Перегляд вихідного коду сторінки Жнибороди

{{Село України
 | назва              = Жнибороди
 | область            = {{Тр-о}}
 | район              = {{Тр-Бу}}
 | рада               = [[Жниборідська сільська рада]]
 | код КОАТУУ         = 6121288601
 | зображення         = Жнибороди - В'їзд у село з боку Берем'ян у вранішній час - 10055100.jpg
 | зображення_розмір  = 250 пкс
 | засновано          =
 | перша згадка       = [[1436]]
 | колишня назва      = Незброди
 | населення          = 678 (2015)<ref>Паспорт Золотопотіцької громади (при першому формуванні списку)</ref>
 | територія          = 0.920
 | ref-територія      =
 | площа              = 13,15 кв.&nbsp;км
 | ref-площа          =
 | щільність          = 775
 | поштовий індекс    = 48474
 | телефонний код     = 03544
 | катойконіми        = жниборідці
 | день села          = 12 лютого
 | координати      =  {{coord|48|54|1|N|25|26|24|E|scale:30000|display=inline,title}}
   | lat_deg = 48 || lat_min = 54 || lat_sec = 1
   | lon_deg = 25 || lon_min = 26 || lon_sec = 24
 | висота             = 370
 | ref-висота         =
 | водойма            = р. [[Стрипа]], р. [[Провал (притока Дністра)|Провал]]
 | адреса             =
 | веб-сторінка       =
 | сільський голова   = Володимир Миколайович Василечко
 | прапор             =
 | опис прапора       =
 | герб               =
 | опис герба         =
 | відстань до обласного центру      = 99
 | ref-відстань до обласного центру  =
 | відстань до районного центру      = 28
 | ref-відстань до районного центру  =
 | відстань до сільської ради        =
 | ref-відстань до сільської ради    =
 | станція         = {{ст.|Пишківці}}
 | відстань до залізничної станції   = 28
 | схема           =
 }}
'''Жни́бороди'''&nbsp;— [[село]] в [[Україна|Україні]], в південно-східній частині [[Бучацький район|Бучацького району]] [[Тернопільська область|Тернопільської області]], неподалік гирла [[Стрипа|Стрипи]]. Центр [[Жниборідська сільська рада|сільської ради]]. До села приєднано хутір Млинки (нині не заселений).

== Географія села ==
Село складається з чотирьох частин, що розділені на вулиці: Ковалівка, Польова, Ринок і Соловійка. На околицях розташовані урочища: Чигор (зараз громадське пасовище), Рівне (поле), Скоморохи (городи), Могилки, або Вірлиська (найдревніше місце села, в якому є залишки давніх курганних могильників і де, напевно, в давнину було поселення), Долина (х. Млинки, нині не заселений), Провал (улоговина з перепадом висот до 150&nbsp;м, по якій тече річечка [[Провал (притока Дністра)|Провал]], інша назва Рудка).

== Історія ==
[[Файл:Zhnyborody-Frantsyskanska-metryka-fragment1.jpg|міні|ліворуч|200пкс|<center>Фрагмент [[Францисканська метрика|Францисканської метрики]] с. Жнибороди</center>]]
[[Файл:Zhnyborody-Yosyfinska-metryka-fragment1.jpg|міні|ліворуч|200пкс|<center>Фрагмент [[Йосифинська метрика|Йосифінської метрики]] с. Жнибороди</center>]]
Поселення часів [[Київська Русь|Київської Русі]] в урочищі «Вірлиська» на південно-західній околиці села. [[Могильник курганний Жнибороди I|Курганні могильники]], яких налічується більше 80, досліджував у [[1878]] році [[археолог]], [[етнограф]], історик [[Адам Кіркор|Адам-Гонорій Кіркор]].

За легендою, у князівській залозі, яка тут стояла, служили тільки молоді, безбороді чоловіки. За іншою&nbsp;— в селі чоловіки гордилися своїми бородами. Якось вороги несподівано захопили село і зажадали викуп. У разі відмови&nbsp;— погрожували обрізати бороди. Цієї наруги жителі не могли стерпіти і голими руками перебили ворогів. Назва від слів «жати бороди» стверджує обидві версії<ref>[http://zhnyborody.te.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=8&Itemid=103 Легенди про село Жнибороди Бучацького району]</ref>.

Поблизу Жнибород виявлено археологічні пам'ятки [[пізній палеоліт|пізнього палеоліту]], [[Культура Ноа|культур Ноа]] та давньоруської.

Перша писемна згадка&nbsp;— близько [[3 лютого]] [[1436]]&nbsp;року як Незбороди: в лютому шляхтич [[Теодорик Бучацький Язловецький|Теодорик з Бучача]] гербу Абданк за присутності кількох високопоставлених церковних сановників та феодалів, зокрема, [[кам'янець-Подільський|кам'янецького]] латинського єпископа [[Павел з Боянчиць|Павела з Боянчиць]], Миколая з [[Познань|Познані]] зробив пожертвування&nbsp;— «[[фундуш]]»&nbsp;— для [[костел Марії Маґдалени (Язловець)|костелу Марії Магдалени]] в [[Язловець|Язловці]]<ref>''[[Баронч Садок|Barącz S.]]'' [http://www.polona.pl/item/562007/20 Pamiątki jazłowieckie].&nbsp;— Lwów: Drukarnia «Zakładu narodwego im. Ossolińskych», 1862.&nbsp;— S.&nbsp;26;{{ref-pl}}, 28 (прим.). {{ref-la}}</ref>.

{{Цитата|
: ''«Найперше туди записав село Незброди з землі подільської, що належало до [[Червоногродський повіт|Червоногродського повіту]] [[Подільське воєводство|Подільського воєводства]], з усіма маєтками, землею, луками, лісами, пасіками, мисливськими угіддями, садами, ставками та іншими водоймами, млином і його пожитками».''}}

Усе село разом з людьми було передане у власність язловецькому костелу Марії Магдалени. Підтвердження тому є документ, датований 1467 роком, в якому село Незброди є власністю костелу в [[Язловець|Язловці]].
[[Файл:Beauplan special fragment 7 Buchach.jpg|міні|ліворуч|200пкс|<center>Фрагмент Спеціальної мапи України [[Гійом Левассер де Боплан|Боплана]], 1650</center>]]
На карті [[Гійом Левассер де Боплан|Боплана]] (середина XVII&nbsp;ст.) село вже вказане як Zniborody. В пізніших польських документах, зокрема 1769, воно вже теж згадується як Жнибороди (Żnibrody {{ref-pl}}).

[[Миколай Язловецький]] у 1595 році подарував село разом з правом патронату над парафією в Язловці домініканцям з [[Костел Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Язловець)|костелу Внебовзяття Пресвятої Діви Марії]] в Язловці<ref>[https://books.google.com.ua/books?id=JDbUAAAAMAAJ&q=Niezbrody&dq=Niezbrody&hl=uk&sa=X&redir_esc=y Studia źródłoznawcze.]&nbsp;— Т. 8. Instytut Historii (Polska Akademia Nauk), Państwowe Wydawn. Naukowe, 1963.&nbsp;— S. 43.</ref>.

26—27 жовтня 1684 року під Незбродами відбулось засідання Ради сенату [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]<ref>''Rachuba A.'' Sapieha Kazimierz Jan Paweł (czasem Jan Kazimierz) h. Lis (ok. 1642—1720) // [[Polski Słownik Biograficzny]] // Warszawa&nbsp;— Kraków: Polskia Akademja Nauk, 1994.&nbsp;— T. XXXV/1, zeszyt 144.&nbsp;— S.&nbsp;40. {{ref-pl}}</ref>.

Після утворення [[Заліщицький округ|Заліщицькго округу]] (циркулу, крайсу) село входило до його складу. У 1841&nbsp;р. з приблизно 470 мешканців 155 становили українці, решту поляки й незначна кількість [[жид]]ів (євреїв). У 1921&nbsp;р.&nbsp;— у селі 150 дворів, мешкало 177 родин, 843 мешканці (401 чоловічої та 442 жіночої статі), з яких 801 особа поляки. У 1931&nbsp;р.&nbsp;— 932 мешканці: 895 поляків, 23 євреї, 14 українців. До Другої світової війни в селі діяла школа з польською мовою навчання.

7 липня 1941&nbsp;— 25 липня 1944&nbsp;— під нацистською окупацією. У 1944—1946&nbsp;рр. внаслідок переселення поляки виїхали на свою батьківщину. В селі з попередніх мешканців залишилось тільки кілька сімей корінних мешканців. На місце поляків [[Виселення українців з Польщі до УРСР|приїхали переселенці]] з [[Польща|Польщі]] із сіл [[Посада Риботицька]], [[Бушковичі]], [[Ганчова]], [[Радава]], [[П'яткова (Перемиський повіт)|П'яткова]], [[Одрехова]], [[Лімна (гміна Бірча)|Лімна]], [[Янківці (Ліський повіт)|Янківці]], [[Острів (гміна Перемишль)|Острів]] та [[Болестрашичі]].

З кінця [[1940-ві|1940-х]] до 1959 року діяла Жниборідська сільська рада. Згодом село було приєднане до [[Берем'янська сільська рада|Берем'янської]], пізніше&nbsp;— до [[Дулібівська сільська рада (Бучацький район)|Дулібівської сільських рад]]. У 1970-[[1980-ті|1980-х]] споруджено приміщення школи і дошкільного закладу. У 1992&nbsp;р. було відновлено Жниборідську сільраду.

У 1948 році організовано колгосп ім. Шверника, перейменований пізніше в ім.&nbsp;Кірова. Наприкінці [[1950-ті|1950-х]] господарство приєднане до колгоспу імені Б. Хмельницького (пізніша назва «Радянська дружба») с.&nbsp;[[Берем'яни (Бучацький район)|Берем'яни]], потім до колгоспу «Дружба» с.&nbsp;[[Дуліби (Бучацький район)|Дуліби]]. 1990 року жниборідці від'єдналися від нього і утворили колгосп ім. Лесі Українки, пізніше переоформлений у селянську спілку «Жнибороди», ПАП «Посада Жниборідська». Нині земельні паї селяни здають в оренду кільком приватним господарникам.

<center><gallery widths=200 heights=150>
Файл:Zhnyborody-Proval-stavok9628.jpg|Вигляд на село. Урочище «Провал»
Файл:Zhnyborody-Proval-09043226.jpg|Урочище «Провал»
</gallery></center>

== Хронологія історичних подій ==
[[Файл:Селянка з с. Жнибороди під м. Язлівцем.jpg|міні|ліворуч|<center>Селянка зі Жнибородів (авторство і рік невідомі, ймовірно кінець XIX&nbsp;— поч. XX століття)</center>]]
* [[3 лютого]] [[1436]]&nbsp;— Перша письмова згадка про село.
* 1467&nbsp;— Підтверджуються попередні права на власність села язловецькому костелу Маріі Магдалини.
* 1650&nbsp;— Перша письмова згадка села як Жнибороди на мапі [[Гійом Левассер де Боплан|Боплана]].
* 1672—1673, 1676—1683&nbsp;— село входило до складу [[Язловецька нахія|Язловецької нахії]].<ref name="МК4">''Козак М.'' Пам'ятає липа турків… // {{БСС|404}}</ref>
* 1681&nbsp;— за переписом та реєстром сплати податків турецької влади, у селі ніхто не проживав.<ref name="МК4"/>
* 8 травня 1737&nbsp;— У церкві в Жнибородах з'являється «''чаша з звіздою і дискосом, на котрім дискосї виразні суть слова: '''„Do cerkovi Znibrodzkiy 1737.8va may“''' а на серединї виритий герб родини [[Шептицькі|Шептицких]] з емблємами митрополичими''».
* 1756&nbsp;— Цей рік викарбувано на одному з дзвонів церкви св.&nbsp;Михаїла, який є ще донині.
* від 1785&nbsp;— Церква вже має свої окремі метрикальні книги.
* 1787&nbsp;— У Львові під назвою [[Йосифинська метрика|Йосифінський кадастр]] (за ім'ям тодішнього цісаря [[Йосиф II|Йосифа II]]) зібрані матеріали опису ґрунтів на всій території [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини та Володимирії]]&nbsp;— коронного краю [[Габсбурзька монархія|Габсбурзької монархії]]), в якому було точно визначено і закріплено граничні знакові межі громад, у кожній громаді описано урочища, в кожному урочищі окремі ділянки, в т.&nbsp;ч. с.&nbsp;Жнибороди, зокрема згадується прізвище мешканця села Андрія Здановського.
* 1820&nbsp;— Аналогічно з попереднім зібрані матеріали опису ґрунтів у т.&nbsp;зв. [[Францисканська метрика|Францисканському кадастрі]].
* 1832&nbsp;— У селі&nbsp;— 132 греко-католики.
* 1841&nbsp;— У селі з приблизно 475 мешканців&nbsp;— 155 українців.
* 1853&nbsp;— Парохом сіл Берем'яни і Жнибороди стає о.&nbsp;Павло Новаковський.
* 1858&nbsp;— У селі&nbsp;— 125 греко-католиків.
* 1861&nbsp;— Складена кадастрова карта села з детальним описом земель.
* бл. 1873&nbsp;— На цвинтарі села почали ховати і поляків, до того їх хоронили в Язловці.
[[Файл:Zhnyborody-Wyciag obliczenia pomiaru i oszacowania.jpg|міні|праворуч|200пкс|<center>Витяг розрахунків вимірювання та оцінки поля окремого господаря в Жнибородах ([[1879]]&nbsp;р.)</center>]]
* 1878&nbsp;— [[Адам Кіркор|Адам Гонорій Кіркор]] досліджував [[Могильник курганний Жнибороди I|курганний могильник]] в урочищі Вірлиська.
[[Файл:Zhnyborody-Antymins-tserkvy-sv-Myhaila-1887-roku.jpg|міні|праворуч|200пкс|<center>Антимінс церкви святого Михаїла с. Жнибороди, освячений Преосвященним [[Юліан (Пелеш)|Юліяном Пелешом]] 16 квітня 1887 року</center>]]
* 16 квітня 1887&nbsp;— Церква отримує новий [[антимінс]], освячений Преосвященним [[Юліан (Пелеш)|Юліяном Пелешом]].
* 1890&nbsp;— У селі 117 будинків, 726 мешканців, 4 будинки і 31 мешканець на панському дворі; 611 римо-католиків, 121 греко-католик; 25 жидів, 625 поляків, 123 українці.
* 1910&nbsp;— У Жниборідський храм куплено [[Орган (музичний інструмент)|орган]].
* 1915&nbsp;— жниборідців&nbsp;— 936, вони мають 1200 [[Морґ поля|морґів]] поля. Війтом села є {{fact|поляк Іван Рудницький}} (з [[1913]]), писарем&nbsp;— русин Теодор Андрусевич (з [[1894]]), листоношею поляк Василь Рудяк, асесором&nbsp;— Адам Дарієвський.
* 1921&nbsp;— 150 дворів, 177 родини, 843 мешканці, з яких 801 записаний як поляк.
* 8 жовтня 1923&nbsp;— У Бучачі народився польський актор театру, кіно і телебачення, письменник, автор кількох книг-споминів, зокрема про Жнибороди, [[Адамський Ян Францішек|Ян Францішек Адамський]].
* 1924&nbsp;— Власник млина Франц Савіцький, за документами&nbsp;— існує ще один млин, власником якого є Міхал Лінек, вчителі&nbsp;— Гелена Зав'яльська і Пракседа Качинська, Елеонора Енґльова.
* 1930&nbsp;— 30 вересня мала розпочатися парцеляція земельної ділянки площею 22,2 га, яка належала римо-католицькому проборству<ref>[http://jbc.bj.uj.edu.pl/dlibra/plain-content?id=78078 346. Komunikat] // Tarnopolski Dziennik Wojewódzki.&nbsp;— 1930.&nbsp;— №&nbsp;16 (1 listopada).&nbsp;— S. 235—236. {{ref-pl}}</ref>
* 1930-ті&nbsp;— Кілька родин жниборідців виїхало в [[Південна Америка|Південну Америку]].
* 1931&nbsp;— 932 мешканці: 895 поляків, 23 євреї, 14 українців.
* 19 вересня 1939&nbsp;— Село під радянською владою.
* вересень 1939&nbsp;— Утворена перша сільрада.
* 5 липня 1941&nbsp;— Перший мадярський розвідний патруль.
* 7 липня 1941&nbsp;— Приходять німці.
* серпень 1943&nbsp;— Через село проходили партизани [[Ковпак Сидір Артемович|Сидора Ковпака]].
* 25 липня 1944&nbsp;— Знову під радянською владою.
* 1945&nbsp;— Жниборідський костел знятий з реєстрації, пізніше використовується як складське приміщення колгоспу. Завідувачка Жниборідською школою&nbsp;— Людвіґа Ролля.
* 1945—1946&nbsp;— [[Виселення українців з Польщі до УРСР|Приїжджають переселенці]] з Посади Риботицької, Бушковичів, Радеви, Одрехови, [[Ганчова|Ганчови]], П'яткови, Лимної, Янківців, Острова.
* осінь 1948&nbsp;— Утворено колгосп імені Шверніка, голова колгоспу&nbsp;— Петро Бойчук.
* 5 березня 1950&nbsp;— За одну годину 382 виборці першими в районі закінчили голосування за кандидатів сталінського блоку комуністів і безпартійних.
* 15 вересня 1953&nbsp;— Народилася журналістка, педагог, господарник, редактор Лановецького районного радіомовлення Марія Романчук.
* 15 березня 1955&nbsp;— Народився лікар-фармацевт, автор 80 наукових праць, завідувач кафедри токсикологічної та аналітичної хімії [[Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького|Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького]] [[Кучер Михайло Михайлович|Михайло Кучер]].
* 21 серпня 1956&nbsp;— Завідувачкою Жниборідської початкової школи стає Марія Мартинівна Василечко.
* 11 грудня 1957&nbsp;— Колгосп ім. Шверніка перейменовано в ім. Кірова.
* 1959&nbsp;— Сільрада і колгосп приєднані до Берем'ян.
* 1969&nbsp;— Збудовано приміщення школи і клубу.
* 1975&nbsp;— [[Адамський Ян Францішек|Ян Адамський]] видає книгу споминів про Жнибороди «Odwiedziny» («Відвідини»).
* 1 вересня 1981&nbsp;— Завідувачкою Жниборідської початкової школи стає Олександра Любомирівна Івануць.
* червень 1990&nbsp;— Жнибороди відділилися від колгоспу «Дружба» і утворили колгосп ім. Лесі Українки, головою колгоспу обрали Ігоря Василечка.
* 1992&nbsp;— У церкві святого Михаїла здійснюються почергові Богослужіння греко-католицької та православної громади.
* 24 березня 1992&nbsp;— Настоятелем церкви стає о. Іван Процик (УПЦ).
* 10 жовтня 1992&nbsp;— Парохом сіл Берем'яни і Жнибороди стає о. Іван Іванців (УГКЦ).
* 30 грудня 1992&nbsp;— Перше засідання відновленої Жниборідської сільської ради, сільський голова&nbsp;— Мар'ян Гіларійович Василечко.
* 1993&nbsp;— Відкрито [[Жниборідська загальноосвітня школа|Жниборідську ЗОШ]], директор&nbsp;— Тетяна Ярославівна Головацька.
* 1994&nbsp;— На узліссі з боку Дулібів насипано символічну могилу Борцям за волю України.
* (1994?)&nbsp;— При в'їзді в село з боку Дулібів зведено каплицю.
* 1995&nbsp;— Розпочато будівництво [[Церква Вознесіння Господнього (Жнибороди)|церкви Вознесіння Господнього]], освячена в [[2000]].
* 2006&nbsp;— Сільським головою обрано Володимира Миколайовича Василечка.
* 19 січня 2007&nbsp;— В Інтернеті відкрито сайт села, нині&nbsp;— історико-краєзнавчий проект [http://www.zhnyborody.te.ua «Жнибороди&nbsp;— Бучаччина&nbsp;— Тернопілля»].
* 8 квітня 2007&nbsp;— вийшов спецвипуск газети сільської громади «Жнибороди» (наклад 300 шт., видавець Микола Василечко)<ref>Жнибороди за 8 квітня 2007.&nbsp;— 2&nbsp;с.</ref>
* 21 грудня 2008&nbsp;— Освячено фігуру Богородиці на центральному майдані.
* 12 лютого 2011&nbsp;— Ювілейні святкування 575-ої річниці першої писемної згадки про село.

== Релігія ==
Є муровані церкви [[Церква святого Архістратига Михаїла (Жнибороди)|св. Михаїла]] [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]] (середина XIX століття; реставрована 1989&nbsp;р.; перебудований дах з банями 2010; [[УГКЦ]]) і [[Церква Вознесіння Господнього (Жнибороди)|Вознесіння Господнього]] [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]] (1999&nbsp;р.), капличка (1994), кілька придорожніх хрестів.
<center><gallery widths=200 heights=150>
Файл:Tserkva-Myhaila-Zhnyborody9.jpg|Церква святого архістратига Михаїла УГКЦ
|Церква Вознесіння Господнього УПЦ КП
Файл:Kaplychka-Zhnyborody0861.jpg|Капличка при в'їзді в Жнибороди з боку с.&nbsp;Дуліби
</gallery></center>

== Пам'ятки ==
В урочищі «Вірлиська» («Могилки») на західній околиці села є пам'ятка археології місцевого значення «[[Могильник курганний Жнибороди I]]».

Насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993).

== Соціальна сфера ==

Діють [[Жниборідська загальноосвітня школа]] I—II ступенів, [[клуб]], [[бібліотека]], фельдшерсько-акушерський пункт, дошкільний заклад, пилорама, 4 торгових заклади.

<center><gallery widths=200 heights=150>
Файл:Shkola-Zhnyborody9486.jpg|Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів і клуб
Файл:Dytsadok-prominchyk-Zhnyborody8481.jpg|Дошкільний навчальний заклад «Промінчик»
Файл:Kramnytsia-Zhnyborody1702.jpg|Крамниця
</gallery></center>

== Населення ==
У селі налічується 174 двори.
{| class='standard' style='text-align: center;'
! colspan=16 | Чисельність населення, осіб
|- class='bright'
! 1841
! 1890
! 1915
! [[Польський перепис 1921|1921]]
! [[Польський перепис 1931|1931]]
! 1938
! [[Перепис населення УРСР 1959|1959]]
! [[Перепис населення СРСР 1970|1970]]
! [[Перепис населення СРСР 1979|1979]]
! [[Перепис населення УРСР 1989|1989]]
! [[Перепис населення України 2001|2001]]
! 2003
! 2011
! 2013
! 2014
! 2015
|-
|~ 475
|796
|936
|843
|932
|
|
|
|
|
|
|734<ref>''Василечко М.'' Жнибороди // {{ТЕС|1|578}}</ref>
|
|
|682<ref>''Василечко М.'' Млинки // {{ТІМС|1|609}}</ref>
|678<ref>Паспорт Бучацької міської територіальної громади</ref>
|}

== Відомі люди ==

=== Народилися ===
* [[Василечко Микола Романович|Микола Василечко]] (нар. 1974)&nbsp;— український краєзнавець, журналіст, фотограф, кросвордист, вікіпедист, творець інтернет-сайтів;
* [[Кучер Михайло Михайлович|Михайло Кучер]] (нар. 1955)&nbsp;— український лікар, фармацевт, кандидат фармацевтичних наук;
* Марія Романчук (нар. 1953)&nbsp;— українська журналістка, педагог, господарник.

=== Перебували ===
* у [[1930-ті|1930-их]] роках часто гостював у родичів польський [[актор]] театру й кіно [[Адамський Ян Францішек|Ян Адамський]].

== Природа ==
{{Scroll Gallery
|Назва            = Галерея
|ширина           = 250
|розташування     = right
|Файл:Zhnyborody-yaschirka-7561.jpg|Ящірка в кам'яному кар'єрі поблизу урочища «Вірлиська» на західній околиці села в межах [[Дністровський каньйон|«Дністровського каньйону»]]
|Файл:Zhnyborody-yaschirka-7624.jpg|Ящірка в кам'яному кар'єрі поблизу урочища «Вірлиська» на західній околиці села в межах «Дністровського каньйону»
|Файл:Zhnyborody-yaschirka-7634.jpg|Ящірка в кам'яному кар'єрі поблизу урочища «Вірлиська» на західній околиці села в межах «Дністровського каньйону»
|Файл:Жнибороди - Дрізд - 13051432.jpg|Молодий дрізд
|Файл:Жнибороди - Урочище «Скоморохи» - Медунка - 13059623.jpg|Медунка
}}

Частина території [[Жниборідська сільська рада|Жниборідської сільради]] входить у [[Дністровський каньйон|регіональний ландшафтний парк «Дністровський каньйон»]]. Жнибороди мають перспективу в розвитку зеленого туризму і туристсько-екскурсійного відпочинку.

== Книги про село ==
Про населений пункт колишніми мешканцями села&nbsp;— поляками&nbsp;— видано кілька книг-спогадів, зокрема «Odwiedziny» (1975) Яна Адамського. В інтернеті діє сайт історико-краєзнавчого проекту [http://www.zhnyborody.te.ua «Жнибороди&nbsp;— Бучаччина&nbsp;— Тернопілля»], де розміщено публіцистичні і документальні матеріали з історії села, фотоальбоми, відеосюжети, зібрано публікації про село від 1945&nbsp;р. Готується до видання книга про село.

== Примітки ==
{{примітки}}

== Джерела ==
* Архівні документи [[Бучацький районний архів|Бучацького районного архіву]], [[Державний архів Тернопільської області|Державного архіву Тернопільській області]], [[Центральний державний історичний архів України (Львів)|Центрального державного історичного архіву в м.&nbsp;Львові]].
* ''Василечко М.'' Жнибороди // {{ТЕС|1|578}}
* ''Василечко М.'' Історія села Жнибороди. Краєзнавчий нарис.
* ''Василечко М.'' Млинки // {{ТІМС|1|609}}
* ''Василечко М., Мельничук Б.'' Жнибороди // {{ТІМС|1|608—609}}
* Жнибороди. Інформаційний бюлетень. (№&nbsp;1, 2, 3, 4)
* ''Клименко О.'' Міська геральдика Тернопільщини / О.&nbsp;Клименко, Б.&nbsp;Хаварівський; Держ. архів Терноп. області.&nbsp;— Т.: Воля, 2003.&nbsp;— 500&nbsp;c.&nbsp;— (Корінь і крона).

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Жнибороди
|Портал             = Тернопільщина
|Вікісховище        = Category:Zhnyborody
}}
* [http://www.zhnyborody.te.ua «Жнибороди&nbsp;— Бучаччина&nbsp;— Тернопілля»]&nbsp;— Історія села, легенди, документи, традиції, публікації, фото і відеоальбоми про село.
* [http://history.buchach.net/zhnyborody/ Жнибороди] // Історія Бучаччини.&nbsp;— 2009.&nbsp;— 16 грудня.
* [http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/A005?rdat1=01.03.2013&rf7571=30620 Жнибороди] // Верховна рада України.
* ''Жарких М.'' [http://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Local/DnisterStudies/Architecture/Zhnyborody.html Каплиця у Жнибородах] / Микола Жарких // Мислене древо.

{{Портал|Тернопільщина}}
{{Населені пункти над Стрипою}}
{{Бучацький район}}

[[Категорія:Села Тернопільської області]]
[[Категорія:Перейменовані населені пункти]]
[[Категорія:Жнибороди|*]]