Відмінності між версіями «Жан Мабільон»

[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (вікіфікація)
 
(Не показані 25 проміжних версій 11 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Богослов
[[Файл:Jean Mabillon.JPG|thumb|right|Жан Мабільон.]]
|ім'я = Жан Мабільон
'''Жан Мабільон''' (23 листопада 1632 — 27 грудня 1707 рр.) — французький монах — [[Бенедиктинці|бенедектинець]], науковець; вважається засновником [[Палеографія|палеографії]] і [[дипломатика|дипломатики]].
|оригінал імені =
|зображення = Jean Mabillon.jpg
|розмір_зображення = 200px
|підпис_зображення =
|ім'я при народженні =
|рід діяльності = [[історик]], [[дипломатика]]
|дата народження = 23.11.1632
|місце народження = [[Сен-П'єррмон (Арденни)|Сен-П'єрмон]]
|громадянство = [[Королівство Франція]]
|традиція =
|інтереси = [[теологія]]
|дата смерті = 27.12.1707
|місце смерті = [[Париж]]
|Alma_mater = [[Університет Реймса]]
|заклад = [[Академія надписів та красного письменства]]
|конфесія = [[католицтво]]
|звання =
|ступінь =
|титул = [[монах]]
|ідеї =
|роботи =
|попередники =
|послідовники = [[Тьєрі Рюінар]]
|нагороди =
|автограф =
|різне = засновник [[Палеографія|палеографії]] і [[дипломатика|дипломатики]]
}}


'''Жан Мабільон''' ({{lang-fr|Jean Mabillon}}, [[23 листопада]] [[1632]], [[Сен-П'єррмон (Арденни)|Сен-П'єрмон]] — [[27 грудня]] [[1707]], Париж) — французький [[монах]]-[[Бенедиктинці|бенедектинець]], [[Мавристи|маврист]], [[науковець]], [[ерудит]]; вважається засновником [[Палеографія|палеографії]] і [[дипломатика|дипломатики]].
Народився в [[Сен-П'єррмон (Арденни)|Сен-П'єррмон]] (Saint-Pierremont, Ardennes). У 12 років він вступив до коледжу в [[Реймс]]і (Collège des Bons Enfants in Reims). В 1650 р. він став семінаристом. В 1653 р. він покинув семінарію і став монахом в [[Абатство|аббатстві]] Сен-Ремі (Saint-Remi). В 1663 р. його перевели до аббатства Сен-Деніс (Saint-Denis Abbey near Paris). Наступного року — до Сен-Жерменського аббатства (Saint-Germain-des-Prés in Paris), в цей період життя він знайомиться з багатьма відомими науковцями. В 1667 р. була опублікована праця про св. [[Бернард Клервоський|Бернарда Клерворського]], над якою він працював в цьому аббатстві. Також в цей час спільно з [[Люк Ашері|Люком Ашері]] він працював над працею «Acta Ordinis S. Benedicti» (опублікована між 1668—1701 рр., містить 9 томів). У 1701 р. він став одним з засновників Académie des Inscriptions et Belles-Lettres.
У 1707 р. він помер і був похований в церкві Сен-Жерменського аббатства (Saint-Germain-des-Prés, in Paris).


== Життєпис ==
Народився в [[Сен-П'єррмон (Арденни)|Сен-П'єррмон]] ({{lang-fr|Saint-Pierremont, Ardennes}}).


У 1644 році він вступив до [[коледж]]у ({{lang-fr|Collège des Bons Enfants in Reims}}) від {{не перекладено|Університету Реймса|університету Реймса|fr|Université de Reims-Champagne-Ardenne}} (в [[Реймс]]і). 1650 року він став [[семінарист]]ом, 1653 — покинув [[Дієцезія|дієцезіальну]] семінарію і став [[ченці|ченцем]] в [[Абатство|абатстві]] Сен-Ремі ({{lang-fr|Saint-Remi}}). 1663 року його перевели до абатства Сен-Деніс ({{lang-fr|Saint-Denis}}). Наступного року — до Сен-Жерменського абатства ({{lang-fr|Saint-Germain-des-Prés in Paris}}), в цей період життя він знайомиться з багатьма відомими науковцями.
В 1681 р. була опублікована найголовніша праця вченого «De re diplomatica libri sex», в якій йшла мова про різні види середньовічних манускриптів і рукописів, і яка вважається фундаментом дипломатики і палеографії.
Трактат складається з 6 частин-книг:
# перша книга про документи загалом, про характер документів про їх різновиди;
# вчення про стиль документів і грамот, про зовнішні ознаки, хронологія документів;
# про визначення достовірності документа;
# про палаци франкських королів, які вказані в їх дипломах, що допомагало датувати самі дипломи;
# палеографічного характеру;
# збірник документів


1667 року була опублікована праця про св. [[Бернард Клервоський|Бернарда Клерворського]], над якою він працював в цьому абатстві. Також в цей час спільно з [[Люк Ашері|Люком Ашері]] він працював над працею «Acta Ordinis S. Benedicti» (опублікована між 1668 та 1701 роками, містить 9 томів).
== Джерела ==


1701 року він став одним з засновників [[Академія надписів та красного письменства|Академії надписів та красного письменства]] та її членом.
Лихачев, Н. П. Дипломатика: (из лекций, читанных в С.-Петербургском Археологическом институте) : из лекций по сфрагистике.-
Москва: Государственная публичная историческая библиотека, 2001.-332 с.


У 1707 року він помер і був похований в церкві [[Абатство Сен-Жермен-де-Пре|Сен-Жерменського абатства]] в Парижі.
[[Категорія:Бенедиктинці]]
[[Категорія:Французькі теологи]]


== Праці ==
{{Link GA|fr}}
[[File:Annales Ordinis Sancti Benedicti.tif|thumb|''Annales Ordinis Sancti Benedicti'', 1739]]
1681&nbsp;року була опублікована найголовніша праця вченого «De re diplomatica libri sex»<ref>[http://x0b.de/mabillon/ Jean Mabillon: De re diplomatica (1709)]&nbsp;— Digital Reproduction (website in German)</ref>, в якій йшла мова про різні види середньовічних манускриптів і рукописів, і яка вважається фундаментом дипломатики і палеографії.
Трактат складається з 6 частин-книг:
# перша книга про документи загалом, про характер документів про їх різновиди;
# вчення про стиль документів і грамот, про зовнішні ознаки, хронологія документів;
# про визначення достовірності документа;
# про палаци франкських королів, які вказані в їхніх дипломах, що допомагало датувати самі дипломи;
# палеографічного характеру;
# збірник документів


== Примітки ==
[[bg:Жан Мабийон]]
{{reflist}}
[[cs:Jean Mabillon]]

[[de:Jean Mabillon]]
== Джерела ==
[[en:Jean Mabillon]]
* {{ВТ-ЕСБЕ|Мабильон, Жан|том= XVIII|сторінки=281—282}}
[[es:Jean Mabillon]]
* Лихачев Н.&nbsp;П., Дипломатика: (из лекций, читанных в С.-Петербургском Археологическом институте): из лекций по сфрагистике.&nbsp;— {{М.}}: Государственная публичная историческая библиотека, 2001.&nbsp;— 332 с.{{ref-ru}}
[[et:Jean Mabillon]]
[[eu:Jean Mabillon]]
* {{CathEncy|Jean Mabillon|Leslie Alexander St. Lawrence Toke}}
== Посилання ==
[[fr:Jean Mabillon]]
* {{ЕСКМ2017|частина =Мабільон Жан|сторінки =309}}
[[it:Jean Mabillon]]
{{Бібліоінформація}}
[[ja:ジャン・マビヨン]]

[[la:Ioannes Mabillon]]
[[Категорія:Французькі католицькі богослови]]
[[nl:Jean Mabillon]]
[[Категорія:Бенедиктинці]]
[[pl:Jean Mabillon]]
[[Категорія:Члени Академії надписів та красного письменства]]
[[pt:Jean Mabillon]]
[[Категорія:Французькі історики]]
[[ru:Мабильон, Жан]]
[[Категорія:Латинські письменники]]
[[sv:Jean Mabillon]]
[[Категорія:Французькі палеографи]]
[[zh:让·马比雍]]
[[Категорія:Померли в Парижі]]
[[Категорія:Уродженці Арденн]]
[[Категорія:Французькі письменники]]
[[Категорія:Медієвісти]]
[[Категорія:Поховані в Парижі]]
{{DEFAULTSORT:Мабільон Жан}}

Поточна версія на 20:45, 2 березня 2021

Жан Мабільон (фр. Jean Mabillon, 23 листопада 1632, Сен-П'єрмон — 27 грудня 1707, Париж) — французький монах-бенедектинець, маврист, науковець, ерудит; вважається засновником палеографії і дипломатики.

Жан Мабільон
фр. Jean Mabillon
Jean Mabillon.jpg
Основні відомості
Народження 23 листопада 1632(1632-11-23)
Сен-П'єрмон
Країна: Королівство Франція
Альма-матер: Університет Реймса
Заклад: Академія надписів та красного письменства
Конфесія: католицтво
Смерть: 27 грудня 1707(1707-12-27) (75 років)
Париж
Місце поховання: Сен-Жермен-де-Пре (абатство)
Праці й досягнення
Рід діяльності: історик, дипломатика
Основні інтереси: теологія
Титул: монах
Послідовники: Тьєрі Рюінар
Додаткова інформація: засновник палеографії і дипломатики
CMNS: Жан Мабільон у Вікісховищі

ЖиттєписРедагувати

Народився в Сен-П'єррмон (фр. Saint-Pierremont, Ardennes).

У 1644 році він вступив до коледжу (фр. Collège des Bons Enfants in Reims) від університету Реймса[fr]Реймсі). 1650 року він став семінаристом, 1653 — покинув дієцезіальну семінарію і став ченцем в абатстві Сен-Ремі (фр. Saint-Remi). 1663 року його перевели до абатства Сен-Деніс (фр. Saint-Denis). Наступного року — до Сен-Жерменського абатства (фр. Saint-Germain-des-Prés in Paris), в цей період життя він знайомиться з багатьма відомими науковцями.

1667 року була опублікована праця про св. Бернарда Клерворського, над якою він працював в цьому абатстві. Також в цей час спільно з Люком Ашері він працював над працею «Acta Ordinis S. Benedicti» (опублікована між 1668 та 1701 роками, містить 9 томів).

1701 року він став одним з засновників Академії надписів та красного письменства та її членом.

У 1707 року він помер і був похований в церкві Сен-Жерменського абатства в Парижі.

ПраціРедагувати

 
Annales Ordinis Sancti Benedicti, 1739

1681 року була опублікована найголовніша праця вченого «De re diplomatica libri sex»[1], в якій йшла мова про різні види середньовічних манускриптів і рукописів, і яка вважається фундаментом дипломатики і палеографії. Трактат складається з 6 частин-книг:

  1. перша книга про документи загалом, про характер документів про їх різновиди;
  2. вчення про стиль документів і грамот, про зовнішні ознаки, хронологія документів;
  3. про визначення достовірності документа;
  4. про палаци франкських королів, які вказані в їхніх дипломах, що допомагало датувати самі дипломи;
  5. палеографічного характеру;
  6. збірник документів

ПриміткиРедагувати

  1. Jean Mabillon: De re diplomatica (1709) — Digital Reproduction (website in German)

ДжерелаРедагувати

  • Мабильон, Жан // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. — Т. XVIII. — С. 281—282. (рос. дореф.)
  • Лихачев Н. П., Дипломатика: (из лекций, читанных в С.-Петербургском Археологическом институте): из лекций по сфрагистике. — М.: Государственная публичная историческая библиотека, 2001. — 332 с.(рос.)
  • Leslie Alexander St. Lawrence Toke. Jean Mabillon // Catholic Encyclopedia. — New York : Robert Appleton Company, 1913. (англ.)

ПосиланняРедагувати