Відкрити головне меню

Антін Августинович Дольницький (29 січня 1853, село Корчова — 14 лютого 1953, Відень) — український літератор, перекладач, правник, громадський діяч. Псевдоніми, криптоніми: Антон Переплис, А. П.[1]

Дольницький Антін Августинович
Народився 29 січня 1853(1853-01-29)
Золочівський район, Львівська область, Українська Радянська Соціалістична Республіка
Помер 14 лютого 1953(1953-02-14) (100 років)
Відень, Окупація Австрії союзниками
Діяльність соціальний активіст
Alma mater Бережанська гімназія

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 29 січня 1853 року в с. Корчова, нині Золочівський район Львівщини, Україна.

Від 1863 року навчався у Бережанській ґімназії. У 1871—1875 роках — студент правничого факультету Львівського університету. Брав активну участь в українському студентському русі Галичини. 1874—1876 роки — співредактор студентського часопису «Друг», у 1875-76 роках очолював «Академічний кружок», спричинився до зламу москвофільських тенденцій у ньому. Разом з Іваном Франком, Михайлом Павликом, Іваном Белеєм — надхненники короткочасового об'єднання з «Дружнім лихварем».

Від 1875 року працював у судових органах, з 1910 року — державний радник Найвищого суду у Відні.

ТворчістьРедагувати

На сторінках журналу «Друг» вміщував власні літературні твори (повість «На потемки»), переклади, белеристики, рецензії, есе (зокрема «Язык в галицкой литературі». 1880—1884 у журналі «Батьківщина» розмістив низку своїх статей правничої тематики («Провізоричний податок ґрунтовий від р. 1881», «Військова такса», «Про вивлащення під желізниці», «Письмо з Підгіря»). Передруковувався у виданнях «Русскій народый правотарь» (т. 1-6, Л., 1880—1884).

Автор праці «Спомин про молодого Івана Франка», яка вміщена в книзі «Спогади про Івана Франка» (К.,1981).

ПриміткиРедагувати

  1. Н. Волинець, Б. Мельничук, М. Федечко. Дольницький Антін Августинович… — С. 207.

ДжерелаРедагувати