Перегляд вихідного коду сторінки Журавно

{{Смт
| назва              = Журавно
| герб               = Coat Of Arms of Zhuravno.png
| опис герба         = Герб Журавного
| прапор             = Guravn_h.png
| опис прапора       = Прапор Журавного
| область            = [[Львівська область]]
| район              = [[Жидачівський район]]
| рада               = [[Журавненська селищна рада]]
| зображення         = Смт Журавно.jpeg
| зображення_розмір  = 300px
| зображення_підпис  = При в'їзді
| код КОАТУУ         = 4621555600
| облікова картка    = [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=27.09.2015&rf7571=19549 Журавно]
| засноване          = [[1435]] року
| населення          = {{зменшення}} {{Formatnum:3534}} <small>(01.01.2017)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
| площа              = 45.3
| статус             = [[1957]]
| магдебурзьке право = [[1563]] року
| агломерація        =
| щільність          = 79,7
| поштовий індекс    = 81780, 81781
| телефонний код     = 3239
| висота             =
| ref-висота         =
| водойма            = [[Дністер]], [[Свіча (річка)|Свіча]], [[Крехівка (річка)|Крехівка]]
| ref-area           =
| станція            = Журавно
| відстань           = 12
| фізична р          =
| залізниця р        =
| автошлях р         = 20
| фізична о          =
| ref-фізична о      =
| залізниця о        = 78
| автошлях о         = 84
| адреса             = 81780, Львівська обл., Жидачівський р-н, смт. Журавне, пл. С. Бандери, 2
| голова             = Вітер Василь Володимирович
| mapframe_масштаб   = 13
}}
'''Жура́вно''' або '''Журавне'''&nbsp;— [[селище міського типу]] [[Жидачівський район|Жидачівського району]] [[Львівська область|Львівської області]], розташоване в міжріччі [[Дністер|Дністр]]<nowiki/>а і [[Свіча (річка)|Свічі]].

== Назва ==
Журавно ({{lang-pl|Żurawno}}, {{lang-tr|İzvança}}) в радянські часи офіційно називалося Журавн'''е'''. 18 грудня 1990&nbsp;р. [[Алфавітний покажчик населених пунктів України, які були перейменовані|було повернуто традиційну назву на -о]]. Назва походить від чорних журавлів, які селилися в тих краях<ref name=":0">{{Cite web|url=http://tvoemisto.tv/news/kudy_poihaty_na_vyhidni_zi_lvova_palats_pro_yakyy_malo_hto_znaie_85362.html|title=Куди поїхати на вихідні зі Львова: маловідомий палац у Журавно|last=Стахів|first=Марія|date=|website=http://tvoemisto.tv|publisher=|language=укр.|accessdate=28.04.2017}}</ref>.

== Історія ==

=== У складі Королівства Польського, Речі Посполитої ===
Перша письмова згадка&nbsp;— [[1435]] рік. У книгах Галицького [[Гродські суди|гродського суду]] за [[1445]] рік Журавне вже фігурує як містечко. До кінця XV&nbsp;ст. Журавно належало до родини Ходорівських-Журавнінських. [[1468]] року дідич поселення [[Ходоровські|''Ян Ходоровський'' (або ''Ян з Ходороставу'')]] заснував у Журавному на ринку [[Римо-католицька церква|римо-католицьку]] парафію і побудував костел, який носив титул [[Відвідання Пресвятої Діви Марії]] та святих Войцеха, Валентина, Кузьми, Дем'яна, Катерини, Варвари, Дороти і Маргарити<ref name=":0" />.

Тепер [[костел]]у вже немає, а Служби Божі відбуваються в каплиці [[Чорторийські|Чорторийських]] і [[Скшинські|Скшинських]] на старому цвинтарі.

У старовину місто було осередком видобутку та обробки [[алебастр]]у. Поклади цього чудового та рідкісного [[мармур]]у простяглись вздовж лівого берега [[Дністер|Дністра]] на горах, що називають «Бакоцино».

На початку XVI&nbsp;ст. містечко перебувало в руках родини [[Реї]]в, а в другій половині знову повернулося до попередніх власників –&nbsp;Ходорівських-Журавнінських. Наприкінці XVI&nbsp;ст. було у володінні [[Жолкевські|Жолкевських]], потім перейшло до [[Сапіги|Сапіг]]<ref name=":0" />.

Поселення вигідно розташовувалося посеред річок. Його оточували земляні фортифікації. Їх підсилював замок, який стояв у північно-західній частині над річкою. До міста вели чотири брами. Головною була Стрийська (або Західна) брама. На південь від неї йшла міська стіна, яка продовжувалася єврейською синагогою. Східну браму підсилював мурований костел з контрфорсами. З півночі місто захищали річка Дністер та стіни жіночого монастиря. Міські укріплення та замок у Журавному зафіксовані на карті Боплана<ref name=":0" />.

[[Магдебурзьке право|Маґдебурзьке право]]&nbsp;— з [[1563]] року.

[[1676]] року польські війська короля [[Собєський Ян|Яна ІІІ Собєського]] майже місяць вели [[Битва під Журавним|жорстокі бої]] зі 100-тисячною турецькою армією Ібрагіма Шейтана на «Журавенських полях» між ріками [[Дністер]] та [[Свіча (річка)|Свіча]]. Невдовзі в околицях міста супротивники уклали [[Журавенський мир]], який завершив польсько-турецьку війну [[1673]]–[[1676]] років і зупинив турецьку експансію, жертвою якої 4 роки перед тим став [[Кам'янець-Подільський]]. У 200-ту річницю тієї події в Журавному встановили [[пам'ятник]] у формі кам'яної колони на високому постаменті, який зберігся і досі.

Шляхтич [[Станіслав Цьолек Понятовський]] був власником «Журавненського [[ключ (територія)|ключа]]» (місто та кілька сіл) у Жидачівській землі (повіті) [[Руське воєводство|Руського воєводства]].<ref>''Link-Lenczowski A.'' Poniatowski (Ciołek Poniatowski) Stanisław h. Ciołek (1676—1762) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk&nbsp;— Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983.&nbsp;— T. XXVII/3, zeszyt 114.&nbsp;— S. 480. {{ref-pl}}</ref>

=== У складі імперії Габсбурґів ===
З [[1790]]&nbsp;р. місто стало власністю Адама Жебровського. У цей час Журавне перетворилося на великий торговельний центр, мало бруковані каменем вулиці, всі будинки на ринку також були муровані з каменю. Враховуючи заслуги Жебровських у розвитку міста, вдячні нащадки обрали [[герб]] цього роду за герб Журавного.

=== 1914—1918 роки ===
3 березня 1918 року в місті відбулось «свято державності і миру» (віче) на підтримку дій уряду [[УНР|Української Народної Республіки]], на якому були присутні близько 15000 осіб.<ref>''М. Литвин, К. Науменко.'' Історія ЗУНР… С. 23.</ref>

=== [[Західноукраїнська Народна Республіка]] ===
Місто не було звільнене від польських окупантів у результаті [[Чортківська офензива|Чортківської офензиви (наступу)]] [[УГА]].<ref>''М. Литвин, К. Науменко.'' Історія ЗУНР… С. 194.</ref>

=== Польська окупація ===
1 квітня 1927&nbsp;р. до міста Журавно приєднане село Побережжя [[Жидачівський повіт|Жидачівського повіту]] [[Станіславське воєводство|Станіславського воєводства]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19270250200 Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 15 lutego 1927 r. o zmianie granic gminy miejskiej Żurawno w powiecie żydaczowskim, województwie stanisławowskiem.] {{ref-pl}}</ref>.

У 1939 році в місті проживало 4300 мешканців (2100 українців-грекокатоликів, 500 українців-[[Калакути|латинників]], 500 поляків і 1200 євреїв)<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;106.</ref>.

=== СРСР ===
 
У [[1939]]–[[1941]] та [[1944]]–[[1959]] рр селище було центром [[Журавнівський район|Журавнівського району]].

== Пам'ятки культури та природи ==
* [[Журавнівська ратуша]]
* [[Палац Скшинських-Чорторийських]] (поч. XX&nbsp;ст., [[неокласицизм]]; тепер дитячий протитуберкульозний [[санаторій]]), на його території&nbsp;— [[дендропарк]] (300-річне [[тюльпанове дерево]], [[гінкго]], [[стробус]])
* католицька каплиця Чарторийських-Скшинських

== Місцева [[геральдика]] ==
* [http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=605#verh Герб міста затверджений 4 квітня 1994&nbsp;р.]
* [http://heraldry.com.ua/index.php3?lang=U&context=info&id=2572#verh Хоругва міста затверджена 10 березня 1995&nbsp;р.] (автор&nbsp;— відомий український геральдист [[Гречило Андрій|Андрій Гречило]])

== Транспорт ==
[[Файл:Станція Журавне Графік.JPG|міні|ліворуч|450пкс|<center>Графік руху поїздів на станції Журавне </center>]]

== Поштові індекси ==

81780, 81781

== Вулиці ==

В. Стуса, Валова, Вишнева, Гагаріна, Галечко, Галицька, Грушевського, Діброви, Дорошенка, Жидачівська, Зелена, Івасюка, Коцюбинського, Крехівська, Лесі Українки, Мазепи, Миру, Надбережна, Олени Степанівни, Паламара, Пекарська, Перевізна, Перемоги, пл. Бандери, Побережна, Рея, Сагайдачного, Садова, Свободи, Січових Стрільців, Слобідка, Стефаника, Стрийська, Франка, Хмельницького, Чубинського, Шевченка, Шептицького, Шухевича, Я. Мудрого.

== Пам'ятки ==
[[Файл:Журавнівська ратуша.jpg|міні|праворуч|Журавнівська ратуша]]
'''[[Журавнівська ратуша|Ратуша]].''' Найвражаючою спорудою центру Журавна є ратуша, збудована на початку ХХ століття. Наврядчи десь у маленьких містечках можна знайти таку потужну споруду магістрату. Місцями вона нагадує оборонну синагогу. На фасадах ратуші й вежі майже немає елементів декору, тому вся будівля виглядає масивною і нагадує невеликий замок або храм оборонного типу. Строгість споруди дещо пом'якшують вікна ратушної вежі. Так над трьома вікнами третього поверху (над головним входом) є три сліпі вікна готичного типу, на рівні четвертого поверху (в отворах для циферблатів годинника) зроблені округлі вікна типу «троянда», а над ними ─ по два «віялові» вікна. Усі ці вікна разом з контрфорсами надають ратушній вежі рис готики [[Журавно#cite note-:0-2|[2]]].

'''Палац Скшинських (палац Скшинських-Чарторийських).''' Наприкінці XVIII&nbsp;ст. Адам Жебровський збудував у Журавному величний палац у стилі класицизму. Він був у вигляді підкови із симетрично розташованими двома крилами. На території палацового комплексу був зимовий сад і альтанка, обрамлена чавунною балюстрадою. Навколо палацу було закладено ландшафтний парк. Той старий палац згорів у 1904 році.

Того ж року власник Журавного Антоній Скшинський в ста метрах від згорілого палацу збудував новий палац (арх. В. Садловський) у стилі французького неоренесансу. У міжвоєнний період його перебудував останній власник Казимир Чарторийський.

За радянської влади в колишньому палаці обладнали протитуберкульозний санаторій. У 2004 році він сильно постраждав від пожежі, і сьогодні стоїть пусткою [[Журавно#cite note-:0-2|[2]]].

== Релігія ==
Діє церква Св. Архістратига Михаїла (1888&nbsp;р.) [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]].
Католицька каплиця Скшинських-Чарторийських

== Відомі люди ==
* [[Снятецький Семен]] (?-1943)&nbsp;— один з організаторів формувань [[УПА]] на Волині, член військового штабу, ад‘ютант штабу [[УПА]] на Волині.
* [[Ходоровський Александр Стефан]]&nbsp;— [[дідич]] Журавного, польський [[шляхтич]] руського походження, військовик, урядник.<ref>''K. Piwarski.'' Chodorowski Aleksandr Stefan h. Korczak // [[Polski Słownik Biograficzny]].— Kraków, 1937.— t. III/4, zeszyt 14.— 289—384 s.&nbsp;— S. 372. {{ref-pl}}
</ref>
* [[Галяс Василь Терентійович]]— ([[1921]]–[[2006]]) український [[історик]], [[бібліограф]]. Старший лаборант [[Кафедра (освіта)|кафедри]] [[Історія України|історії України]] [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Одеського університету імені І.&nbsp;І.&nbsp;Мечникова]]
* Мала батьківщина класика [[польська література|польської літератури]] [[Рей Миколай|Миколая Рея]] (*[[1505]]-†[[1569]]).
* [[Осійчук Ореста]] (1982)&nbsp;— українська письменниця.
* Олеськів Ігор Степанович (1976—2016)&nbsp;— вояк ЗСУ, учасник російсько-української війни<ref>[http://www.zhydachiv-rda.gov.ua/?page=news&nid=21896 Пам'яті Ігоря Олеськіва]</ref>.
* Януш Богдан 1940 р.-01.04.2003 р. -український поет , автор поетичнтх збірок " Кришталеві дзвони " ( 1999 р. ) , " Відлуння пройдених доріг " ( 2000 р. ) , " Рубаї " ( 2001 р. ) .
* Підгородецький Степан - український січовий стрілець ( 1 сотня ) , вістун , 1897 Журавно — Жидачів.

== Як дістатися? ==
Містечко знаходиться за 70&nbsp;км від Львова. Зі Львова до Журавна прямих поїздів немає. Можна (не рекомендується) поїхати до Ходорова, а вже там, пересівши на дизель-поїзд Ходорів-Івано-Франківськ, дістатися до Журавна. Слід мати на увазі, що [[Журавно (станція)|станція]] знаходиться на відстані 10 кілометрів від населеного пункту. Найкраще їхати автобусом Львів-Монастирець 234 і Львів-Калуш приблизно за 2 години. Проте траса [[Автошлях Т 1419|Розвадів-Калуш]] не в найкращому стані

== Світлини ==
<center>
<gallery widths=300 heights=200>
Файл: Журавно палац 2.jpg|Палац Чарторийських
Файл:Церква св. Архистратига Михаїла .jpg|Церква Святого Архістратига Михаїла
Файл:Zhuravno_Park_RB.jpg|Парк біля палацу
</gallery>
<gallery widths=200 heights=300>
Файл:Каплиця в Журавно.jpg|Каплиця Чарторийських
Файл:Zhuravno_Park_RB_46-215-0025.jpg|Парк
</gallery>
</center>
{{Commonscat|Zhuravno}}

== Виноски ==
{{примітки|2}}

== Джерела та література ==
* ''Данилюк Ю.&nbsp;З.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Zhuravno Журавно] // {{ЕІУ|3|176}}
* ''Литвин М., Науменко К.'' Історія ЗУНР.— Львів: Інститут українознавства НАН України; видавнича фірма «Олір», 1995.&nbsp;— 368 с., іл. ISBN 5-7707-7867-9
* ''Ягніщак В.'' Мармурові перлини Журавно // [[Галицька брама]].&nbsp;— Львів, №&nbsp;3 за 1994.&nbsp;— С. 6.
* " Богдан Януш " Рубаї " Дрогобич. Видавнича фірма " Відродження " , 2001 р. "
* Українські Січові Стрільці 1914-1920/Поіменний список боєвих відділів 1 полку Українських Січових Стрільців

== Посилання ==
* [https://web.archive.org/web/20160314083304/http://www.panoramio.com/user/sw909az3/tags/%D0%96%D1%83%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%BE Журавно на Panoramio]
* [http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=02.03.2007&rf7571=19549 Журавно на офіційному веб-сайті ВРУ]{{Недоступне посилання|date=квітень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
* [http://maps.vlasenko.net/?lon=24.2803&lat=49.2606 Журавно на Топографічній карті України 1:100000]
* [http://www.uz.gov.ua/index.php?m=services.transppl.ScheduleQra&f=ScheduleOra.Stan&T2=35003&lng=uk Інформація про розклад поїздів по станції Журавно]
* [http://www.castles.com.ua/zurawno.html Журавно на сайті «Замки та храми України»]
* [http://dnistrove.narod.ru/Mykolaiv/Zhuravno.html Журавно й околиці на сайті «Дністровські ремінісценції»]
* [https://web.archive.org/web/20160305195317/http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_XIV/864 Żurawno] ([[Географічний словник Королівства Польського]])
* [http://exlibris.org.ua/hetman/r5-p2.html Про Журавненський договір у книзі: ''Олександр Гуржій, Тарас Чухліб''. Гетьманська Україна]

{{Жидачівський район}}
{{Населені пункти Львівської області}}
{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Журавно|*]]
[[Категорія:Селища міського типу Львівської області]]
[[Категорія:Міста над Дністром]]
[[Категорія:Колишні районні центри УРСР]]
[[Категорія:Перейменовані населені пункти]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1435]]
[[Категорія:1435 в Україні]]