]], з частими [[туман]]ами, обложними [[дощ]]ами. Пануючими [[вітер|вітрами]] в [[осінь|осінній період]] є східні та північно-східні.

[[зима|'''Зима''']]. [[Зима]] починається в листопаді, коли середньодобова [[температура повітря]] переходить через 0 °С і стає від'ємною. Внаслідок негативного [[радіаційний баланс|радіаційного балансу]] неухильно діє вихолоджування, що знижує [[температура повітря|температуру повітря]]. Тривалість періоду з [[мороз (температура)|морозами]] коливається в межах від 84 до 70 днів. На [[Приазовська височина|Приазовській височині]] [[зима]] триває на 5—10 днів довше ніж у інших регіонах області. [[мороз (температура)|Морозна погода]] на початку [[зима|зими]] нестійка і [[сніг|сніжний покрив]] установлюється тільки наприкінці грудня. Нерідко в середині [[зима|зими]] спостерігаються тривалі [[відлига|відлиги]] з [[дощ]]ами, що [[мряка|мрячать]], і [[ожеледь|ожеледдю]]. [[Зима]] відрізняється перевагою [[циклон|циклонічної погоди]]. [[вологість повітря|Відносна вологість]] має максимальні значення в грудні (88&nbsp;%). У холодну пору року [[атмосферні опади|опади]] випадають у вигляді [[сніг]]у. Середня багаторічна дата настання максимальної висоти [[сніг|сніжного покриву]] припадає на першу декаду лютого й становить 5—10&nbsp;см. [[сніг|Сніжний покрив]] у середньому по області сходить у третій декаді лютого&nbsp;— першій декаді березня. До частих явищ, спостережуваних узимку, відноситься [[ожеледь]], що найчастіше утворюється при [[температура повітря|температурі]] від 0 до 4&nbsp;°С.

=== Гідрографія ===
{{main|Річки Запорізької області|Водосховища Запорізької області|Стави Запорізької області}}
Головна [[річка]]&nbsp;— [[Дніпро]] з великим [[Каховське водосховище|Каховським водосховищем]]. Найбільшою його притокою є [[Кінська]] (149&nbsp;км). Вздовж узбережжя [[Азовське море|Азовського моря]]&nbsp;— [[лиман]]и та солоні [[озеро|озера]]. Територією області протікає 109 річок завдовжки понад 10&nbsp;км кожна. У межах області розташовано 846 [[озеро|озер]], 28 [[водосховище|водосховищ]] та 1174 [[став]]ки.

=== Ґрунти ===
За ґрунтово-географічним районуванням Запорізька область лежить у межах Центральної лісостепової і степової області Суббореального поясу. Північна і центральна частини області належить до [[Степ]]ової зони [[чорноземи звичайні|звичайних]] і [[чорноземи південні|південних чорноземів]], південна&nbsp;— до Сухостепової зони [[каштанові ґрунти|темно-каштанових і каштанових ґрунтів]]. Запорізьке Правобережжя входить до складу Дніпровсько-Дністровської провінції, а північна частина Запорізького Лівобережжя&nbsp;— до Дніпровсько-Донецької провінції Північно-Степової підзони [[чорноземи звичайні|звичайних чорноземів]]. Центральна частина Запорізького Лівобережжя входить до складу Азово-Причорноморської провінції Південно-Степової підзони [[чорноземи південні|південних чорноземів]], південна частина&nbsp;— до Причорноморської провінції Сухостепової зони [[каштанові ґрунти|темно-каштанових і каштанових ґрунтів]].

У Запорізькій області поширені наступні основні типи ґрунтів: [[чорнозем]]и, [[каштанові ґрунти|каштанові]], [[солоді]], [[солонець|солонці]], [[солончак]]и, дернові, лучні та [[болотні ґрунти|болотні]].

;Черноземні ґрунти
[[Файл:Грунти Запорізької області. 1.jpg|thumb|320px|right|'''Грунти Запорізької області''':
чорнозем звичайний середньогумусний (А); чорнозем звичайний малогумусний (Б);
чорнозем міцелярно-карбонатний (В); чорнозем південний (Г)]]
Переважаючим типом [[ґрунт]]ів на території області є [[чорнозем]]. Його утворення обумовлене багатою [[рослинність|степовою рослинністю]] в минулому. З трьох підтипів [[чорнозем]]ів в області розповсюджені [[чорноземи звичайні|звичайні]] і [[чорноземи південні|південні чорноземи]]. Останні&nbsp;— перехідні між [[чорноземи звичайні|звичайними чорноземами]] і [[каштанові ґрунти|каштановими ґрунтами]]. [[чорнозем|Чорноземні ґрунти]] формувались переважно на пористому карбонатному [[лес]]і, лесовидних [[глинисті породи|суглинках]], червоно-бурих [[глина]]х і на щільних [[карбонатні породи|карбонатних]] та безкарбонатних породах в умовах посушливого [[клімат]]у регіону. Вміст [[гумус]]у коливається звичайно від 4 до 6&nbsp;%. Вони насичені основами, багаті калієм, мають нейтральну реакцію ґрунтового розчину, високу природну родючість.

[[чорноземи звичайні|'''Звичайні''']], або [[чорноземи звичайні|'''середні чорноземи''']] характерні для пів¬нічно-східної частини області й утворилися на місці різнотравно-типчаково-ковилових [[степ]]ів. Вони відокремлені від смуги [[чорноземи південні|південних чорноземів]] межею, що приблизно проходить по лінії: [[Запоріжжя]]&nbsp;— [[Оріхів]]&nbsp;— [[Токмак]]&nbsp;— [[Бердянськ]]. [[Гумус]]ний горизонт рівномірно забарвлений у темно-сірий колір і простягається до глибини 40—45&nbsp;см. Нижче, до глибини 70—80&nbsp;см, лежить [[гумус]]ний перехідний горизонт, а під ним&nbsp;— окарбоначений шар. Загальна потужність [[гумус]]ного і перехідного горизонтів досягає 80&nbsp;см. Далі на південь вона поступово зменшується і вже в [[Розівський район|Розівському районі]] становить 65—75&nbsp;см.

'''Міцелярно-карбонатні чорноземи''' поширені на підніжжях південних схилів [[Приазовська височина|Приазовської височини]]. Вони мають глибокий [[гумус]]овий профіль, але кількість [[гумус]]у в них невелика: 3—5&nbsp;%. На глибині 120—140&nbsp;см у профілі цих [[ґрунт]]ів наявний чітко виражений карбонатний горизонт.

[[чорноземи південні|'''Південні чорноземи''']] охоплюють середню частину області до більш-менш розмитої межі [[Мелітополь]]&nbsp;— [[Нововасилівка (Бердянський район)|Нововасилівка]]&nbsp;— [[Інзівка]]&nbsp;— [[Приморськ]]. Вони утворились під ковилово-типчаковими [[степам]]и в умовах посушливого [[клімат]]у на [[лес]]ах і червоно-бурих [[глина]]х. Товщина [[гумус]]ового горизонту в них порівняно невелика&nbsp;— 50—65&nbsp;см. Серед [[чорноземи південні|чорноземів південних]] виділяють міцелярно-карбонатні та солонцюваті. Вміст [[гумус]]у 3—5,5&nbsp;%. У [[гумус]]ному горизонті [[чорноземи південні|південні чорноземи]] мають темно-сіре забарвлення, добре виявлену грудкувату структуру і пористий склад. Перехід до [[ілювій|ілювіального]] горизонту відбувається поступово, забарвлення з глибиною слабшає. На похилих схилах [[чорноземи південні|південні чорноземи]] в різній мірі змиті. В основному ці [[ґрунт]]и не засолені.

У місцях виходу [[гірська порода|гірських порід]] на продуктах [[вивітрювання]] [[кристалічна порода|кристалічних порід]] поширені щебенисто-кам'янисті [[делювій|делювіальні]] '''черноземовидні ґрунти''' різного ступеня сформованості. Їх [[гумус]]овий горизонт як правило складає всього з кількох сантиметрів, а спрощений профіль рідко перевищує 20—30&nbsp;см.
[[Файл:Грунти Запорізької області. 2.jpg|thumb|320px|right|'''Грунти Запорізької області''':
чорнозем короткопрофільний на елювії (А); лучно-чорноземний ґрунт (Б); темно-каштановий ґрунт (В); каштановий ґрунт (Г)]]

Серед [[ґрунт]]ів області є багато [[ерозія|еродованих]]. Внаслідок плоскісної водної [[ерозія|ерозії]] на схилах біля балок і річок виникли в різній мірі '''змиті черноземовидні (еродовані) ґрунти'''. Серед змитих [[ґрунт]]ів зу¬стрічаються розмиті ділянки у вигляді діючих або затухаючих [[яр]]ів.
 
;Лучно-черноземні ґрунти

[[Лучно-чорноземні ґрунти]] поширені на терасових рівнинах і низьких вододілах. Ці [[ґрунт]]и подібні до [[чорнозем]]ів, але відрізняються від них близьким до поверхні заля¬ганням [[ґрунтові води|ґрунтових вод]] та оглеєнням підгумусового горизонту і вер¬хньої частини ґрунтотворної породи з глибини 120—150&nbsp;см. Вони мають значну кількість [[гумус]]у (до 5&nbsp;%) і нейтральну реакцію ґрунтового розчину. Завдяки цьому вони мають високу родючість і, як правило, розорані й використовуються під овочеві культури. Се¬ред них часто трапляються засолені відмінності, що зумовлено солони¬ми підземними водами. Їх використовують як сінокісні угіддя.

;Темно-каштанові ґрунти
[[каштанові ґрунти|Темно-каштанові ґрунти]] неширокою смугою пролягають у південно-західній частині області. Вони мають явні ознаки різної солонцюватості. По знижених ділянках місцевості розташовані середньосолонцюваті [[каштанові ґрунти]]. Характерним для цих [[ґрунт]]ів є те, що скипання відбувається з невеликої глибини, горизонт білоглазки залягає неглибоко. На глибині 1,7&nbsp;м від по¬верхні з'являється [[гіпс]]. [[Гумус]]ний горизонт (20—25&nbsp;см) темно-сірий із каштановим відтінком. Кількість [[гумус]]у коливається від 2,5 до 3,5&nbsp;%. Структура дрібногрудкувато-зерниста.

;Каштанові ґрунти
[[каштанові ґрунти|Каштанові (солонцюваті) ґрунти]] поширені в південно-західній частині [[Мелітопольський район|Мелітопольського району]], в [[Якимівський район|Якимівському]], [[Приазовський район|Приазовському]] і [[Приморський район|Приморському районах]]. На глибині 30—40&nbsp;см від поверхні вони мають колір стиглого каштана. Більш-менш суцільним масивом залягають вони на низькій другій терасі [[Молочний лиман|Молочного лиману]], окремими плямами на низьких терасах р. [[Домузла]], р. [[Акчокрак]]. [[Каштанові ґрунти]] солонцюваті. [[гумус|Перегнійний]] горизонт порівняно з чорноземами менш потужний і має меншу кількість [[гумус]]у (3—5&nbsp;%).

У цілому слід зазначити, що всі [[чорнозем]]ні і [[каштанові ґрунти]] південної зони є до певної міри солонцюватими. Причому солонцюватість зростає у міру наближення до морського узбережжя.
[[Файл:Грунти Запорізької області. 3.jpg|thumb|320px|right|'''Грунти Запорізької області''':
лучно-каштановий ґрунт (А).; солодь лучно-степова (Б); солончак гідроморфний (В); солонець звичайний (Г)]]

'''Лучно-каштанові ґрунти''' поширені уздовж узбережжя [[Азовське море|Азовського моря]] і його [[лиман]]ів. Вони сформувалися в комплексі з лучними солонцями при глибині залягання підземних вод у 3—5&nbsp;м на [[лес]]ах і лиманно-морських відкладах. Вміст [[гумус]]у в них становить до 2,3&nbsp;%.

;Солоді. Солонці. Солончаки
У районах розташування [[каштанові ґрунти|каштанових ґрунтів]] поширені [[солоді]], [[солончак]]ові і [[солонець|солонцюваті ґрунти]]. Вони залягають невеликими плямами серед [[каштанові ґрунти|каштанових ґрунтів]].

[[солоді|'''Солоді''']] розвинулись на породах [[Причорноморська низовина|Причорноморської низовини]], де є умови для періодичного промивання [[ґрунт]]ів. Вони мають незначний [[гумус]]овий горизонт (10—12 см), під яким утворився [[елювій]]. Реакція ґрунтового розчину слабокисла. Фізичні властивості малосприятливі для рослин, вони бідні на азот і фосфор.

[[солончак|'''Солончаки''']] займають найбільш низькі місця у приморських районах області: днища висохлих [[озеро|озер]], міжозерні простори і [[лиман]]и, тобто такі місця, де [[ґрунтові води]], багаті [[солі|хлоридно-сульфатними солями]], підходять до денної поверхні і піддаються сильному [[випаровуваність|випаровуванню]]. Внаслідок цього в [[ґрунт]]і нагромаджуються різні [[солі]]. Серед [[солончак]]ів переважають хлоридно-сульфатні і содові різновидності. Содові [[солончак]]и поширені серед [[лучно-черноземні ґрунти|лучно-черноземних]] та лучних [[ґрунт]]ів на низьких терасах [[Дніпро|Дніпра]] та його приток. [[солончак|Солончакові ґрунти]] зустрічаються на узбережжі Азовського моря в [[Приазовський район|Приазовському]], [[Приморський район|Приморському]] та [[Якимівський район|Якимівському районах]], зокрема в долинах р. [[Молочна (Азовське море)|Молочна]] і [[Молочний лиман|Молочного лиману]], а солонцювато-солончакові&nbsp;— по річках [[Утлюк]], [[Берда (річка)|Берда]] та ін.

[[солонець|'''Солонці''']] в комплексі з [[каштанові ґрунти|каштановими ґрунтами]] зустрічаються на підвищених вододільних місцях. Верхній шар [[ґрунт]]у бідний на [[гумус]], має світлий колір; на глибині 30—40&nbsp;см від поверхні залягає щільний буруватий шар зі стовпчастою структурою, який погано пропускає воду. Тому весною, коли всі [[ґрунт]]и просохнуть, плями [[солонець|солонців]] залишаються ще вологими.

;Лучні ґрунти
[[ґрунт|Лучні ґрунти]] сформувались у річкових заплавах, у балках і подах. Вони розвинулись під трав'яною злаково-осоково-різнотравною рослинністю в умовах неглибокого залягання підземних вод (1,5—2 м), і тому мають ознаки оглеєння.

За ступенем виявленості й товщиною [[гумус]]ового і перехідного горизонтів розрізняють '''звичайні лучні ґрунти''', які мають товщину [[гумус]]ового й перехідного горизонтів понад 40&nbsp;см і краще виявлену зернисту структуру, і '''дерново-лучні ґрунти''', що мають меншу потужність [[гумус|загумусованого]] горизонту. Вміст [[гумус]]у у верхньому горизонті лучних [[ґрунт]]ів становить 3—5&nbsp;%, реакція ґрунтового розчину нейтральна, [[ґрунт]]и у тій чи іншій мірі засолені, але багаті на рухомі поживні речовини.

На приморських [[коса (географія)|косах]] і пересипах поширені наносні '''прироморсько-лучні (піщано-черепашкові) ґрунти''', що піднімаються на 40—60&nbsp;см вище за рівень моря. Це молоді [[ґрунт]]и, які знаходяться у різних стадіях розвитку, часто мають прошарки похованих [[ґрунт]]ів.
[[Файл:Грунти Запорізької області. 4.jpg|thumb|320px|right|'''Грунти Запорізької області''':
лучний солонцюватий ґрунт (А); дерново-чорноземний ґрунт (Б); дерново-глеєвий осолоділий ґрунт (В); болотний солонцюватий ґрунт (Г)]]

;Дернові ґрунти
Досить значну площу в нашій області займають близькі до дерново-лучних [[ґрунт]]ів [[пісок|піски]], на яких поширені '''дерново-черноземні''' різного ступеня сформованості [[ґрунт]]и. Вони розташовані по лівих (рідко по правих) берегах річок [[Дніпро|Дніпра]], [[Кінська|Кінської]], [[Молочна (Азовське море)|Молочної]], [[Берда (річка)|Берди]] та ін. Найбільша кількість аренних [[пісок|пісків]] знаходиться в долині [[Дніпро|Дніпра]]. У деяких районах ізольовані [[пісок|піщані]] площі займають значні розміри. Так, у [[Василівський район|Василівському]] і [[Кам'янсько-Дніпровський район|Кам'янсько-Дніпровському районах]] [[пісок|піщана]] смуга досягає 5&nbsp;км ширини, а потужність [[пісок|піщаних]] відкладень коливається від двох до десяти метрів. Значну площу [[пісок|піски]] займають також у [[Мелітопольський район|Мелітопольському]], [[Михайлівський район|Михайлівському]] та інших районах області. [[пісок|Піщані ґрунти]] лежать на щільних [[алювій|алювіальних]] [[суглинок|суглинках]], що створює умови для успішного лісорозведення.

У [[поди (западини)|подах]], крім лучних і [[болотні ґрунти|болотних ґрунтів]], поширені також '''дерново-глеєві ґрунти''', які займають вузькі смуги між ними. Надмірне зволоження у дернових [[ґрунт]]ах у порівняння з лучними [[под]]овими [[ґрунт]]ами більш тривале, у наслідок чого вони сильно оглеєні по всьому профілю. [[Гумус]]овий горизонт складає 20—40&nbsp;см, вміст [[гумус]]у 2,5—4&nbsp;%, реакція ґрунтового розчину нейтральна.

;Болотні ґрунти
[[Болотні ґрунти]] поширені в нашій області в основному в долинах річок, і значно рідше на межирічних зниженнях, наприклад, у [[поди (западини)|подах]]. Вони утворилися в основному в умовах надмірного зволоження внаслідок високого рівня підземних вод. Характерною особливістю [[болотні ґрунти|болотних ґрунтів]] є [[торф|заторфованість]] і висока задернованість верхнього горизонту, яка виникає унаслідок неповного розкладання відмерлих залишків вищої водно-болотної [[рослинність|рослинності]]. За механічним складом [[болотні ґрунти]] [[глина|глинисті]], оглеєні по всьому профілю, вміст [[гумус]]у складає до 4,5&nbsp;%.

У нашій області поширені '''болотно-низинні ґрунти''', представлені підтипом '''болотно-низинних глеєвих ґрунтів'''. Вони мають значне засолення, особливо у південних районах, де поширені перехідні до [[солончак]]ів варіанти низинних [[болото|боліт]].

=== Рослинний світ ===
Флора судинних рослин області налічує 1559 видів зі 121 родини. Основними еколого-ценотичними групами флори області є степова (близько 350 видів), синантропна (близько 700 видів), лучна, болотна, водна, псамофітна, лісова, літоральна, солончакова, гранітна, вапнякова тощо. Близько 220 видів флори області є рідкісними, 57&nbsp;— занесені до Червоної книги України ([[2009]]). 145 видів рослин мають регіональний рівень охорони ([[2011]]).

У сьогоденні береги Дніпра в Запоріжжі, острів Хортиця рясніють зеленю дерев. Але до [[1930-ті|1930-х]] рр. тут були голі береги, над якими, до обрію тягнеться в усіх напрямках дикий степ. Зарості дерев траплялися лише в [[Балка (форма рельєфу)|балках]], ярах, руслах річок та струмків. Старожили Запоріжжя&nbsp;— [[дуб]], [[верба]], дика [[груша]], [[липа]], [[глід]].

[[Аморфа кущова]]&nbsp;— рослина, що зараз зустрічається скрізь по піщаних та кам'яних берегах Дніпра та густо захаращила плавні острова Хортиця, насправді не є характерною для місцевості Запоріжжя. Цю рослину завезено із [[Північна Америка|Північної Америки]] та розповсюджено в 20-х роках 20 століття для укріплення берегової смуги, запобігання її руйнації внаслідок зміни рівня води. Зараз ця рослина є повновладним господарем дніпровських берегів та формує їх зовнішній вигляд.

Степи області розорані, невеликі їхні осередки знаходяться на схилах балок, берегах річок, приморських схилах. Найзбереженішими в області є флористичні комплекси плавнів, водних просторів Дніпра та акваторії Азовського моря, меншою мірою&nbsp;— лучні, солончакові та літоральні.

Флора області охороняється в 347 об'єктах природно-заповідного фонду (філії Українського природного степового заповідника «[[Кам'яні Могили]]», національні природні парки «[[Приазовський національний природний парк|Приазовський»]] і «[[Великий Луг (національний природний парк)|Великий Луг»]]; заказниках «Коса Обитічна», «[[Дніпровські Пороги (заказник)|Дніпровські Пороги»]], «Старобердянський»; пам'ятках природи «Балка Бальчанська», «урочище Пристіни», «[[Гранітні скелі (Запорізька область)|Гранітні скелі»]], «Кам'яна могила» тощо).

=== Тваринний світ ===
{{main|Герпетофауна Запорізької області}}

[[Фауна]] [[хребетні|хребетних тварин]] Запорізької області, за даними останніх 50 років, нараховує біля 540 видів, у тому числі 133 види [[риби|риб і міног]]<ref>Петроченко В.&nbsp;І.&nbsp;Риби і міноги Запорізької області // Краєзнавство Запорожжя.&nbsp;— 2017.&nbsp;— №&nbsp;2 (3).&nbsp;— С.&nbsp;67–89</ref>, 6 видів [[земноводні|земноводних]], 10 видів [[плазуни|плазунів]], біля 330 видів [[птахи|птахів]] і 60 видів [[ссавці]]в<ref>Петроченко В.&nbsp;І.&nbsp;Природа Запорізького краю: довідник.&nbsp;— Запоріжжя: Тандем Арт Студія, 2009. &nbsp;— 200 с.</ref>.

На території Запорізької області зафіксовано 39 із 67 занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]] видів птахів, у тому числі [[чапля жовта]], [[коровайка]], [[огар]], [[чернь білоока]], [[крохаль довгоносий]], [[скопа]], [[шуліка рудий]], [[яструб-тювик]], [[лунь польовий]], [[орлан-білохвіст]], [[журавель степовий]], [[лежень]], [[зуйок морський]], [[ходуличник]], [[дерихвіст лучний]], [[вівсянка чорноголова]], [[шпак рожевий]].

На території Запорізької області мешкають такі види [[ссавці]]в, що занесені до [[Червона книга України|Червоної книги України]]: [[нетопир середземноморський]], [[вечірниця велетенська]], [[мишівка степова]], [[тушкан великий]], [[азовка]], [[горностай]], [[тхір степовий]], [[перегузня звичайна]], [[борсук звичайний]], [[видра річкова]].

В Азовському морі представником морських ссавців є дельфіни. Згідно з чинними правилами рибальства лов їх заборонений.

=== Ландшафти ===
{{main|Ландшафти Запорізької області}}

У результаті багатовікової взаємодії [[геологія|геолого]]-[[геоморфологія|геоморфологічних]], [[клімат]]ичних, [[біологія|біологічних]] та [[соціально-економічна географія|соціально-економічних]] чинників на території Запорізької області сформувались сучасні [[природний комплекс|природні комплекси]]&nbsp;— [[ландшафт]]и.

Сучасні [[природний ландшафт|природні ландшафти]] на території Запорізької області сформувались протягом останніх 10&nbsp;тис.&nbsp;років&nbsp;— у [[голоцен]]і.

Зональними типами [[ландшафт]]ів у Запорізькій області є [[степ]]ові. [[Степ]]ові [[ландшафт]]и&nbsp;— тип рівнинних [[ландшафт]]ів, що утворились в умовах недостатньої зволоженості й достатньої кількості тепла на [[лес|лесових породах]] і [[лес]]ах.

[[Степ]]ові [[ландшафт]]и поділяють на три підтипи, які в межах Запорізької області утворюють відповідні [[природна зона|природні підзони]]:
* північностепові [[трава|різнотравно]]-[[костриця валіська|типчаково]]-[[ковила|ковилові]] з [[байрак|байрачними дібровами]];
* середньостепові [[костриця валіська|типчаково]]-[[ковила|ковилові]];
* південностепові [[полин]]но-[[злакові]].

=== Природні ресурси ===
[[Файл:Zaporizhzhia province physical map.svg|right|thumb|300px|Фізична карта Запорізької області]]

==== Мінерально-сировинні ресурси ====
Мінеральні ресурси представлені багатими покладами рудних корисних копалин, зокрема залізних і марганцевих. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні становить:
* [[пегматит]]&nbsp;— 88,06&nbsp;%,
* [[апатит]]&nbsp;— 63,42&nbsp;%,
* [[Марганцеві руди|марганцева руда]]&nbsp;— 69,1&nbsp;%,
* вторинні [[каолін]]и&nbsp;— 22,9&nbsp;%,
* [[вогнетривкі глини]]&nbsp;— 8,6&nbsp;%.

==== Земельні ресурси ====
[[земельні ресурси|Земельний фонд]] Запорізької області станом на 01.01.2015&nbsp;р. складає 2718,3&nbsp;тис.&nbsp;га, з них суша&nbsp;— 2543,4&nbsp;тис.&nbsp;га (93,6&nbsp;%), [[акваторія|акваторії]]&nbsp;— 174,9&nbsp;тис.&nbsp;га (6,4&nbsp;%)<ref>Твоє майбутнє ― Земля за порогами.&nbsp;— Запоріжжя: Дніпровський металург, 2015.&nbsp;— 276&nbsp;с.</ref>.

[[Сільськогосподарські угіддя]] складають 2241,8&nbsp;тис.&nbsp;га (82,5&nbsp;% від загальної площі області), з них [[рілля]]&nbsp;— 1903,8&nbsp;тис.&nbsp;га (70,0&nbsp;%), багаторічних насаджень&nbsp;— 38,6&nbsp;тис.&nbsp;га (1,4&nbsp;%), [[сіножать|сіножатей]] і [[пасовище|пасовищ]]&nbsp;— 299,4&nbsp;тис.&nbsp;га (11,0&nbsp;%).

[[Ліс]]и та інші лісовкриті площі складають 118,9&nbsp;тис.&nbsp;га (4,4&nbsp;%).

Відкриті землі з незначним [[рослинність|рослинним покривом]] або без нього ([[піски]], [[яр]]и, землі, зайняті [[зсув]]ами, [[щебінь|щебенем]], [[галька|галькою]], голими [[скеля]]ми) складають 23,2&nbsp;тис.&nbsp;га (0,9&nbsp;%), відкриті [[болото|заболочені землі]]&nbsp;— 7,2&nbsp;тис.&nbsp;га (0,3&nbsp;%).

Інші землі складають 227,9&nbsp;тис.&nbsp;га (8,4&nbsp;%).

За даними земельного обліку в Запорізькій області налічується 1107,1&nbsp;тис.&nbsp;га [[ерозія|еродованих]] [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]].

Надмірна розораність території погіршує екологічні умови та саморегулювання [[агроландшафт]]ів, знижує активність ґрунтоутворюючих процесів та природної родючості [[ґрунт]]ів, посилює їх [[ерозія|ерозію]]. До того ж, [[сільське господарство]] області розвивається у досить складних природно-кліматичних умовах. Все це підвищує загальну [[деградація земель|деградацію земель]] у регіоні.

==== Водні ресурси ====
Формування [[водні ресурси|водних ресурсів]] області відбувається в основному за рахунок [[атмосферні опади|атмосферних опадів]] (13,7&nbsp;км³/рік). Значно меншу у річному [[водний баланс|водному балансі]] регіону складають поверхневий (0,48&nbsp;км³/рік) і підземний (0,15&nbsp;км³/рік) стік. Значним є [[випаровування|випаровування вологи]] (13,1&nbsp;км³/рік).

Місцеві [[водні ресурси]] області складають у середньому 0,62&nbsp;км³/рік, в маловодні роки&nbsp;— 0,13&nbsp;км³/рік. Транзитні [[водні ресурси]] області (в основному за рахунок [[Дніпро|Дніпра]]) складають у середньому 52,4&nbsp;км³/рік, в маловодні роки&nbsp;— 32,7&nbsp;км³/рік.

==== Рослинні ресурси ====
Основними видамим спеціального використання [[природні ресурси|рослинних ресурсів]] у регіоні є ведення [[лісове господарство|лісового господарства]] і використання частини [[сільськогосподарські угіддя|сільськогосподарських угідь]] як [[сіножать|сіножатей]] і [[пасовище|пасовищ]].

;Лісовий фонд
[[Ліс]]и області за призначенням і розміщенням виконують екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі та інші) функції, мають обмежене експлуатаційне значення<ref name=":0"> Регіональна доповідь про стан навколишнього природного середовища у Запорізькій області у 2018 році.&nbsp;— Запоріжжя, 2019.&nbsp;— 290&nbsp;с.</ref>.

[[Ліс]]и та [[лісове господарство]] області мають певні особливості порівняно з західними областями: відносно низький середній рівень [[лісистість|лісисості]] території, що має істотні відмінності щодо [[типи лісорослинних умов|лісорослинних умов]], методів ведення [[лісове господарство|лісового господарства]], використання [[природні ресурси|лісових ресурсів]] та корисних властивостей [[ліс]]у.

Загальна площа [[ліс]]ових земель області з урахуванням площ [[лісосмуга|полезахисних лісових смуг]] складає 117,2&nbsp;тис.&nbsp;га, з них для ведення лісового господарства державним лісогосподарським підприємствам надано 76,8&nbsp;тис.&nbsp;га.

При загальній площі області 2718&nbsp;тис.&nbsp;га, [[лісистість|лісисості]] з урахуванням [[лісосмуга|полезахисних лісосмуг]] складає&nbsp;— 4,0&nbsp;%, при загальній по [[Україна|Україні]] &nbsp;— 15,9&nbsp;%.

Основними лісоутворюючими породами є [[робінія звичайна|акація біла]], [[сосна кримська]], [[дуб звичайний]].

==== Тваринні ресурси ====
В області існують сприятливі умови для багатьох видів тварин. Основними видами спеціального використання [[природні ресурси|тваринних ресурсів]] у регіоні є ведення [[мисливське господарство|мисливського]] та [[рибне господарство|рибного господарства]]<ref name=":0"/>.

;Мисливські тварини
[[мисливська фауна|Об'єктами полювання]] в області в основному є [[заєць сірий]], [[качки]], [[голуб]]и, [[сіра куріпка]], [[лиска]], [[фазан]], [[перепілка]], [[гуси]], [[лисиця]], [[свиня дика|кабан]], [[сарна європейська|козуля]], [[єнот уссурійський|єнотоподібний собака]], [[вовк]], [[ондатра]]

Загальна площа [[мисливські угіддя|мисливських угідь]] в області станом на 01.01.2018&nbsp;р. складає 1813,6&nbsp;тис.&nbsp;га, які надано у користування 37 користувачам. Надано у користування 53,6&nbsp;тис.&nbsp;га лісових угідь, 1996,1&nbsp;тис.&nbsp;га польових та 76,2&nbsp;тис.&nbsp;га водно-болотних угідь.

За даними обліку чисельності основних видів мисливських тварин в області в 2018 році проживало близько 100&nbsp;тис.&nbsp;особин [[сіра куріпка]], 46&nbsp;тис.&nbsp;ос. [[фазан]]а, 120&nbsp;тис.&nbsp;ос. [[заєць сірий|зайця-русака]], 900&nbsp;ос. [[сарна європейська|козулі]], 700&nbsp;ос. [[свиня дика|кабана]], 100&nbsp;ос. [[олень благородний|оленя благородного]].

Спостерігається покращення стану популяції таких мисливських тварин, як [[заєць сірий]], [[свиня дика|кабан]], [[фазан]].

;Промислові риби
На даний час іхтіофауна [[Дніпровське водосховище|Дніпровського]] і [[Каховське водосховище|Каховського водосховищ]] нараховує близько 50 видів [[риби|риб]], з яких промислове значення мають біля 20 видів. Основними промисловими видами є [[лящ]], [[плітка звичайна|плітка]], [[судак звичайний|судак]], [[карась сріблястий]], [[короп|сазан]], [[плоскирка]], [[сом звичайний|сом]], [[товстолобик білий|білий]] і [[товстолобик строкатий|строкатий товстолобики]].

У 2018 році в [[Дніпровське водосховище|Дніпровському водосховищі]] (у межах Запорізької області) було вилучено 185,3&nbsp;т водних живих ресурсів, у тому числі:

* [[карась сріблястий|карась]] ― 64,9&nbsp;т
* [[плітка звичайна|плітка]]&nbsp;— 32&nbsp;т
* [[лящ]]&nbsp;— 22,7&nbsp;т
* [[судак звичайний|судак]]&nbsp;— 6,1&nbsp;т
* [[короп|сазан]]&nbsp;— 7,8&nbsp;т
* [[плоскирка]]&nbsp;— 3,1&nbsp;т
* [[сом звичайний|сом]]&nbsp;— 3,3&nbsp;т
* [[щука звичайна|щука]]&nbsp;— 0,1&nbsp;т
* рослиноїдні риби&nbsp;— 43,5&nbsp;т.

У 2018 році в [[Каховське водосховище|Каховському водосховищі]] (у межах Запорізької області) було вилучено 2910,3&nbsp;т водних живих ресурсів, у тому числі:

* [[карась сріблястий|карась]]&nbsp;— 1770,5&nbsp;т
* [[плітка звичайна|плітка]]&nbsp;— 368,1&nbsp;т
* [[лящ]]&nbsp;— 276,9&nbsp;т
* [[судак звичайний|судак]]&nbsp;— 73&nbsp;т
* [[короп|сазан]]&nbsp;— 59,6&nbsp;т
* [[плоскирка]]&nbsp;— 37,6&nbsp;т
* [[сом звичайний|сом]]&nbsp;— 31,6&nbsp;т
* [[тюлька звичайна|тюлька]]&nbsp;— 12,8&nbsp;т
* [[щука звичайна|щука]]&nbsp;— 2,3&nbsp;т
* рослиноїдні риби&nbsp;— 260,5&nbsp;т
* [[річковий рак]]&nbsp;— 3,9&nbsp;т.

Забезпечення оптимальних умов рибогосподарського використання [[водосховище|водосховищ]] повинно здійснюватися шляхом раціональної організації промислу та посилення контролю за виловом. Раціональний та збалансований промисел забезпечує необхідне розрідження [[популяція|популяції]], знижує природну загибель, запобігає виникненню напружених кормових відносин в [[іхтіофауна|іхтіофауні]].

З метою відтворення [[популяція|рибних популяцій]] у районі Кам'янських та Іванівських кучугур, Василівській та Новопавловській затоках [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]] та в затоках Безіменна й Лишня [[Дніпровське водосховище|Дніпровського водосховища]] були виставлені штучні [[нерест]]ові гнізда. На [[Дніпровське водосховище|Дніпровському водосховищі]] штучними гніздами користувалася лише [[плітка звичайна|плітка]], в середній частині [[Каховське водосховище|Каховського водосховища]]&nbsp;— [[лящ]] і [[плітка звичайна|плітка]].

==== Природоохоронні території ====
{{main|Природно-заповідний фонд Запорізької області}}
Станом на 01.01.2019&nbsp;р. на території Запорізької області розташовано 347 територій та об'єктів [[природно-заповідний фонд Запорізької області|природно-заповідного фонду]] загальною площею 125&nbsp;068,5.&nbsp; га, з них 23&nbsp;— території загальнодержавного значення та 324&nbsp;— місцевого значення. Відсоток заповідності області становить&nbsp;— 4,61&nbsp;%<ref name=":0"/>.

Шість територій та об'єктів [[природно-заповідний фонд Запорізької області|природно-заповідного фонду]] увійшли до складу [[Великий Луг (національний природний парк|Національного природного парку «Великий Луг»]] загальною площею 16&nbsp;756&nbsp;га, оголошеного в 2006 році.

Двадцять три території та об'єкти [[природно-заповідний фонд Запорізької області|природно-заповідного фонду]] увійшли до складу [[Приазовський національний природний парк|Приазовського національного природного парку]] (другого за площею національного парку в Україні) загальною площею 78&nbsp;126,9&nbsp;га, оголошеного в 2010 році.

==== Природно-рекреаційні ресурси ====
[[Бердянськ]]&nbsp;— рівнинний приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований на узбережжі [[Азовське море|Азовського моря]]. Природні лікувальні ресурси&nbsp;— [[озеро|солоні озера]] з великими запасами [[лікувальні грязі|лікувальних грязей]], а також просторі піщані пляжі, південний морський та степовий клімат. [[Кирилівка (смт)|Кирилівка]]&nbsp;— приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований у степовій зоні на узбережжі [[Азовське море|Азовського моря]]. Значні запаси лікувальних грязей залягають на дні [[Утлюцький лиман|Утлюцького]] та [[Молочний лиман|Молочного лиманів]]. Функціонують численні санаторії, водогрязелікарні, будинки та бази відпочинку.

== Історія ==
{{double image|right|Запорізька аверс.jpeg|120|Запорізька реверс.jpeg|120|[[75 років Запорізькій області (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена Запорізькій області]]}}
{{main|Археологія Запорізької області|Історія Запорізької області}}
Після татаро-монгольської навали [[1237]]—[[1240]] років територія Запорізького краю на два століття ввійшла до складу [[Золота Орда|Золотої Орди]].

[[1445]] року запорізькі степи по лівому берегу Дніпра ввійшли до складу [[Кримське ханство|Кримського ханства]]. З кінця XV до середини XIX століть їх населяли кочові та напівосілі [[ногайці]].

Природно-географічні та історичні умови у XV—XVI&nbsp;століттях сприяли тому, що південноукраїнські землі стали одним із центрів формування [[запорізьке козацтво|запорізького козацтва]]. Одним із його головних оплотів і символів став острів [[Хортиця]], відомий ще з давньоруських часів.

Подією загальноукраїнського значення стало формування з окремих козацьких загонів та промислових артілей соціально-політичної та військової організації запорозького козацтва&nbsp;— [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]] («Війська Запорозького Низового»).

Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах&nbsp;— європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу.

Наприкінці XVIII&nbsp;століття землі південної України увійшли до складу [[Російська імперія|Російської імперії]].

Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. У ньому взяли участь представники багатьох народностей, що призвело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських навичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом в іншого, викликало до життя своєрідне злиття культурних та господарчих традицій. Складовою частиною населення території сучасної Запорізької області стали іноземні переселенці: [[меноніти]], [[німці]], [[болгари]], [[євреї]], [[гагаузи]], [[поляки]], [[серби]], [[греки]], [[албанці]].

Запоріжжя стало одним із полігонів, де втілювалися стратегічні плани [[індустріалізація|індустріалізації]] [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]]. [[1927]] року почалося будівництво [[ДніпроГЕС]]у&nbsp;— найпотужнішої гідроелектростанції у Європі на той час. Поруч прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергоємних підприємств.

Бурхливий розвиток економіки та культури краю був перерваний [[Друга світова війна|Другою світовою війною]].

Однією з найяскравіших сторінок в історії області є післявоєнне відродження запорізького індустріального комплексу&nbsp;— ДніпроГЕСу та підприємств чорної та кольорової металургії. До початку [[1950-ті|1950-х]] років відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У [[1950]]—[[1970]] роках в області були створені нові галузі індустрії&nbsp;— електротехнічна, хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал області. Поруч із введенням у дію [[Дніпровська ГЕС|ДніпроГЕС-2]], споруджено [[Запорізька ТЕС|Запорізьку ДРЕС]] та [[Запорізька атомна електростанція|Запорізьку АЕС]].

== Адміністративно-територіальний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Запорізької області}}
Область складається з [[Список територіальних громад Запорізької області|67 громад]] (14 міських, 16 селищних та 36 сільських) і 5 [[Список районів України|районів]]<ref name="Атлас Зап">{{Cite web |url=https://www.zoda.gov.ua/files/WP_Article_File/original/000142/142760.pdf |title=Атлас Адміністративно-територіального устрою Запорізької області |accessdate=13 серпня 2020 |archive-date=14 лютого 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210214212056/https://www.zoda.gov.ua/files/WP_Article_File/original/000142/142760.pdf }}</ref><ref>[https://www.inform.zp.ua/2020/10/13/103612_minregion-predstavil-novyj-atlas-territorialnogo-ustrojstva-zaporozhskoj-oblasti/ Мінрегіон представив новий атлас адміністративного устрою Запорізької області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20201020015151/https://www.inform.zp.ua/2020/10/13/103612_minregion-predstavil-novyj-atlas-territorialnogo-ustrojstva-zaporozhskoj-oblasti/ |date=20 жовтня 2020 }} {{ref-ru}}</ref> ([[Бердянський район|Бердянський]] площею 4 461,56 км² та населенням 183 984 осіб; [[Василівський район|Василівський]] площею 4 287,33 км² та населенням 188 667 осіб; [[Запорізький район|Запорізький]] площею 4 674,61 км² та населенням 874 150 осіб; [[Мелітопольський район|Мелітопольський]] площею 7 081,04 км² та населенням 286 574 осіб; [[Пологівський район|Пологівський]] площею 6 762,50 км² та населенням 172 461 осіб).

{| class='wikitable sortable'
! Назва
! Категорія
! Адмін. центр
! Район
! Область
|-
| [[Запорізька міська громада|Запорізька]]
| міська
| місто [[Запоріжжя]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Бердянська міська громада|Бердянська]]
| міська
| місто [[Бердянськ]]
| Бердянський
| Запорізька
|-
| [[Мелітопольська міська громада|Мелітопольська]]
| міська
| місто [[Мелітополь]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Токмацька міська громада|Токмацька]]
| міська
| місто [[Токмак]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Енергодарська міська громада|Енергодарська]]
| міська
| місто [[Енергодар]]
| Василівський
| Запорізька
|-
| [[Кирилівська селищна громада|Кирилівська]]
| селищна
| смт [[Кирилівка (смт)|Кирилівка]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Якимівська селищна громада|Якимівська]]
| селищна
| смт [[Якимівка (смт)|Якимівка]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Андріївська селищна громада|Андріївська]]
| селищна
| смт [[Андріївка (Бердянський район)|Андріївка]]
| Бердянський
| Запорізька
|-
| [[Андрівська сільська громада|Андрівська]]
| сільська
| село [[Андрівка]]
| Бердянський
| Запорізька
|-
| [[Берестівська сільська громада|Берестівська]]
| сільська
| село [[Берестове (Бердянський район)|Берестове]]
| Бердянський
| Запорізька
|-
| [[Осипенківська сільська громада|Осипенківська]]
| сільська
| село [[Осипенко (Бердянський район)|Осипенко]]
| Бердянський
| Запорізька
|-
| [[Василівська міська громада|Василівська]]
| міська
| місто [[Василівка (місто)|Василівка]]
| Василівський
| Запорізька
|-
| [[Дніпрорудненська міська громада|Дніпрорудненська]]
| міська
| місто [[Дніпрорудне]]
| Василівський
| Запорізька
|-
| [[Степногірська селищна громада|Степногірська]]
| селищна
| смт [[Степногірськ]]
| Василівський
| Запорізька
|-
| [[Малобілозерська сільська громада|Малобілозерська]]
| сільська
| село [[Мала Білозерка]]
| Василівський
| Запорізька
|-
| [[Великобілозерська сільська громада|Великобілозерська]]
| сільська
| село [[Велика Білозерка]]
| Василівський
| Запорізька
|-
| [[Веселівська селищна громада|Веселівська]]
| селищна
| смт [[Веселе (смт)|Веселе]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Новоуспенівська сільська громада|Новоуспенівська]]
| сільська
| село [[Новоуспенівка]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Чкаловська сільська громада (Запорізька область)|Чкаловська]]
| сільська
| село [[Чкалове (Веселівський район)|Чкалове]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Вільнянська міська громада|Вільнянська]]
| міська
| місто [[Вільнянськ]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Матвіївська сільська громада|Матвіївська]]
| сільська
| село [[Матвіївка (Вільнянський район)|Матвіївка]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Михайлівська сільська громада (Запорізька область)|Михайлівська]]
| сільська
| село [[Михайлівка (Вільнянський район)|Михайлівка]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Михайло-Лукашівська сільська громада|Михайло-Лукашівська]]
| сільська
| село [[Михайло-Лукашеве]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Павлівська сільська громада (Запорізька область)|Павлівська]]
| сільська
| село [[Павлівське (Вільнянський район)|Павлівське]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Петро-Михайлівська сільська громада|Петро-Михайлівська]]
| сільська
| село [[Петро-Михайлівка]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Гуляйпільська міська громада|Гуляйпільська]]
| міська
| місто [[Гуляйполе]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Воздвижівська сільська громада|Воздвижівська]]
| сільська
| село [[Воздвижівка]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Малинівська сільська громада|Малинівська]]
| сільська
| село [[Малинівка (Гуляйпільський район)|Малинівка]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Кушугумська селищна громада|Кушугумська]]
| селищна
| смт [[Кушугум]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Біленьківська сільська громада|Біленьківська]]
| сільська
| село [[Біленьке (Запорізький район)|Біленьке]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Долинська сільська громада (Запорізька область)|Долинська]]
| сільська
| село [[Долинське (Запорізький район)|Долинське]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Новоолександрівська сільська громада (Запорізька область)|Новоолександрівська]]
| сільська
| село [[Новоолександрівка (Запорізький район)|Новоолександрівка]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Степненська сільська громада|Степненська]]
| сільська
| село [[Степне (Запорізький район)|Степне]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Широківська сільська громада (Запорізька область)|Широківська]]
| сільська
| село [[Широке (Запорізький район)|Широке]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Кам'янсько-Дніпровська міська громада|Кам'янсько-Дніпровська]]
| міська
| місто [[Кам'янка-Дніпровська]]
| Василівський
| Запорізька
|-
| [[Благовіщенська сільська громада|Благовіщенська]]
| сільська
| село [[Благовіщенка (Кам'янсько-Дніпровський район)|Благовіщенка]]
| Василівський
| Запорізька
|-
| [[Водянська сільська громада (Запорізька область)|Водянська]]
| сільська
| село [[Водяне (Кам'янсько-Дніпровський район)|Водяне]]
| Василівський
| Запорізька
|-
| [[Більмацька селищна громада|Більмацька]]
| селищна
| смт [[Більмак]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Комиш-Зорянська селищна громада|Комиш-Зорянська]]
| селищна
| смт [[Комиш-Зоря]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Смирновська сільська громада|Смирновська]]
| сільська
| село [[Смирнове]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Мирненська селищна громада (Запорізька область)|Мирненська]]
| селищна
| смт [[Мирне (Мелітопольський район)|Мирне]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Костянтинівська сільська громада (Запорізька область)|Костянтинівська]]
| сільська
| село [[Костянтинівка (Мелітопольський район)|Костянтинівка]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Новенська сільська громада|Новенська]]
| сільська
| с-ще [[Нове (Мелітопольський район)|Нове]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Новобогданівська сільська громада|Новобогданівська]]
| сільська
| село [[Новобогданівка (Мелітопольський район)|Новобогданівка]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Семенівська сільська громада (Запорізька область)|Семенівська]]
| сільська
| село [[Семенівка (Мелітопольський район)|Семенівка]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Терпіннівська сільська громада|Терпіннівська]]
| сільська
| село [[Терпіння (село)|Терпіння]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Михайлівська селищна громада|Михайлівська]]
| селищна
| смт [[Михайлівка (Михайлівський район)|Михайлівка]]
| Василівський
| Запорізька
|-
| [[Плодородненська сільська громада|Плодородненська]]
| сільська
| село [[Плодородне (Михайлівський район)|Плодородне]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Роздольська сільська громада|Роздольська]]
| сільська
| село [[Роздол (Михайлівський район)|Роздол]]
| Бердянський
| Запорізька
|-
| [[Новомиколаївська селищна громада|Новомиколаївська]]
| селищна
| смт [[Новомиколаївка (Новомиколаївський район)|Новомиколаївка]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Тернуватська селищна громада|Тернуватська]]
| селищна
| смт [[Тернувате (смт)|Тернувате]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Оріхівська міська громада|Оріхівська]]
| міська
| місто [[Оріхів]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Комишуваська селищна громада|Комишуваська]]
| селищна
| смт [[Комишуваха (Оріхівський район)|Комишуваха]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Малотокмачанська сільська громада|Малотокмачанська]]
| сільська
| село [[Мала Токмачка]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Преображенська сільська громада|Преображенська]]
| сільська
| село [[Преображенка (Оріхівський район)|Преображенка]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Таврійська сільська громада|Таврійська]]
| сільська
| село [[Таврійське (Оріхівський район)|Таврійське]]
| Запорізький
| Запорізька
|-
| [[Пологівська міська громада|Пологівська]]
| міська
| місто [[Пологи (місто)|Пологи]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Воскресенська сільська громада|Воскресенська]]
| сільська
| село [[Воскресенка (Пологівський район)|Воскресенка]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Федорівська сільська громада|Федорівська]]
| сільська
| село [[Федорівка (Пологівський район)|Федорівка]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Нововасилівська селищна громада|Нововасилівська]]
| селищна
| смт [[Нововасилівка (Приазовський район)|Нововасилівка]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Приазовська селищна громада|Приазовська]]
| селищна
| смт [[Приазовське (смт)|Приазовське]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Олександрівська сільська громада|Олександрівська]]
| сільська
| село [[Олександрівка (Приазовський район)|Олександрівка]]
| Мелітопольський
| Запорізька
|-
| [[Приморська міська громада|Приморська]]
| міська
| місто [[Приморськ (Україна)|Приморськ]]
| Бердянський
| Запорізька
|-
| [[Коларівська сільська громада|Коларівська]]
| сільська
| село [[Болгарка (Приморський район)|Болгарка]]
| Бердянський
| Запорізька
|-
| [[Розівська селищна громада|Розівська]]
| селищна
| смт [[Розівка (смт)|Розівка]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Молочанська міська громада|Молочанська]]
| міська
| місто [[Молочанськ]]
| Пологівський
| Запорізька
|-
| [[Чернігівська селищна громада|Чернігівська]]
| селищна
| смт [[Чернігівка (смт)|Чернігівка]]
| Бердянський
| Запорізька
|-
|}

== Демографія ==
{{main|Населення Запорізької області}}
Станом на [[1 листопада]] [[2018]] року в Запорізькій області, за оцінкою, проживало 1709,0 тис. осіб (4,5&nbsp;% [[населення України]], 9-е місце)<ref>{{Cite web|url=http://zp.ukrstat.gov.ua/images/stories/exp_dem_2018-10_19122018.pdf|title=Головне Управління статистики в Запорізькій області — Експрес-випуск. Демографічна ситуація 19.12.2018|last=|first=|date=|website=http://zp.ukrstat.gov.ua|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=03.01.2019|archive-url=https://web.archive.org/web/20190103004805/http://zp.ukrstat.gov.ua/images/stories/exp_dem_2018-10_19122018.pdf}}</ref>. Понад 43&nbsp;% населення області (745,4 тис. осіб) мешкає у [[Запоріжжя|м. Запоріжжя]].

Природне скорочення населення за [[2017]] рік зафіксовано в усіх містах та районах області. Впродовж [[2017]] року загальне скорочення наявного населення області склало 16,3 тис. осіб, з них за рахунок природних факторів&nbsp;—&nbsp; 13,6 тис. осіб, міграційного руху&nbsp;— 2,7 тис. осіб.

Народилося 14,2 тис. осіб, що на 9,6&nbsp;% менше, ніж за [[2016]] рік (15,7 тис. осіб); кількість померлих 27,8 тис. осіб, що на&nbsp; 1,1&nbsp;% менше, ніж за [[2016]] рік (28,1 тис. осіб).

Чисельність наявного населення<graph>{
 «version»: 2,
 «width»: 880,
 «height»: 250,
 «data»: [
 {
 «name»: «table», «values»: [
 {
 «x»: 1995,
 «y»: 2095
 },
 {
 «x»: 1996,
 «y»: 2072
 },
 {
 «x»: 1997,
 «y»: 2046
 },
 {
 «x»: 1998,
 «y»: 2022
 },
 {
 «x»: 1999,
 «y»: 1996
 },
 {
 «x»: 2000,
 «y»: 1970
 },
 {
 «x»: 2001,
 «y»: 1948
 },
 {
 «x»: 2002,
 «y»: 1929
 },
 {
 «x»: 2003,
 «y»: 1909
 },
 {
 «x»: 2004,
 «y»: 1892
 },
 {
 «x»: 2005,
 «y»: 1877
 },
 {
 «x»: 2006,
 «y»: 1861
 },
 {
 «x»: 2007,
 «y»: 1846
 },
 {
 «x»: 2008,
 «y»: 1832
 },
 {
 «x»: 2009,
 «y»: 1821
 },
 {
 «x»: 2010,
 «y»: 1811
 },
 {
 «x»: 2011,
 «y»: 1801
 },
 {
 «x»: 2012,
 «y»: 1791
 },
 {
 «x»: 2013,
 «y»: 1785
 },
 {
 «x»: 2014,
 «y»: 1775
 },
 {
 «x»: 2015,
 «y»: 1765
 },
 {
 «x»: 2016,
 «y»: 1753
 },
 {
 «x»: 2017,
 «y»: 1739
 },
 {
 «x»: 2018,
 «y»: 1723
                                },
 {
 «x»: 2020,
 «y»: 1687
 }
 ]
 }
 ], «scales»: [
 {
 «name»: «x», «type»: «linear», «range»: «width», «zero»: false, «domain»: {
 «data»: «table», «field»: «x»
 }
 },
 {
 «name»: «y», «type»: «linear», «range»: «height», «nice»: true, «domain»: {
 «data»: «table», «field»: «y»
 }
 }
 ], «axes»: [
 {
 «type»: «x», «scale»: «x»
 },
 {
 «type»: «y», «scale»: «y»
 }
 ], «marks»: [
 {
 «type»: «line», «from»: {
 «data»: «table»
 },
 «properties»: {
 «enter»: {
 «x»: {
 «scale»: «x», «field»: «x»
 },
 «y»: {
 «scale»: «y», «field»: «y»
 },
 «y2»: {
 «scale»: «y», «value»: 0
 },
 «interpolate»: {
 «value»: «monotone»
 },
 «stroke»: {
 «value»: «steelblue»
 },
 «strokeWidth»: {
 «value»: 3
 }
 }
 }
 }
 ]
}</graph><div align="center">
{| id="toc" style="margin: 0 2em 0 2em"
|-
| bgcolor="#CDC1C5" | <center>Міські населені пункти з кількістю жителів понад 6,5 тисяч '''<br/> за даними Держкомстату<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2021}}</ref><ref>При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2020 по січень 2021 року</ref></center>
|-
|
<table width="600" border="0" cellspacing="1" cellpadding="0">
 <tr align="left">
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Запоріжжя]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}722,7</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Гуляйполе]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}13,0</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Мелітополь]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}150,8</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Василівка (місто)|Василівка]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}12,8</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Бердянськ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}107,9</td>
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Кам'янка-Дніпровська]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}12,3</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Енергодар]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}52,9</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Михайлівка (Михайлівський район)|Михайлівка]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}11,7</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Токмак]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}30,1</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Приморськ (Україна)|Приморськ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}11,4</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Пологи (місто)|Пологи]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}18,4</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Якимівка (смт)|Якимівка]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}11,3</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Дніпрорудне]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}18,0</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Веселе (смт)|Веселе]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}9,5</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Вільнянськ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}14,6</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Кушугум]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}7,9</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Оріхів]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}14,1</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Більмак]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}6,5</td>
 </tr>
</table>
|}
</div>

Особливістю національного складу населення області є його багатонаціональність. На території області проживають представники понад 130 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість [[українці]]в, чисельність яких становить 1364,1 тис. осіб, або 70,8&nbsp;% загальної кількості населення.
[[Файл:Zaporizka2001languages.PNG|міні|праворуч|250пкс|Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Запорізької області за переписом 2001 року]]
Національний склад населення Запорізької області станом на 2001 рік<ref name="dem1">{{cite web|url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|title=Всеукраїнський перепис населення 2001 року|publisher=|accessdate=2011-09-21|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110504130705/http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|archivedate=2011-05-04|deadurl=yes}}{{ref-ru}}</ref>
{| class="standard unsortable" style="text-align:right"
|+
! align="center" |№
! align="center" |Національність
! align="center" |Кількість осіб
! align="center" |%
|-----
| 1
| align="left" | [[Українці]]
| 1 364 095
| 70,80&nbsp;%
|-----
| 2
| align="left" | [[Росіяни]]
| 476 748
| 24,74&nbsp;%
|-----
| 3
| align="left" | [[Болгари]]
| 27 764
| 1,44&nbsp;%
|-----
| 4
| align="left" | [[Білоруси]]
| 12 655
| 0,66&nbsp;%
|-----
| 5
| align="left" | [[Вірмени]]
| 6 411
| 0,33&nbsp;%
|-----
| 6
| align="left" | [[Татари]]
| 5 177
| 0,27&nbsp;%
|-----
| 7
| align="left" | [[Євреї]]
| 4 353
| 0,23&nbsp;%
|-----
| 8
| align="left" | [[Грузини]]
| 3 899
| 0,20&nbsp;%
|-----
| 9
| align="left" | [[Азербайджанці]]
| 2 490
| 0,13&nbsp;%
|-----
| 10
| align="left" | [[Молдовани]]
| 2 476
| 0,13&nbsp;%
|-----
| 11
| align="left" | Інші
| 20 742
| 1,08&nbsp;%
|-----
|
| align="left" | Разом
| 1 926 810
| 100,00&nbsp;%
|+
|}

Мовний склад населення області характеризувався такими даними: [[українська мова|українську мову]] вважають рідною 50,2&nbsp;%. [[Російська мова|Російську мову]] визначили як рідну 48,2&nbsp;% населення.

'''Мовний склад населення '''<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrcensus.gov.ua/ |title=Мовний склад населення |accessdate=3 лютого 2015 |archive-date=31 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170731075655/http://ukrcensus.gov.ua/ }}</ref>
{| class="wikitable"
!Райони та міста обласного значення
!українська
!російська
!болгарська
|-
|'''Запорізька область'''
|'''50,2'''
|'''48,2'''
|'''0,5'''
|-
|[[Запоріжжя|Запоріжжя (міськрада)]]
|41,7
|56,8
|0,1
|-
|[[Бердянськ|Бердянськ (міськрада)]]
|24,2
|75,1
|0,3
|-
|[[Мелітополь]]
|20,4
|78,1
|0,2
|-
|[[Токмак]]
|70,3
|29,4
|0,0
|-
|[[Енергодар]]
|37,8
|61,7
|0,0
|-
|[[Бердянський район]]
|68,5
|27,8
|3,1
|-
|[[Василівський район]]
|70,8
|28,4
|0,1
|-
|[[Великобілозерський район]]
|93,7
|5,8
|0,0
|-
|[[Веселівський район]]
|70,5
|28,2
|0,0
|-
|[[Вільнянський район]]
|84,7
|14,7
|0,0
|-
|[[Гуляйпільський район]]
|94,1
|5,2
|0,0
|-
|[[Запорізький район]]
|83,9
|15,4
|0,1
|-
|[[Кам'янсько-Дніпровський район]]
|44,5
|54,7
|0,0
|-
|[[Більмацький район]]
|89,1
|10,2
|0,0
|-
|[[Мелітопольський район]]
|39,4
|58,2
|0,1
|-
|[[Михайлівський район]]
|67,1
|31,8
|0,0
|-
|[[Новомиколаївський район]]
|93,8
|5,8
|0,0
|-
|[[Оріхівський район]]
|91,4
|8,2
|0,0
|-
|[[Пологівський район]]
|92,9
|6,5
|0,0
|-
|[[Приазовський район]]
|37,3
|53,3
|7,1
|-
|[[Приморський район (Запорізька область)|Приморський район]]
|32,5
|55,2
|12,0
|-
|[[Розівський район]]
|82,4
|17,0
|0,0
|-
|[[Токмацький район]]
|79,9
|19,5
|0,1
|-
|[[Чернігівський район (Запорізька область)|Чернігівський район]]
|93,5
|5,9
|0,1
|-
|[[Якимівський район]]
|42,5
|55,1
|0,1
|-
|}

Чисельність населення, яке має [[вища освіта|вищу]] та повну [[середня освіта|загальну середню освіту]], становить 1203,1 тис. осіб.

Кількість чоловіків та жінок, які перебувають у [[шлюб]]і, становить 952,7 тис. осіб.

== Вибори ==

=== 2014 ===
На [[Вибори Президента України 2014|президентських виборах]] у 2014 році жителі області проголосували наступним чином:
{| class="wikitable"
|-
!№ !! Кандидат !! Результат
|-
|1 || [[Порошенко Петро Олексійович|Петро Порошенко]] || 38,15&nbsp;%
|-
|2 || [[Тігіпко Сергій Леонідович|Сергій Тігіпко]] || 13,74&nbsp;%
|-
|3 || [[Тимошенко Юлія Володимирівна|Юлія Тимошенко]]|| 9,73&nbsp;%
|-
|4 || [[Рабінович Вадим Зіновійович|Вадим Рабінович]]|| 6,97&nbsp;%
|-
|5 || [[Гриценко Анатолій Степанович|Анатолій Гриценко]]|| 6,22&nbsp;%
|-
|6 || [[Добкін Михайло Маркович|Михайло Добкін]]|| 5,98&nbsp;%
|-
|7 || [[Ляшко Олег Валерійович|Олег Ляшко]]|| 4,91&nbsp;%
|-
|8 || [[Симоненко Петро Миколайович|Петро Симоненко]]|| 4,15&nbsp;%
|-
|9 || [[Богомолець Ольга Вадимівна|Ольга Богомолець]]|| 2,98&nbsp;%
|-
| - || Інші|| 4,42&nbsp;%
|}

== Економіка ==

=== Валовий регіональний продукт ===
Основним показником, який характеризує рівень та ефективність економічного розвитку області, її реальний внесок у [[Валовий внутрішній продукт України|ВВП України]], є [[Валовий внутрішній продукт]] (ВВП).

Обсяг валового регіонального продукту області за підсумками [[2016]] року становив у фактичних цінах 104323 млн {{₴}} (9 місце серед регіонів); у розрахунку на одну особу&nbsp;— 59729 {{₴}} (5 місце) Загальний внесок області у ВРП України склав 4,4&nbsp;%.

Індекс фізичного обсягу валового регіонального продукту становив у цінах попереднього року склав 99,7&nbsp;% (по Україні&nbsp;— 102,4&nbsp;%).

Основною складовою ВРП є валова додана вартість (ВДВ), обсяг якої у 2016 році становив 82054 млн {{₴}} (9 місце серед регіонів); у розрахунку на одну особу &nbsp;— 46979 {{₴}} (6 місце)

Загальний внесок області у ВДВ України склав 4,1&nbsp;% (у 2015 році&nbsp;— 4,2&nbsp;%).

Індекс фізичного обсягу валової доданої вартості у цінах попереднього року склав 99,8&nbsp;% (по Україні&nbsp;— 102,8&nbsp;%).

Основні види економічної діяльності, які формують  ВДВ області це: промисловість (у тому числі постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря)&nbsp;— 41&nbsp;%;  сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство&nbsp;— 13,9&nbsp;%; оптова та роздрібна торгівля&nbsp;— 10,4&nbsp;%; операції з нерухомим майном&nbsp;— 6&nbsp;%<ref>{{Cite web|url=http://ukrstat.gov.ua/express/expr2018/03/48.zip|title=Головне Управління статистики в Запорізькій області — Експрес-Випуски. Валовий регіональний продукт|last=|first=|date=|website=http://ukrstat.gov.ua|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=13 листопада 2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20181113171525/http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2018/03/48.zip}}</ref>.

=== Промисловість ===
Промисловий і будівельний бум мав місце на початку [[1930-ті|1930-х]] років із введенням в експлуатацію [[Дніпровська ГЕС|Дніпровської гідроелектростанції]]. У регіоні був створений потужний металургійний комплекс, подальшого розвитку набуло [[машинобудування]]. Запоріжжя стало одним із найбільших промислових центрів України і Східної Європи.

Нині промисловість Запорізької області&nbsp;— потужний індустріальний комплекс. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають [[чорна металургія]], [[електроенергетика]], [[машинобудування]] та [[металообробка]], [[кольорова металургія]]. У регіоні виробляється четверта частина усієї електроенергії країни, основним виробником якої є [[Запорізька атомна електростанція|Запорізька АЕС]]. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 56&nbsp;%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 357 промислових підприємств, функціонує 875 малих промислових підприємств.

Загальний обсяг реалізованої промислової продукції за 2017 рік склав 187,8 млрд {{₴}} або 8,7&nbsp;% обсягу реалізації по Україні (3 місце серед регіонів).

Основу промисловості регіону складають металургійний, машинобудівний та енергетичний комплекси, де виробляється 38,6&nbsp;% сталі, 18,9&nbsp;% чавуну, 28,8&nbsp;% прокату чорних металів, 70,5&nbsp;% високовольтної апаратури, 28,4&nbsp;% електроенергії в Україні.

Питома вага галузей у загальному обсязі реалізації промислової продукції області:
* постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря&nbsp;— 22,8&nbsp;% (по Україні&nbsp;— 19,4&nbsp;%);
* металургія та оброблення металу&nbsp;— 37,8&nbsp;% (18,2&nbsp;%);
* машинобудування&nbsp;— 13,4&nbsp;% (7,0&nbsp;%);
* легка промисловість&nbsp;— 0,3&nbsp;% (1,0&nbsp;%);
* виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів&nbsp;— 11,0&nbsp;% (20,9&nbsp;%).

Серед ста найбільших промислових підприємств України в верхній частині списку стійко зберігають своє місце «[[Запоріжсталь]]», що є єдиним в Україні підприємством із виробництва тонколистового прокату з неіржавіючих і легованих сталей, високоекономічних гнутих профілів, консервної жерсті, тонколистового [[металопрокат|прокату]] з полімерним покриттям та [[Мотор Січ|ПАТ «Мотор Січ»]]&nbsp;— одне з провідних у світі підприємств із розробки, виробництва, ремонту та сервісного обслуговування авіаційних газотурбінних двигунів для літаків та вертольотів, а також промислових газотурбінних установок. Великими металургійними підприємствами є також «[[Дніпроспецсталь]]» та «[[Запорізький завод феросплавів]]».

В області машинобудування слід виокремити завод [[АвтоЗАЗ|СП «АвтоЗАЗ»]]&nbsp;— виробника легкових автомобілів, та державне підприємство «[[Іскра (казенне підприємство)|Іскра»]]&nbsp;— науково-виробничий комплекс, що випускає оборонну продукцію. [[Запорізький абразивний комбінат]]&nbsp;— провідне підприємство країни з виробництва інструмента на основі синтетичного [[корунд]]у. [[Запоріжтрансформатор|ПАТ «Запорожтрансформатор»]] спеціалізується на виробництві унікальних силових [[трансформатор]]ів за індивідуальними замовленнями і є найбільшим серед всіх країн СНД.

Хімічну промисловість в області представляють 8 підприємств, найбільший із них&nbsp;— [[Кремнійполімер|ПО «Кремнійполімер»]]&nbsp;— провідний український виробник [[каучук]]ів і [[пластик]]ів на основі кремнійполимеру.

За [[2017]] рік в області вироблено 44,7&nbsp;млрд кВт·год [[Електрична енергія|електроенергії]], що складає понад чверть всього виробництва по Україні. Обсяг постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря збільшився проти 2016 року на 10,9&nbsp;%.

=== Сільське господарство ===
Запорізька область&nbsp;— один із найбільших виробників сільськогосподарської продукції та виробів харчової промисловості серед регіонів України.
Площа сільськогосподарських угідь області становить 2246,3 тис. га, або 5,4&nbsp;% сільгоспугідь України.

Проведення аграрної реформи стало основою для розвитку сільського господарства. На основі приватної власності в області працює 331 товариство, 135 сільськогосподарських кооперативів, 162 приватних (приватно-орендних) підприємств, 2339 фермерських господарств. Площа сільськогосподарських угідь, які знаходяться в користуванні новостворених агроформувань всіх форм власності та господарювання, становить 1761,4 тис. га, Або 78&nbsp;% від наявних в області. Розвивається інфраструктура аграрного ринку. Створено 21 агроторговий дім.

У структурі сільськогосподарського виробництва переважає продукція рослинництва.

Центральне місце в рослинництві в даний час і на перспективу займає зерновий підкомплекс, як основа для розвитку інших видів сільгоспвиробництва, насамперед, збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва.

Основна технічна культура Запорізької області&nbsp;— соняшник. Частка регіону в загальному обсязі виробництва соняшнику в Україні в 2001&nbsp;р. склала 12,8&nbsp;%.
У всіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів і баштанних культур.

Пріоритетним напрямком у розвитку тваринництва на найближчі три роки визначено такі галузі, як птахівництво і свинарство. Сільськогосподарські підприємства всіх форм власності збільшують поголів'я свиней і птахів.

В Запорізькій області працюють 546 підприємств харчової та переробної промисловості. З них 87&nbsp;%&nbsp;— це підприємства, які відносяться до сфери «малого підприємства» і зорієнтовані на задоволення місцевих потреб у продуктах харчування (міні-пекарні, олійниці, крупорушки тощо). В області розташовано ряд підприємств, які за потужністю та обсягами випуску продукції, є провідними в Україні: Пологівський олійноекстракційний завод, Запорізький оліяжиркомбінат, Запорізький і Мелітопольський м'ясокомбінати. Такі підприємства, як Запорізький пиво-безалкогольний комбінат «Славутич» і Запорізький завод безалкогольних напоїв є яскравими прикладами вигідного інвестування в харчову галузь та аграрний комплекс регіону.

Сільська місцевість Запорізької області має достатньо розвинену соціально-побутову інфраструктуру, доказом чого можуть бути понад 110 лікарняних закладів та 730 закладів початкового і середнього рівня освіти, а також майже 900 бібліотек різної спрямованості.

Враховуючи вищезазначене, агропромисловий комплекс області можна оцінити як надзвичайно привабливий для вкладення інвестицій. Основними складовими інвестиційної привабливості АПК регіону є родючі землі, недорогі та кваліфіковані трудові ресурси, значні потужності переробної галузі, вигідне географічне положення для експорту продукції.

=== Будівництво ===

=== Фінансові заклади ===
Запорізька область володіє досить розвиненою фінансово-кредитною інфраструктурою. В регіоні працює 53 банки і банківських установ, з яких 5 є регіональними самостійними банками. Такі регіональні банки, як «Індустріалбанк», «Металург» та «АвтоЗАЗбанк», відповідно до своїх загальних активів (понад 20&nbsp;млн дол.) віднесені до групи «великих банків» України. Більшість банків регіону (такі, як «Індустріалбанк», «Металург», «Укрексімбанк», «Вабанк», «Муніципальний» тощо) мають кореспондентські відносини з провідними банками Європи та світу, що свідчить про довіру до фінансово-кредитної системи області з боку іноземних партнерів, а також гарантує подальший розвиток цієї сфери народного господарства.

Один зі світових лідерів фінансової діяльності&nbsp;— фінансова група «Райффайзенбанк» відкрила своє представництво в місті Запоріжжя.

Страхову діяльність в області здійснює 13 місцевих страхових компаній та 50 філій, представництв, відділів, із яких 20&nbsp;— структурні підрозділи з інших регіонів України.

Додатково страхування експортних кредитів спирається на автоматичне перестрахування провідних німецьких, французьких та американських компаній, як-от концерн «Герлінг», групи «Скор», «Сент-Пол», «Ерк-Франкона». Сумарні страхові фонди партнерів Транснаціональної страхової групи «Індержстрах» становлять десятки мільярдів доларів.

Партнерські взаємовідносини провідних регіональних страхових компаній із найбільшими страховими та перестраховочними компаніями України та світу дозволяють приймати на страхування великі майнові й фінансові ризики підприємств регіону та інвесторів

=== Транспорт та зв'язок ===
Основні залізничні вузли&nbsp;— [[Запоріжжя]], [[Мелітополь (станція)|Мелітополь]], [[Пологи (станція)|Пологи]], [[Федорівка (станція)|Федорівка]]. Розвинений автомобільний транспорт.

Мережа шосейних доріг довжиною 6683&nbsp;км зв'язує всі населені пункти області. Територію регіону проходить ряд стратегічних трас, як-от {{Автошлях М|14}}{{Автошлях E|58}} ([[Одеса]]&nbsp;— [[Мелітополь]]&nbsp;— [[Маріуполь]]&nbsp;— [[Новоазовськ]]), {{Автошлях М|18}}{{Автошлях E|105}} ([[Харків]]&nbsp;— [[Сімферополь]]&nbsp;— [[Севастополь]]), {{Автошлях Н|08}} ([[Бориспіль]]&nbsp;— Кременчук&nbsp;— [[Дніпро (місто)|Дніпро]]&nbsp;— Запоріжжя&nbsp;— [[Маріуполь]]).

Велике значення має морський транспорт (головний порт області&nbsp;— [[Бердянський морський торговельний порт|Бердянськ]]). Здійснюються вантажно-пасажирські перевезення по [[Дніпро|Дніпру]] та [[Каховське водосховище|Каховському водосховищу]]. Повітряні лінії зв'язують [[Міжнародний аеропорт «Запоріжжя»|Запоріжжя]] з багатьма великими містами [[Україна|України]]. [[Міжнародний аеропорт «Запоріжжя»|Аеропорт]] має статус міжнародного і займає одне з провідних місць в Україні за інтенсивністю потоку пасажирів. [[Бердянськ (аеропорт)|Аеропорт м. Бердянська]] також має статус міжнародного та є складовою частиною розвинутої транспортної інфраструктури регіону (на теперішній час не функціонує).

В області розвинуті всі види зв'язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного та пейджингового зв'язку, впроваджено цифрові телефонні станції. Глобальна мережа [[інтернет]] у режимі он-лайн використовується у всіх галузях господарського життя. Є декілька потужних серверів електронної пошти.

Запорізька область посідає перше місце серед регіонів України за показниками телефонізації на душу населення.

== Злочинність ==
Рівень злочинності станом на [[2012]] рік на 10 тис. населення складає 141,3 злочинів, з них 52,3 тяжких та особливо тяжких<ref>{{Cite web |url=http://mvs.gov.ua/ |title=МВС України |accessdate=19 березня 2014 |archive-date=10 квітня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100410033230/http://mvs.gov.ua/ }}</ref>.

== Соціально-гуманітарна сфера ==

=== Освіта ===
В області діє 672 загальноосвітні навчальні заклади. Дошкільних закладів 630, у яких виховується понад 40 тис. дітей. Діє 42 професійно-технічні навчальні заклади та 35 державних вищих навчальних закладів, в яких навчається понад 75 тис. студентів, у тому числі з різних країн світу.

Вищі навчальні заклади (такі, як [[Національний університет «Запорізька політехніка»]], [[Запорізький національний університет]], [[Запорізька державна інженерна академія]] та інші) готують висококваліфікованих спеціалістів із сучасною підготовкою для промисловості, освіти, медицини, культури регіону тощо. Підготовку спеціалістів для агропромислового комплексу в області здійснює 7 навчальних закладів, із них&nbsp;— один вищий III—IV рівня акредитації ([[Таврійський державний агротехнологічний університет]]) та 6 закладів І—II рівня акредитації.

=== Наука ===
З першої половини [[1990-ті|1990-х]] років в області діє [[Запорізьке наукове товариство імені Якова Новицького]].

=== Культура ===
Діяльність установ культури спрямовується на розвиток української культури та культури всіх національних груп, що проживають на території області. 533 масові бібліотеки. Книжковий фонд&nbsp;— 9,7&nbsp;млн примірників. Визнаний лідер бібліотечної справи&nbsp;— [[Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека|Обласна універсальна наукова бібліотека]], її бібліотечний фонд становить 1,5&nbsp;млн примірників, із них 10 тис. рідкісних видань. 19 [[Список музеїв Запорізької області|музеїв]], [[Запорізький державний цирк|цирк]], 5 театрів (у тому числі 3 обласних, 2 муніципальних), [[Запорізька обласна філармонія|філармонія]], [[Симфонічний оркестр Запорізької обласної філармонії|симфонічний оркестр]], який вважається одним із найкращих в Україні, 74 дитячих школи естетичного виховання.

Окрім державних установ культури, в області існують багато самодіяльних колективів, громадських творчих організацій, організацій національних меншин.

=== Релігія ===
[[24 грудня]] [[1994]] року на засіданні Священного Синоду [[УПЦ МП]] вирішено освятити [[Монастир святого Савви Освященного|Мелітопольський чоловічий монастир Святого Савви Освяченого]]<ref>{{Cite web |url=http://savva.org.ua/ |title=Архівована копія |accessdate=28 листопада 2021 |archive-date=15 листопада 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211115034551/http://www.savva.org.ua/ }}</ref>. Це перший монастир, заснований на території Запорізької та Мелітопольської епархії. При монастирі працює центр реабілітації алкоголіків і наркоманів.

=== Туризм ===
[[Файл:Kam mohyla.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Кам'яна могила]]]]
Найцікавіші об'єкти туризму:
* [[Національний заповідник «Хортиця»]];
* Антропоморфні стели III—II тис. до н.&nbsp;е.;
* [[Баби кам'яні|Кам'яні баби]] XI—VIII ст. до н.&nbsp;е.;
* [[Січ|Козацька фортеця]] на острові Хортиця, реконструкція XV—XVIII ст.;
* Святомиколаївський кафедральний собор [[1836]]&nbsp;р.;
* Земська управа [[1912]] року&nbsp;— нині [[Запорізький краєзнавчий музей]];
* [[Запорозький дуб|Запорозький 700-річний дуб]];
* [[Музей історії запорозького козацтва]];
* Давні [[курган]]и;
* [[Захарівська фортеця ]][[1770]]&nbsp;р.;
* Собор св. О. Невського XVII ст.;
* Історико-археологічний заповідник «[[Кам'яна Могила]]»;
* Краєзнавчі музеї;
* [[Запорізький обласний художній музей]];
* Музей народної творчості та етнографії;
* [[Дніпровська ГЕС]]&nbsp;— гребля [[Гідроелектростанція|гідроелектростанції]], побудованої впродовж [[1927]]—[[1932]] років.

=== Спорт ===
В області працюють школа вищої спортивної майстерності, 16 спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, 45 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 63 дитячо-юнацьких підліткових клубів за місцем проживання, 10 дитячо-юнацьких клубів фізичної підготовки.

=== Засоби масової інформації ===

==== Друковані ====
Станом на [[1 лютого]] [[2006]] року у Запорізькій області було зареєстровано 602 друкованих видань, із яких постійно видається 185 загальним тиражем близько 1&nbsp;млн. 500 тисяч примірників. Серед них:
* 25 обласних, міськрайонних та районних газет комунальної власності (загальний тираж 114393 примірників);
* 38 загальнополітичних видань суб'єктів господарювання, громадських та інших організацій (загальний тираж 490244 примірників);
* 9 загальнополітичних видань партій і рухів (загальний тираж 31840 примірників);
* 20 видань виробничо-практичного характеру та з питань бізнесу (загальний тираж понад 50 тисяч примірників);
* 11 видань навчальних закладів (загальний тираж 19000 примірників);
* 6 журналів та альманахів (загальний тираж 20100 примірників);
* 6 дитячих видань (загальний тираж 28775 примірників);
* 32 рекламних, рекламно-інформаційних видань (загальний тираж 491000 примірників);
* 3 видання релігійного спрямування (загальний тираж 25000 примірників).

Окрім цього видаються розважальні, спеціалізовані та галузеві видання загальним накладом понад 30 тисяч примірників.

Із загальної кількості друкованих засобів масової інформації регіону українською мовою видається 17, двома мовами (державною, російською та мовами інших національних меншин)&nbsp;— 151, решта&nbsp;— невинятково російськомовні.

==== Електронні ====
В області здійснюють діяльність 20 телерадіокомпаній, які мають ліцензії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Найбільш розгалужену мережу мовлення в межах регіону (понад 70&nbsp;% території області) має [[Запорізька обласна державна телерадіокомпанія]], яка щоденно має 2 години мовлення у метровому діапазоні на телеканалі УТ-1 та 8 годин мовлення в дециметровому діапазоні на каналі «Запоріжжя». [[Запоріжжя FM|Обласне радіо]] веде мовлення в проводовому режимі в межах всієї області в УКХ-діапазоні та на хвилях FM-радіо «[[Запоріжжя FM]]».

У районах області діють комунальні телекомпанії [[Мелітополь (телеканал)|ТРК «Мелітополь»]] (м. [[Мелітополь]]) та «ТБ-Бердянськ» (м. [[Бердянськ]]), які засновані та підтримуються органами місцевого самоврядування.

Найпотужнішими серед недержавних телекомпаній є Запорізька незалежна телерадіокомпанія [[TV5]] (працює в метровому та дециметровому діапазонах) та [[ТРК «Алекс»]] (веде мовлення в дециметровому діапазоні).

Серед приватних радіокомпаній найвагоміший інформаційний вплив на мешканців області має ТОВ [http://www.radio3.zp.ua «Радіо-три»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170612072044/http://radio3.zp.ua/ |date=12 червня 2017 }} (веде мовлення в проводовому режимі в межах всієї області протягом 6 годин на добу).

Інші телевізійні та радіокомпанії&nbsp;— це підприємства недержавної форми власності, які ведуть мовлення в межах населених пунктів або районів Запорізької області.

Це, зокрема, музичні FM-радіостанції («Великий Луг», «Ностальжі», «Шансон», «Доросле радіо» (усі м. Запоріжжя), «Азовська хвиля» (м. Бердянськ), «Южний простор» (м. Мелітополь), які переважно розраховані на молодіжну аудиторію і мають розважальний характер.

Із загальної кількості електронних засобів масової інформації регіону лише ЗОДТРК виробляє і транслює теле- і радіопродукцію державною мовою. Решта телерадіоорганізацій працює переважно в російськомовному режимі.

Нещодавно отримала ліцензію та право ефірного мовлення комунальне підприємство «Муніципальна телевізійна мережа» ([[Телеканал Z]]). Засновник телеканалу&nbsp;— [[Запорізька міська рада]].
{{main|Запорізька обласна рада}}
Запорізька обласна рада&nbsp;— представницький орган влади Запорізької області, який об'єднує 25 громад Запорізької області.

Розташована за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 164.

Інтернет адреса: www.rada.zp.ua
* [[Запорізька обласна державна адміністрація]]

Обласна державна адміністрація Запорізької області є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Запорізька обласна державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Склад Запорізької обласної державної адміністрації формує її голова. Голова Запорізької обласної державної адміністрації призначається на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України.

Голова Запорізької обласної державної адміністрації при здійсненні своїх повноважень відповідальний перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України, підзвітний та підконтрольний органам виконавчої влади вищого рівня.

Розташована за адресою: м. Запоріжжя, проспект Соборний, 164

З [[18 грудня]] [[2020]] року Головою [[Запорізька обласна державна адміністрація|Запорізької обласної державної адміністрації]] є [[Старух Олександр Васильович]]<ref>{{УПУ|577/2020|18 грудня 2020|Про призначення О. Старуха головою Запорізької обласної державної адміністрації}}</ref>.
* Інтернет адреса: www.zoda.gov.ua

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
{{commonscat|Zaporizhia Oblast}}
{{Вікіпосилання
|Тема    = Запорізька область
|Портал  = Україна
|Портал1 = Географія України
}}
{{external media
|video1=[http://www.youtube.com/results?search_query=Запорізька&nbsp;область&search_type=&aq=f Відео] на сайті [[YouTube|Youtube]]
|image1=[http://picasaweb.google.com/lh/view?q=Запорізька+область&psc=G&filter=1&imgor=landscape&face=false# Фото] на сайті [[Picasa]]
}}
* Атлас Запорізької області / Гол. ред. колегії Ф.&nbsp;В.&nbsp;Зузук.&nbsp;— К. : Укргеодезкартографія, 1997.&nbsp;— 48 с.&nbsp;— ISBN 966-7085-07-4
* Атлас почв Украинской ССР / Под ред. Н.&nbsp;К.&nbsp;Крупского, Н.&nbsp;И.&nbsp;Полупана.&nbsp;— К. : Урожай, 1979.&nbsp;— 160 с.
* Верменич Я. В. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zaporizka_obl Запорізька область] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160414150509/http://history.org.ua/?encyclop&termin=Zaporizka_obl |date=14 квітня 2016 }} // {{ЕІУ|3|266-267}}
* Ґрунти Запорізької області: нарис.&nbsp;— Дніпропетровськ: Промінь, 1969.&nbsp;— 60 с.
* [http://imsu-zaporizhzhya.com/zaporzka-oblast.html Запорізька область&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20121111135726/http://imsu-zaporizhzhya.com/zaporzka-oblast.html |date=11 листопада 2012 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970.&nbsp;— 765 с.)
* Запорізька область: природа, історія: ілюстрована енциклопедія.&nbsp;— Запоріжжя: Дике Поле, 2004.&nbsp;— 248 с.&nbsp;— ISBN 966-7037-58-4
* {{ЕСУ|10||О.&nbsp;С.&nbsp;Зубченко, В.&nbsp;А.&nbsp;Ніколаєв.|}}
* Малі міста України. [https://ru.calameo.com/read/00473571359e6d3604e57 Запорізька область: бібліогр. покажч.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200201141142/https://ru.calameo.com/read/00473571359e6d3604e57 |date=1 лютого 2020 }} / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В.&nbsp;Г.&nbsp;Заболотного; уклад.: Д.&nbsp;О.&nbsp;Мироненко, С.&nbsp;М.&nbsp;Кайнова, О.&nbsp;В.&nbsp;Углова ; редкол.: Г.&nbsp;А.&nbsp;Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант О.&nbsp;Г.&nbsp;Бажан.&nbsp;— Київ: [[ДНАББ ім. В. Г. Заболотного]], 2017.&nbsp;— 175 с. : іл.
* Маринич Щ. М., Шищенко П.&nbsp;Г.&nbsp;Фізична географія України: підручник.&nbsp;— К. : Т-во «Знання», 2006.&nbsp;— 511 с.&nbsp;— ISBN 966-620-248-4
* Методика изучения географии Запорожской области. Физическая география / Под ред. В.&nbsp;Д.&nbsp;Войлошникова.&nbsp;— Запорожье–Мелитополь, 1980.&nbsp;— 124 с.
* Петроченко В.&nbsp;І.&nbsp;Природа Запорізького краю: довідник.&nbsp;— Запоріжжя: Тандем Арт Студія, 2009.&nbsp;— 200 с.&nbsp;— ISBN 978-966-1682-12-1.
* Природа Украинской ССР. Климат / Бабиченко В. Н., Барабаш М. Б., Логвинов К. Т. и др.&nbsp;— К. : Наук. думка, 1984.&nbsp;— 232 с.
* Природа Украинской ССР. Почвы / Вернандер Н. Б., Гоголев И. Н., Ковалишин Д. И. и др.&nbsp;— К. : Наук. думка, 1984.&nbsp;— 216 с.
* Природа Украинской ССР. Геология и полезные ископаемые / Шнюков Е. Ф., Чекунов А. В., Вялов О. С. и др.&nbsp;— К. : Наук. думка, 1986.&nbsp;— 184 с.
* Фізична географія Запорізької області: хрестоматія / Відп. ред. Л.&nbsp;М.&nbsp;Даценко.&nbsp;— Мелітополь: Вид-во МДПУ, 2014.&nbsp;— 200 с.&nbsp;— ISBN 978-617-7055-62-3
* Шевченко В.&nbsp;И.&nbsp;Под сенью музы терпеливой: Историко-краеведческие очерки.&nbsp;— Д.: Сич, 1992.&nbsp;— 192 с.: ил.
* Шиханов Р.&nbsp;Б.&nbsp;Керівники Запорізької області (1939—2000&nbsp;рр.): Біогр. довідник / Держ. арх. Запорізької обл., Центральноєвропей. ін-т демократичних реформ.&nbsp;— Запоріжжя: Тандем-У, 2000.&nbsp;— 72 с.: іл.
* [http://old.zounb.zp.ua/znamenni_daty_zaporizhzhya_na_2020#jan1 Знаменні та пам'ятні дати Запоріжжя 2020.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20210526100359/http://old.zounb.zp.ua/znamenni_daty_zaporizhzhya_na_2020#jan1 |date=26 травня 2021 }}

{{бібліоінформація}}
{{Запорізька область}}
{{Населені пункти Запорізької області}}
{{Україна}}
{{портали|Запорізька область}}

[[Категорія:Області України]]
[[Категорія:Запорізька область| ]]
[[Категорія:Південна Україна]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Засновані 1939]]