Еме Беекман

Версія від 19:12, 7 серпня 2007, створена Sunlightlady (обговорення | внесок) (Нова сторінка: '''Еме Беекман''' (20 квітня 1933, Таллін) — естонська письменниця. Закінчила [[1956...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Еме Беекман (20 квітня 1933, Таллін) — естонська письменниця.

Закінчила 1956 ВДІК. Автор «Трилогії про Мір’ям» (романи «Маленьки люди», 1964; «Колодязне дзеркало», 1966; «Старі діти», 1972); романів «Глухі бубонці» (1968), «Чортів цвіт» (1974), «Нетрі» (1980) — про події минулого століття, часів буржуазної республіки, війни; соціальних романів «Зграя білих ворон» (1967), «Падолист» (1975), «Можливість вибору» (1978), «Вільний біг» (1982) та ін. У соціально-фантастичному романі «Гонка» (1983) в гротескній формі зображено згубні наслідки технократичної цивілізації.

Пише також кіносценарії, драми, твори для дітей.

Твори

  • Рос. переклад — Глухие бубенцы. Таллин, 1973
  • Возможность выбора. Таллин, 1982
  • Трилогия о Мирьям. М., 1985
  • Гонка. М., 1986.

Джерела

  • Слабошпитський М. Людина як незамкнута система. В кн.: Слабошпитський М. Літературні профілі. К., 1984
  • УЛЕ. К., 1988, т.1.—с.141.