Перегляд вихідного коду сторінки Друга англо-бурська війна

{{Infobox Military Conflict
|conflict       = Друга англо-бурська війна
|partof         = [[Англо-бурські війни]]
|image          = [[Файл:Boers at Spion Kop, 1900 - Project Gutenberg eText 16462.jpg|270px]]
|caption        = Бурські вояки біля [[Битва під Спайон Коп|Спайон Коп]]. [[1900]]
|date           = [[11 жовтня]] [[1899]] — [[31 травня]] [[1902]]
|place          = [[Південна Африка]]
|coordinates = 
|map_type    = 
|latitude    = 
|longitude   = 
|map_size    = 
|map_caption = 
|map_label   = 
|territory   = 
|result         = Перемога [[Британська імперія|Британської імперії]]
|combatant1     = [[Файл:Flag of the United Kingdom.svg|22px|border]] [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Велика Британія]]:
* {{прапорець|Австралія}} [[Австралія]]
* [[Файл:Flag of Imperial India.svg|20пкс]] [[Британська Індія|Індія]]
* {{прапорець|Нова Зеландія}} [[Нова Зеландія]]
* [[Файл:Canadian Red Ensign (1868-1921).svg|20пкс]] [[Канада]]
|combatant2     = [[Файл:Flag of Transvaal.svg|22px|border]] [[Республіка Трансвааль]] <br/>[[Файл:Flag of the Orange Free State.svg|22px|border]] [[Оранжева республіка|Республіка Оранжева]] <br/> Іноземні добровольці
|commander1     = [[Файл:Flag of the United Kingdom.svg|22px|border]] Редверс Буллер <br/>[[Файл:Flag of the United Kingdom.svg|22px|border]] [[Фредерік Робертс]] <br/>[[Файл:Flag of the United Kingdom.svg|22px|border]] [[Герберт Кітченер]] <br/>[[Файл:Flag of the United Kingdom.svg|22px|border]] [[Роберт Бейден-Павелл]] <br/>[[Файл:Flag of the United Kingdom.svg|22px|border]] [[Сесіль Родс]]
|commander2     = [[Файл:Flag of Transvaal.svg|22px|border]] [[Піт Кроньє]]<br/>[[Файл:Flag of Transvaal.svg|22px|border]] [[Піт Жубер]] † <br/>[[Файл:Flag of Transvaal.svg|22px|border]] [[Луїс Бота]]<br/>[[Файл:Flag of the Orange Free State.svg|22px|border]] [[Крістіан де Вет]]
|commander3  =
|units1      =
|units2      =
|units3      =
|strength1      =
|strength2      =
|strength3   =
|casualties1    = 22 000 померлих (у тому числі 6000—7000 було вбито в бойових діях, інші померли від хвороб)
|casualties2    = 6000—8000 померлих чи поранених<br/>втрати серед цивільного населення&nbsp;— близько 26 000
|casualties3 =
}}
{{Колоніальний розподіл Африки}}
'''Дру́га англо-бу́рська війна́'''&nbsp;— загарбницька війна [[Велика Британія|Великої Британії]] проти [[бурські республіки|бурських республік]]&nbsp;— [[Оранжева республіка|Оранжевої]] і [[Трансвааль|Трансваалю]], що тривала з [[1899]] по [[1902]] рік. Одна з перших воєн епохи [[імперіалізм]]у.

В англо-бурській війні Велика Британія прагнула розширити і об'єднати свої [[колоніальні володіння Великої Британії в Африці|колоніальні володіння в Африці]], захопити родовища [[алмаз]]ів і [[золото|золота]]. Натхненниками війни були запеклі колонізатори [[Сесіль Джон Родс|Сесіль Родс]] і [[Джозеф Чемберлен]]. Перевага сил британській армії та її надзвичайна жорстокість, незважаючи на запеклий опір [[бури|бурів]], привели до перемоги Великої Британії.

[[1902]] за Фіренгенінзьким договором бурські республіки включено до складу [[Британська імперія|Британської імперії]].

== Найвизначніші польові генерали бурських загонів ==
* [[Луїс Бота]],
* [[Де ла Рай]],
* [[Піт Кроньє]],
* [[Мартінус Теуніс Стейн]],
* [[Крістіан де Вет]]

== Передумови війни ==
Наприкінці XIX сторіччя у Південній Африці розвідали значні запаси золота і алмазів. Для їхньої розробки в Трансвааль прибули численні білі колонізатори, яких місцеві називали вітлендерами (з мови [[африкаанс]] «чужоземці»). 1884 року вітлендери, більшість з яких була англійцями, домоглися рівних прав із корінними громадянами країни. Мешканці Трансваалю протестували проти засилля колонізаторів, але вітлендерів підтримували англійській війська.

9 жовтня 1899 року президент Трансваалю [[Поль Крюгер]] висунув Великій Британії [[ультиматум]] з вимогою відкликати свої війська від кордонів республіки і призначити [[третейський суд]] з питання вітлендерів. Ультиматум був відкинутий. [[11 жовтня]] 1899 року Велика Британія розпочала Другу англо-бурську війну.

== Битви Другої англо-бурської війни ==

=== Битва біля Краайпана, 12 жовтня 1899 року ===
З вибухом війни, [[Де ла Рай]] був призначений на посаду одного з польових генералів. Де ла Рай здійснив атаку на британський броньований потяг, який йшов з [[Кімберлі (місто)|Кімберлі]] до Мафекінга. Потяг зазнав аварії і після п'ятигодинного бою британці здалися. Цей випадок зробив Де ла Рая відомим, але загострив його відносини з обережним генералом [[Піт Кроньє|Кроньє]], який відправив його, щоб заблокувати просування ворога і послабити облогу Кімберлі.

=== Граспан, 25 листопада 1899 року ===
Генерал-лейтенанту Лорду Метуену, командиру Першої дивізії, було поставлене завдання посилити облогу Кімберлі і перевести його сили залізницею на північ Капської провінції. При виході з потяга, вони були обстріляні малими силами бурів, яких очолював комендант Прінслоу Бельмонт Коп'є. Проте наступного ранку, незважаючи на втрати, британці окопалися на горі. Бури на конях відступили до Граспана, приєднавшись до більшого загону фрістейтерів (від слова «Free state») і трансваальців під командуванням Прінслоу і Де ла Рая відповідно. Там бури зайняли кілька горбів, але не так успішно. Шлях через річку Моддер для генерала Метуена був закритий, через те, що міст підірвали бури.

=== Битва на річці Моддер, 28 листопада 1899 року ===
Враховуючи переважну силу британської артилерії, Де ла Рай наполіг, що його вояки і вояки Прінслоу повинні окопатися на берегах річок Моддер і Рііт. Так почали вперше використовувати тактику окопної війни. План полягав в тому, щоб якомога ближче підпускати британців до себе, а потім відкривати по них вогонь з гвинтівок. Ця тактика перешкоджала використовувати артилерію повною мірою. Спочатку британці просувалися по відкритій місцевості безперешкодно. Але коли солдати Прінслоу відкрили шеренговий вогонь, британці сховалися, а артилерія почала обстріл окопів бурів. Серія атак британців відтіснила фрестейтерів, але лише контратаки Де ла Рая дозволили бурам тримати оборону до сутінків, після чого вони просто відійшли. У цьому бою Де ла Рай був поранений, а його сина було вбито. Де ла Рай проклинав Кроньє за слабку підтримку.

=== Битва біля Магерсфонтайна, 11 грудня 1899 року ===
Після того, як бури змушені були відійти від річки Моддер, британці відремонтували [[міст]]. Тим часом загони Де ла Рая окопалися на горі Магерсфонтайн. Його незвичайна тактика була виправдана 10 грудня, коли гора не була взята. Під час світанку шум британського полку попередив захисників про [[наступ]]. Британський [[Загін (армія)|загін]] випадково наткнувся на бляшанки підвішені на натягнуті дроти. Після 9-годинного бою з важкими втратами, без будь-якого видимого просування, британці відступили. Генерала Метуена змістили, а на його місце поставили Лорда Робертса.

Незважаючи на поразку біля Магерсфонтайна і катастрофу на річці [[Туґела (річка)|Тугела]], змобілізувавши всі сили Імперії, [[британці]] почали поступово перемагати бурів. Генерал Кроньє разом цілою армією був захоплений в полон Робертсом. Блумфонтайн був здобутий [[13 березня]] [[1900]] року, [[Преторія]]&nbsp;— 5 червня, [[Поль Крюгер|Крюгер]] втік у Португальську Східну Африку.

== [[Партизанська війна]] ==
Лише невелика купка бурів залишилася на полі боротьби. Де ла Рай, Луїс Бота та інші командири зібралися біля Кронштату і започаткували стратегію [[Партизанська війна|партизанської боротьби]]. Впродовж наступних 2 років вони проводили швидкі кампанії, перемагали у битвах біля Мудвіля, Нойтедахта, Дріфонтайна, Донкерхука і завдали величезних людських і матеріальних втрат британцям при Істерспрейті 25 лютого 1902 року, де велика кількість амуніції і провіанту була захоплена бурськими загонами.
 

== Мир ==
У відповідь на партизанську тактику британці на чолі з Робертсом і Кітченером взяли на озброєння тактику випаленої землі. Вона полягала у знищенні всього, що могло б знадобитися для постачання бурських партизанів і навіть жінок і дітей. Знищувалися посіви, спалювалися ферми і домашні господарства, отруювалися джерела і солекопальні, членів сімей бурських повстанців і співчуваючих поміщали в концентраційні табори, в яких близько 50&nbsp;% дітей до 16 років померло. [[Бойовий дух]] бурів поступово почав спадати. З іншого боку бури чинили жорстокі репресії проти чорношкірих, які начебто симпатизували британцям і які видавали їм їхні місця розташування.

Британці пропонували скласти зброю ще в березні 1901 року, але Бота відхилив мирні переговори. [[Герберт Кітченер|Лорд Кітченер]] запропонував Де ла Раю зустрітися в Клерксдорпі 11 березня 1902 року для переговорів. Дипломатичні зусилля з виходу з конфлікту продовжилися і зрештою привели до угоди про подальші мирні переговори У Феріініхіні, в яких Де ла Рай взяв активну участь і посприяв підписанню мирного договору. Мирний договір у Феріініхіні був підписаний 31 березня 1902 року. Де ла Рай і Бота відвідали Велику Британію й США того ж року. Бурам було гарантоване самоуправління (надане у 1906 і 1907&nbsp;р. Трансваалю і Оранжевій відповідно) і сплачено 3&nbsp;млн фунтів стерлінгів компенсації.

Після війни Де ла Рай разом з Луїсом Ботою і Крістіаном де Ветом подорожували Європою, збираючи кошти для розорених бурів, чиї ферми були спустошені.

== Література ==
* {{УРЕ}}

{{Війни XX століття}}
{{Колоніальні війни}}
{{ПАР у темах}}{{ac}}
[[Категорія:Війни Великої Британії]]
[[Категорія:Війни Південної Африки]]
[[Категорія:Війни XX століття]]
[[Категорія:Війни XIX століття]]
[[Категорія:Британська імперія]]
[[Категорія:Колонізація]]
[[Категорія:Колоніалізм]]
[[Категорія:Колоніальна політика]]
[[Категорія:Колоніальні війни]]