Відкрити головне меню
Олександр Антонович Кошиць, український хоровий диригент

Дириге́нт, дириге́нтка (від лат. dirigio — направляю, керую) — людина, яка керує підготовкою твору до виконання (проводить репетиції) та керує виконанням твору (диригує) оркестром, хором, ансамблем, зокрема оперної чи балетної трупи і т. д. Крім ритму, диригент передає оркестру динамічні ефекти (посилення й ослаблення звуку), прискорення, уповільнення і зупинки руху, а також показує, коли якому інструменту вступати. Він забезпечує ансамблю стрункість і технічну довершеність виконання. Його завданням є відтворити за допомогою керованого ним колективу виконавців свої художні наміри, своє розуміння твору (інтерпретацію).

При диригуванні оркестром диригенти використовують, як правило, спеціальну диригентську паличку.

Зміст

ІсторіяРедагувати

Як самостійний вид музичного виконавства диригування склалося в першій половині XIX століття, однак ще на єгипетських і ассирійських барельєфах зустрічаються зображення людини з жезлом в руці, який керує групою музикантів. У давньогрецькому театрі корифей керував хором, відбиваючи ритм ногою, взутою в сандалію із залізною підошвою. Разом з тим вже в Стародавній Греції була поширена практика управління хором за допомогою так званої хейрономіі (від грец. Χείρ — рука і νόμος — закон, правило), яке перейшло потім і в практику церковного виконавства в середньовічній Європі; цей вид диригування припускав систему умовних рухів рук і пальців, за допомогою яких диригент вказував співочим темп, метр, ритм, відтворював контури мелодії — її рух вгору або вниз і т. д.[1]

ПриміткиРедагувати

  1. Рацер, 1975, с. 252

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Диригенстський порадник / В. Витвицький [и др.] ; заг. ред. В. Витвицький ; Союз український професійних музик у Львові. — Львів: Український видавничий ін-т, 1938. — 240 с.
  • Курс техніки диригування: навч.-метод. посіб. / В. Д. Доронюк ; Прикарпатський ун-т ім. В. С. Стефаника. Інститут мистецтв. — Івано-Франківськ: [б.в.], 2004. — 292 с.: рис., табл. — Бібліогр.: с. 284—286.
  • Основи техніки диригування / М. Колесса. — К. : Музична Україна, 1973. — Вид. 2-е. — 198 с.
  • Питання диригентської майстерності / Упоряд. М. Канерштейн. — К.: Музична Україна, 1980. — 184 с.
  • Рацер E. Я. Дирижирование // Музыкальная энциклопедия (под ред. Ю. В. Келдыша). — М. : Советская энциклопедия, 1975. — Т. 2. — С. 251—255.