Перегляд вихідного коду сторінки Закарпатська область

{{Область
 | прапор          = Flag of Transcarpathian Oblast.svg
 | опис прапора    = Прапор Закарпатської області
 | герб            = Karpatska Ukraina-2 COA.svg
 | опис герба      = Герб Закарпатської області
 | розташування    = Zakarpattia in Ukraine.svg
 | назва           = Закарпатська
 | прізвисько      = [[Закарпаття]]
 | утворена        = [[22 січня]] [[1946]] року
 | код КОАТУУ      = 21000
 | населення       = {{Населення областей України|Закарпатська}}
 | площа           = 12777
 | густота         = {{rnd|{{НОУ/2|Закарпатська}}/12777|1}}
 | код області     = 31
 | центр           = [[Ужгород]]
 | райони          = 13
 | МОЗ             = 5
 | МРЗ             = 6
 | міські райони   = 
 | смт             = 19
 | селища          = 
 | села            = 579
 | селищні ради    = 19
 | сільські ради   = 307
 | номери автомобілів= AO, KO
 | домен           = uzhgorod.ua, uz.ua
 | веб-сторінка    = [http://www.carpathia.gov.ua/ Закарпатська ОДА] [http://zakarpat-rada.gov.ua/ Закарпатська обласна рада]
 | адреса          = 88008, Ужгород, пл. Народна, 4
 | голова ОДА      = [[Бондаренко Ігор Самійлович]]<ref>{{УПУ|492/2019|5 липня 2019|Про призначення І.Бондаренка головою Закарпатської обласної державної адміністрації|link=https://www.president.gov.ua/documents/4922019-27929}}</ref>
 | рада            = [[Закарпатська обласна рада]]
 | голова          = [[Рівіс Михайло Михайлович]]
 | мапа            = Zakarpattia regions.svg
}}

'''Закарпа́тська о́бласть'''&nbsp;— [[Область (адміністративна одиниця)|область]] на південному заході [[Україна|України]] в межах західної частини [[Українські Карпати|Українських Карпат]] та [[Закарпатська низовина|Закарпатської низовини]]. На півночі межує з [[Львівська область|Львівською]], на сході з [[Івано-Франківська область|Івано-Франківською]] областями [[Україна|України]]. На півдні з [[Румунія|Румунією]], на південному заході з [[Угорщина|Угорщиною]], на заході зі [[Словаччина|Словаччиною]], на північному заході з [[Польща|Польщею]]. Обласний центр&nbsp;— [[Ужгород]].

== Історія ==

=== Хроніка державної приналежності Закарпаття ===
Увесь історичний шлях Закарпаття&nbsp;— від найдавніших часів і до наших днів&nbsp;— можна поділити на кілька періодів:

* [[9 століття|IX&nbsp;ст.]]&nbsp;— Слов'янське князівство [[білі хорвати|білих хорватів]] під проводом князя [[Князь Лаборець|Лаборця]];
* [[11 століття|XI]]—[[16 століття|XVI]] ст.&nbsp;— [[Угорське королівство]];
* кінець [[13 століття|XIII ст]].&nbsp;— початок [[14 століття|XIV]] ст.&nbsp;— середня частина Закарпаття у складі [[Галицько-Волинське князівство|Галицько-Волинського князівства]];
* [[17 століття|XVI]] ст. до [[1867]]&nbsp;р.&nbsp;— Західна частина&nbsp;— Угорське королівство, у складі Австрійської монархії див.([[Австрійська імперія]]); Східна частина до VII&nbsp;ст.&nbsp;— як частина [[Трансільванське князівство|Трансільванського князівства]] [[Османська імперія|Османської імперії]] зі сплатою данини;
* [[1867]]–[[1918]]&nbsp;рр.&nbsp;— [[Австро-Угорщина]];
* [[1919]]&nbsp;р.&nbsp;— [[Угорська Республіка Рад]];
* [[1919]]–[[1939]]&nbsp;рр.&nbsp;— [[Перша Чехословацька Республіка|Чехословацька республіка]];
* [[1939]]&nbsp;р.&nbsp;— [[Карпатська Україна]];
* [[1939]]–[[1944]]&nbsp;рр.&nbsp;— [[Закарпатське губернаторство]];
* [[1944]]–[[1945]]&nbsp;рр.&nbsp;— [[Закарпатська Україна (1944—1946)|Закарпатська Україна]];
* [[1945]]–[[1991]]&nbsp;рр.&nbsp;— [[Українська Радянська Соціалістична Республіка]];
* з [[1991]]&nbsp;р.&nbsp;— [[Україна]].

Перша згадка про життя людей на території Закарпаття відноситься до періоду раннього [[палеоліт]]у (близько 500 тис. років до н.&nbsp;е.). Сюди під тиском римлян з долин [[Серет (притока Дунаю)|Серета]] і [[Прут]]а переселилися карпи&nbsp;— одне з фракійських племен. За думкою багатьох вчених від назви цього племені і отримали назву гори [[Карпати]].
Історія Закарпаття є складовою частиною історії [[Україна|України]], але має цілий ряд особливостей, які позначилися на економічному, політичному та етнічному розвитку краю.

Займаючи важливе географічне положення на південних схилах Українських Карпат, Закарпаття, що в різні часи мало назву «Угорська Русь», «Карпатська Русь», «[[Руська Крайна]]», «Подкарпатська Русь», «[[Карпатська Україна]]», «Закарпатська Україна», а з 22 січня [[1946]] року&nbsp;— Закарпатська область у складі [[УРСР]]<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3а-01 Указ Президії Верховної Ради УРСР від 22.01.1946 «Про утворення Закарпатської області в складі Української РСР»]</ref>, давніх часів було своєрідним містком між Сходом і Заходом.

Минуле Закарпаття нерозривно пов'язане з південними слов'янами. Археологічні джерела засвідчують, що вже в стародавні часи його населення мало високу матеріальну і духовну культуру, генетично спільну з культурою племен [[хорвати|хорватів]], [[серби|сербів]], [[словенці]]в, де в І тисячолітті н.&nbsp;е. відбувався інтенсивний процес формування південного слов'янства.

Важливою подією в історії Закарпаття було входження його в IX—XI століттях до активної сфери впливу потужної слов'янської держави&nbsp;— [[Київська Русь|Київської Русі]], яка на той час мала високу матеріальну і духовну культуру.

Відірвана з кінця [[10 століття]] від слов'янства, Підкарпатська Русь до середини XX століття входила до складу [[Угорське королівство|Угорського королівства]], [[Австро-Угорщина|Австрійської Габсбурзької монархії]], [[Чехословаччина|Чехословацької республіки]], Хортистської [[Угорщина|Угорщини]], але, зберігаючи етноніми «русь», «русини», ніколи не втрачало своєї слов'янської сутності.

[[Файл:Історичні жупи Закарпаття.gif|thumb|Історичні жупи Закарпаття]]

Територія Підкарпатська Русь складалася з вісьмох комітатів Угорщини&nbsp;— [[Берег (комітат)|Берег]], [[Мармарош (комітат)|Мармарош]], [[Унґ]], [[Угоча]], [[Земплін (комітат)|Земплин]], [[Комітат Шарош|Шаріш]], [[Спиш (комітат)|Спіж]] і [[Абауй-Торна|Абауйторна]].

Після розгрому [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]] в роки [[Перша світова війна|Першої світової війни]] (1914—1918) [[Підкарпатська Русь]] Ухвалою Всенародних Зборів 21.02.1919 прийняла рішення про злуку з [[Директорія Української Народної Республіки|Соборною Україною]]<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/n0003300-19 Ухвала Всенародних Зборів угорських українців 21 січня 1919 року]</ref>, якому не судилося збутися через військову агресію сусідніх держав, а тому на основі рішень [[Паризька мирна конференція 1919-1920|Паризької мирної конференції]], [[Сен-Жерменський мирний договір|Сен-Жерменського мирного договору]] в [[1919]] році і [[Тріанонський договір|Тріанонського договору]] в [[1920]] році Підкарпатська Русь одержала статус автономії у складі [[Чехословаччина|Чехословацької Республіки]].

Весною [[1939]] року, коли [[Адольф Гітлер|Гітлер]] розчленував Чехословаччину в результаті проведення двох арбітражів у [[Відень|Відні]], всі південні райони на той час вже Карпатської України, де проживала більшість угорського населення були віддані Угорщині (1,523 км² з населенням 173 233 осіб).

На початку [[1939]] року на території краю виникло нове державне утворення&nbsp;— Карпатська Україна, Сойм якої обрав першим її президентом о. [[Волошин Августин|Августина Волошина]]. Та [[15 березня]] [[1939]] року війська Гортистської Угорщини окупували територію всього краю і припинили існування цього державного утворення.

Після визволення краю [[Червона Армія|Червоною Армією]] в жовтні [[1944]] року в Закарпатті була проголошена самостійна держава&nbsp;— Закарпатська Україна зі своїм урядом&nbsp;— Народною Радою. Це державне утворення існувало лише до липня [[1945]] року, коли відбулося приєднання до [[УРСР]] на підставі рішення кремлівського апарату через прийняття Першим З'їздом народних комітетів Закарпатської України «Маніфесту про возз'єднання з Радянською Україною».

=== У складі незалежної України ===
На [[Всеукраїнський референдум 1991|Всеукраїнському референдумі 1991 року]] 78&nbsp;% населення Закарпаття висловилися за утворення на базі області самоврядної території у складі України. У 1992 році [[Закарпатська обласна рада]] прийняла рішення про визнання [[Русини (етнографічна група)|русинської національності]] та звернулась до [[Верховна Рада України|Верховної Ради України]] з проханням вирішити це питання на державному рівні.<ref>[http://lemko.org/rusyn/jewromist.html Деструктивний потенціал русинського руху на Закарпатті]&nbsp;— Карпатський Євроміст, №&nbsp;10 (64), 08.03.2003.</ref>

== Географія ==

[[Файл:Закарпатська область у 1961.jpg|міні|фізична мапа Закарпатської області (1961)]]

Закарпатська область розташована на крайньому південному заході України на південно-західних схилах і передгір'ях [[Українські Карпати|Українських Карпат]]. Майже дві третини території області займають Карпатські гори, решту&nbsp;— [[Закарпатська низовина|Притисянська низовина]]. На території області знаходиться найвища вершина Українських Карпат та України&nbsp;— г. [[Говерла]] (2061 м). На північному заході, заході і півдні область межує із чотирма країнами&nbsp;— [[Польща|Польщею]], [[Словаччина|Словаччиною]], [[Угорщина|Угорщиною]] та [[Румунія|Румунією]], а на північному і південному сході з [[Львівська область|Львівською]] та [[Івано-Франківська область|Івано-Франківською]] областями, являючись таким чином своєрідним вікном країни у Європу. За площею і населенням область невелика у масштабах країни. Її територія становить 12,8 тис. км², чисельність населення&nbsp;— 1251,1 тис. чоловік (на 01.01.04), або відповідно 2,1&nbsp;% і 2,6&nbsp;% території і населення України.

[[Файл:Zakarpatska-Oblast.JPG|міні|праворуч|300пкс|Яблуницький перевал на кордоні з Івано-Франківською областю, 931&nbsp;м над рівнем моря]]

Близько 80&nbsp;% території краю займають гори, що простягаються з північного заходу на південний схід. Це система хребтів та гірських масивів&nbsp;— [[Верховинський Вододільний хребет]], [[Ґорґани]], [[Свидівець]], [[Чорногора]], [[Полонинський хребет]], [[Гуцульські Альпи|Рахівський масив]], [[Вулканічний хребет]]. Чорногорський хребет включає в себе гору [[Говерла|Говерлу]], заввишки до 2061&nbsp;м, яка є найвищою точкою області та України. Закарпаття від інших регіонів відділяють [[Яблуницький перевал|Яблуницький]], [[Вишківський перевал|Вишківський]], [[Ужоцький перевал|Ужоцький]], [[Верецький перевал|Верецький]] та [[Воловецький перевал]]и з висотою від 931 до 1014 метрів над рівнем моря. На території області протікає 9429 річок і потоків. Найдовша річка&nbsp;— [[Тиса]], ліва притока [[Дунай|Дунаю]]. Її протяжність у межах області 240&nbsp;км. Найбільші притоки&nbsp;— [[Боржава (річка)|Боржава]], [[Ріка (річка)|Ріка]], [[Теребля (річка)|Теребля]], [[Тересва (річка)|Тересва]]. Наступні за величиною річки [[Латориця]] і [[Уж (притока Лаборцю)|Уж]], які впадають у річки [[Бодрог]] і [[Лаборець]]. В області 137 природних озер, в основному льодовикового та загатного походження, найбільше з них&nbsp;— [[Синевир]]. На території Закарпатської області поблизу села [[Ділове]] Рахівського району розташований географічний центр Європи.

==== Див. також: ====
* ''[[Річки Закарпатської області]]''
* ''[[Водоспади Закарпатської області]]''
* ''[[Внутрішні води Закарпатської області]]''

=== Крайні точки Закарпатської області ===
Захід: 22°9' східної довготи; 48°27' північної широти. с. [[Соломоново]] (1,5&nbsp;км від с. Соломоново, Ужгородського району)&nbsp;— найзахідніша точка [[Україна|України]].
Схід: 24°37' східної довготи; 48°4' північної широти. г. Чорна Гора, хребет Чорногора (12&nbsp;км від с. Луги, Рахівського району).
Північ: 22°35'східної довготи; 49°5'північної широти. с. [[Стужиця]], Великоберезнянського району, хребет Східні Бескиди (біосферний заповідник).
Південь: 24°18' східної довготи; 47°53' північної широти. район Довгорунської мармурової копальні (6&nbsp;км від с. Ділове Рахівського району).
Найбільша ширина (по прямій лінії) з півночі на південь&nbsp;— до 100 кілометрів.
Найбільша довжина (по прямій лінії) зі сходу на захід&nbsp;— близько 200 кілометрів.
Геометричний географічний центр Закарпаття розташований поблизу гори [[Кук (гора)|Кук]], у Свалявському районі.
[[Файл:НПП «Синевир» - 02 - Ведмідь бурий в центрі реабілітації.jpg|міні|[[Ведмідь бурий]] в центрі реабілітації [[Синевир (національний природний парк)|НПП «Синевир»]]]]
[[Файл:Ужгород. Набережная. Цветение сакуры.jpg|міні|Розквітла [[Японська вишня|сакура]] на набережній [[Ужгород]]а]]

=== Флора і фауна ===
[[Ліс]]и, які є найбільшим багатством краю, займають понад 50&nbsp;% території, різноманітні за породним складом залежно від вертикальної поясності. На [[Низовина|низовині]] ростуть [[дуб]]ово-[[граб]]ові ліси, у передгір'ях&nbsp;— [[дуб]]ові і [[дуб]]ово-[[бук]]ові, у [[гора]]х на висоті від 800—1000&nbsp;м над рівнем моря [[бук]]ові, [[хвойні]] ([[ялиця біла]], [[ялина]])&nbsp;— на висоті до 1300—1500 метрів. Довершують ландшафт [[Субальпійські луки|субальпійські]] та [[альпійські луки]]&nbsp;— [[полонина|полонини]].

В області взято на облік понад 2 тисячі видів флори, що відповідає 50&nbsp;% до загальної чисельності видів України. З них 237 видів флори занесені до додатків Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі, 22 види флори занесені до додатків Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES). Усього видів рослин занесених до Червоної книги України-263 екз., у тому числі 214 видів судинних рослин, 19 видів грибів, 7 видів водоростей, 23 види лишайників, а рослинних угруповань занесених до Зеленої книги України&nbsp;— 27. Найбільше різноманіття червонокнижних видів рослин зосереджено у басейні річки Тиса, де за даними наукових досліджень на облік взято 145 видів судинних рослин.

Загальна кількість видів тваринного світу в області становить понад 30 тис. видів фауни. На території області поширені як безхребетні, так і хребетні тварини. Серед безхребетних є представники понад 20 типів організмів, з яких більшість&nbsp;— найпростіші. Близько 400 видів хребетних тварин, ссавців&nbsp;— 80 видів, птахів&nbsp;— 287 видів, з яких 197 гніздуючих, 10 видів плазунів, 16 земноводних, 60 риб, 100 молюсків. Найпоширеніші види на Закарпатті: кріт, лисиця, вовк, заєць, білка, горностай, лісова куниця, дикий кабан, козуля, олень благородний. Із рідкісних видів слід відмітити лосося дунайського, стерлядь, пугача, беркута, завитушку альпійську, рись, видру. Зникаючі види&nbsp;— сичик-горобець, волохатий сич, кажани: великий та малий підковоноси, нічниці Бехштейна, ставкова, Наттерера, триколірна та інші. Збільшилась чисельність видів тваринного світу, занесених до Червоної книги України: глухаря, кота лісового, лелеки чорного та ведмедя бурого. У гніздовій орнітофауні з'явилися нові види&nbsp;— чернь чубата та білоока. Стабільним є стан популяції саламандри плямистої. У низинних районах у системі меліоративних каналів зберігся реліктовий вид риб&nbsp;— умбра Крамера.
[[Файл:Карпатський морозний ранок.jpg|міні|[[Карпатський біосферний заповідник]]]]
[[Файл:21-224-5054 NNP Synevyr RB 18.jpg|міні|[[Синевир (національний природний парк)|НПП «Синевир»]]]]
[[Файл:Долина нарцисів. Фото 3.jpg|міні|[[Долина нарцисів]]]]

=== Заповідні території ===

В [[Українські Карпати|Українських Карпатах]], які займають значну частину області, збережені найбільші в Європі ділянки пралісів. До найбільших та найцікавіших об'єктів природно-заповідного фонду України належить [[Карпатський біосферний заповідник]], створений постановою уряду України в [[1968]] році. Екосистеми заповідника віднесені до найцінніших на нашій планеті і з [[1993]] року входять до міжнародної мережі біосферних резерватів [[ЮНЕСКО]]. Загальна площа заповідника становить 53 630 га, налічує 6 відокремлених масивів: [[Чорногора|Чорногірський]] (найвища вершина г. Говерла), [[Мармароський масив|Мармароський]] (г. Піп Іван&nbsp;— 1940&nbsp;м н. р. м.), [[Свидівець|Свидовецький]] (г. [[Близниця|Близниці]] та [[Драгобрат (гора)|Драгобрат]]), [[Кузійський заповідний масив|Кузійський]], [[Угольсько-Широколужанський заповідний масив|Угольсько-Широколужанський]] (найбільший осередок [[бук|букових пралісів]] у Європі), «[[Долина нарцисів]]». Карпатський біосферний заповідник є одним з найбільших наукових та еколого-освітніх центрів Карпатського регіону. За визначні здобутки в збереженні природної, культурної та історичної спадщини [[Рада Європи]] вперше в [[Україна|Україні]] нагородила Карпатський біосферний заповідник Європейським дипломом.

[[Ужанський національний природний парк]] створений Указом Президента України від [[27 вересня]] [[1999]] року №&nbsp;1230/99. Парк розташований у північно-західній частині області і є невід'ємною складовою частиною єдиного у світі тристороннього польсько-словацько-українського Міжнародного [[Біосферний заповідник «Східні Карпати»|Заповідника «Східні Карпати»]], що підтверджено сертифікатом МАБ [[ЮНЕСКО]]. На території парку росте понад 200 видів цінних лікарських рослин, 40 з яких включено до [[Червона книга України|Червоної Книги України]].

Національний природний парк «[[Синевир (національний природний парк)|Синевир]]» створено [[1989]] року у верхів'ях річки [[Теребля (річка)|Тереблі]]. Тут на площі 40,4 тис. га збереглися праліси і високогірні луки, де охороняються близько 100 видів рідкісних та зникаючих рослин. У парку охороняються [[благородний олень]], [[бурий ведмідь]], [[рись]], [[глухар]], [[форель]], [[плямиста саламандра]].

Станом на 01.01.2011&nbsp;р. в Закарпатській області взято на облік 454 об'єкти природно-заповідного фонду загальною площею 171420,272 га, з них загальнодержавного значення&nbsp;— 34 об'єкти загальною площею 155609,51 га, місцевого значення&nbsp;— 416 об'єктів загальною площею 15810,762 га. Відсоток фактичної площі територій та об'єктів природно-заповідного фонду до загальної площі області становить 13,4&nbsp;%.

Розподіл територій та об'єктів [http://5ka.at.ua/load/ekologija/zberezhennja_bioriznomanittja_formuvannja_ekomerezhi_ta_rozvitok_prirodno_zapovidnogo_fondu_v_zakarpatskij_oblasti_regionalna_dopovid/18-1-0-10591 ПЗФ в Закарпатській області] за їхнім значенням, категоріями та типами станом на 01.01.2011&nbsp;р.

* 1. [[Біосферний заповідник|Біосферні заповідники]] (1 шт. на площі 58035,8га)
* 2. [[Національний природний парк|Національні природні парки]] (3 шт. на площі 87964,3 га)
* 3. [[Регіональний ландшафтний парк|Регіональні ландшафтні парки]] (2 шт. на площі 10330,66 га і 4631,2918 га)
* 4. [[Заказник]]и (64 шт. на площі 13255,5 га)
* 5. [[Пам'ятка природи|Пам'ятки природи]] (338 шт. на площі 659,67 га)
* 6. [[Заповідне урочище|Заповідні урочища]] (9 шт. на площі 881,3 га)
* 7. [[Ботанічний сад|Ботанічні сади]] (1 шт. на площі 86,41 га)
* 8. [[Дендрологічний парк|Дендрологічні парки]] (4 шт. на площі 37,9 га)
* 9. [[Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва|Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва]] (33 шт. на площі 168,732 га)

[[Файл:Chornogora vechir.jpg|міні|[[Чорногора]] на початку березня]]

=== Клімат ===
У Закарпатті панує [[помірно континентальний клімат]]. Улітку середня температура повітря становить +21&nbsp;°C, а взимку −4&nbsp;°C. У краї виявлено понад 360 родовищ та джерел цілющих природних мінеральних вод. Рельєф, географічне розташування, ліси, мінеральні води, помірно континентальний клімат, багатовікові традиції та самобутня культура багатонаціонального населення краю у комплексі створюють унікальний рекреаційний і соціальний потенціал, на основі якого існує і має перспективу поступового розвитку санаторно-оздоровчий комплекс світового рівня.
[[Файл:Cervene vino1.jpg|міні|Фестиваль «Червене Вино» в [[Мукачево|Мукачеві]]]]

== Адміністративно-територіальний устрій ==
{{main|Адміністративний устрій Закарпатської області}}

[[Файл:Holding tight, during the bikers parade in Uzhgorod, Ukrain (9453646514).jpg|міні|Парад [[Байкери (субкультура)|байкерів]] в Ужгороді]]

=== Загальна інформація ===
Адміністративний центр області&nbsp;— місто [[Ужгород]].

У складі області:
* районів&nbsp;— 13;
* населених пунктів&nbsp;— 609, в тому числі:
** міського типу&nbsp;— 30, в тому числі:
*** міст&nbsp;— 11, в тому числі:
**** міст обласного значення&nbsp;— 5;
**** міст районного значення&nbsp;— 6;
*** селищ міського типу&nbsp;— 19;
** сільського типу&nbsp;— 579, в тому числі:
*** сіл&nbsp;— 579;
*** селищ&nbsp;— 0.

У системі місцевого самоврядування:
* районних рад&nbsp;— 13;
* міських рад&nbsp;— 11;
* селищних рад&nbsp;— 19;
* сільських рад&nbsp;— 307.

=== Райони ===
{|class="standard unsortable" style="text-align:left"
! align="center" | №
! align="center" | Район
! align="center" | Адм. центр
! align="center" | Адм. устрій
|-
| align=center | 1
| [[Берегівський район|Берегівський]]
| м. [[Берегове]]
| [[Адміністративний устрій Берегівського району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 2
| [[Великоберезнянський район|Великоберезнянський]]
| смт [[Великий Березний]]
| [[Адміністративний устрій Великоберезнянського району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 3
| [[Виноградівський район|Виноградівський]]
| м. [[Виноградів]]
| [[Адміністративний устрій Виноградівського району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 4
| [[Воловецький район|Воловецький]]
| смт [[Воловець]]
| [[Адміністративний устрій Воловецького району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 5
| [[Іршавський район|Іршавський]]
| м. [[Іршава]]
| [[Адміністративний устрій Іршавського району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 6
| [[Міжгірський район|Міжгірський]]
| смт [[Міжгір'я (смт)|Міжгір'я]]
| [[Адміністративний устрій Міжгірського району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 7
| [[Мукачівський район|Мукачівський]]
| м. [[Мукачево]]
| [[Адміністративний устрій Мукачівського району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 8
| [[Перечинський район|Перечинський]]
| м. [[Перечин]]
| [[Адміністративний устрій Перечинського району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 9
| [[Рахівський район|Рахівський]]
| м. [[Рахів]]
| [[Адміністративний устрій Рахівського району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 10
| [[Свалявський район|Свалявський]]
| м. [[Свалява]]
| [[Адміністративний устрій Свалявського району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 11
| [[Тячівський район|Тячівський]]
| м. [[Тячів]]
| [[Адміністративний устрій Тячівського району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 12
| [[Ужгородський район|Ужгородський]]
| м. [[Ужгород]]
| [[Адміністративний устрій Ужгородського району|Адм. устрій]]
|-
| align=center | 13
| [[Хустський район|Хустський]]
| м. [[Хуст]]
| [[Адміністративний устрій Хустського району|Адм. устрій]]
|}

=== Міста обласного значення ===
* [[Берегове]]
* [[Мукачеве]]
* [[Ужгород]]
* [[Хуст]]
* [[Чоп]]

=== Міста районного значення ===
{| class="standard" style="text-align:left"
|-
! align="center" | №
! align="center" | Місто
! align="center" | Входження
|-
| align="center"| 1
| [[Виноградів]]
| [[Виноградівський район]]
|-
| align="center"| 2
| [[Іршава]]
| [[Іршавський район]]
|-
| align="center"| 3
| [[Перечин]]
| [[Перечинський район]]
|-
| align="center"| 4
| [[Рахів]]
| [[Рахівський район]]
|-
| align="center"| 5
| [[Свалява]]
| [[Свалявський район]]
|-
| align="center"| 6
| [[Тячів]]
| [[Тячівський район]]
|}

=== Зміни адміністративно-територіального устрою ===
{{main|Адміністративний устрій Закарпатської області#Історія}}

== Демографія ==
{{main|Населення Закарпатської області}}
[[Файл:Zakarpat2001languages.PNG|міні|праворуч|300пкс|Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001&nbsp;р.]]
Закарпаття посідає [[Список регіонів України за чисельністю населення|17-те місце]] серед регіонів України за чисельністю населення. На [[1 січня]] [[2010]]&nbsp;р. в області проживало, за попередніми даними, 1244,8 тис. осіб. У загальній чисельності населення України на область припадає 2,6&nbsp;%. Серед інших регіонів меншими по чисельності, за даними Всеукраїнського перепису населення є Волинська (1066,6), Кіровоградська (1128,7), Рівненська (1173,1), Тернопільська (1142,0), Херсонська (1173,7), Чернівецька (922,7) тис.осіб.

Чисельність населення області за 50 років змінювалася по-різному. Значне її збільшення спостерігалось у 1950-60 роках, коли природний приріст населення становив у середньому 13,6 тис. осіб. Упродовж наступних років збільшення продовжувалося, проте вже простежувалася тенденція до зменшення загального приросту.

У [[1995]] році на Закарпатті вперше зафіксовано зменшення чисельності населення, яке за 7 років склало 30,4 тис. осіб. Скорочення чисельності населення відбулося за рахунок міських жителів&nbsp;— на 47,1 тис., в той час як у сільській місцевості чисельність населення за цей період збільшилася на 16,7 тис. осіб. За інформацією прес-служби Міністерства юстиції України у 2008 році народжуваність в області вперше перевищила смертність<ref>{{Cite web |url=http://www.minjust.gov.ua/0/18348/ |title=Міністерство юстиції України |accessdate=8 серпень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090808015000/http://www.minjust.gov.ua/0/18348/ |archivedate=8 серпень 2009 |deadurl=yes }}</ref>. У першому кварталі 2009&nbsp;р. це перевищення склало 2&nbsp;%<ref>{{Cite web |url=http://minjust.gov.ua/0/21042 |title=Міністерство юстиції України |accessdate=3 липень 2009 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090706052103/http://minjust.gov.ua/0/21042 |archivedate=6 липень 2009 |deadurl=yes }}</ref>, у другому&nbsp;— 7&nbsp;%, за підсумками 2010 року&nbsp;— 19&nbsp;%<ref>[http://health.unian.net/ukr/detail/216874]</ref>.

Переважна більшість жителів області&nbsp;— 62,9&nbsp;% проживає в сільській місцевості. Чисельність населення одного села на Закарпатті в середньому становить 1,4 тисячі осіб (середній показник в Україні&nbsp;— 0,7 тис.).
Найбільшим за чисельністю населення не тільки в області, а і в Україні є Тячівський район, на території якого проживає 13,7&nbsp;% мешканців краю. Найменший&nbsp;— Воловецький район, чисельність якого становить 2,1&nbsp;% загальнообласної.

П'ята частина населення проживає в 192 населених пунктах області, які мають статус гірських. Область є багатонаціональною. Основним і корінним населенням є [[українці]] (80.5&nbsp;%) . Проживають також [[угорці]] (12.1&nbsp;%), [[румуни]] (2.6&nbsp;%), [[росіяни]] (2.5&nbsp;%), [[цигани]] (1.1&nbsp;%), [[словаки]] (0.5&nbsp;%), [[німці]] (0.3&nbsp;%), всього понад 30 національностей.

Національний склад населення Закарпатської області станом на 2001 рік<ref name="dem1">[http://2001.ukrcensus.gov.ua/results/general/nationality/zakarpatia/ Про кількість та склад населення Закарпатської області за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 року]</ref>

{| class="standard unsortable" style="text-align:right"
|+
! align="center" |№
! align="center" |Національність
! align="center" |Кількість осіб
! align="center" |%
|-----
| 1
| align="left" | [[Українці]]
| 1 010 127
| 80,51&nbsp;%
|-----
| 2
| align="left" | [[Угорці]]
| 151 516
| 12,08&nbsp;%
|-----
| 3
| align="left" | [[Румуни]]
| 32 152
| 2,56&nbsp;%
|-----
| 4
| align="left" | [[Росіяни]]
| 30 993
| 2,47&nbsp;%
|-----
| 5
| align="left" | [[Цигани]]
| 14 004
| 1,12&nbsp;%
|-----
| 6
| align="left" | [[Словаки]]
| 5 695
| 0,45&nbsp;%
|-----
| 7
| align="left" | [[Німці]]
| 3 582
| 0,29&nbsp;%
|-----
| 8
| align="left" | [[Білоруси]]
| 1 540
| 0,12&nbsp;%
|-----
| 9
| align="left" | [[Євреї]]
| 565
| 0,05&nbsp;%
|-----
| 10
| align="left" | [[Поляки]]
| 518
| 0,04&nbsp;%
|-----
| 11
| align="left" | Інші
| 3 922
| 0,31&nbsp;%
|-----
|
| align="left" | Разом
| 1 254 614
| 100,00&nbsp;%
|+
|}
{{-}}
{| class="standard sortable"
|+ Національний склад населення районів Закарпаття за переписом 2001 року<ref name="karpatalja">[http://konyvbirodalom.at.ua/term_tud/Molnar_Jozsef_-_Karpatalja_nepessege.pdf Molnár József&nbsp;— Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005)]</ref>
! ||населення||українці||угорці||румуни||росіяни||цигани||словаки||німці||білоруси
|-
| [[Ужгород]]||117&nbsp;317||77,8||6,9||0,1||9,6||1,5||2,2||0,2||0,4
|-
| [[Берегове]]||27&nbsp;235||38,9||48,1||0,1||5,4||6,4||0,2||0,1||0,2
|-
| [[Мукачеве]]||82&nbsp;346||77,1||8,5||0,0||9,0||1,4||0,4||1,9||0,4
|-
| [[Хуст]]||32&nbsp;348||89,3||5,4||0,0||3,7||0,4||0,1||0,3||0,2
|-
| [[Берегівський район]]||53&nbsp;841||18,8||76,1||0,0||0,7||4,1||0,0||0,0||0,0
|-
| [[Великоберезнянський район]]||28&nbsp;016||96,3||0,0||0,0||0,7||1,6||1,0||0,0||0,1
|-
| [[Виноградівський район]]||117&nbsp;863||71,4||26,2||0,0||1,2||0,8||0,1||0,0||0,1
|-
| [[Воловецький район]]||25&nbsp;336||98,8||0,0||0,0||0,6||0,0||0,1||0,1||0,1
|-
| [[Іршавський район]]||100&nbsp;881||98,6||0,1||0,0||0,6||0,1||0,3||0,0||0,0
|-
| [[Міжгірський район]]||50&nbsp;057||99,1||0,0||0,0||0,5||0,2||0,0||0,0||0,0
|-
| [[Мукачівський район]]||101&nbsp;572||84,0||12,7||0,0||0,7||1,3||0,2||0,8||0,4
|-
| [[Перечинський район]]||31&nbsp;790||96,3||0,0||0,3||1,3||0,4||1,0||0,0||0,1
|-
| [[Рахівський район]]||90&nbsp;811||83,8||3,2||11,6||0,8||0,2||0,0||0,0||0,1
|-
| [[Свалявський район]]||55&nbsp;468||94,5||0,7||0,0||1,5||1,4||0,6||0,7||0,1
|-
| [[Тячівський район]]||172&nbsp;389||83,2||2,9||12,4||1,0||0,0||0,0||0,2||0,1
|-
| [[Ужгородський район]]||74&nbsp;433||58,4||33,4||0,0||2,0||4,1||1,6||0,0||0,4
|-
| [[Хустський район]]||96&nbsp;561||95,0||3,9||0,0||0,9||0,0||0,1||0,0||0,0
|-
! Закарпатська область||1&nbsp;258&nbsp;264||80,5||12,1||2,6||2,5||1,1||0,5||0,3||0,1
|}
{{-}}
{| class="standard sortable"
|+ Рідна мова населення районів Закарпаття за переписом 2001 року<ref name="karpatalja">[http://konyvbirodalom.at.ua/term_tud/Molnar_Jozsef_-_Karpatalja_nepessege.pdf Molnár József&nbsp;— Molnár D. István: Kárpátalja népessége és magyarsága a népszámlálási és népmozgalmi adatok tükrében (II. Rákóczi Ferenc Kárpátaljai Magyar Főiskola, Matematika és Természettudományi Tanszék, Beregszász, 2005)]</ref>
! ||населення||українська||угорська||румунська||російська||циганська||словацька||німецька
|-
| [[Ужгород]]||117&nbsp;317||75,6||7,0||0,0||12,4||1,3||0,9||0,0
|-
| [[Берегове]]||27&nbsp;235||38,4||54,8||0,0||6,3||0,0||0,1||0,0
|-
| [[Мукачеве]]||82&nbsp;346||77,6||8,5||0,0||10,7||0,0||0,1||1,1
|-
| [[Хуст]]||32&nbsp;348||91,0||4,3||0,0||3,8||0,4||0,1||0,1
|-
| [[Берегівський район]]||53&nbsp;841||18,8||80,2||0,0||0,8||0,0||0,0||0,0
|-
| [[Великоберезнянський район]]||28&nbsp;016||99,0||0,0||0,0||0,6||0,0||0,2||
|-
| [[Виноградівський район]]||117&nbsp;863||72,0||26,3||0,0||1,3||0,3||0,0||0,0
|-
| [[Воловецький район]]||25&nbsp;336||99,1||0,1||0,0||0,7||||0,0||0,0
|-
| [[Іршавський район]]||100&nbsp;881||99,0||0,1||0,0||0,7||0,0||0,1||0,0
|-
| [[Міжгірський район]]||50&nbsp;057||99,3||0,0||||0,5||0,2||||0,0
|-
| [[Мукачівський район]]||101&nbsp;572||84,2||13,8||0,0||0,7||0,1||0,1||0,6
|-
| [[Перечинський район]]||31&nbsp;790||96,6||0,2||0,9||1,3||0,3||0,6||0,0
|-
| [[Рахівський район]]||90&nbsp;811||84,6||2,5||11,5||0,9||0,2||0,0||0,0
|-
| [[Свалявський район]]||55&nbsp;468||97,3||0,5||0,0||1,6||||0,1||0,1
|-
| [[Тячівський район]]||172&nbsp;389||83,5||2,8||12,4||1,1||0,0||0,0||0,1
|-
| [[Ужгородський район]]||74&nbsp;433||58,9||36,5||0,0||2,4||0,7||1,1||0,0
|-
| [[Хустський район]]||96&nbsp;561||95,2||3,9||0,0||0,8||||0,0||0,0
|-
! Закарпатська область||1&nbsp;258&nbsp;264||81,0||12,7||2,6||2,9||0,2||0,2||0,2
|}
{{-}}

=== Найбільші населені пункти ===

<div align="center">
{| id="toc" style="margin: 0 2em 0 2em"
|-
| bgcolor="#CDC1C5" | <center>'''[[Список міст Закарпатської області|Міські населені пункти]] з кількістю жителів понад 7,0 тисяч '''<br/> за даними Держкомстату<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref><ref>При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2018 року</ref></center>
|-
|
<table width="600" border="0" cellspacing="1" cellpadding="0">
 <tr align="left">
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Ужгород]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}114,0</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Великий Бичків]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}9,3</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Мукачеве]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}85,9</td>
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Іршава]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}9,2</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Хуст]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}28,4</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Тячів]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}9,0</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Виноградів]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}25,5</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Чоп]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}8,9</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Берегове]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}23,8</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Солотвино]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}8,7</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Свалява]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}17,2</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Буштино]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}8,6</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Рахів]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}15,6</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Ясіня]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}8,6</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Дубове (смт)|Дубове]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}10,0</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Вишково]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}8,3</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Королево]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}10,0</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Тересва (смт)|Тересва]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}7,6</td>
 </tr>
  <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Міжгір'я (смт)|Міжгір'я]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}9,6</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Великий Березний]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}7,6</td>
 </tr>
</table>
|}
</div>
[[Файл:Winding tower in Solotvyno (5659-61).jpg|міні|Добування солі у [[Солотвино]], Тячівський район]]

== Економіка і господарство ==
В умовах реформування економічних відносин акцент робиться на розвиток пріоритетних галузей господарювання&nbsp;— [[лісова промисловість|лісова]] та [[деревообробна промисловість]], [[легка промисловість|легка]] і [[харчова промисловість|харчова]] галузі, розвиток прикордонного співробітництва, [[Рекреація|рекреації]] й [[туризм]]у тощо. Основна увага приділяється подальшій структурній перебудові всього народногосподарського комплексу, залученню в економіку вітчизняних та зарубіжних інвестицій, розвитку малого і середнього бізнесу, ефективному використанню природноресурсного потенціалу. Станом на 01.07.2010 на одного мешканця області припадало 277,6 дол. США прямих іноземних інвестицій, що у 3 рази менше середньоукраїнського показника.

Закарпатська область відома як один з найпрестижніших куточків лікування та відпочинку людей. Розвинута мережа санаторно-курортних комплексів, туристичних баз, унікальні мінеральні джерела та термальні води, понад 400 видів яких уже досліджено, а також краса карпатської природи приваблюють туристів та відпочиваючих у будь-яку пору. Санаторії, будинки відпочинку і пансіонати області одночасно можуть приймати до 4000 відпочиваючих.

Природні ресурси (корисні копалини): розвідано понад 30 видів [[корисні копалини|корисних копалин]], представлених 150 [[родовище|родовищами]]. Це, зокрема, нетрадиційні для держави [[поліметали]], [[перліт]]и, [[цеоліти]], [[ліпарит]]и, поклади [[баритові руди|баритових руд]], [[каолін]]у та інших. Здійснюється видобуток [[кам'яна сіль|кам'яної солі]], [[мармуровий вапняк|мармурового вапняку]], [[доломіт]]у тощо.

Рекреаційні ресурси області становлять 5,2&nbsp;% об'ємного і 5,1&nbsp;% вартісного потенціалу природних ресурсів рекреації України. В їх комплексі 75 розвіданих і 38 занесених до Кадастру мінвод України типів мінеральних вод з дебітом 3,3 тис. м3 на добу, які є унікальними і відповідають водам типу «[[Шаянська (мінеральна вода)|Шаянська]]», «[[Єсентуки]]», [[Боржомі (мінеральна вода)|«Боржомі»]] і за своїм хімічним складом і лікувальними властивостями не поступаються відомим водам Кавказу, Чехії, Польщі та Франції.

У цілому Закарпаття в економічному плані має всеукраїнське значення, як регіон, що має значний потенціал лісової та деревообробної промисловості, виноробства, овочівництва, молочної промисловості, виробництва тютюну, мінеральних вод. Мальовнича природа та історичні пам'ятки можуть стати підставою для значного розвитку туризму та курортної справи.

Станом на осінь 2012&nbsp;р. область повністю відмовилася від [[Система централізованого теплопостачання|централізованого опалення]] і перейшла на [[Система автономного теплопостачання|автономне]]. Спеціалісти порахували: економія сягне 120 мільйонів кубометрів на рік.<ref>[http://www.unian.ua/news/531146-ekonomiya-po-zakarpatski-oblast-povnistyu-vidmovilas-vid-tsentralnogo-opalennya.html Економія по-закарпатськи: область повністю відмовилась від центрального опалення Більше читайте тут: http://www.unian.ua/news/531146-ekonomiya-po-zakarpatski-oblast-povnistyu-vidmovilas-vid-tsentralnogo-opalennya.html]</ref>

=== Гідроенергетика області ===
Закарпатська область споживає за рік 2,0&nbsp;млрд кВт. год електроенергії. Гідроелектростанції області виробляють 120—160&nbsp;млн кВт. год на рік (6-8&nbsp;% від загального споживання). Виробництво зосереджено на чотирьох гідроелектростанціях: [[Теребле-Ріцька ГЕС|Теребле-Ріцькій ГЕС]] (потужністю 27,0 МВт); Оноківській ГЕС (2,65 МВт); Ужгородській ГЕС (1,9 МВт); [[Білинська ГЕС|Білинській ГЕС]] (0,63 МВт). Гідроенергетичні ресурси Закарпаття на одиницю площі найвищі в Україні і складають 10,2&nbsp;млрд кВт. год, що становить майже чверть цих ресурсів України. Технічно доцільний гідропотенціал становить 3,5&nbsp;млрд кВт. год.<ref>Габчак Н. Ф., Габчак С. Є. [https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/8617 Гідроенергетика Закарпаття: історія становлення та перспективи розвитку]// Матеріали XІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет&nbsp;— конференці «Вітчизняна наука на зламі епох: проблеми і перспективи розвитку» (30-31 січня 2015року).&nbsp;— Переяслав&nbsp;— Хмельницький педагогічний ун-т, 2015.&nbsp;— С.43-48.</ref>

== Злочинність ==
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 45,7 злочинів, з них 17,7 тяжких та особливо тяжких.<ref>[http://mvs.gov.ua/ МВС УКРАЇНИ.]</ref>

== Транспорт ==
Закарпатська область має 580&nbsp;км залізничних шляхів (без вузькоколійних) і 2740 автомобільних шляхів із твердим покриттям (1955 p.).
[[Файл:Locomotive M41 418 188 2015 G1.jpg|міні|Угорський дизельний локомотив на [[Чоп (станція)|станції Чоп]]]]
[[Файл:Станція Мукачеве, 2010 рік.JPG|міні|[[Мукачево (станція)|Залізнична станція Мукачево]]]]
[[Файл:День Боржавської вузькоколійки.jpg|міні|[[Боржавська вузькоколійна залізниця]]]]

=== Залізничний транспорт ===
Нині найбільше значення має поперечна залізнична магістраль №&nbsp;16 та №&nbsp;175 [[Чоп]]—Батьово (Вузлове)—[[Мукачево]]—[[Воловець]]—перевал [[Воловецький перевал|Бескид]]—[[Лавочне]] (Львівська область)—[[Стрий]]—[[Львів]]. Вона є частиною [[Пан'європейський транспортний коридор №5|5 європейського транспортного коридору]]. Готується її реконструкція на ділянці Скотарське—Бескид, а саме побудова нового майже двокілометрового [[тунель|тунелю]], оскільки наявний тунель, побудований ще наприкінці [[XIX століття]], розрахований лише на одну колію і давно потребує ремонту. Цією магістраллю проходить основний вантажний та пасажирський потік, курсують не лише потяги між [[Ужгород]]ом та Львовом, [[Київ|Києвом]] та іншими містами України, а й міжнародні поїзди, які сполучають насамперед [[Угорщина|Угорщину]] та [[Словаччина|Словаччину]] з [[Україна|Україною]] та [[Росія|Росією]] (є вагони й до інших країн&nbsp;— [[Сербія|Сербії]], [[Чорногорія|Чорногорії]], [[Італія|Італії]] тощо).

Другою за значенням є також поперечна одноколійна магістраль №&nbsp;22 та №&nbsp;193 Чоп—[[Ужгород]]—[[Великий Березний]]—[[Ужоцький перевал]]—[[Сянки]]—[[Самбір]]—[[Львів]]. Призначена вона в основному для вантажних перевезень&nbsp;— залізної руди до металургійного комбінату «Ю.&nbsp;С.&nbsp;Стіл Кошице» (Словаччина), курсують тут приміські потяги та одна пара пасажирського потягу Львів—Ужгород—[[Солотвино]].

Третьою поперечною залізничною лінією є відрізок №&nbsp;9 та №&nbsp;92 [[Ділове]] (Берлебаш)—[[Рахів]]—[[Ясіня]]—[[Яблуницький перевал|Татарський перевал]]—[[Яремча]]—[[Делятин]]—Івано-Франківськ. Відрізок є одноколійним та неелектрифікованим, має місцеве значення, курсують ним [[Дизель-поїзд|дизель-потяги]] (місцева назва&nbsp;— «Червона Рута») та пасажирський потяг сполученням Львів—Рахів—Львів.

Поздовжня лінія №&nbsp;16, 68 та 55, сполученням Чоп—Батьово—[[Берегове]]—[[Королево]]—[[Хуст]]—[[Тячів]]—[[Тересва (смт)|Тересва]]—Солотвино—(недіючий відрізок до [[Великий Бичків|Великого Бичкова]]), має нині підрядне значення, але у [[1920]]—[[1945|45]] роках вона була головною магістраллю тодішньої [[Карпатська Україна|Підкарпатської Русі]]. Від Батєва до Солотвина відрізок одноколійний та неелектрифікований. Основною проблемою для для цієї ділянки, і загалом внутрішього закарпатського залізничного сполучення, є розірваність кордоном&nbsp;— 40&nbsp;км колії між ст. Тересва та ст. Берлебаш (Ділове) пролягає на лівому березі річки [[Тиса]], тобто на території [[Румунія|Румунії]].

Через складні митні та прикордонні процедури, неузгодженість тарифної політики українські потяги практично не можуть користуватися цим відрізком колії. Тож [[Рахівський район]] практично відрізано в залізничному сполученні від Ужгорода та решти Закарпатської області, хоча між [[1919]] та [[1938]] роками між тодішньою [[Чехословаччина|Чехословаччиною]] та Румунією діяла так звана пеажна угода, яка дозволяла проходження поїзда [[Прага]]—Ясіня без митного та паспортного контролю пасажирів (те саме стосувалося румунського поїзда сполученням [[Сату-Маре]]—[[Сигіт|Сигету-Мармацієй]], який курсував через Королево).

У Закарпатській області розташована низка залізничних прикордонних переходів:
* до Словаччини: [[Ужгород (пункт контролю)|Ужгород]]—[[Матьовське Войковце|Матьовце]] та [[Чоп (Страж)|Чоп]]—[[Чієрна над Тісою]];
* до Угорщини: [[Чоп (пункт контролю)|Чоп]]—[[Загонь]] та [[Батєве]]—[[Еперєшке]];
* до Румунії: [[Дякове (пункт контролю)|Дяково]]—[[Халмеу]], [[Тересва (пункт контролю)|Тересва]]—[[Кимпулунг ла Тиса]] та [[Ділове (пункт контролю)|Берлебаш]]—[[Валя Вишеулуй]]. У зв'язку із цим паралельно із широкою (російською) шириною колії використовується і нормальна (європейська) [[ширина колії]]. Наявні також вузькоколійні (750 мм) залізниці, справною станом на 2012 рік є [[Боржавська вузькоколійна залізниця]] ([[Берегово]]—[[Хмільник (село)|Хмільник]]—[[Іршава]]—[[Виноградів]]), до [[1998]] року діяла [[Усть-Чорнянська залізниця]] ([[Тересва (смт)|Тересва]]—[[Усть-Чорна]]—Турбат), яка була знищена повінню. Вузькоколійки перебувають у сильному занепаді, колії розбирає місцеве населення та&nbsp;— за погодженням із Фондом держмайна&nbsp;— різноманітні підприємці на металобрухт. Незначна частина інфраструктури вузькоколійок перенесена до с. Колочава, до музею просто неба «Старе село». Діють громадські організації, які закликають зберегти Боржавську вузькоколійку для розвитку туризму.

[[Файл:Ужгородська автостанція.jpg|міні|[[Ужгород]]<nowiki/>ська автостанція]]

=== Автомобільний транспорт ===
Автомобільний транспорт має для Закарпатської області більше значення, ніж в інших частинах України, він доповнює залізничну мережу. Найважливіші відрізки автодоріг:
* автошлях {{Автошлях М|06}} Чоп—Ужгород—[[Мукачево]]—[[Свалява]]—[[Нижні Ворота]]—[[Львівська область]];
* автошлях {{Автошлях Р|53}} Ужгород—[[Перечин]]—[[Ужок]]—Львівська область;
* автошлях {{Автошлях Н|09}} Мукачеве—[[Сільце (Іршавський район)|Сільце]]—[[Хуст]]—Тячів—Рахів—Ясіня—[[Івано-Франківська область]];
* автошлях {{Автошлях Р|21}} Хуст—[[Міжгір'я (смт)|Міжгір'я]]—[[Торунь (село)|Торунь]]—Івано-Франківська область;
* повздовжні гірські шляхи: [[Перечин]]—[[Свалява]], Нижні Ворота—Міжгір'я—[[Колочава]] тощо.

{{Докладніше|Автомобільні шляхи Закарпатської області}}

=== Інші види транспорту ===
Громадський автомобільний транспорт забезпечується автобусами державних АТП та приватними маршрутними таксі. Електротранспорт у містах відсутній, Ужгород&nbsp;— єдиний обласний центр України, у якому не курсують тролейбуси та трамваї.

[[Ужгород (аеропорт)|Пасажирський аеропорт]] діє в Ужгороді, але через географічне розташування (близькість кордону, розташування у межах міста, застарілість і малі розміри злітно-посадкової смуги тощо) планується його перенести до Мукачевого, на місце колишнього військового аеродрому.

Річковий транспорт відсутній.

Закарпатською областю пролягають міжнародні продуктопроводи ([[Дружба (нафтопровід)|«Дружба»]], [[Газопровід Уренгой — Помари — Ужгород|«Уренгой—Ужгород»]]), лінії електропередач.

{{more|Бурштинський енергоострів}}

== Мінеральні води ==

[[Файл:ШАЯНСЬКА.jpg|thumb|[[Шаянська (мінеральна вода)|Шаянська]]]]
Загальні відомості [[Мінеральні води]] [[Закарпаття]], що можуть використовуватись з лікувальною метою, представлені 62 основними родовищами, які були визначені на основі розвідувальних робіт, проведених Берегівською геологічною експедицією, гідрогеологічними групами об'єднання «Закарпаткурорт», Українським НДІ медичної реабілітації та курортології. За даними першого Кадастру мінеральних вод [[Україна|України]] (1996) із 205 родовищ мінеральних вод, що освоєні в [[Україна|Україні]], 39 (19&nbsp;%)&nbsp;— на території [[Закарпаття]].

Вивчення фізико-хімічного складу МВ виявило, що практично не існує «унікальних» вод. Усі води можуть бути розділені на певні класи та групи. За своїми властивостями виділяються аналоги тих чи інших вод.
У загальному, по Україні переважають сульфатні, за ними хлоридні натрієві води, а в [[Закарпаття|Закарпатті]] розташовані основні запаси вуглекислих гідрокарбонатних натрієвих вод та гідрокарбонатних вод інших типів. У той же час сульфатні води&nbsp;— рідкісні для Закарпаття. За газовим складом основна частина МВ [[Закарпаття]]&nbsp;— вуглекислі (75,0&nbsp;%), азотні та азотно-метанові (18,0&nbsp;%), сульфідні (7,0&nbsp;%). Відомо, що в певних геологічних умовах можуть формуватися тільки МВ відповідного хімічного складу. Це зумовило специфіку розповсюдженості МВ і на [[Закарпаття|Закарпатті]].

До найвідоміших мінеральних вод закарпаття належать: [[Шаянська (мінеральна вода)|Шаянська]], [[Драгівська]], [[Поляна-Купіль]], [[Свалявська]], [[Лужанська]], [[Поляна квасова]], [[Плосківська]].

== Ринкові відносини та бізнес ==



== Туризм та рекреація ==
Див. також '''[[Водоспади Закарпатської області]]'''

[[Файл:Водоспад Малотростянецький.jpg|міні|Водоспад Малотростянецький]]
* [[Ялинський водоспад]]
* [[Шипіт (водоспад)|Водоспад Шипіт]]
* [[Лихий (водоспад)|Водоспад Лихий]]
* [[Скакало]]
* [[Труфанець]]
* [[Вишоватські водоспади]]
* [[Воєводин (водоспад)|Воєводин]]
* [[Городилівський водоспад]]
* [[Драгобратський водоспад]]
* [[Кам'янецький водоспад (Синевир)|Кам'янецький водоспад]]
* [[Кобилецький Гук]]
* [[Лумшорські водоспади]]: [[Соловей (водоспад)|Соловей]], Буркач, Давір (Партизан), Переступень, Крутило.
* [[Ніреський водоспад]]
* [[Водоспад Плішка]]
* Юнтур (біля [[Воєводин (водоспад)|Воєводина]])
* Білий (на потоці [[Білий (притока Тиси)|Білий]])
* Білий нижній (біля с. [[Ділове]] на потоці [[Білий (притока Тиси)|Білий]])
* Ганицький водоспад (на лівій притоці р. [[Тересва (річка)|Тересви]], біля с. [[Ганичі]])
* Лоцій (водоспад в м. [[Рахів]])
* Кам'яний (водоспад в м. [[Рахів]] на однойменному струмку)
* Малотростянецький (водоспад в с. [[Кваси]], присілок Тростянець, на струмку Малий Тростянець)

<gallery>
Файл:Воєводин.jpg|Водоспад [[Воєводин]]
File:SIL 8377.JPG|[[Ялинський водоспад]]
File:Водоспад Лихий.jpg|[[Лихий (водоспад)|Водоспад Лихий]]
File:21-224-5005 Shypit Waterfall RB.jpg|[[Шипіт (водоспад)|Водоспад Шипіт]]
File:Труфанець 2 2013.jpg|[[Труфанець]]
File:Туриця (річка)-3.jpg|[[Соловей (водоспад)|Водоспад Соловей]]
File:Водоспад Кам'яний-2.jpg|Водоспад Кам'яний
File:Водоспад Лоцій.webm|Водоспад Лоцій
File:Водоспад Білий нижній.jpg|Водоспад Білий нижній
</gallery>
[[Файл:Estate from Medvedivtsi - oven 3595.JPG|міні|Піч у садибі з села [[Медведівці (Мукачівський район)|Медведівці]] Мукачівського району ]]

== Культура ==
Закарпаття&nbsp;— це край, який дав Україні чимало чудових вчених, талановитих художників та майстрів сцени. Область традиційно вважається базовою в організації та проведенні багатьох міжнародних і всеукраїнських наукових, мистецьких форумів. Тут функціонують 4 державні вузи з вищою формою акредитації, впорядковано цілу мережу загальноосвітніх шкіл з врахуванням інтересів та духовних потреб представників національних меншин, створено 9 навчальних закладів нового типу. Діють 5 професійних театрів, 659 клубних установ та центрів дозвілля, 4 музеї, обласна філармонія.

== Спорт ==
{{main|Спорт у Закарпатській області}}

== Символіка ==

=== Прапор ===
[[Файл:Zakarpattia Oblast official flag.jpg|thumb|Прапор Закарпатської області]]
[[Закарпаття]] тривалий час залишалося єдиною областю [[Україна|України]] без офіційно затвердженого прапора. Його затвердженню на XXIII пленарному засіданні сесії [[Закарпатська обласна рада|Закарпатської обласної ради]] передувала своя історія.
{{main|Прапор Закарпатської області}}

=== Гімн ===
[[Гімн]] Закарпатської області&nbsp;— писаний [[язичіє]]м музичний твір в обробці М. Керецмана на вірш, що деякими дослідниками приписується [[Духнович Олександр Васильович|Олександру Духновичу]], на музику лідера карпаторуських фашистів [[фенцик Степан|Степана Фенцика]] (за іншими даними автор слів сам Степан Фенцик) Закарпатська обласна рада затвердила Гімн Закарпатської області [[22 грудня]] [[2009]].<ref>{{Cite web |url=http://infoporn.org.ua/2009/12/24/pd_vyglyadom_gmnu_rusynv_prymudrylysya_pryyinyaty_blogvardyis'ku_psnyu_vd_vozhnya_karpatorus'kyh_fashystv |title=Під виглядом гімну русинів примудрилися прийняти білогвардійську пісню від «вожня карпаторуських фашистів» |accessdate=16 січень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20100127055420/http://infoporn.org.ua/2009/12/24/pd_vyglyadom_gmnu_rusynv_prymudrylysya_pryyinyaty_blogvardyis'ku_psnyu_vd_vozhnya_karpatorus'kyh_fashystv |archivedate=27 січень 2010 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://zakarpattya.net.ua/ua_news_54438.html Архаїка на службі у Москви]</ref>
{{main|Гімн Закарпатської області}}

== Вшанування пам'яті ==
[[Файл:Закарпатська область реверс.jpg|thumb|Пам'ятна монета НБУ «[[70 років Закарпатській області (монета)|70 років Закарпатській області]]»|right|150px]]
[[Національний банк України]] з 14 січня 2016 року уводить в [[Грошовий обіг|обіг]] пам'ятну монету номіналом [[70 років Закарпатській області (монета)|5 гривень «70 років Закарпатській області»]] присвячену західному регіону, єдиній області України, яка межує з чотирма країнами&nbsp;— [[Угорщина|Угорщиною]], [[Польща|Польщею]], [[Румунія|Румунією]] і [[Словаччина|Словаччиною]].

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела та література ==
* ''Верменич Я. В''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zakarpatska_oblast Закарпатська область] // {{ЕІУ|3|199}}
* ''Дрогальчук В.&nbsp;К.,&nbsp;Мазур Л. В.'' Закарпатська область // {{ЕСУ||}}
* ''[[Мельник Ігор Володимирович|Мельник І]].'' [https://zbruc.eu/node/17551 Як Закарпаття приєднували до ЗУНР] // [[Збруч (газета)|Zbruč]].&nbsp;— 2014.&nbsp;— 11 січня.

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема   = Закарпатська область
|Портал = Закарпаття
}}
* [http://www.carpathia.gov.ua Закарпатська ОДА]
* [http://ecozakarpat.gov.ua Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області]
* [[Ветерани рослинного світу України]]
* [http://www.bank.gov.ua/control/uk/currentmoney/cmcoin/details?coin_id=689 НБУ вводить у обіг пам'ятну монету «70 років Закарпатській області»]

{{Розташування2|nw={{POL}}|n={{Лв}}|ne={{ІФ}}|w={{SVK}}|e={{ІФ}}|sw={{HUN}}|s={{ROM}}|se=}}
{{бібліоінформація}}
{{Закарпатська область}}
{{Населені пункти Закарпатської області}}
{{Україна}}
{{Карпатський єврорегіон}}
{{портали|Закарпаття|Географія України}}

[[Категорія:Області України]]
[[Категорія:Закарпатська область| ]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Засновані 1946]]
[[Категорія:1946 в Україні]]