Відкрити головне меню

Замок Гоф (нім. Schloss Hof) — найбільший на теренах сучасної Австрії палацово-парковий комплекс доби бароко. Збережений, активно реставрується у 2009–2012 рр. Стоїть поряд з найкращими комплексами бароко в Західній Європі, де крім нього — Вілла Альдобрандіні, комплекс Казерта (Італія), Во ле Віконт , Версаль (Франція), Шеннбрун, Петергоф (палацово-парковий ансамбль), Стрєльна (Росія), Хет Лоо (Голландія), Німфенбург, Вільгельмсхе (Німеччина) тощо.

Замок Гоф
Engelhartstetten - Schloss Hof (1).JPG

48°12′50″ пн. ш. 16°56′13″ сх. д. / 48.21390000002777754° пн. ш. 16.93720000002777937° сх. д. / 48.21390000002777754; 16.93720000002777937Координати: 48°12′50″ пн. ш. 16°56′13″ сх. д. / 48.21390000002777754° пн. ш. 16.93720000002777937° сх. д. / 48.21390000002777754; 16.93720000002777937
Тип шато
музей і культурна власність[1]
Статус спадщини Пам'ятка культурної спадщини захищена правом[d][1]
Країна

Австрія Австрія

Розташування Нижня Австрія
Engelhartstetten[d][1]
Архітектурний стиль бароко
Архітектор Franz Anton Hillebrandt[d] і Йоган Лукас фон Гілдебрандт
Засновано 1726
Адреса Schloss Hof[1]
Замок Гоф. Карта розташування: Австрія
Замок Гоф
Замок Гоф (Австрія)

Замок Гоф у Вікісховищі?
Схема палацово-паркового ансамблю Шлосс Гоф

Зміст

Історія виникненняРедагувати

 
Принц Євген Савойський — замовник палацового комплексу Шлосс Гоф

Місцевість згадується в джерелах за 12 століття, де була невеличка фортеця. Поселення страждало через близькість до річки і повені.

Принц Євген Савойський, що фактично був другим імператором в Австрії, розпочав забудову своїх володінь. Так виник комплекс з двох палаців за фортечними стінами Відня (відомі зараз як Верхній і Нижній Бельведер) і його палац в Відні. У 1725 р. він купує землі в поселенні, де будує замок Гоф. Проект створив придворний архітектор Йоган Лукас фон Гілдебрандт.

Історія комплексу короткоРедагувати

 
Марія Терезія
 
Замок Гоф до перебудов, картина Бернардо Белотто

Принц був володарем тільки 10 років, коли тривало будівництво. Садиба після його смерті у 1736 р. перейшла до племінниці — Анни Вікторії Савойської. У 1755 р. розкішну садибу придбала сама австрійська імператриця Марія Терезія. За часів її сина, імператора Йосипа ІІ палац надбудували ще одним поверхом і він став чавити своєю величчю і розмірами, чого не було в первісній будівлі. Замок занепадав в 19 ст., втрачав малі архітектурні форми і деталі саду бароко, дах з переломом, фонтани і каскади. Почалися вивози найцінніших речей, картин і меблів в палаци Відня і палацові комори.

РеставраціяРедагувати

Палац відремонтували лише у 1986 році до проведення Національної виставки в його приміщеннях. Почали повертати речі, що колись належали замку з комор, віденських палаців і навіть іноземних посольств, куди потрапила часина речей.

 
Ферма у замку Гоф, 2007 рік.

Разом з реставрацією замку розпочали ремонт і в припалацових будівлях. Першою була відновлена Оранжерея, відкрита у 2006 р. Найскладнішими були відновлення фонтанів і двох зниклих каскадів, а також саду бароко.

Родзинкою садиби була молочна ферма і невеличкий звіринець. На ферму повернули тварин, серед яких є й верблюди.

Складові частини комплексу.Редагувати

Бароковий сад і партр на третій терасі, 2008 рік.

Його розпланували на високих терасах над річкою, аби уникати повеней. Розпланування за центральною віссю, симетричне, на семи терасах. Збережені стародавні плани допомогли у відновлені пошкоджених і зниклих скульптур, садових сходинок, фонтанів, каскадів. Сад відновили з використанням старих технологій. Складні барокові візерунки відтворюють як живі рослини, так і використані камінці декількох кольорів.

Вигляд замку Гоф з боку саду викарбували на австрійській монеті у 10 євро.

ГалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати