Редагування Дніпро (місто)

{{Otheruses|Дніпро (значення)}}
{{НП України
 | назва           = Дніпро
 | прапор          = Dnipro prapor.png
 | опис прапора    = Прапор Дніпра
 | герб            = UA Dnipro COA.svg
 | опис герба      = Герб Дніпра
 | регіон          = [[Дніпропетровська область]]
 | район           = [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)|Дніпровський район]]
 | прізвисько      = ''Космічна столиця України''<ref>{{Cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/content/article/962322.html |title=Юлія Рацибарська. Космічна столиця України // radiosvoboda |accessdate=24 травня 2012 |archive-date=2 грудня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20121202184423/http://www.radiosvoboda.org/content/article/962322.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrinvest2008/2/59.html |title=Дніпропетровськ — космічна столиця України |accessdate=24 травня 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090108001632/http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrinvest2008/2/59.html |archivedate=8 січня 2009 |deadurl=yes }}</ref>
 | етнохоронім     =  дніпрянин, дніпровець, дніпровчанин (менш поширене), дніпрянка, дніпровчанка (менш поширене), дніпро́вці, дніпряни, дніпровчани (менш поширене)
 | агломерація     = [[Дніпровська агломерація]]
 | код КАТОТТГ     = UA12020010010037010
 | засноване       = [[1776]]
 | статус          = [[1778]]
 | зображення = {{Photomontage|position=center
 | photo1a                       = Dnipropetrovsk view 2015 tov-tob.jpg
 | photo2a                       = Панораму двору Спасо-Преображенського кафедрального собору.jpg
 | photo3a                       = Монастирській острів та мости (cropped).jpg
   | size                       = 275
   | spacing                    = 2
   | color                      = #FFFFFF
   | border                     = 0
   }}
 | зображення_підпис= Діловий центр міста
 | поділ           = 8 районів
 | населення       =  {{збільшення}} {{Formatnum: >1 000 000}} <small>(12.04.2022)</small>[http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2021/zb_chuselnist%202021.pdf]
 | площа          = 409,718
 | густота         = 2394
 | поштові індекси = 49000—49489
 | код             = 56&nbsp;— для 7-значних,<br/> 562&nbsp;— для 6-значних номерів
 | координати      = {{coord|48|27|58|N|35|1|31|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | lat_deg = 48 | lat_min = 27 | lat_sec = 58
 | lon_deg = 35 | lon_min = 1 | lon_sec = 31
 | водойма         = р. [[Дніпро]], [[Самара (притока Дніпра)|Самара]], р.[[Жабокряч]] , р. [[Гнилокіш]], р. [[Шпакова]], р. [[Війтиха]], [[Обухівські озера]]
 | станція         = [[Дніпро-Головний]], [[Дніпро-Лоцманська]]
 | залізниця с     = 532
 | фізична с       = 390
 | автошлях с      = 447
 | міста-побратими =
 | день міста      = друга (іноді третя) субота вересня
 | адреса          = 49070, м. Дніпро, [[Проспект Дмитра Яворницького|просп. Дмитра Яворницького]], 75, тел. +380(56) 745-54-66
 | вебсторінка     = [http://dniprorada.gov.ua/ Міська рада Дніпра]
 | мер             = [[Філатов Борис Альбертович]]
 | ремарки            = <div style="text-align:center">[[Файл:Логотип Дніпро.png|200px|Логотип Дніпра]]</div>
|етнікон=дніпря́нин, дніпря́нка, дніпря́ни}}
'''Дніпро́'''{{перехід|#Назва}} ({{МФА-всі|d̪ɲiˈprɔ|МФА|Uk-Дніпро.ogg}}, у 1926—2016&nbsp;— ''Дніпропетровськ'')&nbsp;— [[місто]] в [[Україна|Україні]] на обох берегах [[Дніпро|р. Дніпро]], адміністративний центр [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]], [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)|Дніпровського району]] та [[Дніпровська міська громада|Дніпровської міської громади]]. Місто є [[Міста України (за населенням)|четвертим за чисельністю населення]] (968 502 станом на 19.01.2022) в Україні після [[Київ|Києва]], [[Харків|Харкова]] та [[Одеса|Одеси]]. Дніпро вважається «космічною столицею» України.

Місто Катеринослав засноване на землях тільки-но знищеної [[Військо Запорозьке Низове|Запорозької Січі]] у [[1776]] у пониззі р. [[Самара (притока Дніпра)|Самари]]. Вже у [[1787]] перенесено на теперішнє місце на Дніпрі, поряд з козацькою [[Слобода|слободою]] [[Половиця|Половицею]] (зараз&nbsp;— середмістя сучасного Дніпра). Також на території сучасного міста на той час вже існувала низка козацьких поселень (містечко [[Нові Кодаки]] та інші).

Катеринослав, став адміністративним центром захоплених [[Російська імперія|Російською імперією]] при [[Катерина II|Катерині II]] великих територій [[Український степ|Українського степу]], зокрема після знищення [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]], [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнаджійського]] і [[Ясський мирний договір|Ясського]] договорів ([[Новоросійська губернія|Новоросійської]] та [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]]). Його початково задумано як третю столицю колишньої [[Російська імперія|Російської імперії]]<ref>Charles Wynn. [https://books.google.de/books?id=6jYABAAAQBAJ&pg=PA25&lpg=PA25&dq=Ekaterinoslav+third+capital+Russia&source=bl&ots=teFQICYq38&sig=jN_OcTk6x9oYbkVEX-UFAsNHXoI&hl=de&sa=X&ei=jJcpVaDzIIPqaKf6gegL&ved=0CDYQ6AEwAg#v=onepage&q=Ekaterinoslav%20third%20capital%20Russia&f=false Workers, Strikes, and Pogroms: The Donbass-Dnepr Bend in Late Imperial Russia, 1870—1905] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150710003639/https://books.google.de/books?id=6jYABAAAQBAJ&pg=PA25&lpg=PA25&dq=Ekaterinoslav+third+capital+Russia&source=bl&ots=teFQICYq38&sig=jN_OcTk6x9oYbkVEX-UFAsNHXoI&hl=de&sa=X&ei=jJcpVaDzIIPqaKf6gegL&ved=0CDYQ6AEwAg#v=onepage&q=Ekaterinoslav%20third%20capital%20Russia&f=false |date=10 липня 2015 }}</ref>, після [[Москва|Москви]] і [[Санкт-Петербург|Петербурга]]. З викриттям і початком промислової розробки покладів [[Залізні руди|залізної руди]] на [[Кривий Ріг|Криворіжжі]] Катеринослав швидко перетворився на важливе промислове місто Російської імперії. У [[XX століття|XX&nbsp;ст.]] Дніпропетровськ став одним із ключових центрів [[Металургія|металургійної]], [[Атомна енергія|ядерної]], оборонної та [[Радянська космонавтика|космічної]]<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrainica.com.ua/rus/projects/cosmos/959 |title=Дніпропетровськ — столиця ракетобудування — Дніпропетровськ — космічна столиця |accessdate=13 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101026043939/http://www.ukrainica.com.ua/rus/projects/cosmos/959 |archivedate=26 жовтня 2010 |deadurl=yes }}</ref> промисловості [[СРСР]]. Через наявність об'єктів військової промисловісті місто перебувало у статусі [[Закрита адміністративно-територіальна одиниця|закритого]] до початку 1990-х.<ref>{{Cite web |url=http://dniprograd.org/2017/12/22/tema-zakritogo-mista-v-istorii-radyanskogo-dnipropetrovska-1950-80-kh-rokiv_63446 |title=Тема «Закритого міста» в історії радянського Дніпропетровська 1950-80-х років |accessdate=12 листопада 2018 |archive-date=12 листопада 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181112181609/http://dniprograd.org/2017/12/22/tema-zakritogo-mista-v-istorii-radyanskogo-dnipropetrovska-1950-80-kh-rokiv_63446 }}</ref>

У сучасній [[Україна|Україні]], так само як і впродовж своєї попередньої історії, Дніпро залишається одним із її найвизначніших політичних, промислових, фінансових, наукових та культурних центрів.

Дніпро є центром [[Дніпровська агломерація|Дніпровської агломерації]] з населенням майже 1,5&nbsp;млн осіб.

== Назва ==
[[Історія назв міста Дніпра|Колишні назви]]:
* [[1645]]—[[1784]]&nbsp;— [[Нові Кодаки|'''Новий Кодак''']]
* [[1784]]—[[1796]]&nbsp;— [[Заснування Катеринослава|'''Катеринослав''']]
* [[1796]]—[[1802]]&nbsp;— '''Новоросійськ'''
* [[1802]]—[[1926]]&nbsp;— '''Катеринослав'''
* [[1918]]—[[1919]]&nbsp;— неофіційно ''Січеслав'' (''Січослав''<ref name="Siczoslaw">{{книга|автор = [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолій]]|частина = |заголовок = Історія українського козацтва: нариси у двох томах|посилання = |видання = |відповідальний = |місце = [[Київ]]|видавництво = [[Києво-Могилянська академія (видавництво)|Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»]]|рік = 2006|том = 2|сторінки = 554|сторінок = 724 |isbn = 966-518-348-6
}}</ref>)
* [[1924]]&nbsp;— не затверджена назва ''Краснодніпровськ''
* [[1926]]<ref>[[s:ЗЗНРСУСРСР/1926/1/52/Про переназвання міс. Катеринослава на «Дніпропетровськ», ст. Катеринослав на ст. «Дніпропетровськ» і Катерининської …]]</ref><ref>[[s:ЗЗНРСУСРСР/1927/1/1/Про зміну постанови Президії ЦВК СРСР з 20 липня 1926 р. про переназвання м. Катеринослава на «Дніпропетровськ», ст. …]]</ref>—[[2016]]&nbsp;— '''Дніпропетровськ'''
* [[1941]]—[[1943]]&nbsp;— неофіційно ''Дніпрослав''<ref name="name">{{cite web|author = Максим Кавун|publication-date = 2006|url = http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=149|title = Сколько имён у Днепропетровска?|publisher = ЧАО «Сегодня Мультимедиа»|accessdate = 2015-7-26|archive-date = 2015-11-26|archive-url = https://web.archive.org/web/20151126182213/http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=149}}</ref>
* з [[19 травня]] [[2016]] року&nbsp;— '''Дніпро'''.

[[19 травня]] [[2016]] року [[Верховна Рада України]], відповідно до вимог [[Декомунізація в Україні|закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»]]<ref>{{Cite web|url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/317-19/paran158#n158|title=Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного ... {{!}} від 09.04.2015 №&nbsp;317-VIII|website=zakon3.rada.gov.ua|accessdate=2016-05-24|archive-date=01.07.2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160701033222/http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/317-19/paran158#n158}}</ref>, перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро, викресливши з назви міста ім'я «всеукраїнського старости» й одного з [[Список організаторів Голодомору|організаторів Голодомору]] [[Петровський Григорій Іванович|Григорія Петровського]]. За відповідне рішення на засіданні Ради проголосувало 247 депутатів<ref>{{Cite web|url=http://pravda.com.ua/news/2016/05/19/7108936/|title=Рада перейменувала Дніпропетровськ|website=Українська правда|accessdate=2016-05-19|archive-date=2016-05-19|archive-url=https://web.archive.org/web/20160519101542/http://www.pravda.com.ua/news/2016/05/19/7108936/}}</ref>.

У зв'язку із перейменуванням міста з'явилась невизначеність щодо передачі нової назви іншими мовами. Так, науковці з [[Український інститут національної пам'яті|Українського інституту національної пам'яті]] вважають, що ця назва має однаково вимовлятись [[Українська мова|українською]], [[Російська мова|російською]] та [[Англійська мова|англійською]]: «Дніпро», «Днипро», «Dnipro».<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2016/05/19/7108971/ В'ятрович: російською нова назва Дніпропетровська пишеться Днипро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160628031106/http://www.pravda.com.ua/news/2016/05/19/7108971/ |date=28 червня 2016 }}&nbsp;— Українська правда</ref>&nbsp;Між тим, деякі мовознавці з таким підходом не згодні. Тому [[транслітерація]] «Днипро», так само як і інших українських [[Топонім|топонімів]], російською мовою неприпустима. Для близьких [[Слов'янські мови|слов'янських мов]] застосовується переклад, натомість для англійської мови транслітерація&nbsp;«Dnipro»&nbsp;— цілком обґрунтована<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrop-ua.net/publications/society/17383-dekomunzacya-skasuvala-gramotnst-v-ukrayin.html |title=«Дніпро» — «Днепр», інакше це буде породжувати безграмотність. Транслітерація назви міста |accessdate=20 червня 2016 |archiveurl=https://archive.today/20160620154815/http://www.ukrop-ua.net/publications/society/17383-dekomunzacya-skasuvala-gramotnst-v-ukrayin.html |archivedate=20 червня 2016 |deadurl=yes }}</ref>. Невизначеність призвела до того, що деякі [[Засоби масової інформації|ЗМІ]] використовують одну передачу назви, а деякі — іншу<ref>{{Cite web|url=http://www.pravda.com.ua/rus/news/2016/09/26/7121851/|назва=Порошенко позвонил водителю, который заблокировал авто стрелявшего в полицейских|видавець=[[Українська правда]]|дата=26 вересня 2016|url-архіву=https://web.archive.org/web/20190403023324/https://www.pravda.com.ua/rus/news/2016/09/26/7121851/|дата-архіву=3 квітня 2019|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://korrespondent.net/city/dnepropetrovsk/3749982-v-dnepre-poproschalys-s-ubytymy-polytseiskymy|назва=В Днепре попрощались с убитыми полицейскими|видавець=[[Корреспондент|«Корреспондент»]]|дата=26 вересня 2016|url-архіву=https://web.archive.org/web/20161114185703/http://korrespondent.net/city/dnepropetrovsk/3749982-v-dnepre-poproschalys-s-ubytymy-polytseiskymy|дата-архіву=14 листопада 2016|мертвий-url=no|дата-доступу=31 травня 2021}}</ref>. У [[Вересень|вересні]] [[2018]] ЗМІ оприлюднили відповідь [[Інститут української мови НАН України|Інституту української мови НАН]] за підписом [[Гриценко Павло Юхимович|Павла Гриценка]], де на запит посадовців [[Дніпровська міська рада|міської ради Дніпра]] була дана відповідь, що російською буде вірно саме «Днепр». Також у листі зазначено, що питання передавання власних назв російською мовою належить до компетенції [[Мовознавець|мовознавців]] [[Росія|РФ]]<ref>{{cite web|url=https://dnepr.news/news/institut-ukrainskogo-yazyka-nazvanie-goroda-na-russkom-dnepr-a-ne-dnipro|title=Институт украинского языка: название города на русском – Днепр, а не Днипро|publisher=dnepr.news|accessdate=2019-09-12|archive-date=2019-04-02|archive-url=https://web.archive.org/web/20190402234031/https://dnepr.news/news/institut-ukrainskogo-yazyka-nazvanie-goroda-na-russkom-dnepr-a-ne-dnipro}}</ref>.

Перейменування [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] при цьому тимчасово відкладене у зв'язку із тим, що її назву закріплено у ст. 133 [[Конституція України|Конституції України]].

== Географія ==
Місто розташоване у південно-східній частині [[Україна|України]]. Особливість Дніпра&nbsp;— небезпечні геологічні процеси, пов'язані з наявністю [[лес]]ових товщ та розвитком техногенного [[підтоплення]]. Особливо ці процеси проявляються на правобережжі. Підтоплення створює передумови розвитку просадок у лесових породах та [[Зсув ґрунту|зсувів]], призводить до деформації та руйнування будівель.

{{Розташування
| центр = Дніпро
| пн_зх= [[Київ]] ~ 503 км<br />{{Прапор Білорусі}} [[Мінськ]] ~ 973 км
| пн = [[Полтава]] ~ 212 км <br/>[[Харків]] ~ 234 км
| пн_сх ={{Прапор Росії}} [[Воронеж]] ~ 583 км
| зх = [[Кропивницький]] ~ 244 км<br/>[[Львів]] ~ 962 км
| сх = [[Донецьк]] ~ 258 км<br/>[[Луганськ]] ~ 417 км
| пд_зх = [[Кривий Ріг]] ~ 148 км<br/>[[Нікополь]] ~ 110 км<br/>[[Одеса]] ~ 470 км<br/>{{Прапор Молдови}} [[Кишинів]] ~ 593 км
| пд = [[Запоріжжя]] ~ 104 км<br/>[[Севастополь]] ~ 541 км
| пд_сх = [[Маріуполь]] ~ 369 км
}}

=== Правобережжя ===
[[Файл:Вид на "Нагірну" частину міста з лівого берегу.jpg|ліворуч|міні|250пкс|Вигляд на Нагірну частину міста з лівого берега]]
Центр міста знаходиться на правому високому березі Дніпра, на [[Придніпровська височина|Придніпровській височині]]. Через що Дніпро поетично називають «містом на трьох пагорбах»
[[Файл:Вид на частину набережної на правому березі.jpg|міні|ліворуч|250пкс|Сучасна забудова на правому березі]]
* 1-й пагорб є місцем закладення Катеринослава у 1787&nbsp;за генеральним планом 1786 [[Клод Геруа|Клода Геруа]] та пізнішим генеральним планом 1792 [[Старов Іван Єгорович|Івана Старова]]. Сьогодні пагорб містить [[Нагірний (Дніпро)|Нагірний]] («на горі») й [[Табірний (Дніпро)|Табірний]] (сучасна північна частина [[Проспект Гагаріна (Дніпро)|проспекту Гагаріна]]) райони міста.
* 2-й пагорб відділений від першого [[Довгий байрак|Довгою балкою]]. Розташований на захід від нього і на південь від центру міста. На пагорбі розміщені колишній катеринославський район [[Нові плани (Дніпро)|Нові плани]] й [[Старий Шлях(Дніпро)|Старий Шлях]].
* 3-й пагорб відділений від 2-го [[Кленовий байрак|Рибальською балкою]]. На ньому розташований район [[Робітнича вулиця (Дніпро)|вулиці Робочої]] (нижня частина&nbsp;— катеринославські робочі слобідки [[Шляхівка]], [[Солдатська слобідка (Дніпро)|Солдатська]] і т.д.).
* 4-й пагорб, забудований уже на рубежі [[XIX століття|XIX]]—[[XX століття|XX&nbsp;ст.]], відділений від 3-го [[Аптекарська балка (Дніпро)|Аптекарською балкою]]. На ньому розміщувався західний район Катеринослава&nbsp;— [[Чечелівка (Дніпро)|Чечелівка]] (зараз район [[Проспект Сергія Нігояна|проспекту Сергія Нігояна]] та [[Проспект Івана Мазепи|проспекту Івана Мазепи]]).

[[Балка (форма рельєфу)|Балки]] ([[Яр|яри]]) правобережжя: [[Довгий байрак|Довга]], [[Кленовий байрак|Рибальська]], [[Аптекарська балка (Дніпро)|Аптекарська]], [[Тунельний байрак|Тунельна]], [[Біла балка (Дніпро)|Біла]], [[Кринична балка|Кринична]].

Малі [[Річки міста Дніпро|річки]] правобережжя&nbsp;— [[Річки міста Дніпро|Бельба]], [[Сухачівка (річка)|Брянська балка та Війтиха]] (Сухачівка ([[витік річки]])), Войцеховська балка ([[притока]] [[Мокра Сура|Мокрої Сури]]), [[Жабокряч]] (нижня течія взята в [[колектор]]), [[Половиця (річка)|Половиця]] ([[річка]] (крім Аптекарської балки течія взята в колектор)), Кленовий байрак (нині в колекторі).

На заході, північніше [[Діївка|Діївки]]&nbsp;— [[Діївські плавні|плавні]], з головною протокою [[Річиця (притока Дніпра)|Річиця]] (Старий Дніпро).

=== Лівобережжя ===

Лівобережжя міста знаходиться на [[Придніпровська низовина|Придніпровській низовині]]. В [[Індустріальний район (Дніпро)|Індустріальному районі]] й понад Дніпром&nbsp;— [[Дюни|піщані дюни]]. У межах міста в Дніпро впливає р. [[Самара (притока Дніпра)|Самара]]. На заході лівобережжя в [[Амур-Нижньодніпровський район|Амур-Нижньодніпровському районі]] багато [[Озеро|озер]]&nbsp;— залишків давньої гідросистеми [[Протовча|Протовчі]], [[Річище|руслом]] якої прорите нове русло [[Оріль|Орелі]].

Інші [[Річки міста Дніпро|річки]] лівобережжя: [[Гнилокиш]], [[Кримка (річка)|Кримка]], [[Маячка (притока Самари)|Маячка]], [[Шпакова]], [[Шиянка]] (нині не існує). Шиянка визначала  [[Ігренський острів]] (нині півострів).

На Дніпрі та Самарі  у межах міста розташовано чимало островів: [[Острів Дівочий|Дівочий]], [[Острів Діївський|Діївський]], [[Острів Діївська Дача|Діївська Дача]], [[Острів Зелений (Дніпро)|Зелений]], [[Острів Намистанка|Намистанка]], [[Мировий (острів)|Мировий]], [[Монастирський острів|Монастирський]], [[Острів Обухівський|Обухівський]], [[Острів Олексіївський|Олексіївський]], [[Кодацький острів|Пороховий]], [[Острів Самарський|Самарський]], [[Острів Сергіївський|Сергіївський]], [[Острів Старуха|Старуха]], [[Шевський острів|Шевський]], [[Острів Свинячий|Свинячий]], [[Кам'януватий острів|Кам'януватий]], [[Кодачек]]. До [[1934]] існували острови [[Воронцовський острів|Воронцовський]] (Становий), [[Острів Попова коса|Попова коса]]. Також розташовані [[Півострів|півострови]] [[Півострів Файнберґа|Файнберґа]], [[Ігренський острів|Ігренський]] , [[Півострів Коров'ячий|Коров'ячий]]. В [[Акваторія|акваторії]]  Дніпра та Самари розташовані [[Затока|затоки]] [[Діївська затока|Діївська]], [[Затока Амур — Гавань|Амур — Гавань]],[[Самарська Затока|Самарська]], [[Ігренська затока|Ігренська]] , [[Затока Шеміловка|Шеміловка]], [[Затока Сусанка|Сусанка]], [[Затока Шиянка|Шиянка]] (колишнє [[гирло]] однойменної річки, затока утворилась внаслідок спорудження [[Дніпровська ГЕС|ДніпроГЕСу]]).

=== Історичні місцевості ===
[[Файл:Dnepr dstr.png|міні|ліворуч|350пкс|Складові частини м. Дніпра]]
* Старі козацькі:
** правого берега: [[Таромське]], [[Сухачівка]], [[Діївка]], [[Нові Кайдаки]], [[Половиця]], [[Мандриківка]], [[Лоцманська Кам'янка]]
** лівого берега: кол. [[Самарь]] ([[Шевченко (Дніпро)|с. Шевченко]]), [[Березанівка]], [[Кам'янка (Дніпро)|Кам'янка]], [[Обухівка (смт)|Обухівка]], [[Ігрень]] ([[Стара Ігрень|Огрень]], [[Усть-Самарь(Дніпро)|Усть-Самарь]]), [[Одинківка]], [[Мануйлівка (Дніпро)|Мануйлівка]], [[Чаплі (Дніпро)|Чаплі]], [[Бики (Дніпро)|Бики]];
* Катеринославські: [[Нагірний (Дніпро)|Нагірний]], [[Центр (Дніпро)|Центр]], [[Лагерний]] (Дачі), [[Млини (Дніпро)|Млини]], [[Шляхівка]], [[Чечелівка (Дніпро)|Чечелівка]], [[Краснопілля (Дніпро)|Краснопілля]], [[Рибальське (Дніпро)|Рибальське]] (Фішерсдорф), [[Самарівка|Йозефсталь (Самарівка)]], [[Амур (Дніпро)|Амур]], [[Бараф]] ([[Воронцовка]]), [[Кирилівка (Дніпро)|Кирилівка]], [[Сахалін (Дніпро)|Сахалін]], [[Султанівка]] (Старе Клочко), [[Ломівка]], [[Нижньодніпровськ (місцевість)|Нижньодніпровськ]], [[Пасторський]];
* Дніпропетровська забудова (1920-80-ті): [[Західний (Дніпро)|Західний]], [[Червоний Камінь]] (захід [[Новий Кодак|Нового Кодаку]]), [[Покровський (Дніпро)|Покровський]] (раніше ж/м Комунар, сел. [[Діївка]]), [[Парус (Дніпро)|Парус]] (частина сел. Діївка), [[Проспект Олександра Поля|Старий Шлях]], [[Фрунзе (Дніпро)|Фрунзе]] ([[проспект Івана Мазепи]], Чечелівка), [[Робітнича вулиця (Дніпро)|вулиця Робітнича]], [[12 квартал]], [[Корея (Дніпро)|Корея]] (ж/м [[Ж/м Будівельник(Дніпро)|Будівельник]]), [[сел.Мирне (Дніпро)|сел. Мирне]], [[Проспект Гагаріна (Дніпро)|проспект Гагаріна]] (давнє&nbsp;— Міські Дачі, радянське&nbsp;— Вузівський), [[Підстанція]] (Дачі, 1 Травня), [[Тополя (Дніпро)|Тополя]], [[Сокіл (Дніпро)|Сокіл]], [[Перемога (Дніпро)|Перемога]], [[Мандриківка]], [[Ломівка]], [[Лівобережний]], [[Житловий масив ім. Б. А. Кротова|Кротова]], [[Боржом]], [[Калинова вулиця (Дніпро)|вулиця Калинова]] (Султанівка), [[Калинівський]], [[Слобожанський проспект]], [[Проспект Петра Калнишевського|просп. Петра Калнишевського]], [[Сонячний (Дніпро)|Сонячний]], [[Нижньодніпровськ-Вузол (житловий масив)|Вузол]] ([[Північний-Вузол|Північний]] і [[Південний-Вузол|Південний]]), [[Вінниця (мікрорайон)|Вінниця]], [[Придніпровськ]].

=== Клімат ===
[[Клімат]] Дніпра класифікують як [[вологий континентальний клімат]] без сухого сезону і з спекотним [[Літо|літом]]. Середньорічна температура повітря становить +9 [[Градус Цельсія|°C]]. Найнижча - в [[Січень|січні]]: -3,6 °C, найвища - в [[Липень|липні]]: +22,1 °C. У році в середньому 260 сонячних днів. Самий вологий місяць - [[червень]]. Самий сухий - [[жовтень]]. Максимальна кількість [[Атмосферні опади|опадів]] припадає на період з середини жовтня до середини [[Квітень|квітня]]. Влітку будь-які опади в Дніпрі трапляються рідше, проте найчастіше набувають форми сильної [[злива|зливи]] із [[гроза|грозою]]. Водночас [[Зима|зими]] супроводжуються сильними [[Снігопад|снігопадами]]. Так, наприклад, сніговий покрив сягнув 33&nbsp;[[Сантиметр|см]] у січні [[2015]].<ref>{{Cite news|url=https://www.rbc.ua/rus/news/narodnye-primety-izmeneniya-pogody-sueveriya-1501496053.html|title=Народные приметы изменения погоды — суеверия или реальность|last=Rbc.ua|language=ru|work=РБК-Украина|accessdate=2017-08-16|archive-date=2017-08-16|archive-url=https://web.archive.org/web/20170816153133/https://www.rbc.ua/rus/news/narodnye-primety-izmeneniya-pogody-sueveriya-1501496053.html}}</ref> Середня температура взимку: -3-4 °С. Мороз переноситься гірше через дніпровську [[Вологість повітря|вологость]] та [[вітер]]. Холода починаються на початку [[Грудень|грудня]], коли температура опускається нижче нуля. Бувають ночі, коли мороз досягає температури нижче -25 °С (хоча це буває рідко, раз в 10-15 років). Найважче переноситься грудень. В холодні роки можливі різкі перепади температури і сильні морози після теплих днів. Для нього також характерні: щільна [[хмарність]], вологі вітри, [[ожеледь]]. <ref>{{Cite web |url=https://gorod.dp.ua/pogoda/?pageid=44 |title=Климат города {{!}} Городской сайт Днепра |accessdate=25 вересня 2021 |archive-date=25 вересня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210925222155/https://gorod.dp.ua/pogoda/?pageid=44 }}</ref>

{{Клімат міста
|Місто_род=Дніпра (1987-2016)
|Джерело=[https://web.archive.org/web/20191213143459/http://www.pogodaiklimat.ru/climate/34504.htm Погода та клімат]
| Січ_а_макс = 12.3
| Лют_а_макс = 17.5
| Бер_а_макс = 24.1
| Кві_а_макс = 31.8
| Тра_а_макс = 36.1
| Чер_а_макс = 37.8
| Лип_а_макс = 39.8
| Сер_а_макс = 40.9
| Вер_а_макс = 36.5
| Жов_а_макс = 32.6
| Лис_а_макс = 20.6
| Гру_а_макс = 16.3
|Рік_а_макс = 40.9
| Січ_сер_макс = -1
| Лют_сер_макс = 0.0
| Бер_сер_макс = 6.0
| Кві_сер_макс = 15.2
| Тра_сер_макс = 22.1
| Чер_сер_макс = 25.6
| Лип_сер_макс = 28.0
| Сер_сер_макс = 27.5
| Вер_сер_макс = 21.5
| Жов_сер_макс = 13.8
| Лис_сер_макс = 5.1
| Гру_сер_макс = 0.2
|Рік_сер_макс = 13.7
| Січ_сер = -3.6
| Лют_сер = -3.4
| Бер_сер = 1.8
| Кві_сер = 9.7
| Тра_сер = 16.2
| Чер_сер = 19.9
| Лип_сер = 22.1
| Сер_сер = 21.4
| Вер_сер = 15.6
| Жов_сер = 8.9
| Лис_сер = 2.0
| Гру_сер = -2.4
|Рік_сер = 9.0
| Січ_сер_мін = -6.1
| Лют_сер_мін = -6.3
| Бер_сер_мін = -1.6
| Кві_сер_мін = 4.2
| Тра_сер_мін = 10.6
| Чер_сер_мін = 14.6
| Лип_сер_мін = 16.7
| Сер_сер_мін = 15.8
| Вер_сер_мін = 10.7
| Жов_сер_мін = 5.0
| Лис_сер_мін = -0.8
| Гру_сер_мін = -5.3
|Рік_сер_мін = 4.8
| Січ_а_мін = -34.0
| Лют_а_мін = -27.8
| Бер_а_мін = -19.2
| Кві_а_мін = -8.2
| Тра_а_мін = -2.4
| Чер_а_мін = 3.9
| Лип_а_мін = 5.9
| Сер_а_мін = 3.9
| Вер_а_мін = -3.0
| Жов_а_мін = -8.0
| Лис_а_мін = -17.9
| Гру_а_мін = -27.8
|Рік_а_мін = -30.0
| precipitation colour =
| Січ_сер_опади = 78.5
| Лют_сер_опади = 52.6
| Бер_сер_опади = 41.4
| Кві_сер_опади = 32.3
| Тра_сер_опади = 33.3
| Чер_сер_опади = 24.6
| Лип_сер_опади = 14
| Сер_сер_опади = 9.1
| Вер_сер_опади = 13.7
| Жов_сер_опади = 28.2
| Лис_сер_опади = 74.2
| Гру_сер_опади = 100.8
|Рік_сер_опади = 502.7
| Січ_вол = 83.3
| Лют_вол = 76.8
| Бер_вол = 71.6
| Кві_вол = 64.5
| Тра_вол = 58.9
| Чер_вол = 55.0
| Лип_вол = 53.2
| Сер_вол = 55.7
| Вер_вол = 57.0
| Жов_вол = 63.1
| Лис_вол = 75.6
| Гру_вол = 82.9
|Рік_вол = 66.5
|Січ_сонце = 127.1
|Лют_сонце = 162.4
|Бер_сонце = 241.8
|Кві_сонце = 270.0
|Тра_сонце = 322.4
|Чер_сонце = 360.0
|Лип_сонце = 381.3
|Сер_сонце = 353.4
|Вер_сонце = 300.0
|Жов_сонце = 248.0
|Лис_сонце = 150.0
|Гру_сонце = 111.6
|Рік_сонце = 3028
}}

{|style="width:90%;text-align:center;font-size:90%;line-height:1.2em;margin-left:auto;margin-right:auto" class="wikitable"
|-
!Colspan=14|Кліматичні показники Дніпра

|-
!Місяць
!Січ
!Лют
!Бер
!Кві
!Тра
!Чер
!Лип
!Сер
!Вер
!Жов
!Лис
!Гру
!style="border-left-width: medium"|Рік
|-
!Середній світловий день
|style="background:#F0F011;color:#000000;"|9.0
|style="background:#F7F722;color:#000000;"|10.0
|style="background:#FFFF33;color:#000000;"|12.0
|style="background:#FFFF44;color:#000000;"|14.0
|style="background:#FFFF55;color:#000000;"|15.0
|style="background:#FFFF66;color:#000000;"|16.0
|style="background:#FFFF66;color:#000000;"|16.0
|style="background:#FFFF55;color:#000000;"|14.0
|style="background:#FFFF33;color:#000000;"|13.0
|style="background:#F7F722;color:#000000;"|11.0
|style="background:#F0F011;color:#000000;"|10.0
|style="background:#E9E900;color:#000000;"|9.0
|style="background:#FFFF35;color:#000000;"|12.5
|-
|-
!Середній [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовий індекс]]
|style="background:#f7e400;color:#000000;"|3
|style="background:#f7e400;color:#000000;"|4
|style="background:#f85900;color:#000000;"|6
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|8
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|9
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|10
|style="background:#6b49c8;color:#000000;"|11+
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|10
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|8
|style="background:#f85900;color:#000000;"|6
|style="background:#f7e400;color:#000000;"|4
|style="background:#f7e400;color:#000000;"|3
|style="background:#f85900;color:#000000;border-left-width: medium"|6.8

|-
|}<section end=weatherbox/>

У зв'язку з географічним положенням міста, що робить його територію місцем для виникнення [[Інверсія температури|температурних інверсій]], а також значною автомобілізацією населення, Дніпро страждає від атмосферного забруднення з різних причин<ref>{{Cite web|title=Як покращити екологію Дніпра? - dnepr.name|url=https://dnepr.name/uk/articles-2465-yak-pokrashhyty-ekologiyu-dnipra|date=2022-07-09|accessdate=2022-07-14|language=uk}}</ref>. Це проявляється у формі [[Смог|смогу]].
Сезон зі смогом триває приблизно з травня по жовтень. [[Долина]], у якій розміщується місто, утримує значну частину [[Викиди|викидів]], що виділяються [[Двигун внутрішнього згоряння|двигунами]] [[Транспортний засіб|транспортних засобів]] та промисловими підприємствами. Також негативним чинником є низька кількість [[Атмосферні опади|опадів]] і затяжні літні [[Посуха|посухи]].

== Історія ==
{{main|Історія Дніпра}}
{{main|Заснування Катеринослава}}
{{main|Історія назв міста Дніпра}}
{{seealso|Хронологія історії Дніпра}}

=== Доісторичні часи ===
[[Файл:Polovtsy.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Кам'яні баби]] в [[Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|історичному музеї]]]]

Історія міста пов'язана з історією краю, яка сягає далекої давнини. Ще з часів [[палеоліт]]у місцевість біля [[Дніпрові пороги|Дніпровських порогів]] була щільно заселена. Близько 100 тис. р. до н.&nbsp;е. до сучасного Дніпра з [[Північ|півночі]] насунувся Скандинавський [[льодовик]]. Протягом [[неоліт]]у-[[Бронзова доба на території сучасної України|бронзової доби]] землі над порогами населяли племена [[Сурсько-дніпровська культура|сурської]], [[Середньостогівська культура|середньостогівської]], [[Ямна культура|ямної]] та [[Катакомбна культура|катакомбної культур]]. Існує думка, що саме в цих краях вперше було використано [[Кінь (рід)|коней]] для [[Верхова їзда|їзди верхи]], а також було винайдене [[колесо]]. Завдяки цьому скотарський спосіб ведення [[Тваринництво|скотарства]] поширився саме з Придніпровських [[Степ|степів]]. У 2-й половині [[2-ге тисячоліття до н. е.|II тис. до н.&nbsp;е.]] у Причорноморських степах закріпилися племена [[Зрубна культурно-історична спільність|зрубної культури]] ([[кіммерійці]]). У [[1-ше тисячоліття до н. е.|I тис. до&nbsp;н.&nbsp;е.]] на дніпровських землях існувала [[Скіфська держава]] ([[скіфи]]). Скіфів витіснили до [[Кримський півострів|Криму]] [[сармати]] у [[III століття до н. е.|III&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.]], а сарматів згодом&nbsp;— германські племена [[Готи|готів]] (прийшли з [[Польща|Польщі]] у [[III століття|III&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.]]): пам'ятки [[Черняхівська культура|черняхівської культури]] знайдені на території козацького м. [[Самар (місто)|Самар]]. Надалі ([[IV століття|IV]]—[[IX століття|IX]]&nbsp;ст.) через край пройшли орди [[Гуни|гунів]], [[Авари|авар]], угрів.

=== Середньовіччя ===
За часів [[Київська Русь|Київської Русі]] вже у {{nobr|ІХ ст. н. е.}} на [[Монастирський острів]] завертали [[Княжа дружина|княжі дружини]] для відпочинку. Існує [[легенда]], що візантійські [[Чернецтво|монахи]] ще близько [[870|870 р.]](?)&nbsp; збудували тут [[монастир]]&nbsp;— можливо, на честь того, що він був, за деякими даними ([[Житіє Святого Амвросія]]) найпівнічнішим пунктом у подорожі [[Андрій Первозваний|Святого Андрія Первозваного]]. Навколишні землі були під владою [[Кочовики|кочовиків]]&nbsp;— [[Хозари|хозарів]], [[Печеніги|печенігів]], а потім&nbsp;— [[половці]]в. [[Академік]] [[Рибаков Борис Олександрович|Б.&nbsp;О.&nbsp;Рибаков]] вважав, що головне [[уличі|улицьке]] місто [[Пересічень]], яке згадується в [[Літопис|літописах]], мало знаходитися на Дніпрі, південніше [[Київ|Києва]]. Через це увагу дослідників привертають рештки великого слов'янського поселення, яке існувало в [[800]]—[[1300]]&nbsp;рр. на піщаних [[Пагорб|пагорбах]] [[Стара Ігрень|Ігренського півострова]], де [[Самара (притока Дніпра)|Самара]] впадає у [[Дніпро]]. Знахідки свідчать про інтенсивні торговельні відносини як із Київською землею, так і з кочівниками&nbsp;— [[печеніги|печенігами]], вежі яких стояли поруч з улицькими житлами. Місто на Ігренському півострові було [[Монгольська навала на Русь|зруйноване татарами у 1240]]&nbsp;р., та його мешканці відійшли вище за течією Самари, де відновили перевіз (відомий з [[XVI століття|XVI ст.]] як містечко [[Самар (місто)|Самар]]). Того ж року було зруйновано монастир на острові і поселення на дніпровому острівці навпроти теперішнього [[Старі Кодаки|Старого Кодаку]].

У XVI—[[XVIII століття|XVIII]] ст. територія майбутнього міста належала [[Запорозька Січ|Запорозькій Січі]]. 

[[1500]] або [[1550|1550 р.]] датується поява на правому березі [[Самара (притока Дніпра)|р.Самари]], біля гирла (зараз околиця Дніпра, біля с.Шевченка) козацького торговельного містечка [[Самар (місто)|'''Самар''']] (згадується у [[Грамота|грамоті]] [[Правителі Польщі|польського короля]] і підтверджується [[Археологія|археологічними]] знахідками)

У [[1635]] південніше, біля [[Кодацький поріг|першого дніпрового порогу]] [[Урядники Речі Посполитої|польською владою]] була побудована '''фортеця [[Кодацька фортеця|Кодак]]''', на відкритті якої був присутній і майбутній [[Гетьман]] [[Богдан Хмельницький]]. Того ж року фортецю захопив козацький загін на чолі з [[Іван Сулима|Іваном Сулимою]], але урядові війська з [[Реєстрове козацтво|реєстровцями]] відбили її. У [[1648]], на початку [[Хмельниччина|Визвольної війни]], [[Кодацька фортеця|Кодаком]] знов заволоділи [[козаки]].

У [[1660]] у запорізьких архівах з'являються документи, які свідчать, що біля сучасного м. Дніпра існує селище [[Нові Кайдаки]], яке у [[1750]] вже називається [[місто]]м.
[[Файл:Dnepr 1787.png|міні|праворуч|250пкс|Поселення на території сучасного Дніпра до заснування [[Катеринослав]]а]]
Загалом, на території сучасного міста і околиць відомо декілька поселень і міст, які виникли ще у козацьку добу:
[[Файл:Kodak (1635).PNG|міні|праворуч|250пкс|План фортеці Кодак ([[1635]])]]
* [[1500]] (або [[1550]])&nbsp;— торговельне козацьке місто [[Самар (місто)|Самар]] (Самарь, Самара)&nbsp;— у пониззі р. Самари. Занепало у [[1688]] після заснування тут [[Московське царство|московської]] колонії та [[Богородицька фортеця|Богородицької фортеці]].
* [[1564]]&nbsp;— відомі [[Козацький курінь|козацькі курені]] у [[Таромське|Таромському]], з [[1704]]&nbsp;— [[слобода]].
* [[1596]]&nbsp;— відомий [[перевіз]] [[Кам'янка (Дніпро)|Кам'янка]] через Дніпро.
* [[1600]]&nbsp;— відомі Богородицькі хутори (тепер&nbsp;— м. [[Підгороднє]]).
* [[1635]]&nbsp;— за ініціативи [[Великий гетьман коронний|гетьмана великого коронного]] [[Станіслав Конецпольський|Станіслава Конецпольського]] та відповідної ухвали [[Сейм Речі Посполитої|сейму]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] було засновано фортецю [[Кодацька фортеця|Кодак]]. Поряд виникло містечко (пізніше центр [[Кодацька паланка|Кодацької паланки]] [[Запорожжя]]). Фортецю було зруйновано за умовами [[Прутський мир|Прутського трактату]] ([[1711]]). Слобода відновилася близько [[1734]]-[[1735|35]] ([[Старий Кодак]]).
* [[1648]]&nbsp;— відомий [[хутір]] [[Козак Обух|Обуха]] (теперішня [[Обухівка (смт)|Обухівка]]).
* [[1650]] (або [[1660]])&nbsp;— відомий [[Новий Кодак]] (центр [[Паланка|паланки]], а в [[1784]]—[[1797]] частково виконував функції [[Губернське місто|губернського міста]] під назвою Катеринослав ІІ);
* [[1688]]&nbsp;— поряд з козацьким м. [[Самар (місто)|Самар]] (центр запорізької паланки) московським урядом засновано [[Богородицька фортеця|Богородицьку фортецю]] і [[посад]]&nbsp;— [[Новобогородицьк(посад)|Новобогородицьк]]&nbsp;— першу російську колонію на запорізьких землях. Козацьке населення м. Самар розійшлося сусідніми селами. Проіснувало до [[1793]], коли його залишки були переведені до сучасного [[Новомосковськ]]а (Новоселиці).
* [[1740-ві]] (або [[1770-ті]])&nbsp;— біля першого порогу засновано поселення [[Лоцман|лоцманів]]&nbsp;— [[Лоцманська Кам'янка]];
* [[1743]]—[[1795]]&nbsp;— існувала слобода [[Половиця]]. Зникла внаслідок розширення [[Катеринослав]]а (була поглинута останнім), який було вдруге засновано у [[1787]] на пагорбі поруч. Тепер&nbsp;— центр м. Дніпро.
* [[1744]]&nbsp;— засновано [[Мануйлівка (Дніпро)|Мануйлівку]] (в подальшому&nbsp;— також Попівка).
* [[1760-ті]]&nbsp;— відомий хутір [[Чаплі (Дніпро)|Чаплі]].
* [[1770]]&nbsp;— засновано [[Сухачівка|Сухачівку]].
* [[1775]]&nbsp;— засновано [[Діївка|Діївку]].
* [[1776]]&nbsp;— засновано [[Одинківка|Одинківку]].
* [[1776]]&nbsp;— прийнято рішення про будівництво у пониззі Самари (на [[Кільчень (річка)|Кільчені]]) губернського міста [[Катеринослав]].
* [[1784]]&nbsp;— відома [[Мандриківка]].

У [[1711]] за умовами [[Прутський мир|Прутського трактату]] землі [[Запорожжя]] опинились під протекторатом [[Османська імперія|Османської імперії]], а фортеця Кодак була знищена. У [[1734]] козаки повернулись на Запорожжя і було укладено [[Лубенський договір]] про визнання [[козаки|запорожцями]] московського [[Протекторат|протекторату]].

=== Новий Кодак ===
За свідченнями історика XIX ст. [[Феодосій Макаревський|Ф. Макаревського]], у [[1645]] в містечку [[Новий Кодак]] стараннями місцевих мешканців було побудовано дерев'яну [[Свято-Миколаївський храм (Нові Кодаки)|церкву св. Миколи]]. Цю дату можна вважати початком м. Дніпро.

Наприкінці [[XVII століття|XVII]] — початку [[XVIII століття|XVIII ст.]] Новий Кодак почали заселяти сімейні козаки. Ще з [[1564]] біля Нового Кодаку відомі козацькі курені у Таромському, які у [[1704]] отримали статус слободи. Пізніше з'явилися козацькі поселення [[Половиця]] ([[1743]]), [[Сухачівка]] ([[1770]]), [[Діївка]] ([[1775]]).

У середині XVIII&nbsp;ст. Новий Кодак був велелюдним містом, центром [[Кодацька паланка|Кодацької паланки]] [[Нова Січ (центр козацтва)|Підпільненської Січі]]. За переписом [[1754]] в ньому проживало близько 4000 мешканців. В Новому Кодаку тричі на рік відбувалися ярмарки, діяли десятки ремісничих майстерень. У [[1760-ті|1760-х]] в містечку з'явився стаціонарний ринок.

Усталений уклад запорозького м. Новий Кодак міняється після ліквідації Підпільницької Січі. Паланкова старшина ліквідується, замість неї в Новому Кодаку з'являється [[воєвода]] та [[городничий]]. У [[1776]] Новий Кодак перетворюється на місце перебування адміністрації [[Саксаганський повіт|Саксаганського повіту]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]]. Понад 10 років ([[1776]]—[[1789]]) Новий Кодак виконував функції повітового центру Саксаганського (з [[1783]]&nbsp;— [[Новокодацький повіт|Новокодацького]]) повіту. Тут також була резиденція Слов'янського і Херсонського духовного правління.

В останньому десятиріччі XVIII&nbsp;ст. органічний розвиток м. Новий Кодак був штучно перерваний діями російської влади.

В середині [[1780-ті|1780-х]] російська імператриця [[Катерина II]] звеліла почати будівництво Катеринослава на правому березі Дніпра біля [[Кодацька фортеця|Кодаку]]. В описі [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]] за [[1784]] рік вказувалося, що [[Катеринослав]] засновується з містечка [[Новий Кодак]]. З появою Катеринослава починається імперський етап розвитку м. Дніпро.

За інерцією впродовж [[1785]]—[[1791]] в Новому Кодаку розміщувалася адміністрація міста Катеринослава і повіту, а сам Новий Кодак в церковних і світських документах називався Катеринославом.

Впродовж першої половини [[1790-ті|1790-х]] адміністрація Катеринослава поступово виїхала з Нового Кодаку на нове місце (в район Половиці). У [[Липень|липні]] 1795 «сєлєніє» Новий Кодак (у [[1793]] мав близько 2000 мешканців) було приєднано до «міста» Катеринослава (у 1793&nbsp;мав близько 800 душ населення). Подібне було зроблено і з новокодацькими ярмарками. У [[Серпень|серпні]] того ж року кодацьку поліцію було підпорядковано катеринославській, а [[Казенні селяни|казенним селянам]] запропоновано записатись в [[Купецтво|купці]] чи [[Міщанство|міщани]]. З 355 дворів Новий Кодак залишила 121 родина. У [[1796]] був відкритий наплавний міст біля Катеринослава, який звів нанівець значення Новокодацького перевозу.

=== Катеринослав ===
[[Файл:Екатеринослав. Екатеринославский проспект. 352.jpg|міні|праворуч|250пкс|Монумент [[Катерина II|Катерині II]] (1840—1920)]]
У [[1775]], після чергової переможної [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|війни з Османською імперією]], [[запорізьке козацтво]] було [[Ліквідація Запорозької Січі (1775)|ліквідовано]]. Землі [[Запорожжя]] увійшли до складу [[Новоросійська губернія|Новоросійської]] і [[Азовська губернія|Азовської губерній]]. Щоб керувати цими землями, потрібен був адміністративний центр. Таким центром повинен був стати Катеринослав.

Офіційна історія Катеринослава розпочалась у 1776, коли було затверджено план будівництва міста у межах тільки-но створеної на землях запорожців Азовської губернії, на р. [[Кільчень (річка)|Кільчень]] при її впадінні у [[Самара (притока Дніпра)|Самару]]. Цей Катеринослав опісля називався Першим (Катеринослав І), Лівобережним, Кільченським. Але незабаром з'ясувалося, що місце для губернського центру було обрано досить невдало: під час весняних і осінніх [[Повінь|повеней]] все заливалося водою, що призводило до спалахів [[Епідемія|епідемій]], а найголовніше&nbsp;— місто було далеко від судноплавного до початку [[Дніпрові пороги|порогів]] Дніпра. Це призвело до того, що наказом Катерини II від 22.01.[[1784]] Катеринослав перенесли на правий берег Дніпра на підвищену місцевість. Катеринослав I в свою чергу було перейменовано на [[Новомосковськ]] (який, втім, також незабаром було перенесено на інше місце, вище по Самарі).

Російська імператриця [[Катерина II]] мріяла на новоздобутих землях збудувати «Південну Пальміру»&nbsp;— столицю Російської імперії, порівнюючи Катеринослав із [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербургом]]&nbsp;— «Північною Пальмірою». Планувалось побудувати собор (вищий за [[Собор Святого Петра|папський собор в Римі]] на 132 м). Але величезним планам не було дано збутися. Вони були забуті, коли Катерина ІІ померла. Урочисте заснування імператрицею собору відбулося 09.05.[[1787]], під час її помпезної подорожі по тільки-но захоплених землях. Будівельники встигли лише закласти величезний [[фундамент]] (нині— [[Соборна площа (Дніпро)|Соборна площа]] Дніпра). Це ще одна дата заснування Катеринослава: [[1887]] року містяни святкували 100-річчя міста. Але найдавнішою спорудою в ньому нині вважається кам'яний верстовий стовп біля собору.

Деякий час між двома Катеринославами частина губернських установ була розташована у старовинному Новому Кодаку, який фактично і виконував функції губернського міста.

У [[1789]] було засновано німецькі колонії по р. [[Самара (притока Дніпра)|Самарі]]&nbsp;— [[Кронгартен]] (нині&nbsp;— східна частина м. [[Підгородне]]), [[Йозефсталь]] (нині&nbsp;— [[Самарівка]]), [[Рибальське (Дніпро)|Фішерсдорф (нині&nbsp;— Рибальське]]). У гирлі [[Мокра Сура|Мокрої Сури]] було засновано колонію [[Дніпрове|Ямбург]]. У [[1794]] було засновано перше промислове підприємство&nbsp;— [[Катеринославська суконна фабрика|суконну фабрику]] (біля теперішнього [[Дніпро-Головний|вокзалу]]). У [[1796]] засновано с. [[Краснопілля (Дніпро)|Краснопілля]].

У [[1798]]—[[1802]] за наказом імператора [[Павло I|Павла І]] місто носило назву '''Новоросійськ''' і було центром величезної [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]] від [[Дністер|Дністра]] до [[Дон]]у і [[Крим]]у включно.

Все XIX&nbsp;ст. Катеринослав розвивався дуже повільно. Так, якщо [[1804]] населення міста становило 6,4 тис. осіб, то [[1850]]&nbsp;— лише 13 тис. У середині сторіччя у місті знаходилось декілька салотопних, миловарних заводиків, суконна мануфактура. Справжній розвиток міста розпочався після організації промислового видобування [[Донецький вугільний басейн|донецького вугілля]] та [[Криворізький залізорудний басейн|криворізької залізної руди]] (поклади якої відкрито [[Поль Олександр Миколайович|Олександром Полем]]), а також відкриття [[Катерининська залізниця|залізниці]] ([[1884]]) між цими промисловими районами з мостом через р. [[Дніпро]].
[[Файл:Катеринослав-на-Карті-Шуберта.jpg|міні|праворуч|250пкс|Дніпро (Катеринослав) на мапі [[Шуберт Федір Федорович|Шуберта]], приблизно 1888 р.]]
[[Файл:Екатеринослав. Екатеринославский проспект. 151.jpg|міні|ліворуч|250пкс|[[Проспект Дмитра Яворницького|Катеринославський проспект]] на початку XX ст.]]
* [[1838]]-[[1919]]&nbsp;— видається офіційна газета [[Катеринославські губернські відомості|«Катеринославські губернські відомості»]].
На лівому березі станція [[Нижньодніпровськ (станція)|Катеринослав]] з'явилась ще у [[1873]] (гілка з [[Синельникове I|Синельниково]]). А відкриття вокзалу відбулося після пуску величезного [[Амурський міст|мосту]] через [[Дніпро]] у [[1884]].

Почалось будівництво металургійних підприємств на заході міста та на його лівому березі:
* [[1887]]&nbsp;— побудований металургійний [[Дніпропетровський металургійний завод|Олександрівський Південно-Російський завод]] («Петрівка»).
* [[1889]]&nbsp;— з'явився трубний завод «[[Дніпропетровський трубний завод|Шодуар-А»]].
* [[1891]]&nbsp;— засновано металургійний завод Гантке ([[Нижньодніпровський трубопрокатний завод|Нижньодніпровський трубопрокатний]]).
* [[1898]]&nbsp;— побудовані вагоноремонтні майстерні (зараз [[Дніпропетровський вагоноремонтний завод|завод]]).
* [[1899]]&nbsp;— засновано завод «Шодуар-В» (теперішній «[[Комінмет]]»).
* [[1914]]&nbsp;— з'явився завод «Шодуар-С» (металургійного обладнання, «[[Дніпроважмаш]]»).
* [[1916]]&nbsp;— теперішній [[Дніпровський стрілочний завод]].
Біля заводів стрімко зростали робітничі поселення&nbsp;— [[Солдатська слобідка (Дніпро)|Солдатська]] ([[Чечелівка (Дніпро)|Чечелівка]]), [[Фабрика (Дніпро)|Фабрічна]], [[Брянська колонія (Дніпро)|Брянська]], [[Амур (Дніпро)|Амур]], [[Бараф]], [[Сахалин (Дніпро)|Сахалін]], [[Султанівка]] і ін. Якщо у [[1865]] населення міста становило 23 тис.осіб, в 1887&nbsp;— 48 тис. осіб, то в [[1910]]&nbsp;— вже 196 тис.осіб (без Лівого берега, який увійшов до складу міста тільки у [[1925]]). Основну етнічну групу становили [[українці]]. Крім них у Дніпрі проживали [[росіяни]], [[євреї]] та інші національності.<ref name="http://www.museum.dp.ua/article0315.html">Населення міста Катеринослава (1776—1917&nbsp;р.)</ref>

У 1896 в Катеринославі з'явилася телефонна мережа і станція.

У [[1897]] [[Бельгія|бельгійські]] підприємці запустили в Катеринославі [[Дніпровський трамвай|електричний&nbsp;трамвай]]&nbsp;— 3-й в [[Російська імперія|Російській імперії]] після&nbsp;[[Київ|Києва]]&nbsp;та [[Нижній Новгород|Нижнього Новгорода]].

У 1899 було засновано Вище гірниче училище (у подальшому [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»|гірничий]] та [[Національна металургійна академія України|металургійний]] інститути/академії).

Катеринослав швидко перетворився на один з найбільших промислових центрів здобутих Російською імперією південних та східних українських земель. Розвиток промисловості та сільського господарства було продемонстровано на [[Катеринославська виставка|південно-російській сільськогосподарській, промисловій та кустарній виставці]] 1910 року. Місцевий [[пролетаріат]] відігравав значну роль у революційному русі на початку ХХ ст.

Однією з яскравих сторінок в історії міста було життя й діяльність у ньому з 1902 видатного українського історика [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитра Івановича Яворницького]] ([[1855]] - [[1940]]).

<small>Вчений надрукував понад 210 праць з історії України, [[Середня Азія|Середньої Азії]], Росії. Найголовніші з них: «Історія запорозьких козаків» у трьох томах, «Джерела для історії запорозьких козаків», «Слідами запорожців», «До історії степової України». Яворницький був також відомим археологом. Керував розкопками сотень [[Курган|курганів]] ямної культури, поховань доби заліза та запорозьких часів. Крім наукових історичних праць, Дмитро Іванович написав ще й ґрунтовну [[Історія міста Катеринослава (видання)|історію міста]], у якому пройшли найплідніші роки його життя. Багато сил і енергії віддавав учений [[Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|місцевому історичному музею]], яким він керував у [[1902]]—[[1933]] рр. Засновано музей було у [[1849]] як Музей старожитностей [[Катеринославська губернія|Катеринославської губернії]]. У [[1912]] музею була передана колекція [[Поль Олександр Миколайович|Олександра Поля]], катеринославського колекціонера і краєзнавця, мати якого була онукою [[Наказний гетьман|наказного гетьмана]] [[Павло Полуботок|Павла Полуботка]]. Проводячи археологічні розкопки та експедиції на території Катеринославщини, О. Поль зібрав понад 5 тис. предметів старовини, що стали основою музею, а пізніше увійшли до історичного музею ім. Д.І. Яворницького. Великою заслугою Яворницького було те, що він зібрав і ввів у науковий обіг величезну кількість історичних джерел, котрі доти лежали в архівах. Чимало з них він експонував у своєму музеї. Яворницькому доводилося витрачати на експедиції власні кошти, якщо не вдавалося зібрати їх у приватних осіб. Йому також належить заслуга того, що він домігся від радянського уряду проведення великих розкопок на території майбутнього [[Дніпровська ГЕС|Дніпрогесу]], врятувавши таким чином сотні безцінних пам'яток історії.</small>

=== Січеслав ===
{{main|Бої за Катеринослав (1918)}}
Після здобуття Україною незалежності на початку [[1918]] і проголошення [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] була запропонована назва Січеслав, що нагадувала про козацький характер цього краю. Але повністю офіційно місто не встигло затвердити нову назву і фактично залишалося з попередньою назвою&nbsp;— '''Катеринослав'''.

Хоча в деяких документах [[1918]]—[[1919]] і навіть не послідовно до [[1926]] місто згадується саме як Січеслав. Це підтверджував український письменник [[Сокіл Василь Іванович|Василь Сокіл]], який писав<ref>{{Cite web |url=http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2Fvgtk_2015_4_6.pdf8 |title=Січеслав має замінити назву Дніпропетровськ |accessdate=7 грудня 2021 |archive-date=9 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190209124529/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2Fvgtk_2015_4_6.pdf8 }}</ref>:

{{цитата|''«Щодо Січеслава згадую, що в роки, коли у Катеринославі на довший час запанувала українська влада, місто вже було перейменовано на Січеслав. Газети вживали цю назву, в установах офіційно також користувалися нею. А з приходом більшовиків усе скінчилося. Згадка про Січеслав деякий час лунала в студентських колах»''}}

Влада УНР у місті протрималась до 11.01.[[1918]], коли після запеклих боїв Січеслав був захоплений переважаючими силами [[Червона армія|більшовицьких військ]].<ref>{{Cite web |url=https://dniprograd.org/2017/02/14/lyutiy-1918-roku-u-katerinoslavi_54007 |title=Лютий 1918 року у Катеринославі |accessdate=9 лютого 2019 |archive-date=9 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190209124343/https://dniprograd.org/2017/02/14/lyutiy-1918-roku-u-katerinoslavi_54007 }}</ref>

Наприкінці [[березень|березня]] [[1918]] Катеринославський кіш [[Вільне козацтво|Вільного козацтва]] розпочав операцію по звільненню Січеслава. Загоном керував [[Воробйов Гаврило Юхимович|Гаврило Горобець]]&nbsp;— син залізничника з Катеринослава. Загін, звільнивши [[Жовті Води]] та [[П'ятихатки]], 04.04.1918 увірвався на [[Горяїнове|станцію Горяїнове]] (нині ця станція лежить у межах міста) та за допомогою німецьких та австро-угорських військ оволодів містом.<ref>{{Cite web |url=https://dniprograd.org/2018/03/06/pereymenuvannya-po-ukrainski-100-rokiv-tomu-katerinoslavska-guberniya-stala-sichovoyu-zemleyu_65617 |title=Перейменування по-українськи: 100 років тому Катеринославська губернія стала Січовою землею |accessdate=9 лютого 2019 |archive-date=9 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190209124107/https://dniprograd.org/2018/03/06/pereymenuvannya-po-ukrainski-100-rokiv-tomu-katerinoslavska-guberniya-stala-sichovoyu-zemleyu_65617 }}</ref> При звільненні міста від [[Більшовики|більшовиків]] загинуло 8 німецьких солдатів, 18 отримали поранення.<ref>Борьба за Советы на Екатеринославщине: сборник воспоминаний и статей.&nbsp;— Днепропетровск: [б. и.], 1927.&nbsp;— 292 с.&nbsp;— Б. ц. Стр 274</nowiki></ref>

В період з 27.11.1918 по 02.01.[[1919]] відбувся [[Катеринославський похід]].

Цього разу влада [[Українська Народна Республіка|УНР]] та [[Українська Держава|Української Держави]] протрималась до 30.12.1918, місто вперше зайняли війська [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]].

02.01.1919 в результаті запеклих боїв з більшовиками, у яких брали участь українські повстанські загони [[Малашко Микола Васильович|отамана Малашко]] та [[Божко Федір|Божка]], [[Січові Стрільці]] під командуванням [[Самокиш Микола Семенович|отамана Самокиша]], до яких приєднався повстанський загін отамана Сакви з [[Верхньодніпровський повіт|Верхньодніпровського повіту]], звільнили Січеслав та вибили більшовиків та [[махновці]]в на лівий берег Дніпра. При цьому махновці зазнали значних втрат. Востаннє влада УНР протрималась у місті до 26.01.1919, коли радянські війська під командуванням [[Дибенко Павло Юхимович|Павла Дибенка]] захопили місто й встановили тут радянську владу.<ref>{{Cite web |url=http://sicheslav-dnipro.blogspot.com/2013/03/blog-post_5059.html |title=ПІВДЕННА УКРАЇНА В ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (Катеринославщина) |accessdate=9 лютого 2019 |archive-date=9 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190209124552/http://sicheslav-dnipro.blogspot.com/2013/03/blog-post_5059.html }}</ref>

Впродовж [[1919]]—[[1921]] Січеслав декілька раз був столицею [[Вільна територія|Української Вільної Анархічної Республіки]] [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]], коли його війська займали місто.

=== Дніпропетровськ ===
Під час [[Радянсько-українська війна|українсько-більшовицької війни]] місто неодноразово переходило з рук в руки і прийшло у занепад. Але протягом перших [[П'ятирічки СРСР|п'ятирічок]] було, в основному, відновлено, а в подальшому стало одним з центрів сталінської [[Індустріалізація УРСР 1920—1930-х років|індустріалізації]].

19.07.[[1926]] Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ (на честь діяча [[Комуністична партія Радянського Союзу|комуністичної партії]] місцевого походження [[Петровський Григорій Іванович|Григорія Петровського]], одного з організаторів [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933]])<ref>{{Cite web |url=http://www.calendarium.com.ua/ua/katerinoslav_bulo_pereimenovano_v_dnipropetrovsk_1926 |title=Катеринослав було перейменовано 1926 |accessdate=22 лютого 2013 |archive-date=12 грудня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20131212235847/http://www.calendarium.com.ua/ua/katerinoslav_bulo_pereimenovano_v_dnipropetrovsk_1926 }}</ref>.

У [[1920-ті|1920-х]] до складу міста було включено робітничі селища на лівому берегу Дніпра — [[Амур (Дніпро)|Амур]], [[Нижньодніпровськ (станція)|Нижньодніпровськ]], [[Мануйлівка (Дніпро)|Мануйлівку]], [[Сахалин (Дніпро)|Сахалін]] тощо.

Для робітників у 1925 було побудовано '''селище ім. Фрунзе''' (нині одноповерхова забудова в районі пр. Петровського/І. Мазепи). 

На початку [[1930-ті|1930-х]] у Дніпропетровську побудовано низку вищих навчальних закладів, зокрема '''Інженерно-будівельний інститут'''; '''Інститут інженерів залізничного транспорту.'''

У 1933 був складений '''перший радянський генеральний план Дніпропетровська''', згідно з яким передбачався інтенсивний '''розвиток лівобережжя''', а р. Дніпро мала стати елементом центральної частини міста. Планувалося будівництво набережної. Також було намічено будівництво ще двох мостів через Дніпро — в центрі і в районі Нових Кайдаків, а також мостів через балки на правобережжі. Планом передбачалася [[Квартал (територія)|квартальна]] система забудови, а також знесення у центрі малоцінної забудови.

На виконання цього плану у 1935 по мосту через Дніпро на лівий берег було прокладено [[Трамвайна колія|трамвайну колію]].

В [[1939]] у місті було відкрито величезний '''стадіон «Сталь»''', споруджений на місті міського цвинтаря (з [[1949]] — стадіон «Металург»).

Населення міста з 1926 по 1939 зросло майже удвічі до більш ніж 500 тис. осіб.

01.09.1939 почалася [[Друга світова війна]], а 22.06. [[1941]]&nbsp;— [[німецько-радянська війна]]. 25.08.1941 Дніпропетровськ окуповано [[Вермахт|німецькими військами]]. Тут розташувалась [[Третій Рейх|нацистська]] окупаційна адміністрація [[генеральна округа Дніпропетровськ|однойменної генеральної округи]] [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]], а також [[Дніпропетровський міський ґебіт|Дніпропетровських міської]] ({{lang-de|Kreisgebiet Dnjepropetrowsk-Stadt}}) та [[Дніпропетровський земельний ґебіт|земельної]] ({{lang-de|Kreisgebiet Dnjepropetrowsk-Land}}) округ. Окупаційна влада намагалася відновити життя міста, комунікації і промисловість{{джерело}}, зруйновані радянськими та німецькими військами. Це змогли зробити лише частково.

[[Файл:Lenin statue in Dnipropetrovsk, lateral view.JPG|міні|ліворуч|250пкс|Пам'ятник [[Ленін Володимир Ілліч|Леніну]] на центральній площі, демонтований під час [[Революція гідності|Революції гідності]] [[21 лютого]] [[2014]]]]

25.10.[[1943]] після руйнівних обстрілів містом заволоділи радянські війська. 

Вже до 1945 основні підприємства Дніпропетровська були відновлені. Того ж року розпочалося будівництво '''радіозаводу''' і '''автозаводу''' (з 1951 — ракетний завод, з 1966 — [[ПМЗ]]). У 1947 стало до ладу підприємство електротехнічної промисловості «Енерговугілля» (згодом — '''завод шахтної автоматики'''). Того ж року у місті '''відкрито першу [[Тролейбус|тролейбусну]] лінію''' «Центр-Вокзал». Було відновлено і розширено мережу електричного [[Дніпровський трамвай|трамвая]]. У 1952 на о. Чаплі було розпочато будівництво '''[[Придніпровська ТЕС|Придніпровської ТЕС]]''' і селища при станції (Придніпровськ), а у 1953 — '''заводу важких пресів''', згодом - [[Дніпрошина|Шинного заводу]].

Відновлювались також громадські і житлові будівлі. Так, у 1951 закінчено будівництво '''нового залізничного вокзалу.'''

У центральній частині міста в 1966 було споруджено [[Центральний міст (Дніпро)|автомобільний міст]] через річку [[Дніпро]].

У [[1950-ті|1950-х]] місто будувалося у [[соцреалізм]]і. У [[1960-ті]]  розпочалося масове житлове будівництво. 5-поверхова «[[Хрущовка|хрущовська]]» забудова з'явилась вздовж пр. Петровського, [[Проспект Гагаріна (Дніпро)|Гагаріна]], [[Слобожанський проспект|Слобожанського (ім. газети «Правда»)]], [[Вулиця Титова (Дніпро)|вулиць Тітова]], [[Проспект Богдана Хмельницького (Дніпро)|Дніпропетровської]] і т.д. У [[1970-ті]] в Дніпрі вперше з'явилися багатоповерхові «спальні» райони «[[Перемога (Дніпро)|Перемога]]», «[[Тополя (Дніпро)|Тополя]]»,  «[[Сокіл (Дніпро)|Сокіл]]», «[[Сонячний (Дніпро)|Сонячний]]», «[[Червоний Камінь]]», «[[Парус (Дніпро)|Парус»]], «[[Покровський (Дніпро)|Комунар» (зараз&nbsp;— «Покровський»)]]. На початку [[1980-ті|1980-х&nbsp;]]— «[[Ломівка|Фрунзенський» (зараз&nbsp;— «Ломівський]]» та «Кам'янський»), «[[Лівобережний (Дніпро)|Лівобережний]]», [[Житловий масив ім. Б. А. Кротова|«Кротова»]]. За рахунок цього можливість покращити свої житлові умови отримали сотні тисяч дніпропетровців{{джерело}}.

Розвиток міста продовжувався до середини 1980-х, коли настала «[[перебудова]]».

Після падіння радянської імперії промисловість занепала, а масове житлове будівництво припинилось. У плачевному стані опинились [[Транспорт Дніпра|міський комунальний транспорт]], житлово-комунальна сфера та більшість доріг. Однак було добудовано новий автовокзал та [[Південний міст (Дніпро)|Південний міст]], реконструйовано центральний ринок "Озерку" і відкрито першу чергу [[Дніпровський метрополітен|метрополітену]] з 6 станцій довжиною 7,8 км (29.12.[[1995]]).

З початку нового тисячоліття з'явились деякі ознаки поліпшення становища міста, що знайшло відображення у будівництві нових окремих багатоквартирних житлових будинків, торгово-розважальних центрів, капітальному ремонті деяких вулиць.

Впродовж [[2011]]—[[2013]] капітально відремонтовані основні магістралі міста&nbsp;— зокрема, Запорізьке шосе та пр. Слобожанський. Розпочалося будівництво об'їзної дороги. Навіть завершено її першу чергу&nbsp;— ділянку між [[Запорізьке шосе|Запорізьким]] і [[Криворізьке шосе|Криворізьким шосе]]. Проте криза, яка розпочалася в [[Україна|Україні]] у [[2014]], посилена наслідками тимчасової [[Війна на сході України|російської окупації частин Донецької та Луганської областей]] і [[Російська інтервенція до Криму (2014)|анексії Криму]], зашкодила подальшому розвитку країни і зокрема міста.

04.10.[[2012]] відбулося урочисте відкриття нового заводу «[[Інтерпайп Сталь]]» (до 2012&nbsp;— «Дніпросталь») [[Корпорація|корпорації]] [[Interpipe|«Інтерпайп»]] [[Пінчук Віктор Михайлович|В. Пінчука]]. За даними керівників корпорації, «Інтерпайп Сталь» має стати найбільшим по потужності (1,32&nbsp;млн т/рік колісних і трубних заготовок) електрокрицетопним комплексом в [[Європа|Європі]]. «Інтерпайп Сталь»&nbsp;— найбільший [[Інвестиція|інвестиційний]] проєкт ($700&nbsp;млн) за роки незалежності України і перший металургійний завод, побудований в Україні з нуля за останні 40 років.<ref>http://ukrtruboprom.dp.ua/dstal.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170130155115/http://ukrtruboprom.dp.ua/dstal.html |date=30 січня 2017 }} ООО «Металлургический завод „Днепросталь“»</ref>

21.02.2014 на [[Площа Героїв Майдану (Дніпро)|центральній площі]] Дніпра на хвилі [[Революція гідності|Революції Гідності]] під час акції «[[ленінопад]]у» було повалено [[Пам'ятник Леніну (Дніпропетровськ)|пам'ятник Леніну]]<ref>{{Cite web |url=http://34.ua/news/view/32124--v-dnepropetrovske-okolo-chasa-nochi-snesli-pamyatnik-leninu/ |title=В Днепропетровске около часа ночи снесли памятник Ленину |accessdate=24 травня 2016 |archive-date=17 лютого 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160217071356/http://34.ua/news/view/32124--v-dnepropetrovske-okolo-chasa-nochi-snesli-pamyatnik-leninu/ }}</ref>. 01.03.2014 відбулася спроба захоплення міста симпатиками «[[Російський світ (геополітика)|російського світу]]», яка була успішно нейтралізована<ref>{{cite web | url = https://www.youtube.com/watch?v=PLLKOs1Tr68 | title = Дніпро 2014, програма «Особливий погляд» | publisher = ТОВ «Євразія-медіа» | author = Ростислав Мартинюк, Олег Манчура | date = 2017 | accessdate =  | language =  | archive-date = 3 червня 2019 | archive-url = https://web.archive.org/web/20190603203200/https://www.youtube.com/watch?v=PLLKOs1Tr68 }}</ref>.

Завдяки впровадженню [[Децентралізація в Україні|децентралізації]], яка розпочалася в Україні після подій Євромайдану у 2014, місцеві бюджети отримали значні кошти (загалом по Україні збільшення з 68,6 млрд грн в 2014 до 275 млрд грн в [[2019]]). Це дало змогу розпочати масштабні ремонти вулиць і парків міста, вуличного освітлення, системи зливової каналізації. Нового поштовху незабаром зазнало будівництво метрополітену. 

У [[2015]] капітально відремонтовано [[Робітнича вулиця (Дніпро)|вул. Робочу]] і [[Проспект Миру (Дніпро)|пр. Миру]]. Наприкінці листопада з'явилося рішення міської влади про перейменування низки вулиць Дніпропетровська (згідно з вимогами законодавства України про [[Декомунізація в Україні|декомунізацію]]){{джерело}}.

Наприкінці 2015 відбулися вибори міського голови, які виграв колишній заступник голови місцевої ОДА [[Філатов Борис Альбертович|Борис Філатов]] (на той час народний депутат України).

29.01.[[2016]] активісти демонтували пам'ятник радянському функціонеру [[Петровський Григорій Іванович|Григорію Петровському]] на [[Вокзальна площа (Дніпро)|Вокзальній площі]].

У 2016 успішно пройшли підготовчі процедури до освоєння кредиту [[Європейський банк реконструкції та розвитку|ЄБРР]] на добудову 4 км першої гілки метрополітену (304 млн. [[євро]]). Переможець тендеру компанія Limak ([[Туреччина]]) розпочала будівництво. Завершити 3 станції в середмісті планується до кінця [[2024]].

Протягом 2016 продовжено ремонт основних магістралей міста&nbsp;— зокрема, відремонтовано [[Калинова вулиця (Дніпро)|вул. Калинову]], [[Вулиця Маршала Малиновського (Дніпро)|вул. Маршала Малиновського]], [[Проспект Богдана Хмельницького (Дніпро)|пр. Богдана Хмельницького]].

19.05.2016 [[Верховна Рада України]] на виконання [[Закон України|Закону України]] «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прийняла рішення про перейменування міста ''Дніпропетровськ'' на ''Дніпро''.

=== Дніпро ===
18.12.2016 повідомлено рішення [[Кабінет Міністрів України|Уряду України]] про [[Націоналізація ПриватБанку|націоналізацію найбільшого дніпровського і українського банку]]&nbsp;— «[[ПриватБанк]]».

09.08.[[2017]] в медіацентрі «Інформатор» оголосили переможця конкурсу на найкращу концептуальну ідею марки міста та його логотипу<ref>{{Cite web |url=http://www.dniprodesign.dp.ua/projects/logo/ |title=Концептуальна ідея бренду міста Дніпро та його логотипу |accessdate=12 вересня 2021 |archive-date=1 грудня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211201200221/http://www.dniprodesign.dp.ua/projects/logo/ }}</ref>.

Протягом 2017-2019 тривав капітальний ремонт центрального ([[Центральний міст (Дніпро)|«Нового»]]) мосту через Дніпро. Восени 2021 з'явилася інформація про планування ремонту опор цього моста.

У листопаді 2020 міським головою у 2-му турі переобрано [[Філатов Борис Альбертович|Бориса Філатова]]. 15 липня 2022 Росія зробила [[Ракетний удар по Дніпру|ракетний удар по місту]] та вбила трьох цивільних. 

== Адміністрація ==
[[Файл:Dnipro City Hall.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Дніпровська міська рада]]]]

=== Устрій ===
{{Main|Дніпровська міська рада|Керівники Дніпра}}
Органом місцевого самоврядування є [[Дніпровська міська рада]], яка обирається раз на 5 років в кількості ''64 депутатів''.

Їх представлено п'ятьма партіями: [[Опозиційний блок (партія)|Опозиційний блок]] (25 депутатів), [[УКРОП (політична партія)|УКРОП]] (21 депутат), [[Громадська сила|«Громадська сила»]] (7 депутатів), [[Європейська Солідарність|«Блок Порошенка»]] (6 депутатів) та [[Об'єднання «Самопоміч»|«Самопоміч»]] (5 депутатів).

Виконавчу владу очолює міський голова та Виконавчий комітет, який складений з 14 осіб. Міським головою за результатами ІІ туру місцевих виборів 2015 є [[Філатов Борис Альбертович|Борис Філатов]] від партії [[УКРОП (політична партія)|УКРОП]].

У листопаді [[2010]] в Дніпропетровську [[Прем'єр-міністр Ізраїлю(держ.діяч)|прем'єр-міністр Ізраїлю]] [[Шимон Перес]] відкрив найбільший в світі молебельний дім руху [[ХаБаД|Хабад]] на березі Дніпра (площа 4 [[Гектар|га]]).

=== Адміністративний поділ ===
[[Файл:Райони міста Дніпра.jpg|міні|250x250пкс|Адміністративний поділ Дніпра, ([[2021]])]]
Наразі існує поділ міста Дніпра на 8 адміністративних районів. 5&nbsp;— на правому березі р. [[Дніпро]]: [[Новокодацький район|Новокодацький]], [[Центральний район (Дніпро)|Центральний]], [[Чечелівський район|Чечелівський]], [[Соборний район|Соборний]] та [[Шевченківський район (Дніпро)|Шевченківський]]. 3&nbsp;— на лівому: [[Амур-Нижньодніпровський район|Амур-Нижньодніпровський]], [[Індустріальний район (Дніпро)|Індустріальний]] та [[Самарський район (Дніпро)|Самарський]].

У підпорядкуванні [[Дніпровська міська рада|міської ради]] також перебуває [[селище міського типу]] [[Авіаторське]].

У [[XIX століття|XIX ст.]] Катеринослав був розділений на 3 адміністративні частини, що визначалися дією трьох поліційних частин. Спочатку вони мали номери: Перша, Друга (зараз [[Центральний район (Дніпро)|Центральний район]]) і Третя частина. Згодом до них додалося означення «поліційна». Потім числові назви зникли, змінившись на Соборна, Дніпровська. У [[1897]] було вирішено збільшити число частин міста до 7: Соборна, Дніпровська, Троїцька, Воскресенська, Олександрівська, Брянська Кодацька і Фабрична. На початку [[1920]] місто було розділено на 5 районів включно із Задніпров'ям: Амур-Нижньодніпровський, Міський (у майбутньому [[Центральний район (Дніпро)|Кіровський]] і згодом [[Соборний район|Жовтневий]]), Залізничний, Кодацький (у майбутньому [[Новокодацький район|Новокодацький]]) та Фабрично-Чечелівський (сучасний [[Чечелівський район|Чечелівський]]).

== Населення ==
{{Historical populations
| percentages = pagr
| [[1840]]|12414
| [[1897]]|112839
| [[1914]]|211100
| [[1926]]|187570
| [[1939]]|526998
| [[1959]]|661547
| [[1970]]|862100
| [[1989]]|1177897 
| [[2001]]|1065008 
| [[2014]]|993094 
| [[2017]]|1002636 
|footnote=<ref>{{Cite web |url=http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm |title=Динаміка чисельності населення міст України 1897—2014 |accessdate=8 квітня 2015 |archive-date=19 квітня 2012 |archive-url=https://web.archive.org/web/20120419105018/http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm }}</ref><ref>А.&nbsp;Г.&nbsp;Рашин&nbsp;— Население России за 100 лет (1813—1913) [http://istmat.info/node/76 Общая характеристика динамики численности городского населения России за 1811—1913 гг.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150424002153/http://istmat.info/node/76 |date=24 квітня 2015 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://dlib.rsl.ru/viewer/01003542943#page2?page=1 |title=Таблицы о состояніи городовъ Россійской имперіи. — СПб: тип. Ф. Крайя, 1840 |accessdate=8 квітня 2015 |archive-date=3 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160303212408/http://dlib.rsl.ru/viewer/01003542943#page2?page=1 }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/ds/2019/ds1_m01.pdf |title=Чисельність наявного міського та сільського населення |accessdate=5 квітня 2019 |archive-date=14 липня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190714003123/http://www.dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/ds/2019/ds1_m01.pdf }}</ref>
|[[2020]]|990724  
|[[2022]] |1005000 }}
{{Детальніше|Населення Дніпра}}

Станом на 01.01.2022 населення налічувало 968 502 осіб. Серед [[Міста України (за населенням)|міст України]] за чисельністю Дніпро посідає 4 місце.

Національний склад населення Дніпра за даними переписів,&nbsp;%:
{| class="standard"
|-
! ||1926<ref name="census1926">Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29</ref>||1939<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=80 |title=Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. г. Днепропетровск |accessdate=8 квітня 2015 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304210222/http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=80 }}</ref>||1959<ref>В.&nbsp;М.&nbsp;Кабузан&nbsp;— [http://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века&nbsp;— 1989 год.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150707154921/https://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd |date=7 липня 2015 }}</ref>||1989<ref name="romantsov">{{Cite web |url=http://teliha.com.ua/naukovi/22-2009-10-10-19-34-24 |title=Романцов В. О. — «Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності» |accessdate=2015-04-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160306024551/http://teliha.com.ua/naukovi/22-2009-10-10-19-34-24 |archivedate=2016-03-06 |deadurl=yes }}</ref>||2001<ref name="romantsov"/>
|-
| [[українці]]|| align="right" | 36,0|| align="right" | 54,6|| align="right" | 61,5|| align="right" | 62,5|| align="right" | 72,6||

|-
| [[росіяни]]|| align="right" | 31,6|| align="right" | 23,4|| align="right" | 27,9|| align="right" | 31,0|| align="right" | 23,5||

|-
| [[євреї]]|| align="right" | 26,8|| align="right" | 17,9|| align="right" | 7,6|| align="right" | 3,2|| align="right" | 1,0
|-
| [[білоруси]]|| align="right" | 1,9|| align="right" | 1,9|| align="right" | 1,7|| align="right" | || align="right" | 1,0
|}

Згідно з опитуваннями, проведеними [[Агентство США з міжнародного розвитку|USAID]] у 2017 році, українці становили 82% населення міста, а росіяни - 13%.<ref name=IRI2017>{{cite web |url=http://www.iri.org/sites/default/files/2017-8-22_ukraine_poll_presentation.pdf |title=Public Opinion Survey of Residents of Ukraine June 9 – July 7, 2017 |publisher=iri.org |page=80 |date=22 серпня 2017 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20170822212837/http://www.iri.org/sites/default/files/2017-8-22_ukraine_poll_presentation.pdf |archive-date=22 серпня 2017}}</ref>

Рідна мова населення Дніпра за даними переписів, %
{| class="standard"
! ||1897<ref>{{Cite web |url=http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=426 |title=Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Екатеринослав |accessdate=8 квітня 2015 |archive-date=31 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141231103931/http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus_lan_97_uezd.php?reg=426 }}</ref>||1926<ref name="census1926"/>||1989<ref name="romantsov"/>||2001<ref name="lang2001"/>
|-
| [[українська]]||&nbsp;15,8||&nbsp;20,4 ||&nbsp;41,7||&nbsp;46,5
|-
| [[російська]]||&nbsp;41,8||&nbsp;63,8||&nbsp; 57,0||&nbsp;53,1
|-
| [[єврейська]]||&nbsp;35,4||&nbsp;13,0||&nbsp;0,1||&nbsp;-
|}

Рідна мова у районах Дніпра та населених пунктах міськради за переписом 2001 , %<ref name="lang2001">{{Cite web |url=http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_012&ti=19A050501_02_012.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C4%ED%B3%EF%F0%EE%EF%E5%F2%F0%EE%E2%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%28%CE%D0%CC%D2%D1%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk |title=Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область |accessdate=19 березня 2022 |archive-date=31 травня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160531195749/http://database.ukrcensus.gov.ua/MULT/Dialog/varval.asp?ma=19A050501_02_012&ti=19A050501_02_012.%20%D0%EE%E7%EF%EE%E4%B3%EB%20%ED%E0%F1%E5%EB%E5%ED%ED%FF%20%E7%E0%20%F0%B3%E4%ED%EE%FE%20%EC%EE%E2%EE%FE%2C%20%C4%ED%B3%EF%F0%EE%EF%E5%F2%F0%EE%E2%F1%FC%EA%E0%20%EE%E1%EB%E0%F1%F2%FC%20%28%CE%D0%CC%D2%D1%29&path=..%2FDatabase%2FCensus%2F05%2F01%2F&lang=1&multilang=uk }}</ref>
{| class="standard sortable"
! ||українська||російська||вірменська
|-
| Амур-Нижньодніпровський р-н|| 52,6||  46,6||0,1
|-
| Шевченківський р-н|| 41,9|| 57,0||  0,1
|-
| Соборний р-н||  39,4||  59,5||  0,1
|-
| Індустріальний р-н||  42,1||  57,2||  0,2
|-
| Центральний р-н||  37,0||  61,9||  0,1
|-
| Чечелівський р-н||  47,0||  51,9||  0,3
|-
| Новокодацький р-н||53,3||45,4|| 0,6
|-
| Самарський р-н||  51,7||  47,5||  0,2
|-
| Таромське|| 88,5|| 11,0|| 0,04
|-
| |'''Дніпро'''||'''46,5'''||'''52,5'''||'''0,2'''
|}

Згідно з опитуваннями, проведеними [[Агентство США з міжнародного розвитку|USAID]] у 2017 році, українською вдома розмовляли 9% населення міста, російською - 63%, обома мовами в рівній мірі - 25%.<ref name=IRI2017>{{cite web |url=http://www.iri.org/sites/default/files/2017-8-22_ukraine_poll_presentation.pdf |title=Public Opinion Survey of Residents of Ukraine June 9 – July 7, 2017 |publisher=iri.org |page=80 |date=22 серпня 2017 |url-status=dead |archive-url=https://web.archive.org/web/20170822212837/http://www.iri.org/sites/default/files/2017-8-22_ukraine_poll_presentation.pdf |archive-date=22 серпня 2017}}</ref>

== Економіка ==
Перебуваючи [[Столиця|столицею]] величезної [[Катеринославська губернія|південної губернії]], Катеринослав розвивався як звичайний [[Провінція (територія)|провінційний]] [[Сільське господарство|сільськогосподарський]] центр. Тільки з відкриттям наприкінці ХІХ ст. [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького залізорудного родовища]] почався інтенсивний розвиток міста. В цей період діяло близько 170 великих та малих [[завод]]ів і [[Фабрика|фабрик]]. Величезні [[Прибуток|прибутки]] [[промисловець|промисловців]] зумовили швидкий розвиток міської [[Інфраструктура|інфраструктури]] та [[благоустрій території]] міста.

На початку ХХ ст. [[промисловість]] продовжувала розвиватись і у [[1930-ті]] місто перетворилось на потужний [[індустріальний центр]].
[[Файл:Dnipropetrovs'k Lenina 13 01 (YDS 5476).jpg|міні|праворуч|250пкс|Відділення [[Національний банк України|НБУ]] в Дніпрі]]

Дніпро є одним з провідних [[Фінансовий центри|фінансових центрів]] України. Місто займає одне з провідних місць на [[Фондовий ринок|фондовому ринку країни]]&nbsp;— працюють 2 [[фондова біржа|фондові біржі]]. Активно розвивається ринок [[Страхова послуга|страхових послуг]].

[[Будівництво|Будівельний]] комплекс за своїми виробничими потужностями, величиною основних фондів, кількістю робітників перебуває на 2 місці в Україні. На території міста працює більше 150 підрядно-монтажних будівельних організацій різних форм власності, 56 проєктних і пошукових організацій, 540 малих будівельних підприємств, які виконують роботи з проєктування, будівництва та [[ремонт]]у. Широке використання сучасних будівельних технологій та матеріалів дає можливість надати місту з 233-літньою історією сучасний вигляд. Господарчий комплекс  складають більше 20 тис. підприємств. У [[1993]] була заснована мережа [[АТБ-Маркет]], нині одна з найбільших у країні.

Місто має потужний промисловий потенціал, який характеризується високим рівнем розвитку [[Важка індустрія|важкої індустрії]]. На більш ніж 200 промислових підприємствах 13 [[Промислова галузь|галузей]] виробляється 4,5&nbsp;% всієї [[Промислова продукція|промислової продукції]] України.
[[Файл:Zenit-3SLБ.jpg|праворуч|міні|[[Зеніт-3SLБ]] на стартовому майданчику]]
У [[2009]] промислові підприємства міста реалізували продукції більш ніж на 30 млрд грн (30,0&nbsp;% від загального обсягу продукції, реалізованої в області).

Основа промисловості міста&nbsp;— [[металургійний комплекс]]. Продукція галузі становить 6,9&nbsp;% від загального обсягу виробництва [[Чорна металургія України|чорної металургії України]]. Зокрема: труб&nbsp;— 51,4&nbsp;%, [[Сталь|сталі]]&nbsp;— 5,3&nbsp;%, [[Чавун|чавуну]]&nbsp;— 5,0&nbsp;%, [[Металопрокат|прокату]]&nbsp;— 4,4&nbsp;%, [[Кокс|коксу]]&nbsp;— 4,0&nbsp;%. Основні підприємства галузі&nbsp;— [[ВАТ|відкриті акціонерні товариства]]: «[[Дніпровський металургійний завод]]», «[[Дніпрококс]]», «[[Комінмет]]», «[[Дніпропетровський трубний завод|Дніпровський трубний завод]]», «[[Нижньодніпровський трубопрокатний завод]]».

[[Машинобудівництво|Машинобудівна]] та [[Металообробка|металообробна]] галузь промисловості міста у загальнодержавному виробництві машинобудівного комплексу становлять 10,5&nbsp;%. Найбільш розвинутими є [[Металургійне машинобудування|металургійне]], [[транспортне машинобудування|транспортне]], [[електротехнічне машинобудування|електротехнічне]], [[гірничо-шахтне машинобудування|гірничо-шахтне]] і [[гірничорудне машинобудування|гірничорудне]], [[будівельно-шляхове машинобудування|будівельно-шляхове]] й [[комунальне машинобудування|комунальне]], [[хімічне машинобудування|хімічне]] і [[полімерне машинобудування]], [[верстатобудування]]. Лідерами
галузі є: відкриті акціонерні товариства «[[Дніпровський машинобудівний завод]]», «[[Дніпроважмаш]]», «[[Дніпропрес]]», «[[Дніпровський вагоноремонтний завод|Дніпровагонрембуд]]», [[науково-виробниче об'єднання]] «[[Дніпровський електровозобудівний завод]]». Продукція галузі&nbsp;— трактори, [[Прес|преси]], [[Вагоноопрокидувач|вагоноопрокидувачі]], [[Шлаковозна чаша|шлаковозні чаші]], трамваї, тролейбуси, магістральні [[Електровоз|електровози]].

Дніпро&nbsp;— один зі світових центрів [[Ракетно-космічне будування|ракетно-космічного будування]]. Виробниче об'єднання «[[Південний машинобудівний завод]]» та [[Конструкторське бюро "Південне"|Конструкторського бюро «Південне»]] розробили і виготовляють екологічно чисті [[ракета-носій|ракетоносії]] [[Зеніт-2|«Зеніт»]] та [[Космічний апарат|космічні апарати]] з унікальними можливостями, беруть участь в реалізації проєкту «[[Морський старт]]» у складі міжнародного [[Консорціум|консорціуму]] чотирьох країн (США, [[Росія|Росії]], [[Україна|України]], [[Норвегія|Норвегії]]). [[Хімічна промисловість|Хімічна галузь]]&nbsp;— це 7 підприємств. Продукція: [[лакофарбові матеріали]], [[мінеральні добрива]], [[гумотехнічні вироби]] для багатьох галузей&nbsp;— космічної, [[Повітряний транспорт|повітряного транспорту]]. Виготовляються понад 80 типорозмірів [[Опона|шин]], зокрема великогабаритних та низького тиску для сучасної [[Сільськогосподарська техніка|сільськогосподарської техніки]], які [[експорт]]уються у 30 країн світу. Продукція галузі становить 7,5&nbsp;% від обсягів виробництва хімічної та [[Нафтохімічний комплекс України|нафтохімічної промисловості України]]. Розвинуті [[легка промисловість|легка]], [[харчова промисловість|харчова]] та [[переробна промисловость|переробна промисловості]]. В місті виробляється 5,6&nbsp;% від обсягу виробництва продуктів [[харчування]] в Україні.

У Дніпрі розташований головний офіс найбільшого в Україні банку&nbsp;— [[ПриватБанк]]у, який входив у приналежну [[Ігор Коломойський|Ігорю Коломойському]] і [[Боголюбов Геннадій Борисович|Геннадію Боголюбову]] групу [[Приват]], але банк вже перейшов в державну власність через розкрадання його активів самими власниками. До групи безпосередньо або опосередковано входить більше 100 підприємств в Україні та світі. Її головний конкурент&nbsp;— [[Інтерпайп]], металургійна компанія, що спеціалізується на виробництві труб і коліс для залізничного транспорту. Її засновником є [[Віктор Пінчук]].

Зовнішньоекономічна діяльність, яка здійснюється майже з 130 країнами світу. Обсяг експортно-імпортних операцій становить понад 7&nbsp;% загального [[зовнішньоторговельний обіг|зовнішньоторговельного обігу]] України. Експортний потенціал міста в основному становить продукція підприємств [[Чорна металургія|чорної металургії]], [[машинобудування]], хімічної, харчової та легкої промисловості, а імпортують в місто, головним чином, [[природний газ]], [[нафтопродукти]], продукція машинобудування.

== Інфраструктура ==

=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Дніпра|Перелік мостів Дніпра}}
Містом проходить низка важливих транспортних коридорів, серед них {{Автошлях М|04}}{{Автошлях E|50}}, {{Автошлях Н|08}}, {{Автошлях Н|11}}, {{Автошлях Н|31}}. У Дніпрі працює п'ять мостів через річку [[Дніпро]].
[[Файл:Площа з висоти пташиного польоту.jpg|міні|ліворуч|250пкс|[[Вокзальна площа (Дніпро)|Вокзальна площа]] з висоти пташиного польоту]]
Сучасний Дніпро є важливим [[Залізничний вузол|залізничним вузлом]] та центром [[Придніпровська залізниця|Придніпровської залізниці]]. [[Дніпро-Головний]]&nbsp;— головна пасажирська залізнична станція. Основними транспортними потоками, що проходять через Дніпро, є напрямки [[Донецький вугільний басейн|Донбас]]&nbsp;— [[Західна Україна]], [[Київ]]&nbsp;— [[Крим]] та [[Одеса]]&nbsp;— [[Миколаїв]]&nbsp;— [[Херсон]]&nbsp;— [[Москва]].

[[2003]] року денні потяги «[[Столичний експрес]]» були впроваджені на ділянці [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]]. Відтак практично було закладено підвалини розвитку нового виду транспорту: вже згодом денні прискорені поїзди завоювали значну прихильність у пасажирів<ref>{{Cite web|url=http://uz.gov.ua/press_center/latest_news/archive/main_news/page-328/231341/|title=За період курсування (у 2003 році) «Столичний експрес» №&nbsp;/166 Київ&nbsp;— Дніпропетровськ перевіз понад 67 тисяч пасажирів|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=|archive-date=21 серпня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160821184521/http://uz.gov.ua/press_center/latest_news/archive/main_news/page-328/231341/}}</ref>. «Південний експрес», що щоденно курсував між Дніпром та Сімферополем виключно вдень до [[2014]] року, &nbsp;за 4,5-5 годин доїжджав до Сімферополя.

[[11 листопада]] [[2012]] року розпочато рух швидкісних електропотягів «[[Інтерсіті+]]» сполученням [[Дніпро-Головний|Дніпро]]&nbsp;— [[Київ]]. З [[26 травня]] [[2013]] року «Укрзалізниця» продовжила маршрут потяга сполученням [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]] до [[Запоріжжя I|Запоріжжя]]<ref>[https://gorod.dp.ua/news/81343?page=2 «Укрзалізниця» з 26 травня 2013 року продовжила маршрут швидкісних експресів Hyundai сполученням Київ&nbsp;— Дніпро до Запоріжжя] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20190212011522/https://gorod.dp.ua/news/81343?page=2 |date=12 лютого 2019 }} // ''Дніпровський міський сайт'', 2013-04-25 {{ref-ru}}</ref>, а іншого «[[Інтерсіті+]]» до станції [[Покровськ (станція)|Покровськ]].
[[Файл:Central bridge Dnipro.jpg|міні|праворуч|250пкс|Центральний міст]]
У місті працює [[Дніпровська дитяча залізниця]].

[[Міжнародний аеропорт «Дніпро»]] розташований за 15&nbsp;км від центру міста, сполучає Дніпро (станом на 2019&nbsp;р.) з такими аеропортами, як [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|Київ]], [[Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького|Львів]], [[Відень (аеропорт)|Відень]], [[Міжнародний аеропорт імені Давида Бен-Гуріона|Тель-Авів]], [[Міжнародний аеропорт «Тбілісі»|Тбілісі]]; також здійснюються чартерні рейси до відомих курортів [[Туреччина|Туреччини]] ([[Анталія]]), [[Єгипет|Єгипту]] ([[Шарм-еш-Шейх]]), [[Греція|Греції]], [[Кіпр]]у, [[Болгарія|Болгарії]] ([[Бургас]]), [[Грузія|Грузії]] ([[Батумі]]). 2516 пасажирів можуть щоденно вилітати з аеропорту. У ньому базувалася компанія «[[Дніпроавіа]]», що була головним перевізником регіону.

[[Дніпровський річковий порт]] забезпечує суднам типу «річка—море» прямі міжнародні [[Перевезення|перевезення вантажів]] з виходом у [[Чорне море]].
[[Файл:Металургів.jpg|міні|праворуч|250пкс|Станція метро «[[Металургів (станція метро)|Металургів»]]]]
[[Дніпровський метрополітен]], який став до ладу [[29 грудня]] [[1995]] року&nbsp;— один із найкоротших у [[Європа|Європі]]. Має усього 6 станцій. Він сполучає [[Дніпро-Головний|центральний залізничний вокзал]] Дніпра із західною промисловою зоною та житловими масивами [[Червоний Камінь]] і [[Покровський (Дніпро)|Покровський]]. Керівники цього виду транспорту у Дніпрі нарікають на неспроможність витримувати конкуренцію з маршрутками і трамваями. Оператор&nbsp;— Управління Дніпровського метрополітену. Наразі ведуться роботи з будівництва ділянки завдовжки 2,4&nbsp;км від станції «[[Вокзальна (станція метро, Дніпро)|Вокзальна]]», заплановано відкриття трьох станцій: [[Театральна (станція метро, Дніпро)|«Театральна»]], [[Центральна (станція метро)|«Центральна»]] та [[Музейна (станція метро)|«Історичний музей»]]. Відкриття дільниці заплановано до [[2023]] року. У [[Державний бюджет України|Державному бюджеті України]] на 2019 рік було заплановано виділення 1 млрд 392&nbsp;млн гривень на продовження будівництва метрополітену. У перспективі також планується будівництво другої лінії.
[[Файл:UR-DNG Erj145 Dnepravia (4133474733).jpg|міні|ліворуч|250пкс|[[Дніпроавіа|Dniproavia]] [[Embraer E-Jet|Embraer ERJ 145]]]]
Основним видом громадського транспорту з кінця 1990-х у місті є [[Дніпровське маршрутне таксі|маршрутне таксі]]. У майбутньому можливе відродження [[Дніпровський автобус|парку автобусів]] великої місткості, рух яких на деяких маршрутах вже частково запроваджено.

У [[1897]] році Катеринослав став третім містом Російської імперії з електричним трамваєм. Золоті роки існування [[Дніпровський трамвай|дніпровського трамвая]] припадають на [[1970-ті|1970]]—[[1980-ті]] роки. Нині в місті працює 12 маршрутів трамваю. За останні роки закриті 6 маршрутів.
[[Файл:Dnipro T203.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Дніпро Т203]] у корпоративних кольорах «Дніпровського електротранспорту»]]
[[7 листопада]] [[1948]] року у Дніпрі відкрито [[Дніпровський тролейбус|тролейбусний]] рух. У подальші роки тролейбусна система сильно розширилася, але у 2000-ні роки дещо скоротилася&nbsp;— зокрема, було закрито маршрути №&nbsp;13 (Центр&nbsp;— ж/м «Комунар»), №&nbsp;6 ([[Дніпровський національний університет залізничного транспорту|ДНУЗТ]]&nbsp;— Шинний завод), контактну мережу на них демонтовано. Нині у місті працює 20 маршрутів. Наприкінці [[2017]] року відкрито тролейбусний маршрут №&nbsp;2 (вул. Глінки&nbsp;— ж/м «Парус-2») та №&nbsp;14 (вул. Глінки&nbsp;— ж/м «Сонячний»), який став першим маршрутом у місті та в Україні, де курсують тролейбуси [[Дніпро Т203]] з можливістю автономного ходу<ref>{{cite web|url=https://www.unian.ua/society/2065429-u-dnipri-prezentuvali-unikalni-dlya-ukrajini-troleybusi-z-avtonomnim-hodom-foto.html|website=unian.ua|title=У Дніпрі презентували унікальні для України тролейбуси з автономним ходом|date=4.08.2017|accessdate=04.04.2018|archive-date=22.09.2018|archive-url=https://web.archive.org/web/20180922211739/https://www.unian.ua/society/2065429-u-dnipri-prezentuvali-unikalni-dlya-ukrajini-troleybusi-z-avtonomnim-hodom-foto.html}}</ref>. [[8 вересня]] [[2018]] року відкрито тролейбусний маршрут №&nbsp;21 «Площа Соборна&nbsp;— ж/м Сокіл-2»<ref>{{cite web 2
 |url         = https://gorod.dp.ua/news/150052
 |title       = Борис Філатов відкрив новий тролейбусний маршрут на житловий масив Сокіл
 |website     = Дніпровський міський сайт
 |date        = 08.09.2018
}}</ref>.

У вересні [[2019]] року відкрито новий тролейбусний маршрут на ж/м «Сонячний»<ref>{{cite web|url=http://www.det.dp.ua/на-день-міста-відкривається-тролейбу/|website=det.dp.ua|title=На день міста відкривається тролейбусний рух на ж/м Сонячний|date=12.09.2019|accessdate=21.11.2019|archive-date=20.09.2020|archive-url=https://web.archive.org/web/20200920074021/http://www.det.dp.ua/на-день-міста-відкривається-тролейбу/}}</ref><ref>{{cite web 2
 |url         = https://gorod.dp.ua/news/150494
 |title       = На ж/м «Сонячний» прокладуть контактну мережу і придбають тролейбуси
 |website     = Дніпровський міський сайт
 |date        = 19.09.2018
}}</ref>. [[12 вересня]] [[2020]] року вперше відкрито тролейбусний маршрут від Соборної площі до житлового масиву [[Придніпровський]], який отримав №&nbsp;6. Маршрут обслуговують тролейбуси [[Дніпро Т203]] та [[БКМ-321]] з опцією автономного ходу. Запуск тролейбусного маршруту вирішило системну проблему, яка існувала ще з моменту забудови житломасиву, де нині проживає більш ніж 23 тисяч мешканців міста<ref>{{cite web 2
 |url         = https://gorod.dp.ua/news/178640|title       =  До Дня міста відкрили новий тролейбусний маршрут на ж/м «Придніпровськ» 
 |website     = Дніпровський міський сайт
 |date        = 12.09.2020
}} {{ref-ru}}</ref>.

=== Сфера послуг ===
У місті зареєстровано 13 677 об'єктів торгівлі, зокрема 4210 магазинів і 1322 підприємства громадського харчування. У Дніпрі працюють 100 супермаркетів, зокрема 4 гіпермаркети, 68 торгових центрів і 50 великих спеціалізованих магазинів. Крім того, на території міста функціонують 70 ринків, на яких щомісяця реалізується більше 2 тис. тонн сільгосппродукції. За перше півріччя 2013 року товарообіг склав 244 мільйони гривень, що перевищує аналогічний показник 2012 року на 31,8 мільйона гривень (15,0&nbsp;%). Щодня ринки міста відвідують близько 100 тис. покупців.

Фактичний обсяг роздрібного товарообігу підприємств торгівлі та ресторанного господарства міста в 1 кварталі 2013 року склав майже 4,5 мільярда гривень. Дніпро займає перше місце серед обласних центрів країни по забезпеченості населення торговими площами магазинів. На одну тисячу жителів припадає 834 м² торгової площі.
<ref>[http://www.informator.dp.ua/news/2013/07/29/dnepropetrovsk-yavlyayetsya-liderom-v-ukraine-po-kolichestvu-torgovyh-ploshchadey/ Дніпро є лідером в Україні за кількістю торговельних площ]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

У місті акредитовані або мають філії близько 50 державних та приватних банків<ref>[https://ubanks.com.ua/city/dnipro.php Банки Дніпра] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180723152314/https://ubanks.com.ua/city/dnipro.php |date=23 липня 2018 }} ubanks.com.ua</ref>.

Діє 26 лікарень на 6520 місць, п'ять&nbsp;— дитячих. Мережа амбулаторно-поліклінічних закладів включає 25 самостійних амбулаторно-поліклінічних закладів та 119 амбулаторно-поліклінічних підрозділів, 12 центрів первинної медичної допомоги, 5 поліклінік та 7 стоматологій. Це місце роботи 4,5 тис. лікарів та більше 7 тис. молодших спеціалістів. Дніпропетровська область&nbsp;— один з регіонів медичної реформи.

== Освіта і наука ==
{{see also|Вищі навчальні заклади Дніпра}}
[[Файл:DNU library.JPG|міні|праворуч|250пкс|Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара (Бібліотека)]]
У місті Дніпро функціонують 163 закладів освіти<ref>{{Cite web|title=Топ-10 найстаріших шкіл у місті Дніпро|url=https://www.dniprotoday.com/dnipro/top-10-najstarisih-skil-u-misti-dnipro-1219|website=DNIPROTODAY - Новини України|accessdate=2022-07-08|language=uk}}</ref>, до числа яких крім [[Загальноосвітня школа|загальноосвітніх шкіл]] входять [[Гімназія|гімназії]], [[Ліцей|ліцеї]], [[Школа-інтернат|школи-інтернати]] та спеціалізовані заклади для хворих дітей. У місті функціонують 17 спеціалізованих шкіл. Динамічний розвиток міста та освітнього процесу спонукає до виникнення мережі спеціалізованих шкіл, ліцеїв, гімназій. У місті, наприклад, є юридичний ліцей та [[Міжнародна школа|міжнародні школи]]&nbsp;— [[Британська міжнародна школа в Україні|Британська міжнародна школа]] та Українсько-американський ліцей. Крім того, у Дніпрі 174 [[Дитячий садок|дитячі садки]] та 34 позашкільних закладів освіти, зокрема 21 центр позашкільної роботи, Будинки творчості, Центр допризовної підготовки молоді, 13 спортивних шкіл. 87 міських закладів освіти стали експериментальними закладами Всеукраїнського та регіонального рівнів.
[[Файл:Dnipro NGU.jpg|міні|праворуч|250пкс|Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»]]
Дніпровський вишівський регіон поєднує 38 закладів вищої освіти. За рейтингом ЗВО «Топ-200 Україна» [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»]] посів 6&nbsp;місце, а [[Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара]]&nbsp;— 14&nbsp;місце<ref>{{Cite news|url=https://ru.osvita.ua/vnz/rating/55849/|title=Рейтинг университетов «ТОП-200 Украина» 2017 года|language=ru-RU|work=Освіта.UA|accessdate=2018-03-01|archive-date=2018-03-01|archive-url=https://web.archive.org/web/20180301225151/https://ru.osvita.ua/vnz/rating/55849/}}</ref> Гірничий університет створений у [[1899]] році як ''Катеринославське вище гірниче училище'', став першим вишем міста. Інші відомі заклади:
{{div col}}
'''Університети:'''
* [[Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара]]
* [[Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»]]
* [[Дніпровський національний університет залізничного транспорту]]
* [[Український державний хіміко-технологічний університет]]
* [[Дніпровський державний аграрно-економічний університет]]
* [[Дніпровський державний медичний університет]]
* [[Дніпровський державний університет внутрішніх справ]]
* [[Університет митної справи та фінансів]]
* [[Університет імені Альфреда Нобеля|Дніпровський університет імені Альфреда Нобеля]]
* [[Дніпровський гуманітарний університет]]

'''Академії:'''
* [[Національна металургійна академія України]]
* [[Придніпровська державна академія будівництва та архітектури]]
* [[Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту]]
* [[Міжрегіональна академія бізнесу та права]]

'''Інститути:'''
* [[Дніпропетровський регіональний інститут державного управління]] [[Національна академія державного управління при Президентові України|НАДУ при Президентові України]]
* [[Дніпровська академія музики]]
* [[Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості]]
* [[Дніпровський державний інститут технічного навчання]]
* [[Дніпровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини]]
* [[Інститут чорної металургії імені З. І. Некрасова НАН України]]
{{div col end}}

Дніпро&nbsp;— один із найбільших наукових центрів [[Україна|України]]. У ньому зосереджено багато науково-дослідних та проєктно-конструкторських організацій і перед усім: Придніпровський науковий центр [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]] та її інститути геотехнічної і технічної механіки; чорної металургії; транспортних систем і технологій, проблем природокористування і екології. Науковці вирішують багатопланові завдання від формування і реалізації космічної програми України до створення енергоощадних екологічно чистих технологій у гірничій справі, металургійній, хімічній промисловості, будівництві, сільському господарстві. Багато проєктів, які розроблені та впроваджені дістали світове визнання і швидко знайшли практичне застосування. За досягнення на рівні світової науки вченим міста неодноразово присуджувались як міжнародні, так і Державні премії України в галузі науки і техніки.

== Засоби масової інформації ==
=== Друковані ===
* «Наше місто»
* [[«Вісті Придніпров'я»]]
* «Дніпровська правда»
* «Днепр Вечерний»
* «Горожанин»
* «Лица»
* «Зоря»
* «[[Золотий фонд України]]»
* «[[Теленеделя]]»

=== Телебачення ===
* [[Суспільне Дніпро]]
* [[11 Канал|11 телеканал]]
* 23 канал&nbsp;— СТБ Дніпро
* [[34канал|34 телеканал]]
* Nobel TV
* ІРТ
* 9 канал
* ОТВ
* Дніпро TV
* Відкритий
* 41 канал
* [[Телеканал D1|D1 Дніпро]]

=== FM-радіостанції ===
На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 24 всеукраїнські, одна релігійна та регіональні радіостанції:
* «[[Радіо Еммануїл|Світле радіо Еммануїл (Релігійне [Київ])]]» (70,37&nbsp;MHz)
* «[[UA: Українське радіо]] / [[UA: Дніпро|UA: Українське радіо. Дніпро]]» (87,5&nbsp;MHz)
* «[[UA: Радіо Культура]]» (88,1 MHz)
* «[[Радіо Релакс]]» (88,5 MHz)
* «[[Перець FM]]» (89,7 MHz)
* «[[Мелодія FM]]» (90,1 MHz)
* «[[Радіо Рокс]]» (90,5 MHz)
* «[[Авторадіо|Авторадіо-Україна]]» (90,9 MHz)
* «[[Радіо НВ]]» (91,4&nbsp;MHz)
* «[[Lux FM|Люкс FM»]] (100,5 MHz)
* «[[Радіо Байрактар]]» (101,1 MHz)
* «[[Радіо П'ятниця|Радіо Українських доріг]]» (101,5 MHz)
* «[[Хіт FM]]» (102,0 MHz)
* «Європа Плюс Дніпро» (102,5&nbsp;MHz)
* «[[Наше радіо]]» (102,9&nbsp;MHz)
* «[[DJFM (Україна)|DJ FM]]» (103,3&nbsp;MHz)
* «[[Power FM (Україна)|Power FM]]» (104,0&nbsp;MHz)
* «[[UA: Радіо Промінь]]» (104,8 MHz)
* «[[Радіо Шансон (Україна)|Шансон»]] (105,3&nbsp;MHz)
* «[[Просто Раді.О]]» (105,8&nbsp;MHz)
* «[[Країна ФМ]]» (106,4&nbsp;MHz)
* «[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM»]] (106,8 MHz)
* «Інформатор FM» (107,3&nbsp;MHz)<ref>{{Cite web |url=https://informator.fm/ |title=Інформатор FM |accessdate=9 січня 2020 |archive-date=4 листопада 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20191104164824/https://informator.fm/ }}</ref>
* «[[Радіо Максимум]]» (107,7&nbsp;MHz)
{{div col end}}

== Культура ==

=== Музика, театр і кіно ===
[[Файл:Театр Шевченко 1.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка|Академічний театр Шевченка]]]]
Дніпро є одним з 6 міст України, де працює [[Дніпропетровський академічний театр опери та балету|оперний театр]] та заклад вищої освіти музичного профілю&nbsp;— [[Дніпропетровська академія музики|консерваторія]], структурним підрозділом якої є музичне училище, що діяло в місті з початку ХХ століття. В місті також діє [[Дніпровська обласна філармонія|обласна філармонія]], регіональне відділення [[Національна спілка композиторів України|Спілки композиторів]].
[[Файл:Kinosalut.jpg|міні|праворуч|250пкс|Кінотеатр «Салют»]]
Тут проводились фестивалі джазової музики «[[Джаз на Дніпрі]]» (у 1987—1990 та 1999—2006 роках), проводяться юнацький фестиваль «Дніпровські зорі», фестиваль музичного мистецтва «Музика без меж».

Діють два драматичні театри&nbsp;— [[Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка]] (з [[1918]] року) та [[Дніпровський академічний театр драми і комедії]] (з [[1927]] року). Також працює 5 палаців культури. У [[Дніпровський будинок органної і камерної музики|будинку органної і камерної музики]] проводяться міжнародні органні фестивалі, проводяться концерти органної і камерної музики, кількість відвідувачів сягає 30 тисяч слухачів у місяць. Це культурний осередок Дніпра.
[[Файл:Istorichnii myzei Dnipropetrovs'ka.JPG|міні|[[Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|Дніпровський історичний музей ім. Дмитра Яворницького]]|альт=]]
Сучасна музика також активно розвивається, складено топ гуртів Дніпра<ref>{{Cite web |url=http://muzmapa.in.ua/dnipro-top/ |title=Архівована копія |accessdate=6 жовтня 2015 |archive-date=22 січня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190122152349/http://muzmapa.in.ua/dnipro-top/ }}</ref>, до якого потрапили [[Brunettes Shoot Blondes]], [[Гражданин Топинамбур]], [[И Друг Мой Грузовик]], [[Кімната Гретхен]], [[Plus Band]], [[Gamardah Fungus]], [[Tape Holder]], [[Jungleman]], [[MEOW]] та [[Forgotten Lizzard]]. Також є відомими колективи [[Натоліч]], [[Масса Причин|Масса причин]], [[DZ'OB]].

=== Музеї ===
{{main|Музеї Дніпра}}
У місті розташовано низку музеїв. [[Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|'''Історичний''']] оперує [[Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького|будинком свого найвідомішого науковця]]&nbsp;— [[Дмитро Яворницький|Дмитра Яворницького]]. Унікальними експонатами є [[Кам'яні баби|половецькі «баби»]], [[Керносівський ідол]] та колекція козацьких старожитностей. Іншими підрозділами є [[Музей місцевого самоврядування Дніпропетровської області|музей місцевого самоврядування]] та [[діорама]] [[«Битва за Дніпро»]], найбільша діорама в Україні, друга за площею в Європі. Наразі Діорама працює також як виставковий центр. На площі перед діорамою розміщена колекція радянської військової техніки 1940-х років та з 2016 року&nbsp;— Музей «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО» (Музей АТО).

Відомий [[Дніпропетровський художній музей|'''художній музей''']] береже колекцію російського, українського й західноєвропейського мистецтва XVII&nbsp;— початку XX&nbsp;ст. (ікони, парсуни, народні картини, портрети, краєвиди, жанрові картини), радянського й сучасного українського мистецтва.

У одному з корпусів [[Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара|Дніпровського університету]] з 1901&nbsp;р. розташовано '''зоологічний музей''' цього закладу.

З 1968 року в місті працює [[Дніпровський планетарій|планетарій]]. З листопада 2018 року заклад на капітальному ремонті. Відкриття оновленого планетарію, з новим обладнанням та експозицією очікується восени 2019 року.

=== Література та книжкова культура ===
[[Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія|Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Кирила і Мефодія]]&nbsp;— найбільша наукова бібліотека Дніпра. Також діє [[Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України]]. Місто є головним літературним осередком регіону. Із ним пов'язані [[Олесь Гончар]], [[Бачинський Леонід Васильович|Леонід Бачинський]], [[Єжи Єнджеєвич]], [[Загребельний Павло Архипович|Павло Загребельний]], [[Кащенко Адріан Феофанович|Адріан Феофанович Кащенко]], [[Валер'ян Підмогильний]], [[Віктор Платонович Петров|Віктор Петров]].

=== Дніпро у культурі ===
У місті Дніпро відбуваються дії:

* повісті [[Підмогильний Валер'ян Петрович|Валер'яна Підмогильного]] «Третя революція»,
* роману [[Петров Віктор Платонович|В. Домонтовича]] «[[Без ґрунту]]»<ref>{{Cite web |url=https://gorod.dp.ua/news/107546 |title=Ирина Вавилова, Чего стоило Днепропетровску-Екатеринославу оставаться украинским городом |accessdate=15 квітня 2017 |archive-date=15 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170415202247/https://gorod.dp.ua/news/107546 }}</ref>,
* роману Братів Капранових «Справа Сивого»,
* роману Макса Беспалова «Східний вал».

=== Релігія ===
[[Файл:Преображенський собор4.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпро)|Спасо-Преображенський собор]]]]
Дніпро є центром єпархій [[Православна церква України|ПЦУ]] й [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦ в Україні]]. У місті збудовано великий єпархіальний центр. З 1998 року відновлене видання «Дніпропетровські єпархіальні відомості», що видавалися з 1872 року під назвою «Катеринославські єпархіальні відомості». Також у місті є храм [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]]&nbsp;— церква Покрови Пресвятої Богородиці, яка розташована на вул. Сташкова; 16 грудня 2016 року Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав освятив новозбудований храм УГКЦ Святого Миколая Чудотворця<ref>{{Cite web |url=http://news.ugcc.ua/video/blazhennіshiy_svyatoslav_u_dnіprі_osvyativ_hram_svyatogo_mikolaya_chudotvortsya_78350.html |title=Блаженніший Святослав у Дніпрі освятив храм Святого Миколая Чудотворця |accessdate=23 грудня 2016 |archive-date=23 грудня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161223202658/http://news.ugcc.ua/video/blazhennіshiy_svyatoslav_u_dnіprі_osvyativ_hram_svyatogo_mikolaya_chudotvortsya_78350.html }}</ref>

На розі вулиці Леваневського та проспекту Сергія Нігояна завершується будівництво вірменського храму. [[Кірха Святої Катерини (Дніпро)|Лютеранська кірха святої Катерини]] була побудована після організації 1852 року [[німці|німецької]] [[Лютеранство|лютеранської]] громади у губернському місті Катеринославі.
[[Файл:Храм в честь собора Святого Иоанна Крестителя, Днепр.jpg|міні|Храм на честь собору Святого [[Іван Хреститель|Іоанна Хрестителя]]]]
Ще з царських часів видатну роль у житті міста відігравала юдейська громада&nbsp;— за переписом 1897&nbsp;р. частка [[євреї]]в в населенні [[Катеринославська губернія|Катеринослава]] становила 35&nbsp;%, або 40 000 осіб. Незважаючи на те, що 2001&nbsp;р. частка євреїв у населенні міста становила лише 0,4&nbsp;% (13,7 тис.осіб, за даними [[ХаБаД|«Хабаду»]]&nbsp;— 50 тис.осіб), їх вплив на життя міста важко переоцінити: серед членів єврейської громади найбагатші особи Дніпра і України, олігархи й бізнесмени, зокрема, [[Коломойський Ігор Валерійович|Ігор Коломойський]], [[Боголюбов Геннадій Борисович|Геннадій Боголюбов]], [[Пінчук Віктор Михайлович|Віктор Пінчук]].

2012&nbsp;р. у центрі міста відкрито найбільший у світі єврейський центр [[Центр «Менора»|«Менора»]] площею 122 тис. кв. м., що знаходиться біля синагоги [[Золота Роза (Дніпро)|«Золота Роза»]].

Серед найвідоміших культових споруд міста [[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпро)|Спасо-Преображенський кафедральний собор]], [[Хрестовоздвиженський храм (Дніпро)|Хрестовоздвиженський храм]], [[Свято-Миколаївський храм (Нові Кодаки)|Миколаївська церква в Кодаках]] та [[Костел святого Йосипа (Дніпро)|Костел святого Йосипа]].

== Архітектура ==
[[Файл:Dnepr zastrojka.png|міні|Дніпро. Характеристика забудови]]
[[Файл:Дворец Ильича Днепропетровск 1.JPG|міні|праворуч|250пкс|[[Палац Ілліча|Палац праці]]&nbsp;— шедевр [[Конструктивізм|радянського конструктивізму]]. Нині&nbsp;— «Український дім»; перебуває у запустінні]]
[[Файл:Центральна частина міста.jpg|міні|праворуч|250пкс|Центральна частина міста]]
[[Файл:Panoramio - V&A Dudush - Домашняя арена Днепра.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Дніпро-Арена]]]]
{{main|Архітектура Дніпра|Пам'ятники Дніпра}}

Місто проєктували видатні архітектори&nbsp;— [[Клод Геруа]], [[Старов Іван Єгорович|Іван Старов]]. Будинки зводили за проєктами [[Гесте|В. Гесте]] і [[Козаков Михайло Михайлович|М. Козакова]], [[Скоробогатов Дмитро Степанович|Дмитра Скоробогатова]], [[Красносельський Олександр Леонтійович|Олександра Красносельського]], [[Самодрига Володимир Васильович|В. Самодриги]].

З розрахунку на одного мешканця міста площа зелених масивів і насаджень становить 134 м²&nbsp;— один із найвищих показників в Україні. В межах міста знаходяться [[Дніпровський ботанічний сад|ботанічний сад]], природні та штучні лісопарки, з яких 2 парки&nbsp;— пам'ятники садово-паркового мистецтва 18 століття.

У місті два 29-поверхових будинки і два 25-поверхових. У центрі Дніпра ще збереглися окремі споруди дореволюційного періоду, втім їх поступово зносять заради спорудження сучасних комерційних і житлових об'єктів. Наразі вже не лишилося жодної вулиці в місті, яка б зберегла своє історичне обличчя.

[[Відчуй Дніпро|«Відчуй Дніпро»]]&nbsp;— у 2020 року по місту почали встановлювати мініскульптури присвячені історії міста<ref>{{Cite web |url=https://dp.informator.ua/2021/01/07/v-dnepre-otkryli-poslednyuyu-bronzovuyu-mini-skulpturu/ |title=В Днепре открыли последнюю бронзовую мини-скульптуру |accessdate=16 лютого 2021 |archive-date=8 січня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210108102537/https://dp.informator.ua/2021/01/07/v-dnepre-otkryli-poslednyuyu-bronzovuyu-mini-skulpturu/ }}</ref>.

== Спорт ==
{{main|Спорт Дніпра}}
Місто славиться [[футбол]]ьною командою [[Дніпро (футбольний клуб, Дніпро)|«Дніпро»]], що була заснована [[1918]] року і за свою історію встигла двічі виграти Чемпіонат СРСР 1983, 1988&nbsp;рр., здобути [[Кубок СРСР з футболу|Кубок СРСР]] 1989&nbsp;р. Фіналіст Ліги Європи 2014/2015&nbsp;рр. Чвертьфіналіст Ліги Чемпіонів (Кубка Європейських Чемпіонів) [[Дніпро-2|1985, 1990&nbsp;рр. За підсумками сезону 2016/2017&nbsp;рр. ФК «Дніпро» припинив виступати у [[Прем'єр-ліга (Україна)|Прем'єр-лізі]].

Футбольний клуб «Дніпро» був срібним призером Чемпіонату України&nbsp;— 1993, 2014&nbsp;рр., бронзовим призером&nbsp;— 1992, 1995, 1996, 2001, 2004, 2015, 2016&nbsp;рр. Фіналіст Кубку України&nbsp;— 1995, 1997, 2004&nbsp;рр.

Першим стадіоном «Дніпра» був стадіон «[[Сталь (стадіон)|Сталь»]], побудований 1939 року. У 1966 році був відкритий стадіон [[Метеор (стадіон)|«Метеор»]]. Новий стадіон, «[[Дніпро-Арена]]» був збудований на місці колишнього стадіону «Металург» у 2008 році. Крім того, в місті працюють стадіони «Дніпропрес», «Локомотив», «Монтажник», «Славутич», «Трудові резерви» та інші. Відомий також [[Метеор (спортивний комплекс)|спортивний комплекс «Метеор»]].

Футбольний клуб [[Дніпро-1 (спортивний клуб)|«Дніпро—1»]]&nbsp;— [[Україна|український]] [[футбольний клуб]] з міста [[Дніпро (місто)|Дніпро]], заснований 10 березня 2017 року.<ref>{{Cite web |url=https://football24.ua/sk_dnipro_1_vzhe_ye_u_yedinomu_reyestri_n388059/ |title=СК Дніпро-1 вже є у Єдиному реєстрі |accessdate=5 лютого 2021 |archive-date=16 травня 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190516175954/https://football24.ua/sk_dnipro_1_vzhe_ye_u_yedinomu_reyestri_n388059/ }}</ref> З [[Чемпіонат України з футболу 2019—2020: Прем'єр-ліга|сезону 2019/20]] виступає в [[Прем'єр-ліга (Україна)|Українській прем'єр-лізі]].

[[Дніпро (баскетбольний клуб)|Баскетбольний клуб «Дніпро»]]&nbsp;— володар Кубка [[Українська баскетбольна суперліга|«Суперліги»]] 2011, 2015&nbsp;рр. [[ДНУ-Дніпро (ватерпольний клуб, Дніпро)|Ватерпо́льний клуб «ДНУ-Дніпро»]] виступає у Чемпіонаті України серед чоловіків. Назву клубу дав Університет імені Олеся Гончара, басейн якого є спортивною базою для клубу. 2012 року клуб отримав статус професійного.

[[Регбі]]йний клуб [[Дніпро (регбійний клуб)|«Дніпро»]] виступає у [[Вища ліга регбі|Вищій лізі]], також відомий [[Дніпровські Ракети]].

[[Авіаційно-спортивний клуб «Дніпро»]] базується на аеродромі [[Кам'янка (аеродром)|Кам'янка]]. Клуб здійснює підготовку льотчиків, планеристів та парашутистів. На базі клубу неодноразово проводилися збори збірних команд з планерного спорту СРСР та України, змагання з авіаційних видів спорту, випробовувалася нова планерна техніка. Серед найвідоміших пілотів міста [[Доліна Марія Іванівна|Марія Доліна]], [[Брандис Анатолій Якович|Анатолій Брандис]], [[Паршин Георгій Михайлович|Георгій Паршин]].

== Міжнародна співпраця ==
Дніпро має таких [[міста-побратими|побратимів]]
* {{Прапорець20|Lithuania}} [[Вільнюс]], [[Литва]]
* {{Прапорець20|Uzbekistan}} [[Ташкент]], [[Узбекистан]]
* {{Прапорець20|China}} [[Сіань]], [[Китай]]
* {{Прапорець20|Greece}} [[Салоніки]]<ref name=twins>{{cite web |url=http://www.thessalonikicity.gr/English/twinning-cities.htm |title=Twinning Cities |publisher=[[copyright|©]] 2008 City of Thessaloniki |accessdate=4 січня 2009 |archive-date=31 березня 2009 |archive-url=https://web.archive.org/web/20090331054219/http://www.thessalonikicity.gr/English/twinning-cities.htm }}</ref>, [[Греція]]
* {{Прапорець20|Slovakia}} [[Жиліна]]<ref name="Žilina">{{cite web|url=http://www.zilina.sk/mesto-zilina-o-meste-partnerske-mesta|title=''Žilina – oficiálne stránky mesta: Partnerské mestá Žiliny (Žilina: Official Partner Cities)''|publisher=[[copyright|©]] 2008 MaM Multimedia, s.r.o..|accessdate=4 січня 2009|archive-date=24 вересня 2017|archive-url=https://web.archive.org/web/20170924155802/http://www.zilina.sk/mesto-zilina-o-meste-partnerske-mesta}}</ref>, [[Словаччина]]
* {{Прапорець20|Israel}} [[Герцлія]], [[Ізраїль]]
* {{Прапорець20|China}} [[Далянь]], [[Китай]]
* {{Прапорець20|Georgia}} [[Кутаїсі]], [[Грузія]]
Міста з якими укладено угоди про дружбу та співпрацю:
* {{Прапорець20|Japan}} [[Осака]], [[Японія]]

[[7 вересня]] [[2016]] року, у зв'язку з [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російською збройною агресією проти України]], рішенням міської ради Дніпра були розірвані партнерські відносини з російськими містами [[Самара]], [[Красноярськ]] та [[Улан-Уде]]. Своїм же рішенням, на підставі постанови [[Верховна Рада України|Верховної ради України]] №&nbsp;1375-VIII від 19.05.2016 року і на виконання [[Декомунізація в Україні|законів про декомунізацію]], міська рада змінила свою назву на [[Дніпровська міська рада]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/7/7119844/ Дніпро розірвав побратимські відносини з містами РФ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160908184313/http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/7/7119844/ |date=8 вересня 2016 }} // Українська правда</ref>.

У Дніпрі працюють консульства і представництва таких країн: [[Угорщина|Угорщини]], [[Італія|Італії]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Греція|Греції]], [[Польща|Польщі]], [[Чехія|Чехії]], [[Вірменія|Вірменії]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Литва|Литви]], [[Туреччина|Туреччини]] та [[Кот-д'Івуар]]у.

Також присутні такі структури як Бюро делегата Німецької Економіки в Україні, [[Араби|Українсько-Арабський центр]], [[Бразилія|Українсько-Бразильський центр]] та [[Польща|Українсько-Польський центр]].

== Панорами міста ==
<gallery mode="packed" heights="150px">
Файл:Панорама міста.jpg|Панорама міста з [[Кайдацький міст|Кайдацького мосту]]
Файл:Вид на місто зі сторони Південного мосту.jpg|Панорама міста з боку [[Південний міст (Дніпро)|Південного мосту]]
Файл:Вид на ділову частину міста .jpg|Ділова частина міста
</gallery>
== Славетні особистості ==
* [[1938]] р.н. [[Ахеджакова Лія Меджидівна]]

== Див. також ==
{{Вікіпосилання
|Вікісловник        = Дніпро
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = Дніпро
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Dnipro (city)
|Метавікі           = 
|Родовід            = 
}}
* [[Катеринославка]]&nbsp;— населені пункти, названі на честь Катеринославщини
* [[Люди, пов'язані з Дніпром]]
* [[Список вулиць Дніпра]]
* [[Медицина у Дніпрі]]
* [[Пошта у Дніпрі]]
* [[Дніпровська телевежа]]

== Примітки ==
{{reflist|3}}

== Джерела та література ==
* ''Бажан&nbsp;О.&nbsp;Г.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dnipropetrovsk Дніпро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160624023709/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dnipropetrovsk |date=24 червня 2016 }} // {{ЕІУ|2|413}}
* ''Пільонов&nbsp;О.&nbsp;О.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22236 Дніпро] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160625025305/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22236 |date=25 червня 2016 }} // {{ЕСУ}}
* ''Репан О. А., Старостін В. С., Харлан О.&nbsp;В.''&nbsp;Палімпсест. Коріння міста: поселення XVI—XVIII століть в історії Дніпропетровська.&nbsp;— К.: Українські пропілеї, 2008.&nbsp;— 266 с.
* Історія міста Дніпропетровська.&nbsp;— Д.: Грані, 2006.&nbsp;— 596 с.
* [http://imsu-dnipropetrovsk.com/dnipropetrovsk.html Дніпропетровськ&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130317065357/http://imsu-dnipropetrovsk.com/dnipropetrovsk.html |date=17 березня 2013 }}, том «Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область.»&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.&nbsp;— 959 с.&nbsp;— (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України).

== Література ==
* ''Борщевський В.Я., Бріккер Б.Я., Ватченко Г.Ф. та інші.'' Дніпропетро́вськ // [[Історія міст і сіл Української РСР]] : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.63-112

== Посилання ==
* [http://dniprorada.gov.ua/ Сайт Дніпровської міської ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20140322140346/http://dniprorada.gov.ua/ |date=22 березня 2014 }}
* [http://gorod.dp.ua/index.php?language=ua Дніпро: міський сайт] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20061007074112/http://gorod.dp.ua/index.php?language=ua |date=7 жовтня 2006 }}
* [http://tyzhden.ua/Publication/7423 Стаття з історії Дніпра] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20131212185545/http://tyzhden.ua/Publication/7423 |date=12 грудня 2013 }}


{{Бібліоінформація}}
{{Navboxes
|title = Статті та теми, пов'язані з Дніпром
|list  =
{{Дніпро (місто)}}
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}
{{Населені пункти Дніпропетровської області}}
{{Дніпропетровська область}}
{{Обласні центри України}}
{{50 найбільших міст України|state=collapsed}}
{{Міста над Дніпром}}
{{Місцевості Дніпра}}
{{Історичні місця Дніпропетровської області}}
}}

[[Категорія:Дніпро (місто)| ]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Районні центри Дніпропетровської області| ]]
[[Категорія:Дніпровська міська рада]]
[[Категорія:Дніпропетровська область| ]]
[[Категорія:Дніпровський район (Дніпропетровська область)]]
[[Категорія:Міста над Дніпром]]
[[Категорія:Міста над Самарою]]
[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Міста, нагороджені орденом Леніна]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Перейменовані міста]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Міста, перейменовані в рамках декомунізації]]