Відкрити головне меню

Доугорська Угорщина

Версія від 21:48, 22 березня 2017, створена Barow (обговорення | внесок) (Створена сторінка: '''Доугорська Угорщина''' – це історія земель середньодунайської рівнини до приходу на ц...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)

Нижній та середній палеоліт

Територія Угорщини була заселена з кам’яного віку. Найдавнішою знахідкою вважається знахідка галечних знарядь праці, що належали гайдельберзькій людині з з Вертешсьольош (15 км від Будапешту) віком в 350 тис. років[1]. На стоянці були знайдені докази освоєння вогню давніми людьми у вигляді обгорілих кісток, але без древісного вугілля. В Саму були знайдені рештки Homo erectus[2].

Стоянки давної людини середнього палеоліту знайдені також у північно-східній частині Угорщини в печерах гори Бюкк, південно-західніше Мишкольца. Найбільший інтерес представляє печера Шубалюк. Тут знайдені рештки неандертальської людини та давні знаряддя з кремінню та рогу. Багаторічні археологічні дослідження печер гір Бюкк призвели до знаходження великого давнього вогнища з залишками золи, вугілля, кісток печерного ведмедя та крем’яних знарядь. Радіовуглецевий аналіз вогнища дозволив визначити його вік – біля 130-140 тис. років.

Верхній палеоліт

У верхньому палеоліті на території Угорщини співіснували селетська та граветтська культури. Верхньопалеолітичні стоянки зафіксовані на правому березі Дунаю. Знайдені поблизу Ерда та Тати давні артефакти (гострокінечники з кремінню, гарпуни з рогу, вкладиши з халцедону, обсідіану та яшми) в основному відповідають європейським типам палеолітичної техніки. При цьому слід зазначити, що населення Середнього Подунав’я створило і власний тип знарядь (листовидні кременеві гостроконечники солютрейської техніки), які вперше були знайдені в печері Селета[3][4][5].

На північно-західному березі Балатона, в селі Ловаш були знайдені шахти, прилаштовані первісною людиною для добутку вохри (червоної фарби). Хоча добича мінерала в Ловаші велась протягом короткого часу, але була інтенсивною та в масштабах, які значно перевищували потреби в природній фарбі самих мешканців стоянки. Стоянка в Ловаші існувала одночасно з верхньосолютрейською культурою Селета, що дозволяє вважати працю палеолітичної людини продуктивною. Давній колектив не тільки займався збиральництвом або полював, але й добував корисні копалини з метою обміну результатів цієї цілеспрямованої та усвідомленої трудової діяльності на необхідні їм речі та предмети у сусідніх первісних племен.

Мезоліт

Неоліт

Енеоліт

Доримський залізний вік

Паннонія або антична Угорщина

Угорщина в епоху Великого переселення народів

Аварська гегемонія (567-805)

Середньодунайські слов'янські князівства

Див. також

Примітки

  1. Вертешсёллёш / Vertesszollos
  2. Megrongálta egy 14 éves Samu maradványait. HírTV, February 9, 2009
  3. Вертеш Л. Мустьерские или солютрейские находки нижнего слоя Кишкевейской пещеры. — АЕ, т. 86, 1958, с. 127—131.
  4. Габори М. Солютрейская культура Венгрии. — Acta Archaeologica Academies Scientiarum Hungaricae, t. III, 1953, S. 1—51.
  5. Banner J. Das Tisza — Maros — Körösgebiet bis zur Entwicklung der Bronzezeit. — Szeged, 1942, S. 7—8.

Посилання

Джерела