Едо (яп. 江戸, едо. «двері затоки», «естуарій») — історичне місто в Японії, центр Едоського сьоґунату. Стара назва сучасної японської столиці Токіо, особливо її центральної частини довкола Едоського замку. Відомі також помилкові іноземні транслітерації цього слова як Єдо або Єддо.

Історія

Панорама Едо (Феліс Беато, 1865-1866 рр.)

Перша згадка про Едо датується 1457 роком, коли місцевий володар Ода Докан наказ звести поблизу берегів сучасної Токійської затоки невеликий замок у рибацькому селищі Едо.

З кінця 16 століття землі Едо увійшли до володінь Токуґави Іеясу, який у 1603 році заснував тут сьоґунат. Впродовж усього періоду Едо (16031867) місто відігравало роль політико-адміністративного центру Японії, хоча і поступалось за статусом столиці Кіото. За час свого існування Едо перетоврилося з маленького поселення у одне з найбільших міст світу з населенням білше одного мільйона чоловік (1721).

Едо було поділене на два великі житлові масиви. В центрі міста височів замок сьоґунів Токуґава, на захід від якого простиралися садиби самураїв. На сході, вздовж ріки Сумідаґава та призамкових ровів щільно тулилися будинки простолюдинів — міщан і купців.

Під час реставрації Мейдзі (1868) резиденція імператора була переміщена до Едо, а саме місто отримало нову назву «Токьо» (東京, «східна столиця»). У іноземній літературі нова назва міста була спотворена як «Токіо».

У 1943 році Токіо проголошено офіційною столицею країни.

Джерела та література

  • 谷畑美帆 『江戸八百八町に骨が舞う』人骨から解く病気と社会 吉川弘文館 (2006年) ISBN 4642056130
  • 鈴木理生 『江戸の橋』 三省堂 ISBN 4-385-36261-0

Посилання