Відкрити головне меню

Ельдгрімнір — у германо-скандинавській міфології великий котел, у якому кухар Андгрімнір готує кабана Сегрімніра для богів та ейнгеріїв у Вальгаллі.[1]

Згадки в джерелахРедагувати

Згадується[2] в пісні «Мова Ґрімніра» з міфологічної частини «Старшої Едди»:

« Андгрімнір варить

Сегрімнір-вепра
В Ельдгрімнір-чані -
М'ясо чудове,
Та не всі знають,
Що ним ейнгеріїв харчують.

»

Також згадується[3] в розділі «Видіння Ґюльві» з середньовічного твору «Молодша Е́дда»:

« Тоді Ганглері мовив: «Ти розповідаєш, що всі загиблі в битві з тих самих пір, як був створений світ, живуть тепер у Одіна в Вальгаллі. Як же йому вдається нагодувати їх? Адже, напевно, зібралося там безліч людей!» Тоді відповідає Високий: «Ти маєш рацію: безліч там народу, а буде і того більше, хоч і цього здасться мало, коли прийде Вовк. Але скільки б не було людей в Вальгаллі, завжди вистачає їм м'яса вепра на ім'я Сегрімнір. Кожен день його варять, а до вечора він знову стає цілим. А що до твоїх розпитувань то, здається мені, небагато знайдеться мудреців, які б знали всю правду. Андгрімнір - ім'я кухаря, а котел зветься Ельдгрімнір. »

Етимологія назвиРедагувати

Назва «Ельдгрімнір» складається з поєднання слів «ельд» (давньосканд. eldr) і «грім» (давньосканд. hrīm)" та дослівно перекладається як «той, що покритий сажею від вогню».[4]

ПриміткиРедагувати

  1. Orchard, Andy (1999). Dictionary of Norse Myth and Legend (англійська). Cassell. с. 224. ISBN 978-0304351343. 
  2. А. И. Корсун, примечания М. И. Стеблин-Каменского. (1975). Беовульф. Старшая Эдда. Песнь о Нибелунгах. Художественная литература. 
  3. О. А. Смирницкая, М. И. Стеблин-Каменский (1970). Младшая Эдда. Наука. 
  4. Simek, Rudolf (1993). Dictionary of Northern Mythology.