Відкрити головне меню

Євге́н Іва́нович Дми́трієв (нар. 10 лютого 1947(19470210), місто Мелітополь Мелітопольського району Запорізької області) — український радянський компартійний діяч та промисловець, 1-й секретар Чернівецького обкому КПУ, народний депутат України 1-го скликання. Член ЦК КПУ у 1990—1991 р. Кандидат технічних наук.

Дмитрієв Євген Іванович
Дмитрієв Євген Іванович.jpg
 
Партія: КПРС
Науковий ступінь: Кандидат технічних наук
Народження: 10 лютого 1947(1947-02-10) (72 роки)
Мелітополь, Запорізька область, Українська РСР, СРСР
Нагороди:
Орден «За заслуги» III ступеня

БіографіяРедагувати

Народився в родині вчителів. Трудову діяльність розпочав у 1965 році слюсарем ковальсько-пресового цеху Мелітопольського заводу імені Воровського Запорізької області, потім працював токарем на цьому ж заводі.

У 1966—1971 р. — студент Мелітопольського інституту механізації сільського господарства, за фахом — інженер-механік з організації і технології ремонту машин.

У 1971—1974 р. — старший інженер-діагностик, начальник служби, заступник керуючого Кіцманського районного об'єднанням «Сільгосптехніка» Чернівецької області.

Член КПРС з 1974 року.

У 1974—1976 р. — 2-й секретар Кіцманського районного комітету комсомолу (ЛКСМУ) Чернівецької області. У 1976 році — 1-й секретар Кіцманського районного комітету ЛКСМУ.

У 1976—1979 р. — інструктор відділу організаційно-партійної роботи Чернівецького обласного комітету КПУ.

У 1979—1981 р. — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПУ в Києві. У 1981 році — інструктор Чернівецького обласного комітету КПУ.

У 1981—1983 р. — 2-й секретар Новоселицького районного комітету КПУ Чернівецької області. У 1983—1987 р. — 1-й секретар Новоселицького районного комітету КПУ Чернівецької області.

У лютому 1987 — квітні 1989 р. — інспектор, відповідальний організатор відділу ЦК КПУ.

У квітні 1989 — січні 1990 р. — секретар Чернівецького обласного комітету КПУ з сільського господарства.

12 січня 1990 — серпень 1991 р. — 1-й секретар Чернівецького обласного комітету КПУ. Одночасно, у квітні 1990 — червні 1991 р. — голова Чернівецької обласної ради народних депутатів.

У 1990—1994 р. — народний депутат України 1-го скликання. Одночасно, у 1991—1992 р. — генеральний директор будівельної зовнішньо-економічної асоціації «Єдність» у Києві.

У 1994—1995 р. — генеральний директор будівельної асоціації «Єдність» у Києві.

У 1996—1997 р. — президент відділення Міжнародної асоціації боротьби з наркоманією та наркобізнесом у Києві.

У 1997—1999 р. — радник генерального директора Державного зовнішньо-економічного підприємства «Укрзовнішхімпром» у місті Києві.

У 1999—2000 р. — генеральний директор Кримського виробничого об'єднання «Титан». У 2000—2004 р. — голова правління — генеральний директор Кримської державної акціонерної компанії (ДАК) «Титан». У 2004—2007 р. — голова правління закритого акціонерного товариства (ЗАТ) «Кримський Титан» у місті Армянську. Основний напрям наукових досліджень — технологія виробництва мінеральних добрив.

Потім — на пенсії.

НагородиРедагувати

  • орден «За заслуги» ІІІ ст. (1997)
  • ордени
  • медалі
  • заслужений працівник промисловості АР Крим (2001)
  • заслужений працівник промисловості України (2004)
  • Почесний громадянин міста Новоселиця

ДжерелаРедагувати