Дощовий ліс — це збірна назва для кількох різних лісових біомів, що розташовані на ділянках Землі з мінімальною річною нормою опадів від 1750—2000 мм. Розповсюджені на узбережжях вздовж теплих океанічних течій та у зонах мусонних вітрів. До них належать:

Тропічний дощовий ліс на сході провінції Квінсленд в Австралії

Розповсюдження

Тропічні дощові ліси поширені в екваторіальному поясі, а також на північ аж до 25° пн.ш. і на південь до 30° пд.ш. Найбільші тропічні дощові ліси розповсюджені в басейні річки Амазонки (тропічний ліс Амазонії або сельва), у Центральній Америці від Колумбії до півдня півострову Юкатан, на островах Вест-Індії та деяких ділянках на території США, в екваторіальній Африці від Камеруну до Демократичної Республіки Конго, в багатьох районах Південно-східної Азії від М'янми до Індонезії і Папуа-Нової Гвінеї, на сході провінції Квінсленд в Австралії.

За межами тропіків, помірні дощові ліси зустрічаються в Британській Колумбії, південно-східній Алясці, західних частинах штатів Орегон і Вашингтон, Чилі, Шотландії і Норвегії, західному Кавказі (Аджарія — регіон Грузії), частині західних Балкан, у Нової Зеландії, Тасманії і в частині східної Австралії (ліси із нотофагусу).

Біотичне різноманіття

Дощові ліси є домом для близько від 40% до 75% від усіх тварин і рослин на планеті[1][2]. Було підраховано, що в тропічних лісах може бути багато мільйонів видів рослин, комах і мікроорганізмів, досі невідомих науці. Тропічні ліси називають "перлиною Землі" і "великою світовою аптекою", тому що більше чверті природних ліків були виявлені саме там[3].

Підлісок в лісі погано розвинений в багатьох місцях через слабке проникнення сонячного світла до рівня землі. Це дозволяє легко просуватися через суцільний, зрілий ліс. Якщо полог лісу зруйнований або розріджений, земля в цих місцях швидко заростає суцільним покровом заплутаних лоз, чагарників і невеликих дерев. Такі зарослі і непрохідні ділянки тропічних вологих лісів називають джунглями.

Тваринний світ дощових лісів дуже різноманітний і включає: ссавців (примати, котячі та ін.), рептилій (змії, черепахи, хамелеони тощо), птахів (вангові і зозулеві) і безхребетних. Також дуже поширені гриби, що харчуються останками рослин і тварин, які розкладаються. Багато видів рослин і тварин швидко зникають через знеліснення, знищення місць проживання і забруднення атмосфери[4].

Ресурсне значення

 
Тропічний дощовий ліс в штаті Чіапас, Мексика

Тропічні дощові ліси є джерелом деревини, харчових, генетичних, медичних матеріалів, корисних копалин. Вони вдіграють дуже важливу роль регуляції регіональних [клімат]ів, оскільки забезпечують до 50% колообігу води шляхом транспірації, що призводить до активного хмароутворення над поверхнею територією їх зростання і повернення її у вигляді опадів.

Тропічні ліси також відповідають за кругообіг близько 28% кисню в світі[5]. Часто процес кругообігу плутають із виробництвом кисню і тому дощові ліси також часто називають «легенями Землі». Проте це не зовсім вірно, оскільки тропічні ліси виробляють порівняно мало кисню, переважна більшість кисню виробляється ціанобактеріями у складі морського планктону[6][7]. Подібно до всіх зрілих лісів дощовий ліс поглинає та виділяє приблизно однакову кількість кисню та вуглецю — виділений деревами кисень окислюється при гнитті листя й деревини, використовується для дихання тварин, що живуть у ньому і т.п. Тропічні дощові ліси, у багатьох випадках, виділяють надлишок вуглекислого газу, який перевищує продукцію кисню [8]. Проте дощові ліси відіграють головну роль у глобальному вуглецевому циклі як стійкі накопичувачі вуглецю, і знищення таких лісів приводить до збільшення вмісту вуглекислоти в атмосфері.

Тропічні дощові ліси

Детальніше дивіться у статті Тропічні дощові ліси

Особливості тропічних дощових лісів:

  • Складна просторова структура екосистеми;
  • Відсутність ярусу чагарників;
  • Дуже високий рівень біорізноманіття;
  • Швидке розкладення органічного відпаду;
  • Низька потужність ґрунтового покриву — 5—10 см, переважна більшість вуглецю та азоту міситься у живій частині лісу[9];
  • Концентрація оксидів заліза і алюмінію через процес латеризації (зменшення вмісту кремнезему та збільшення окислів заліза й алюмінію) ґрунти мають яскраво-червоний або рудий кольори[8].

Манґрові ліси

 
Вигляд краю мангрового лісу (над водою та під водою).

Детальніше дивіться у статті Манґровий ліс

Особливості тропічних манґрових лісів:

  • Марґінальний ефект (ефект екотону) — заселення солоних та опріснених біотопів берегової лінії тропічних морів;
  • Високий рівень біорізноманіття;
  • Відсутність ярусу чагарників;
  • Накопичення нерозкладених органічних решток;
  • Утворення боліт.

Помірні дощові ліси

Файл:Ajaria Rainforest.jpg
Помірний дощовий ліс у Аджарії, Грузія

Детальніше дивіться у статті Помірні дощові ліси

Особливості помірних дощових лісів:

  • Наявність чітко виражених фенофаз;
  • Значний рівень біорізноманіття;
  • Наявність ярусу чагарників;
  • Повільний рівень розкладу відмерлої органіки;
  • Значна потужність ґрунтового покриву — 50-150 см.

Цитована література

  1. (англ.)Rainforests.net - Variables and Math. Процитовано 2009-01-04. 
  2. (англ.)Rainforest Facts
  3. (англ.)Rainforests at Animal Center
  4. (англ.)Impact of Deforestation—Extinction
  5. (англ.)Killer Inhabitants of the Rainforests
  6. (англ.)Broeker, W.S. (2006). Et tu, O2?. Breathing easy. Columbia University. 
  7. Pregitzer, K. and Uskirchen, S. (2004) Carbon cycling and storage in world forests: biome patterns related to forest age. Global Change Biology 10: 1–26
  8. а б (укр.)Ірина Боднарук (21 січня 2008). Тропічні ліси спричинюють парниковий ефект?. Станіславівський Натураліст. 
  9. Андрій М. Заморока (1 лютого 2009). Чи можливе відновлення дощових тропічних лісів?. Станіславівський Натураліст.  (укр.)

Основна література

  1. Ю. Одум Основы экологии — М.: "Мир", 1975. — пер. с англ., 3-е изд. — 740 с.

Посилання