Перегляд вихідного коду сторінки Ергард Мільх

{{Військовик
| ім'я = Ергард Мільх
| оригінал імені = Erhard Milch
| портрет =Milch.jpg
| розмір = 250px
| підпис = 
| ім'я при народженні = 
| дата народження = 30.3.1892
| місце народження = {{Прапорець|GERold}} [[Вільгельмсгафен]], [[Провінція Ганновер]]
| дата смерті = 25.1.1972
| місце смерті = {{Прапорець|FRG}} [[Вупперталь]], [[Дюссельдорф]], [[Північний Рейн — Вестфалія]]
| прізвисько =
| signature =
| приналежність = {{fВермахт}}
| країна = {{GERold}} <br/> {{GERwei}} <br/> {{GERnazi}}
| вид збройних сил = {{fЛюфтваффе}}
| рід військ = [[військова авіація]]
| роки служби = [[1911]]–[[1918]]<br/>[[1934]]—[[1945]]
| звання = {{Ранг|країна=3 Рейх|звання=Генерал-фельдмаршал|рід=люфтваффе}}
| підрозділ =[[Jagdstaffel 11]]
| командування = [[генерал-інспектор]] [[Люфтваффе]], <br/>командувач [[5-й повітряний флот (Третій Рейх)|5-го повітряного флоту]]
| битви = '''[[Перша світова війна]]'''<br/>'''[[Друга світова війна]]'''
| нагороди =
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Лицарський хрест Залізного хреста}}{{!!}}{{Застібка до Залізного хреста 1-го класу}}{{!!}}{{Застібка до Залізного хреста 2-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Залізний хрест 1-го класу}}{{!!}}{{Залізний хрест 2-го класу}}{{!!}}{{Почесний хрест ветерана війни}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «У пам’ять 13 березня 1938 року»}}{{!!}} {{Медаль «В пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом}}{{!!}}{{Медаль «В пам’ять 22 березня 1939 року»}}
{{!}}-
{{!}}{{Золотий знак НСДАП}}{{!!}}{{Почесний знак Німецького Червоного Хреста}}{{!!}}{{Кавалер ордена дому Саксен-Ернестіне 1 класу з мечами}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден Заслуг (Угорщина)}}{{!!}}{{Великий офіцер ордена Святих Маврикія й Лазаря}}{{!!}}[[Файл:GRE Order of the Phoenix - Grand Cross BAR.png|54px|Великий хрест ордена Фенікса (Греція)]]
{{!}}-
{{!}}{{Орден «За військові заслуги» (Болгарія)}}{{!!}}{{Орден «За громадянські заслуги» (Болгарія)}}{{!!}}{{Орден Священного скарбу 1 ступеня}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу}}{{!!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 2-го класу}}{{!!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу}}
{{!}}-
{{!}}{{Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу}}{{!!}}{{Кавалер Великого Хреста ордена Корони Італії}}{{!!}}{{Великий офіцер ордена Корони Італії}}
{{!}}-
{{!}}{{Командорський Хрест ордена Білої Троянди}}{{!!}}{{Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою}}{{!!}}{{Командор ордена Заслуг (Чилі)}}
{{!}}-
{{!}}{{Орден Святого Савви}}{{!!}}{{Кавалер Великого хреста Колоніального ордена Зірки Італії}}{{!!}}{{Орден «Доблесний авіатор»}}
{{!}}}
{{{!}} style="background: transparent"
{{!}}{{Нагрудний знак військового пілота (Пруссія)}}{{!!}}{{Нагрудний знак пілота-спостерігача (Пруссія)}}{{!!}}{{Комбінований Знак Пілот-Спостерігач в золоті з діамантами}}
{{!}}-
{{!}}[[Файл:Fliegererinnerungsabzeichen.jpg|54px|Почесний знак льотчика]]
{{!}}}
| відносини =
| інше =
}}

'''Ергард Мільх''' ({{lang-de|Erhard Milch}}; [[30 березня]] [[1892]], [[Вільгельмсгафен]]&nbsp;— [[25 січня]] [[1972]], [[Вупперталь]])&nbsp;— [[Німеччина|німецький]] [[воєначальник]] часів Третього Рейху, [[генерал-фельдмаршал]] [[Люфтваффе]] ([[1940]]). Кавалер [[Лицарський хрест Залізного хреста|Лицарського хреста Залізного хреста]] (1940).

== Біографія ==
Ергард Мільх народився [[30 березня]] [[1892 у авіації|1892]] в сім'ї [[фармацевт]]а [[Імператорські військово-морські сили|Кайзерліхмарине]] Антона та Клари Мільх. У 1910 році йому було відмовлено у зарахуванні до Імператорського [[військово-морський флот|військово-морського флоту]] у зв'язку з тим, що його батько був [[Євреї|євреєм]].

Після невдалої спроби поступити на військово-морську службу був прийнятий у [[військове училище]], яке закінчив в 1911 році. Після випуску отримав офіцерське звання [[лейтенант]]а й призначення до 1-го Кенігсберзького [[артилерійський полк|артилерійського полку]], але незабаром перейшов в авіацію.

=== Перша світова війна та повоєнний час ===
Учасник Першої світової війни на [[Східний фронт (Перша світова війна)|Східному]] та [[Західний фронт (Перша світова війна)|Західному фронтах]]. Війну розпочав повітряним спостерігачем-коректувальником. Потім служив батальйонним [[ад'ютант]]ом (на початку Першої світової війни в німецькій авіації були авіаційні [[батальйон]]и), командиром [[Ланка (ВПС)|ланки]] і загону [[розвідувальна авіація|розвідувальної авіації]]. Наприкінці війни призначений командиром 6-ї [[Винищувальна авіація|винищувальної]] авіагрупи (36 літаків), але не будучи льотчиком-винищувачем, на [[Бойове завдання|бойові завдання]] не вилітав.

За бойові заслуги в роки Першої світової війни удостоєний декількох нагород, в тому числі нагороджений [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізним хрестом]] 2-го і 1-го ступеня. Війну закінчив у чині [[гауптман]]а. У зв'язку з [[Демобілізація (військова справа)|демобілізацією]] кайзерівської армії і ліквідацією німецької [[військова авіація|військової авіації]] (відповідно до умов [[Версальський договір 1919|Версальського миру 1919 року]]) в [[1920]] році звільнений в запас.

{{Вставка
|Вирівнювання  =right
|Ширина        =265px
|Текст         ='''Військова кар'єра'''
* [[18 жовтня]] [[1910]]&nbsp;— [[фенріх]]
* [[18 серпня]] [[1911]]&nbsp;— [[лейтенант]]
* [[18 серпня]] [[1915]]&nbsp;— [[обер-лейтенант]]
* [[18 серпня]] [[1918]]&nbsp;— [[гауптман]]
----
* [[28 жовтня]] [[1933]]&nbsp;— [[оберст]] <small>(минаючи попередні звання)</small>
* [[24 березня]] [[1934]]&nbsp;— [[генерал-майор]]
* [[28 березня]] [[1935]]&nbsp;— [[генерал-лейтенант]]
* [[20 квітня]] [[1936]]&nbsp;— [[генерал авіації]]
* [[1 листопада]] [[1938]]&nbsp;— [[генерал-полковник]]
* [[19 липня]] [[1940]]&nbsp;— [[генерал-фельдмаршал]]
|Підпис        =}}
Перший час після звільнення з армії працював пілотом [[Цивільна авіація|цивільної авіації]]. У 1923 році влаштувався чиновником в приватну авіакомпанію [[Junkers|«Юнкерс»]], а через рік вже керував її авіаційними підприємствами в [[Бразилія|Бразилії]], [[Аргентина|Аргентині]] та [[США]]. У 1925 році став головним керівничим авіакомпанії «Юнкерс Люфтверк АГ». У 1926—1933 роках [[головний виконавчий директор]] [[Lufthansa|«Люфтганзи»]].
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-H12262, Nürnberg, Reichsparteitag, Tag der Wehrmacht.jpg|міні|ліворуч|200пкс|[[Генерал авіації]] Ергард Мільх, [[начальник штабу]] [[ОКВ|Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини]] [[генерал артилерії]] [[Вільгельм Кейтель|В. Кейтель]], [[головнокомандувач]] [[Heer|Сухопутними військами]] [[генерал-полковник]] [[Вальтер фон Браухіч|В.фон Браухіч]], головнокомандувач [[Кригсмарине]] [[генерал-адмірал]] [[Еріх Редер|Е. Редер]] та командир [[13-й армійський корпус (Третій Рейх)|13-го армійського корпусу]] [[генерал кавалерії]] [[Максиміліан фон Вейхс|М. фон Вейхс]] на військовому параді в [[Нюрнберг|Нюрнберзі]]. [[12 вересня]] [[1938]]]]
На початку [[1930-ті|1930-х років]] зблизився з керівниками [[Націонал-соціалізм|нацистського руху]], став надавати їм фінансову підтримку, а лідеру цього руху [[Адольф Гітлер|А. Гітлеру]] навіть надавав в особисте користування літаки авіакомпанії. Особливо тісні відносини у Мільха встановилися з колишнім льотчиком [[Імперська армія Німеччини|кайзерівської армії]] і заступником Гітлера [[Герман Ґерінґ|Г. Ґерінґом]].

У січні 1933 року [[Прихід нацистів до влади|з приходом до влади в Німеччині нацистів]] кар'єра Мільха стрімко пішла вгору. У квітні 1933 року було створено [[Імперське міністерство авіації]], яке очолив [[Герман Ґерінґ|Г. Ґерінґ]]. Статс-секретарем нового міністерства (за рангом друга посадова особа в міністерстві) він призначив Мільха, якого добре знав і високо цінував за організаторські здібності. Одночасно Мільх був відразу ж підвищений з капітанів запасу в генерали.

Разом з Ґерінґом Мільх очолив керівництво створенням «секретних» німецьких ВПС ([[Люфтваффе]]). Оскільки [[Версальський договір 1919|Версальський мирний договір 1919 року]] забороняв Німеччині мати [[ВПС]], то всі роботи з їх створення проводилися таємно. У лютому 1935 року Гітлер денонсував статті Версальського договору, що стосувалися військової авіації, і офіційно оголосив про створення Люфтваффе. Мільх отримав чин [[генерал-лейтенант]]а (1935), через рік&nbsp;— [[генерал авіації|генерала авіації]], а в 1938 році&nbsp;— [[генерал-полковник]]а. [[1 лютого]] [[1939]] на додаток до своєї основної посади статс-секретаря міністерства він призначається [[генерал-інспектор]]ом ВПС.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 101I-760-0165N-26, Norwegen, Erhard Milch bei Stuka-Staffel.jpg|міні|ліворуч|200пкс|Е.Мільх перед строєм військових льотчиків 5-го повітряного флоту. [[Операція «Везерюбунг»]]. [[23 квітня]] [[1940]]]]
Однак у середині 1930-х років кар'єра Мільха опинилася під загрозою краху. Нацистські ідеологи підняли питання про його [[Арійська раса|«неарійське»]] походження. Почалося доскональне розслідування цієї справи. В результаті було встановлено, що статс-секретар імперського міністерства авіації та генерал німецьких Люфтваффе є сином єврея. Створилася комічна ситуація для пропаганди: вища посадова особа при нацистському режимі мала неарійське походження. У справу втрутився особисто «наці №&nbsp;2» [[Герман Ґерінґ|Ґерінґ]], який заявив, що «йому краще знати, хто в його міністерстві [[єврей]], а хто&nbsp;— ні». У дійсності, яка суттєво відрізнялася від повоєнної пропаганди, при укомплектуванні своїх [[Люфтваффе]] німці спиралися, насамперед, на професіоналізм кадрів (на відміну від, скажімо, радянської «класової» системи)&nbsp;— завдяки чому досягали видатних результатів у цивільному і військовому адмініструванні. Тому як у німецьких ВПС, так і у Ваффен-СС осіб «неарійського» походження було значно більше, ніж в армії і на флоті.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-H28070, Berlin, Reichsluftfahrtministerium, Richtfest.jpg|thumb|220px|праворуч|[[Герман Ґерінґ|Г. Ґерінґ]] з Е.Мільхом та [[Ернст Загебіль|Е.Загебіль]]]]
Ґерінґ вирішив проблему кадрового «порятунку» Мільха досить оригінальним чином: він отримав власноручно підписаний матір'ю Мільха документ, в якому вона під присягою заявила, що її син Ергард Мільх є плодом її позашлюбного зв'язку з [[барон]]ом Г. фон Біром. Цим папером Ґерінґ змусив комісію охоронців «чистоти арійської крові»  повністю реабілітувати свого заступника, вибачитися перед ним за завдану [[Моральна шкода|«моральну шкоду»]].

=== Друга світова війна ===
На початку 1940 року Мільх був призначений командувачем [[5-й повітряний флот (Третій Рейх)|5-м повітряним флотом]], створеним для проведення [[Операція «Везерюбунг»|Північної кампанії 1940 року]] (операція по захопленню Данії і Норвегії). Успішна участь у цій кампанії принесла Мільху [[Лицарський хрест Залізного хреста|Лицарський хрест]]. Згодом Мільх брав участь у [[Французька кампанія (1940)|Французькій кампанії 1940 року]]. [[19 липня]] [[1940]] року за заслуги у розгромі Франції він в числі трьох вищих воєначальників Люфтваффе (крім нього до цієї трійки увійшли [[Альберт Кессельрінг|Кессельрінг]] і [[Хюго Шперрле|Шперрле]]) був підвищений в [[генерал-фельдмаршал]]и.

Характерною рисою діяльності Мільха в міністерстві авіації було його постійне прагнення отримати повний контроль над [[Люфтваффе]] і [[Авіаційна промисловість|авіаційною промисловістю]], зосередити в своїх руках всі важелі управління ними. Коли до початку 1940-х років ряд проектів генерала [[Ернст Удет|Е. Удета]] (один з керівників міністерства авіації) закінчилися провалом, Мільх скористався цим, щоб розширити коло своїх повноважень. Так, добившись шляхом [[Інтрига|інтриг]] відсторонення свого конкурента, він отримав право відкривати і закривати авіаційні підприємства, переміщати на свій розсуд матеріальні та [[Людський ресурс|людські ресурси]]. Поступово Мільх розставив своїх людей на всі керівні посади в технічних службах Люфтваффе і справив реорганізацію очолюваного до цього Удетом Технічного управління міністерства авіації. Після смерті [[Ернст Удет|Удета]] (листопад 1941 року) Мільх зосередив у своїх руках керівництво всією технічною частиною [[Люфтваффе]], став начальником озброєнь [[ВПС]], отримав право на розміщення замовлень Люфтваффе в промисловості. Однак, незважаючи на величезні повноваження і всі вжиті заходи, Мільху так і не вдалося домогтися запланованого зростання авіаційної техніки. Його спроба розгорнути широке виробництво літаків-снарядів «[[Фау-1]]» особливих результатів не дала, але привела до великої витрати [[Кольорові метали|кольорових металів]], запаси яких у Німеччині були обмежені.

Часті провали в роботі [[міністерство|міністерства]] авіації призвели до загострення відносин між Мільхом і Ґерінґом. Відчуваючи, що хмари над його головою невблаганно згущаються, Мільх вирішив завдати упереджувальний удар, пустивши в хід свою улюблену зброю&nbsp;— інтриги. Він поставив перед собою мету дискредитувати свого начальника Ґерінґа в очах Гітлера, домогтися його усунення з поста [[міністр]]а і самому зайняти це місце. Дізнавшись про це, Ґерінґ різко змінив ставлення до свого колишнього [[протеже]] і почав систематично підривати його положення, використовуючи для цього будь-яку можливість. Тим часом, вважаючи, що йому вдасться після [[Сталінградська битва|Сталінградської катастрофи]] звалити Ґерінґа, коли той обіцяв Гітлеру організувати постачання оточеній в Сталінграді угруповання по повітрю і повністю провалив цю операцію, Мільх пішов ва-банк, відкрито запропонувавши фюреру змістити рейхсмаршала. Але цей демарш Мільха закінчився невдачею. Гітлер, раніше симпатизував Мільху, вже почав втрачати до нього довіру.

З весни 1943 року контроль над авіаційною промисловістю поступово почав переходити в руки нового [[фаворит]]а Гітлера&nbsp;— міністра військової промисловості [[Альберт Шпеєр|А. Шпеєра]]. Після невдачі з проектом створення реактивного [[винищувач-бомбардувальник|винищувача-бомбардувальника]] «[[Messerschmitt Me 262]]» Гітлер позбавив Мільха всіх повноважень у сфері авіапромисловості, яка повністю перейшла в підпорядкування Шпеєра (травень 1944 року). Після цього від Мільха очікували відставки, але він і не думав цього робити, сподіваючись виграти час. 20 червня 1944 [[Герман Ґерінґ|Ґерінґ]] публічно зажадав від Мільха подати у [[відставка|відставку]] з поста статс-секретаря міністерства авіації. Наступного дня Мільх був звільнений. Потім було його звільнення з посади начальника озброєнь Люфтваффе. Він зберіг за собою лише посаду генерал-інспектора ВВС, але без реальної влади.

[[1 жовтня]] [[1944]] під час однієї з інспекційних поїздок Мільх потрапив в автокатастрофу, отримав важкі травми і надовго вибув з ладу. 8 січня 1945 він був звільнений з поста [[генерал-інспектор]]а люфтваффе і переведений в резерв [[ОКВ]]. Ніякого призначення більше до самого кінця війни Мільх не отримав.
[[Файл:Bundesarchiv Bild 183-H28426, A. Speer, E. Milch, W. Messerschmitt.jpg|thumb|220px|праворуч|Е.Мільхом з [[Вільгельм Мессершмітт|В. Мессершміттом]] та [[Альберт Шпеєр|А. Шпеєром]] (ліворуч)]]
[[4 травня]] [[1945]] в замку Зіхерхаген (поблизу [[Нойштадт]]) був арештований англійськими військами. Виступав як свідок на [[Нюрнберзький процес|Нюрнберзькому міжнародному військовому трибуналі]], де союзники судили головних військових злочинців. У своїх свідченнях намагався захищати Ґерінґа. Як [[військовополонений]] утримувався в ув'язненні в [[Дахау (концтабір)|колишньому концтаборі Дахау]].

У грудні [[1946]] року постав перед американським [[військовий трибунал|військовим трибуналом]] в Нюрнберзі, який засудив його до [[Довічне позбавлення волі|довічного тюремного ув'язнення]] (березень [[1947]] року). Але вже в [[1951]] році термін йому скоротили до 15 років, а в 1955 році він був звільнений. Жив у [[Дюссельдорф]]і, працював консультантом з питань авіації в фірмах [[Fiat|«Фіат»]] і [[Thyssen AG|«Тіссен»]].

== Роль Ергарда Мільха в історії ==
Ергард Мільх отримав одним з перших в Третьому рейху звання [[генерал-фельдмаршал]]а німецьких ВПС, коли йому було 48 років. На відміну від інших гітлерівських фельдмаршалів, він не служив у [[рейхсвер]]і, а перейшов на службу в Люфтваффе з [[цивільна авіація|цивільної авіації]], де займав одну з ключових адміністративних посад. Проте завдяки заступництву [[Герман Ґерінґ|Ґерінґа]] Мільх відразу ж зайняв друге за значенням пост в поки ще «секретних» [[люфтваффе]], а в подальшому відіграв велику роль в їх створенні як [[види збройних сил|виду збройних сил]] (вермахту) та розвитку.

Як і більшість колишніх льотчиків кайзерівської авіації, він без вагань поставив себе на службу Вітчизні, яка взяла курс на відтворення німецьких ВПС. Кар'єрі Мільха в люфтваффе не завадило навіть його «неарійські» походження. Вона була в своєму роді унікальною&nbsp;— всього за якихось 7 років Мільх з колишнього капітана запасу перетворився на [[генерал-фельдмаршал]]а німецьких ВПС, фактичного керівника одного з найважливіших міністерств нацистської Німеччини. Як [[воєначальник]] він проявив себе лише двічі-в коротких кампаніях на Півночі Європи навесні [[1940]] року і у [[Франція|Франції]] в травні&nbsp;— червні того ж року, коли очолював [[5-й повітряний флот (Третій Рейх)|5-й повітряний флот]]. Зі своїми обов'язками на цій посаді впорався в цілому непогано. Однак це був лише невеликий фрагмент у його діяльності на службі Третього рейху. Основною ж сферою діяльності Мільха були будівництво люфтваффе і керівництво авіаційної промисловістю [[Третій Рейх|Третього рейху]]. Якщо з першою проблемою, особливо в довоєнні роки, він впорався успішно, то з другої, незважаючи на величезні повноваження, які йому були надані, зазнав невдачі, не виправдавши покладених на нього надій.

Мільх відрізнявся непомірним [[честолюбство]]м. Щоб задовольнити свої кар'єристські амбіції та жагу влади, він йшов до наміченої мети, не рахуючись ні з чим. Звичайним методом, за допомогою якого Мільх усував зі свого шляху суперників і конкурентів, були інтриги. У цій справі він досяг великої досконалості. Але успіхи на ниві [[Інтрига|інтриганства]] врешті-решт настільки запаморочили йому голову, що він втратив почуття міри. Вирішивши застосувати випробуваний спосіб проти свого давнього [[Патрон (покровитель)|патрона]] і начальника Ґерінґа, щоб зайняти його місце, Мільх переоцінив свої сили і можливості&nbsp;— і зазнав повного [[фіаско]], що коштувало йому кар'єри.

Мільх володів неабиякими організаторськими здібностями. Це був енергійний, вимогливий і вольовий керівник, не боявся брати на себе відповідальність за прийняття важливих рішень і відрізнявся рішучістю при їх проведенні в життя. Але в той же час це був і дуже егоїстична людина. На першому місці у нього завжди стояли власне «Я» і особиста вигода, і заради її досягнення він був здатний на все. Приклад з Ґерінґом, якому він був зобов'язаний всім, чого досяг, наочне тому підтвердження.

== Нагороди генерал-фельдмаршала Ергарда Мільха ==
{{hidden
| style = border:solid 0.5px black; width: 100%; 
| headerstyle = background: #F0F8FF; font-size: 110%;
| contentstyle = text-align: left; color:black;
| header = '''Нагороди генерал-фельдмаршала Ергарда Мільха'''
| content =
; Перша світова війна
* [[Файл:Ek23f.JPG|25пкс]] [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізний Хрест]] 2-го класу ([[4 жовтня]] [[1914]])
* [[Файл:Ek23f.JPG|25пкс]] [[Залізний Хрест (Німеччина)|Залізний Хрест]] 1-го класу ([[19 жовтня]] [[1915]])
* Почесний нагрудний знак пілота-спостерігача ([[15 листопада]] [[1914]])
* [[Файл:Grootofficier Sint Mauritius en Sint Lazarus.jpg|25пкс]] Великий офіцер [[Орден Святих Маврикія та Лазаря|ордена Святих Маврикія та Лазаря]] II ступеня (квітень [[Італія]]) ([[1933]]) 
* [[Файл:Bulgaria Civil Merit.jpg|25пкс]] Великий офіцер [[Орден «За громадянські заслуги» (Болгарія)|ордена «За громадянські заслуги»]] II ступеня ([[31 травня]] [[1933]]) ([[Болгарія]])
* [[Файл:Greece Order of the Phoenix.jpg|25пкс]] Великий Хрест [[Орден Фенікса (Греція)|ордена Фенікса]] I ступеня з мечами (травень [[1934]]) ([[Греція]])
* [[Почесний знак Німецького Червоного Хреста]], зірка ([[27 липня]] [[1934]])
* [[Файл:Ehrenkreuz fuer Frontkaempfer.JPG|25пкс]] [[Почесний хрест ветерана війни]] за 1914-1918 ([[15 грудня]] [[1934]])
* [[Файл:FFundBeob.JPG|25пкс]] [[Комбінований Знак Пілот-Спостерігач]] ([[30 березня]] [[1935]])
* [[Файл:Орден „За Военна Заслуга“ I степен (без шарф и без звезда).jpg|25пкс]] [[Орден «За військові заслуги» (Болгарія)]] I ступеня з мечами ([[27 травня]] [[1935]]) ([[Болгарія]])
* [[Файл:Commander of the Order of the White Rose of Finland.JPG|25пкс]] Командор [[орден Білої троянди (Фінляндія)|ордена Білої троянди]] II ступеня ([[6 червня]] [[1935]]) ([[Фінляндія]])
*  [[Орден Святого Савви (Югославія)]] I ступеня ([[30 червня]] [[1935]]) ([[Югославія]])
* [[Файл:Saksisch-Ernestinische Huisorde kruis.jpg|25пкс]] Великий Хрест [[орден дому Сакс-Ерністіне|ордена дому Сакс-Ерністіне]] ([[15 серпня]] [[1935]])
* [[Файл:Ster van de Hongaarse Orde van Verdienste met de Heilige Kroon 1941.jpg|25пкс]] Великий Хрест [[Орден Заслуг (Угорщина)|ордена Заслуг]] I ступеня (жовтень [[1935]]) ([[Угорщина]])
* [[Файл:WMLSA1944.jpg|25пкс]] [[Медаль «За вислугу років у Вермахті»]] I ступеня (за 25 років 
 [[військова служба|військової служби]]) ([[2 жовтня]] [[1936]])
** [[Медаль «За вислугу років у Вермахті»]] II ступеня (за 18 років військової служби)
** [[Медаль «За вислугу років у Вермахті»]] III ступеня (за 12 років військової служби)
** [[Медаль «За вислугу років у Вермахті»]] IV ступеня (за 4 роки військової служби)
* [[Файл:ParteiabzeichenGold.jpeg|25пкс]] [[Золотий партійний знак НСДАП]] ([[30 січня]] [[1937]])
* [[Орден Заслуг (Чилі)]], командорський хрест ([[3 березня]] [[1937]]) ([[Чилі]])
* [[Файл:Italian Kruunuritarikunnan rintatähti.png|25пкс]] Великий Хрест з бантом [[Орден Корони Італії|ордена Корони Італії]] II ступеня (вересень [[1935]]) ([[Італія]])
* [[Нагрудний знак пілота (Франція)]] (29 вересня 1937)
* [[Файл:Grand Cordon of the Order of the Sacred Treasure.jpg|25пкс]] [[Орден Священного Скарбу (Японська імперія)|Орден Священного Скарбу]] I ступеня (грудень [[1937]]) ([[Японська імперія]])
*  [[Орден Югославської Корони]] I ступеня (січень [[1938]])
* [[Файл:Luftschutz medal.jpg|25пкс]] [[Почесний знак протиповітряної оборони]] 2-го і 1-го ступеня ([[20 квітня]] [[1938]])
* [[Нагрудний знак пілота (Югославія)]] (червень 1938)
* [[Файл:Anchlussmedal front.JPG|25пкс]] [[Медаль «У пам’ять 13 березня 1938 року»]] 
* [[Файл:Sudetenland Medal.jpg|25пкс]] [[Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»]] з планкою із зображенням [[Празький град|Празького граду]]
* [[Колоніальний орден Зірки Італії]], великий хрест із зіркою (20 лютого 1939)
* [[Медаль «У пам’ять 22 березня 1939 року»]] (19 вересня 1939)
; Друга світова війна
* [[Файл:1939 SPANGE ZUM EISERNEN KREUZES 2ER KLASSE 1914.jpg|25пкс]] [[Застібка до Залізного хреста]] 2-го класу ([[1939]])
* [[Файл:Spange-EK1.JPG|25пкс]] [[Застібка до Залізного хреста]] 1-го класу ([[1939]])
*[[Лицарський хрест Залізного хреста]] ([[4 травня]] [[1940]])
* [[Орден «Доблесний авіатор»]], командорський хрест ([[Румунія]]) (6 липня 1941)
* [[Орден Білої Троянди (Фінляндія)]], великий хрест (30 березня 1942)
* [[Файл:Fliegerschaftsabzeichen.jpg|25пкс]] [[Знак льотного складу]] [[Люфтваффе]]
* [[Файл:FFundBeob.JPG|25пкс]] [[Комбінований Знак Пілот-Спостерігач]] в золоті з діамантами 
}}

== Джерела ==
* {{книга
|автор          = Митчем-мл., Сэмюэл Уильям; Мюллер Джин
|частина        =  
|заголовок      = Командиры Третьего рейха
|оригінал       = Hitler's Commanders
|посилання      = http://militera.lib.ru/bio/mitcham_mueller/index.html
|відповідальний = Пер. Т. Н. Замиловой, А. В. Бушуева, А. Н. Фельдшерова
|видання        = 
|місце          = Смоленск
|видавництво    = Русич
|рік            = 1995
|том            = 
|сторінки       = 
|сторінок       = 475
|серія          =
|isbn           = 5-88590-287-9
|тираж          = 
}} {{ref-ru}}
* Schaulen, Fritjof (2003). Eichenlaubträger 1940&nbsp;— 1945 Zeitgeschichte in Farbe I Abraham&nbsp;— Huppertz. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-20-3.
* Helden der Wehrmacht&nbsp;— Unsterbliche deutsche Soldaten (in German). München, Germany: FZ-Verlag GmbH, 2004. ISBN 3-924309-53-1.
* ''Съянова Е.'' Десятка из колоды Гитлера.&nbsp;— М.: «Время», 2005.&nbsp;— ISBN 5-9691-0010-2.
* ''Элмхерст Т.'' Подлинная история Люфтваффе. Пер. П. Смирнова.&nbsp;— М.: «Яуза», 2006.
* ''Гротов Г.'' Рейхсмаршал Геринг.&nbsp;— М.: «Вече», 2005.&nbsp;— ISBN 5-9533-0577-X.
* <span class="Verweisinfo"><span class="Verweisinfokasten"><span class="Verweise">[http://www.fpp.co.uk/books/Milch/Milch_dt.pdf]</span></span></span>David Irving: ''Die Tragödie der deutsche Luftwaffe. Aus den Akten und Erinnerungen von Feldmarschall Erhard Milch''
* ''Das Deutsche Führerlexikon'', Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
* ''Männer im Dritten Reich'', Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934
* Klaus D. Patzwall: ''Das Goldene Parteiabzeichen und seine Verleihungen ehrenhalber 1934–1944, Studien der Geschichte der Auszeichnungen'', Band 4, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt 2004, S. 27, ISBN 3-931533-50-6

== Посилання ==
{{Commons category|Erhard Milch}}
* {{cite web|url=http://www.geocities.com/~orion47/WEHRMACHT/LUFTWAFFE/Generalfeldmarschall/MILCH_ERHARD.html|title=Generalfeldmarschall Erhard Milch|publisher=на geocities.com|archiveurl=https://web.archive.org/web/20091029024738/http://geocities.com/%7Eorion47/WEHRMACHT/LUFTWAFFE/Generalfeldmarschall/MILCH_ERHARD.html|archivedate=2009-10-29|accessdate=2012-03-08|deadurl=yes}}{{ref-en}}
* {{cite web|url=http://s-s.name/milh.html|title=Мильх Эрхард|publisher=на s-s.name|language=російською|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110818032348/http://s-s.name/milh.html|archivedate=2011-08-18|accessdate=2011-09-18|deadurl=yes}}
* Bryan Mark Rigg, Hitler's Jewish Soldiers: The Untold Story of Nazi Racial Laws and Men of Jewish Descent in the German Military, University Press of Kansas (2002), ISBN 0-7006-1178-9.
* [http://books.google.com/books?id=_HkHU5RJJekC&pg=PA77&dq=oesau&lr=&num=100&as_brr=3#PPA245,M1 Eagles of Third Reich&nbsp;— Samuel W. Mitcham, Samuel W. Mitcham, Jr.]
* [http://www.ww2awards.com/person/31113 Milch, Erhard]&nbsp;— нагороди фельдмаршала Е.Мільха {{ref-en}}

{{start box}}
|-
! colspan="3" style="background: #FFBBFF;" | Міжнародне визнання та нагороди
{{succession box|титул=[[Людина тижня (Тайм)|Людина тижня]] <br />[[Тайм (журнал)|журналу «Тайм»]]|попередник=[[Вільям Ален Уайт]]<br />[[США]]|наступник=[[Александр Кембридж]]<br />[[Південно-Африканський Союз]]|роки=[[Файл:Time Magazine logo.svg|25px]]<br /> <tt>'''[[26 серпня]] [[1940]]'''</tt>}}
{{end box}}
{{start box}}
|-
! colspan="3" style="background: #C1CDC1;" | Командування військовими формуваннями (установами)<br/> Третього Рейху
{{succession box|титул= [[Файл:Chef einer Luftflotte Version 1.svg|35px]]<br />[[5-й повітряний флот (Третій Рейх)|командувач 5-го повітряного флоту]]|попередник= —|наступник=[[генерал-полковник]]<br /> [[Ганс-Юрген Штумпф]]| роки='''[[12 квітня]]&nbsp;— [[10 травня]] [[1940]]'''}}
{{end box}}

{{Фельдмаршали нацистської Німеччини}}
{{ВП-портали|Німеччина|Авіація|Друга світова війна|Військова справа}}

{{DEFAULTSORT:Мільх Ерхард}}
{{Нормативний контроль|color={{колір|Німеччина}}}}
[[Категорія:Німецькі військовики Першої світової війни‎]]
[[Категорія:Учасники Другої світової війни з Німеччини]]
[[Категорія:Померли у Вупперталі]]
[[Категорія:Уродженці Нижньої Саксонії]]