Відмінності між версіями «Закон відкритого складу»

[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Література: категоризація)
 
(Не показані 5 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Закон відкритого складу'''&nbsp;— [[закон]], за яким [[звук]]и в межах складу розташувалися за принципом висхідної звучності із голосним чи ''р, л'' у кінці або ж [[Склад (мовознавство)|склад]] містив один складотворчий [[сонант]]<ref>Крижанівська О.&nbsp;І.&nbsp;Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навч.посіб./О.&nbsp;І.&nbsp;Крижанівська.&nbsp;— К.:ВЦ «Академія»,2010.&nbsp;— 248с.</ref>.
+
'''Закон відкритого складу'''&nbsp;— [[фонетичний закон]] у [[Праслов'янська мова|праслов'янській мові]], згідно з яким закритий склад не міг існувати, тому мусив так чи так перетворитись у відкритий, a [[звук]]и в межах складу розташувалися за принципом висхідної звучності із голосним чи [[Ясенний дрижачий приголосний|[р]]], [[Ясенний боковий апроксимант|[л]]] у кінці або ж [[Склад (мовознавство)|склад]] містив один складотворчий [[сонант]]<ref>Крижанівська О.&nbsp;І.&nbsp;Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навч.посіб./О.&nbsp;І.&nbsp;Крижанівська.&nbsp;— К.:ВЦ «Академія»,2010.&nbsp;— 248с.</ref>.
   
  +
== Історія ==
Наприклад, ''стѣ-на, сто-лъ, зр-но, го-р-дъ.''
 
   
== Загальний опис ==
+
=== Загальний опис ===
Тенденція до відкритого складу виникла в спільнослов'янській мові ще в ранній період її розвитку. Вона проявилася в зміні складотворчих сонантів [r], [l], [n], [m] і перетвореннях давніх сполучень із [j]. Однак тоді цей процес не набув значення загального закону. Пізніше він охопив усі зміни, пов'язані зі структурою складу (переміщення приголосних на межі складу, втрата кінцевого приголосного в слові (що, зокрема, призвела до нерозрізнення форм називного і знахідного відмінків у деяких іменників), [[монофтонгізація|монофтонгізація дифтонгів]], розвиток [[протеза|протези]], [[спрощення груп приголосних|спрощення в групах приголосних]], поява [[носові голосні в праслов'янській мові|носових голосних]]), перетворившись на універсальний фонетичний закон праслов'янської мови.
+
Тенденція до відкритого складу виникла в спільнослов'янській мові ще в ранній період її розвитку. Вона проявилася в зміні складотворчих сонантів [r], [l], [n], [m] і перетвореннях давніх сполучень із [j]. Однак тоді цей процес не набув значення загального закону. Пізніше він охопив усі зміни, пов'язані зі структурою складу (переміщення приголосних на межі складу, втрата кінцевого приголосного в слові (що, зокрема, призвела до нерозрізнення форм називного і знахідного відмінків у деяких іменників), [[монофтонгізація|монофтонгізація дифтонгів]], розвиток [[протеза|протези]], [[спрощення груп приголосних у праслов'янській мові|спрощення в групах приголосних]], поява [[носові голосні в праслов'янській мові|носових голосних]]), перетворившись на універсальний фонетичний закон праслов'янської мови.
   
 
Дослідженнями займалися мовознавці [[Антуан Мейє|А. Мейе]], [[Півторак Григорій Петрович|Г. Півторак]], [[Бернштейн Самуїл Борисович|С. Бернштейн]] тощо. Останній зазначав, що тенденція до відкритого складу діяла як безумовний закон, що не знав винятків<ref>Бернштейн С.&nbsp;Б.&nbsp;Очерк сравнительной грамматики славянских языков.&nbsp;— М.,1961</ref>.
 
Дослідженнями займалися мовознавці [[Антуан Мейє|А. Мейе]], [[Півторак Григорій Петрович|Г. Півторак]], [[Бернштейн Самуїл Борисович|С. Бернштейн]] тощо. Останній зазначав, що тенденція до відкритого складу діяла як безумовний закон, що не знав винятків<ref>Бернштейн С.&nbsp;Б.&nbsp;Очерк сравнительной грамматики славянских языков.&nbsp;— М.,1961</ref>.
  +
  +
Дія закону припинилася після [[Редуковані голосні|занепаду редукованих]].
  +
  +
=== Субстрат? ===
  +
Висували припущення, що саме [[Субстрат (мовознавство)|субстрат]] спричинив закон відкритого складу, але ця гіпотеза не спирається на позитивні дані. Дію субстрату підтримує [[Таранець Валентин Григорович|В.Г. Таранець]].
  +
  +
== Суть ==
  +
  +
=== Зміна складоподілу ===
  +
{{Докладніше|Спрощення груп приголосних у праслов'янській мові}}
  +
У середині слова тенденцію до відкритого складу втілено в зміні складоподілу. Інколи могли виникати такі збіги приголосних, що суперечили законові відкритого складу, тому вони зазнавали ще додаткових змін:
  +
* *vĕs-slŏ → *vĕ-<u>ss</u>lŏ → *vĕ-slŏ →... [[Українська мова|укр]]. весло;
  +
* *māz-slŏ → *mā-<u>zs</u>lŏ → *mā-slŏ →... [[Українська мова|укр]]. масло;
  +
* *mĕt-tĕi̯ → *mĕ-<u>tt</u>ĕi̯ → *mĕ-stĕi̯ →... [[Українська мова|укр]]. мести;
  +
* *vĕd-tĕi̯ → *vĕ-<u>dt</u>ĕi̯ → *vĕ-stĕi̯ →... [[Українська мова|укр]]. вести;
  +
* *dād-sĕi̯ → *dā-<u>ds</u>ĕi̯ → *dā-sĕi̯ →... [[Українська мова|укр]]. даси;
  +
* *dād-mь → *dā-<u>dm</u>ь → *dā-mь →... [[Українська мова|укр]]. дам;
  +
* *sŭp-nŏs → *sŭp-nŭs → *sъp-nъs → *sъ-<u>pn</u>ъs → *sъ-nъ →... [[Українська мова|укр]]. сон;
  +
* *rād-nŏ → *rā-<u>dn</u>ŏ → *rā-nŏ →... [[Українська мова|укр]]. рано;
  +
* *tĕp-tĕi̯ → *tĕ-<u>pt</u>ĕi̯ → *tĕ-tĕi̯ →... [[Староцерковнослов'янська мова|стсл]]. тєти;
  +
* *grĕb-tĕi̯ → *grĕ-<u>bt</u>ĕi̯ → *grĕ-tĕi̯ →... [[Староцерковнослов'янська мова|стсл]]. грєти;
  +
* *lĕk-tā-tĕi̯ → *lĕ-<u>kt</u>ā-tĕi̯ → *lĕ-tā-tĕi̯ →... [[Українська мова|укр]]. літати;
  +
* *dъb-nŏ → *dъ-<u>bn</u>ŏ → *dъ-nŏ →... [[Українська мова|укр]]. дно;
  +
* *ŏb-vŏl-kŏ → *ŏ-<u>bv</u>ŏl-kŏ → *ŏ-bŏl-kŏ →... [[Українська мова|укр]]. оболоко «хмара»;
  +
* *ŏp-sā → *ŏ-<u>ps</u>ā → *ŏ-sā →... [[Українська мова|укр]]. оса.
  +
Так само варто зазначити перехід звукосполук [tl], [dl] у [l]:
  +
* *sād-lŏ → *sā-<u>dl</u>ŏ → *sā-lŏ →... [[Українська мова|укр]]. сало;
  +
* *plĕt-lъ → *plĕ-<u>tl</u>ъ → *plĕ-lъ →... [[Українська мова|укр]]. плів (← плѣлъ).
  +
  +
=== Утрата кінцевих приголосних ===
  +
{{Докладніше|Відпадіння прикінцевих приголосних}}
  +
Якщо закритий склад був у кінці слова, то розкрити його було можна було, відкинувши кінцеві приголосні:
  +
* *matēr → *matē →... [[Українська мова|укр]]. мати;
  +
* *krajęs → *kraję →... [[Українська мова|укр]]. край;
  +
* *nebos → *nebo →... [[Українська мова|укр]]. небо;
  +
* *tŏd → *tŏ → [[Українська мова|укр]]. те.
  +
* *sūnŭn → *sūnŭ → synъ →... [[Українська мова|укр]]. син.
  +
  +
=== Поява протези ===
  +
{{Докладніше|Протетичні звуки в праслов'янській мові}}
  +
[[Протеза|Протетичні звуки]] з'явилися в положення [[зіяння]]:
  +
* Протетичний [i̯] виникав перед [ĕ], [ä], [ь], [ā]:
  +
** *ĕsmь → i̯ĕsmь;
  +
** *ädtĕi̯ → *i̯ädtĕi̯;
  +
** *ьz → *i̯ьz;
  +
** *āgnĕn → *i̯āgnĕn
  +
* Протетичний [u̯] виникав перед [ъ], [у], зовсім рідко перед [ā]:
  +
** *ъn → *u̯ъn;
  +
** *ydrā → *u̯ydrā;
  +
** *ātrā → u̯ātrā.
  +
  +
=== Поява носових голосних ===
  +
{{Докладніше|Носові голосні в праслов'янській мові}}
  +
Відповідно до закону відкритого складу дифтонгічні сполуки голосних iз носовими сонорними [[Зубний носовий приголосний|[n]]] і [[Губно-губний носовий приголосний|[m]]] у закритім складі переходили в [[носові голосні]]. Якщо до сполучення входив голосний переднього ряду, то утворювався ''*ę'', якщо непереднього ряду&nbsp;— ''*ǫ'':
  +
* *pōmṇ<sub>1</sub>tĭs → *pōmĭntĭs → *pamьntь → *pamęntь →… [[Українська мова|укр]]. пам'ять;
  +
* *sĕn → *sę →… [[Українська мова|укр]]. ся;
  +
* *dĕsьntь → *dĕsętь →… [[Українська мова|укр]]. десять;
  +
* *rŏnkā → *rǫkā →… [[Українська мова|укр]]. рука;
  +
* *dъnbъ → *dǫbъ →… [[Українська мова|укр]]. дуб.
  +
* *dʰṃ<sub>2</sub>tēi̯ → *dʰŭmtēi̯ → *dŭntēi̯ → *dъnti → *dǫti →… [[Українська мова|укр]]. дути.
  +
  +
=== Монофтонгізація дифтонгів ===
  +
{{Докладніше|Монофтонгізація дифтонгів у праслов'янській мові}}
  +
Тенденція до відкритого складу закономірно спричинила й [[Монофтонгізація|монофтонгізацію]] – зникнення дифтонгічних сполук, що суперечать законові:
  +
* Монофтонгізація [ĕi̯], [ŏi̯], [ĕu̯], [ŏu̯]:
  +
** *ĕi̯tĕi̯ → *ītī →... [[Українська мова|укр]]. іти;
  +
** *pĕi̯sātĕi̯ → *pīsātī →... [[Українська мова|укр]]. писати;
  +
** *snŏi̯gъ → *sně<sub>2</sub>gъ →... [[Українська мова|укр]]. сніг;
  +
** *kvŏi̯tъ → *kvě<sub>2</sub>tъ →... [[Українська мова|укр]]. квіт/цвіт;
  +
** *ŏrbŏi̯ → *ŏrbī;
  +
** *ĕi̯dŏi̯ → *īdī →... [[Українська мова|укр]]. іди;
  +
** *mŏi̯ → *mī, *tŏi̯ → *tī, *sŏi̯ → *sī;
  +
** *slŏu̯š'ātĕi̯ → *slūš'ātī →... [[Українська мова|укр]]. слухати;
  +
** *dŏu̯š'ā → *dūš'ā →... [[Українська мова|укр]]. душа;
  +
** *blĕu̯dŏ → *bjūdŏ → *bl'ūdŏ →... [[Українська мова|укр]]. блюдо;
  +
** *lĕu̯bītĕi̯ → *ljūbītī → *l'ūbītī →... [[Українська мова|укр]]. любити.
  +
  +
=== Метатеза плавних ===
  +
{{Докладніше|Метатеза плавних у слов'янських мовах}}
  +
Закон відкритого складу також спричинив фонетичну зміну, що полягала в усуненні праслов'янських [[Дифтонг|дифтонгічних]] сполучень голосних із [[Плавні приголосні|плавними приголосними]]. У більшості мов цю метатезу здійснено шляхом перестановки складів:
  +
* *gŏrdъ →... *g<sup>ъ</sup>rŏdъ →... [[Українська мова|укр]]. город, [[Болгарська мова|болг]]. град, [[Польська мова|поль]]. gród.
  +
* *gŏlva →... *g<sup>ъ</sup>lŏva →... [[Українська мова|укр]]. голова, [[Болгарська мова|болг]]. глава, [[Польська мова|поль]]. głowa;
  +
* *bĕrza →... *b<sup>ъ</sup>rĕza →... [[Українська мова|укр]]. береза, [[Болгарська мова|болг]]. бреза, [[Польська мова|поль]]. brzoza;
  +
* *pĕlva →... *p<sup>ъ</sup>lĕva →... [[Українська мова|укр]]. полова, [[Болгарська мова|болг]]. плява, [[Польська мова|поль]]. plewa.
  +
  +
== Наслідки ==
  +
  +
=== Друге пом'якшення задньоязикових ===
  +
{{Докладніше|Друга палаталізація}}
  +
Унаслідок монофтонгізації могли виникнути ситуації, коли [[Задньоязиковий приголосний|задньоязикові]] [[Глухий м'якопіднебінний проривний|[k]]], [[Дзвінкий м'якопіднебінний проривний|[g]]], [[Глухий м'якопіднебінний фрикативний|[x]]] знов опинились у положенні перед голосними переднього ряду. Тому активізувався процес, відомий як «<nowiki/>[[друга палаталізація]]<nowiki/>», коли [k] і [g] змінилися в [[Африкат|африкати]] [[Глухий ясенний африкат|[c]]] і [[Дзвінкий ясенний африкат|[dz]]] відповідно. У тих діалектах праслов'янської мови, які в подальшому лягли в основу західнослов'янських мов, замість [x] з'явився звук [[Глухий заясенний фрикативний|[š]]], в інших – [[Глухий ясенний фрикативний|[s]]]:
  +
* *kŏi̯nā → *kě<sub>2</sub>nā → *cě<sub>2</sub>nā →... [[Українська мова|укр]]. ціна;
  +
* *хŏi̯dъ → *хě<sub>2</sub>dъ → *sě<sub>2</sub>dъ;
  +
* *gŏi̯lŏ → *gě<sub>2</sub>lŏ → *dzě<sub>2</sub>lŏ.
   
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
Рядок 12: Рядок 105:
 
* [[Квантитативне вирівнювання голосних]]
 
* [[Квантитативне вирівнювання голосних]]
 
* [[Метатеза плавних у слов'янських мовах]]
 
* [[Метатеза плавних у слов'янських мовах]]
* [[Тенденція до зростаючої звучності]]
+
* [[Тенденція до висхідної артикуляції]]
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 18: Рядок 111:
   
 
== Література ==
 
== Література ==
  +
* {{Книга|сторінки=48-54|автор=А.И. Изотов|назва=Старославянский язык в сравнительно-историческом освещении: Учебное пособие|ISBN=978-5-91172-025-2|рік=2010|видавництво=Азбуковник|місце=Москва|ББК=81-922}}
 
* Супрун А. Е., Скорвид С.&nbsp;С.&nbsp;Славянские языки // Языки мира: Славянские языки. М., 2005.
 
* Супрун А. Е., Скорвид С.&nbsp;С.&nbsp;Славянские языки // Языки мира: Славянские языки. М., 2005.
  +
{{Праслов'янська мова}}
 
 
[[Категорія:Історія української мови]]
 
[[Категорія:Історія української мови]]
 
[[Категорія:Історія мов]]
 
[[Категорія:Історія мов]]

Поточна версія на 16:50, 19 вересня 2019

Закон відкритого складу — фонетичний закон у праслов'янській мові, згідно з яким закритий склад не міг існувати, тому мусив так чи так перетворитись у відкритий, a звуки в межах складу розташувалися за принципом висхідної звучності із голосним чи [р], [л] у кінці або ж склад містив один складотворчий сонант[1].

ІсторіяРедагувати

Загальний описРедагувати

Тенденція до відкритого складу виникла в спільнослов'янській мові ще в ранній період її розвитку. Вона проявилася в зміні складотворчих сонантів [r], [l], [n], [m] і перетвореннях давніх сполучень із [j]. Однак тоді цей процес не набув значення загального закону. Пізніше він охопив усі зміни, пов'язані зі структурою складу (переміщення приголосних на межі складу, втрата кінцевого приголосного в слові (що, зокрема, призвела до нерозрізнення форм називного і знахідного відмінків у деяких іменників), монофтонгізація дифтонгів, розвиток протези, спрощення в групах приголосних, поява носових голосних), перетворившись на універсальний фонетичний закон праслов'янської мови.

Дослідженнями займалися мовознавці А. Мейе, Г. Півторак, С. Бернштейн тощо. Останній зазначав, що тенденція до відкритого складу діяла як безумовний закон, що не знав винятків[2].

Дія закону припинилася після занепаду редукованих.

Субстрат?Редагувати

Висували припущення, що саме субстрат спричинив закон відкритого складу, але ця гіпотеза не спирається на позитивні дані. Дію субстрату підтримує В.Г. Таранець.

СутьРедагувати

Зміна складоподілуРедагувати

У середині слова тенденцію до відкритого складу втілено в зміні складоподілу. Інколи могли виникати такі збіги приголосних, що суперечили законові відкритого складу, тому вони зазнавали ще додаткових змін:

  • *vĕs-slŏ → *vĕ-sslŏ → *vĕ-slŏ →... укр. весло;
  • *māz-slŏ → *mā-zslŏ → *mā-slŏ →... укр. масло;
  • *mĕt-tĕi̯ → *mĕ-ttĕi̯ → *mĕ-stĕi̯ →... укр. мести;
  • *vĕd-tĕi̯ → *vĕ-dtĕi̯ → *vĕ-stĕi̯ →... укр. вести;
  • *dād-sĕi̯ → *dā-dsĕi̯ → *dā-sĕi̯ →... укр. даси;
  • *dād-mь → *dā-dmь → *dā-mь →... укр. дам;
  • *sŭp-nŏs → *sŭp-nŭs → *sъp-nъs → *sъ-pnъs → *sъ-nъ →... укр. сон;
  • *rād-nŏ → *rā-dnŏ → *rā-nŏ →... укр. рано;
  • *tĕp-tĕi̯ → *tĕ-ptĕi̯ → *tĕ-tĕi̯ →... стсл. тєти;
  • *grĕb-tĕi̯ → *grĕ-btĕi̯ → *grĕ-tĕi̯ →... стсл. грєти;
  • *lĕk-tā-tĕi̯ → *lĕ-ktā-tĕi̯ → *lĕ-tā-tĕi̯ →... укр. літати;
  • *dъb-nŏ → *dъ-bnŏ → *dъ-nŏ →... укр. дно;
  • *ŏb-vŏl-kŏ → *ŏ-bvŏl-kŏ → *ŏ-bŏl-kŏ →... укр. оболоко «хмара»;
  • *ŏp-sā → *ŏ-psā → *ŏ-sā →... укр. оса.

Так само варто зазначити перехід звукосполук [tl], [dl] у [l]:

  • *sād-lŏ → *sā-dlŏ → *sā-lŏ →... укр. сало;
  • *plĕt-lъ → *plĕ-tlъ → *plĕ-lъ →... укр. плів (← плѣлъ).

Утрата кінцевих приголоснихРедагувати

Якщо закритий склад був у кінці слова, то розкрити його було можна було, відкинувши кінцеві приголосні:

  • *matēr → *matē →... укр. мати;
  • *krajęs → *kraję →... укр. край;
  • *nebos → *nebo →... укр. небо;
  • *tŏd → *tŏ → укр. те.
  • *sūnŭn → *sūnŭ → synъ →... укр. син.

Поява протезиРедагувати

Протетичні звуки з'явилися в положення зіяння:

  • Протетичний [i̯] виникав перед [ĕ], [ä], [ь], [ā]:
    • *ĕsmь → i̯ĕsmь;
    • *ädtĕi̯ → *i̯ädtĕi̯;
    • *ьz → *i̯ьz;
    • *āgnĕn → *i̯āgnĕn
  • Протетичний [u̯] виникав перед [ъ], [у], зовсім рідко перед [ā]:
    • *ъn → *u̯ъn;
    • *ydrā → *u̯ydrā;
    • *ātrā → u̯ātrā.

Поява носових голоснихРедагувати

Відповідно до закону відкритого складу дифтонгічні сполуки голосних iз носовими сонорними [n] і [m] у закритім складі переходили в носові голосні. Якщо до сполучення входив голосний переднього ряду, то утворювався , якщо непереднього ряду — :

  • *pōmṇ1tĭs → *pōmĭntĭs → *pamьntь → *pamęntь →… укр. пам'ять;
  • *sĕn → *sę →… укр. ся;
  • *dĕsьntь → *dĕsętь →… укр. десять;
  • *rŏnkā → *rǫkā →… укр. рука;
  • *dъnbъ → *dǫbъ →… укр. дуб.
  • *dʰṃ2tēi̯ → *dʰŭmtēi̯ → *dŭntēi̯ → *dъnti → *dǫti →… укр. дути.

Монофтонгізація дифтонгівРедагувати

Тенденція до відкритого складу закономірно спричинила й монофтонгізацію – зникнення дифтонгічних сполук, що суперечать законові:

  • Монофтонгізація [ĕi̯], [ŏi̯], [ĕu̯], [ŏu̯]:
    • *ĕi̯tĕi̯ → *ītī →... укр. іти;
    • *pĕi̯sātĕi̯ → *pīsātī →... укр. писати;
    • *snŏi̯gъ → *sně2gъ →... укр. сніг;
    • *kvŏi̯tъ → *kvě2tъ →... укр. квіт/цвіт;
    • *ŏrbŏi̯ → *ŏrbī;
    • *ĕi̯dŏi̯ → *īdī →... укр. іди;
    • *mŏi̯ → *mī, *tŏi̯ → *tī, *sŏi̯ → *sī;
    • *slŏu̯š'ātĕi̯ → *slūš'ātī →... укр. слухати;
    • *dŏu̯š'ā → *dūš'ā →... укр. душа;
    • *blĕu̯dŏ → *bjūdŏ → *bl'ūdŏ →... укр. блюдо;
    • *lĕu̯bītĕi̯ → *ljūbītī → *l'ūbītī →... укр. любити.

Метатеза плавнихРедагувати

Закон відкритого складу також спричинив фонетичну зміну, що полягала в усуненні праслов'янських дифтонгічних сполучень голосних із плавними приголосними. У більшості мов цю метатезу здійснено шляхом перестановки складів:

НаслідкиРедагувати

Друге пом'якшення задньоязиковихРедагувати

Унаслідок монофтонгізації могли виникнути ситуації, коли задньоязикові [k], [g], [x] знов опинились у положенні перед голосними переднього ряду. Тому активізувався процес, відомий як «друга палаталізація», коли [k] і [g] змінилися в африкати [c] і [dz] відповідно. У тих діалектах праслов'янської мови, які в подальшому лягли в основу західнослов'янських мов, замість [x] з'явився звук [š], в інших – [s]:

  • *kŏi̯nā → *kě2nā → *cě2nā →... укр. ціна;
  • *хŏi̯dъ → *хě2dъ → *sě2dъ;
  • *gŏi̯lŏ → *gě2lŏ → *dzě2lŏ.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Крижанівська О. І. Історія української мови: Історична фонетика. Історична граматика: навч.посіб./О. І. Крижанівська. — К.:ВЦ «Академія»,2010. — 248с.
  2. Бернштейн С. Б. Очерк сравнительной грамматики славянских языков. — М.,1961

ЛітератураРедагувати

  • А.И. Изотов. Старославянский язык в сравнительно-историческом освещении: Учебное пособие. — Москва : Азбуковник, 2010. — С. 48-54. — ISBN 978-5-91172-025-2.
  • Супрун А. Е., Скорвид С. С. Славянские языки // Языки мира: Славянские языки. М., 2005.