Жарков Володимир Миколайович
Жарков Володимир Миколайович | ||||
---|---|---|---|---|
![]() | ||||
Загальна інформація | ||||
Народження |
13 березня 1983![]() | |||
Смерть |
24 квітня 2015 (32 роки)![]() (помер від поранень) | |||
Військова служба | ||||
Приналежність |
![]() | |||
Вид ЗС |
![]() | |||
Рід військ |
![]() | |||
Формування | ||||
Війни / битви | ||||
Командування | ||||
Заступник командира взводу | ||||
Нагороди та відзнаки | ||||
Володи́мир Микола́йович Жарко́в (13 березня 1983, м. Кам'янське, Дніпропетровська область, Українська РСР — 24 квітня 2015, м. Дніпро, Україна) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Життєвий шляхНародився 1983 року на Дніпропетровщині, в місті Кам'янське (на той час — Дніпродзержинськ). До війни працював на Баглійському коксохімічному заводі. Грав за заводську футбольну команду «Неон». Призваний за частковою мобілізацією до військової частини А1363 — 239-й Новомосковський загальновійськовий полігон. Після проходження підготовки прибув до свого підрозділу. Старший сержант, заступник командира взводу 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, смт Черкаське, Дніпропетровська область. Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції в районі Донецька. У квітні 2015 під час бойових дій поблизу селища Піски Ясинуватського району дістав важкі поранення внаслідок підриву на міні, втратив обидві ноги. 24 квітня о 5:00 помер у військовому госпіталі м. Дніпро[1][2]. Похований 27 квітня на Алеї Слави кладовища Соцміста у Кам'янському. Без батька лишилося двоє дітей. Нагороди та відзнаки
Вшанування пам'яті
Примітки
Джерела
|