Перегляд вихідного коду сторінки Дніпро (місто)

{{Otheruses|Дніпро (значення)}}
{{НП України
 | назва           = Дніпро
 | прапор          = Dnipro prapor.png
 | опис прапора    = Прапор Дніпра
 | герб            = UA Dnipro COA.svg
 | опис герба      = Герб Дніпра
 | регіон          = [[Дніпропетровська область]]
 | район           = [[Дніпровська міська рада]]
 | прізвисько      = ''Космічна столиця України''<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/962322.html Юлія Рацибарська. Космічна столиця України // radiosvoboda]</ref><ref>{{Cite web |url=http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrinvest2008/2/59.html |title=Дніпропетровськ — космічна столиця України |accessdate=24 травень 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20090108001632/http://who-is-who.com.ua/bookmaket/ukrinvest2008/2/59.html |archivedate=8 січень 2009 |deadurl=yes }}</ref>
 | етнохоронім     =  дніпрянин, дніпровець, дніпровчанин (менш поширене), дніпрянка, дніпровчанка (менш поширене), дніпро́вці, дніпряни, дніпровчани (менш поширене)
 | агломерація     = [[Дніпровська агломерація]]
 | код КОАТУУ      = 1210100000
 | засноване       = [[1776]]
 | статус          = [[1778]]
 | зображення = Collage of Dnipro city images.jpg
 | зображення_розмір = 275пкс
 | зображення_підпис= Діловий центр міста
 | поділ           = 8 районів
 | населення       = {{зменшення}} {{Formatnum:998103}} <small>(01.01.2019)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2019}}</ref>
 | площа           = 415
 | густота         = 2405
 | поштові індекси = 49000—49489
 | код             = 56&nbsp;— для 7-значних,<br/> 562&nbsp;— для 6-значних номерів
 | координати      = {{coord|48|27|58|N|35|1|31|E|scale:100000|display=inline,title}}
 | lat_deg = 48 | lat_min = 27 | lat_sec = 58
 | lon_deg = 35 | lon_min = 1 | lon_sec = 31
 | водойма         = р. [[Дніпро]], [[Самара (притока Дніпра)|Самара]], р.[[Жабокряч]] , р. [[Гнилокіш]], р. [[Шпакова]], р. [[Війтиха]], [[Обухівські озера]]
 | станція         = [[Дніпро-Головний]], [[Дніпро-Лоцманська]]
 | залізниця с     = 532
 | фізична с       = 390
 | автошлях с      = 447
 | міста-побратими =
 | день міста      = друга (іноді третя) субота вересня
 | адреса          = 49070, м. Дніпро, [[Проспект Дмитра Яворницького|просп. Дмитра Яворницького]], 75, тел. +380(56) 745-54-66
 | веб-сторінка    = [http://dniprorada.gov.ua/ Міська рада Дніпра]
 | мер             = [[Філатов Борис Альбертович]]
 | ремарки         =
}}
'''Дніпро́'''{{перехід|#Назва}} ({{МФА-всі|d̪ɲiˈprɔ|МФА|Uk-Дніпро.ogg}})&nbsp;— [[місто]] обласного значення в [[Україна|Україні]], адміністративний центр [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] та [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)|Дніпровського району]]. Місто є четвертим за чисельністю населення в Україні після [[Київ|Києва]], [[Харків|Харкова]] та [[Одеса|Одеси]]. Дніпро&nbsp;— космічна та ділова столиця України.

Як адміністративний центр приєднаних до [[Російська імперія|Російської імперії]] земель [[Запорозькі козаки|запорозьких козаків]] місто засновано у [[1776]] році у пониззі річки [[Самара (притока Дніпра)|Самари]] і названо Катеринослав, у [[1787]] році перенесено на теперішнє місце на [[Дніпро|Дніпрі]], поряд з козацькою слободою [[Половиця|Половицею]]. Також на території сучасного міста на той час вже існувала низка козацьких поселень, зокрема містечко [[Нові Кодаки]].

Катеринослав став адміністративним центром захоплених Російскою імперією при [[Катерина II|Катерині II]] великих територій [[Український степ|Українського степу]], зокрема після знищення [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]], [[Кючук-Кайнарджійський мирний договір|Кючук-Кайнаджійського]] і [[Ясський мирний договір|Ясського]] договорів. Його початково задумано як третю столицю колишньої [[Російська імперія|Російської імперії]]<ref>Charles Wynn. [https://books.google.de/books?id=6jYABAAAQBAJ&pg=PA25&lpg=PA25&dq=Ekaterinoslav+third+capital+Russia&source=bl&ots=teFQICYq38&sig=jN_OcTk6x9oYbkVEX-UFAsNHXoI&hl=de&sa=X&ei=jJcpVaDzIIPqaKf6gegL&ved=0CDYQ6AEwAg#v=onepage&q=Ekaterinoslav%20third%20capital%20Russia&f=false Workers, Strikes, and Pogroms: The Donbass-Dnepr Bend in Late Imperial Russia, 1870—1905]</ref>, після [[Москва|Москви]] і [[Санкт-Петербург|Петербурга]]. Один з найбільших промислових центрів [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]], Дніпропетровськ у [[XX століття|XX&nbsp;ст.]] був одним із ключових центрів металургійної, [[Атомна енергія|ядерної]], оборонної та [[Радянська космонавтика|космічної]]<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrainica.com.ua/rus/projects/cosmos/959 |title=Дніпропетровськ — столиця ракетобудування — Дніпропетровськ — космічна столиця |accessdate=13 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20101026043939/http://www.ukrainica.com.ua/rus/projects/cosmos/959 |archivedate=26 жовтень 2010 |deadurl=yes }}</ref> промисловості [[СРСР]]. Через свою військову промисловість місто перебувало у статусі [[Закрита адміністративно-територіальна одиниця|закритого]] до 1990-х років<ref>[http://dniprograd.org/2017/12/22/tema-zakritogo-mista-v-istorii-radyanskogo-dnipropetrovska-1950-80-kh-rokiv_63446 Тема «Закритого міста» в історії радянського Дніпропетровська 1950-80-х років]</ref>.

У сучасній [[Україна|Україні]], так само як і впродовж своєї попередньої історії, Дніпро лишається одним із її найвизначніших політичних, промислових, фінансових, наукових та культурних центрів. Дніпро є центром [[Дніпровська агломерація|Дніпровської агломерації]] з населенням майже 1,5&nbsp;млн осіб.

== Назва ==
[[Історія назв міста Дніпра|Колишні назви]]:
* [[1645]]—[[1784]]&nbsp;— [[Нові Кодаки|'''Новий Кодак''']]
* [[1784]]—[[1796]]&nbsp;— [[Заснування Катеринослава|'''Катеринослав''']]
* [[1796]]—[[1802]]&nbsp;— '''Новоросійськ'''
* [[1802]]—[[1926]]&nbsp;— [[Заснування Катеринослава|'''Катеринослав''']]
* [[1918]]—[[1919]]&nbsp;— неофіційно ''Січеслав'' (''Січослав''<ref name="Siczoslaw">{{книга|автор = [[Смолій Валерій Андрійович|В. А. Смолій]]|частина = |заголовок = Історія українського козацтва: нариси у двох томах|посилання = |видання = |відповідальний = |місце = [[Київ]]|видавництво = [[Києво-Могилянська академія (видавництво)|Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»]]|рік = 2006|том = 2|сторінки = 554|сторінок = 724 |isbn = 966-518-348-6
}}</ref>)
* 1924&nbsp;— не затверджено назву ''Краснодніпровськ''
* 1941—1943&nbsp;— ''Дніпрослав'' (неофіційно, між 1941—1943)<ref name="name">{{cite web |author = Максим Кавун|datepublished = 2006|url = http://gorod.dp.ua/history/article_ru.php?article=149|title = Сколько имён у Днепропетровска?|publisher = ЧАО «Сегодня Мультимедиа»|accessdate = 2015-7-26}}</ref>
* 1926—2016&nbsp;— '''Дніпропетровськ'''
* з [[19 травня]] [[2016]] року&nbsp;— '''Дніпро'''.

[[19 травня]] [[2016]] року [[Верховна Рада України]], відповідно до вимог [[Декомунізація в Україні|закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки»]]<ref>{{Cite web|url=http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/317-19/paran158#n158|title=Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного ... {{!}} від 09.04.2015 №&nbsp;317-VIII|website=zakon3.rada.gov.ua|accessdate=2016-05-24}}</ref>, перейменувала Дніпропетровськ на Дніпро, викресливши з назви міста ім'я «всеукраїнського старости» й одного з [[Список організаторів Голодомору|організаторів Голодомору]] [[Петровський Григорій Іванович|Григорія Петровського]]. За відповідне рішення на засіданні Ради проголосувало 247 депутатів<ref>{{Cite web|url=http://pravda.com.ua/news/2016/05/19/7108936/|title=Рада перейменувала Дніпропетровськ|website=Українська правда|accessdate=2016-05-19}}</ref>. Постанова набрала чинності з дати її прийняття<ref>{{Cite web|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=58016|title=Проект Постанови про перейменування міста Дніпропетровська Дніпропетровської області|website=Офіційний портал Верховної Ради України|accessdate=2016-05-19}}</ref>. [[1 червня]] [[2016]] року [[Голова Верховної Ради України|Голова Верховної Ради]] [[Парубій Андрій Володимирович|Андрій Парубій]] підписав постанову про остаточне перейменування Дніпропетровська на Дніпро<ref>{{Cite web|url=http://ukranews.com/news/210372.Parubiy-podpisal-postanovlenie-o-pereimenovanii-Dnepropetrovska.uk|title=Голова Верховної Ради України підписав постанову про остаточне перейменування Дніпропетровська на Дніпро|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. [[2 червня]] [[2016]] року постанову було опубліковано в газеті «[[Голос України]]»<ref>[http://www.golos.com.ua/article/270080 Про перейменування міста Дніпропетровськ Дніпропетровської області… http://www.golos.com.ua/article/270080]</ref>.

У зв'язку із перейменуванням міста з'явилась невизначеність щодо передачі нової назви іншими мовами. Так, науковці з Українського інституту національної пам'яті вважають, що ця назва має однаково вимовлятись українською, російською та англійською: «Дніпро», «Днипро», «Dnipro».<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2016/05/19/7108971/ В'ятрович: російською нова назва Дніпропетровська пишеться Днипро]&nbsp;— Українська правда</ref>&nbsp;Між тим, деякі мовознавці з таким підходом не згодні, тому транслітерація «Днипро», так само, як і інших українських топонімів, російською мовою неприпустима, адже для близьких, слов'янських мов застосовується переклад, натомість для англійської транслітерація&nbsp;— «Dnipro»&nbsp;— цілком обґрунтована<ref>{{Cite web |url=http://www.ukrop-ua.net/publications/society/17383-dekomunzacya-skasuvala-gramotnst-v-ukrayin.html |title=«Дніпро» — «Днепр», інакше це буде породжувати безграмотність. Транслітерація назви міста |accessdate=20 червень 2016 |archiveurl=https://archive.today/20160620154815/http://www.ukrop-ua.net/publications/society/17383-dekomunzacya-skasuvala-gramotnst-v-ukrayin.html |archivedate=20 червень 2016 |deadurl=yes }}</ref>. Невизначеність призвела до того, що деякі ЗМІ використовують одну передачу назви, а деякі іншу<ref> http://www.pravda.com.ua/rus/news/2016/09/26/7121851/</ref><ref> http://korrespondent.net/city/dnepropetrovsk/3749982-v-dnepre-poproschalys-s-ubytymy-polytseiskymy</ref>. У вересні [[2018]] року ЗМІ оприлюднили відповідь інституту Української мови за підписом [[Гриценко Павло Юхимович|Павла Гриценка]], де на запит посадовців міської ради Дніпра була дана відповідь, що російською буде вірно саме «Днепр». Також у листі зазначено, що питання передавання власних назв російською належить до компетенції мовознавців РФ<ref>https://dnepr.news/news/institut-ukrainskogo-yazyka-nazvanie-goroda-na-russkom-dnepr-a-ne-dnipro</ref>.

Перейменування [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської області]] при цьому тимчасово відкладене у зв'язку із тим, що її назву закріплено у статті 133 [[Конституція України|Конституції України]].

== Географія ==
Дніпро розташований у південно-східній [[Україна|Україні]]. Особливість Дніпра&nbsp;— небезпечні геологічні процеси, пов'язані з наявністю [[лес]]ових товщ та розвитком техногенного підтоплення. Особливо ці процеси проявляються на правобережжі. Підтоплення створює передумови розвитку просадок у лесових породах та [[Зсув ґрунту|зсувів]], призводить до деформації та руйнування будівель.

{{Розташування
| центр = Дніпро
| пн_зх= [[Київ]] ~ 503 км<br />{{Прапор Білорусі}} [[Мінськ]] ~ 973 км
| пн = [[Полтава]] ~ 212 км <br/>[[Харків]] ~ 234 км
| пн_сх ={{Прапор Росії}} [[Воронеж]] ~ 583 км
| зх = [[Кропивницький]] ~ 244 км<br/>[[Львів]] ~ 962 км
| сх = [[Донецьк]] ~ 258 км<br/>[[Луганськ]] ~ 417 км
| пд_зх = [[Кривий Ріг]] ~ 148 км<br/>[[Нікополь]] ~ 110 км<br/>[[Одеса]] ~ 470 км<br/>{{Прапор Молдови}} [[Кишинів]] ~ 593 км
| пд = [[Запоріжжя]] ~ 104 км<br/>[[Севастополь]] ~ 541 км
| пд_сх = [[Маріуполь]] ~ 369 км
}}

=== Правобережжя ===
[[Файл:Вид на "Нагірну" частину міста з лівого берегу.jpg|праворуч|міні|250пкс|Вигляд на Нагірну частину міста з лівого берега]]
Центр міста знаходиться на правому високому березі Дніпра, на [[Придніпровська височина|Придніпровській височині]]. Поетично місто називається «містом на трьох пагорбах», що є частиною [[Придніпровська височина|Придніпровської височини]].
[[Файл:Вид на частину набережної на правому березі.jpg|міні|праворуч|250пкс|Сучасна забудова на правому березі]]
* 1-й пагорб є місцем закладення Катеринослава 1787&nbsp;за генеральним планом 1786 [[Клод Геруа|Клода Геруа]] та пізнішим генеральним планом 1792&nbsp;р. [[Старов Іван Єгорович|Івана Старова]]. Сьогодні він містить [[Нагірний (Дніпро)|Нагірний]] («на горі») й [[Табірний (Дніпро)|«Лаґерний» (Табірний)]] (сучасна північна частина [[Проспект Гагаріна (Дніпро)|проспекту Гагаріна]]) райони міста.
* 2-й пагорб відділений від першого [[Довга балка (Дніпро)|Довгою (Червоноповстанською) балкою]], й розташований на захід від нього, й на південь від центру міста; на ньому розміщені колишній катеринославський район Нові плани й Старий Шлях;
* 3-й пагорб відділений від 2-го [[Кленовий байрак|Рибальською балкою]]; на ньому розташований район [[Робітнича вулиця (Дніпро)|вулиці Робочої]] (нижня частина&nbsp;— катеринославські робочі слобідки&nbsp;— [[Шляхівка]], Солдатська тощо;
* 4-й пагорб, забудований уже на рубежі XIX—XX&nbsp;ст., відділений від 3-го Аптекарською балкою; на ньому розміщувався західний район Катеринослава&nbsp;— [[Чечелівка (Дніпро)|Чечелівка]], зараз&nbsp;— район [[Проспект Сергія Нігояна|проспекту Сергія Нігояна]] та [[Проспект Івана Мазепи|проспекту Івана Мазепи]]

Балки (яри) правобережжя: [[Довгий байрак|Довга]], [[Кленовий байрак|Рибальська]], Аптекарська, [[Тунельний байрак|Тунельна]], Біла, Кринична.

Малі [[Річки міста Дніпро|річки]] правобережжя&nbsp;— Аптекарський потік, [[Сухачівка (річка)|Війтиха]] ([[Сухачівка (річка)|Сухачівка]]; витік річки), Войцеховський потік (притока [[Мокра Сура|Мокрої Сури]]), [[Жабокряч]], [[Половиця (річка)|Половиця]] (річка; нині не існує), Кленовий потік (нині не існує).

На заході, північніше [[Діївка|Діївки]]&nbsp;— плавні, з головною протокою [[Річиця (притока Дніпра)|Річиця]] (Старий Дніпро).

=== Лівобережжя ===

Лівобережжя міста знаходиться на [[Придніпровська низовина|Придніпровській низовині]]. В [[Індустріальний район (Дніпро)|Індустріальному районі]] й понад Дніпром&nbsp;— піщані дюни. У межах міста в Дніпро впливає річка [[Самара (притока Дніпра)|Самара]]. На заході лівобережжя в [[Амур-Нижньодніпровський район|Амур-Нижньодніпровському районі]] багато озер&nbsp;— залишків давньої гідросистеми [[Протовча|Протовчі]], руслом якої прорите нове русло [[Оріль|Орелі]].

Інші [[Річки міста Дніпро|річки]] лівобережжя: [[Гнилокиш]], [[Кримка (річка)|Кримка]], [[Маячка (притока Самари)|Маячка]], [[Шпакова]], [[Шиянка]]. Шиянка визначає [[Ігренський острів]].

На Дніпрі у межах міста розташовано чимало островів, давній [[Монастирський острів|Монастирський]], [[Шевський острів|Шевський]], [[Свинячий]], [[Пороховий]], [[Кодачек]].

=== Історичні місцевості ===
[[Файл:Dnepr dstr.png|міні|праворуч|350пкс|Складові частини м. Дніпра]]
* Старі козацькі:
** правого берега: [[Таромське]], [[Сухачівка]], [[Діївка]], [[Нові Кайдаки]], [[Половиця]], [[Мандриківка]], [[Лоцманська Кам'янка]]
** лівого берега: кол. [[Самарь]] (с. Шевченко), [[Березанівка]], [[Кам'янка (Дніпровськ)|Кам'янка]], [[Обухівка (смт)|Обухівка]], [[Ігрень]] (Огрень, Усть-Самарь), [[Одинківка]], [[Мануйлівка (Дніпро)|Мануйлівка]], [[Чаплі (Дніпро)|Чаплі]];
* Катеринославські: [[Нагірний (Дніпро)|Нагірний]], [[Центр (Дніпро)|Центр]], [[Лагерний]] (Дачі), [[Млини (Дніпро)|Млини]], [[Шляхівка]], [[Чечелівка (Дніпро)|Чечелівка]], [[Краснопілля (Дніпро)|Краснопілля]], [[Рибальське (Дніпро)|Рибальське]] (Фішерсдорф), Йозефсталь (Самарівка), [[Амур (Дніпро)|Амур]], [[Бараф]] ([[Воронцовка]]), [[Сахалін (Дніпро)|Сахалін]], [[Султанівка]] (Старе Клочко), [[Ломівка]], [[Нижньодніпровськ (місцевість)|Нижньодніпровськ]];
* [[Дніпропетровськ]]а забудова (1920-80-ті): [[Західний (Дніпро)|Західний]], [[Червоний Камінь]] (захід [[Новий Кодак|Нового Кодаку]]), [[Покровський (Дніпро)|Покровський]] (ж/м Комунар, сел. Діївка), [[Парус (Дніпро)|Парус]] (частина сел. Діївки), [[Проспект Олександра Поля|Старий Шлях]], [[проспект Івана Мазепи]] (Чечелівка), [[Робітнича вулиця (Дніпро)|вулиця Робітнича]], [[12 квартал]], [[Корея (Дніпро)|Корея]] (ж/м Будівельник), [[сел.Мирне (Дніпро)|сел. Мирне]], [[Проспект Гагаріна (Дніпро)|проспект Гагаріна]] (давнє&nbsp;— Міські Дачі, радянське&nbsp;— Вузівський), [[Підстанція]] (Дачі, 1 Травня), [[Тополя (Дніпро)|Тополя]], [[Сокіл (Дніпро)|Сокіл]], [[Перемога (Дніпро)|Перемога]], [[Мандриківка]], [[Ломівка]], [[Лівобережний]], [[Житловий масив ім. Б. А. Кротова|Кротова]], [[Боржом]], [[Калинова вулиця (Дніпро)|вулиця Калинова]] (Султанівка), [[Калинівський]], [[Слобожанський проспект]], [[Проспект Петра Калнишевського|просп. Петра Калнишевського]], [[Сонячний (Дніпро)|Сонячний]], [[Вузол]] (Північний і Південний), [[Придніпровськ]].

=== Клімат ===
Для міста характерний [[степ]]овий тип клімату (за [[Класифікація кліматів Кеппена|класифікацією кліматів Кеппена]] ''BSk''). Однак спостерігаються типові для [[Середземноморський клімат|Середземноморського клімату]] ознаки (''Csa''): сухе літо і більш вологий клімат навесні, взимку і восени. У той час як літо зазвичай [[посуха|посушливо]] при температурах до 40&nbsp;°C, більшість опадів випадає навесні. Максимальна кількість [[Атмосферні опади|опадів]] припадає на період з середини жовтня до середини квітня. Влітку будь-які опади в Дніпрі трапляються рідше, проте найчастіше набувають форми сильної [[злива|зливи]] із [[гроза|грозою]]. В ході глобальної зміни клімату клімат міста поступово набуває характеристик [[Середземноморський клімат|середземноморського]] (''Csa'') з м'якою, досить вологою зимою і теплим, навіть спекотним, найчастіше посушливим літом.<ref>[http://pogoda.rovno.ua/klimat-ukrainy-menyaetsya-i-vse-bolshe-nachinaet-napominat-grecheskiy The climate of Ukraine is changing and more and more begins to resemble a Greek]</ref> Водночас зими супроводжуються сильними снігопадами. Так, наприклад, сніговий покрив сягнув 33&nbsp;см у січні [[2015]].<ref>{{Cite news|url=https://www.rbc.ua/rus/news/narodnye-primety-izmeneniya-pogody-sueveriya-1501496053.html|title=Народные приметы изменения погоды — суеверия или реальность|last=Rbc.ua|language=ru|work=РБК-Украина|accessdate=2017-08-16}}</ref> У місті в середньому 260 сонячних днів. Географічний район в околицях Дніпра має клімат, який можна порівняти з континентальними районами на північному заході [[Іспанія|Іспанії]], таких як [[Авіла]] або [[Сорія]], а також з північною частиною штату США [[Каліфорнія|Каліфорнії]] містом [[Yreka, California|Єрекою]], у діапазоні температур і зміни, в сонячних годин, а також щорічних рівнів опадів.<ref>{{cite web |url=http://www.globalbioclimatics.org/form/maps.htm |title=Bioclimatic & Biogeographic Maps of Europe |last=Rivas-Martínez |first=Salvador |year=2004 |publisher=University of León |access-date=1 May 2017}}</ref>

{{Weather box
|location = Дніпра (1987-2016)
|metric first = Y
|single line = Y
| Jan record high C = 12.3
| Feb record high C = 17.5
| Mar record high C = 24.1
| Apr record high C = 31.8
| May record high C = 36.1
| Jun record high C = 37.8
| Jul record high C = 39.8
| Aug record high C = 40.9
| Sep record high C = 36.5
| Oct record high C = 32.6
| Nov record high C = 20.6
| Dec record high C = 16.3
|year record high C = 40.9
| Jan high C = 3.0
| Feb high C = 6.2
| Mar high C = 12.1
| Apr high C = 16.4
| May high C = 22.2
| Jun high C = 28.3
| Jul high C = 33.2
| Aug high C = 32.5
| Sep high C = 26.2
| Oct high C = 18.2
| Nov high C = 9.7
| Dec high C = 3.3
|year high C = 17.2
| Jan mean C = -2.4
| Feb mean C = -0.8
| Mar mean C = 5.5
| Apr mean C = 10.3
| May mean C = 17.1
| Jun mean C = 22.0
| Jul mean C = 24.7
| Aug mean C = 23.4
| Sep mean C = 18.5
| Oct mean C = 11.1
| Nov mean C = 4.0
| Dec mean C = -0.9
|year mean C = 11.1
| Jan low C = -5.9
| Feb low C = -5.7
| Mar low C = -1.2
| Apr low C = 4.2
| May low C = 11.9
| Jun low C = 15.7
| Jul low C = 17.4
| Aug low C = 15.9
| Sep low C = 11.7
| Oct low C = 4.4
| Nov low C = -1.6
| Dec low C = -5.3
|year low C = 5.2
| Jan record low C = -30.0
| Feb record low C = -27.8
| Mar record low C = -19.2
| Apr record low C = -8.2
| May record low C = -2.4
| Jun record low C = 3.9
| Jul record low C = 5.9
| Aug record low C = 3.9
| Sep record low C = -3.0
| Oct record low C = -8.0
| Nov record low C = -17.9
| Dec record low C = -27.8
|year record low C = -30.0
| precipitation colour =
| Jan precipitation mm = 78.5
| Feb precipitation mm = 52.6
| Mar precipitation mm = 41.4
| Apr precipitation mm = 32.3
| May precipitation mm = 33.3
| Jun precipitation mm = 24.6
| Jul precipitation mm = 14
| Aug precipitation mm = 9.1
| Sep precipitation mm = 13.7
| Oct precipitation mm = 28.2
| Nov precipitation mm = 74.2
| Dec precipitation mm = 100.8
|year precipitation mm = 502.7
| Jan rain days = 13.2
| Feb rain days = 10.3
| Mar rain days = 9.7
| Apr rain days = 8.7
| May rain days = 7.6	
| Jun rain days = 4.6
| Jul rain days = 3.0
| Aug rain days = 2.5
| Sep rain days = 2.7
| Oct rain days = 5.3
| Nov rain days = 11.4
| Dec rain days = 12.7
|year rain days = 91.7
| Jan snow days = 8.5
| Feb snow days = 6.2
| Mar snow days = 4.2
| Apr snow days = 0.5
| May snow days = 0
| Jun snow days = 0
| Jul snow days = 0
| Aug snow days = 0
| Sep snow days = 0
| Oct snow days = 0.5
| Nov snow days = 4.2
| Dec snow days = 8.2
|year snow days = 32.3
| Jan humidity = 83.3	
| Feb humidity = 76.8
| Mar humidity = 71.6
| Apr humidity = 64.5
| May humidity = 58.9
| Jun humidity = 55.0
| Jul humidity = 53.2
| Aug humidity = 55.7
| Sep humidity = 57.0
| Oct humidity = 63.1
| Nov humidity = 75.6
| Dec humidity = 82.9
|year humidity = 66.5
|Jan sun = 127.1
|Feb sun = 162.4
|Mar sun = 241.8
|Apr sun = 270.0
|May sun = 322.4
|Jun sun = 360.0
|Jul sun = 381.3
|Aug sun = 353.4
|Sep sun = 300.0
|Oct sun = 248.0
|Nov sun = 150.0
|Dec sun = 111.6
|year sun = 3028.0
|Jan percentsun = 61
|Feb percentsun = 69
|Mar percentsun = 73
|Apr percentsun = 78
|May percentsun = 74
|Jun percentsun = 70
|Jul percentsun = 70
|Sep percentsun = 73
|Aug percentsun = 68
|Oct percentsun = 71
|Nov percentsun = 57
|Dec percentsun = 54
|year percentsun = 69
|source = NOAA (sun 1997–2017)<ref name= NOAA>{{cite web
  |url = https://eosweb.larc.nasa.gov/cgi-bin/sse/grid.cgi&num=216139&lat=48.28&submit=Submit&hgt=100&veg=17&sitelev=&email=&p=grid_id&p=swvdwncook&p=swv_dwn&p=daylight&p=ret_tlt0&p=DFP10M&p=wspd50m&p=pct10m_wnd&p=RH10M&p=toa_dwn&step=2&lon=35.01
  |title = NowData – NOAA Online Weather Data
  |publisher = [[National Oceanic and Atmospheric Administration]]
  |accessdate = 20 May, 2018
  }}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref> та<ref name = Meteoprog>
{{cite web
| url = http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Dnipropetrovsk/
|title = http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Dnipropetrovsk/
| accessdate = 23 May 2016}}</ref>
  |date=June 8 2016}}

{|style="width:90%;text-align:center;font-size:90%;line-height:1.2em;margin-left:auto;margin-right:auto" class="wikitable"
|-
!Colspan=14|Кліматичні показники Дніпра

|-
!Місяць
!Січ
!Лют
!Бер
!Кві
!Тра
!Чер
!Лип
!Сер
!Вер
!Жов
!Лис
!Гру
!style="border-left-width: medium"|Рік
|-
!Середній світловий день
|style="background:#F0F011;color:#000000;"|9.0
|style="background:#F7F722;color:#000000;"|10.0
|style="background:#FFFF33;color:#000000;"|12.0
|style="background:#FFFF44;color:#000000;"|14.0
|style="background:#FFFF55;color:#000000;"|15.0
|style="background:#FFFF66;color:#000000;"|16.0
|style="background:#FFFF66;color:#000000;"|16.0
|style="background:#FFFF55;color:#000000;"|14.0
|style="background:#FFFF33;color:#000000;"|13.0
|style="background:#F7F722;color:#000000;"|11.0
|style="background:#F0F011;color:#000000;"|10.0
|style="background:#E9E900;color:#000000;"|9.0
|style="background:#FFFF35;color:#000000;"|12.5
|-
|-
!Середній [[Ультрафіолетове випромінювання|ультрафіолетовий індекс]]
|style="background:#f7e400;color:#000000;"|3
|style="background:#f7e400;color:#000000;"|4
|style="background:#f85900;color:#000000;"|6
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|8
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|9
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|10
|style="background:#6b49c8;color:#000000;"|11+
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|10
|style="background:#d8001d;color:#000000;"|8
|style="background:#f85900;color:#000000;"|6
|style="background:#f7e400;color:#000000;"|4
|style="background:#f7e400;color:#000000;"|3
|style="background:#f85900;color:#000000;border-left-width: medium"|6.8

|-
|}<section end=weatherbox/>

У зв'язку з географічним положенням міста, що робить його територію місцем для виникнення температурних інверсій, а також значною автомобілізацією населення, Дніпро страждає від атмосферного забруднення, який проявляється у формі смогу.
Сезон зі смогом триває приблизно з травня по жовтень. Долина, в якій розміщується місто, утримує значну частину забруднення, що виділяються двигунами транспортних засобів та промисловими підприємствами, також на додачу негативним чинником є низька кількість опадів і затяжні літні посухи.

== Історія ==
{{main|Історія Дніпра}}
{{main|Заснування Катеринослава}}
{{main|Історія назв міста Дніпра}}

=== Доісторичні часи ===
[[Файл:Polovtsy.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Кам'яні баби]] у [[Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|історичному музеї]]]]

Історія міста Дніпра пов'язана з історією краю, яка сягає далекої давнини. Ще з часів [[палеоліт]]у місцевості біля [[Дніпрові пороги|Дніпровських порогів]] були щільно заселені. Близько 100 тис. р. до н.&nbsp;е. до сучасного Дніпра з півночі насунувся Скандинавський [[льодовик]]. Протягом [[неоліт]]у-[[Бронзова доба на території сучасної України|бронзової доби]] землі над порогами населяли племена [[Сурсько-дніпровська культура|сурської]], [[Середньостогівська культура|середньостогівської]], [[Ямна культура|ямної]], [[Катакомбна культура|катакомбної культур]]. Існує думка, що саме в цих краях вперше було використано коней для їзди верхи, а також було винайдене колесо. Завдяки цьому скотарський спосіб ведення скотарства поширився саме з Придніпровських степів. У 2-й половині II тис. до н.&nbsp;е. у Причорноморських степах закріпилися племена [[Зрубна культурно-історична спільність|зрубної культури]] ([[кіммерійці]]). У I тис. до&nbsp;н.&nbsp;е. на дніпровських землях існувала [[Скіфська держава]] ([[скіфи]]). Скіфів витіснили до [[Кримський півострів|Криму]] [[сармати]] у III&nbsp;ст. до н.&nbsp;е., а сарматів згодом&nbsp;— германські племена [[Готи|готів]] (прийшли з [[Польща|Польщі]] у III&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е.): пам'ятки [[Черняхівська культура|черняхівської культури]] знайдені на території козацького міста [[Самар (місто)|Самар]]. Надалі (IV&nbsp;— IX&nbsp;ст.) через край пройшли орди [[Гуни|гунів]], [[Авари|авар]], угрів.

=== Середньовіччя ===
За часів [[Київська Русь|Київської Русі]] вже у {{nobr|ІХ ст. н. е.}} на [[Монастирський острів]] завертали [[Княжа дружина|княжі дружини]] для відпочинку. Існує легенда, що візантійські монахи ще близько 870 року(?)&nbsp; збудували тут монастир&nbsp;— можливо, на честь того, що він був, за деякими даними (Житіє Святого Амвросія) найпівнічнішим пунктом у подорожі [[Андрій Первозваний|Святого Андрія Первозваного]]. Навколишні землі були під владою кочовиків&nbsp;— [[Хозари|хозарів]], [[Печеніги|печенігів]], а потім&nbsp;— [[половці]]в. Академік [[Рибаков Борис Олександрович|Б.&nbsp;О.&nbsp;Рибаков]] вважав, що головне [[уличі|улицьке]] місто [[Пересічень]], яке згадується в літописах, мало знаходитися на Дніпрі, південніше Києва. Через це увагу дослідників привертають рештки великого слов'янського поселення, яке існувало в 800—1300&nbsp;рр. на піщаних пагорбах [[Стара Ігрень|Ігренського півострова]], де [[Самара]] впадає у [[Дніпро]]. Знахідки свідчать про інтенсивні торговельні відносини як із Київською землею, так і з кочівниками&nbsp;— [[печеніги|печенігами]], вежі яких стояли поруч з улицькими житлами. Місто на Ігренському півострові було зруйноване татарами у 1240&nbsp;р., та його мешканці відійшли вище за течією Самари, де відновили перевіз (відомий з 16 століття як містечко [[Самар (місто)|Самар]]). Того ж року було зруйновано монастир на острові і поселення на дніпровому острівці навпроти теперішнього [[Старі Кодаки|Старого Кодаку]].

У XVI—XVIII століттях територія майбутнього міста належала [[Запорозька Січ|Запорозькій Січі]]. У [[1635]] році південніше, біля [[Кодацький поріг|першого дніпрового порогу]] [[Урядники Речі Посполитої|польською владою]] побудована '''фортеця [[Кодацька фортеця|Кодак]]''', на відкритті якої був присутній і майбутній Гетьман [[Богдан Хмельницький]]. Того ж року фортецю захопив козацький загін на чолі з Іваном Сулимою, але урядові війська з реєстровцями відбили її. 1648 року на початку Визвольної війни [[Кодацька фортеця|Кодаком]] знов заволоділи козаки.

У [[1660]] році у запорізьких архівах з'являються документи, які свідчать, що біля сучасного міста Дніпра існує селище [[Нові Кайдаки]], яке у [[1750]] році вже називається [[місто]]м.
[[Файл:Dnepr 1787.png|міні|праворуч|250пкс|Поселення на території сучасного Дніпра до заснування [[Катеринослав]]а]]
Загалом, на території сучасного міста і околиць відомо декілька поселень і міст, які виникли ще у козацьку добу:
[[Файл:Kodak (1635).PNG|міні|праворуч|250пкс|План фортеці Кодак ([[1635]])]]
* [[1500]] (або [[1550]])&nbsp;— торговельне козацьке місто [[Самар (місто)|Самар]] (Самарь, Самара)&nbsp;— у пониззі р. Самари. Занепало у 1688&nbsp;р. після заснування тут московської колонії та [[Богородицька фортеця|Богородицької фортеці]]
* [[1564]]&nbsp;— відомі козацькі курені у [[Таромське|Таромському]], з 1704&nbsp;— слобода;
* [[1596]]&nbsp;— відомий перевіз [[Кам'янка (Дніпро)|Кам'янка]] через Дніпро;
* [[1600]]&nbsp;— відомі Богородицькі хутори (тепер&nbsp;— м. [[Підгороднє]])
* [[1635]]&nbsp;— за ініціативи гетьмана великого коронного [[Станіслав Конецпольський|Станіслава Конецпольського]] та відповідної ухвали сейму [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] було засновано фортецю [[Кодацька фортеця|Кодак]], поряд виникло містечко&nbsp;— пізніше центр [[Кодацька паланка|Кодацької паланки]] [[Запорожжя]]. Фортецю було зруйновано за умовами [[Прутський мир|Прутського трактату]] (1711). Слобода відновилася близько 1734-35 рр. ([[Старий Кодак]]).
* [[1648]]&nbsp;— відомий хутір Обуха (теперішня [[Обухівка (смт)|Обухівка]]);
* [[1650]] (або [[1660]])&nbsp;— відомий [[Новий Кодак]] (центр паланки, а в [[1784]]—[[1797]]&nbsp;рр. частково виконував функції губернського міста під назвою Катеринослав ІІ);
* [[1688]]&nbsp;— поряд з козацьким містом [[Самар (місто)|Самар]] (центр запорізької паланки) московським урядом засновано Богородицьку фортецю і посад&nbsp;— Новобогородицьк&nbsp;— першу російську колонію на запорізьких землях. Козацьке населення м. Самар розійшлося сусідніми селами. Проіснувало до [[1793]]&nbsp;р., коли його залишки були переведені до сучасного [[Новомосковськ]]а (Новоселиці)
* [[1740-ві]] (або 1770-ті)&nbsp;— біля першого порогу засновано поселення лоцманів&nbsp;— [[Лоцманська Кам'янка]];
* [[1743]]&nbsp;— 1795&nbsp;— існувала слобода [[Половиця]]. Зникла внаслідок розширення [[Катеринослав]]а (була поглинута останнім), який було вдруге засновано 1787&nbsp;р. на пагорбі поруч. Тепер&nbsp;— центр міста Дніпра.
* [[1744]]&nbsp;— засновано [[Мануйлівка (Дніпро)|Мануйлівку]] (в подальшому&nbsp;— також Попівка);
* [[1760-ті]]&nbsp;— відомий хутір [[Чаплі (Дніпро)|Чаплі]];
* [[1770]]&nbsp;— засновано [[Сухачівка|Сухачівку]];
* [[1775]]&nbsp;— засновано [[Діївка|Діївку]];
* [[1776]]&nbsp;— засновано [[Одинківка|Одинківку]];
* [[1776]]&nbsp;— прийнято рішення про будівництво у пониззі Самари (на Кільчені) губернського міста [[Катеринослав]]
* [[1784]]&nbsp;— відома [[Мандриківка]];

У [[1711]] році за умовами Прутського трактату землі [[Запорожжя]] опинились під протекторатом [[Османська імперія|Османської імперії]], але вже [[1734]] року козаки повернулись на Запорожжя і було укладено [[Лубенський договір]] про визнання [[козаки|запорожцями]] московського протекторату

У [[1775]] році, після чергової переможної [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|війни з Османською імперією]], [[запорізьке козацтво]] було ліквідовано, а землі [[Запорожжя]] увійшли до складу [[Новоросійська губернія|Новоросійської]] і [[Азовська губернія|Азовської губерній]]. Щоб керувати цими землями, потрібен був адміністративний центр. Таким центром повинен був стати [[Катеринослав]].

=== Новий Кодак ===
За свідченнями історика XIX століття [[Феодосій Макаревський|Ф. Макаревського]], у [[1645]] році в містечку [[Новий Кодак]] стараннями місцевих мешканців було побудовано дерев'яну церкву св. Миколи. Цю дату можна вважати початком міста Дніпра.

Наприкінці XVII&nbsp;ст.&nbsp;— початку XVIII століття Новий Кодак почали заселяти сімейні козаки. Ще з [[1564]] року біля Нового Кодаку відомі козацькі курені у Таромському, які 1704 отримали статус слободи, а пізніше з'явилися козацькі поселення [[Половиця]] ([[1743]]), [[Сухачівка]] ([[1770]]), [[Діївка]] ([[1775]]).

У середині XVIII&nbsp;ст. Новий Кодак був велелюдним містом, центром [[Кодацька паланка|Кодацької паланки]] [[Нова Січ (центр козацтва)|Підпільненської Січі]]. За переписом 1754&nbsp;р. в ньому проживало близько 4000 мешканців. В Новому Кодаку тричі на рік відбувалися ярмарки, діяло десятки ремісничих майстерень. У 1760-х роках в містечку з'явився стаціонарний ринок.

Усталений уклад запорозького міста Новий Кодак міняється після ліквідації Підпільницької Січі. Паланкова старшина ліквідується, замість неї в Новому Кодаку з'являється воєвода та городничий. У [[1776]] році Новий Кодак перетворюється на місце перебування адміністрації [[Саксаганський повіт|Саксаганського повіту]] [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]] [[Російська імперія|Російської імперії]]. Понад 10 років (1776—1789) Новий Кодак виконував функції повітового центру Саксаганського (з 1783&nbsp;— Новокодацького) повіту. Тут також була резиденція Слов'янського і Херсонського духовного правління.

В останньому десятиріччі XVIII&nbsp;століття органічний розвиток міста Новий Кодак був штучно перерваний діями російської влади.

В середині 1780-х років російська імператриця [[Катерина II]] звеліла почати будівництво Катеринослава на правому березі Дніпра біля [[Кодацька фортеця|Кодаку]]. В описі [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]] за 1784 рік вказувалося, що [[Катеринослав]] засновується з містечка [[Новий Кодак]]. З появою Катеринослава починається імперський етап розвитку міста Дніпра.

За інерцією впродовж [[1785]]—[[1791]] років в Новому Кодаку розміщувалася адміністрація міста Катеринослава і повіту, а сам Новий Кодак в церковних і світських документах називався Катеринославом.

Впродовж першої половини [[1790-ті|1790-х]] років адміністрація Катеринослава поступово виїхала з Нового Кодаку на нове місце (в район Половиці). У липні 1795&nbsp;р. «сєлєніє» Новий Кодак (у 1793&nbsp;р. мав близько 2000 мешканців) було приєднано до «міста» Катеринослава (у 1793&nbsp;р. мав близько 800 душ населення). Подібне було зроблено і з новокодацькими ярмарками. У серпні того ж року кодацьку поліцію було підпорядковано катеринославській, а казенним селянам запропоновано записатись в купці чи міщани. З 355 дворів Новий Кодак залишила 121 родина. У 1796 році був відкритий наплавний міст біля Катеринослава, який звів нанівець значення Новокодацького перевозу.

=== Катеринослав ===
[[Файл:Екатеринослав. Екатеринославский проспект. 352.jpg|міні|праворуч|250пкс|Монумент [[Катерина II|Катерині II]] (1840—1920)]]
Офіційна історія Катеринослава розпочалась у 1776 році, коли було затверджено план будівництва міста на річці [[Кільчень (річка)|Кільчень]] при її впадінні у річку [[Самара (притока Дніпра)|Самара]]. Цей Катеринослав опісля називався Першим (Катеринослав І), Лівобережним, Кільченським. Але незабаром з'ясувалося, що місце для губернського центру було обрано досить невдало: під час весняних і осінніх повеней все заливалося водою, що призводило до спалахів епідемій, а найголовніше&nbsp;— місто було далеко від судноплавного до початку [[Дніпрові пороги|порогів]] Дніпра. Це призвело до того, що наказом Катерини II від [[22 січня]] [[1784]]&nbsp;р. Катеринослав перенесли на правий берег Дніпра на підвищену місцевість. Катеринослав I в свою чергу було перейменовано на [[Новомосковськ]].

Російська імператриця [[Катерина II]] мріяла на новоздобутих землях збудувати «Південну пальміру»&nbsp;— столицю Російської імперії, порівнюючи [[Санкт-Петербург]]&nbsp;— «Північна Пальміра». Планувалось побудувати вищий (132 м) за [[Собор Святого Петра|папський собор]] в [[Рим]]і ([[Ватикан]]). (Але величезним планам не було дано збутися; вони були забуті коли Катерина ІІ померла). Урочисте заснування імператрицею собору відбулося [[9 травня]] [[1787]] року. Будівельники встигли лише закласти величезний фундамент (нині— [[Соборна площа (Дніпро)|Соборна площа]] Дніпра). Це ще одна дата заснування міста: [[1887]] року містяни святкували 100-річчя міста.

Деякий час між двома Катеринославами частина губернських установ була розташована у старовинному Новому Кодаку.

[[1789]] року було засновано німецькі колонії по [[Самара (притока Дніпра)|Самарі]]&nbsp;— [[Кронгартен]] (нині&nbsp;— східна частина м. [[Підгородне]]), [[Йозефсталь]] (нині&nbsp;— [[Самарівка]]), [[Рибальське (Дніпро)|Фішерсдорф (нині&nbsp;— Рибальське]]). У гирлі [[Мокра Сура|Мокрої Сури]] було заснованое колонію [[Дніпрове|Ямбург]]. [[1794]]&nbsp;р. було засновано перше промислове підприємство&nbsp;— суконну фабрику (біля теперішнього вокзалу). [[1796]] року засновано село [[Краснопілля (Дніпро)|Краснопілля]].

У [[1798]]—[[1802]] роках за наказом імператора [[Павло I|Павла І]] місто носило назву '''Новоросійськ''' і було центром величезної [[Новоросійська губернія|Новоросійської губернії]] від [[Дністер|Дністра]] до [[Дон]]у і [[Крим]]у.

Все XIX&nbsp;ст. Катеринослав розвивався дуже повільно. Так, якщо [[1804]]&nbsp;р. населення міста становило 6,4 т. осіб, то [[1850]]&nbsp;— лише 13 тисяч. У середині сторіччя у місті знаходилось декілька салотопних, миловарних заводиків, суконна мануфактура. Справжній розвиток міста розпочався після організації промислового видобування [[Донецький вугільний басейн|донецького вугілля]] та [[Криворізький залізорудний басейн|криворізької залізної руди]], а також відкриття [[Катерининська залізниця|залізниці]] ([[1884]]) між цими промисловими районами.
[[Файл:Катеринослав-на-Карті-Шуберта.jpg|міні|праворуч|250пкс|Дніпро (Катеринослав) на мапі [[Шуберт Федір Федорович|Шуберта]], приблизно 1888 рік]]
[[Файл:Екатеринослав. Екатеринославский проспект. 151.jpg|міні|ліворуч|250пкс|[[Проспект Дмитра Яворницького|Катеринославський проспект]] на початку XX століття]]

На лівому березі станція [[Нижньодніпровськ (станція)|Катеринослав]] з'явилась ще у [[1873]]&nbsp;році (гілка з [[Синельникове I|Синельникова]]). А відкриття вокзалу відбулося після пуску величезного [[Амурський міст|мосту]] через [[Дніпро]] у [[1884]] році.

Почалось будівництво металургійних підприємств на заході міста та на лівому березі:
* [[1887]]&nbsp;— металургійний [[Дніпропетровський металургійний завод|Олександрівський Південно-Російський завод]] («Петрівка»);
* [[1889]]&nbsp;— трубний завод «[[Дніпропетровський трубний завод|Шодуар-А»]]
* [[1891]]&nbsp;— металургійний завод Гантке ([[Нижньодніпровський трубопрокатний завод|Нижньодніпровський трубопрокатний]]);
* [[1898]]&nbsp;— вагоноремонтні майстерні (зараз [[Дніпропетровський вагоноремонтний завод|завод]]);
* [[1899]]&nbsp;— завод «Шодуар-В» (теперішній «[[Комінмет]]»)
* [[1914]]&nbsp;— завод «Шодуар-С» (металургійного обладнання, «[[Дніпроважмаш]]»);
* [[1916]]&nbsp;— теперішній [[Дніпровський стрілочний завод]].
Біля заводів стрімко зростали робітничі поселення&nbsp;— Солдатська ([[Чечелівка (Дніпро)|Чечелівка]]), [[Фабрика (Дніпро)|Фабрічна]], Брянська, Амур, [[Бараф]], Сахалін, [[Султанівка]] і ін. Якщо у [[1865]] році населення міста становило 23 тис.осіб, в 1887&nbsp;— 48 тис. осіб, то в [[1910]]&nbsp;— вже 232 тис.осіб (без Лівого берега, який увійшов до складу міста тільки у [[1925]]). Основну етнічну групу становилили [[українці]], крім них у Дніпрі проживали [[росіяни]] та [[євреї]] та інші.{{джерело}}

Катеринослав швидко перетворився на один з найбільших промислових центрів здобутих Російською імперією південних та східних українських земель. Місцевий пролетаріат відігравав значну роль у революційному русі на початку ХХ ст.

Однією з яскравих сторінок в історії міста було життя й діяльність у ньому видатного українського історика [[Яворницький Дмитро Іванович|Дмитра Івановича Яворницького]]. Вчений надрукував понад 210 праць з історії України, Середньої Азії, Росії. Найголовніші з них: «Історія запорозьких козаків» у трьох томах, «Джерела для історії запорозьких козаків», «Слідами запорожців», «До історії степової України». Яворницький був також відомим археологом, керував розкопками сотень курганів ямної культури, доби заліза та запорозьких часів. Крім наукових історичних праць, Яворницький написав ще й ґрунтовну історію міста, в якому пройшли найплідніші роки його життя. Багато сил і енергії віддавав учений [[Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|місцевому історичному музею]], яким він керував у [[1902]]—[[1933]] роках. Засновано його було [[1849]] року як Музей старожитностей Катеринославської губернії. [[1912]] року музею була передана колекція Олександра Поля, катеринославського колекціонера і краєзнавця, мати якого була онукою наказного гетьмана Павла Полуботка. Проводячи археологічні розкопки та експедиції на території Катеринославщини, О. Поль зібрав понад 5 тисяч предметів старовини, що стали основою музею його імені а пізніше увійшли до історичного музею імені Д. Явор¬ницького. Великою заслугою Яворницького було те, що він зібрав і ввів у науковий обіг величезну кількість історичних джерел, котрі доти лежали в архівах. Чимало з них він експонував у своєму музеї. Яворницькому доводилося витрачати на експедиції власні кошти, якщо не вдавалося зібрати їх у приватних осіб. Йому також належить заслуга того, що він домігся від радянського уряду проведення великих розкопок на території майбутнього Дніпрогесу, врятувавши таким чином сотні безцінних пам'яток історії.

=== Січеслав ===
{{main|Бої за Катеринослав (1918)}}
Після здобуття Україною незалежності на початку [[1918]] року і проголошення [[Українська Народна Республіка|Української Народної Республіки]] була запропонована назва Січеслав, що нагадувало про козацький характер цього краю, але повністю офіційно місто не встигло затвердити нову назву і фактично залишалося з попередньою назвою&nbsp;— '''Катеринослав'''.

Хоча в деяких документах [[1918]]—[[1919]] і навіть не послідовно до [[1926]] року місто згадується саме як Січеслав. Це підтверджував український письменник [[Сокіл Василь Іванович|Василь Сокіл]], який писав<ref>[http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/vgtk_2015_4_6.pdf8 Січеслав має замінити назву Дніпропетровськ]</ref>:

{{цитата|''«Щодо Січеслава згадую, що в роки, коли у Катеринославі на довший час запанувала українська влада, місто вже було перейменовано на Січеслав. Газети вживали цю назву, в установах офіційно також користувалися нею. А з приходом більшовиків усе скінчилося. Згадка про Січеслав деякий час лунала в студентських колах»''}}

Влада УНР у місті протрималась до [[11 січня]] [[1918]] року, коли після запеклих боїв Січеслав був захоплений переважаючими силами більшовицьких військ.<ref>[https://dniprograd.org/2017/02/14/lyutiy-1918-roku-u-katerinoslavi_54007 Лютий 1918 року у Катеринославі]</ref>

Наприкінці [[березень|березня]] [[1918]] року Катеринославський кіш Вільного козацтва розпочав операцію по звільненню Січеслава. Загоном керував Гаврило Горобець&nbsp;— син залізничника з Катеринослава. Загін звільнивши [[Жовті Води]] та [[П'ятихатки]], [[4 квітня]] увірвався на [[Горяїнове|станцію Горяїново]] (нині ця станція лежить у межах міста) та за допомогою німецьких та австро-угорських військ оволоділи містом.<ref>[https://dniprograd.org/2018/03/06/pereymenuvannya-po-ukrainski-100-rokiv-tomu-katerinoslavska-guberniya-stala-sichovoyu-zemleyu_65617 Перейменування по-українськи: 100 років тому Катеринославська губернія стала Січовою землею]</ref> При звільненні міста від більшовиків загинуло 8 німецьких солдатів, 18 отримали поранення.<ref>Борьба за Советы на Екатеринославщине: сборник воспоминаний и статей.&nbsp;— Днепропетровск: [б. и.], 1927.&nbsp;— 292 с.&nbsp;— Б. ц. Стр 274</nowiki></ref>

Цього разу влада [[Українська Народна Республіка|УНР]] та [[Українська Держава|Української Держави]] протрималась до [[30 грудня]] [[1918]] року, місто вперше зайняли війська [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]].

[[2 січня]] [[1919]] року в результаті запеклих боїв з більшовиками, в яких брали участь українські повстанські загони [[Малашко Микола Васильович|отамана Малашко]] та [[Божко Федір|Божка]], [[Січові Стрільці]] під командуванням [[Самокиш Микола Семенович|отамана Самокиша]], до яких приєднався повстанський загін отамана Сакви з Верхньодніпровського повіту звільнили Січеслав та вибили більшовиків та махновців на лівий берег Дніпра. При цьому махновці зазнали значних втрат. Востаннє влада УНР протрималась у місті до [[26 січня]] [[1919]] року, коли радянські війська під командуванням [[Дибенко Павло Юхимович|Павла Дибенка]] захопили місто й встановили тут радянську владу.<ref>[http://sicheslav-dnipro.blogspot.com/2013/03/blog-post_5059.html ПІВДЕННА УКРАЇНА В ПЕРІОД ДИРЕКТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (Катеринославщина)]</ref>

Впродовж [[1919]]—[[1921]] років Січеслав декілька раз був столицею [[Вільна територія|Української Вільної Анархічної Республіки]] [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]], коли його війська займали місто.

=== Дніпропетровськ ===
Під час [[Радянсько-українська війна|українсько-більшовицької війни]] місто неодноразово переходило з рук в руки і прийшло у занепад. Але протягом перших п'ятирічок було, в основному, відновлено, а в подальшому стало одним з центрів сталінської індустріалізації.

[[19 липня]] [[1926]] року Катеринослав було перейменовано на Дніпропетровськ (на честь діяча комуністичної партії місцевого походження [[Петровський Григорій Іванович|Петровського]], одного з організаторів [[Голодомор в Україні (1932—1933)|Голодомору 1932—1933 років]])<ref>[http://www.calendarium.com.ua/ua/katerinoslav_bulo_pereimenovano_v_dnipropetrovsk_1926 http://www.calendarium.com.ua/ua/katerinoslav_bulo_pereimenovano_v_dnipropetrovsk_1926]</ref>.
[[Файл:Lenin statue in Dnipropetrovsk, lateral view.JPG|міні|ліворуч|250пкс|Пам'ятник [[Ленін Володимир Ілліч|Леніну]] на центральній площі, демонтований під час [[Революція гідності|Революції гідності]] [[21 лютого]] [[2014]]]]
[[1 вересня]] [[1939]] року почалася [[Друга світова війна]], а [[22 червня]] [[1941]] року&nbsp;— [[німецько-радянська війна]]. [[25 серпня]] [[1941]] року Дніпропетровськ окуповано [[Вермахт|німецькими військами]]. Тут розташувалась [[Третій Рейх|нацистська]] окупаційна адміністрація [[генеральна округа Дніпропетровськ|однойменної генеральної округи]] [[Райхскомісаріат Україна|Райхскомісаріату Україна]], а також [[Дніпропетровський міський ґебіт|Дніпропетровських міської]] ({{lang-de|Kreisgebiet Dnjepropetrowsk-Stadt}}) та [[Дніпропетровський земельний ґебіт|земельної]] ({{lang-de|Kreisgebiet Dnjepropetrowsk-Land}}) округ. Окупаційна влада намагалася відновити життя міста, комунікації і промисловість{{немає АД|21|11|2019}}, зруйновані радянськими та німецькими військами, що змогли зробити лише частково.

[[25 жовтня]] [[1943]] року місто захопили радянські війська. У [[1950-ті]] роки споруджено флагман ракетобудування «[[Південний машинобудівний завод]]» (ПМЗ), Придніпровську ГРЕС разом з селищем (пізніше містом) [[Придніпровськ]]; згодом&nbsp;— Завод важких пресів, Шинний завод. У місті з 1946 року проведено лінію міського тролейбуса, відновлено і розширено мережу електричного [[Дніпровський трамвай|трамваю]]. У центральній частині міста 1966&nbsp;р. було споруджено автомобільний міст через річку [[Дніпро]].

У [[1950-ті|1950-х]] роках місто будувалося у [[соцреалізм]]і. У [[1960-ті]] роки розпочалося масове житлове будівництво, 5-поверхова «хрущовська» забудова з'явилась вздовж проспектів Старий Шлях, Гагаріна, Слобожанського (ім. Газети Правда), вулиць Тітова, Дніпропетровської тощо. У 1970-ті у Дніпрі вперше з'явилися багатоповерхові «спальні» райони «Тополя», «Перемога», «Сокіл», «Сонячний», «Червоний Камінь», «Парус», «Комунар» (зараз&nbsp;— «Покровський»), а на початку 1980-х&nbsp;— «Фрунзівський» (зараз&nbsp;— «Ломівський» та «Кам'янський»), «Лівобережний», [[Житловий масив ім. Б. А. Кротова|«Кротова»]] за рахунок чого можливість покращити свої житлові умови отримали сотні тисяч дніпропетровців{{джерело}}.

Розвиток міста продовжувався до середини [[1980-ті|1980-х]] років, коли настала «[[перебудова]]».

Після падіння радянської імперії промисловість занепала, масове житлове будівництво припинилось, у плачевному стані опинились міський комунальний транспорт, житлово-комунальна сфера, більшість доріг. З початку нового тисячоліття з'явились деякі ознаки поліпшення становища міста, що знайшло відображення у будівництві нових багатоквартирних житлових будинків, торгово-розважальних центрів, капітальному ремонті окремих вулиць.

Впродовж [[2011]]—[[2013]] років капітально відремонтовано основні магістралі міста&nbsp;— зокрема, Запорізьке шосе, проспект Слобожанський, розпочалося будівництво об'їзної дороги, навіть завершено її першу чергу&nbsp;— ділянку між [[Запорізьке шосе|Запорізьким]] і [[Криворізьке шосе|Криворізьким шосе]]. Проте криза, яка розпочалася в Україні у 2014, посилена наслідками тимчасової російської окупації частин Донецької та Луганської областей та анексії Криму, зашкодила подальшому розвитку країни і зокрема міста.

[[4 жовтня]] [[2012]] року відбулося урочисте відкриття нового заводу «[[Інтерпайп Сталь]]» (до [[2012]] року&nbsp;— «Дніпросталь») корпорації [[Interpipe|«Інтерпайп»]] В. Пінчука. За даними керівників корпорації, «Інтерпайп Сталь» має стати найбільшим по потужності (1,32&nbsp;млн тон на рік колесних і трубних заготовок) електрокрицетопним комплексом в Європі. «Інтерпайп Сталь»&nbsp;— найбільший інвестиційний проєкт (700&nbsp;млн. USD) за роки незалежності України і перший металургійний завод, побудований в Україні з нуля за останні 40 років.<ref>http://ukrtruboprom.dp.ua/dstal.html ООО «Металлургический завод „Днепросталь“»</ref>

[[21 лютого]] [[2014]] року на центральній площі Дніпра на хвилі [[Революція гідності|Революції Гідності]], під час акції «ленінопаду» було повалено пам'ятник [[Ленін]]у<ref>[http://34.ua/news/view/32124--v-dnepropetrovske-okolo-chasa-nochi-snesli-pamyatnik-leninu/ В Днепропетровске около часа ночи снесли памятник Ленину]</ref>.

[[1 березня]] 2014 розпочалася спроба захоплення міста симпатиками «[[Російський світ (геополітика)|російського світу]]», яка була успішно нейтралізована містянами<ref>{{cite web | url = https://www.youtube.com/watch?v=PLLKOs1Tr68 | title = Дніпро 2014, програма «Особливий погляд» | publisher = ТОВ «Євразія-медіа»| author = Ростислав Мартинюк, Олег Манчура| date = 2017 | accessdate = | language = }}</ref>.

У [[2015]] році капітально відремонтовано вулицю Робочу і проспект Миру. Наприкінці листопада з'явилося рішення міської влади про перейменування низки вулиць Дніпропетровська (згідно вимог законодавства України про декомунізацію){{джерело}}.

[[29 січня]] [[2016]] року активістами демонтовано пам'ятник радянському функціонеру [[Петровський Григорій Іванович|Григорію Петровському]] на [[Вокзальна площа (Дніпро)|Вокзальній площі]].

Протягом 2016 року продовжено ремонт основних магістралей міста&nbsp;— зокрема, відремонтовано вулицю Калинову, маршала Малиновського, проспект Богдана Хмельницького.

[[19 травня]] [[2016]] року [[Верховна Рада України]] на [[Декомунізація в Україні|виконання]] Закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» прийняла рішення про перейменування міста ''Дніпропетровськ'' на ''Дніпро''.

=== Дніпро ===
[[Файл:Логотип Дніпро.png|міні|ліворуч|250пкс|Логотип міста Дніпро<ref>{{Cite web|title=Хвилююче місто: у Дніпрі обрали концептуальну ідею бренду міста. ДНІПРОГРАД|url=http://dniprograd.org/2017/08/09/khvilyuyuche-misto-u-dnipri-obrali-kontseptualnu-ideyu-brendu-mista_59329|website=dniprograd.org|accessdate=2019-01-29|language=ua|first=Людмила|last=СТУПАК}}</ref>]]
[[18 грудня]] [[2016]] року повідомлено рішення [[Кабінет Міністрів України|Уряду України]] про [[Націоналізація ПриватБанку|націоналізацію найбільшого дніпровського і українського банку]]&nbsp;— [[ПриватБанк|«ПриватБанку»]].

[[9 серпня]] [[2017]] року в медіа-центрі «Інформатор» оголосили переможця конкурсу на найкращу концептуальну ідею марки міста Дніпро та його логотипу.

== Адміністрація ==
[[Файл:Dnipro City Hall.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Дніпровська міська рада]]]]

=== Устрій ===
{{Main|Дніпровська міська рада|Керівники Дніпра}}
Органом місцевого самоврядування є [[Дніпровська міська рада]], яка обирається раз на 5 років в кількості ''64 депутатів''.

Їх представлено п'ятьма партіями: [[Опозиційний блок (партія)|Опозиційний блок]] (25 депутатів), [[УКРОП (політична партія)|УКРОП]] (21 депутат), «Громадська сила» (7 депутатів), [[Європейська Солідарність|«Блок Порошенка»]] (6 депутатів), [[Об'єднання «Самопоміч»|«Самопоміч»]] (5 депутатів).

Виконавчу владу очолює міський голова та Виконавчий комітет, який складений з 14 членів. Міським головою Дніпра за результатами 2-го туру місцевих виборів 2015 є [[Філатов Борис Альбертович|Борис Філатов]] від партії [[УКРОП (політична партія)|УКРОП]].

У листопаді [[2010]] року в Дніпропетровську прем'єр-міністр Ізраїлю Шимон Перес закликав українців забути свою історію, а Дніпропетровськ назвав жидівською столицею України. Він відкрив найбільший в світі молебельний дім секти Хабад на березі Дніпра (площа 4 га).

=== Адміністративний поділ ===
[[Файл:Dnepr rajons.png|міні|праворуч|250пкс|Адміністративний поділ Дніпра, ([[2011]])]]
Наразі існує поділ міста Дніпра на 8 адміністративних районів. 5&nbsp;— на правому березі річки [[Дніпро]]: [[Новокодацький район|Новокодацький]], [[Центральний район (Дніпро)|Центральний]], [[Чечелівський район|Чечелівський]], [[Соборний район|Соборний]] та [[Шевченківський район (Дніпро)|Шевченківський]]. 3&nbsp;— на лівому: [[Амур-Нижньодніпровський район|Амур-Нижньодніпровський]], [[Індустріальний район (Дніпро)|Індустріальний]] та [[Самарський район (Дніпро)|Самарський]].

У підпорядкуванні [[Дніпровська міська рада|міської ради]] також перебуває [[селище міського типу]] [[Авіаторське]].

У [[XIX століття|XIX столітті]] Катеринослав був розділений на 3 адміністративні частини, що визначалися дією трьох поліційних частин. Спочатку вони мали номери: Перша, Друга (зараз [[Центральний район (Дніпро)|Центральний район]]) і Третя частина. Згодом до них додалося означення «поліційна». Потім числові назви зникли, змінившись на Соборна, Дніпровська. [[1897]] року було вирішено збільшити число частин міста до 7: Соборна, Дніпровська, Троїцька, Воскресенська, Олександрівська, Брянська Кодацька і Фабрична. На початку [[1920]] року місто було розділено на 5 районів включно із Задніпров'ям: Амур-Нижньодніпровський, Міський (у майбутньому [[Центральний район (Дніпро)|Кіровський]] і згодом [[Соборний район|Жовтневий]]), Залізничний, Кодацький (у майбутньому [[Новокодацький район|Новокодацький]]) та Фабрично-Чечелівський (сучасний [[Чечелівський район|Чечелівський]]).

== Населення ==
{{Historical populations
| percentages = pagr
| [[1840]]|12414
| [[1897]]|112839
| [[1914]]|211100
| [[1926]]|187570
| [[1939]]|526998
| [[1959]]|661547
| [[1970]]|862100
| [[1989]]|1177897
| [[2001]]|1065008
| [[2014]]|993094
| [[2017]]|1002636
|footnote=<ref>[http://pop-stat.mashke.org/ukraine-cities.htm Динаміка чисельності населення міст України 1897—2014]</ref><ref>А.&nbsp;Г.&nbsp;Рашин&nbsp;— Население России за 100 лет (1813—1913) [http://istmat.info/node/76 Общая характеристика динамики численности городского населения России за 1811—1913 гг.]</ref><ref>[http://dlib.rsl.ru/viewer/01003542943#page2?page=1 Таблицы о состояніи городовъ Россійской имперіи.&nbsp;— СПб: тип. Ф. Крайя, 1840]</ref><ref>[http://dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/ds/2019/ds1_m01.pdf Чисельність наявного міського та сільського населення]</ref>
| [[2019]]|1002944
}}
{{Детальніше|Населення Дніпра}}
Станом на [[1 грудня]] [[2017]] року населення налічувало 1 002 тис. осіб. Серед [[Міста України (за населенням)|міст України]] Дніпро посідає 4 місце за чисельністю населення.<ref>[http://www.dneprstat.gov.ua/statinfo%202015/ds/2015/ds1_m01.htm Головне управління статистики у Дніпропетровській області. Чисельність населення]</ref>, але станом на [[1 серпня]] [[2018]] року чисельність скоротилася на 3 тисячі 719 осіб, що становить 0,37&nbsp;% від загальної кількості населення і становить 999 257 осіб. Раніше Дніпро вже втрачав статус міста-мільйонника, але у [[2017]] році його собі повертав<ref>[https://24tv.ua/ukrayina_vtratila_shhe_odne_misto_milyonnik_n1035477 Україна втратила ще одне місто-мільйонник] // 24 телеканал, 21 вересня 2018</ref>.

Національний склад населення Дніпра за даними переписів,&nbsp;%:
{| class="standard"
|-
! ||1926<ref name="census1926">Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29</ref>||1939<ref>[http://demoscope.ru/weekly/ssp/ussr_nac_39_ra.php?reg=80 Всесоюзная перепись населения 1939 года. Национальный состав населения районов, городов и крупных сел союзных республик СССР. г. Днепропетровск]</ref>||1959<ref>В.&nbsp;М.&nbsp;Кабузан&nbsp;— [http://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd Украинцы в мире. Динамика численности и расселения 20-е годы XVIII века&nbsp;— 1989 год.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20150707154921/https://ru.scribd.com/doc/119074830/Кабузан-В-М-Украинцы-в-мире-динамика-численности-и-расселения#scribd |date=7 липень 2015 }}</ref>||1989<ref name="romantsov">{{Cite web |url=http://teliha.com.ua/naukovi/22-2009-10-10-19-34-24 |title=Романцов В. О. — «Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності» |accessdate=2015-04-08 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160306024551/http://teliha.com.ua/naukovi/22-2009-10-10-19-34-24 |archivedate=2016-03-06 |deadurl=yes }}</ref>||2001<ref name="romantsov"/>
|-
| [[українці]]||&nbsp;36,0||&nbsp;54,6||&nbsp;61,5||&nbsp;62,5||&nbsp;72,6
|-
| [[росіяни]]||&nbsp;31,6||&nbsp;23,4||&nbsp;27,9||&nbsp;31,0||&nbsp;23,5
|-
| [[євреї]]||&nbsp;26,8||&nbsp;17,9||&nbsp;7,6||&nbsp;3,2||&nbsp;1,0
|-
| [[білоруси]]||&nbsp;1,9||&nbsp;1,9||&nbsp;1,7||&nbsp;||&nbsp;1,0
|}

== Економіка ==
Перебуваючи [[Столиця|столицею]] величезної південної губернії, Катеринослав розвивався як звичайний [[Провінція (територія)|провінційний]] [[Сільське господарство|сільськогосподарський]] центр. Тільки з відкриттям наприкінці 19 століття [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізького залізорудного родовища]] почався інтенсивний розвиток міста. В цей період діяло близько 170 великих та малих [[завод]]ів і [[Фабрика|фабрик]]. Величезні [[Прибуток|прибутки]] [[промисловець|промисловців]] зумовили швидкий розвиток міської [[Інфраструктура|інфраструктури]] та [[благоустрій території]] міста.

На початку ХХ століття [[промисловість]] продовжувала розвиватись і у [[1930-ті]] роки місто перетворилось на потужний [[індустріальний центр]].
[[Файл:Dnipropetrovs'k Lenina 13 01 (YDS 5476).jpg|міні|праворуч|250пкс|Відділення [[Національний банк України|НБУ]] в Дніпрі]]

Дніпро є одним з провідних [[Фінансовий центри|фінансових центрів]] України. Місто займає одне з провідних місць на фондовому ринку країни&nbsp;— працюють 2 [[фондова біржа|фондові біржі]]. Активно розвивається ринок страхових послуг.

[[Будівництво|Будівельний]] комплекс за своїми виробничими потужностями, величині основних фондів, кількості робітників перебуває на другому місці в Україні. На території міста працює більше 150 підрядно-монтажних будівельних організацій різних форм власності, 56 проєктних і пошукових організацій, 540 малих будівельних підприємств, які виконують роботи з проєктування, будівництва та [[ремонт]]у. Широке використання сучасних будівельних технологій та матеріалів дає можливість надати місту з 233-літньою історією сучасний вигляд. Господарчий комплекс міста складають більше 20 тисяч підприємств. У [[1993]] році була заснована мережа [[АТБ-Маркет]], нині одна з найбільших у країні.

Місто має потужний промисловий потенціал, який характеризується високим рівнем розвитку [[Важка індустрія|важкої індустрії]]. На більш ніж 200 промислових підприємствах 13 [[Промислова галузь|галузей]] виробляється 4,5&nbsp;% всієї [[Промислова продукція|промислової продукції]] України.
[[Файл:Zenit-3SLБ.jpg|праворуч|міні|[[Зеніт-3SLБ]] на стартовому майданчику]]
2009 року промислові підприємства міста реалізували продукції більш ніж на 30 мільярдів гривень (30,0&nbsp;% загального обсягу продукції, реалізованої в області).

Основа промисловості міста&nbsp;— [[металургійний комплекс]]. Продукція галузі становить 6,9&nbsp;% від загального обсягу виробництва чорної металургії України, зокрема: труб&nbsp;— 51,4&nbsp;%, сталі&nbsp;— 5,3&nbsp;%, чавуну&nbsp;— 5,0&nbsp;%, прокату&nbsp;— 4,4&nbsp;%, коксу&nbsp;— 4,0&nbsp;%. Основні підприємства галузі&nbsp;— відкриті акціонерні товариства: «[[Дніпровський металургійний завод]]», «Дніпрококс», «Комінмет», «Дніпровський трубний завод», «[[Нижньодніпровський трубопрокатний завод]]».

[[Машинобудівництво|Машинобудівна]] та [[Металообробка|металообробна]] галузь промисловості міста у загальнодержавному виробництві машинобудівного комплексу становлять 10,5&nbsp;%. Найбільш розвинутими є [[металургійне]], [[транспортне машинобудування|транспортне]], [[електротехнічне машинобудування|електротехнічне]], [[гірничо-шахтне машинобудування|гірничо-шахтне]] і [[гірничорудне машинобудування|гірничорудне]], [[будівельно-шляхове машинобудування|будівельно-шляхове]] й [[комунальне машинобудування|комунальне]], [[хімічне машинобудування|хімічне]] і [[полімерне машинобудування]], [[верстатобудування]]. Лідерами
галузі є: відкриті акціонерні товариства «Дніпропетровський машинобудівний завод», «Дніпроважмаш», «[[Дніпропрес]]», «Дніпровагонрембуд», науково-виробниче об'єднання «[[Дніпровський електровозобудівний завод]]». Продукція галузі&nbsp;— трактори, преси, вагоноопрокидувачі, шлаковозні чаші, трамваї, тролейбуси, магістральні електровози.

Дніпро&nbsp;— один з світових центрів [[Ракетно-космічне будування|ракетно-космічного будування]]. Виробниче об'єднання «[[Південний машинобудівний завод]]» та [[Конструкторське бюро "Південне"|Конструкторського бюро «Південне»]] розробили і виготовляють екологічно чисті [[ракета-носій|ракетоносії]] «Зеніт», [[Космічний апарат|космічні апарати]] з унікальними можливостями та беруть участь в реалізації проєкту «[[Морський старт]]» у складі міжнародного консорціуму чотирьох країн (США, [[Росія|Росії]], [[Україна|України]], [[Норвегія|Норвегії]]). [[Хімічна промисловість|Хімічна галузь]]&nbsp;— це 7 підприємств; продукція: лакофарбові матеріали, [[мінеральні добрива]], [[гумотехнічні вироби]] для багатьох галузей&nbsp;— космосу, [[Повітряний транспорт|повітряного транспорту]], понад 80 типорозмірів [[Опона|шин]], зокрема великогабаритних та низького тиску для сучасної [[Сільськогосподарська техніка|сільськогосподарської техніки]], які [[експорт]]уються у 30 країн світу. Продукція галузі становить 7,5&nbsp;% обсягів виробництва хімічної та [[Нафтохімічна промисловість|нафтохімічної промисловості]] України. Розвинути [[легка промисловість]], [[харчова промисловість]] та [[переробна промисловость|переробна промисловості]]. В місті виробляється 5,6&nbsp;% обсягу виробництва продуктів [[харчування]] в Україні.

У Дніпрі розташованй головний офіс найбільшого в Україні банку&nbsp;— [[ПриватБанк]]у, який входить у приналежну [[Ігор Коломойський|Ігорю Коломойському]] і Геннадію Боголюбову групу [[Приват]], але банк вже перейшов в державну власність через розкрадання його активів самими власниками. До групи безпосередньо або опосередковано входить більше 100 підприємств в Україні та світі. Її головний конкурент&nbsp;— [[Інтерпайп]], металургійна компанія, що спеціалізується на виробництві труб і коліс для залізничного транспорту. Її засновником є [[Віктор Пінчук]].

Зовнішньоекономічна діяльність, яка здійснюється майже з 130 країнами світу. Обсяг експортно-імпортних операцій становить понад 7&nbsp;% загального [[зовнішньоторговельний обіг|зовнішньоторговельного обігу]] України. Експортний потенціал міста в основному становить продукція підприємств [[Чорна металургія|чорної металургії]], [[машинобудування]], хімічної, харчової та легкої промисловості, а імпортують в місто, головним чином, [[природний газ]], [[нафтопродукти]], продукція машинобудування.

== Інфраструктура ==

=== Транспорт ===
{{main|Транспорт Дніпра|Перелік мостів Дніпра}}
Містом проходить низка важливих транспортних коридорів, серед них {{Автошлях М|04}}{{Автошлях E|50}}, {{Автошлях Н|08}}, {{Автошлях Н|11}}, {{Автошлях Н|31}}. У Дніпрі працює п'ять мостів через річку [[Дніпро]].
[[Файл:Площа з висоти пташиного польоту.jpg|міні|ліворуч|250пкс|[[Вокзальна площа (Дніпро)|Вокзальна площа]] з висоти пташиного польоту]]
Сучасний Дніпро є важливим [[Залізничний вузол|залізничним вузлом]] та центром [[Придніпровська залізниця|Придніпровської залізниці]]. [[Дніпро-Головний]]&nbsp;— головна пасажирська залізнична станція. Основними транспортними потоками, що проходять через Дніпро, є напрямки [[Донецький вугільний басейн|Донбас]]&nbsp;— [[Західна Україна]], [[Київ]]&nbsp;— [[Крим]] та [[Одеса]]&nbsp;— [[Миколаїв]]&nbsp;— [[Херсон]]&nbsp;— [[Москва]].

[[2003]] року денні потяги «[[Столичний експрес]]» були впроваджені на ділянці [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]]. Відтак практично було закладено підвалини розвитку нового виду транспорту: вже згодом денні прискорені поїзди завоювали значну прихильність у пасажирів<ref>{{Cite web|url=http://uz.gov.ua/press_center/latest_news/archive/main_news/page-328/231341/|title=За період курсування (у 2003 році) «Столичний експрес» №&nbsp;/166 Київ&nbsp;— Дніпропетровськ перевіз понад 67 тисяч пасажирів|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>. «Південний експрес», що щоденно курсував між Дніпром та Сімферополем виключно вдень до [[2014]] року, &nbsp;за 4,5-5 годин доїжджав до Сімферополя.

[[11 листопада]] [[2012]] року розпочато рух швидкісних електропотягів «[[Інтерсіті+]]» сполученням [[Дніпро-Головний|Дніпро]]&nbsp;— [[Київ]]. З [[26 травня]] [[2013]] року «Укрзалізниця» продовжила маршрут потяга сполученням [[Київ-Пасажирський|Київ]]&nbsp;— [[Дніпро-Головний|Дніпро]] до [[Запоріжжя I|Запоріжжя]]<ref>[https://gorod.dp.ua/news/81343?page=2 «Укрзалізниця» з 26 травня 2013 року продовжила маршрут швидкісних експресів Hyundai сполученням Київ&nbsp;— Дніпро до Запоріжжя] // ''Дніпровський міський сайт'', 2013-04-25 {{ref-ru}}</ref>, а іншого «[[Інтерсіті+]]» до станції [[Покровськ (станція)|Покровськ]].
[[Файл:Central bridge Dnipro.jpg|міні|праворуч|250пкс|Центральний міст]]
У місті працює [[Дніпровська дитяча залізниця]].

[[Міжнародний аеропорт «Дніпропетровськ»]], розташований всього за 15&nbsp;км від центру міста, сполучає Дніпро (станом на 2019&nbsp;р.) з такими аеропортами, як [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|Київ]], [[Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького|Львів]], [[Відень (аеропорт)|Відень]], [[Міжнародний аеропорт імені Давида Бен-Гуріона|Тель-Авів]], [[Міжнародний аеропорт «Тбілісі»|Тбілісі]]; також здійснюються чартерні рейси до відомих курортів [[Туреччина|Туреччини]] ([[Анталія]]), [[Єгипет|Єгипту]] ([[Шарм-еш-Шейх]]), [[Греція|Греції]], [[Кіпр]]у, [[Болгарія|Болгарії]] ([[Бургас]]), [[Грузія|Грузії]] ([[Батумі]]). 2516 пасажирів можуть щоденно вилітати з аеропорту. У ньому базувалася компанія «[[Дніпроавіа]]», що була головним перевізником регіону.

[[Дніпровський річковий порт]] забезпечує суднам типу «річка—море» прямі міжнародні [[Перевезення|перевезення вантажів]] з виходом у [[Чорне море]].
[[Файл:Металургів.jpg|міні|праворуч|250пкс|Станція метро «[[Металургів (станція метро)|Металургів»]]]]
[[Дніпровський метрополітен]], який став до ладу [[29 грудня]] [[1995]] року&nbsp;— один із найкоротших у [[Європа|Європі]]. Має усього 6 станцій. Він сполучає [[Дніпро-Головний|центральний залізничний вокзал]] Дніпра із західною промисловою зоною та житловими масивами [[Червоний Камінь]] і [[Покровський (Дніпро)|Покровський]]. Керівники цього виду транспорту у Дніпрі нарікають на неспроможність витримувати конкуренцію з маршрутками і трамваями. Оператор&nbsp;— Управління Дніпровського метрополітену. Наразі ведуться роботи з будівництва ділянки завдовжки 2,4&nbsp;км від станції «<nowiki/>[[Вокзальна (станція метро, Дніпро)|Вокзальна]]<nowiki/>», заплановано відкриття трьох станцій: [[Театральна (станція метро, Дніпро)|«Театральна»]], [[Центральна (станція метро, Дніпро)|«Центральна»]] та [[Музейна (станція метро)|«Історичний музей»]]. Відкриття ділянки заплановано до [[2023]] року. У [[Державний бюджет України|Державному бюджеті України]] на 2019 рік заплановано виділення 1 млрд 392&nbsp;млн гривень на продовження будівництва метрополітену. У перспективі також планується будівництво другої лінії.
[[Файл:UR-DNG Erj145 Dnepravia (4133474733).jpg|міні|ліворуч|250пкс|[[Дніпроавіа|Dniproavia]] [[Embraer E-Jet|Embraer ERJ 145]]]]
Основним видом громадського транспорту з кінця 1990-х у місті є [[Дніпровське маршрутне таксі|маршрутне таксі]]. У майбутньому можливе відродження [[Дніпровський автобус|парку автобусів]] великої місткості, рух яких на деяких маршрутах вже частково запроваджено.

У [[1897]] році Катеринослав став третім містом Російської імперії з електричним трамваєм. Золоті роки існування [[Дніпровський трамвай|дніпровського трамваю]] припадають на [[1970-ті|1970]]—[[1980-ті]] роки. Нині в місті працює 12 маршрутів трамваю. За останні роки закриті 6 маршрутів.
[[Файл:Dnipro T203.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Дніпро Т203]] у корпоративних кольорах «Дніпровського електротранспорту»]]
[[7 листопада]] [[1948]] року у Дніпрі відкрито [[Дніпровський тролейбус|тролейбусний]] рух. У подальші роки тролейбусна система сильно розширилася, але у 2000-ні роки дещо скоротилася&nbsp;— зокрема, було закрито маршрути №&nbsp;13 (Центр&nbsp;— ж/м «Комунар»), №&nbsp;6 ([[Дніпровський національний університет залізничного транспорту|ДНУЗТ]]&nbsp;— Шинний завод), контактну мережу на них демонтовано. Тепер у місті працює 20 маршрутів. Наприкінці [[2017]] року відкрито тролейбусний маршрут №&nbsp;2 (вул. Глінки&nbsp;— ж/м «Парус-2») та №&nbsp;14 (вул. Глінки&nbsp;— ж/м «Сонячний»), який став першим маршрутом у місті та в Україні, де курсують [[Дніпро Т203|акумуляторні тролейбуси]].<ref>{{cite web|url=https://www.unian.ua/society/2065429-u-dnipri-prezentuvali-unikalni-dlya-ukrajini-troleybusi-z-avtonomnim-hodom-foto.html|website=unian.ua|title=У Дніпрі презентували унікальні для України тролейбуси з автономним ходом|date=4.08.2017}}</ref>. [[8 вересня]] [[2018]] року відкрито тролейбусний маршрут №&nbsp;21 «Площа Соборна&nbsp;— ж/м Сокіл-2».<ref>{{cite web 2
 |url         = https://gorod.dp.ua/news/150052
 |title       = Борис Філатов відкрив новий тролейбусний маршрут на житловий масив Сокіл
 |website     = Дніпровський міський сайт
 |date        = 08.09.2018
}}</ref>

У вересні [[2019]] року відкрито нову тролейбусну лінію на ж/м «Сонячний»<ref>{{cite web|url=http://www.det.dp.ua/%D0%BD%D0%B0-%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%8C-%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D1%94%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B9%D0%B1%D1%83/|website=det.dp.ua|title=На день міста відкривається тролейбусний рух на ж/м Сонячний|date=12.09.2019}}</ref>, а крім цього планується маршрут до житлового масиву [[Придніпровськ]]<ref>{{cite web 2
 |url         = https://gorod.dp.ua/news/150494
 |title       = На ж/м «Сонячний» прокладуть контактну мережу і придбають тролейбуси
 |website     = Дніпровський міський сайт
 |date        = 19.09.2018
}}</ref>.

=== Сфера послуг ===
У місті зареєстровано 13 677 об'єктів торгівлі, зокрема 4210 магазинів і 1322 підприємства громадського харчування. У Дніпрі працюють 100 супермаркетів, зокрема 4 гіпермаркети, 68 торгових центрів і 50 великих спеціалізованих магазинів. Крім того, на території міста функціонують 70 ринків, на яких щомісяця реалізується більше 2 тис. тонн сільгосппродукції. За перше півріччя 2013 року товарообіг склав 244 мільйони гривень, що перевищує аналогічний показник 2012 року на 31,8 мільйона гривень (15,0&nbsp;%). Щодня ринки міста відвідують близько 100 000 покупців.

Фактичний обсяг роздрібного товарообігу підприємств торгівлі та ресторанного господарства міста в 1 кварталі 2013 року склав майже 4,5 мільярда гривень. Дніпро займає перше місце серед обласних центрів країни по забезпеченості населення торговими площами магазинів. На одну тисячу жителів припадає 834 м² торгової площі.
<ref>[http://www.informator.dp.ua/news/2013/07/29/dnepropetrovsk-yavlyayetsya-liderom-v-ukraine-po-kolichestvu-torgovyh-ploshchadey/ Дніпро є лідером в Україні за кількістю торговельних площ]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

У місті акредитовані або мають філії близько 50 державних та приватних банків<ref>[https://ubanks.com.ua/city/dnipro.php Банки Дніпра] ubanks.com.ua</ref>.

Діє 26 лікарень на 6520 місць, п'ять&nbsp;— дитячих. Мережа амбулаторно-поліклінічних закладів включає 25 самостійних амбулаторно-поліклінічних закладів та 119 амбулаторно-поліклінічних підрозділів, 12 центрів первинної медичної допомоги, 5 поліклінік та 7 стоматологій. Це місце роботи 4,5 тис. лікарів та більше 7 тис. молодших спеціалістів. Дніпропетровська область&nbsp;— один з регіонів медичної реформи.

== Освіта і наука ==
{{see also|Заклади вищої освіти Дніпра}}
[[Файл:DNU library.JPG|міні|праворуч|250пкс|Дніпровський національний університет ім. Олеся Гончара (Бібліотека)]]
[[Файл:Dnipro NGU.jpg|міні|праворуч|250пкс|Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»]]
У місті Дніпро функціонують 163 закладів освіти, до числа яких крім [[Загальноосвітня школа|загальноосвітніх шкіл]] входять [[Гімназія|гімназії]], [[Ліцей|ліцеї]], [[Школа-інтернат|школи-інтернати]] та спеціалізовані заклади для хворих дітей. У місті функціонують 17 спеціалізованих шкіл. Динамічний розвиток міста та освітнього процесу спонукає до виникнення мережі спеціалізованих шкіл, ліцеїв, гімназій. У місті, наприклад, є юридичний ліцей та [[Міжнародна школа|міжнародні школи]]&nbsp;— [[Британська міжнародна школа в Україні|Британська міжнародна школа]] та Українсько-американський ліцей. Крім того, у Дніпрі 174 [[Дитячий садок|дитячі садки]] та 34 позашкільних закладів освіти, зокрема 21 центр позашкільної роботи, Будинки творчості, Центр допризовної підготовки молоді, 13 спортивних шкіл. 87 міських закладів освіти стали експериментальними закладами Всеукраїнського та регіонального рівнів.

Дніпровський вишівський регіон поєднує 38 закладів вищої освіти. За рейтингом ЗВО «Топ-200 Україна» [[Дніпровська політехніка]] посіла 6 місце, а [[Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара|Дніпровський університет ім. Гончара]]&nbsp;— 14 місце.<ref>{{Cite news|url=https://ru.osvita.ua/vnz/rating/55849/|title=Рейтинг университетов «ТОП-200 Украина» 2017 года|language=ru-RU|work=Освіта.UA|accessdate=2018-03-01}}</ref> Гірничий університет створений у [[1899]] році як ''Катеринославське вище гірниче училище'', став першим вишем міста. Інші відомі заклади:
{{div col}}
'''Університети'''
* [[Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара]]
* [[Дніпровська політехніка]]
* [[Дніпровський національний університет залізничного транспорту]]
* [[Український державний хіміко-технологічний університет]]
* [[Дніпровський державний аграрно-економічний університет]]
* [[Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ]]
* [[Університет митної справи та фінансів]]
* [[Дніпровський університет імені Альфреда Нобеля]]
* [[Дніпровський гуманітарний університет]]

'''Академії'''
* [[Національна металургійна академія України]]
* [[Придніпровська державна академія будівництва та архітектури]]
* [[Дніпропетровська медична академія МОЗ України|Дніпровська медична академія МОЗ України]]
* [[Придніпровська державна академія фізичної культури і спорту]]
* [[Міжрегіональна академія бізнесу та права]]

'''Інститути'''
* [[Дніпропетровський регіональний інститут державного управління]] [[Національна академія державного управління при Президентові України|НАДУ при Президентові України]]
* [[Дніпропетровська академія музики]]
* [[Державний інститут підготовки та перепідготовки кадрів промисловості]]
* [[Дніпропетровський державний інститут технічного навчання]]
* [[Дніпропетровський медичний інститут традиційної і нетрадиційної медицини]]
* [[Інститут чорної металургії НАН України]]
{{div col end}}

Дніпро&nbsp;— один із найбільших наукових центрів [[Україна|України]]. У ньому зосереджено багато науково-дослідних та проєктно-конструкторських організацій і перед усім: Придніпровський науковий центр [[Національна академія наук України|Національної академії наук України]] та її інститути геотехнічної і технічної механіки; чорної металургії; транспортних систем і технологій, проблем природокористування і екології. Науковці вирішують багатопланові завдання від формування і реалізації космічної програми України до створення енергозберігаючих екологічно чистих технологій у гірничій справі, металургійній, хімічній промисловості, будівництві, сільському господарстві. Багато проєктів, які розроблені та впроваджені дістали світове визнання і швидко знайшли практичне застосування. За досягнення на рівні світової науки вченим міста неодноразово присуджувались як міжнародні так і Державні премії України в галузі науки і техніки.

== Медіа ==
У Дніпрі друкується більше 45 різних газет і журналів.<ref>[http://www.mediadigest.net/index.php?option=com_content&view=article&id=378&Itemid=191 Перелік друкарських видань Дніпра]</ref> Серед суспільно-політичних видань відомі «Наше місто», [[«Вісті Придніпров'я»]], «Дніпровська правда», «Днепр Вечерний», «Горожанин», «Лица», «Зоря»; Щомісячна газета для сімейного читання «[[Золотий фонд України]]», інформаційно-розважальне видання&nbsp;— тижневик «[[Теленеделя]]». [[11 Канал|11 телеканал]] вперше вийшов в ефір 6 липня 1994 року. Також працюють такі компанії як 23 канал&nbsp;— СТБ Дніпро, 34 телеканал, [[51 телеканал]] (Дніпровський державний телеканал), 27 канал, ІРТ, 9 канал, Домашній очаг, тощо. На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 23 всеукраїнські та регіональні радіостанції:
{{div col|3}}
* «[[UA: Українське радіо]] / Дніпровське обласне радіо» (87.5 MHz)
* «[[NRJ Україна|NRJ»]] (88.1 MHz)
* «[[Радіо Релакс]]» (88.5 MHz)
* «[[Ретро FM]]» (89.7 MHz)
* «[[Мелодія FM]]» (90.1 MHz)
* «[[Радіо Рокс]]» (90.5 MHz)
* «[[Перець FM]]» (90.9 MHz)
* «[[Радіо «Ера»|Ера FM»]] (91.4 MHz)
* «[[Lux FM|Люкс FM»]] (100.5 MHz)
* «[[Русское Радио Україна]]» (101.1 MHz)
* «[[Радіо П'ятниця]]» (101.5 MHz)
* «[[Хіт FM]]» (102.0 MHz)
* «Європа Плюс Дніпро» (102.5 MHz)
* «[[Наше радіо]]» (102.9 MHz)
* «[[DJ FM]]» (103.3 MHz)
* «[[Power FM]]» (104.0 MHz)
* «[[Авторадіо|Авторадіо-Україна»]] (104.8 MHz)
* «[[Радіо Шансон (Україна)|Шансон»]] (105.3 MHz)
* «[[Просто Раді.О]]» (105.8 MHz)
* «[[Країна ФМ]]» (106.4 MHz)
* «[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM»]] (106.8 MHz)
* «Радіо Mix» (107.3 MHz)
* «[[Радио Вести]]» (107.7 MHz)
{{div col end}}

== Культура ==

=== Музика, театр і кіно ===
[[Файл:Театр Шевченко 1.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка|Академічний театр Шевченка]]]]
Дніпро є одним з 6 міст України, де працює [[Дніпропетровський академічний театр опери та балету|оперний театр]] та заклад вищої освіти музичного профілю&nbsp;— [[Дніпропетровська академія музики|консерваторія]], структурним підрозділом якої є музичне училище, що діяло в місті з початку ХХ століття. В місті також діє [[Дніпровська обласна філармонія|обласна філармонія]], регіональне відділення [[Національна спілка композиторів України|Спілки композиторів]].
[[Файл:Kinosalut.jpg|міні|праворуч|250пкс|Кінотеатр «Салют»]]
Тут проводились фестивалі джазової музики «[[Джаз на Дніпрі]]» (у 1987—1990 та 1999—2006 роках), проводяться юнацький фестиваль «Дніпровські зорі», фестиваль музичного мистецтва «Музика без меж».

Діють два драматичні театри&nbsp;— [[Дніпровський академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка]] (з [[1918]] року) та [[Дніпровський академічний театр драми і комедії]] (з [[1927]] року). Також працює 5 палаців культури. У [[Дніпровський будинок органної і камерної музики|будинку органної і камерної музики]] проводяться міжнародні органні фестивалі, проводяться концерти органної і камерної музики, кількість відвідувачів сягає 30 тисяч слухачів у місяць. Це культурний осередок Дніпра.
[[Файл:Istorichnii myzei Dnipropetrovs'ka.JPG|міні|[[Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|Дніпровський історичний музей ім. Дмитра Яворницького]]|альт=]]
Сучасна музика також активно розвивається, складено топ гуртів Дніпра<ref>http://muzmapa.in.ua/dnipro-top/</ref>, до якого потрапили [[Brunettes Shoot Blondes]], [[Гражданин Топинамбур]], [[И Друг Мой Грузовик]], [[Кімната Гретхен]], [[Plus Band]], [[Gamardah Fungus]], [[Tape Holder]], [[Jungleman]], [[MEOW]] та [[Forgotten Lizzard]]. Також є відомими колективи [[Натоліч]], [[Масса Причин|Масса причин]], [[DZ'OB]].

=== Музеї ===
{{main|Музеї Дніпра}}
У місті розташовані чотири музеї. [[Дніпропетровський національний історичний музей імені Дмитра Яворницького|Історичний]] оперує [[Меморіальний будинок-музей Дмитра Яворницького|будинком свого найвідомішого науковця]]&nbsp;— [[Дмитро Яворницький|Дмитра Яворницького]]. Унікальними експонатами є [[Кам'яні баби|половецькі «баби»]], [[Керносівський ідол]] та колекція козацьких старожитностей. Іншими підрозділами є [[Музей місцевого самоврядування Дніпропетровської області|музей місцевого самоврядування]] та [[діорама]] [[«Битва за Дніпро»]], найбільша діорама в Україні, друга за площею в Європі. Наразі Діорама працює також як виставковий центр. На площі перед діорамою розміщена колекція радянської військової техніки 1940-х років.

Відомий [[Дніпропетровський художній музей|художній музей]] береже колекцію російського, українського й західноєвропейського мистецтва XVII&nbsp;— початку XX&nbsp;ст. (ікони, парсуни, народні картини, портрети, краєвиди, жанрові картини), радянського й сучасного українського мистецтва.
[[Файл:Відкриття Дніпровського планетарію.jpg|міні|Стаття з нагоди відкриття Дніпропетровського планетарію.]]
З 1968 року в місті працює [[Дніпровський планетарій|планетарій]]. З листопада 2018 року заклад на капітальному ремонті. Відкриття оновленого планетарію, з новим обладнанням та експозицією очікується восени 2019 року.

=== Література та книжкова культура ===
[[Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія|Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Кирила і Мефодія]]&nbsp;— найбільша наукова бібліотека Дніпра. Також діє [[Центральна державна науково-технічна бібліотека гірничо-металургійного комплексу України]]. Місто є головним літературним осередком регіону. Із ним пов'язані [[Олесь Гончар]], [[Бачинський Леонід Васильович|Леонід Бачинський]], [[Єжи Єнджеєвич]], [[Загребельний Павло Архипович|Павло Загребельний]], [[Кащенко Адріан Феофанович|Адріан Феофанович Кащенко]], [[Валер'ян Підмогильний]], [[Віктор Платонович Петров|Віктор Петров]].

У місті Дніпро відбуваються дії повісті [[Підмогильний Валер'ян Петрович|Валер'яна Підмогильного]] «Третя революція» та роману [[Петров Віктор Платонович|В. Домонтовича]] «[[Без ґрунту]]»<ref>[https://gorod.dp.ua/news/107546 Ирина Вавилова, Чего стоило Днепропетровску-Екатеринославу оставаться украинским городом]</ref>.

=== Релігія ===
[[Файл:Преображенський собор4.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпро)|Спасо-Преображенський собор]]]]
Дніпро є центром єпархій [[Православна церква України|ПЦУ]] й [[Українська православна церква (Московський патріархат)|РПЦ в Україні]]. У місті збудовано великий єпархіальний центр. З 1998 року відновлене видання «Дніпропетровські єпархіальні відомості», що видавалися з 1872 року під назвою «Катеринославські єпархіальні відомості». Також у місті є храм [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]]&nbsp;— церква Покрови Пресвятої Богородиці, яка розташована на вул. Сташкова; 16 грудня 2016 року Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав освятив новозбудований храм УГКЦ Святого Миколая Чудотворця<ref>[http://news.ugcc.ua/video/blazhennіshiy_svyatoslav_u_dnіprі_osvyativ_hram_svyatogo_mikolaya_chudotvortsya_78350.html Блаженніший Святослав у Дніпрі освятив храм Святого Миколая Чудотворця]</ref>

На розі вулиці Леваневського та проспекту Сергія Нігояна завершується будівництво вірменського храму. [[Кірха Святої Катерини (Дніпро)|Лютеранська кірха святої Катерини]] була побудована після організації 1852 року [[німці|німецької]] [[Лютеранство|лютеранської]] громади у губернському місті Катеринославі.

Ще з царських часів видатну роль у житті міста відігравала юдейська громада&nbsp;— за переписом 1897&nbsp;р. частка [[євреї]]в в населенні [[Катеринославська губернія|Катеринослава]] становила 35&nbsp;%, або 40 000 осіб. Незважаючи на те, що 2001&nbsp;р. частка євреїв у населенні міста становила лише 0,4&nbsp;% (13,7 тис.осіб, за даними [[ХаБаД|«Хабаду»]]&nbsp;— 50 тис.осіб), їх вплив на життя міста важко переоцінити: серед членів єврейської громади найбагатші особи Дніпра і України, олігархи й бізнесмени, зокрема, [[Коломойський Ігор Валерійович|Ігор Коломойський]], [[Боголюбов Геннадій Борисович|Геннадій Боголюбов]], [[Пінчук Віктор Михайлович|Віктор Пінчук]].

2012&nbsp;р. у центрі міста відкрито найбільший у світі єврейський центр [[Центр «Менора»|«Менора»]] площею 122 тис. кв. м., що знаходиться біля синагоги [[Золота Роза (Дніпро)|«Золота Роза»]].

Серед найвідоміших культових споруд міста [[Спасо-Преображенський кафедральний собор (Дніпро)|Спасо-Преображенський кафедральний собор]], [[Хрестовоздвиженський храм (Дніпро)|Хрестовоздвиженський храм]], [[Свято-Миколаївський храм (Нові Кодаки)|Миколаївська церква в Кодаках]] та [[Костел святого Йосипа (Дніпро)|Костел святого Йосипа]].

== Архітектура ==
[[Файл:Dnepr zastrojka.png|міні|Дніпро. Характеристика забудови]]
[[Файл:Дворец Ильича Днепропетровск 1.JPG|міні|праворуч|250пкс|[[Палац Ілліча|Палац праці]]&nbsp;— шедевр [[Конструктивізм|радянського конструктивізму]]. Нині&nbsp;— «Український дім»; перебуває у запустінні]]
[[Файл:Центральна частина міста.jpg|міні|праворуч|250пкс|Центральна частина міста ]]
[[Файл:Panoramio - V&A Dudush - Домашняя арена Днепра.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Дніпро-Арена]]]]
{{main|Архітектура Дніпра|Пам'ятники Дніпра}}

Місто проєктували видатні архітектори&nbsp;— [[Клод Геруа]], [[Старов Іван Єгорович|Іван Старов]]. Будинки зводили за проєктами [[Гесте|В. Гесте]] і [[Козаков Михайло Михайлович|М. Козакова]], [[Скоробогатов Дмитро Степанович|Дмитра Скоробогатова]], [[Красносельський Олександр Леонтійович|Олександра Красносельського]], [[Самодрига Володимир Васильович|В. Самодриги]].

З розрахунку на одного мешканця міста площа зелених масивів і насаджень становить 134 м²&nbsp;— один із найвищих показників в Україні. В межах міста знаходяться [[Дніпропетровський ботанічний сад|ботанічний сад]], природні та штучні лісопарки, з яких 2 парки&nbsp;— пам'ятники садово-паркового мистецтва 18 століття.

У місті два 29-поверхових будинки і два 25-поверхових. У центрі Дніпра ще збереглися окремі споруди дореволюційного періоду, втім їх нещадно зносять кожного року. Наразі вже не лишилося жодної вулиці в місті, яка б зберегла своє історичне обличчя.

== Спорт ==
{{main|Спорт Дніпра}}
Місто славиться [[футбол]]ьною командою [[Дніпро (футбольний клуб, Дніпро)|«Дніпро»]], що була заснована [[1918]] року і за свою історію встигла двічі виграти Чемпіонат СРСР 1983, 1988&nbsp;рр., здобути [[Кубок СРСР з футболу|Кубок СРСР]] 1989&nbsp;р. Фіналіст Ліги Європи 2014/2015&nbsp;рр. Чвертьфіналіст Ліги Чемпіонів (Кубка Європейських Чемпіонів) [[Дніпро-2|1985, 1990&nbsp;рр. «Дніпро-2»]]&nbsp;— фарм-клуб команди. За підсумками сезону 2016/2017&nbsp;рр. ФК «Дніпро» припинив виступати у [[Прем'єр-ліга (Україна)|Прем'єр-лізі]].

Футбольний клуб «Дніпро» був срібним призером Чемпіонату України&nbsp;— 1993, 2014&nbsp;рр., бронзовим призером&nbsp;— 1992, 1995, 1996, 2001, 2004, 2015, 2016&nbsp;рр. Фіналіст Кубку України&nbsp;— 1995, 1997, 2004&nbsp;рр.

Першим стадіоном «Дніпра» був стадіон «[[Сталь (стадіон)|Сталь»]], побудований 1939 року. У 1966 році був відкритий стадіон [[Метеор (стадіон)|«Метеор»]]. Новий стадіон, «[[Дніпро-Арена]]» був збудований на місці колишнього стадіону «Металург» у 2008 році. Крім того в місті працюють стадіони «Дніпропрес», «Локомотив», «Монтажник», «Славутич», «Трудові резерви» та інші. Відомий також [[Метеор (спортивний комплекс)|спортивний комплекс «Метеор»]].

[[Дніпро (баскетбольний клуб)|Баскетбольний клуб «Дніпро»]]&nbsp;— володар Кубка [[Українська баскетбольна суперліга|«Суперліги»]] 2011, 2015&nbsp;рр. [[ДНУ-Дніпро (ватерпольний клуб, Дніпро)|Ватерпо́льний клуб «ДНУ-Дніпро»]] виступає у Чемпіонаті України серед чоловіків. Назву клубу дав Університет імені Олеся Гончара, басейн якого є спортивною базою для клубу. 2012 року клуб отримав статус професійного.

[[Регбі]]йний клуб [[Дніпро (регбійний клуб)|«Дніпро»]] виступає у [[Вища ліга регбі|Вищій лізі]], також відомий [[Дніпропетровські Ракети|СК «Дніпропетровські Ракети»]].

[[Дніпропетровський авіаційний спортивний клуб]] базується на аеродромі [[Кам'янка (аеродром)|Кам'янка]]. Клуб здійснює підготовку льотчиків, планеристів та парашутистів. На базі клубу неодноразово проводилися збори збірних команд з планерного спорту СРСР та України, змагання з авіаційних видів спорту, випробовувалася нова планерна техніка. Серед найвідоміших пілотів міста [[Доліна Марія Іванівна|Марія Доліна]], [[Брандис Анатолій Якович|Анатолій Брандис]], [[Паршин Георгій Михайлович|Георгій Паршин]].

== Міжнародна співпраця ==
Дніпро має таких [[міста-побратими|побратимів]]{{немає АД|21|11|2019}}:
{{div col|2}}
* {{Прапорець20|Lithuania}} [[Вільнюс]], [[Литва]]
* {{Прапорець20|Uzbekistan}} [[Ташкент]], [[Узбекистан]]
* {{Прапорець20|China}} [[Сіань]], [[Китай]]
* {{Прапорець20|Greece}} [[Салоніки]]<ref name=twins>{{cite web|url=http://www.thessalonikicity.gr/English/twinning-cities.htm |title=Twinning Cities |publisher=[[copyright|©]] 2008 City of Thessaloniki |accessdate=4 January 2009}}</ref>, [[Греція]]
* {{Прапорець20|Slovakia}} [[Жиліна]]<ref name="Žilina">{{cite web|url=http://www.zilina.sk/mesto-zilina-o-meste-partnerske-mesta|title=''Žilina – oficiálne stránky mesta: Partnerské mestá Žiliny (Žilina: Official Partner Cities)''|publisher=[[copyright|©]] 2008 MaM Multimedia, s.r.o..|accessdate=4 January 2009}}</ref>, [[Словаччина]]
* {{Прапорець20|Israel}} [[Герцлія]], Ізраїль
* {{Прапорець20|China}} [[Далянь]], [[Китай]]
* {{Прапорець20|Georgia}} [[Кутаїсі]], [[Грузія]]
{{div col end}}

[[7 вересня]] [[2016]] року, у зв'язку з [[Російська збройна агресія проти України (з 2014)|російською збройною агресією проти України]], рішенням міської ради Дніпра були розірвані партнерські відносини з російськими містами [[Самара]] та [[Красноярськ]]. Своїм же рішенням, на підставі постанови [[Верховна Рада України|Верховної ради України]] №&nbsp;1375-VIII від 19.05.2016 року і на виконання [[Декомунізація в Україні|законів про декомунізацію]], міська рада змінила свою назву на [[Дніпровська міська рада]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/news/2016/09/7/7119844/ Дніпро розірвав побратимські відносини з містами РФ] // Українська правда</ref>.

У Дніпрі працюють консульства і представництва таких країн: [[Угорщина|Угорщини]], [[Італія|Італії]], [[Болгарія|Болгарії]], [[Греція|Греції]], [[Польща|Польщі]], [[Вірменія|Вірменії]], [[Туреччина|Туреччини]], [[Німеччина|Німеччини]], [[Литва|Литви]], [[Кот-д'Івуар]]у і [[Чехія|Чехії]].

Також присутні такі структури як Бюро делегата Німецької Економіки в Україні, [[Араби|Українсько-Арабський центр]], [[Бразилія|Українсько-Бразильський центр]] та [[Польща|Українсько-Польський центр]].

== Панорами міста ==
<gallery mode="packed" heights="150px">
Файл:Панорама міста.jpg|Панорама міста з [[Кайдацький міст|Кайдацького мосту]]
Файл:Вид на місто зі сторони Південного мосту.jpg|Панорама міста з боку [[Південний міст (Дніпро)|Південного мосту]]
Файл:Вид на ділову частину міста .jpg|Ділова частина міста
</gallery>

== Див. також ==
{{Вікіпосилання
|Вікісловник        = Дніпро
|Вікіпідручник      = 
|Вікіцитати         = Дніпро
|Вікіджерела        = 
|Віківиди           = 
|Вікіновини         = 
|Вікісховище        = Dnipro (city)
|Метавікі           = 
|Родовід            = 
}}
* [[Катеринославка]]&nbsp;— населені пункти, названі на честь Катеринославщини
* [[Люди, пов'язані з Дніпром]]
* [[Список вулиць Дніпра]]
*[[Пошта у Дніпрі]]

== Примітки ==
{{reflist|4}}

== Джерела та література ==
* ''Бажан&nbsp;О.&nbsp;Г.'' [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dnipropetrovsk Дніпро] // {{ЕІУ|2|413}}
* ''Пільонов&nbsp;О.&nbsp;О.'' [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22236 Дніпро] // {{ЕСУ}}
* ''Репан О. А., Старостін В. С., Харлан О.&nbsp;В.''&nbsp;Палімпсест. Коріння міста: поселення XVI—XVIII століть в історії Дніпропетровська.&nbsp;— К.: Українські пропілеї, 2008.&nbsp;— 266 с.
* Історія міста Дніпропетровська.&nbsp;— Д.: Грані, 2006.&nbsp;— 596 с.
* [http://imsu-dnipropetrovsk.com/dnipropetrovsk.html Дніпропетровськ&nbsp;— Інформаційно-пізнавальний портал | Дніпропетровська область у складі УРСР], том «Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область.»&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.&nbsp;— 959 с.&nbsp;— (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України).

== Посилання ==
* [http://dniprorada.gov.ua/ Сайт Дніпровської міської ради]
* [http://gorod.dp.ua/index.php?language=ua Дніпро: міський сайт]
* [http://tyzhden.ua/Publication/7423 Стаття з історії Дніпра]

{{Navboxes
|title = Статті та теми, пов'язані з Дніпром
|list  =
{{Дніпро (місто)}}
{{Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб}}
{{Населені пункти Дніпропетровської області}}
{{Дніпропетровська область}}
{{Обласні центри України}}
{{50 найбільших міст України|state=collapsed}}
{{Міста над Дніпром}}
{{Місцевості Дніпра}}
{{Історичні місця Дніпропетровської області}}
{{Місце народження Президента України}}
}}

{{Бібліоінформація}}

[[Категорія:Дніпро (місто)| ]]
[[Категорія:Міста України]]
[[Категорія:Міста-мільйонники України]]
[[Категорія:Обласні центри України]]
[[Категорія:Районні центри Дніпропетровської області| ]]
[[Категорія:Дніпровська міська рада]]
[[Категорія:Дніпропетровська область| ]]
[[Категорія:Міста обласного значення]]
[[Категорія:Міста над Дніпром]]
[[Категорія:Міста над Самарою]]
[[Категорія:Міста Дніпропетровської області]]
[[Категорія:Міста, нагороджені орденом Леніна]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Перейменовані міста]]
[[Категорія:Населені пункти з історичною єврейською громадою]]
[[Категорія:Населені пункти, засновані 1776]]
[[Категорія:Міста, перейменовані в рамках декомунізації]]
[[Категорія:1776 в Україні]]
[[Категорія:Міста-мільйонники]]