Відкрити головне меню

Еухеніо Монтеро Ріос (ісп. Eugenio Montero Ríos; 13 листопада 1832 — 12 травня 1914) — іспанський правник, державний і політичний діяч, міністр юстиції, розвитку, голова Верховного суду, голова Сенату, голова уряду Іспанії 1905 року.

Еухеніо Монтеро Ріос
ісп. Eugenio Montero Ríos
Eugenio Montero Ríos 1914.jpg
Голова Ради міністрів Іспанії
23 червня — 1 грудня 1905 року
Монарх: Альфонс XIII
Попередник: Раймундо Фернандес Вільяверде
Наступник: Сехізмундо Морет
 
Партія: Ліберальна партія[d] і Progressive Party[d]
Освіта: Університет Сантьяго-де-Компостела[d]
Народження: 13 листопада 1832(1832-11-13)[1][2][3]
Сантьяго-де-Компостела, Іспанія
Смерть: 12 травня 1914(1914-05-12)[1][2][3] (81 рік)
Мадрид, Іспанія
Релігія: католицтво
Діти: Andrés Avelino Montero Villegas[d] і Eugenio Montero Villegas[d]
Автограф: Firma de Eugenio Montero Ríos.svg
Нагороди:
Collar of the Order of Charles III Орден Золотого руна

Медіафайли у Вікісховищі?

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Вивчав право в університеті міста Сантьяго-де-Компостела. Був професором канонічного права в Ов'єдо, потім в alma mater, а пізніше — в Мадриді. 1846 року брав участь у виступах проти режиму Нарваеса.

Після революції 1868 року був обраний до лав Установчих зборів. Від січня 1870 до січня 1871 року був міністром юстиції в кабінеті Жоана Прима. На тій посаді, ведучи боротьбу за відокремлення церкви від держави, підготував закони про шлюб і реєстрацію актів цивільного стану.

Після зречення короля Амадео I 1873 року Монтеро Ріос супроводжував свого суверена до Лісабона. Після реставрації Бурбонів долучився до партії Пракседеса Матео Сагасти. В кабінетах останнього був міністром розвитку, після чого очолював Верховний суд. Ще пізніше (1892-1893) був міністром юстиції[4].

На посту голови Сенату очолював іспанську делегацію на перемовинах про мир між Іспанією та США. В результаті було підписано Паризьку мирну угоду, що ознаменувала завершення Іспансько-американської війни. Відповідно до положень тієї угоди Іспанія булла змушена відмовитись від своїх останніх колоній у Вест-Індії, Азії й Тихоокеанському регіоні.

23 червня 1905 року Монтеро Ріос сформував власний уряд, але вийшов у відставку вже на початку грудня того ж року після відмови короля покарати винуватців у нападі на редакцію каталонського сатиричного тижневика ¡Cu-Cut!.

ПриміткиРедагувати

  1. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б SNAC — 2010.
  3. а б Spanish Biographical DictionaryІспанська королівська академія історії.
  4. Ministros y miembros de organismos de gobierno. Regencias, Juntas de Gobierno, etc (1808-2000) (es). Centro de Ciencias Humanas y Sociales (CCHS) del CSIC. Процитовано 2018-07-13. 

ЛітератураРедагувати

  • Margarita Barral Martínez. Eugenio Montero Ríos: político del derecho // Dereito. — Comunidad de Galicia: Universidade de Santiago de Compostela, 2012. — Т. 1. — С. 267-286. — ISSN 1132-9947.

ПосиланняРедагувати