Перегляд вихідного коду сторінки Дніпропетровська область

{{coord|48.5|34.9||display=title}}
{{Область  
 | герб            =Large Coat of Arms of Dnipropetrovsk Oblast.svg
 | опис герба      = Герб Дніпропетровської області
 | прапор          = Flag of Dnipropetrovsk Oblast.svg
 | опис прапора    = Прапор Дніпропетровської області
 | розташування    = Dnipropetrovsk in Ukraine.svg
 | мапа            = Дніпропетровська область поділ на райони 2020.png
 | назва           = Дніпропетровська
 | утворена        = [[27 лютого]] [[1932]] року
 | код КАТОТТГ     = UA12000000000090473
 | населення       = {{Населення областей України|Дніпропетровська}}
 | площа           = {{num|31914}}
 | густота         = {{rnd|{{НОУ/2|Дніпропетровська}}/31914|1}}
 | код області     = 56
 | центр           = [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
 | райони          = 7
 | МОЗ             = 13
 | МРЗ             = 7
 | міські райони   = 18
 | смт             = 46
 | селища          = 63
 | села            = 1372
 | селищні ради    = 40
 | сільські ради   = 288
 | номери автомобілів =[[Файл:Non-EU-section-with-UA.svg|13px|]] AE, KE
 | домен           = dnepropetrovsk.ua; dp.ua
 | вебсторінка     = [https://adm.dp.gov.ua/ Дніпропетровська ОДА]<br/>[https://oblrada.dp.gov.ua/ Дніпропетровська облрада]
 | адреса          = 49004, м. Дніпро, пр-т Олександра Поля, 2
 | голова ОДА      = [[Резніченко Валентин Михайлович]]<ref>{{УПУ|558/2020|10 грудня 2020|Про призначення В. Резніченка головою Дніпропетровської обласної державної адміністрації}}</ref>
 | рада            = [[Дніпропетровська обласна рада]]
 | голова          = [[Лукашук Микола Васильович]]
| прізвисько = Дніпропетровщина, Запоріжжя, Дике поле, Січеславщина<ref>{{Cite web |url=https://dniprograd.org/2018/02/10/shcho-take-sicheslavshchina-istorik-rozpoviv-dnipryanam-chomu-potribne-pereymenuvannya-oblasti_64896 |title=Що таке Січеславщина: історик розповів дніпрянам чому потрібне перейменування області |accessdate=16 квітня 2020 |archive-date=9 лютого 2019 |archive-url=https://web.archive.org/web/20190209123826/https://dniprograd.org/2018/02/10/shcho-take-sicheslavshchina-istorik-rozpoviv-dnipryanam-chomu-potribne-pereymenuvannya-oblasti_64896 }}</ref><ref name=ruh>У документах Руху, УРП, ДемПУ та ін. десь з 1988 року —[[Січеслав]], [[Січеславська область]], Січеславщина</ref>, Дніпровщина<ref>{{Cite web |url=http://dniprograd.org/tag/sicheslavska |title=Приклад використання топоніму «Дніпровщина» в українському інтернеті |accessdate=20 листопада 2018 |archive-date=25 жовтня 2018 |archive-url=https://web.archive.org/web/20181025133739/http://dniprograd.org/tag/sicheslavska }}</ref>}}

'''Дніпропетро́вська о́бласть'''  ''(Дніпропетровщина)''&nbsp;— [[область]] в [[Україна|Україні]]. Розташована в центрально-східній частині країни.

7 лютого 2019 року [[Верховна Рада України|Верховна рада]] почала розгляд змін до Конституції щодо назви області. Більшістю у 240 голосів рекомендовано нову назву ''Січеславська''.<ref name=ruh/> Щоб внести зміни до Конституції, необхідно рішення двох сесій Верховної ради.

Область було утворено [[27 лютого]] [[1932]] року, коли ЦВК СРСР затвердив постанову IV сесії [[Всеукраїнський центральний виконавчий комітет|ВУЦВК]] від 9 лютого 1932 року про створення на території України п'яти областей.

Площа області становить 31,9&nbsp;тис. км² (з 5,3&nbsp;% площі [[Територія України|території України]] це друга за територією в Україні область після [[Одеська область|Одеської]]). Населення&nbsp;— 3 300 309 осіб (на 1 червня 2013 року&nbsp;— тут живе 7,3&nbsp;% населення держави, це друга за населенням область після [[Донецька область|Донецької]]). Центр області та найбільше місто&nbsp;— [[Дніпро (місто)|Дніпро]]. Інші великі міста: [[Кривий Ріг]], [[Кам'янське]], [[Нікополь]], [[Павлоград]].

== Історія ==
{{main|Історія Дніпропетровської області|Хронологія історії Дніпропетровської області}}
Заселення краю, як свідчать результати археологічних досліджень, розпочалося близько 100 тис. років тому. Уздовж берегів [[Дніпро|Дніпра]] і [[Самара (притока Дніпра)|Самари]] (у межах [[Верхньодніпровський район|Верхньодніпровського]], [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)|Дніпровського]], [[Солонянський район|Солонянського]], [[Павлоградський район|Павлоградського]] та [[Петропавлівський район|Петропавлівського]] районів) існує близько 80 місць, де знайдені кременеві знаряддя праці, поселення епохи [[Палеоліт України|палеоліту]].

Територія області густо заселяється в епоху [[Бронзова доба на території сучасної України|бронзи]] (III&nbsp;— початок I тисячоліття до н.&nbsp;е.). У VIII столітті до н.&nbsp;е. в [[степ]]ові райони Дніпропетровщини зі сходу прийшли [[Скіфи|скіфські]] племена. У цей час виникають перші залізодобувні рудні Криворіжжя.

У подальшому придніпровські [[степ]]и бачили багато войовничих народів, серед яких:
* [[сармати]]
* [[готи]]
* [[гуни]]
* [[авари]]
* [[булгари]]
* [[угорці]] (які переселялися до [[Паннонія|Паннонії]])
* [[хозари]]
* [[печеніги]]
* [[половці]]

У VI—VIII століттях на берегах [[Дніпро|Дніпра]] в межах області виникають перші оселі літописних [[слов'яни|слов'ян]]. У період [[Київська Русь|Київської Русі]] (IX—XII століття н.&nbsp;е.) річкою [[Дніпро]] проходив один з головних торговельних маршрутів середньовічної Східної Європи «З варяг у греки», який поєднував [[Балтійські країни]] з [[Крим]]ом та столицею Візантії&nbsp;— [[Константинополь|Константинополем]]. Також [[Дніпро]]м йшли на [[Візантійська імперія|візантійські]] прибережні міста і [[варяги|варязькі]] дружини з київськими князями на чолі. На теперішньому [[Монастирський острів|Монастирському острові]] у межах сучасного [[Дніпро (місто)|міста Дніпра]] згідно з легендою 880-х років існував візантійський монастир, де зупинялись правителі Русі [[Ольга (княгиня)|Ольга]] та [[Володимир Святославич|Володимир]]. Біля Дніпровських порогів печеніги вбили князя [[Святослав Ігорович|Святослава]], який повертався з походу на Балкани. Також тут було місце збору загонів руських князів перед походом на схід, де згодом відбулася [[Битва на Калці|битва на річці Калка]] з полководцями [[Чингісхан]]а в [[1223]] році.

[[Монгольська навала на Русь|Монголо-татарська навала]] [[1239]]–[[1242]] років спустошила і [[Наддніпрянська Україна|Придніпров'я]]. Ця територія стала місцем кочовищ азійських орд і надовго дістала назву [[Дике Поле|«Дикого поля»]].
[[Файл:1775 Zaporizhya.png|міні|Поселення на Придніпров'ї за часів Запорозької Січі у 18 ст.]]
Нове заселення краю пов'язане з виникненням та розвитком [[Запорозька Січ|козацтва]], що сформувалося в [[XV]]–[[XVI століття]]х на цих землях, які стали кордоном між посталими [[Велике князівство Литовсько-Руське|Великим князівством Литовським]] та [[Кримське ханство|Кримським ханством]]. Територія Дніпропетровщини стала ядром земель Війська Запорозького. З восьми [[Запорозька Січ|Запорозьких Січей]] п'ять були на території області. Дніпропетровці по праву пишаються тим, що саме тут виникла одна з перших у [[Європа|Європі]] демократичних республік, якою, по суті, була Запорозька Січ.

У [[1775]] році згідно з указом [[Катерина II|Катерини II]] про ліквідацію Січі землі запорізьких козаків були примусово передані до складу [[Новоросійська губернія|Новоросійської]] та [[Азовська губернія|Азовської]] губерній [[Російська імперія|Російської імперії]], а самі козаки з [[1792]] року (після чергової російсько-турецької війни) переселені на [[Кубань]], де повинні були знов виконувати роль буфера між внутрішніми областями імперії та войовничими кавказцями.

[[Файл:Катеринославське намістництво.jpg|міні|Карта Катеринославського намісництва]]
[[Файл:Катеринославська губернія.jpg|міні|Картка Катеринославської губернії]]
Завдяки політиці різноманітних пільг населення краю почало швидко зростати та в [[1793]] році вже налічувало 819 тис. осіб. У жовтні [[1802]] року була створена [[Катеринославська губернія]], до складу якої увійшла і територія сучасної Дніпропетровської області. У другій половині XVIII та XIX столітті поступово зростає промисловість і торгівля. У [[1825]] році на Катеринославщині було 38 підприємств, у [[1832]] році&nbsp;— 54, в [[1854]] році&nbsp;— 120 і в [[1860]]&nbsp;— 288. Після реформи [[1861]] року губернія швидко перетворилася на центр промисловості Півдня країни. Кількість населення різко зросла. Якщо в [[1884]] році в губернії мешкало 1400 тис. осіб, то в [[1901]] році&nbsp;— 2800 тис. осіб.

Після відкриття [[Поль Олександр Миколайович|Олександром Полем]] та початком промислового видобутку залізної руди біля [[Кривий Ріг|Кривого Рогу]] прискорилось будівництво залізниць, нових підприємств добувної, обробної та металургійної галузей промисловості. На початку XX століття Катеринославська губернія займала перше місце в Україні щодо концентрації промисловості. На [[1 січня]] [[1900]] року тут діяло 8 металургійних заводів-велетнів, збудованих переважно іноземцями.

У роки [[Громадянська війна в Росії|громадянської війни]] територія губернії неодноразово переходила з одних рук до інших, тут діяли:
* більшовицькі загони (промисловий [[Дніпро (місто)|Катеринослав]] був одним із центрів комуністичного руху на півдні колишньої Російської імперії)
* загони [[Українська Народна Республіка|УНР]]
* війська гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]] ([[1918]])
* німецькі та австрійські окупаційні війська ([[1918]])
* загони [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]]
* загони армії [[Денікінський режим в Україні|Денікіна]] ([[1919]])

Після Громадянської війни почалося відновлення краю. При цьому раніше пропонувалося перейменувати місто [[Дніпро (місто)|Дніпропетровськ]] у ''Січеслав'' на честь Запорозької Січі, у [[1919]] році цю назву запропонувало Катеринославське українське учительське товариство.

У [[1923]]–[[1925]] роках у зв'язку з адміністративною реформою Катеринославська губернія була поділена на 7 округ, у тому числі [[Дніпропетровська округа|Катеринославську]], [[Павлоградська округа|Павлоградську]], [[Криворізька округа|Криворізьку]]. У [[1926]] році Катеринославський округ об'єднано з Павлоградським у Дніпропетровський. [[27 лютого]] [[1932]] року на базі 5 округів була утворена Дніпропетровська область. Пізніше, в [[1938]] та [[1939]] роках, частина її території увійшла до складу новостворених [[Запорізька область|Запорізької]], [[Миколаївська область|Миколаївської]] та [[Кіровоградська область|Кіровоградської областей]], після чого область набула сучасних меж.

=== Хронологія історичних подій ===
{{Історія Дніпропетровщини|праворуч}}
* 300 000&nbsp;— 10 000&nbsp;р. до н.&nbsp;е.&nbsp;— датування стоянок первісних мисливців на території Дніпропетровської області (переважно на берегах Дніпра)
* Х—IX тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— [[Осокорівська культура|Осокорівська]] [[палеоліт]]ична культура в Придніпров'ї.
* IX тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— Зимовниківська і Цариксько-Рогалицька мезолітичні культури в Придніпров'ї.
* VIII—VII тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— Курецька, Гребениківська і Донецька мезолітичні культури на території майбутньої Дніпропетровської області.
* VI—IV тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— Сурська протонеолітична культура на території Придніпров'я.
* V тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— на території області співіснують Сурська, Верьовкінська, Азово-Дніпровська і Києво-черкаська [[неоліт]]ичні культури.
* IV—III тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— на території області виявлені пам'ятки Нижньоданилівського типу, [[культура ямково-гребінцевої кераміки|ямково-гребінцевої кераміки]] та [[Середньостогівська культура|Середньостогівської культури]] (ймовірно, пов'язаної з пра-індоєропейцями), а також наступних за ними Деріївської, Квітянської, Нижньомихайлівської, Репінської, Животилівсько-Волчанської [[енеоліт]]ичних культур.
* III тис. до н.&nbsp;е.&nbsp;— на території області поширюються племена [[Бронзова доба на території України|бронзової]] доби [[ямна культура|ямної]] та кемі-обінської культур.
* XX—XVI/XIII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— на території області розповсюджуються племена [[катакомбна культура|катакомбної]] культурної спільноти, у тому числі Інгульської культури.
* XVII—XV&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— на території області мешкають племена культури багатовалікової (багатопружкової) кераміки.
* XVI—XII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— на території області поширені представники племен [[зрубна культура|зрубної]] культури.
* XIV—XII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— на території області мешкають представники племен [[сабатинівська культура|сабатинівської]] культури.
* XIII—X&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— на території Північного Причорномор'я панують представники [[білозерська культура|білозерської]] та [[бондарихінська культура|бондарихінської]] культур.
* IX—VII&nbsp;ст.&nbsp;— датування пам'яток [[кіммерійці|кіммерійської]] й [[чорноліська культура|чорноліської]] (північ області) культур.
* VII—III&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— після вигнання кіммерійців Придніпров'я&nbsp;— один з основних центрів [[скіфи|скіфської]] культури.
* III&nbsp;ст. до н.&nbsp;е.&nbsp;— III&nbsp;ст. н.&nbsp;е.&nbsp;— територія області&nbsp;— ареал розселення різноманітних [[сармати|сарматських]] племен; на крайньому півдні&nbsp;— пізньоскіфські поселення.
* III—IV&nbsp;ст.&nbsp;— правобережжя Дніпра під владою [[готи|готів]] ([[черняхівська культура]]), на Лівобережжі&nbsp;— сарматські племена [[алани|аланів]].
* IV—V&nbsp;ст.&nbsp;— після розгрому готів у степах панують [[гуни]], їх вторгнення і вигнання готів викликало [[Велике переселення народів]]
* V&nbsp;ст.&nbsp;— на території сучасної Полтавщини та прилеглих землях формується і розповсюджується навколо [[пеньківська культура]](V—VII&nbsp;ст.), яку пов'язують з [[анти|антами]].
* VI&nbsp;ст.&nbsp;— вторгнення у Причорноморські степи зі сходу [[авари|аварів]], яких тіснили [[тюрки|тюркські]] загони.
* VII&nbsp;ст.&nbsp;— степове Лівобережжя Дніпра під владою [[булгари|булгар]] ([[Велика Булгарія]] хана [[Кубрат]]а 632—655&nbsp;рр.)
* VIII—X&nbsp;ст.&nbsp;— землі Придніпров'я під владою [[Хозарський каганат|Хозарського каганату]].
* Х—XI&nbsp;ст.&nbsp;— землі Придніпров'я під владою [[печеніги|печенігів]].
* XI—XIII&nbsp;ст.&nbsp;— у степах Придніпров'я панують [[половці]].
* 1242&nbsp;— після [[татаро-монгольська навала|походу]] [[татаро-монголи|татаро-монголів]] на чолі з [[Батий|Бату-ханом]] через південну [[Русь]] у Східну Європу у степах утворено монгольську державу '''[[Золота Орда]]''', поділену на улуси. Межиріччя Дніпра і Дністра потрапило до улуса Куремси (1242—1258&nbsp;рр.), а лівобережжя Дніпра&nbsp;— до улуса Мауці; територія області отримує назву «[[Дике Поле]]».
* XIV&nbsp;ст.&nbsp;— під тиском '''[[ВКЛ|Великого князівства Литовського]]''' кордон з кочовиками відсунувся на південний схід за [[Дніпро]] і Самар, але степові південні землі Князівства залишались майже незаселеною окраїної.
* XV&nbsp;ст.&nbsp;— перші татарські набіги на руські землі [[Велике князівство Литовське|ВКЛ]] і [[Московія|Московії]]; перша згадка про [[козаки|козаків]] (бій на Поділлі у 1489&nbsp;р.); перший відомий похід козаків проти татар у 1492&nbsp;р. з Києва уздовж Дніпра до [[Кизикермен|Газикермена]].
* XVI&nbsp;ст.&nbsp;— перші відомості про утворення козацької фортеці&nbsp;— запорозької січі нижче порогів Дніпра, початок заселення території області козаками. 1500 (або 1550)&nbsp;— перші відомості про козацьке містечко '''[[Самар (місто)|Самар]]''' у гирлі Самари. 1564&nbsp;— відомі козацькі курені у [[Таромське|Таромському]]. [[Томаківська січ]] (1564—1593). [[Люблінська унія]] 1569&nbsp;р., за умовами якої українські землі Великого князівства Литовського, у тому числі запорожжя, після об'єднання з [[Польща|Польщею]] переходили до польської частини новоствореної '''[[Річ Посполита|Речі Посполитої]]'''.
* XVII&nbsp;ст.&nbsp;— [[Базавлуцька січ]] (1593—1638), [[Микитинська січ]] (1639—1652), [[Чортомлицька січ]] (1652—1709) на території майбутньої Дніпропетровщини, яка стає ядром запорозьких земель.
* [[1600]]&nbsp;— відомі богородицькі Хутори (тепер м. [[Підгороднє]]).
* [[1604]]&nbsp;— перша згадка про [[Царичанка (смт)|Царичанку]].
* [[1635]]&nbsp;— будівництво польською владою фортеці '''[[Кодак]]''' над порогами.
* [[1648]]&nbsp;— Початок з Микитинської січі антипольського '''[[Хмельниччина|повстання]] Богдана Хмельницького 1648—1657&nbsp;рр.''' Захоплення козаками [[Кодак]]а. [[6 травня]] [[1648]]&nbsp;— [[битва при Жовтих Водах]]&nbsp;— перша перемога повсталих козацьких загонів.
* [[1650]] (або [[1660]])&nbsp;— відомий [[Нові Кодаки]].
* [[1667]]&nbsp;— Після закінчення повстання і [[Московсько-польська війна (1654—1667)|московсько-польської війни 1564—1667]] за умовами [[Андрусівське перемир'я|Андрусівського перемир'я]] запорожжя залишалось під спільним управлінням Речі Посполитої та Московії.
* [[1672]]&nbsp;— в Орловському Куті відомий [[Самарський Пустинно-Миколаївський монастир]].
* [[1686]]&nbsp;— за умовами [[Вічний мир (1686)|Вічного миру]] землі запорожців переходили під владу '''[[Московія|Московії]]'''.
* [[1687]], [[1689]]&nbsp;— невдалі 1-й і 2-й [[Кримські походи]] московсько-козацьких військ&nbsp;— пролягали у тому числі уздовж Дніпра через територію запорожжя.
* [[1688]]&nbsp;— будівництво першої на запорозьких землях московської колонії&nbsp;— богородицької Фортеці з посадом на місці старовинного козацького містечка [[Самар (місто)|Самар]].
* [[1709]]&nbsp;— після поразки в ході [[Північна війна в Україні|Північної війни]] 1700—1721&nbsp;рр. шведських військ [[Карл ХІІ|Карла XII]] та козацьких загонів [[Гетьман]]а [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] від московських військ [[Полтавська битва|під Полтавою]] останні [[Знищення запорозької січі (1709)|знищили]] Чортомлицьку січ. Козаки, яким пощастило врятуватися, спорудили [[Кам'янська січ|нову січ]] у турецьких володіннях у пониззі Дніпра.
* [[1711]]&nbsp;— Поразка російських військ на чолі з Петром I під час [[Прутський похід 1711|Прутського походу]], [[Прутський мир|внаслідок]] чого землі запорожців опинилися під турецьким протекторатом, а Московія знищила тут свої фортеці&nbsp;— зокрема богородицьку і Кодацьку.
* [[1731]]–[[1735]]&nbsp;— спорудження уздовж [[Оріль|Орілі]] [[Українська лінія|Української укріпленої лінії]], під час будівництва якої загинули тисячі місцевих селян.
* [[1734]]&nbsp;— [[Лубенський договір]] про визнання запорожцями московського протекторату. Заснування [[Нова січ|нової Підпільнянської січі]] (1734—1775) поблизу сучасного [[Покровське (Нікопольський район)|с. Покровське]]. На місці Кривого Рогу відомий козацький [[зимівник]].
* [[1743]]&nbsp;— утворення козацької слободи [[Половиця]] на місці центру сучасного [[Дніпро (місто)|Дніпра]] (існувала до 1795&nbsp;р.)
* [[1738]]&nbsp;— виникнення запорозької слободи [[Карнаухівка (смт)|Карнаухівка]] (тепер у складі сучасного міста [[Кам'янське]]).
* [[1750]]&nbsp;— виникнення села [[Кам'янське|Кам'янського]] (тепер&nbsp;— місто)
* [[1764]]&nbsp;— на північних кордонах земель запорозького війська Низового '''утворено [[Новоросійська губернія|Новоросійську губернію]]''' (складалась з військових поселень і полків московської армії, а також ліквідованих [[Нова Сербія|Нової Сербії]] та [[Слов'яносербія|Слов'яносербії]]).
* [[1770]]&nbsp;— відставний запорожець, військовий старшина Матвій Хижняк збудував зимівник, який з 1784 отримав статус повітового міста [[Павлоград]].
* [[1775]]&nbsp;— після [[Російсько-турецька війна (1768—1774)|російсько-турецької війни]] 1768—1774&nbsp;рр. московські війська захопили та '''знищили запорозьку січ''', частина [[козаки|козаків]] врятувалася у [[Османська імперія|турецьких]] володіннях у дельті [[Дунай|Дунаю]]; землі запорожців були включені до складу [[Новоросійська губернія|Новоросійської]] (на Правобережжі) і [[Азовська губернія|Азовської]] (на Лівобережжі) губерній. Відкрито новий поштовий тракт [[Кременчук]]&nbsp;— [[Очаків]], а на ньому, зокрема, поштову станцію [[Кривий Ріг]].
* [[1776]]&nbsp;— '''засноване губернське місто [[Катеринослав]]''' (у гирлі [[Кільчень (річка)|Кільчені]], на [[Самара (притока Дніпра)|Самарі]]).
* [[1776]]–[[1783]]&nbsp;— Катеринославщина у складі Новоросійської губернії [[Російська імперія|Російської імперії]].
* [[30 березня]] [[1783]]&nbsp;— з Азовської та Новоросійської губерній утворене [[Катеринославське намісництво]] у складі (з 1784) 15-ти повітів.
* [[1779]]&nbsp;— початок будівництва фортеці та міста Слов'янськ (з 1782&nbsp;— казенне містечко [[Нікополь]]).
* [[1783]]&nbsp;— губернське місто Катеринослав перенесено з Кільчені на пагорб на правому березі Дніпра біля козацької слободи [[Половиця]]; пізніше центр нового міста перемістився на місце цієї слободи.
* [[12 грудня]] [[1796]]&nbsp;— на основі Катеринославського намісництва утворено Новоросійську губернію.
* [[8 жовтня]] [[1802]]&nbsp;— [[Новоросійська губернія]] розділена на '''[[Катеринославська губернія|Катеринославську]]''', Миколаївську (пізніше&nbsp;— [[Херсонська губернія|Херсонську]]) і [[Таврійська губернія|Таврійську]].
* [[1866]]&nbsp;— [[Олександр Поль]], проводячи археологічні дослідження балки Дубова, виявив виходи покладів багатої залізної руди.
* [[1873]]&nbsp;— побудовано залізничну гілку від [[Лозова (місто)|Лозової]] до [[Запоріжжя|Олександрівська]] з відгалуженням від [[Синельникове|Синельникова]] до [[Дніпро (місто)|Катеринослава]] ([[Нижньодніпровськ-Вузол|Нижньодніпровська]]).
* [[1881]]&nbsp;— заснований перший на [[Кривбас|Криворіжжі]] Саксаганський [[рудник]].
* [[1884]]&nbsp;— відкриття у [[Дніпро (місто)|Катеринославі]] мосту через Дніпро, залізничного вокзалу, пуск залізниці від Катеринослава до [[Долинська (станція)|Долинської]] через [[Верхівцеве]] і Кривий Ріг.
* [[1887]]&nbsp;— став до ладу перший великий завод Катеринославщини&nbsp;— Олександрівський Південно-Російський металургійний завод («Петрівка»).
* [[1897]]&nbsp;— у [[Катеринослав]]і відбувся пуск третього в імперії [[Дніпровський трамвай|електричного трамвая]].
* [[7 листопада]]—[[28 грудня]] [[1917]]&nbsp;— губернія в складі [[Українська Народна Республіка|УНР]]
* [[28 грудня]] [[1917]]—[[30 січня]] [[1918]]&nbsp;— у складі Української Радянської Народної Республіки.
* [[30 січня]]—[[2 квітня]] [[1918]]&nbsp;— губернія у складі [[Донецько-Криворіжська Радянська Республіка|Донецько-Криворіжської Радянської Республіки]].
* [[2 квітня]] [[1918]]&nbsp;— окупація німецькими військами.
[[Файл:Petrovskiy GI Soc Kiev 1937 01 p10bis.jpg|міні|[[Петровський Григорій Іванович|Григорій Петровський]], радянський діяч, ім'я якого носив [[Дніпро (місто)|обласний центр]] за радянський часів і до 2016-го]]
* [[2 квітня|2]]—[[29 квітня]] [[1918]]&nbsp;— губернія у складі [[Українська Народна Республіка|УНР]]
* [[29 квітня]]—[[14 грудня]] [[1918]]&nbsp;— губернія у складі [[Українська Держава|Української Держави]] гетьмана [[Скоропадський Павло Петрович|Павла Скоропадського]]
* [[30 грудня]] [[1918]]&nbsp;— захоплення Катеринослава загонами [[Махно Нестор Іванович|Нестора Махна]]
* [[2 січня|2]]—[[26 січня]] [[1919]]&nbsp;— Катеринослав під владою [[Директорія УНР|Директорії УНР]].
* [[26 січня]] [[1919]]&nbsp;— захоплення Катеринослава радянськими військами під командуванням [[Дибенко Павло Юхимович|Павла Дибенка]] спільно з загонами Махна.
* [[10 березня]]—[[29 червня]] [[1919]]&nbsp;— [[Катеринославська губернія]] в складі [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]].
* [[12 травня]] [[1919]]&nbsp;— захоплення Катеринослава військами отамана [[Григор'єв Никифор Олександрович|Григор'єва]].
* [[15 травня]] [[1919]]&nbsp;— захоплення Катеринослава військами Червоної армії.
* [[29 червня]] [[1919]]&nbsp;— захоплення Катеринослава військами генерала [[Май-Маєвський Володимир Зенонович|Май-Маєвського]].
* [[16 липня]]—[[27 жовтня]] [[1919]]&nbsp;— губернія в складі [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]].
* [[27 жовтня]] [[1919]]&nbsp;— захоплення Катеринослава військами Махна.
* [[30 грудня]] [[1919]]&nbsp;— захоплення Катеринослава військами Червоної армії, губернія входить до [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]].
* [[30 грудня]] [[1922]]&nbsp;— УРСР входить до [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]].
* [[7 березня]] [[1923]]&nbsp;— на території губернії утворено 6 округ: [[Бердянська округа|Бердянську]], [[Запорізька округа|Запорізьку]], [[Дніпропетровська округа|Катеринославську]], [[Криворізька округа|Криворізьку]], [[Мелітопольська округа|Мелітопольську]], [[Павлоградська округа|Павлоградську]].
* [[1 серпня]] [[1925]]&nbsp;— ліквідовано Катеринославську губернію.
* [[20 липня]] [[1926]]&nbsp;— Катеринославську і Павлоградську округи об'єднані в Дніпропетровську.
* [[2 вересня]] [[1930]]&nbsp;— ліквідовано Дніпропетровськ округу.
* [[27 лютого]] [[1932]]&nbsp;— утворено Дніпропетровську область.
* [[1941]]–[[1944]]&nbsp;— німецька окупація (область входила до складу Райхскомісаріату Україна&nbsp;— [[Генеральна округа Дніпропетровськ]]).
* [[2016]]&nbsp;— обласний центр перейменовано на [[Дніпро (місто)|Дніпро]].
* У лютому [[2018]] року відбулися громадські слухання щодо перейменування Дніпропетровської області на ''Дніпровську''.
* [[27 квітня]] [[2018]] року група народних депутатів Верховної Ради України подала законопроєкт №&nbsp;8329 про внесення змін до статті 133 [[Конституція України|Конституції України]] щодо перейменування Дніпропетровської області<ref>[https://ua.interfax.com.ua/news/political/502006.html Група нардепів пропонує ВР перейменувати Дніпропетровську область] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180427203048/https://ua.interfax.com.ua/news/political/502006.html |date=27 квітня 2018 }} // Іnterfax, 27 квітня 2018</ref><ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63949 Проект Закону про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) №&nbsp;8329 від 27.04.2018] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20180427235201/http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63949 |date=27.04.2018 }} // Офіційний вебпортал Верховної Ради України</ref>.

== Перейменування області ==
З 1991 року українська інтелігенція наголошувала, що територія нинішньої Дніпропетровської області нерозривно пов'язана з історією українського козацтва та його адміністративно-військових центрів-січей. Зокрема, на землях Дніпропетровщини упродовж [[XVI століття|XVI]]–[[XVIII століття|XVIII]] століть існувало 5 із 8 запорозьких січей&nbsp;— [[Томаківська Січ|Томаківська]], [[Базавлуцька січ|Базавлуцька]], [[Микитинська Січ|Микитинська]], [[Чортомлицька Січ|Чортомлицька]] та Покровська, з якими тісно пов'язані процеси заселення степових теренів, формування українського етнічного простору та національно-визвольні змагання українського народу.

Зокрема, у Микитинській січі в січні 1648 року Богдана Хмельницького було обрано гетьманом війська запорозького. 6 березня 1918-го році [[Українська Народна Республіка|УНР]] провела адміністративно-територіальну реформу, за якою Катеринослав, [[Катеринославський повіт]], частини [[Верхньодніпровський повіт|Верхньодніпровського]], [[Херсонський повіт|Херсонського]], [[Новомосковський повіт|Новомосковського]] та [[Олександрійський повіт|Олександрійського]] повітів увійшли до землі «[[Січ (УНР)|Січ]]». Сама область давно в різних творчих і наукових середовищах зажила назви Січеславщина.

Всупереч [[Адміністративно-територіальна реформа в УРСР (1957–1960)|реформі]] обласний центр не був перейменований в 1957-58 роках.

Вже у січні 2018 році задля сприяння виконання [[Декомунізація в Україні|Закону про декомунізацію]] рух прибічників ініціативи зорганізувався в коаліцію громадських організацій «СічеславськаТАК», що об'єднала понад 50 громадських організацій з усієї області.

Громадськість влаштувала низку наукових круглих столів, дискусій та публічних заходів по містах та селищах краю. Активісти звертались до народних депутатів та керівників області з проханням всебічно підтримати ідею перейменування. Були проведені громадські обговорення по всій області, організовані історичні лекції та створено документальну кінострічку «Мандрівка у край затоплених січей».

Під час публічних обговорень ініціативу перейменування підтримали майже у всіх населених пунктах області: у Дніпрі, Кривому Розі, Новомосковську, Верхньодніпровську, Верхівцеве, Павлограді, Підгородному, Марганці, Покрові, Нікополі, Кам'янському, Жовтих Водах, Синельниково, Криничанській ОТГ, Солонянській ОТГ, Петриківській ОТГ, Межівській ОТГ, Широківській ОТГ, Томаківській ОТГ, Покровській ОТГ, Царичанській ОТГ, Магдалинівській ОТГ та інші.<ref name=":1">{{Cite web |url=https://dniprograd.org/2019/01/17/sicheslavskatak-rukh-yakiy-obednav-tisyachi-meshkantsiv-krayu_75052 |title=СічеславськаТак: рух, який об'єднав тисячі мешканців краю |accessdate=27 жовтня 2021 |archive-date=27 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211027203507/https://dniprograd.org/2019/01/17/sicheslavskatak-rukh-yakiy-obednav-tisyachi-meshkantsiv-krayu_75052 }}</ref>

Також ідею перейменування області на Січеславську підтримали громадські ради при міській раді Дніпра та обласній державній адміністрації. Ініціатива з перейменування області знайшла підтримку в місцевих і загальнонаціональних наукових та академічних колах, зокрема її підтримав історик [[Український інститут національної пам'яті|Українського інституту національної пам'яті]] Богдан Короленко,<ref name=":0">{{Cite web |url=http://ndiu.org.ua/index.php/component/content/article/102-2009-08-31-13-55-49/2468-2018-03-06-16-34-30 |title=Чому Дніпропетровська має стати Січеславською: думка київських науковців |accessdate=2021-10-27 |archive-date=2021-10-27 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211027203502/http://ndiu.org.ua/index.php/component/content/article/102-2009-08-31-13-55-49/2468-2018-03-06-16-34-30 }}</ref> доктор історичних наук [[Гай-Нижник Павло Павлович|Павло Гай-Нижник]],<ref>{{Cite web |url=http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2019video-sicheslavska.php |title=Павло Гай-Нижник: Січеславська – так! |accessdate=27 жовтня 2021 |archive-date=27 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211027203501/http://www.hai-nyzhnyk.in.ua/doc/2019video-sicheslavska.php }}</ref><ref name=":0"/> директор Українського інституту національної пам'яті [[В'ятрович Володимир Михайлович|Володимир В'ятрович]],<ref>{{Cite web |url=https://dniprograd.org/2018/03/10/volodimir-vyatrovich-pidtrimav-pereymenuvannya-oblasti-na-sicheslavsku_65702 |title=Володимир В’ятрович підтримав перейменування області на Січеславську |accessdate=27 жовтня 2021 |archive-date=27 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211027203505/https://dniprograd.org/2018/03/10/volodimir-vyatrovich-pidtrimav-pereymenuvannya-oblasti-na-sicheslavsku_65702 }}</ref> завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського [[Брехуненко Віктор Анатолійович|Віктор Брехуненко]],<ref name=":0"/> Директор Науково-дослідного інституту українознавства Богдан Галайко,<ref name=":0"/> історики [[Грицак Ярослав Йосипович|Ярослав Грицак]],<ref>{{Cite web |url=https://dniprograd.org/2019/08/27/sicheslavska-tse-garniy-simvol-geroizmu-yaroslav-gritsak_80671 |title=Січеславська - це гарний символ героїзму, - Ярослав Грицак |accessdate=27 жовтня 2021 |archive-date=27 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211027203502/https://dniprograd.org/2019/08/27/sicheslavska-tse-garniy-simvol-geroizmu-yaroslav-gritsak_80671 }}</ref> Андрій Гречило й місцеві історики. Окрім того, громадську ініціативу підтримали чимала кількість лідерів суспільної думки: співаки, музиканти, письменники, актори. Зокрема, письменники Сашко Лірник<ref>{{Cite web |url=https://dniprograd.org/2018/02/07/tilki-spirayuchis-na-minule-mi-mozhemo-buduvati-svitle-maybutne-sashko-lirnik-pro-aktualnist-sicheslavshchini_64782 |title=Тільки спираючись на минуле ми можемо будувати світле майбутнє, - Сашко Лірник про актуальність Січеславщини |accessdate=27 жовтня 2021 |archive-date=27 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211027203500/https://dniprograd.org/2018/02/07/tilki-spirayuchis-na-minule-mi-mozhemo-buduvati-svitle-maybutne-sashko-lirnik-pro-aktualnist-sicheslavshchini_64782 }}</ref>, [[Шкляр Василь Миколайович|Василь Шкляр]]<ref>{{Cite web |url=https://dniprograd.org/2018/07/26/istorichni-nazvi-poznachayut-pitomo-ukrainski-zemli-vasil-shklyar_69760 |title=Історичні назви позначають питомо українські землі, - Василь Шкляр |accessdate=27 жовтня 2021 |archive-date=27 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211027203503/https://dniprograd.org/2018/07/26/istorichni-nazvi-poznachayut-pitomo-ukrainski-zemli-vasil-shklyar_69760 }}</ref>, Юрій Гудименко, [[брати Капранови]],<ref>{{Cite web |url=https://dniprograd.org/2018/04/26/sicheslavshchina-vazhliva-misiya-suchasnogo-pokolinnya-brati-kapranovi_67131 |title=Січеславщина - важлива місія сучасного покоління |accessdate=27 жовтня 2021 |archive-date=27 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211027203504/https://dniprograd.org/2018/04/26/sicheslavshchina-vazhliva-misiya-suchasnogo-pokolinnya-brati-kapranovi_67131 }}</ref>, [[Мухарський Антін Дмитрович|Антін Мухарський]], [[Корчинський Дмитро Олександрович|Дмитро Корчинський]],<ref>{{Cite web |url=https://dniprograd.org/2018/04/05/sicheslavska-naykrashche-uvikovichennya-istorii-sichey-dmitro-korchinskiy_66514 |title=Січеславська – найкраще увіковічення історії січей, - Дмитро Корчинський |accessdate=27 жовтня 2021 |archive-date=27 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211027203506/https://dniprograd.org/2018/04/05/sicheslavska-naykrashche-uvikovichennya-istorii-sichey-dmitro-korchinskiy_66514 }}</ref> письменники [[Малкович Іван Антонович|Іван Малкович]], [[Жадан Сергій Вікторович|Сергій Жадан]], [[Забужко Оксана Стефанівна|Оксана Забужко]], актори [[Сумська Наталя В'ячеславівна|Наталя Сумська]], [[Вітовська-Ванца Ірма Григорівна|Ірма Вітовська]], [[Довженко В'ячеслав Валерійович|В'ячеслав Довженко]], гурти [[Фіолет]], [[ДахаБраха]], [[Воплі Відоплясова]], [[Kozak System|КозакСистем]], [[Танок на майдані Конґо|ТНМК]], [[Мандри (гурт)|Мандри]], співак і бандурист [[Компаніченко Тарас Вікторович|Тарас Компаніченко]], волонтерка [[Зінкевич Яна Вадимівна|Яна Зінкевич]], письменник і журналіст [[Дроздов Остап Петрович|Остап Дроздов]]<ref>{{Cite web |url=https://dniprograd.org/2019/08/24/sicheslavska-sprava-spravedlivosti-ostap-drozdov_80626 |title=Січеславська - справа справедливості, - Остап Дроздов |accessdate=27 жовтня 2021 |archive-date=27 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211027203500/https://dniprograd.org/2019/08/24/sicheslavska-sprava-spravedlivosti-ostap-drozdov_80626 }}</ref> та інші.<ref name=":1"/>

У квітні 2018 року нардеп [[Денисенко Андрій Сергійович|Андрій Денисенко]] зареєстрував проєкт Закону про внесення змін до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області на Січеславську), який успішно пройшов усі профільні комітети при [[Верховна Рада України|Верховній раді]].

Проєкт закону (№&nbsp;8329) підтримали своїми підписами 156 народних депутатів різних фракцій та груп і його внесли до порядку денного 20 вересня на голосування.<ref>{{Cite web |url=https://www.radiosvoboda.org/a/news/29196676.html |title=Раді пропонують перейменувати Дніпропетровську область |accessdate=27 жовтня 2021 |archive-date=27 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211027203500/https://www.radiosvoboda.org/a/news/29196676.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=https://www.istpravda.com.ua/short/2018/04/16/152305/ |title=За перейменування Дніпропетровської області висловилося 150 нардепів |accessdate=27 жовтня 2021 |archive-date=27 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211027203501/https://www.istpravda.com.ua/short/2018/04/16/152305/ }}</ref>

7 лютого 2019 року 240 нардепів підтримали прейменування Дніпропетровської області на Січеславську. Відповідний законопроєкт (№&nbsp;9310-1) направили до Конституційного Суду.<ref name=":2">{{Cite web |url=https://dniprograd.org/2021/05/19/shist-rokiv-dekomunizatsii-chomu-dnipropetrovshchina-y-dosi-ne-sicheslavshchina_88111 |title=Шість років декомунізації: чому Дніпропетровщина й досі не Січеславщина |accessdate=27 жовтня 2021 |archive-date=27 жовтня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20211027203503/https://dniprograd.org/2021/05/19/shist-rokiv-dekomunizatsii-chomu-dnipropetrovshchina-y-dosi-ne-sicheslavshchina_88111 }}</ref>

2 квітня 2019 Конституційний Суд України надав Висновок №&nbsp;2-в/2019 у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України про надання висновку щодо відповідності законопроєкту про внесення зміни до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) (реєстр. №&nbsp;9310-1) вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Цим Висновком Конституційний Суд України визнав законопроєкт 9310-1 про внесення зміни до статті 133 Конституції України (щодо перейменування Дніпропетровської області) таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.<ref name="n1">{{cite web | url = http://www.ccu.gov.ua/novyna/vysnovok-konstytuciynogo-sudu-ukrayiny-v-spravi-shchodo-pereymenuvannya-dnipropetrovskoyi | title = Висновок Конституційного Суду України в справі щодо перейменування Дніпропетровської області | publisher = Конституційний Суд України | author =  | date = 2019-04-03 | accessdate =  | language =  | archive-date = 2019-04-04 | archive-url = https://web.archive.org/web/20190404103217/http://www.ccu.gov.ua/novyna/vysnovok-konstytuciynogo-sudu-ukrayiny-v-spravi-shchodo-pereymenuvannya-dnipropetrovskoyi }}</ref><ref name="n2">{{cite web | url = http://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/2_v_2019.pdf | title = 2_v_2019.pdf | publisher =  | author =  | date =  | accessdate =  | language =  | archive-date = 4 квітня 2019 | archive-url = https://web.archive.org/web/20190404103231/http://ccu.gov.ua/sites/default/files/docs/2_v_2019.pdf }}</ref>

Проте, вибори президента, а згодом і парламентські вибори поставили на «паузу» процес перейменування Дніпропетровщини. Також на ситуацію вплинула [[Пандемія коронавірусної хвороби 2019|пандемія COVID-19]].<ref name=":2"/>

== Адміністративно-територіальний устрій ==
[[Файл:Dnipropetrovsk regions.svg|400 пкс|міні|Адміністративна мапа області до [[2020]] року]]
{{main|Адміністративний устрій Дніпропетровської області}}

=== Загальна інформація ===
Адміністративний центр області&nbsp;— місто [[Дніпро (місто)|Дніпро]].
[[Файл:2010 Д о райони2.PNG|400 пкс|міні|Карта області до [[2020]]]]
У складі області:
* районів&nbsp;— 7;
* районів у містах&nbsp;— 18;
* населених пунктів&nbsp;— 1501, в тому числі:
** міського типу&nbsp;— 66, в тому числі:
*** міст&nbsp;— 20, в тому числі:
**** міст обласного значення&nbsp;— 13;
**** міст районного значення&nbsp;— 7;
*** селищ міського типу&nbsp;— 46;
** сільського типу&nbsp;— 1435, в тому числі:
*** сіл&nbsp;— 1372;
*** селищ&nbsp;— 63.

У системі місцевого самоврядування:
* районних рад&nbsp;— 22;
* районних рад у містах&nbsp;— 18;
* міських рад&nbsp;— 20;
* селищних рад&nbsp;— 40;
* сільських рад&nbsp;— 288.

{{clear}}

=== Райони ===
[[Файл:Dnipropetrovsk view 2015 tov-tob.jpg|400 пкс|міні|[[Дніпро (місто)|Дніпро]]]]
[[Файл:Радуга после дождя.jpg|400 пкс|міні|[[Кривий Ріг]]]]
{| class="standard" style="text-align:left"
|-
! align="center" | №
! align="center" | Район
! align="center" | Адм. центр
! align="center" | Адм. устрій
|-
| align="center" | 1
| [[Дніпровський район (Дніпропетровська область)|Дніпровський]]
| м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
| [[Адміністративний устрій Дніпровського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 2
| [[Кам'янський район (Дніпропетровська область)|Кам'янський]]
| м. [[Кам'янське]]
| [[Адміністративний устрій Кам'янського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 3
| [[Криворізький район|Криворізький]]
| м. [[Кривий Ріг]]
| [[Адміністративний устрій Криворізького району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 4
| [[Нікопольський район|Нікопольський]]
| м. [[Нікополь]]
| [[Адміністративний устрій Нікопольського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 5
| [[Новомосковський район|Новомосковський]]
| м. [[Новомосковськ]]
| [[Адміністративний устрій Новомосковського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 6
| [[Павлоградський район|Павлоградський]]
| м. [[Павлоград]]
| [[Адміністративний устрій Павлоградського району|Адм. устрій]]
|-
|7
|Синельниківський
|м. Синельникове
|Адм. устрій
|}

=== Міста обласного значення ===
{{3|
* [[Вільногірськ]]
* [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
* [[Жовті Води]]
* [[Кам'янське]]
* [[Кривий Ріг]]
|
* [[Марганець (місто)|Марганець]]
* [[Нікополь]]
* [[Новомосковськ]]
* [[Павлоград]]
* [[Покров]]
|
* [[Першотравенськ]]
* [[Синельникове]]
* [[Тернівка (місто)|Тернівка]]
}}

=== Райони у містах ===
{| class="standard" style="text-align:left"
|-
! align="center" | №
! align="center" | Район
! align="center" | Входження
|-
| align="center"| 1
| [[Амур-Нижньодніпровський район|Амур-Нижньодніпровський]]
| м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
|-
| align="center"| 2
| [[Індустріальний район (Дніпро)|Індустріальний]]
| м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
|-
| align="center"| 3
| [[Новокодацький район|Новокодацький]]
| м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
|-
| align="center"| 4
| [[Самарський район (Дніпро)|Самарський]]
| м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
|-
| align="center"| 5
| [[Соборний район|Соборний]]
| м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
|-
| align="center"| 6
| [[Центральний район (Дніпро)|Центральний]]
| м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
|-
| align="center"| 7
| [[Чечелівський район|Чечелівський]]
| м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
|-
| align="center"| 8
| [[Шевченківський район (Дніпро)|Шевченківський]]
| м. [[Дніпро (місто)|Дніпро]]
|-
| align="center"| 9
| [[Південний район (Кам'янське)|Південний]]
| м. [[Кам'янське]]
|-
| align="center"| 10
| [[Дніпровський район (Кам'янське)|Дніпровський]]
| м. [[Кам'янське]]
|-
| align="center"| 11
| [[Заводський район (Кам'янське)|Заводський]]
| м. [[Кам'янське]]
|-
| align="center"| 12
| [[Металургійний район (Кривий Ріг)|Металургійний]]
| м. [[Кривий Ріг]]
|-
| align="center"| 13
| [[Довгинцівський район&nbsp;|Довгинцівський]]
| м. [[Кривий Ріг]]
|-
| align="center"| 14
| [[Покровський район&nbsp;(Кривий Ріг)|Покровський]]
| м. [[Кривий Ріг]]
|-
| align="center"| 15
| [[Інгулецький район|Інгулецький]]
| м. [[Кривий Ріг]]
|-
| align="center"| 16
| [[Саксаганський район|Саксаганський]]
| м. [[Кривий Ріг]]
|-
| align="center"| 17
| [[Тернівський район|Тернівський]]
| м. [[Кривий Ріг]]
|-
| align="center"| 18
| [[Центрально-Міський район&nbsp;(Кривий Ріг)|Центрально-Міський]]
| м. [[Кривий Ріг]]
|}

== Географія ==
[[Файл:Ukraine topo en.jpg|міні|Фізична карта України]]
Протяжність області з півночі на південь&nbsp;— 130&nbsp;км, із заходу на схід&nbsp;— 300&nbsp;км. Межує на півночі з [[Полтавська область|Полтавською]] і [[Харківська область|Харківською]], на сході з [[Донецька область|Донецькою]], на півдні із [[Запорізька область|Запорізькою]] і [[Херсонська область|Херсонською]], на заході з [[Миколаївська область|Миколаївською]] і [[Кіровоградська область|Кіровоградською]] областями. Приблизно навпіл область поділяється на північно-східну і південно-західну частини річкою [[Дніпро]].

=== Історичні області ===
Дніпропетровську область часто називають [[Надпоріжжя]]м, або [[Наддніпрянська Україна|Придніпров'ям]]. Географічно південна частина області належить до [[Запорожжя]], на відміну від Надпоріжжя. До Надпоріжжя часто відносять лівобережні [[Посамар'я|Присамар'я]] (Посамар'я) й [[Приорілля]] (Поорілля).

Захід області називають [[Криворізька агломерація|Криворіжжям]], або [[Криворізький залізорудний басейн|Кривбасом]], що відноситься до [[Інгулеччина|Інгулеччини]].

=== Рельєф ===
[[Файл:Одиноке дерево.JPG|міні|[[Отченашкові наділи]]]]
Рельєф області хвилясто-рівнинний (висоти 100—200 м). На північному заході знаходиться [[Придніпровська височина]] (висота до 192 м), яка поступово знижується в південно-східному напрямку та обривається до долини [[Дніпро|Дніпра]] крутим уступом. На крайньому півдні височина поступово переходить у [[Причорноморська низовина|Причорноморську низовину]]. Лівобережна частина області зайнята [[Придніпровська низовина|Придніпровською низовиною]], на крайньому південному сході області простягається [[Приазовська височина]]. Територія області розчленована глибокими [[долина]]ми [[річка|річок]], [[Балка (рельєф)|балками]] і [[яр]]ами.

=== Клімат ===
У цілому клімат є помірним, на півдні області переважає степовий клімат ([[аридний клімат]]). Пересічна температура січня від −2 до −5&nbsp;°C, липня від +20 до +24&nbsp;°C. Опадів 450—550&nbsp;мм на рік.
Термін вегетаційного періоду&nbsp;— 210 днів.

=== Гідрографія ===
[[Файл:Dnipropetrovsk - Aug 2013 - 005.jpg|міні|Річка Дніпро]]
В області протікають [[Річки Дніпропетровської області|217 річок]], з них 55 довжиною понад 25&nbsp;км. Головна водна артерія&nbsp;— річка [[Дніпро]]&nbsp;— перетинає область з північного заходу на південний схід. Його притоки&nbsp;— [[річка|річки]] [[Оріль]], [[Самара (притока Дніпра)|Самара]] з [[Вовча (притока Самари)|Вовчою]] (ліві), [[Базавлук (річка)|Базавлук]], [[Мокра Сура]], [[Інгулець (річка)|Інгулець]] із [[Саксагань|Саксаганню]]. У межах області знаходяться частини [[Кам'янське водосховище|Кам'янського]], [[Дніпровське водосховище|Дніпровського]] і [[Каховське водосховище|Каховського]] водосховищ. Побудовано близько 100 невеликих [[водосховище|водосховищ]] і 3292 [[став]]ки. На території області споруджено [[Канал Дніпро — Кривий Ріг|канал Дніпро&nbsp;— Кривий Ріг]].

''Докладніше'': [[Річки Дніпропетровської області]], [[Водосховища Дніпропетровської області]], [[Стави Дніпропетровської області]]

=== Природно-рекреаційний потенціал ===
Дніпропетровська область розташована у [[степ]]овій зоні [[Україна|України]]; вздовж річок, по балкам зустрічаються ділянки лісів (близько 4&nbsp;% території області), значна частина яких штучного походження. На території області зустрічається 144 види тварин, занесених до [[Червона книга України|Червоної книги України]]. До Європейського Червоного списку відносяться 38 регіональних видів. Сучасна мережа природно-заповідного фонду області становить 116 об'єктів загальною площею {{num|26167}} га, що становить 0,8&nbsp;% від її площі.

=== Геологія ===
{{докладніше|Геологія Дніпропетровської області}}
Значна частина території Дніпропетровської області розташована в межах Українського щита і лише північні райони та крайня східна частина території приурочена до південно-східного борту Дніпровсько-Донецької западини.

В геологічній будові області беруть участь породи архею, протерозою, палеозою, мезозою і кайнозою.

=== Корисні копалини ===
Див. також [[Корисні копалини Дніпропетровської області]]
[[Файл:Мine in Kryvyi Rih.JPG|міні|Шахта «Зоря» в [[Кривий Ріг|Кривому Розі]]]]
Мінерально-сировинна база характеризується широкою різноманітністю видів і значними запасами деяких корисних копалин. В області виявлено близько 300 родовищ та значні запаси паливно-енергетичної сировини&nbsp;— [[вугілля]], [[Нафта|нафти]], [[Природний газ|газу]] і [[Газоконденсатне родовище|газоконденсату]], а також [[тальк]]о-[[Магнезит (гірська порода)|магнезитової]], [[каолін]]ової, [[Уран (хімічний елемент)|уранової]], будівельної та ін.
Родовища залізної ([[Кривий Ріг]]) та марганцевої руди (м. [[Марганець (місто)|Марганець]] та м. [[Покров]])&nbsp;— світового значення.

У результаті геологорозвідувальних робіт виявлено [[золото]]рудні родовища в [[Солонянський район|Солонянському]] та [[Нікопольський район|Нікопольському]] районах.

==== Родовища корисних копалин ====
* [[Криворізький залізорудний басейн|Кривбас]]
* [[Західний Донбас]]
* [[П'ятихатське родовище вогнетривких глин]]

== Демографія ==
{{main|Населення Дніпропетровської області}}
Загальна кількість наявного населення Дніпропетровської області на [[1 січня]] [[2008]] року становить 3398,4 тис.осіб, у тому числі міське населення&nbsp;— 2836,2 тис.осіб, сільське населення&nbsp;— 562,2 тис. осіб. Загальна кількість постійного населення становить 3395,1 тис. осіб.
{{Демографія
|1962=2901,0
|1979=3639,4
|1989=3881,2
|1995=3888,8
|1998=3758,7
|2001=3567,6
|2004=3502,9
|2006=3447,2
|2008=3398,4 
|2013=3307,8
|з=1962
|по=2013
|джерело= http://www.dneprstat.gov.ua
}}

За результатами [[Перепис населення України (2001)|перепису населення]] [[2001]]&nbsp;р., кількість чоловіків становила 1643,3 тис., або 46&nbsp;%, жінок&nbsp;— 1924,3 тис., або 54&nbsp;%. На території області проживають представники понад 130 національностей і народностей.

{| class="standard" align="left"
|+ Національний склад області<ref>Станом на [[2001]] рік http://www.ukrcensus.gov.ua/regions/reg_dnipr/ {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080512185143/http://www.ukrcensus.gov.ua/regions/reg_dnipr/ |date=12 травня 2008 }}</ref>
! |Національність
! |Кількість (тис. осіб)
! |%
! |Національність
! |Кількість (тис. осіб)
! |%
|-----
| {{flagicon|Ukraine}} [[Українці]]
| align="right" | 2825,8
| align="right" | 79,3&nbsp;%
| [[Файл:Flag of Tatarstan.svg|20px]] [[Татари]]
| align="right" | 3,8
| align="right" | 0,11&nbsp;%
|-----
| {{flagicon|Russia}} [[Росіяни]]
| align="right" | 627,5
| align="right" | 17,6&nbsp;%
| {{flagicon|Germany}} [[Німці]]
| align="right" | 3,8
| align="right" | 0,11&nbsp;%
|-----
| {{flagicon|Belarus}} [[Білоруси]]
| align="right" | 29,5
| align="right" | 0,8&nbsp;%
| {{flagicon|Georgia}} [[Грузини]]
| align="right" | 2,8
| align="right" | 0,08&nbsp;%
|-----
| {{flagicon|Israel}} [[Українські євреї|Євреї]]
| align="right" | 13,7
| align="right" | 0,4&nbsp;%
| {{flagicon|Bulgaria}} [[Болгари]]
| align="right" | 2,3
| align="right" | 0,06&nbsp;%
|-----
| {{flagicon|Armenia}} [[Вірмени]]
| align="right" | 10,6
| align="right" | 0,3&nbsp;%
| {{flagicon|South Korea}} [[Корейці]]
| align="right" | 1,4
| align="right" | 0,04&nbsp;%
|-----
| {{flagicon|Azerbaijan}} [[Азербайджанці]]
| align="right" | 5,6
| align="right" | 0,2&nbsp;%
| {{flagicon|Uzbekistan}} [[Узбеки]]
| align="right" | 1,4
| align="right" | 0,04&nbsp;%
|-----
| {{flagicon|Moldova}} [[Молдовани]]
| align="right" | 4,4
| align="right" | 0,12&nbsp;%
| {{flagicon|Greece}} [[Греки]]
| align="right" | 1,1
| align="right" | 0,03&nbsp;%
|-----
| [[Файл:Flag of the Romani people.svg|20пкс]] [[Цигани]]
| align="right" | 4,1
| align="right" | 0,11&nbsp;%
| Інші національності
| align="right" | 15,6
| align="right" | 0,4&nbsp;%
|+
|}
{{-}}
'''Мовний склад населення'''

[[Українська мова|Українську мову]] вважають рідною 67&nbsp;% населення області, [[Російська мова|російську]] визначили як рідну 32&nbsp;% населення. [http://www.ukrcensus.gov.ua/] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170731075655/http://ukrcensus.gov.ua/ |date=31 липня 2017 }}
{| class="wikitable sortable"
!Райони та міста обласного значення
!українська
!російська
!білоруська
!вірменська
|-
|'''Дніпропетровська область'''
|'''67,0'''
|'''31,9'''
|'''0,2'''
|'''0,2'''
|-
|Дніпро (міськрада)
|46,5
|52,5
|0,1
|0,2
|-
|Вільногірськ
|81,4
|18,3
|0,3
|0,0
|-
|Кам'янське (міськрада)
|65,5
|33,8
|0,2
|0,2
|-
|Жовті Води (міськрада)
|77,1
|20,9
|0,1
|0,1
|-
|Кривий Ріг (міськрада)
|71,4
|27,2
|0,2
|0,1
|-
|Марганець (міськрада)
|72,2
|26,7
|0,2
|0,5
|-
|Нікополь
|56,0
|42,7
|0,1
|0,1
|-
|Новомосковськ
|80,9
|18,5
|0,1
|0,1
|-
|Покров (міськрада)
|67,7
|31,7
|0,2
|0,1
|-
|Павлоград
|59,2
|39,8
|0,1
|0,1
|-
|Першотравенськ
|40,2
|58,9
|0,2
|0,1
|-
|Синельникове
|78,0
|20,2
|0,1
|0,1
|-
|Тернівка (міськрада)
|21,2
|78,0
|0,1
|0,0
|-
|Апостолівський район
|86,6
|12,6
|0,4
|0,1
|-
|Васильківський район
|94,5
|4,6
|0,2
|0,2
|-
|Верхньодніпровський район
|90,0
|9,2
|0,2
|0,1
|-
|Дніпровський район
|80,7
|18,3
|0,2
|0,1
|-
|Криворізький район
|91,4
|7,7
|0,3
|0,2
|-
|Криничанський район
|94,0
|4,7
|0,4
|0,3
|-
|Магдалинівський район
|93,9
|4,8
|0,1
|0,7
|-
|Межівський район
|94,7
|3,9
|0,1
|0,1
|-
|Нікопольський район
|89,7
|9,8
|0,2
|0,1
|-
|Новомосковський район
|86,2
|12,9
|0,2
|0,2
|-
|Павлоградський район
|76,0
|23,4
|0,1
|0,2
|-
|Петриківський район
|95,5
|4,0
|0,1
|0,2
|-
|Петропавлівський район
|91,4
|8,0
|0,1
|0,3
|-
|Покровський район
|95,3
|4,2
|0,1
|0,2
|-
|П'ятихатський район
|92,3
|6,3
|0,2
|0,4
|-
|Синельниківський район
|90,0
|8,8
|0,2
|0,2
|-
|Солонянський район
|92,7
|6,4
|0,2
|0,2
|-
|Софіївський район
|94,6
|4,3
|0,3
|0,1
|-
|Томаківський район
|92,8
|6,6
|0,3
|0,1
|-
|Царичанський район
|95,4
|3,9
|0,1
|0,2
|-
|Широківський район
|92,5
|6,4
|0,6
|0,1
|-
|Юр'ївський район
|92,8
|6,0
|0,2
|0,1
|}

=== Найбільші населені пункти ===
<div align="left">
{| class="wikitable" id="toc" style="margin: 0 2em 0 2em"
|-
| bgcolor="#CDC1C5" | <center>'''Міські населені пункти з кількістю жителів понад 11,0 тисяч '''<br/> за даними Держкомстату<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref><ref>При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2018 року</ref></center>
|-
|
<table class="wikitable" width="600" border="0" cellspacing="1" cellpadding="0">
 <tr align="left">
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Дніпро (місто)|Дніпро]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}1 000 506</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Першотравенськ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}28 363</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Кривий Ріг]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}629 695</td>
  <td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Тернівка (місто)|Тернівка]]</td>
  <td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}28 298</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Кам'янське]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}235 066</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Вільногірськ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}23 235</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Нікополь]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}112 102</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Підгородне]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}19 521</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Павлоград]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}106 184</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[П'ятихатки]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}18 845</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Новомосковськ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}70 749</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Верхньодніпровськ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}16 364</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Марганець (місто)|Марганець]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}47 141</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Апостолове]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}13 792</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Жовті Води]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}44 766</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Зеленодольськ]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}13 349</td>
 </tr>
 <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Покров]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}39 497</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Слобожанське (Дніпровський район)|Слобожанське]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}13 221</td>
 </tr>
  <tr align="left">
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Синельникове]]</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}30 724</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Васильківка]]''</td>
  <td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}11 738</td>
 </tr>
</table>
|}
</div>

(Курсивом позначені селища міського типу)

== Економіка ==
{{main|Економіка Дніпропетровської області}}

Завдяки значним покладам корисних копалин, потужній промисловій базі, розвинутому агропромисловому комплексу Дніпропетровська область займає одне з перших місць в Україні по рівню економічного розвитку, особливо у таких галузях, як гірничовидобувна і харчова промисловість, металургія, енергетика, рослинництво.

На Дніпропетровщині виробляється 100&nbsp;% марганцевої та майже 80&nbsp;% залізної руди, 64,1&nbsp;% труб, 27,1&nbsp;% металопрокату, 33,3&nbsp;% чавуну, 42,6&nbsp;% сталі, 20,1&nbsp;% коксу, 17,3&nbsp;% цементу, 20,0&nbsp;% вугілля, 11,2&nbsp;% азотних, мінеральних чи хімічних добрив, 13,7&nbsp;% кислоти сірчаної, 7,3&nbsp;% електродвигунів, 7,5&nbsp;% свинини, 16,1&nbsp;% ковбасних виробів, 7,6&nbsp;% електроенергії.

Питома вага господарського комплексу області в загальнодержавних показниках за роки незалежності України відчутно зросла. Питома вага промислового виробництва збільшилась&nbsp;— з 14,5 до 18,4 відсотка, сільськогосподарського&nbsp;— з 5,4 до 5,8, іноземних інвестицій&nbsp;— з 5,4 до 15,3, експорту&nbsp;— з 14,1 до 14,7. Роздрібного товарообігу&nbsp;— з 7 до 7,9. Частка області в загальному обсязі інвестицій, фонду оплати праці стабільно знаходиться на рівні 8—10 відсотків.

Область має потужний промисловий потенціал. Він характеризується високим рівнем розвитку важкої індустрії. У регіоні діють понад 700 основних промислових підприємств двадцяти основних видів економічної діяльності, на яких працюють 354,3 тис. осіб. На Дніпропетровщині виробляється 18,4&nbsp;% (майже 205&nbsp;млрд грн) усієї реалізованої промислової продукції України. За цим показником область посідає друге місце по Україні. Основа промисловості області&nbsp;— металургія. На підприємствах цього виду діяльності зайнято 94,2 тис. осіб. Обсяги реалізованої продукції складають 33,7&nbsp;% від загального обсягу по області. В області виробляється 64,1&nbsp;% труб, 27,1&nbsp;% прокату, 33,3&nbsp;% чавуну, 42,6&nbsp;% сталі, 20,1&nbsp;% коксу від загального обсягу по Україні. Більша частина продукції сертифікована і відповідає світовому рівню якості. Продукція трубопрокатних підприємств області експортується у 70 країн світу.

Область входить до числа провідних експортерів та займає друге місце за обсягами експорту серед областей України. На область припадало 14,7&nbsp;% експортних товарних операцій України. Товарна структура експорту обумовлена промисловим потенціалом області. Основу товарної структури складали чорні метали (37,5&nbsp;% загального обсягу експорту товарів), мінеральні продукти (22,6&nbsp;%), вироби з чорних металів (14,3&nbsp;%), транспортні засоби (10,1&nbsp;%), продукція хімічної промисловості (2,4&nbsp;%).<ref>{{Cite web |url=http://www.adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf/(DOCWEB)/4CF1A333BEB7C733C22571FD00481BEE?OpenDocument |title=Архівована копія |accessdate=15 листопада 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150610231327/http://www.adm.dp.ua/OBLADM/Obldp.nsf/(DOCWEB)/4CF1A333BEB7C733C22571FD00481BEE?OpenDocument |archivedate=10 червня 2015 |deadurl=yes }}</ref>

== Злочинність ==
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 123,7 злочинів, з них 45,0 тяжких та особливо тяжких.<ref>{{Cite web |url=http://mvs.gov.ua/ |title=МВС УКРАЇНИ. |accessdate=19 березня 2014 |archive-date=10 квітня 2010 |archive-url=https://web.archive.org/web/20100410033230/http://mvs.gov.ua/ }}</ref>

== Обласна влада ==
{{main|Дніпропетровська обласна державна адміністрація}}
{{main|Дніпропетровська обласна рада}}
[[Файл:Будівля Дніпропетровської обладміністрації.JPG|міні|Дніпропетровська обласна державна адміністрація]]

=== Фракції Дніпропетровської обласної ради ===
Станом на кінець 2020 року:
{| class="wikitable sortable"
|-
! № !! Партія !! Місць
|-
|1 || [[Слуга народу|ФРАКЦІЯ «СЛУГА НАРОДУ»]]<ref>{{Cite web|title=Фракція „Слуга Народу” {{!}}|url=https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-sluga-narodu/|accessdate=2021-08-25|archive-date=2021-08-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20210825173857/https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-sluga-narodu/}}</ref> || 30
|-
|2 || [[Опозиційна платформа — За життя|ФРАКЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА&nbsp;— ЗА ЖИТТЯ»]]<ref>{{Cite web|title=ДЕПУТАТСЬКА ФРАКЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ „СЛУГА НАРОДУ” {{!}}|url=https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-op-za-zhitja/|accessdate=2021-08-25|archive-date=2021-08-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20210825173855/https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-op-za-zhitja/}}</ref> || 27
|-
|3 || [[Пропозиція (політична партія)|ФРАКЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ПРОПОЗИЦІЯ»]]<ref>{{Cite web|title=ДЕПУТАТСЬКА ФРАКЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ „ПРОПОЗИЦІЯ” {{!}}|url=https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-propozicija/|accessdate=2021-08-25|archive-date=2021-08-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20210825173901/https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-propozicija/}}</ref> || 17
|-
|4 || [[Блок Вілкула «Українська Перспектива»|ФРАКЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «БЛОК ВІЛКУЛА „УКРАЇНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА“»]]<ref>{{Cite web|title=ДЕПУТАТСЬКА ФРАКЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ „БЛОК ВІЛКУЛА „УКРАЇНСЬКА ПЕРСПЕКТИВА” {{!}}|url=https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-blok-vilkula-ukr-perspectiva/|accessdate=2021-08-25|archive-date=2021-08-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20210825173900/https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-blok-vilkula-ukr-perspectiva/}}</ref> || 16
|-
|5 || [[Європейська Солідарність|ФРАКЦІЯ «ЄС»]]<ref>{{Cite web|title=Фракція „ЄвроСолідарність” {{!}}|url=https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-evropeiska-solidarnist/|accessdate=2021-08-25|archive-date=2021-08-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20210825173858/https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-evropeiska-solidarnist/}}</ref> || 13
|-
|6 || [[Громадська сила|ФРАКЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «ГРОМАДСЬКА СИЛА»]]<ref>{{Cite web|title=ДЕПУТАТСЬКА ФРАКЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ „ГРОМАДСЬКА СИЛА” {{!}}|url=https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-gromadska-cila/|accessdate=2021-08-25|archive-date=2021-08-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20210825173904/https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-gromadska-cila/}}</ref> || 9
|-
|7 || [[Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина»|ФРАКЦІЯ «БАТЬКІВЩИНА»]]<ref>{{Cite web|title=ДЕПУТАТСЬКА ФРАКЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ ВСЕУКАЇНСЬКЕ ОБ’ЄДНАННЯ „БАТЬКІВЩИНА” {{!}}|url=https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-vo-batkivshina/|accessdate=2021-08-25|archive-date=2021-08-25|archive-url=https://web.archive.org/web/20210825173858/https://oblrada.dp.gov.ua/category/fractsii/dpfrviii/dfr-vo-batkivshina/}}</ref> || 8
|}

== Освіта і наука ==
: ''Детальніше [[Заклади вищої освіти Дніпропетровської області|Вищі навчальні заклади Дніпропетровської області]]''
[[Файл:Kryvorizkyj Natsionalnyj Universytet.jpg|міні|Криворізький національний університет]]
* [[Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ]]
* [[Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара]]
* [[Дніпровський державний аграрно-економічний університет|Дніпропетровський державний аграрно-економічний університет]]
* [[Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту]]
* [[Університет імені Альфреда Нобеля]]
* [[Національна металургійна академія України]]
* [[Дніпровська політехніка|Дніпровська політехніка (Національний гірничий університет)]]
* [[Придніпровська державна академія будівництва та архітектури]]
* [[Український державний хіміко-технологічний університет]]
* [[Криворізький державний педагогічний університет]]
* [[Криворізький національний університет]]
* [[Дніпровський державний технічний університет]]

== Охорона здоров'я ==

== Культура ==

=== [[Петриківський розпис]] ===
[[Файл:Petrykivsky rospys skrynka chorna1985.JPG|міні|Петриківський розпис. Скринька. 1980-ті]]
Петрикі́вський ро́зпис, або «петрикі́вка»&nbsp;— українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі [[Петриківка]], звідки й походить назва цього виду мистецтва. Побутові речі із візерунками в стилі петриківського розпису збереглися з XVII століття.

2012 року [[Міністерство культури України|Міністерство культури]] визначило петриківський розпис об'єктом (елементом) нематеріальної культурної спадщини України. 5 грудня 2013 року Петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства [[ЮНЕСКО]]<ref>{{cite web |url= http://www.unesco.org/new/en/media-services/single-view/news/eleven_elements_inscribed_on_the_representative_list_of_the_intangible_heritage_of_humanity/#.UqGAxaTGx64 |назва= Eleven new inscriptions on the Representative List of the Intangible Heritage of Humanity |автор=  |дата= 5 грудня 2013 |видавець= UNESCOPRESS |дата-доступу= 6 грудня 2013 |мова= {{ref-en}} |archive-date= 19 червня 2015 |archive-url= https://www.webcitation.org/6ZOi8l2La?url=http://www.unesco.org/new/en/media-services/single-view/news/eleven_elements_inscribed_on_the_representative_list_of_the_intangible_heritage_of_humanity/#.UqGAxaTGx64 }}</ref><ref>{{cite web |url= http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2013/12/131205_petrykivskiy_vc.shtml |назва= Петриківський розпис потрапив до списку ЮНЕСКО |автор=  |дата= 5 грудня 2013 |видавець= BBC Україна |дата-доступу= 6 грудня 2013 |мова=  |archive-date= 19 червня 2015 |archive-url= https://www.webcitation.org/6ZOiM25XP?url=http://www.bbc.com/ukrainian/news/2013/12/131205_petrykivskiy_vc.shtml }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://gorod.dp.ua/news/87019 |title=Петриковская роспись стала культурным наследием человечества |accessdate=8 січня 2015 |archive-date=19 червня 2015 |archive-url=https://www.webcitation.org/6ZOiQ1qIH?url=http://gorod.dp.ua/news/87019 }}</ref>.

Відома техніка малювання перетворилася на бренд. Наприкінці січня [[2013]] року створили [[логотип]] «Петриківка». Його безкоштовно передали майстрам селища, аби вони могли доводити покупцям автентичність своєї продукції.<ref>{{Cite web |url=http://ridna.ua/2013/01/petrykivskyj-rozpys-teper-maje-ofitsijnyj-lohotyp/ |title=Петриківський розпис тепер має офіційний логотип |accessdate=8 січня 2015 |archive-date=19 червня 2015 |archive-url=https://www.webcitation.org/6ZOiaELJd?url=http://ridna.ua/2013/01/petrykivskyj-rozpys-teper-maje-ofitsijnyj-lohotyp/ }}</ref>

== Засоби масової інформації ==
Станом на [[2013]] рік на Дніпропетровщині зареєстроване 1241 періодичне видання (у 2008&nbsp;р.&nbsp;— близько 900), з яких більше 1 000&nbsp;— газети. Підписатися можна на 92 суспільно-політичних видання. Серед 45 газет комунальної форми власності 9 мають своє вебпредставництво.

Точок реалізації преси налічується 596 (у [[2008]] році&nbsp;— близько 1200). 35 інтернет-видань й інформагентств представлені в обласному центрі та великих містах.

Інтернетом жителі області користуються передусім для спілкування в соцмережах. Друге місце займає використання електронної пошти. Відвідування інформаційних сайтів знаходиться на 5 місці&nbsp;— Інтернет не став головним джерелом інформації для дніпропетровців. За охопленням аудиторії як і раніше лідирує телебачення. Преса та інтернет-видання мають приблизно однакову кількість читачів.<ref>{{Cite web |url=http://www.vv.com.ua/news/19567 |title=Архівована копія |accessdate=2 серпня 2013 |archive-date=3 серпня 2013 |archive-url=https://web.archive.org/web/20130803213316/http://www.vv.com.ua/news/19567 }}</ref>

В обласному центрі та Кривому Розі діють місцеві телеканали&nbsp;— [[34 канал]], [[11 канал]], [[Дніпро TV]], [[Рудана]] відповідно. Також на території області здійснює мовлення [[UA: Дніпро]].

== Див. також ==
* [[Дніпропетровська обласна рада]]
* [[Дніпропетровська обласна державна адміністрація]]

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Джерела та література ==
* Малі міста України. [https://ru.calameo.com/read/004735713478fa28c1061 Дніпропетровська область: бібліогр. покажч.] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20200201143049/https://ru.calameo.com/read/004735713478fa28c1061 |date=1 лютого 2020 }} / М-во регіон. розвитку, буд-ва та житл.-комун. госп-ва України, Держ. наук. архітектур.-буд. б-ка ім. В.&nbsp;Г.&nbsp;Заболотного; уклад.: Д.&nbsp;О.&nbsp;Мироненко, С.&nbsp;М.&nbsp;Кайнова, О.&nbsp;В.&nbsp;Углова ; редкол.: Г.&nbsp;А.&nbsp;Войцехівська (відп. ред.) [та ін.] ; наук. консультант О.&nbsp;Г.&nbsp;Бажан.&nbsp;— Київ: [[ДНАББ ім. В. Г. Заболотного]], 2016.&nbsp;— 126 с. : іл.
* ''Я.&nbsp;В.&nbsp;Верменич''. [http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dnipropetrovska_obl Дніпропетровська область ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160624030633/http://www.history.org.ua/?encyclop&termin=Dnipropetrovska_obl |date=24 червня 2016 }} // {{ЕІУ|2|414}}
* ''Н.&nbsp;І.&nbsp;Капустіна, О.&nbsp;О.&nbsp;Пільонов''. [http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22247 Дніпропетровська область ] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160625033907/http://esu.com.ua/search_articles.php?id=22247 |date=25 червня 2016 }} // {{ЕСУ}}

== Література ==
* ''Бардагова Л. О., Батаріна О. Ф., Білоус М. Д. та інші.'' Дніпропетровська область // [[Історія міст і сіл Української РСР]]: у 26 т. / П.&nbsp;Т.&nbsp;Тронько (голова Головної редколегії).&nbsp;— К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974.&nbsp;— том Дніпропетровська область / А.&nbsp;Я.&nbsp;Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с.&nbsp;— С.9-62

== Посилання ==
{{Вікіпосилання
|Тема               = Дніпропетровська область
|Вікісховище        = Category:Dnipropetrovsk Oblast
}}
* [https://web.archive.org/web/20090204052042/http://adm.dp.ua/ Офіційний сайт Дніпропетровської обласної адміністрації]
* [http://oblrada.dp.ua/ Офіційний сайт Дніпропетровської обласної ради] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080330211458/http://www.oblrada.dp.ua/ |date=30 березня 2008 }}
* [http://www.dneprstat.gov.ua/ Головне управління статистики у Дніпропетровській області] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080225111612/http://dneprstat.gov.ua/ |date=25 лютого 2008 }}
* [http://www.libr.dp.ua/ Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120911043306/http://www.libr.dp.ua/ |date=11 вересня 2012 }}
* [http://imsu-dnipropetrovsk.com/dnipropetrovska-oblast.html Дніпропетровська область у складі УРСР] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130317072351/http://imsu-dnipropetrovsk.com/dnipropetrovska-oblast.html |date=17 березня 2013 }} (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том&nbsp;— Історія міст і сіл Української РСР. Дніпропетровська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969.&nbsp;— 959 с.)


{{Розташування2|nw={{Країна з прапорцем|Пл}}|n=|ne={{Країна з прапорцем|Хрк}}|w={{Країна з прапорцем|Крв}}|e={{Країна з прапорцем|Днц}}|sw={{Країна з прапорцем|Мк}}<br/>{{Країна з прапорцем|Хрс}}|s={{Країна з прапорцем|Зп}}|se=}}
{{Населені пункти Дніпропетровської області}}
{{Дніпропетровська область}}
{{Дніпропетровська область у темах}}
{{Україна}}
{{ВП-портали|Дніпропетровська область|Україна|Географія}}
{{Authority control}}

{{DEFAULTSORT:Дніпропетровська область}}
[[Категорія:Області України]]
[[Категорія:Дніпропетровська область|*]]
[[Категорія:Центральна Україна]]
[[Категорія:Засновані в Україні 1932]]