Едо (місто)

Версія від 11:18, 22 січня 2007, створена Alex K (обговорення | внесок) (Нова сторінка: '''Едо''' (яп. 江戸, ''едо''. "двері затоки", "естуарій") — стара назва сучасної [[япон...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Едо (яп. 江戸, едо. "двері затоки", "естуарій") — стара назва сучасної японської столиці Токіо, особливо її центральної частини довкола Едоського замку. Відомі також помилкові іноземні транслітерації цього слова як Єдо або Єддо.

Історія

 
Панорама Едо (Феліс Беато, 1865-1866 рр.)

Перша згадка про Едо датується 1457 роком, коли місцевий володар Ода Докан наказ звести поблизу берегів сучасної Токійської затоки невеликий замок у рибацькому селищі Едо.

З кінця 16 століття землі Едо увійшли до володінь Токуґави Іеясу, який у 1603 році заснував тут сьоґунат. Впродовж усього періоду Едо (1603-1867) місто відігравало роль політико-адміністративного центру Японії, хоча і поступалось за статусом столиці Кіото. За час свого існування Едо перетоврилося з маленького поселення у одне з найбільших міст світу з населенням білше одного мілльйона чоловік (1721).

Едо було поділене на два великі житлові масиви. В центрі міста височів замок сьоґунів Токуґава, на захід від якого простиралися садиби самураїв. На сході, вздовж ріки Сумідаґава та призамкових ровів щільно тулилися будинки простолюдинів — міщан і купців.

Під час реставрації Мейдзі (1868) резиденція імператора була переміщена до Едо, а саме місто отримало нову назву "Токьо" (東京, "східна столиця"). У іноземній літературі нова назва міста була спотворена як "Токіо".

У 1943 році Токіо було проголошено офіційною столцею країни.

Джерела та література

  • 谷畑美帆 『江戸八百八町に骨が舞う』人骨から解く病気と社会 吉川弘文館 (2006年)ISBN 4642056130
  • 鈴木理生 『江戸の橋』 三省堂  ISBN 4-385-36261-0

Посилання