Відкрити головне меню

ЕтнографіяРедагувати

Лінгвісти зараховували українців даної місцевості до «замішанців» — проміжної групи між лемками і надсянцями.

ІсторіяРедагувати

Українці-грекокатолики села поступово зазнавали процесів латинізації та подальшої полонізації. Вони належали до парафії Бонарівка Короснянського деканату Перемишльської єпархії.

Після Другої світової війни село опинилось на теренах ПНР.

У 1975-1998 роках село належало до Ряшівського воєводства.

ДемографіяРедагувати

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][2]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 452 87 314 51
Жінки 445 87 241 117
Разом 897 174 555 168

Пам’яткиРедагувати

  • Палацовий комплекс, який складається з палацу, адміністративного будинку, стайні й парку.
  • Мурований костел 1862 року.

ПриміткиРедагувати

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жизнів

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Згідно методології GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

ДжерелаРедагувати