Перегляд вихідного коду сторінки Долинський повіт

{{Адміністративна одиниця 
| назва = Долинський повіт
| місцева_назва = {{lang-de|Bezirk Dolina}}, {{lang-pl|Powiat doliński}}
| герб =
| розташування = POL powiat doliński map.svg
| розташування_підпис =
| розташування_розмір = 200px
| тип_найменування = повіт
| тип_центра = Місто
| центр = [[Долина (місто)|Долина]]
| найбільше_місто = [[Долина (місто)|Долина]]
| регіон = [[Станіславське воєводство]]
| тип_підрозділів = Гміни
| підрозділи = 87 (1867—1934), 14 (1934—1939)
| офіційна_мова =
| заснований = 1867
| титул_представників1 =
| представник1 =
| адреса =
| населення = 118.400 ([[1931]])
| площа = 2397
| щільність_населення = 49
| скорочення =
}}

'''Доли́нський повіт''' ({{lang-de|Bezirk Dolina}})&nbsp;— історична адміністративна одиниця на українських землях, що входила до складу [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]], [[ЗУНР|Західно-Української Народної республіки]], [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщі]], [[УРСР]] і [[Третій Рейх|Третього Райху]]. Адміністративним центром повіту було місто [[Долина (місто)|Долина]].

== Австро-Угорщина ==
Провісник пізнішого повіту Судовий повіт Долина (адміністративно-судовий орган влади) був створений наприкінці 1850&nbsp;р. Одночасно був утворений Судовий повітовий округ Долина, який включав судові повіти:
* Судовий повіт Болехів
* Судовий повіт Долина
* Судовий повіт Рожнятів.
Судовий повітовий округ Долина підпорядковувався утвореному того ж року [[Окружний суд Станіслава|Окружному апеляційному суду Станіслава]].
 
Сам Долинський повіт як орган адміністративної влади після проголошення в 1854&nbsp;р. був створений 29 вересня 1855&nbsp;р. (паралельно до наявного судового повіту і в тому ж розмірі) у складі [[Стрийський округ|округу Стрий]].

Під час адміністративної реформи місцевого самоврядування розпорядженням міністерства внутрішніх справ Австро-Угорщини 23 січня 1867 року ліквідовані округи та збільшені повіти, зокрема до попереднього Долинського повіту (з 37 громад) приєднані Болехівський повіт (з 23 громад) і 17 громад Рожнятівського повіту (за винятком приєднаних до Калуського повіту сіл [[Брошнів]], [[Голинь]] і [[Тужилів (Калуський район)|Тужилів]]-Котятичі)<ref>[http://alex.onb.ac.at/cgi-content/alex?aid=rgb&datum=1867&page=128 Reichs-Gesetz-Blatt für das Kaiserthum Oesterreich.] Jahrgang 1867, XVII. Stück, Nr. 37: „Verordnung des Justizministeriums vom 15. Februar 1867, über die Aufstellung von reinen Bezirksgerichten in Ostgalizien“</ref> Однак у структурі судової адміністрації збереглися Болехівський, Долинський і Рожнятівський судові повіти. 

За переписом 1869&nbsp;р. у повіті проживало 71&nbsp;588 осіб. Повіт поділявся на 68 [[Кадастровий квартал|кадастральних гмін]], складався з 85 самоврядних громад-гмін (3 міських і 82 сільських) та 19 окремих територій (в які об'єднані 77 [[фільварок|фільварків]])&nbsp;— загалом 104 адміністративних одиниць. За переписом у повіті було 54&nbsp;930 греко-католиків, 6&nbsp;759 римо-католиків, 11 вірмено-католиків, 10 православних, 1546 лютерани, 43 кальвіністи і 8&nbsp;289 юдеїв.<ref>{{SgKP|II|100|Powiat dolinski}}</ref> Надалі до повіту приєднана громада [[Брошнів]]. 

На 1910&nbsp;р. повіт поділявся адміністративно на 91 громаду, земельно&nbsp;— на 73 [[Кадастровий квартал|кадастральні гміни]] та займав площу 2498 км². Населення повіту становило 113&nbsp;831 особа. Українці-грекокатолики становили 75&nbsp;% населення повіту, євреї&nbsp;— 11&nbsp;%. Населені пункти повіту розподілялися між судовими повітами<ref>[https://digi.landesbibliothek.at/viewer/image/AC03177788/343/LOG_0324/ Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 332]{{ref-de}}</ref>:

'''Судовий повіт Болехів''':
{{3 стовпці}}
* місто [[Болехів]]
* [[Болехів|Болехів Руський]]
* [[Козаківка (Болехівська міська рада)|Бряза]]
* [[Бубнище]]
* [[Церковна]]
* [[Тисів]]
* [[Міжріччя (Болехівська міська рада)|Човгани]]
* [[Болехів|Довжка]]
* [[Гериня|Ґериня]]
* [[Гошів (Долинський район)|Гошів]]
* [[Гузіїв|Гузіїв Старий]]
* [[Кам'янка (Сколівський район)|Кам'янка]]
* [[Липа (Долинський район)|Липа]]
* [[Лисовичі]]
* [[Лужки (Долинський район)|Лужки]]
* [[Болехів|Новий Вавілон]]
* [[Гузіїв|Новий Гузіїв]]
* [[Горішнє (Стрийський район)|Нінів Горішній]]
* [[Долішнє (Стрийський район)|Нінів Долішній]]
* [[Підбережжя|Підбереж]]
* [[Смоляний|Похерсдорф]]
* [[Поляниця (Болехівська міська рада)|Поляниця]]
* [[Розточки]]
* [[Болехів|Соломонова Гірка]]
* [[Слобода-Болехівська]]
* [[Станківці (Долинський район)|Станьківці]]
* [[Сукіль (село)|Сукіль]]
* [[Танява]]
* [[Тяпче]]
* [[Витвиця (село)|Витвиця]]
* [[Воля-Задеревацька]]
* [[Болехів|Волоське Село]]
* [[Задеревач]]
</div>
'''Судовий повіт Долина''':
{{3 стовпці}}
* [[Белеїв]]
* [[Княжолука|Дебелівка]]
* місто [[Долина (місто)|Долина]] з передмістями Брочків, Новичка, Оболоня і Загір'я
* [[Ангелівка (Долинський район)|Енґельсберґ]]
* [[Грабів (Рожнятівський район)|Грабів]]
* [[Надіїв|Гофнунґзав]]
* [[Ілемня]]
* [[Якубів]]
* [[Яворів (Долинський район)|Яворів]]
* [[Кальна (Долинський район)|Кальна]]
* [[Княжолука]]
* [[Липовиця]]
* [[Лолин]]
* [[Лоп'янка]]
* [[Мислівка|Людвиківка]]
* [[Максимівка (Долинський район)|Максимівка]]
* [[Новий Мізунь|Мізунь Новий]]
* [[Старий Мізунь|Мізунь Старий]]
* [[Надіїв]]
* [[Підліски (Долинський район)|Няґрин]]
* [[Новоселиця (Долинський район)|Новоселиця]] складається з Новоселиця Вишня і Новоселиця Нижня
* [[Новошин]]
* [[Пациків]]
* [[Рахиня]]
* [[Раків]]
* [[Сенечів]]
* [[Слобода-Долинська]]
* [[Солуків]]
* [[Суходіл (Рожнятівський район)|Суходіл]]
* [[Тересівка]]
* [[Тростянець (Долинський район)|Тростянець]]
* [[Мала Тур'я|Тур'я Мала]]
* [[Велика Тур'я|Тур'я Велика]]
* [[Шевченкове (Долинський район)|Велдіж]]
* [[Вишків]]
</div>
'''Судовий повіт Рожнятів''':
{{3 стовпці}}
* [[Брошнів]]
* Ценява складається з [[Цінева|Ценява]] і Демня
* [[Дуба]]
* [[Дубшари|Дубшара]]
* [[Іванівка (Рожнятівський район)|Янівка]]
* [[Ясеновець]]
* [[Князівське]]
* [[Креховичі]]
* [[Лецівка]]
* [[Луги (Рожнятівський район)|Луги]]
* [[Вільхівка (Рожнятівський район)|Вільхівка]]
* [[Перегінське|Перегінсько]]
* [[Решняте]]
* містечко [[Рожнятів]]
* [[Ріпне]]
* Спас складається з [[Підсухи]], [[Погорілець]] і [[Спас (Рожнятівський район)|Спас]]
* [[Нижній Струтинь|Струтинь Нижній]]
* [[Верхній Струтинь|Струтинь Вишній]]
* [[Сваричів]]
</div>

=== Посли до Галицького сейму ===
По округу №&nbsp;34 IV курії (до 1867&nbsp;р. включав Долинський, Болехівський і Рожнятівський повіти, надалі збігався з укрупненим Долинським повітом) послами (в сучасному значенні&nbsp;— депутатами) до [[Галицький сейм|Галицького сейму]] були: 
* 1861-1869&nbsp;рр.&nbsp;— [[Гушалевич Іван Миколайович|Іван Гушалевич]];
* 1870-1886&nbsp;рр.&nbsp;— Аполінарій Гоппен;
* 1886-1893&nbsp;рр.&nbsp;— Мар'ян Мазаракі;
* 1893-1895&nbsp;рр.&nbsp;— Вінцентій Вітославський;
* 1895-1901&nbsp;рр.&nbsp;— [[Небиловський Василь|Василь Небиловський]];
* 1901-1907&nbsp;рр.&nbsp;— [[Богачевський Теодор|Теодор Богачевський]];
* 1907-1913&nbsp;рр.&nbsp;— Стефан Ціпсер;
* 1913-1914&nbsp;рр.&nbsp;— Іполит Заремба.

== У складі ЗУНР ==

В листопаді 1918&nbsp;р. проведені вибори до органів влади [[ЗУНР]]. Повіт входив до [[Станиславська військова область ЗУНР|Станиславської військової області ЗУНР]]. Повітовим комісаром і Головою Повітової [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки|УНРади]] був обраний адвокат д-р [[Данилович Северин Теофілович|Северин Данилович]] ([[Українська радикальна партія (1890)|УРП]]), міським комісаром і делегатом до [[Українська Національна Рада Західноукраїнської Народної Республіки|УНРади]]&nbsp;— директор гімназії д-р [[Пачовський Михайло Іванович|Михайло Пачовський]].<ref>[https://kalusz.io.ua/s119454/organizaciya_civilnoe_vladi_zunr_u_povitah_galichini ''Олег ПАВЛИШИН''. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД - ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ).]</ref> Наприкінці травня 1919 року внаслідок наступу прибулого з Франції корпусу Галлера при синхронному [[Румунська окупація Покуття|ударі в спину румунських військ]] повіт був окупований поляками. 

== Під польською окупацією ==

Включений до складу [[Станіславське воєводство|Станіславського воєводства]] після утворення воєводства 3 грудня [[1920]] року на окупованих [[Польська Республіка (1918—1939)|поляками]] землях [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]]. До складу повіту входило 104 поселення (з них 3 міста, 84 сільські гміни і 14 фільварків) з 20&nbsp;288 житловими будинками. Площа повіту&nbsp;— 2&nbsp;498&nbsp;км².

Загальна чисельність населення повіту складала 101&nbsp;427 осіб (за даними перепису населення 1921 року), з них 77&nbsp;817&nbsp;— греко-католики, 11&nbsp;664&nbsp;— римо-католики, 9&nbsp;843&nbsp;— юдеї, 2&nbsp;105&nbsp;— інших визнань.

=== Зміни адміністративного поділу ===
[[Файл:Powiat doliński.png|міні|592x592px|праворуч|Долинський повіт]]
26 квітня 1929&nbsp;р. село [[Кам'янка (Сколівський район)|Кам'янка]] передане з Долинського повіту до [[Сколівський повіт|Сколівського]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19290550436 Розпорядження Ради Міністрів 26 квітня 1929 №&nbsp;436]</ref>, того ж дня у склад міста [[Болехів]] включені сільські гміни Болехів Руський, Вавилон Новий, Соломонова Гірка і Волоське Село<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19290350317 Розпорядження Ради Міністрів 26 квітня 1929]</ref>.

Розпорядженням Ради міністрів 28 травня 1934 року сільські гміни [[Лисовичі|Лісовіце]], [[Задеревач]], [[Воля-Задеревацька|Воля Задеревацка]], [[Долішнє (Стрийський район)|Нінюв Дольни]], [[Горішнє (Стрийський район)|Нінюв Ґурни]] і [[Смоляний|Похерсдорф]] вилучили з Долинського повіту і включили до [[Стрийський повіт|Стрийського]]<ref>[http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340480441 Dz.U. 1934 nr 48 poz. 441]</ref>.

[[1 серпня]] [[1934]]&nbsp;р. було здійснено новий поділ на сільські [[Гміна|гміни]] шляхом об'єднання дотогочасних (збережених від [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщини]]) ґмін, які позначали громаду села. Новоутворені ґміни відповідали [[Волость|волості]]&nbsp;— об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

==== Міста (Міські ґміни) ====
# [[Болехів|м. Болехів]]
# [[Долина (місто)|м. Долина]]
# [[Рожнятів|містечко Рожнятів]]&nbsp;— місто з 1934&nbsp;р.

==== Сільські ґміни ====
Кількість:

1920—1929&nbsp;рр.&nbsp;— 78

1929—1934&nbsp;рр.&nbsp;— 77

1934&nbsp;рр.&nbsp;— 71

1934—1939&nbsp;рр.&nbsp;— 11

{| class="wikitable"
|+
! colspan="2" |'''Об'єднані сільські ґміни 1934 року'''
!'''Старі сільські ґміни'''
!Кількість
|-
|1
|[[Ґміна Болехів]]
|[[Гошів (Долинський район)|Гошів]],&nbsp;[[Гериня]],&nbsp;[[Гузіїв|Новий Гузіїв]], [[Підбережжя]], Старий Гузіїв, [[Танява]], [[Тяпче]], [[Міжріччя (Болехівська міська рада)|Човгани]]
|8
|-
|2
|[[Ґміна Брошнів]]
|[[Брошнів]], [[Креховичі]], [[Раків]], [[Сваричів]]
|4
|-
|3
|[[Ґміна Велдіж]]
|[[Шевченкове (Долинський район)|Велдіж]], [[Ангелівка (Долинський район)|Енґельсберґ]], [[Лолин]], [[Максимівка (Долинський район)|Максимівка]], [[Підліски (Долинський район)|Ніаґрин]], [[Новошин]], [[Тересівка]]
|7
|-
|4
|[[Ґміна Вигода]]
|[[Вигода (смт)|Вигода]], [[Княжолука|Дебелівка]], [[Княжолука]], [[Новий Мізунь]], [[Старий Мізунь]], [[Новоселиця (Долинський район)|Новоселиця]], [[Пациків]], [[Мала Тур'я]], [[Яворів (Долинський район)|Яворів]]
|9
|-
|5
|[[Ґміна Витвиця]]
|[[Витвиця (село)|Витвиця]], [[Кальна (Долинський район)|Кальна]], [[Липа (Долинський район)|Липа]], [[Лужки (Долинський район)|Лужки]], [[Розточки]], [[Слобода-Болехівська]], [[Станківці (Долинський район)|Станківці]], [[Церковна]]
|8
|-
|6
|[[Ґміна Людвиківка]]
|[[Вишків]], [[Мислівка|Людвиківка]], [[Сенечів]]
|3
|-
|7
|[[Ґміна Перегінськ]]
|[[Вільхівка (Рожнятівський район)|Вільхівка]], [[Перегінське]], [[Решняте]]
|3
|-
|8
|[[Ґміна Поляниця]]
|[[Козаківка (Болехівська міська рада)|Бряза]], [[Бубнище]], [[Поляниця (Болехівська міська рада)|Поляниця]], [[Сукіль (село)|Сукіль]], [[Тисів]]
|5
|-
|9
|[[Ґміна Рахиня]]
|[[Белеїв]], [[Велика Тур'я]], [[Надіїв|Гофнунґзау]], [[Надіїв]], [[Рахиня]], [[Слобода-Долинська]], [[Солуків]], [[Тростянець (Долинський район)|Тростянець]], [[Якубів]]
|9
|-
|10
|[[Ґміна Ріпне]]
|[[Дуба]], [[Дубшари]], [[Князівське]], [[Лецівка]], [[Ріпне]], [[Цінева]]
|6
|-
|11
|[[Ґміна Спас]]
|[[Грабів (Рожнятівський район)|Ґрабів]], [[Ілемня]], [[Липовиця]], [[Лоп'янка]], [[Луги (Рожнятівський район)|Луги]], [[Спас (Рожнятівський район)|Спас]], [[Верхній Струтинь|Струтин Горішній]], [[Нижній Струтинь|Струтин Долішній]], [[Суходіл (Рожнятівський район)|Суходіл]]
|9
|-
| colspan="2" |передано до Сколівського повіту
|[[Кам'янка (Сколівський район)|Кам'янка]] (до 1929)
|1
|-
| colspan="2" |передано до Стрийського повіту
|[[Воля-Задеревацька|Воля Задеревацка]] (до 28.05.1934), [[Лисовичі|Лісовіце]] (до 28.05.1934), [[Задеревач]] (до 28.05.1934), [[Долішнє (Стрийський район)|Нінюв Дольни]] (до 28.05.1934), [[Горішнє (Стрийський район)|Нінюв Ґурни]] (до 28.05.1934), [[Смоляний|Похерсдорф]] (до 28.05.1934)
|6
|}

=== Населення ===
Українці-грекокатолики становили 73&nbsp;% населення повіту (1910)<ref>[https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/b/b6/1897_Укр_повіти.png Українці. Частка у населенні повітів]</ref>.

У 1939 році в повіті проживало 128&nbsp;125 мешканців (98&nbsp;920 українців-[[Українська греко-католицька церква|грекокатоликів]]&nbsp;— 77,21&nbsp;%, 2&nbsp;985 українців-[[Калакути|латинників]]&nbsp;— 2,33&nbsp;%, 10&nbsp;730 поляків&nbsp;— 8,37&nbsp;%, 11&nbsp;025 євреїв&nbsp;— 8,6&nbsp;% і 4&nbsp;465 німців та інших національностей&nbsp;— 3,48&nbsp;%)<ref>''Кубійович В.'' [http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10893/file.pdf Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939].&nbsp;— Вісбаден, 1983.&nbsp;— с.&nbsp;22.</ref>.

== Радянський період ==
27 листопада 1939&nbsp;р. повіт включено до новоутвореної [[Івано-Франківська область|Станіславської області]]<ref>[http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32-01 Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР»] {{ref-ru}}</ref>.

17 січня 1940&nbsp;р. повіт ліквідовано у зв'язку з поділом його території на 4 райони&nbsp;— кожен із кількох колишніх ґмін:
* [[Болехівський район|Болехівський]]&nbsp;— з міста Болехів та ґмін [[Ґміна Болехів|Болехів]], [[Ґміна Витвиця|Витвиця]] і [[Ґміна Поляниця|Поляниця]],
* [[Вигодський район|Вигодський]]&nbsp;— ґмін [[Ґміна Вигода|Вигода]], [[Ґміна Велдіж|Велдіж]] і [[Ґміна Людвиківка|Людвиківка]],
* [[Долинський район (Івано-Франківська область)|Долинський]]&nbsp;— з [[Долина (місто)|міста Долини]] та ґмін [[Ґміна Рахиня|Рахінь]] і [[Гміна Брошнів|Брошнюв]],
* [[Рожнятівський район|Рожнятівський]]&nbsp;— з містечка Рожнятів та ґмін [[Ґміна Перегінське|Перегіньск]], [[Ґміна Ріпне|Рипне]] і [[Ґміна Спас|Спас]]).

== Третій Райх ==
Під час німецької окупації у 1941—1944&nbsp;рр. Долинський повіт був відновлений як адміністративна одиниця [[Крайсгауптманшафт Станіслав|Крайсгауптманшафту Станіслав]] [[Дистрикт Галичина|Дистрикту Галичина]]. Відновлений також був і поділ на гміни (волості).

== Сучасність ==
Нині на території Долинського повіту розташовані три адміністративні одиниці [[Івано-Франківська область|Івано-Франківської області]]: [[Долинський район (Івано-Франківська область)|Долинський]] та [[Рожнятівський район]]и, місто обласного значення [[Болехів]] і одна [[Львівська область|Львівської]] (частково [[Стрийський район]]).

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://isap.sejm.gov.pl/DetailsServlet?id=WDU19340640563 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu dolińskiego w województwie stanisławowskiem na gminy wiejskie.]
* {{SgKP|II|95|Dolina i Doliniański powiat}}
* [http://zbruc.eu/node/10031 Заборони й заборони… (Допис з Долинщини) // Діло, ч. 150, 12.07.1938]

{{Повіти Королівства Галичини та Володимирії}}
{{Повіти ЗУНР}}
{{Станіславське воєводство}}

[[Категорія:Станиславівське воєводство]]