Відкрити головне меню

Жан-Батіст Перроно (фр. Jean-Baptiste Perroneau 1715, Париж — 19 листопада, 1783, Амстердам, Нідерланди ) — французький гравер і художник доби рококо. Відомий майстер портрету в техніці пастель.

Жан-Батіст Перроно
Jean-Baptiste Perroneau
Jean-Baptiste Perronneau portrait.jpg
Гравер Бенедикт Ніколе, Альфонс «портрет Перроно».
Народження 1715[1][2][…]
Париж, Королівство Франція
Смерть 19 листопада 1783(1783-11-19)[2][4][5]
  Амстердам, Голландія, Голландська республіка
Національність Француз
Громадянство Франція
Жанр портрет
Навчання у художника Натуара та гравера Кара
Діяльність художник, художник-гравер
Напрямок рококо, реалізм
Вчитель Laurent Cars[d] і Charles-Joseph Natoire[d]
Член Королівська академія живопису і скульптури[d]
Твори портрети, гравюри з картин художника Натуара

Жан-Батіст Перроно у Вікісховищі?

Зміст

Життєпис : неточність свідоцтв і точність документівРедагувати

Не всі факти з життя художника добре відомі. Втрачені свідоцтва про день і місяць народження. Відомо лише місто.

Перроно мав історіографа Фонтене́, що подав його життєпис з позицій белетристики. Фонтене́ писав :

Він ( Перроно ) не був народжений для навчання мистецтву, котре вимагає багато наполегливості і терпіння. Він покинув гравюру і почав працювати пастеллю [6]
.

За відсутнісю інших свідоцтв ми примушені рахуватись з цими записами. Так, Фонтене́ сповіщав про ранні роки Перроно, що той опановував художню майстерність у художника-декоратора Натуара, а графічну техніку у Кара[6]. Пізні перевірки підтвердили, що молодий Перроно справді робив графічні копії з картин Натуара, тобто навчався на них. Але свідки праці Перроно сповіщали, що той якраз відрізнявся терплячістю і міг довго доопрацьовувати портрет, бо його не влаштовував проміжний етап чи не той блиск у очах моделі.

Він дійсно перейшов на техніку пастелі, бо був мандрівним майстром-портретистом. Пастель спрощувала етапи праці під час мадрів, бо не потребувала сушки і була модною технікою в добу рококо. Пастель використовувала низка французьких майстрів, тому дорікати Перроно за використння пастелі — недоречно. До того ж, він працював і олійними фарбами при нагоді.

Дослідникам відомий протокол художньої академії від 27 серпня 1746 р. , котра вимагала від скромного художника два портрети олійними фарбами . І художник їх надав у відповідній протокольним вимогам техніці («Скульптор Адан старший » та «Художник Удрі» ) [7]. Відомо, що він працював олійними фарбами і в Голландії, де перебував у останні роки життя.

Майже до кінця 1750-х років свідоцтв про майстра надто мало. Адже з 1740-х років він у пошуках заробітку почав мандрувати (він працював у містах Бордо, Тулуза, Ліон). Є відомості про подорожі до Італії і навіть до російського Петербургу.

Життєпис художника — це його вимушені мандри та відгуки про твори, надані у Паризькі Салони. Про твори Перроно сповіщала низка французьких репортерів і критиків, серед котрих і Дені Дідро.

Небагатий художник покинув Францію і оселився у Амстердамі. В останні роки житя його художня активність зменшилась. Останнє свідоцтво про митця датоване 1780 роком. 19 листопада 1783 року він помер у Амстердамі.

Вибрані твориРедагувати

 
«Хлопчик з книгою», 1740,Ермітаж
  • «Гравер Габріель Гукьє»,1747, Лувр, Париж
  • «Хлопчик з книгою», 1740, Ермітаж
  • «Мадмуазель Гукьє з котом »,1747, Лувр, Париж
  • «Художник Жилькен », Париж
  • « Мирон де Портью»
  • «Письменник Жак Казот », Лондон
  • «Мадам Пезан-Дютільє », Париж
  • « Мадам де Соркенвіль», 1749, Лувр, Париж
  • «Поет Робе де Бовезе », 1759, Орлеан
  • « Даніель Жусс»
  • « Портрет невідомого»
  • «Скульптор Адан старший »
  • «Будівничий Робер Суайє»
  • « Мадам де Фріш»
  • «Робер Сойєр, військовий інженер»
  • «Сара Гінлупен», 1763, Державний музей (Амстердам)

Галерея вибраних творівРедагувати

 
«Магдалена Пінселу де ла Гранж», 1747,Музей Гетті, Каліфорнія

ДжерелаРедагувати

  • Ю. К. 3олотов «Французский портрет XVIII века», М., «Искусство», 1968

ПриміткиРедагувати

  1. Art UK — 2003.
  2. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Jean Baptiste Perronneau
  4. RKDartists
  5. Benezit Dictionary of Artists — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7, 978-0-19-989991-3
  6. а б Ю. К. 3олотов «Французский портрет XVIII века», М., «Искусство», 1968. с. 111
  7. Ю. К. 3олотов «Французский портрет XVIII века», М., «Искусство», 1968. с. 113

ПосиланняРедагувати

Див. такожРедагувати