Перегляд вихідного коду сторінки Джон Роналд Руел Толкін

{{Письменник
|ім'я при народженні = Джон Роналд Руел Толкін
|псевдоніми          = <!-- псевдоніми -->
|зображення          = Файл:Tolkien 1916.jpg
|підпис              = Толкін, 24 роки у 1916 році
|дата народження     = 3.01.1892 
|місце народження    = [[Файл:Flag of the Orange Free State.svg|20px]] [[Блумфонтейн]], [[Оранжева Республіка]] (сучасна [[Південно-Африканська Республіка|Південна Африка]])
|дата смерті         = 2.09.1973 
|місце смерті        = {{прапорець|Англія}} [[Борнмут]], [[Англія]], [[Велика Британія]]
|поховання           = <!-- місце поховання -->
|національність      
|підданство          = {{GBR}}
|alma mater          = [[Оксфордський університет]]
|мова творів         = <!-- мова, якою писав/писала -->
|рід діяльності      = [[Академік]], [[письменник]], [[поет]], [[Філологія|філолог]]
|роки активності     = <!-- період творчої активності -->
|напрямок            = <!-- літературний напрямок -->
|жанр                = [[Фентезі]], [[Епічна фентезі|високе фентезі]], [[переклад]], [[літературна критика]]
|magnum opus         = «[[Гобіт, або Туди і Звідти]]»<br/>«[[Володар перснів]]»<br/>«[[Сильмариліон]]»
|член політичної партії =
|батько              = <!-- Ім'я, Прізвище -->
|мати                = <!-- Ім'я, Прізвище -->
|дружина             = Едіт Толкін
|діти                = Джон Толкін, Майкл Толкін, [[Крістофер Толкін]], Прісцилла Толкін
|нагороди            = {{Орден Британської Імперії}}
|сайт                = [[http://www.tolkienestate.com/ tolkienestate.com]]
|автограф            =
|примітки            =
}}

'''Джон Ро́налд Ру́ел То́лкін''', [[Орден Британської імперії|CBE]] [[Королівське літературне товариство|FRSL]] ({{lang-en|John Ronald Reuel Tolkien}}; [[3 січня]], [[1892]]&nbsp;— [[2 вересня]], [[1973]])&nbsp;— англійський [[письменник]], [[поет]], [[філолог]] і [[професор]], класик світової літератури [[XX століття|ХХ ст.]] та один із фундаторів жанрового різновиду фантастики&nbsp;— [[Епічна фентезі|високе фентезі]]. Найбільш відомий як [[автор]] «[[Гобіт, або Туди і Звідти|Гобіта]]», «[[Володар перснів|Володаря перснів]]» та «[[Сильмариліон]]а».

Толкін обіймав посади професора [[Давньоанглійська мова|англосаксонської мови]] Роулінсона і Босуорта в Пемброк-коледжі [[Оксфордський університет|Оксфордського університету]] (1925—1945), [[Англійська мова|англійської мови]] та [[Англійська література|літератури]] Мертона в Мертон-коледжі Оксфордського університету (1945—1959). Разом з близьким другом [[Клайв Стейплз Льюїс|Клайвом Льюїсом]] входив до неформальної літературознавчої дискусійної групи «[[Інклінги]]». 28 березня 1972 року одержав звання командора [[Орден Британської імперії|Ордена Британської імперії]] від королеви [[Єлизавета II|Єлизавети II]].

Після смерті Толкіна його син [[Крістофер Толкін|Крістофер]] випустив кілька творів, заснованих на великій кількості записів і невиданих рукописів батька, в тому числі «Сильмариліон». Ця книга разом з «Гобітом» і «Володарем перснів» становить зібрання казок, віршів, вигаданих історій, [[Мови, створені Джоном Р. Р. Толкіном|штучних мов]] і літературних есе про вигаданий світ під назвою [[Арда (Середзем'я)|Арда]] і його частини [[Середзем'я]]. У 1951—1955 роках для позначення цих творів Толкін використовував слово «[[Легендаріум|легендаріум]]» ({{lang-en|legendarium}}).

Багато авторів писали твори в жанрі [[фентезі]] і до Толкіна, однак через велику популярність та сильну належність до жанру багато хто вважає Толкіна «батьком» сучасної фентезі-літератури, яку називають, головним чином, «високим фентезі». У 2008 році британська газета [[Таймс|The Times]] поставила його на шосте місце в списку «50 найбільших британських письменників з 1945 року». У 2009 році американський журнал [[Forbes (журнал)|Forbes]] назвав його п'ятим серед померлих знаменитостей з найбільшим прибутком.

== Біографія ==

=== Дитинство ===
[[Файл:Рональд і Гіларі Толкіни (1905).jpg|thumb|150px|left|Рональд і Гіларі Толкіни (1905)]]
Народився в місті [[Блумфонтейн]] (на той час столиці [[Оранжева Республіка|Оранжевої Вільної Держави]], нині адміністративний центр [[Південно-Африканська Республіка|Південноафриканської Республіки]]) у сім'ї банківського службовця, співробітника «Бенк оф Ефріка» (Bank of Africa) Артура Руела Толкіна ({{lang-en|Arthur Reuel Tolkien}}; [[1857]]–[[1896]]) та його дружини Мейбл Толкін, у дівоцтві Сáффілд ({{lang-en|Mabel Tolkien, née Suffield}}; [[1870]]–[[1904]]). [[17 лютого]] [[1894]]&nbsp;р. у подружжя народилася друга і остання дитина&nbsp;— Гíларі Артур Руел Толкін ({{lang-en|Hilary Arthur Reuel Tolkien}}; † [[1976]]&nbsp;р.).

У зв'язку з погіршенням здоров'я, в три роки Толкін разом із меншим братом та матір'ю вирушили до Англії на тривалі гостини до родичів, однак через рік в Африці від [[ревматизм]]у помер батько і сім'я залишилася жити у Великій Британії. Спершу Толкіни мешкали у Саффілдів у [[Бірмінгем]]і, згодом переїхали до його передмістя (а зараз складової міста) Сéргоул-Міллза ({{lang-en|Sarehole Mills}}).

[[Файл:Tolkien's Sarehole Mill blue plaque.jpg|thumb|150px|left|Меморіальна дошка пам'яті Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна у Сергоул-Міллз]]

Початкову освіту Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкін здобув удома з матір'ю, яка навчила його читати, писати, малювати, а також основам латини. Водночас Мейбл Толкін, шукаючи духовної опори у складному житті, за порадою своєї [[зовиця|зовиці]] Грейс у [[1900]]&nbsp;р. навернулася у [[католицтво|католицьку віру]], що, в свою чергу позбавило й без того небагату мати-одиначку фінансової підтримки батьків і родичів-баптистів. За чотири роки у Редналі вона померла від [[Цукровий діабет|цукрового діабету]], попередньо передавши опіку над дітьми отцю ''Френсісу Хав'єру Моргану'' ({{lang-en|Fr. Francis Xavier Morgan}}) із Бірмінгемської Ораторії. Толкін переїхав у притулок місіс Фолкнер ({{lang-en|Mrs. Faulkner}}) для дітей-сиріт до Еджбастона ({{lang-en|Edgbaston}}), району Бірмінгема.

=== Шкільні та університетські роки ===

Із 1900&nbsp;р. Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкін навчався в школі імені Короля Едуарда ({{lang-en|King Edward’s School}}), при цьому в період [[1903]]–[[1904]]&nbsp;рр. він з братом певний час навчався в школі св. Філіпа Граматика ({{lang-en|St. Philip’s Grammar School}}). Пізніше він навчався в Ексетер-Коледжі у складі Оксфордського університету, спеціалізуючись на вивченні класичних мов, однак у [[1915]]&nbsp;р. отримав диплом із відзнакою за спеціальністю «англійська філологія».

Під час навчання у Школі ім. Короля Едуарда Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкін познайомився з Робертом Гілсоном ({{lang-en|Rob Gilson}}, [[1893]]–[[1916]]), Джеффрі Смітом ({{lang-en|Geoffrey Smith}}, [[1894]]–[[1916]]) та Крістофером Вайзменом ({{lang-en|Christopher Wiseman}}). Учотирьох вони заснували неформальне товариство «ЧКБТ»&nbsp;— «Чайний Клуб і Барровіанське товариство» ({{lang-en|Tea Club and Barrovian Society (TCBS)}}), назване так через те, що хлопці полюбляли збиратися потайки в бібліотеці школи або сусідньому універмазі «Берроуз», латинізована назва якого і дала компанії ім'я. Навіть після закінчення навчання друзі підтримували спілкування аж до самої [[Перша Світова війна|війни]]. Саме на зустрічах «ЧКБТ» Толкін прийняв рішення писати поезії.

=== Шлюб ===
[[Файл:Едіт Бретт (1906).jpg|thumb|150px|right|Едіт Бретт (1906)]]
У [[1908]]&nbsp;р. Толкін познайомився із сусідкою по пансіонату місіс Фолкнер, такою ж сиротою, як і він, Едіт Мері Бретт ({{lang-en|Edith Mary Bratt}}, [[1889]]–[[1971]]), старшою від нього на три роки. Він у неї швидко закохався і, що не виключено, унаслідок цього провалив іспит на стипендію до Оксфордського університету. Наляканий ранніми стосунками та почуттями Рональда до старшої дівчини, ще й протестантки за віросповіданням, отець Морган заборонив хлопцеві спілкуватися з Едіт до його повноліття. На свій двадцять перший день народження Толкін написав листа до Едіт із проханням вийти за нього заміж, на який та відповіла, що вже заручилася, бо вважала, що він її забув. Рональд поїхав до неї і переконує повернути обручку нареченому. За наполяганням хлопця вона також навернулася у католицизм, після чого вони формально оголосили про заручини у січні [[1913]]&nbsp;р., а [[22 березня]] [[1916]]&nbsp;р. взяли [[шлюб]] у Церкві Пресвятої Непорочної Діви Марії ({{lang-en|Saint Mary Immaculate Church}}) у місті [[Ворик]] (Англія).

=== Воєнні роки ===

Після закінчення університету Толкін добровільно записався до лав війська. Його зарахували до складу [[Ланкашир]]ського стрілецького полку ({{lang-en|Lancashire Fusiliers}}) у званні молодшого лейтенанта. Протягом 11 місяців він проходив вишкіл у [[Кеннок Чейз|Кеннок-Чейсі]] ({{lang-en|Cannock Chase}}, [[Стаффордшир]]), а 4-го червня 1916&nbsp;р. його перевели до 11-го батальйону зазначеного полку в складі Британського експедиційного корпусу.

[[Файл:Tolkien 1916.jpg|thumb|150px|left|Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкін ([[1916]])]]

Під час [[Битва на Соммі|Битви на Соммі]] Толкін служив офіцером зв'язку. 27-го жовтня того ж року його госпіталізували із [[Волинська гарячка|окопною гарячкою]], яка протягом наступних двох років давала [[Рецидив (медицина)|рецидиви]] і постійно вимагала лікування. Решту війни Рональд провів у тилу, в Англії, переїжджаючи з [[гарнізон]]у до гарнізону та займаючись [[штаб]]ною роботою. Саме в цей час він почав працювати над міфологією та історією вимріяного в думках світу, що пізніше перетвориться на всесвіт, у котрому відбуваються події роману «Володар Перснів». [[16 листопада]] [[1917]]&nbsp;р. Едіт народила первістка&nbsp;— Джона Френсіса Руела ({{lang-en|John Francis Reuel}}, помер [[2003]]&nbsp;р.).

Із війська Толкін демобілізувався у званні [[лейтенант]]а.

Війна залишила помітний відбиток на свідомості письменника. Під час неї він утратив двох друзів із «ЧКБТ»: Р. Гілсона та Дж. Сміта. І в подальшому під час складного процесу написання «Володаря Перснів» Толкін тяжко, депресивно переживав період Першої світової війни.

=== Університетський період ===

Одразу після війни Толкіна було запрошено до участі в створенні новітнього [[словник]]а [[англійська мова|англійської мови]], який згодом став відомим як «[[Оксфордський словник англійської мови]]» ({{lang-en|Oxford English Dictionary}}, [[1928]]). У його обов'язки входило вивчення [[Етимологія|етимології]] та історії слів германського походження, що починаються на букву W. Водночас він заробляв приватними уроками англійської мови.

У [[1920]]&nbsp;р. Толкіна було запрошено на посаду старшого [[лектор]]а з англійської мови у [[Лідс]]ькому університеті. Саме тут майбутній автор «Володаря Перснів» здобув репутацію провідного англіста<!--?--> свого часу. Уже за два роки він опублікував «Словник середньоанглійської мови», а після приїзду ще одного видатного спеціаліста в галузі, Еріка Гордона, вони вже вдвох оприлюднили нову редакцію відомого тексту із циклу [[Король Артур|Артурівських]] легенд&nbsp;— «[[Сер Ґавейн і Зелений Лицар]]» ({{lang-en|Sir Gawain and the Green Knight}}). У 32 роки він став наймолодшим на той час професором в історії свого університету. Загалом у Лідсі Толкіни прожили чотири роки. За період його роботи тут, у письменника народилося ще двоє дітей: Майкл ({{lang-en|Michael Hilary Reuel}}, [[22 жовтня]] [[1920]]&nbsp;— [[27 лютого]] [[1984]]) та Крістофер ({{lang-en|Christopher John Reuel}}, нар. [[21 листопада]] [[1924]]&nbsp;р.).

Восени [[1925]]&nbsp;р. Толкіна було обрано професором староанглійської мови в рідному Оксфорді, і він залюбки туди повернувся. Працював спершу на посаді професора у Пембрук-Коледжі, а з 1945&nbsp;р.&nbsp;— у Мертон-Коледжі на посаді професора англійської мови і літератури. У 1936&nbsp;р. він виголосив публічну лекцію «„Беофульф“: чудовиська і критики» ({{lang-en| Beowulf: The Monsters and the Critics}}), яка справила беззаперечний вплив на всю традицію вивчення середньовічної епічної літератури.

В Оксфорді ж поет і письменник входить до лав неформального професорського літературного клубу «Інклінґи», де остаточно здружило його з іще одним майбутнім відомим письменником, своїм колегою [[Клайв Стейплз Льюїс|Клайвом Стейплзом Льюїсом]], спілкування з яким розпочалося ще з часів іншого неформального об'єднання&nbsp;— клубу декламаторів ісландських саг «Коулбайтер» ({{lang-en|Coalbiter}}, дослівно «Вуглежер»). Зокрема Толкін відіграв першочергову роль у наверненні К.&nbsp;С.&nbsp;Льюїса до релігії і подальшому перетворенні останнього на християнського [[апологет]]а. Щоправда, у старшому віці їхня дружба помітно ослабла, що було викликане як зверненням симпатій Толкіна до ще одного «інклінґа»&nbsp;— письменника Чарльза Вільямса, так і перемінами в житті самого Льюїса: шлюбі та значній публічності життя.

=== Останні роки життя ===
[[Файл:Tolkiengrab.jpg|thumb|right|Могила подружжя Толкінів на Вулверкотському цвинтарі (Оксфорд, Англія)]]
У 1959&nbsp;р. Толкін вийшов на пенсію. Комерційний успіх його книг забезпечив його родині заможне життя. Свідченням суспільного і загальнонаціонального визнання письменника став Орден Британської імперії, який йому вручила королева [[Єлизавета ІІ]] 28 березня 1972&nbsp;р. під час прийому в [[Букінгемський палац|Букінгемському палаці]]. Однак щораз сильніша увага громадськості до толкінівських сюжетів та творів, а також до його особистого життя змусили подружжя переїхати на південне узбережжя, біля м. Борнмут (Дорсет, Англія). 29 листопада 1971&nbsp;р. Едіт Толкін померла у віці 82-ох років, її поховали на оксфордському Вулверкотському цвинтарі ({{lang-en|Wolvercote Cemetary}}), а на надгробку, за особистим розпорядженням чоловіка, вигравіювали ім'я Лутієн (Lúthien)&nbsp;— героїні толкінівського епосу, із котрою її все життя він ототожнював. 2 вересня 1973&nbsp;р., перебуваючи в гостях у борнмутських друзів, подружжя лікарів Толгерстів ({{lang-en|Tolhurst}}), (сам письменник на той час встиг повернутися до Оксфорда), Джон Рональд Руел Толкін помер, не переживши наслідків кровотечі з [[Пептична виразка|виразки шлунка]]. Похований він поруч із дружиною.

== Літературна творчість ==

Перші літературні (власне, поетичні) спроби Толкіна датуються початком 1910-их рр. під час його «членства» у «Чайному клубі…», учасники якого всіляко заохочували прояви індивідуальної творчості. За словами біографа Г. Карпентера, непрямий вплив на майбутнього письменника могли справити викладачі англійської літератури у Школі ім. Короля Едуарда Джордж Бруертон ({{lang-en|George Brewerton}}) та Р.&nbsp;В.&nbsp;Рейнольдз ({{lang-en|R. W. Reynolds}}), які намагалися прищепити своїм учням любов до поезії. Опосередковано на рішення Толкіна зайнятися віршуванням також уплинула постановка п'єси Джеймса Баррі «Пітер Пен», яку він побачив у квітні [[1910]]&nbsp;р., а також творчість католицького поета-містика Френсіса Томпсона ({{lang-en|Francis Thompson}}).<ref>Carpenter, Humphrey. J. R. R. Tolkien. A Biography.&nbsp;— Boston, New York: Houghton Mifflin Company, 2000.&nbsp;— P. 55</ref>

=== Впливи ===

Згодом із усіх попередніх та наступних літературних впливів кристалізувався певний корпус [[текст]]ів, [[естетика]] яких стала каркасом власного міфотворення письменника.

Витоки багатьох толкінівських сюжетних ліній та образів ховаються в германо-скандинавській епічній літературі та англо-саксонській книжній, поетичній традиції. Зокрема, осібно слід виділити англо-саксонський епос «[[Беовульф]]», скандинавські Старшу (віршовану) та Молодшу (прозову) [[Едда|Едди]], «[[Пісня про Нібелунґів|Пісню про Нібелунґів»]], а також низку давньоісландських [[сага|саг]].

Толкін особисто визнавав вплив античної літератури ([[Гомер]]а, [[Софокл]]а тощо), карело-фінського епосу «[[Калевала]]», [[кельти|кельтської]] ([[Уельс|валійської]] та [[Шотландія|шотландської]]) народної демонології та [[легенда|легенд]].

Біографи письменника також відзначають вплив філософських та історичних творів античних авторів, зокрема [[Боецій|Боецієвої]] «Розради філософією» в перекладі короля [[Вессекс]]у [[Альфред Великий|Альфреда Великого]] (бл. [[849]]&nbsp;— бл. [[900]]), писань [[Вергілій Публій Марон|Вергілія]] і [[Тацит]]а.

Одним із найсерйозніших вражень Толкіна стала творчість члена Товариства виставки мистецтв і ремесел ({{lang-en|Arts and Crafts Exhibition Society}}), ерудита і всебічно обдарованого митця [[Вільям Морріс|Вільяма Морріса]] ({{lang-en|William Morris}}, 1834&nbsp;— 1896). Майбутній творець «Володаря Перстенів» наслідував фантастичну, стилізовану під раннє [[середньовіччя]], поетику його романів та поем. Поряд із цим іменем також необхідно згадати роман старшого колеги Толкіна в галузі медієвістики і такого самого шанувальника епічної традиції європейської Півночі Еріка Рюкера Еддісона ({{lang-en|Eric Rücker Eddison}}, 1882&nbsp;— 1945), чий роман «Змій-уроборос» (The Worm Ouroboros, 1922) нині вважається одним з найперших яскравих зразків раннього епічного фентезі.

Дитяча чарівна казка нині забутого письменника Едварда Вайк-Сміта ({{lang-en|Edward Wyke-Smith}}, 1871&nbsp;— 1935) «Дивовижний край снерґів» (Marvellous Land of Snergs, 1927) стала беззаперечним джерелом натхнення під час створення Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіном образу народу гобітів.

Починаючи з Едварда М'юїра, літературні критики віднаходили у Толкіна численні ремінісценції романів англійського пригодницького автора [[Генрі Райдер Гаґард|Генрі Райдера Гаґарда]] (зокрема, «Вона») та історичних книг Семюела Разерфорда Крокетта (дивись його роман «Чорний Даґлас»).

=== Рання творчість ===

До середини 30-их рр. XX&nbsp;ст. Толкін лишався маловідомим літератором, чиї поезії з'являлися або в профільних філологічних журналах, або у випадкових публікаціях. Однак уже у воєнні роки (після Битви на Соммі) він займався конструюванням вторинного чарівного світу і писав історії про нього. Чи не першим поштовхом до індивідуальної міфотворчості став малозрозумілий рядок із поезії «Христос» (Crist II) ченця Кюнефульфа: «Eala Earendel, engla beorhtast, // ofer middangeard monnum sended» («Слався, Еаренделе, найясніший із янголів, // над середні землі посланий людям»). Пізніше Толкін пригадував:<ref>Carpenter, Humphrey. J. R. R. Tolkien. A Biography.&nbsp;— Boston, New York: Houghton Mifflin Company, 2000.&nbsp;— P. 72</ref>

{{цитата|Я дивним чином схвилювався, нібито ці рядки потурбували вві сні щось, що тривалий час снило в моїй душі. За цими словами ховалися далечінь, дивина і краса, які (коли це дано збагнути моєму розумові) були недосяжно давніші від староанглійської мови.}}

Намагаючись зрозуміти (шляхом творчого осяяння), що можуть значити дані слова, Толкін почав вимислювати світ для цього «Еарендела», результатом чого став корпус авторських міфів, уперше оприлюднених у «Книгах утрачених переказів» у 1983&nbsp;— 1984&nbsp;рр., а дві найвизначніші сюжетні лінії (про Берена та Лутієн і Туріна Турамбара) розвинулися у цілком незалежні поеми, надруковані у «Піснях Белеріанду» (1985). Остання, до речі, за сприянням сина письменника К. Дж. Р. Толкіна, була зрештою ще й утілена у прозі&nbsp;— у книзі «Діти Гуріна» (2007).

Уся сукупність легенд та міфів про вигаданий світ Середзем'я за життя Толкіна так ніколи оприлюднена і не була. Видавці ні до, ні після успіху «Гобіта» не наважувалися їх видавати, побоюючись незвичності жанру, обраного автором. Останній планував зробити із них додаток до «Володаря Перстенів», котрий мав би бути надрукований разом із романом, проте і на цей крок (з ринкових та загальноекономічних міркувань) видавництва не пішли. В останні роки життя Толкін захопився суттєвим перекроюванням легенд, складених раніше, тому до послідовного, цілісного вигляду їх так і не довів. Уперше світ їх побачив за редакцією Толкіна під назвою «Сильмариліон» у 1977&nbsp;р., а згодом&nbsp;— у вигляді різноманітних чернеткових записів із розлогими коментарями того самого Толкіна&nbsp;— у перших 5-ти (ранні версії) і 10-му та 11-му томах (пізні версії) «Історії Середзем'я».

Крім творів, пов'язаних із вторинним світом майбутніх «Гобіта» та «Володаря Перстенів», Толкін писав різноманітні історії для своїх дітей, зокрема «Листи від Різдвяного Діда», «Містер Блісс», «[[Роверандом]]», «Коваль із Великого Вуттона» та «Фермера Джайлса з Хему», переважна більшість яких була вперше оприлюднена лише після феноменального успіху «Володаря Перстенів», коли саме ім'я автора було запорукою фінансової вигоди від видання.

=== «Гобіт» і «Володар Перснів» ===

Досить несподіваний зсув у творчості від епічних історій про світ Середзем'я до того, що згодом стало дитячою чарівною казкою [[Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори|«Гобіт»]], за свідченнями самого Толкіна, відбувся спонтанно і несподівано. Під час перевірки студентських контрольних робіт йому трапився не зрозуміло чому залишений чистим аркуш, на котрому письменник вивів слова: «У норі під землею жив собі гобіт».<ref>Толкін Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори: Повість-казка. Для мол. шк. в. / Пер. з англ. О.&nbsp;М.&nbsp;Мокровольського.&nbsp;— К.: Веселка, 1985.&nbsp;— С. 5.</ref>. Потім письменник пояснював, що «не знав і не знаю, чому [я це зробив]».<ref>Carpenter, Humphrey. J. R. R. Tolkien. A Biography.&nbsp;— Boston, New York: Houghton Mifflin Company, 2000.&nbsp;— P. 181</ref>.

Книга була написана між 1930-им і 1935-им рр. і спочатку читалася дітям. У 1936&nbsp;р. про її існування дізнався агент лондонського видавництва «Джордж Аллен енд Анвін» Сьюзан Деґналл ({{lang-en|Susan Dagnall}}). Книгу схвально зустріли читачі, й видавець замовив Толкіну продовження історії про пана [[Більбо Беггінс]]а. Про процес написання роману, який затягнувся більш ніж на десять років, сам автор писав наступне:<ref>Tolkien J. R. R. Foreword to the Second Edition // The Lord of the Rings: In 7 vol.&nbsp;— London: Collins, 2001.&nbsp;— P. xv.</ref>

{{цитата|Ця оповідь зростала по ходу її розгортання, поки не перетворилася на історію Великої війни за Перстень і не стала включати чимало епізодів давнішої історії, що їй передувала. […] Заохочений проханнями читачів, котрих цікавили гобіти та їхні пригоди, я повернувся [по великій паузі і спробі довести до завершення власний легендаріум] до продовження. Однак розповідь неминуче тягнуло до старішого світу, поки вона не перетворилася на, так би мовити, історію, що мала кінець перед тим, як з’явилися її початок та середина.}}

І без того популярний, роман злетів до статусу культового під час молодіжного руху хіпі середини 60-их рр. XX&nbsp;ст. Цьому, безперечно, посприяло піратське (а тому дешеве) видання роману американським видавництвом «Ейс букс» ({{lang-en|Ace Books}}) 1965-го р.

Біографи письменника цитують неназвану американську газету, чим досить точно характеризують настрої читачів Толкіна:<ref>Carpenter, Humphrey. J. R. R. Tolkien. A Biography.&nbsp;— Boston, New York: Houghton Mifflin Company, 2000.&nbsp;— P. 232</ref>
{{цитата|У Єльському університеті трилогія<ref>Насправді, „Володар Перстенів” не є трилогією. Це роман у трьох частинах.</ref> розпродається швидше, ніж „[[Володар мух]]” Вільяма Ґолдінґа на піку своєї популярності. У Гарварді вона випереджає «[[Над прірвою у житі]]» [[Селінджер Джером Дейвід|Дж. Д. Селінджера]].}}

За життя письменник більше не надрукував жодного твору, пов'язаного із вигаданим світом Середзем'я, якщо не враховувати книжечки дитячих віршів «[[Пригоди Тома Бомбадила]]» (1962), чиї персонажі існували ще до появи «Володаря Перстенів» і були включені в нього з цілком інших на те причин. Тому поява у 1977&nbsp;р. «Сильмариліону», збірки квазілегенд із ранньої історії всесвіту «Гобіта» та названого вище роману, скомпільованої сином Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна Крістофером та майбутнім популярним фентезійним письменником Ґаєм Кевріелом Кеєм, укотре посилила інтерес до творчості Толкіна. Ґрунтовну характеристику трьом основним творам, на яких базується сучасне зацікавлення автором, дав російський літературознавець Володимир Гаков:

{{початок цитати}}
Усе разом є складним і водночас надзвичайно органічним злиттям багатьох [[жанр]]ів: філософсько-фантастичного епосу («[[Іліада]]» й «[[Одіссея]]» фантастичної літератури), який охоплює всю світобудову, космологію й історію; сюжетно насиченого пригодницького «роману пошуку» (the quest novel) і запозиченого в міфології «подорожі-кільця»; алегоричної притчі про розтлівущу природу Влади та місце індивідууму в Історії; з любов'ю та професійним знанням створеного фантастичного світу&nbsp;— Середзем'я (the Middle-earth), населеного як людьми, так і різними міфологічними істотами: ґоблінами, гобітами, ельфами тощо; оригінальною «лінгвістичною фантазією», яка не знає собі рівних із часів [[Льюїс Керрол|Л. Керролла]]; ескапістським фентезі, що містить потужний релігійно-моральний заряд; квазіісторичних хронік, які охоплюють період у десятки сторіч та стосуються доль сотень персонажів; своєрідної «консервативної утопії»; містичного [[Апокаліпсис]]у, що розуміється в канонічному християнстві (як кінець старого світу та ява світу нового); фольклорної казки, яка використовує мотиви скандинавської, англо-саксонської та інших міфологій […] Надзвичайна насиченість епосу Толкіна темами, сюжетами, міфологічними та символічними нашаруваннями та алегоріями не випадково призвела до «повальної» зацікавленості його творчістю як із боку філологів-літературознавців, так і широкого кола читачів. Наукова «толкініана» в англо-американському літературознавстві сама по собі є безпрецедентним феноменом.<ref>Толкин (Tolkien) Дж(он) Р(ональд) Р(уэл) (1892—1973) / Вл. Гаков // Энциклопедия фантастики: Ок. 1300 статей / Под ред. Вл. Гакова.&nbsp;— Минск: ИКО «Галаксиас», 1995,&nbsp;— С. 556&nbsp;— 558.</ref>
{{кінець цитати}}

== Об'єкти, названі на честь Толкіна ==
На честь Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна (власне, його іменем) була названа низка об'єктів довкілля Землі та космосу. Зокрема:
* [[2675 Толкін|астероїд 2675 Толкін]] у [[Головний пояс астероїдів|Головному поясі астероїдів]], відкритий Мартіном Воттом (Martin Watt) у 1982 році;
* морський рачок ''Leucothoe tolkieni'' із системи підводних хребтів Наска і Сала-і-Ґомес у Тихому океані <ref>Виноградов Г.&nbsp;М.&nbsp;Амфиподы (Amphipoda, Crustacea) в пелагиали юго-восточной части Тихого океана. Труды Института океанологии АН СРСР, 1990.&nbsp;— Т. 124.&nbsp;— С. 27&nbsp;— 104.{{ref-ru}}</ref>;
* жук-стафілініда ''Gabrius tolkieni'' Schillhammer, 1997, що мешкає у долині Індува-Кхола (Кхандбарі, [[Непал]]) (Schillhammer H. Taxonomic revision of the Oriental species of Gabrius Stephens (Coleoptera: Staphylinidae) // Monographs on Coleoptera, 1997.&nbsp;— Vol. 1.&nbsp;— P. 36.);
* рід викопних [[трилобіт]]ів ''Tolkienia'' із родини [[Acastidae]] ([[Phacopida]]) <ref>Lieberman B. S., Kloc G. J. Evolutionary and biogeographic patterns in the Asteropyginae (Trilobita, Devonian) Delo, 1935 // Bulletin of the American Museum of Natural History 232, [June 20] 1997, P. 21{{ref-en}}</ref>;
* викопний двустулковий молюск ''Martesia (Paramartesia) tolkieni''<ref>Kennedy G.L. 1974. West American Cenozoic Pholadidae (Mollusca: Bivalvia) // San Diego Society of Natural History. Memoir 8. 127 p., Figs. 67-70.{{ref-en}}</ref>;
* сорт орхідей Miltassia olmec x brassia Edvah Loo «Shelob Tolkien».

== Повна бібліографія творів Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна ==

Твори англійського письменника Джона Рональда Руела Толкіна у переліку наводяться українською мовою при наявності оприлюднених перекладів і мовою оригіналу&nbsp;— за їх відсутності (із зазначенням приблизного перекладу у квадратних дужках).

=== Поезія Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна ===

До переліку поезій включено всі відомі та оприлюднені (за життя чи посмертно) поетичні твори Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна. Враховуючи природу поетичного перекладу, українською мовою їхні заголовки не наводяться.

* [[1911]]&nbsp;— ''«The Battle of the Eastern Field»'' // King Edward's School Chronicle (Birmingham).&nbsp;— N.S.&nbsp;— Vol. 26.&nbsp;— No. 186 (March 1911).&nbsp;— P. 22&nbsp;— 26 (повторна публікація: Mallorn.&nbsp;— No. 12 (1978).&nbsp;— P. 24&nbsp;— 28);
* [[1913]]&nbsp;— ''«From the many-willow'd margin of the immemorial Thames»'' // The Stapeldon Magazine (Oxford).&nbsp;— Vol. 4.&nbsp;— No. 20 (December 1913).&nbsp;— P. 11;
* [[1914]]&nbsp;— ''«The Voyage of Eärendel the Evening Star»'' (надруковано у «The Book of Lost Tales 2» [Книга втрачених переказів]<ref>Дані про деякі зазначені в списку прозові публікації дивитись [[Бібліографія творів Дж. Р. Р. Толкіна|тут]]</ref>);
* [[1914]]&nbsp;— ''«The Bidding of the Minstrel»'' («The Book of Lost Tales 2»);
* [[1914]]&nbsp;— ''«Tinfang Warble»'' («The Book of Lost Tales 1»);
* [[1915]]&nbsp;— ''«Goblin Feet»'' // Oxford Poetry 1915 / Ed. by G. D. H. C[ole] and T. W. E[arp].&nbsp;— Oxford: Blackwell. P. 64&nbsp;— 65. (повторна публікація у «The Annotated Hobbit»);
* [[1915]]&nbsp;— ''«You and Me / and the Cottage of Lost Play»'' («The Book of Lost Tales 1»);
* [[1915]]&nbsp;— ''«Kôr»'', під заголовком ''«The City of the Gods»'' надруковано у 1923: Microcosm (Leeds)&nbsp;— Vol. 8.&nbsp;— No. 1 (Spring 1923).&nbsp;— P. 8. (згодом у «The Book of Lost Tales 1»);
* [[1915]]&nbsp;— ''«Kortirion among the Trees»'' (нові редакції у [[1937]]-му р. і у 1960-их рр., ''«The Trees of Kortirion»'');
* [[1915]]&nbsp;— ''«Over Old Hills and Far Away»'';
* [[1915]]&nbsp;— ''«A Song of Aryador»'';
* [[1915]]&nbsp;— ''«The Shores of Elfland»'';
* [[1916]]&nbsp;— ''«Habbanan beneath the Stars»'';
* [[1916]]&nbsp;— ''«The Sorrowful City»'';
* [[1917]]&nbsp;— ''«The Song of Eriol»'' («The Book of Lost Tales 2»);
* [[1917]]&nbsp;— ''«The Horns of Ulmo»'';
* [[1920]]&nbsp;— ''«The Happy Mariners»'' // The Stapeldon Magazine (Oxford).&nbsp;— Vol. 5.&nbsp;— No. 26 (June 1920).&nbsp;— P. 69&nbsp;— 70. (складено у [[1915]]-му р.);
* [[1920]]&nbsp;— ''«The Children of Húrin»'' (розпочато, можливо, раніше, процес складання тривав до [[1925]]-го р.) («The Lays of Beleriand»);
* [[1922]]&nbsp;— ''The Clerke's Compleinte"'' // The Gryphon (Leeds).&nbsp;— N.S.&nbsp;— Vol. 4.&nbsp;— No. 3 (December 1922).&nbsp;— P. 95;
* [[1923]]&nbsp;— ''«Iúmonna Gold Galdre Bewunden»'' // The Gryphon (Leeds).&nbsp;— N.S.&nbsp;— Vol. 4.&nbsp;— No. 4 (January 1923).&nbsp;— P. 130. (відредаговане видання: Oxford Magazine (Oxford).&nbsp;— Vol. 55.&nbsp;— No. 15 (4 March 1937).&nbsp;— P. 473.);
* [[1923]]&nbsp;— ''«The Eadigan Saelidan»'';
* [[1923]]&nbsp;— ''«Why the Man in the Moon Came Down Too Soon»'' // A Northern Venture: Verses by Members of the University of Leeds University English School Association.&nbsp;— Leeds: At the Swan Press, [June] 1923.&nbsp;— P. 17&nbsp;— 19.;
* [[1923]]&nbsp;— ''«Enigmala Saxonica&nbsp;— a Nuper Inventa Duo»'' // A Northern Venture: Verses by Members of the University of Leeds University English School Association.&nbsp;— Leeds: At the Swan Press, [June] 1923.&nbsp;— P. 20.;
* [[1923]]&nbsp;— ''«The Cat and the Fiddle: A Nursery-Rhyme Undone and its Scandalous Secret Unlocked»'' // Yorkshire Poetry (Leeds)&nbsp;— Vol. 2.&nbsp;— No. 19 (October&nbsp;— November 1923).&nbsp;— P. [1]&nbsp;— [3].;
* [[1924]]&nbsp;— ''«An Evening in Tavrobel»'' // Leeds University Verse 1914—1924.&nbsp;— Leeds: At the Swan Press, 1924.&nbsp;— P. 56.;
* [[1924]]&nbsp;— ''«The Lonely Isle»'' // Leeds University Verse 1914—1924.&nbsp;— Leeds: At the Swan Press, 1924&nbsp;— P. 57.;
* [[1924]]&nbsp;— ''«The Princess Ni»'' // Leeds University Verse 1914—1924.&nbsp;— Leeds: At the Swan Press, 1924.&nbsp;— P. 58;
* [[1925]]&nbsp;— ''«Light as Leaf on Lindentree»'';
* [[1925]]&nbsp;— ''«The Flight of the Noldoli from Valinor»'' («The Lays of Beleriand»);
* [[1925]]–[[1931]]&nbsp;— ''«The Lay of Leithian»'' («The Lays of Beleriand»);
* 1920-і рр.&nbsp;— ''«The Lay of Eärendel»'' («The Lays of Beleriand»);
* [[1927]]&nbsp;— ''«The Nameless Land»'' // Realities: An Anthology of Verse / Ed. by G. S. Tancred.&nbsp;— Leeds: At the Swan Press, 1927.&nbsp;— 31 p.;
* [[1927]]&nbsp;— ''«Adventures in Unnatural History and Medieval Metres, being the Freaks of Fisiologus»'' (Stapeldon Magazine (Oxford).&nbsp;— Vol. 7.&nbsp;— No. 40 (June 1927).&nbsp;— P. 123&nbsp;— 125.):
** ''«Fastitocalon»'';
** ''«Iumbo»'';
* [[1927]]&nbsp;— ''«Tinfang Warble»'', складено у [[1914]]-му р.;
бл. [[1931]]&nbsp;— ''«Mythopoeia»'' («Tree and Leaf»);
* [[1931]]&nbsp;— ''«Progress in Bimble Town» (Devoted to the Mayor and Corporation)'' // The Oxford Magazine (Oxford).&nbsp;— Vol. 50.&nbsp;— No. 1 (October 15th, 1931).&nbsp;— P. 212.;
* [[1933]]&nbsp;— ''«Errantry»'' // The Oxford Magazine (Oxford).&nbsp;— Vol. 52.&nbsp;— No. 5 (November 9th, 1933).&nbsp;— P. 180.;
* [[1934]]&nbsp;— ''«The Adventures of Tom Bombadil»'' // The Oxford Magazine (Oxford).&nbsp;— Vol. 52.&nbsp;— No. 13 (February 13th, 1934).&nbsp;— P. 464&nbsp;— 465.;
* [[1934]]&nbsp;— ''«Firiel»'' // The Chronicle of the Convent of the Sacred Heart, Roehampton, 4 (1934),&nbsp;— P. 30&nbsp;— 32, ill.;
* [[1934]]&nbsp;— ''«Looney»'' // The Oxford Magazine (Oxford).&nbsp;— Vol. 52.&nbsp;— No. 9 (January 18th, 1934).&nbsp;— P. 340.;
* [[1936]]&nbsp;— ''«Songs for the Philologists»'', разом із Е.&nbsp;В.&nbsp;Ґордоном та іншими (Tolkien, J. R. R., Gordon, E. V. & others. Songs for the Philologists.&nbsp;— London: Department of English at University College, 1936. iv.&nbsp;— 32 p.):
** ''«Bagme Bloma»'';
** ''«Éadig Béo þu!»'';
** ''«Frenchmen Froth»'';
** ''«From One to Five»'';
** ''«I Sat upon a Bench»'';
** ''«Ides Ælfscýne»'';
** ''«La Húru»'';
** ''«'Lit' and 'Lang'»'';
** ''«Natura Apis: Morali Ricardi Eremite»'';
** ''«Ofer Wídne Gársecg»'';
** ''«The Root of the Boot»'';
** ''«Ruddoc Hana»'';
** ''«Syx Mynet»'';
* [[1937]]&nbsp;— ''«The Dragon's Visit»'' // The Oxford Magazine (Oxford).&nbsp;— Vol. 55.&nbsp;— No. 14 (February 4th, 1937).&nbsp;— P. 342.;
* [[1937]]&nbsp;— ''«Knocking at the Door: Lines induced by sensations when waiting for an answer at the door of an Exalted Academic Person»'' // The Oxford Magazine (Oxford).&nbsp;— Vol. 55.&nbsp;— No. 13 (February 18th, 1937).&nbsp;— P. 403. (згодом оприлюднене під заголовком ''«The Mewlips»'');
* [[1945]]&nbsp;— ''«The Lay of Aotrou and Itroun»'' // The Welsh Review (Cardiff).&nbsp;— Vol. 4.&nbsp;— No. 4 (December 1945).&nbsp;— P. [254]&nbsp;— 266.;
* [[1946]]&nbsp;— ''«Imram (The Death of St. Brendan)»'' // Time and Tide (London).&nbsp;— Dec. 1955.&nbsp;— P. 1561. (також у «Sauron Defeated»);
* 1950-і рр.&nbsp;— ельфійські переклади католицьких молитов (за редакцією: Wynne, Smith, Hostetter у часописі «Vinyar Tengwar».&nbsp;— 2002.&nbsp;— №&nbsp;43, 44.):
** ''«Ataremma»'', різні версії (квенья «Pater Noster» [Отче наш]), версії I—VI;
** ''Aia María'' (квенья «Ave Maria» [Радуйся, благодатно!]), версії I—IV;
** Літанія ''«Loreto»'' мовою квенья;
** ''«Ortírielyanna»'' (квенья «Sub Tuum Praesidium»);
** ''«Alcar і Ataren»'' (квенья «Gloria Patri»);
** ''«Alcar mi tarmenel na Erun»'' (квенья «Gloria in Excelsis Deo»);
** ''«Ae Adar Nín»'' (синдарин «Pater Noster»);
* [[1953]]&nbsp;— ''«The Homecoming of Beorhtnoth Beorhthelm's Son»'';
* [[1962]]&nbsp;— ''«The Adventures of Tom Bombadil published»'':
** ''«The Adventures of Tom Bombadil»'';
** ''«Bombadil Goes Boating»'';
** ''«Errantry»'';
** ''«Little Princess Mee»'';
** ''«The Man in the Moon Stayed Up Too Late»'';
** ''«The Man in the Moon Came Down Too Soon»'';
** ''«The Stone Troll»'';
** ''«Perry-the-Winkle»'';
** ''«The Mewlips»'';
** ''«Oliphaunt»'';
** ''«Fastitocalon»'';
** ''«The Cat»'';
** ''«Shadow-Bride»'';
** ''«The Hoard»'';
** ''«The Sea-Bell»'';
** ''«The Last Ship»'';
* [[1965]]&nbsp;— ''«Once upon a time»'' // Winters' Tales for Children. Ed. by Caroline Willier. Illustrated by Hugh Marshall.&nbsp;— London: Macmillan, [October] 1965.&nbsp;— P. 56.;
* [[1966]]&nbsp;— ''«Bilbo's Last Song»'' (уперше надрукована у [[1974]]-му р.: Bilbo's Last Song (At the Grey Havens).&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [26 November] 1974.&nbsp;— 32 p.);
* [[1967]]&nbsp;— ''«For W. H. A.»'' // Shenandoah (Lexington, Va.).&nbsp;— Vol. 18.&nbsp;— No. 2 (Winter 1967).&nbsp;— P. [96]&nbsp;— [97].;
* [[1987]]&nbsp;— ''«King Sheave»'' // The Lost Road and Other Writings;
* [[1988]]&nbsp;— ''«Narqelion»'' // Hyde, Paul Nolan, «Narqelion: A Single, Falling Leaf at Sun-fading» // Mythlore (Altadena, Ca.).&nbsp;— No. 56 (Winter 1988).&nbsp;— P. 47&nbsp;— 52.

=== Художня література ===

* [[1937]]&nbsp;— ''«[[Гобіт, або Туди і звідти]]»'' (також ''«[[Гобіт, або мандрівка за Імлисті гори]]»''; {{lang-en|The Hobbit or There and Back Again}}).&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [21 September] 1937.&nbsp;— 312 p., [1] plate.;
* [[1945]]&nbsp;— ''«Листок, намальований Ніґґлом»''<ref>Назва наводиться за перекладом такої собі Еланор, як фонетично найближча до оригіналу. Існує також варіант Остапа Дзондзи: «Листок, виконаний Бавунцьом».</ref> ({{lang-en|Leaf by Niggle}}) // Dublin Review (London).&nbsp;— 432 (January 1945).&nbsp;— P. 46&nbsp;— 61. (алегорична новела, згодом вміщена у збірці «Tree and Leaf»);
* [[1949]]&nbsp;— ''«Фермер Джайлз із Гема»'' ({{lang-en|Farmer Giles of Ham}}). Embellished by Pauline Baynes.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [October] 1949.&nbsp;— 78, [1] p., [2] plates. (небувальщина на середньовічні мотиви);
* [[1953]]&nbsp;— ''«The Homecoming of Beorhtnoth Beorhthelm's Son»'' [Повернення Беортнота, Беортельмового сина], п'єса на ранньосередньовічні мотиви, написана алітераційним віршем, надрукована із супровідними есе: «Beorhtnoth's Death» [Смерть Бертнота] і «Ofermod» [Овермод] // Essays and Studies by members of the English Association.&nbsp;— London.&nbsp;— N.S.&nbsp;— Vol. 6 (1953).&nbsp;— P. [1]&nbsp;— 18.;
* ''«[[Володар Перстенів]]»''<ref>Подається виключно за перекладом О.&nbsp;В.&nbsp;Фешовець як єдиним легальним виданням на території України</ref> ({{lang-en|The Lord of the Rings}})
** [[1954]]&nbsp;— ''«Братство Персня»'' ({{lang-en|The Fellowship of the Ring}}).&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [29 July] 1954.&nbsp;— 423 p. (перша частина «Володаря Перстенів»);
** [[1954]]&nbsp;— ''«Дві вежі»'' ({{lang-en|The Two Towers}}).&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [11 November] 1954.&nbsp;— P. [3]&nbsp;— 352 p. (друга частина «Володаря Перстенів»);
** [[1955]]&nbsp;— ''«Повернення короля»'' ({{lang-en|The Return of the King}}).&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [20 October] 1955. P. [5]&nbsp;— 416 p. (третя частина «Володаря Перстенів»);
* [[1962]]&nbsp;— ''«The Adventures of Tom Bombadil and Other Verses from the Red Book»'' [Пригоди Тома Бомбадила й інші поезії із Червоної книги].&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [22 November] 1962.&nbsp;— 63, [1] p.;
* [[1964]]&nbsp;— ''«Tree and Leaf»'' [Дерево і лист].&nbsp;— London: Unwin Books, [28 May] 1964.&nbsp;— 92 p. («On Fairy-Stories» [Про чарівні казки] і «Листок, виконаний Ніґґлом» випущені у формі книги);
* [[1966]]&nbsp;— ''«The Tolkien Reader»'' [Толкінівська читанка].&nbsp;— New York: Ballantine Books, September 1966.&nbsp;— xvi, 24, 84 pp., pp. [87]-112, [5]-[79], [5]-[64] [=286 pp.] (збірник містив «The Homecoming of Beorhtnoth Beorhthelm's Son», «On Fairy-Stories», «Leaf by Niggle», «Farmer Giles of Ham» і «The Adventures of Tom Bombadil»);
* [[1967]]&nbsp;— ''«The Road Goes Ever On [Дорога ця вперед веде]: A Song Cycle»''. Poems by J.R.R. Tolkien. Music by Donald Swann. With decorations by J. R. R. Tolkien. Boston: Houghton Mifflin Company.&nbsp;— [31 October] 1967.&nbsp;— ix, 67, [1] pp.<ref>Заголовок переданий за мотивами поетичних перекладів Назара Федорака</ref>;
* [[1967]]&nbsp;— ''«Коваль із Великого Вут[т]она»'' (Smith of Wootton Major. Illustrations by Pauline Baynes.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [9 November] 1967.&nbsp;— 61, [1] p.).

=== Наукові роботи ===

* [[1922]] ''«A Middle English Vocabulary»'' [Словник середньоанглійської мови];
* [[1925]] ''«Sir Gawain and the Green Knight»'' [Сер Ґавейн і Зелений Лицар], у співавторстві з Е.&nbsp;В.&nbsp;Ґордоном; виправлене і доповнене видання&nbsp;— [[1967]];
* [[1925]] ''«Some Contributions to Middle-English Lexicography»'' [Деякі доповнення до питання про середньоанглійську лексикографію] // The Review of English Studies [Журнал англійської філології].&nbsp;— Vol. 1.&nbsp;— No. 2.&nbsp;— P. 210—215.;
* [[1925]] ''«The Devil's Coach Horses»'' // The Review of English Studies.&nbsp;— Vol. 1.&nbsp;— No. 3.&nbsp;— P. 331—336.;
* [[1929]] ''«Ancrene Wisse and Hali Meiðhad»'' ["Ancrene Wisse" і «Hali Meiðhad»] // «Essays and Studies by members of the English Association» [Есе і студії членів Англійської асоціації].&nbsp;— Oxford.&nbsp;— Vol. 14.&nbsp;— P. 104—126.;
* [[1932]] ''«The Name 'Nodens'»'' [Про ім'я Nodens] // Report on the Excavation of the Prehistoric, Roman, and Post-Roman Site in Lydney Park, Gloucestershire.&nbsp;— Oxford: University Press for The Society of Antiquaries;
* [[1932]]–[[1934]] ''«Sigelwara Land»'', 2-і частини, надруковано у: Medium Aevum.&nbsp;— Oxford.&nbsp;— Vol. 1.&nbsp;— No. 3 (December 1932).&nbsp;— P. 183&nbsp;— 196 і Vol. 3.&nbsp;— No. 2 (June 1934).&nbsp;— P. 95&nbsp;— 111;
* [[1934]] ''«Chaucer as a Philologist: The Reeve's Tale»'' [Чосер як філолог: Історія мажордома] // Transactions of the Philological Society.&nbsp;— London, Р. 1&nbsp;— 70 (повторне відкриття діалектного гумору і впровадження «Генґуртського рукопису» в текстологію «Кентерберійських оповідань» Дж. Чосера);
* [[1937]] ''«Beowulf: The Monsters and the Critics»'' ["Беофульф: чудовиська і критики"].&nbsp;— London: Humphrey Milford.&nbsp;— 56 p. (публікація лекції [[1936]]-го р.);
* [[1939]] ''«The Reeve's Tale: version prepared for recitation at the 'summer diversions'»'' [Історія судді: версія, підготована для декламації під час «літнього відпочинку»]&nbsp;— Oxford.&nbsp;— 14 p.;
* [[1939]] ''«On Fairy-Stories»'' [Про чарівні казки] (Лекція пам'яті Ендрю Ленґа 1939&nbsp;р.), обґрунтування толкінівської філософії фантазування, скорочений варіант есе, оприлюдненого у [[1947]]-му р.;
* [[1944]] ''«Sir Orfeo»'' [Сер Орфео].&nbsp;— Oxford: The Academic Copying Office.&nbsp;— 18 p. (видання середньовічної поеми);
* [[1947]] ''«On Fairy-Stories»'' (есе надруковане у: Essays presented to Charles Williams: Oxford University Press)&nbsp;— перша повна публікація есе із міркуваннями Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна з приводу філософії фантазування, представлена раніше у скороченій формі під час лекції пам'яті Ендрю Ленґа у [[1939]]-му р.;
* [[1953]] ''«Ofermod»'' [Овермод] і ''«Beorhtnoth's Death»'' [Смерть Беортнота], два есе, надруковані разом із поемою ''«The Homecoming of Beorhtnoth, Beorhthelm's Son»'' [Повернення Бертнота, Беортельмового сина] // Essays and Studies by members of the English Association.&nbsp;— Vol. 6;
* [[1953]] ''«Middle English „Losenger“: Sketch of an etymological and semantic enquiry»'' [Середньоанглійський «Losenger»: Нарис про одне семантико-етимологічне розслідування] // Essais de philologie moderne: Communications présentées au Congrès International de Philologie Moderne (1951): Les Belles Lettres;
* [[1962]] ''«Ancrene Wisse: The English Text of the Ancrene Riwle»'', Early English Text Society: Oxford University Press;
* [[1963]] ''«English and Welsh»'' [Англійська і валійська мови] // Angles and Britons: O'Donnell Lectures: University of Cardiff Press;
* [[1964]] ''Вступ до «Tree and Leaf»'' [Дерева і листа], подробиці створення та композиції «Листка, виконаного Ніґґлем» {{lang-en|Leaf by Niggle}} і есе «Про чарівні казки» {{lang-en|On Fairy-Stories}}.
* [[1966]] внесок у видання ''«Jerusalem Bible»'' [Єрусалимської біблії] (як перекладача та лексикографа);
* [[1966]] ''Вступ до 2-го видання [[Володар Перстенів|«Володаря Перстенів»]]'', із коментарями про першу реакцію на книгу, мотиви її написання та ставлення до [[алегорія|алегорії]];
* [[1966]] ''«Tolkien on Tolkien»'' [Толкін про Толкіна] (автобіографічне);

=== Посмертні публікації ===

* [[1975]]&nbsp;— ''«Guide to the Names in The Lord of the Rings»'' [Путівник по власних назвах у «Володарі Перстенів»] (редакторська версія) оприлюднена у «A Tolkien Compass» [Толкінівському компасі] за редакцією Джареда Лобделла {{lang-en|Jared Lobdell}}. Був написаний спеціально для роботи полегшення перекладачів роману «Володар Перстенів», повна версія «Путівника…», під назвою «Nomenclature of The Lord of the Rings» [Номенклатура «Володаря Перстенів»], була оприлюднена у [[2005]]-му р. у «Довіднику читача по „Володарю Перстенів“» Вейна Геммонда (lang-en|Wayne Hammond) та Крістіни Скалл ({{lang-en|Christina Scull}}) (A Tolkien Compass. Ed. by Jared Lobdell.&nbsp;— La Salle, Ill.: Open Court, 1975.&nbsp;— P. [155]&nbsp;— 201.);
* [[1975]]&nbsp;— Переклади: ''«Sir Gawain and the Green Knight»'' [Сер Ґавейн і Зелений Лицар], ''«Pearl»'' [Перлина] та ''«Sir Orfeo»'' [Сер Орфео] (Sir Gawain and the Green Knight, Pearl, and Sir Orfeo. Translated by J.R.R. Tolkien.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [September] 1975.&nbsp;— P. [3]&nbsp;— 146, [1] p.);
* [[1976]]&nbsp;— ''«The Father Christmas Letters»'' [Листи від Діда Мороза]. Ed. by Baillie Tolkien.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [2 September] 1976.&nbsp;— [48] p.;
* [[1977]]&nbsp;— ''«[[Сильмаріліон|Сильмариліон»]]'' (The Silmarillion. Ed. by Christopher Tolkien.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [15 September] 1977.&nbsp;— Pp. [3]&nbsp;— 365 p.);
* [[1979]]&nbsp;— ''«Pictures by J. R. R. Tolkien»'' [Малюнки Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна]. Foreword and Notes by Christopher Tolkien.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [1 November] 1979.&nbsp;— [103] p.;
* [[1980]]&nbsp;— ''«Unfinished Tales of Númenor and Middle-earth»'' [Незавершені перекази Нýменору і Середзем'я]. Edited with introduction, commentary, index and maps by Christopher Tolkien.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [2 October] 1980.&nbsp;— [7], 172 p., [1] plate.;
* [[1980]]&nbsp;— ''«Poems and Stories»'' [Поезії й історії]. Illustrated by Pauline Baynes.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [29 May] 1980.&nbsp;— 342 p. (компіляція з «The Adventures of Tom Bombadil», «The Homecoming of Beorhtnoth Beorhthelm's Son», «On Fairy-Stories», «Leaf by Niggle», «Farmer Giles of Ham» та «Smith of Wootton Major»);
* [[1981]]&nbsp;— ''Letters of J.R.R. Tolkien'' [Листи Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна]: A Selection. Ed. by Humphrey Carpenter, with the assistance of Christopher Tolkien.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [20 August] 1981.&nbsp;— [5], 463 p., [1] plate.;
* [[1981]]&nbsp;— ''«The Old English „Exodus“ Text»'' [Давньоанглійський текст «Exodus»]. Text, translation, and commentary by J.R.R. Tolkien. Ed. by Joan Turville-Petre.&nbsp;— Oxford: At the Clarendon Press, 1981 [Published 28 January 1982]. x,&nbsp;— 85 p.;
* [[1982]]&nbsp;— ''«Finn and Hengest: The Fragment and the Episode»'' [Фінн і Генґест: фрагмент та епізод]. Ed. by Alan Bliss.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, 1982 [Published 20 January 1983]. xii,&nbsp;— 180 p.;
* [[1982]]&nbsp;— ''«Mr. Bliss»'' [Містер Блісс].&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [20 September] 1982.&nbsp;— [103] p.;
* [[1983]]&nbsp;— ''«The Monsters and the Critics and Other Essays»'' [Чудовиська і критики]. Ed. by Christopher Tolkien.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [3 March] 1983.&nbsp;— [5], 240 p. (збірка есе);
** ''«Beowulf: the Monsters and the Critics»'' ([[1936]]);
** ''«On Translating Beowulf»'' [Перекладаючи «Беовульфа»] ([[1940]]);
** ''«On Fairy-Stories»'' ([[1947]]);
** ''«A Secret Vice»'' [Таємний порок] ([[1930]]);
** ''«English and Welsh»'' ([[1955]]);
* [[1983]]–[[1996]]&nbsp;— ''«The History of Middle-earth»'' [Історія Середзем'я]:
** ''«The Book of Lost Tales 1»'' [Книга втрачених переказів&nbsp;— 1]. Part I. Ed. by Christopher Tolkien.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [27 October] 1983.&nbsp;— [5], 297 p., [1] plate. (The History of Middle-earth; 1);
** ''«The Book of Lost Tales 2»'' [Книга втрачених переказів&nbsp;— 2]. Part II. Ed. by Christopher Tolkien.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [16 August] 1984.&nbsp;— [5], 385 p., [1] plate. (The History of Middle-earth; 2);
** ''«The Lays of Beleriand»'' [Пісні Белеріанду]. Ed. by Christopher Tolkien.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [22 August] 1985.&nbsp;— [6], 393 p., [1] plate. (The History of Middle-earth; 3);
** ''«The Shaping of Middle-earth» [Окреслення Середзем'я…]: The Quenta, the Ambarkanta, and the Annals together with the earliest 'Silmarillion' and the first Map''. Ed. by Christopher Tolkien.&nbsp;— London: George Allen & Unwin, [21 August] 1986.&nbsp;— [5], 380 p., [2] plates. (The History of Middle-earth; 4);
** ''«The Lost Road and Other Writings» [Утрачена дорога та інші документи]: Language and Legend before 'The Lord of the Rings' ''. Ed. by Christopher Tolkien.&nbsp;— London: Unwin Hyman, [27 August] 1987.&nbsp;— Pp. [iii]&nbsp;— viii, 455 p. (The History of Middle-earth; 5);
** ''«The Return of the Shadow» [Повернення тіні]: The History of The Lord of the Rings'', Part One. [Edited by] Christopher Tolkien.&nbsp;— London: Unwin Hyman, [25 August] 1988.&nbsp;— Pp. [iii]&nbsp;— xii, 497 p., [1] plate. (The History of Middle-earth; 6).;
** ''«The Treason of Isengard» [Зрада Ізенґарда]: The History of The Lord of the Rings'', Part Two. [Edited by] Christopher Tolkien.&nbsp;— London: Unwin Hyman, [7 September] 1989.&nbsp;— vi, [i], 504 p., [1] plate. (The History of Middle-earth; 7);
** ''«The War of the Ring» [Війна Персня]: The History of The Lord of the Rings'', Part Three. [Edited by] Christopher Tolkien.&nbsp;— London: Unwin Hyman, [September] 1990.&nbsp;— xi, 476 p., [1] plate. (The History of Middle-earth; 8).;
** ''«Sauron Defeated» [Розбитий Саурон]: The End of the Third Age: (The History of The Lord of the Rings, Part Four); The Notion Club Papers and The Drowning of Anadûnê''. Ed. by Christopher Tolkien. xi, 482 pp., [2] plates.&nbsp;— London: HarperCollinsPublishers, [6 January] 1992.&nbsp;— xi, 482 p. (The History of Middle-earth; 9). (разом із «The Notion Club Papers» [Нотатки Клубу «Думка»]) ([[1992]]);
** ''«Morgoth's Ring» [Перстень Морґота]: The Later Silmarillion, Part One: The Legends of Aman''. Ed. by Christopher Tolkien.&nbsp;— London: HarperCollinsPublishers, [23 September] 1993.&nbsp;— x, 471 p., [1] plate. (The History of Middle-earth; 10).;
** ''«The War of the Jewels» [Війна за Самоцвіти]: The Later Silmarillion, Part Two: The Legends of Beleriand''. Ed. by Christopher Tolkien.&nbsp;— London: HarperCollinsPublishers, [September] 1994.&nbsp;— xii, 470 p. (The History of Middle-earth; 11).;
** ''«The Peoples of Middle-earth»'' [Народи Середзем'я]. Ed. by Christopher Tolkien.&nbsp;— London: HarperCollinsPublishers, [September] 1996.&nbsp;— xiii, 482 p., [1] plate. (The History of Middle-earth; 12).;
** ''«Index»'' [Індекс] ([[2002]]);
* [[1995]]&nbsp;— Hammond, Wayne G. & Scull, Christina. ''J. R. R. Tolkien: Artist & Illustrator.'' [Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкін: митець та ілюстратор].&nbsp;— London: HarperCollinsPublishers, 1995.&nbsp;— 207, [1] p. (компіляція малюнків та ескізів Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна);
* [[1998]] ''«Roverandom»'' [Роверандом]. Ed. by Christina Scull and Wayne G. Hammond.&nbsp;— London: HarperCollinsPublishers, [5 January] 1998.&nbsp;— xxii, 106 p., [4] plates.;
* [[2002]] ''«A Tolkien Miscellany»'' [Толкін: Різне]&nbsp;— збірка уже друкованих матеріалів;
* [[2002]] ''«Beowulf and the Critics»'' ["Беовульф" і критики], за редакцією Майкла Драута ({{lang-en|Michael D.C. Drout}}) («Beowulf: the monsters and the critics» разом із двома чернетками довшого есе, продуктом якого став оприлюднений варіант);
* [[2005]] ''«Guide to the Names in The Lord of the Rings»'' (повна версія)&nbsp;— оприлюднений у «Довіднику читача по „Володарю Перстенів“» Вейна Геммонда (lang-en|Wayne Hammond) та Крістіни Скалл ({{lang-en|Christina Scull}}). Переназваний у цьому виданні ''«Nomenclature of The Lord of the Rings»'';
* [[2007]] ''«Сказання про Дітей Гуріна»'' ({{lang-en|The Children of Húrin}}.&nbsp;— London: HarperCollins Publishers, 2007.&nbsp;— 320 p.);
* [[2007]] Рейтліфф Джон ({{lang-en| John D. Rateliff}}). ''«The History of The Hobbit»'' [Історія «Гобіта»]&nbsp;— містить значні фрагменти тексту;

=== Аудіозаписи ===

* [[1967]] ''«Poems and Songs of Middle-earth»'' [Поезія й пісні Середзем'я]: Caedmon TC 1231;
* [[1975]] ''«J. R. R. Tolkien Reads and Sings his The Hobbit & The Lord of the Rings»'' [Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкін читає фрагменти з «Гобіта» і «Володаря Перстенів», а також співає пісні із них]: Caedmon TC 1477, TC 1478 (ґрунтується на аудіозаписах Джорджа Сейєра ({{lang-en|George Sayer}}), серпень [[1952]]-го р.).

== Українські переклади ==

{| border='1' class="wikitable"
|-
| [[1985]] || Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. [[Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори]]: Повість-казка. Для мол. шк. в. / Пер. з англ. [[Мокровольський Олександр Миколайович|Олександра Мокровольського]]; Мал. М.&nbsp;С.&nbsp;Біломлинського.&nbsp;— К.: Веселка, 1985.&nbsp;— 303 с., іл.&nbsp;— (Бібл. сер.).
|-
| [[1992]] || Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори: Повість-казка: Для мол. шк. віку / Пер. з англ. Олександра Мокровольського; Мал. М.&nbsp;С.&nbsp;Біломлинського. 2-ге вид.&nbsp;— К.: Веселка, 1992.&nbsp;— 303 с.
|-
| [[1994]] || Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Музика Айнурів. Прихід Валарів та будівництво Валінору / Пер. з англ. [[Рязанцева Тетяна Миколаївна|Тетяни Рязанцевої]]<ref>http://www.ilnan.gov.ua/komparatyvist/ryasantseva.htm {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080406052713/http://www.ilnan.gov.ua/komparatyvist/ryasantseva.htm |date=6 квітень 2008 }} Інститут літератури НАН України: Тетяна Рязанцева</ref> // Всесвіт.&nbsp;— 1994.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 137&nbsp;— 155.
|-
| [[2000]] ||
* Толкін Дж. Р. Р. [[Сильмаріліон]] (уривки): [[Айнуліндале|Айнуліндале. Музика Айнур]]<ref>http://www.silverwolf.lviv.ua/aiwe/parmasse/silm/ainulindale.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050128092615/http://silverwolf.lviv.ua/aiwe/parmasse/silm/ainulindale.html |date=28 січень 2005 }} Рівен-Діл: Музика Айнур</ref>, Валаквента<ref>http://www.silverwolf.lviv.ua/aiwe/parmasse/silm/valaquenta.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050128092737/http://silverwolf.lviv.ua/aiwe/parmasse/silm/valaquenta.html |date=28 січень 2005 }} Рівен-Діл: Валаквента</ref>, [[Фелаґунд]]. Баллада про Лейтіан<ref>http://www.silverwolf.lviv.ua/aiwe/linwele/felagund.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304131650/http://www.silverwolf.lviv.ua/aiwe/linwele/felagund.html |date=4 березень 2016 }}  Рівен-Діл: Фелаґунд. Переклад фрагменту Баллади Лейтіан із Сільмарілліону</ref>; [[Квента Сільмарілліон]]. Повість про Сільмарілі. Розділ 1. Про Початок Днів<ref>http://www.silverwolf.lviv.ua/aiwe/parmasse/silm/qs1u.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304191929/http://www.silverwolf.lviv.ua/aiwe/parmasse/silm/qs1u.html |date=4 березень 2016 }} Рівен-Діл: Повість про Сільмарілі. Розділ 1. Про Початок Днів</ref> Бібліотека пана Більбо, 2000., Пер. з англ. Aiwё<ref>Валерій Максимів</ref>
* Толкін Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Дорога все біжить і біжить / Пер. з англ. Ardann, 2000.<ref>http://www.silverwolf.lviv.ua/aiwe/linwele/ardann.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050915132243/http://silverwolf.lviv.ua/aiwe/linwele/ardann.html |date=15 вересень 2005 }} Рівен-Діл: Дорога все біжить та біжить</ref>
* Толкін Дж. Р. Р. Ann-thennath про Берена і Лутіен / Пер. з англ. Каґеро<ref>[[Чигиринська Ольга Олександрівна]]</ref> // Бібліотека пана Більбо, 2000.<ref>http://www.silverwolf.lviv.ua/aiwe/linwele/kagero.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20050920023309/http://silverwolf.lviv.ua/aiwe/linwele/kagero.html |date=20 вересень 2005 }} Рівен-Діл: Ann-thennath про Берена і Лутіен з ВП у перекладі Каґеро</ref>
|-
| [[2002]] ||
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. [[Володар Перснів]]: Трилогія. Ч. 1: Перстень із Мордору. [Для молодшого та середнього шкільного віку] / З англійської переказав Олександр Мокровольський. Худ. оформлення С.&nbsp;М.&nbsp;Желєзняк.&nbsp;— К.: Видавництво «Школа», 2002.&nbsp;— 398 с.: іл.&nbsp;— (Золота бібліотека).
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Володар Перснів. Ч. 2: Дві твердині / З англійської переказав Олександр Мокровольський.&nbsp;— К.: Видавництво «Школа», 2002.&nbsp;— 271 с.
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Володар Перснів. Ч. 3: Повернення короля / З англійської переказав Олександр Мокровольський.&nbsp;— К.: Видавництво «Школа», 2002.&nbsp;— 270 с.
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Гобіт, або Мандрівка за Імлисті гори: Повість-казка: [Для молодшого та середнього шкільного віку] Переклад з англійської Олександра Мокровольського; Обкладинка С. Желєзняк, ілюстрації С. Фесенко.&nbsp;— К.: Видавництво «Школа», 2002.&nbsp;— 348 с.: іл.&nbsp;— (Золота бібліотека).{{ref+||ком.|n=Прим.}}.
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Гобіт (фрагменти) / Пер. з англ. [[Ганна Хоменко|Ганни Хомечко]] // Альманах Перекладацької Майстерні 2000—2001. Т. 1.&nbsp;— [[Дрогобич]]: [[Засоби масової інформації та видавництва Дрогобича|Видавництво «Коло»]], 2002.&nbsp;— С. 27&nbsp;— 48.<ref>http://www.humanities.org.ua/TW/alm_1_3.htm{{Недоступне посилання|date=вересня 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Несподівана гостина уривок з роману Гобіт</ref>
|-
| [[2003]] ||
* Толкієн Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар Перснів. Трилогія. Кн. 1: Хранителі Персня / Перекл. з рос. [[Немірова Аліна Володимирівна|Аліни Немірової]]; Худож.-оформлювач П.&nbsp;С.&nbsp;Риженко.&nbsp;— Харків: Фоліо, 2003.&nbsp;— 429 с.<ref>http://ae-lib.org.ua/texts/tolkien__the_lord_of_the_rings_1__ua.htm</ref>
* Толкієн Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар Перснів. Трилогія. Кн. 2: Дві вежі / Перекл. з рос. Аліни Немірової. Харків: Фоліо, 2003.&nbsp;— 319 с.<ref>http://ae-lib.org.ua/texts/tolkien__the_lord_of_the_rings_2__ua.htm</ref>
* Толкієн Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар Перснів. Трилогія. Кн. 3: Повернення короля / Перекл. з рос. Аліни Немірової. Харків: Фоліо, 2003.&nbsp;— 398 с.<ref>http://ae-lib.org.ua/texts/tolkien__the_lord_of_the_rings_3__ua.htm</ref>
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Володар Каблучок. Розділ 1. Свято, на яке чекали / Пер з англ. Богдана Стасюка // Ґіль-Естель.&nbsp;— 2003.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 21&nbsp;— 43.<ref name="Hil_estel">http://www.silverwolf.lviv.ua/aiwe/estel.html {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20170106042144/http://www.silverwolf.lviv.ua/aiwe/estel.html |date=6 січень 2017 }} Ґіль-Естель</ref>
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Де нині вершник і кінь?.. / Пер. з англ. Айве // Ґіль-Естель.&nbsp;— 2003.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 2.<ref name="Hil_estel" />
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Переклад фрагменту Балади Лейтіан із Сільмаріліону / Пер. з англ. Айве // Ґіль-Естель.&nbsp;— 2003.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 3.<ref name="Hil_estel" />
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. [[Повість про Араґорна та Арвен]] / Пер. з англ. Терн Ереґвен<ref>Маріанна Скуратівська</ref> // Ґіль-Естель.&nbsp;— 2003.&nbsp;— №&nbsp;2.&nbsp;— С. 7&nbsp;— 14.<ref name="Hil_estel" />
|-
| [[2004]] ||
* Толкін Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Імрам / Пер. з англ. [[Бєлодєд Іван Вікторович|Івана Бєлодєда]], 2004.<ref>http://web.archive.org/liveweb/http://zhurnal.lib.ru/b/beloded_i_w/mram.shtml Імрам в перекладі Бєлодєда Івана Вікторовича</ref>
* Толкин Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар Перстенів. Частина перша: Братство Персня / Перекл. з англ. [[Олена Фешовець|Олени Фешовець]].&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2004.&nbsp;— 436 с.
* Толкин Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар Перстенів. Частина друга: Дві вежі / Перекл. з англ. Олени Фешовець.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2004.&nbsp;— 364 с.
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Валаквента / Пер. з англ. Айве // Ґіль-Естель.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 4&nbsp;— 10.<ref name="Hil_estel" />
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Володар Каблучок. Розділ 2. Тінь минулого / Пер з англ. Богдана Стасюка // Ґіль-Естель.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 11&nbsp;— 31.<ref name="Hil_estel" />
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Листи 217 та 190 / Пер. з англ. Павла Йосада // Ґіль-Естель.&nbsp;— 2004.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— С. 32&nbsp;— 34.<ref name="Hil_estel" />
|-
| [[2005]] ||
* Толкин Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар Перстенів. Частина третя: Повернення короля / Перекл. з англ. Олени Фешовець.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2005.&nbsp;— 452 с.
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Володар Каблучок. Розділ 3. Товариство трьох / Пер з англ. Богдана Стасюка // Рівен-діл.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 47&nbsp;— 66.<ref name="Hil_estel" />
* Толкін Дж. Р. Р. [[Коваль із Великого Вутона]] / Пер. з англ. Остапа Дзондзи // Бібліотека Українського центру, 2005.<ref>http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=5516&read=true#top Бібліотека Українського центру: Коваль із Великого Вутона</ref>
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Фермер Джайлс з Хему / Пер. з англ. Євгенії Канчури // Рівен-діл.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;4.&nbsp;— С. 3&nbsp;— 46.<ref>http://silverwolf.lviv.ua/aiwe/riven-dil/4/{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} Рівен-Діл №&nbsp;4</ref>
|-
| [[2006]] ||
* Толкін Дж. Р. Р. [[Володар Перстенів]] / Перекл. з англ. Олени Фешовець; післяслово Олександра Ірванця і Леоніда Рудницького, 2-е вид.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2006.&nbsp;— 1088 с. ISBN 966-8657-18-7
* Толкін Дж. Р. Р. [[Листок, виконаний Бавунцьом]] / Пер. з англ. Остапа Дзондзи // Бібліотека Українського центру, 2006.<ref>http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=5435&read=true#top Бібліотека Українського центру: Листок, виконаний Бавунцьом</ref>
* Толкін Дж. Р. Р. [[Листок, намальований Ніґґлом]] / Пер. з англ. Еланор // Бібліотека Українського центру, 2006.<ref>http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=5335&read=true#top Бібліотека Українського центру: Листок, намальований Ніґґлом</ref>
* Толкін Дж. Р. Р. [[Повість про Араґорна й Арвен]] / Пер. з англ. Еланор // Бібліотека Українського центру, 2006.<ref>http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=5509&read=true Бібліотека Українського центру: Повість про Араґорна й Арвен</ref>
* Толкін Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Оліфаунт, Кіт, та Фаститокалон / Пер. з англ. Ігора Хазанова // Хобітон, 2006.<ref>http://www.kulichki.com/tolkien/forum/showthread.php?s=&postid=72580</ref><ref>http://www.kulichki.com/tolkien/forum/showthread.php?s=&postid=71761</ref><ref>http://www.kulichki.com/tolkien/forum/showthread.php?s=&postid=74729</ref>
* Толкін&nbsp;Дж.&nbsp;Р.&nbsp;Р. Старий Ліс. Уривки з епопеї «Володар перснів»<ref>В електронній версії наявна певна кількість друкарських помилок у порівнянні з друкованою, зокрема хибно відтворене прізвище перекладача.</ref> / Пер. з англ. [[Андрій Веселовський|Андрія Веселовського]] // Всесвіт.&nbsp;— 2006.&nbsp;— №&nbsp;11&nbsp;— 12.&nbsp;— С. 124&nbsp;— 135.<ref>http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=241&Itemid=41 Всесвіт: Дж. Р. Р. ТОЛКІН. Старий Ліс</ref>
|-
| [[2007]] ||
* Толкін Дж. Р. Р. [[Айнуліндале]] (Пісня Айнур) / Пер. з англ. Володимира Чернишенка // Гоголівська академія, 17 липня 2007&nbsp;р.<ref>http://gak.com.ua/creatives/1/5624 Гоголівська академія: Айнуліндале</ref>
* Толкін Дж. Р. Р. [[Легенда про Берена та Лутієн]] / Пер. з англ. Володимира Чернишенка // Гоголівська академія, 22 жовтня 2007&nbsp;р.<ref>http://gak.com.ua/creatives/1/6759 Гоголівська академія: Легенда про Берена та Лутієн</ref>
* Толкін Дж. Р. Р. [[Про Ауле та Яванну]] / Пер. з англ. Володимира Чернишенка // Гоголівська академія, 30 листопада 2007&nbsp;р.<ref>http://gak.com.ua/creatives/1/7364 Гоголівська академія: Про Ауле та Яванну</ref>
* Толкін Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Айнуліндале (Пісня Айнур) / Пер. з англ. [[Дмитро Кузьменко|Дмитра Кузьменка]] // Особистий сайт Дмитра Кузьменка, 14 вересня 2007&nbsp;р.<ref name="Kyz'menko">http://chtyvo.org.ua/authors/Tolkin_Dzhon/Silmarillion_Aiulindale_Valkaventa/ Chtyvo: Сильмариліон (уривки)</ref>
* Толкін Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Валаквента. Розповідь про валар та майар за вченням ельдар / Пер. з англ. Дмитра Кузьменка // Особистий сайт Дмитра Кузьменка, 14 вересня 2007&nbsp;р.<ref name="Kyz'menko" />
* Толкін Дж. Р. Р. [[Гобіт, або Туди і звідти]] / Переклад [[Олена О'Лір|Олени О'Лір]].&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2007.&nbsp;— 320 с. ISBN 978-966-8657-22-1
|-
| [[2008]] ||
* Толкін Дж. Р. Р. [[Діти Гуріна|Сказання про Дітей Гуріна]] [за редакцією Крістофера Толкіна] / Перекл. з англ. [[Катерина Оніщук|Катерини Оніщук]]; Художнє оформлення Алана Лі.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2008.&nbsp;— 320 с. + Іл.
* Толкієн Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Фермер Джайлз із Гема / Пер. з англ. Ірини Примачик // Всесвіт.&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;3-4.&nbsp;— С. 118&nbsp;— 142.<ref>http://www.vsesvit-journal.com/index.php?option=com_content&task=view&id=439&Itemid=41 Фрагмент перекладу на сайті «Всесвіту»</ref>
* Толкін Дж. Р. Р. [[Сильмариліон]] / Перекл. з англ. Катерини Оніщук.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2008.&nbsp;— 388 + XXVIII&nbsp;с.
|-
| [[2009]] ||
* Толкін Дж. Р. Р. [[Сказання з Небезпечного Королівства]]<ref>У книжку ввійшли Роверандом; Фермер Джайлз із Гема; Пригоди Тома Бомбадила; Коваль із Великого Вуттона; Листок пана Дрібнички; Додатки: Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкін. Про чарівні історії, Вступне слово Тома Шиппі, Післямова Алана Лі</ref> / Перекл. з англ. Катерини Оніщук та Олени О'Лір; Ілюстр. Алан Лі.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2009.&nbsp;— 400 + хххіі с.
|-
| [[2010]] ||
* Толкін Дж. Р. Р. [[Легенда про Сіґурда і Ґудрун]] [За редакцією Крістофера Толкіна]/ Перекл. з англ. Катерини Оніщук та Олени О'Лір; Ілюстр. Біл Сандерсон.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2010.&nbsp;— 496 с.
|-
|[[2011]] ||
* Толкін Дж. Р. Р. [[Гобіт, або Туди і Звідти]] / Перекл. з англ. Олени О'Лір; ілюстр. Алан Лі.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2011.&nbsp;— 304 с. ISBN 978-966-8657-55-9 {{ref+|У новій редакції.|ком.|n=Прим.}}.
|-
|[[2012]] ||
* Толкін Дж. Р. Р. [[Гобіт, або Туди і Звідти]] / Перекл. з англ. Олени О'Лір;&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2011.&nbsp;— 384 с. ISBN 978-617-664-019-6{{ref+|У новій редакції.|ком.|n=Прим.}}.
|-
|[[2013]] ||
* Толкін Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар Перснів. Частина перша: Братство Персня / Перекл. з англ. Катерини Оніщук.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2013.&nbsp;— 704 с. ISBN 978-617-664-022-6
* Толкін Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар Перснів. Частина друга: Дві Вежі / Перекл. з англ. Катерини Оніщук.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2013.&nbsp;— 576 с. ISBN 978-617-664-023-3
* Толкін Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар Перснів. Частина третя: Повернення короля / Перекл. з англ. Катерини Оніщук.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2013.&nbsp;— 704 с. ISBN 978-617-664-024-0
* Толкін Дж. Р. Р. [[Гобіт, або Туди і Звідти]] / Перекл. з англ. Олени О'Лір; ілюстр. Алан Лі.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2011.&nbsp;— 304 с. ISBN 978-617-664-037-0 {{ref+|У новій редакції.|ком.|n=Прим.}}.
|-
|[[2014]] ||
* Толкін Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Сильмариліон / Перекл. з англ. Катерини Оніщук.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2014.&nbsp;— 576с. ISBN 978-617-664-034-9{{ref+|У новій редакції.|ком.|n=Прим.}}
|-
|[[2015]] ||
* Толкін Дж. Р. Р. [[Діти Гуріна|Сказання про Дітей Гуріна]] [за редакцією Крістофера Толкіна] / Перекл. з англ. Катерини Оніщук; Художнє оформлення Алана Лі.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2015.&nbsp;— 320 с. + Іл. ISBN 978-966-8657-91-7{{ref+|У новій редакції.|ком.|n=Прим.}}
|-
|[[2016]] ||
* Толкін Дж. Р. Р. [[Падіння Артура ]] / Перекл. з англ. Олени О'Лір, редактор Олег Фешовець; Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2016.&nbsp;— 235 с. + Іл. ISBN 978-617-664-093-6
* Толкін Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар Перснів. Частина перша: Братство Персня / Перекл. з англ. Катерини Оніщук.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2016.&nbsp;— 704 с. ISBN 978-617-664-100-1 (2-ге видання, виправлене)
* Толкін Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар Перснів. Частина друга: Дві Вежі / Перекл. з англ. Катерини Оніщук.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2016.&nbsp;— 576 с. ISBN 978-617-664-102-5 (2-ге видання, виправлене)
* Толкін Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Володар Перснів. Частина третя: Повернення короля / Перекл. з англ. Катерини Оніщук.&nbsp;— Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2016.&nbsp;— 704 с. ISBN 978-617-664-103-2 (2-ге видання, виправлене)
|-
|[[2017]] ||
* Толкін Дж. Р. Р. [[Листи Різдвяного Діда]] / Перекл. з англ. Олени О'Лір, консультант Олег Фешовець; Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2017. 160 с. ISBN 978-617-664-108-7
|-
|[[2018]] ||
* Толкін Дж. Р. Р. [[Берен і Лутієн]] / Перекл. з англ. Олени О'Лір, консультант Олег Фешовець; Львів: [[Астролябія (видавництво)|Астролябія]], 2018. 320 с. ISBN 978-617-664-148-3
|}

== Хронологія життя ==

Хронологія життя Джона Рональда Руела Толкіна ({{lang-en|John Ronal Reuel Tolkien}}), [[Англія|англійського]] [[письменник]]а, автора [[епос|епічного]] [[Роман (жанр)|роману]] «[[Володар Перстенів]]» ({{lang-en|The Lord of the Rings}}, [[1954]]–[[1955]]), укладена на основі [[канон]]ічних [[біографія|біографій]] Гамфрі Карпентера<ref>Carpenter, Humphrey. J. R. R. Tolkien. A Biography.&nbsp;— Boston, New York: Houghton Mifflin Company, 2000.&nbsp;— 290 p.</ref> та Майкла Вайта<ref>White, Michael. J. R. R. Tolkien. A Biography.&nbsp;— London: Abacus, 2002.&nbsp;— 292 p.</ref>.

{| border='1' class='wikitable'
|-
| [[1892]] || [[3 січня]] в родині [[банк]]івського службовця Áртура Рýела ({{lang-en|Arthur Reuel Tolkien}}; [[1857]]–[[1896]]) та Мейбл (у дівоцтві Сáффілд, {{lang-en|Mabel Tolkien, née Suffield}}; [[1870]]–[[1904]]) Толкінів, у [[Блумфонтейн]]і ([[Оранжева Вільна Держава]], нині [[Південноафриканська Республіка|ПАР]]), народився первісток, Джон Рональд Руел.
|-
| [[1894]] || [[17 лютого]] у подружжя народився другий син, Гíларі Артур Руел ({{lang-en|Hilary Arthur Reuel Tolkien}}; пом. [[1976]]&nbsp;р.).
|-
| [[1895]] || Навесні Мейбл із синами повернулася до Англії та поселилася у батьків у [[Бірмінгем]]і, очікуючи на приїзд хворого на [[ревматизм]] чоловіка.
|-
| [[1896]] || У [[лютий|лютому]] Артур Толкін помер в [[Африка|Африці]]. Влітку Мейбл із дітьми переїхала до бірмінґемського передмістя Сéргоул-Мілл ({{lang-en|Sarehole Mill}}), де вони прожили чотири наступні роки. Вона почала вчити Рональда [[латина|латині]], [[французька мова|французькій]] та [[німецька мова|німецькій]] мовам, малюванню та [[каліграфія|каліграфії]].
|-
| [[1900]] || Мейбл навернулася до [[католицизм|католицької віри]] і навернула синів. Рональд вступив до Школи ім. Короля Едуарда ({{lang-en|King Edward’s School}}), і родина знову переїхала до Бірмінгема.
|-
| [[1901]] || Толкіни переїхали з одного бірмінгемського району (Мóзлі, {{lang-en|Mosely}}) до іншого&nbsp;— Кінґз-Хіт ({{lang-en|King’s Heath}}).
|-
| [[1902]] || Родина знову переїхала, цього разу до району Éджбастон ({{lang-en|Edgbaston}}), а обидвох хлопців записали до Школи св. Філіпа Граматика ({{lang-en|St. Philip’s Grammar School}}).
|-
| [[1903]] || Рональд став стипендіатом своєї попередньої школи і восени повернувся туди на навчання, почав вчити [[грецька мова|грецьку]] та [[давньоанглійська мова|середньовічну англійську]] мови.
|-
| [[1904]] || У [[листопад]]і Мейбл Толкін померла від [[цукровий діабет|цукрового діабету]]. Отець Фрéнсіс Хав'є´р Мóрган ({{lang-en|Fr. Francis Xavier Morgan}}, 1857&nbsp;— 1935) став опікуном братів Толкінів, і вони поселилися у родичів.
|-
| [[1908]] || Брати Толкіни переїхали до пансіонату дітей-сиріт місис Фóлкнер ({{lang-en|Mrs. Faulkner}}). Рональд познайомився зі своєю майбутньою дружиною, 19-річною сиротою Éдіт Мéрі Бретт ({{lang-en|Edith Mary Bratt}}, 1889&nbsp;— 1971).
|-
| [[1909]] || Восени отець Морган дізнався про романтичні стосунки Рональда та Едіт. Упевнений, що ранній шлюб занапастить кар'єру хлопця, він заборонив їм спілкуватися. Рональд провалив екзамен на отримання стипендії в [[Оксфордський університет|Оксфордському університеті]].
|-
| [[1910]] || Отець Морган переселив братів. До повноліття Рональду заборонено спілкуватись із Едіт, яка у [[березень|березні]] переїхала до Чéлтнема ({{lang-en|Cheltenham}}) у [[Ґлостершир]]і. Рональд узяв участь у шкільних дискусіях, де виголосив промови давньоанглійською та [[готська мова|готською]]. У [[грудень|грудні]] він став стипендіатом Éксетер-Коледжу ({{lang-en|Exeter College}}) при Оксфордському університеті.
|-
| [[1911]] || Утворення «Чайного клубу і Барровіанського товариства» ({{lang-en|Tea Club and Barrovian Society}})&nbsp;— компанії однокласників зі спільними захопленнями (у складі Рональда, Рóберта Ґíлсона ({{lang-en|Rob Gilson}}), Джéффрі Сміта ({{lang-en|Geoffrey Smith}}) і Крíстофера Вáйзмена ({{lang-en|Christopher Wiseman}})), улітку мандрував горами Швейцарії, а восени вступив до Оксфорду.
|-
| [[1912]] || Під керівництвом Джозефа Райта, Толкін почав вивчення порівняльного мовознавства. Поступив добровольцем до [[кавалерія|кавалерії]], виїздив на навчання. Читав роботи про «[[Калевала|Калевалу»]] та писав [[вірш]]і.
|-
| [[1913]] || Рональду виповнився 21 рік, і він одразу знайшов Едіт. Вона розірвала заручини з іншим. Толкін перевівся з відділення класики на [[факультет]] [[англійська мова|англійської мови]] з ухилом у [[філологія|філологію]] і вивчав [[давньоісландська мова|давньоісландську]]. Влітку подорожував до [[Франція|Франції]] як доглядач за дітьми однієї [[мексика]]нської родини.
|-
| [[1914]] || Едіт навернулася до католицької віри, і вони з Рональдом офіційно оголосили про [[заручини]]. [[Велика Британія]] оголосила війну [[Німеччина|Німеччині]]. Толкін вирішив почекати із службою в армії до отримання [[диплом]]а. Написав поему «Подорож Еарéнділя Вечірньої Зірки» ({{lang-en|The Voyage of Eärendel the Evening Star}}), засновану на рядку з англо-саксонського тексту «Христос» (Crist) [[Кюневульф]]а.
|-
| [[1915]] || Толкін отримав першу премію на випускних екзаменах і записався до армії. Його зарахували до складу Лáнкаширського стрілецького полку ({{lang-en|Lancashire Fusiliers}}), у складі якого він проходив вишкіл у [[Бедфорд]]і та [[Стаффордшир]]і. Продовжив писати вірші «мовою фей» ({{lang-en|The Fairy Language}}) і англійською.
|-
| [[1916]] || 22 березня у [[Ворик]]у Рональд із Едіт одружилися. Толкін у званні [[молодший лейтенант|молодшого лейтенанта]] відбув до Франції, де взяв участь у [[Битва на Соммі|Битві на Соммі]]. У листопаді відправлений назад до Англії через хворобу («окопну гарячку»).
|-
| [[1917]] || Перебуваючи на лікуванні у Ґрейт-Гéйвуді ({{lang-en|Great Haywood}}) Толкін написав «Книгу втрачених оповідей» ({{lang-en|The Book of Lost Tales}}), яка зрештою перетворилася на [[«Сільмарілліон]]". [[16 листопада]] Едіт народила первістка&nbsp;— Джона Френсіса Руела ({{lang-en|John Francis Reuel}}, помер [[22 січня]] [[2003]]&nbsp;р.).
|-
| [[1918]] || У званні [[лейтенант]]а продовжив службу в Стаффордширі на [[штаб]]ній роботі, і одночасно продовжив роботу над «Книгою втрачених оповідей». У листопаді (після закінчення [[Перша Світова війна|війни]]) прийнятий до складу колективу, який працював над «Новим словником англійської мови», пізніше відомого під назвою «Оксфордского словника англійської мови» ({{lang-en|Oxford English Dictionary}}), і працював над статтями на літеру [[W]].
|-
| [[1919]] || Давав приватні уроки.
|-
| [[1920]] || Отримав посаду викладача англійської мови в [[Лідський університет|Лідському університеті]]. [[22 жовтня]] у нього народивсяся другий син, Майкл Гіларі Руел ({{lang-en|Michael Hilary Reuel}}, помер [[27 лютого]] [[1984]]&nbsp;р.). Почав писати «Листи від Різдвяного Діда» ({{lang-en|The Father Christmas Letters}}).
|-
| [[1921]] || Едіт із дітьми переїхала до [[Лідс]]а.
|-
| [[1922]] || Опублікував словник середньоанглійської мови. До Лідса приїздив працювати Е.&nbsp;В.&nbsp;Гордон, і вони разом почали працювати над новою редакцією тексту «Сер Ґáвейн і Зелений Лицар» ({{lang-en|Sir Gawain and the Green Knight}}).
|-
| [[1924]] || Став наймолодшим в історії [[професор]]ом англійської мови в Лідсі (на той час). [[21 листопада]] в нього народився третій син, Крістофер Джон Руел ({{lang-en|Christopher John Reuel}}).
|-
| [[1925]] || Вийшов друком «Сер Ґавейн…». Восени Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкін переїхав до Оксфорда, де його перед тим було обрано на посаду професора анґло-саксонської мови.
|-
| [[1926]] || Сформувався неформальний клуб «Вуглеїдів» ({{lang-en|the Coalbiters}}), одним із членів якого став [[Клайв Стейплз Льюїс]] (1898&nbsp;— 1963), майбутній друг Толкіна й автор знаменитої «Космічної трилогії» та серії дитячих книжок «Хроніки Нарнії». «Вуглеїди» читали та розбирали ісландські та норвезькі [[сага|саги]].
|-
| [[1928]] || Випадково написав фразу «У норі під землею жив собі гобіт» і почав розповідати історії про гобітів дітям (за іншими джерелами це сталося пізніше, у [[1930]]&nbsp;р.).
|-
| [[1929]] || [[18 червня]] у нього народилася донька Прісцилла Мері Енн Руел ({{lang-en|Priscilla Mary Ann Reuel}}).
|-
| [[1930]] || Випускник Оксфорду Танджі Лін заснував літературний клуб «Інклінґи» ({{lang-en|the Inklings}}) для читання неопублікованих робіт. До клубу приєдналися Толкін, К.&nbsp;С.&nbsp;Льюїс, його брат Воррен Льюїс, доктор Р. Гавард, Оуен Барфілд та Г'юґо Дайсон. У [[1939]]&nbsp;р. до них приєднався Чарльз Вільямс. Рональд написав перший варіант «Гобіта», але зупинився на смерті дракона Смауґа.
|-
| [[1932]] || Толкін надіслав написані розділи «Гобіта» Льюїсу. Робота над «Сильмариліоном».
|-
| [[1934]] || Отримав Лéвергамський дворічний [[грант]] ({{lang-en| Leverhulme Research Fellowship}}) на наукові дослідження.
|-
| [[1936]] || Видавництво «Áллен енд Áнвін» ({{lang-en|Allen & Unwin}}) дізналося про незакінченого «Гобіта» і замовило його Толкіну. Восени книга закінчена. 25 листопада Толкін виступив у Британській Академії з лекцією «[[Беовульф]]: чудовиська і [[критик]]и». Пізніше ця робота також була надрукована.
|-
| [[1937]] || [[21 вересня]] вийшов у світ «Гобіт». Фінансовий успіх та доброзичлива критика. Стенлі Анвін замовив його продовження. Толкін запропонував «Листи від Різдвяного Діда» та «Сільмарілліон». Обидві роботи відхилені. У грудні почав писати розділи продовження «Гобіта», які стають початком «Володаря Перстенів».
|-
| [[1938]] || Дописав повість «Фермер Джайлс із Хема». «Гобіт» вийшов друком у [[США]], у видавництві «Г'ю´тон Мíффлін» ({{lang-en|Houghton Mifflin}}) і отримав премію газети «Нью-Йорк гéральд трíб'юн» ({{lang-en|New York Herald Tribune}}) як найкраща [[дитяча книга]] сезону. Толкін написав перший варіант 12 початкових розділів «Володаря Перстенів».
|-
| [[1939]] || Виступ у Сент-ендрюзькому університеті ([[Шотландія]]) з лекцією «Про казкові оповіді» ({{lang-en|On Fairy Stories}}). «Володар перстенів» налічував вже 16 розділів.
|-
| [[1940]] || Написав передмову до перекладу «Беовульфа» Кларка Голла.
|-
| [[1942]] || Вибух бомби знищив склад, де знаходилась частина накладу «Гобіта».
|-
| [[1943]] || Крістофер Толкін вступив до [[ВПС]].
|-
| [[1944]] || Толкін писав довгі листи Крістоферу і надіслав йому нові розділи «Володаря Перстенів».
|-
| [[1945]] || Вийшов друком «Листок, намальований Нíґґлом» («{{lang-en|Leaf by Niggle}}»), одна з найбільш значущих робіт Толкіна. Він став професором англійської мови та літератури в Мéртон-Коледжі у складі Оксфордського університету. Погіршилися відносини із К.&nbsp;С.&nbsp;Льюїсом.
|-
| [[1947]] || Вийшло із друку есе «Про чарівні історії».
|-
| [[1948]] || Поступово закінчив «Володаря Перстенів» (за іншими даними, у [[1950]]&nbsp;р.)
|-
| [[1949]] || Вийшов із друку «Фермер Джайлс із Хема».
|-
| [[1950]] || Провів перемовини з видавництвом «Кóллінз» ({{lang-en|Collins}}) щодо видання «Сільмарілліона» разом із продовженням до «Гобіта». «Фермер Джайлс…» розкуповувася дуже повільно.
|-
| [[1951]] || Видана нова, перероблена редакція «Гобіта».
|-
| [[1952]] || «Коллінз» відмовив Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіну у публікації і повернув рукописи. Письменник знову звернувся до «Аллен енд Анвін» і погодився на видання тільки «Володаря Перстенів» без «Сильмариліона».
|-
| [[1953]] || Після численних переїздів у межах Оксфорда Толкіни купили будинок у передмісті Гéдінґтон ({{lang-en|Headington}}).
|-
| [[1954]] || Видані «Братство Персня» і «Дві вежі».
|-
| [[1955]] || Видано «Повернення Короля».
|-
| [[1956]] || «Володаря Перстенів» перекладено [[нідерландська мова|нідерландською мовою]]. За наступні 40 років книга перекладена основними мовами світу включно з українською (вперше у повному варіанті [[2003]]&nbsp;р.).
|-
| [[1959]] || Толкін вийшов на пенсію.
|-
| [[1962]] || Видано «Пригоди Тома Бомбадила».
|-
| [[1964]] || Вийшов із друку «Дерево і листок».
|-
| [[1965]] || Американське видавництво «Ейс букс» ({{lang-en|Ace Books}}) видало піратський наклад «Володаря Перстенів». У тому ж році видавництво «Бéллантайн букс» ({{lang-en|Ballantine Books}}) надрукувало авторизоване видання. Толкін написав «Коваля з Великого Вýттона» ({{lang-en|The Smith of Wootton Major}}). «Володар Перстенів» стрімко набрав популярність у американської молоді. Засноване Американське толкінівське товариство ({{lang-en|Tolkien Society of America}}).
|-
| [[1966]] || Вийшла із друку третя редакція «Гобіта».
|-
| [[1967]] || Вийшов із друку «Коваль із Великого Вуттона».
|-
| [[1968]] || Родина Толкінів переїхала до моря, у Пул ({{lang-en|Poole}}), передмістя [[Борнмут]]а.
|-
| [[1970]] || До «Оксфордського словника англійської мови» внесене слово «[[гобіти|гобіт»]].
|-
| [[1971]] || [[29 листопада]] у віці 82 років померла Едіт.
|-
| [[1972]] || У березні Толкін повернувся до Оксфорда, де отримав почесний докторський ступінь і титул Командора Британської Імперії від [[Єлизавета ІІ|королеви]].
|-
| [[1973]] || Приїхав до друзів у Борнмут, де захворів і помер [[2 вересня]], у віці 81 року. Похований в Оксфорді, поряд із Едіт<ref>Дані про посмертні публікації письменника дивись на сторінці [[Бібліографія творів Дж. Р. Р. Толкіна]]</ref>.
|}

=== Генеалогічне дерево Толкінів ===
{{Hidden begin
|title=Генеалогічне дерево Толкінів
|border     = 1px solid silver;
|titlestyle = background:#ccccff;
}}
<div >
{{familytree/start}}
{{familytree|border=2| | | | | | |JoSu|y|EmSp| | | | | | | | | | | |JoBe|y|MaJa |JoSu='''Джон Сáффілд-мол.''' ({{lang-en|John Suffield Jr.}})<br/>''1833-1930''|JoBe='''Джон Бéнджамін Толкін''' ({{lang-en|John Benjamin Tolkien}})<br/>''1807-1896''|MaJa='''Мéрі Джейн Стóу''' ({{lang-en|Mary Jane Stowe}})|EmSp= '''Éмілі Джейн Спéрроу''' ({{lang-en|Emily Jane Sparrow}}) }}
{{familytree|border=2| | | | | | | | | |!| | | | | | | | | | | | | | | | | |!|}}
{{familytree|border=2| | | | | | | | | |!| | | | | | | | | | | | | | | | | |!|}}
{{familytree|border=2| | | | | |,|-|v|-|^|-|v|-|.| | | | | | | |,|-|v|-|v|-|^|-|v|-|v|-|v|-|.|}}
{{familytree|border=2|Wal|y|May|!| | | |!|Mabe|~|~|y|~|~|Arth|!|Grac|~|Wil2|!|Wilf|!|Wal='''Вóлтер Íнклдон''' ({{lang-en|Walter Incledon}})|May= '''Éдіт Мей Саффілд''' ({{lang-en|Edith May Suffield}})<br/>''1865-1936''|Mabe='''Мейбл Саффілд''' ({{lang-en|Mabel Suffield}})<br/>''1870-1904''|Arth='''Áртур Рýел Толкін''' ({{lang-en|Arthur Reuel Tolkien}})<br/>''1857-1896''|Grac='''Ґрейс Бíндлі Толкін''' ({{lang-en|Grace Bindley Tolkien}})|Wil2='''Вíльям Мáунтін''' ({{lang-en|William Mountain}})|Wilf='''Вíлфред Толкін''' ({{lang-en|Wilfred Tolkien}}) }}
{{familytree|border=2| | | |!| | | |!| | | |!| | | | | |!| | | | | |!| | | | | | | |!| | | |!|}}
{{familytree|border=2| | | |!| | |Jane| |Will|~|Bea|!|Tom|~|Flor| |Tom2|~|Mab2| |Laur|Jane='''Джейн Саффілд''' ({{lang-en|Jane Suffield}})<br/>''1872-1963''|Will='''Вільям Саффілд''' ({{lang-en|William Suffield}})<br/>''1874-1904''|Bea='''Бéатріс Бáртлетт''' ({{lang-en|Beatrice Bartlett}})|Tom='''Том Гéдлі''' ({{lang-en|Tom Hadley}})|Mab2= '''Мейбл Толкін''' ({{lang-en|Mabel Tolkien}})|Tom2='''Том Мíттен''' ({{lang-en|Tom Mitten}})|Flor='''Флóренс Мері Толкін''' ({{lang-en|Florence Mary Tolkien}})|Laur='''Лóренс Джордж Г. Толкін''' ({{lang-en|Laurence George H. Tolkien}}) }}
{{familytree|border=2| | | |!| | | | | | | | | | | | | |!|}}
{{familytree|border=2| | | |!| | | | | | | | | | | | | |!|}}
{{familytree|border=2| |,|-|^|-|.| | | | | | | | |,|-|-|^|-|-|-|-|-|-|-|-|-|.|}}
{{familytree|border=2|Marj| |Mary| | |Edit|y|JRRT| | | | | | | | | | |Hila|y|Mag|Marj='''Мáрджорі Інклдон''' ({{lang-en|Marjorie Incledon}})<br/>''1891-1973''|Mary='''Мері Інклдон''' ({{lang-en|Mary Incledon}})<br/>''1895-1940''|Edit='''Едіт Мері Бретт''' ({{lang-en|Edith Mary Bratt}})<br/>''1889-1971''| JRRT='''Джон Рональд Руел Толкін'''<br/>''1892-1973''|Hila='''Гíларі Артур Руел Толкін''' ({{lang-en|Hilary Arthur Reuel Tolkien}})<br/>''1894-1976''|Mag='''Маґдалíн Мéттьюз''' ({{lang-en|Magdalen Matthews}}) }}
{{familytree|border=2| | | | | | | | | | | | |!| | | | | | | | | | | | | | | | |!|}}
{{familytree|border=2| | | | | | | | | | | | |!| | | | | | | | | | | | | | | | |!|}}
{{familytree|border=2| | | | | | | | |,|-|v|-|^|-|v|-|.| | | | | | | | | | |,|-|+|-|.| | | }}
{{familytree|border=2| | | | | | | | |!|John| |Pris|!| | | | | |June|y|Gabr|!|Paul|y|Ann| John='''Джон Фрéнсіс Руел Толкін''' ({{lang-en|John Francis Reuel Tolkien}})<br/>''1917-2003''|Pris='''Прісци´лла Енн Руел Толкін''' ({{lang-en|Priscilla Anne Reuel Tolkien}})<br/>''1929—''|June='''Джун''' ({{lang-en|June}})|Gabr='''Ґéбріел Толкін''' ({{lang-en|Gabriel Tolkien}})<br/>''1931—''|Paul='''Пол Толкін''' ({{lang-en|Paul Tolkien}})<br/>''1935—''|Ann='''Енн''' ({{lang-en|Ann}}) }}
{{familytree|border=2| | | | | | | | |!| | | | | | | |!| | | | | | | | |!| |,|-|'| | | |!|}}
{{familytree|border=2| | | |Joan|y|Mich| |Fait|y|CJRT|y|Bail| | | |!|Juli|y|Gly|!| |Joan='''Джóан Ґріффітс''' ({{lang-en|Joan Griffiths}})<br/>''1916-1982''|Mich='''Майкл Гіларі Руел Толкін''' ({{lang-en|Michael Hilary Reuel Tolkien}})<br/>''1920-1984''|Fait='''Фейт Фóлконбрідж''' ({{lang-en|Faith Faulconbridge}})<br/>''1928-''| CJRT='''Крістофер Джон Руел Толкін''' ({{lang-en|Christopher John Reuel Tolkien}})<br/>''1924—''|Bail='''Бéйлі Класс''' ({{lang-en|Baillie Klass}})<br/>''1941—''|Juli='''Джýліан Толкін''' ({{lang-en|Julian Tolkien}})<br/>''1935—''|Gly='''Ґлíніс''' ({{lang-en|Glynis}}) }}
{{familytree|border=2| | | | | | |!| | | | | | | |!| | | |!| | | | | | |!| | | |!| | | |!|}}
{{familytree|border=2| | | | | | |!| | | | | | | |!| | | |!| | | | | | |!| | | |!| | | |!|}}
{{familytree|border=2|,|-|-|-|-|-|^|v|-|-|-|-|-|.|!| | | |`|-|-|.| | | |!| | | |!| | | |!|}}
{{familytree|border=2|!| |Iren|y|Mic2|y|Jan|!|!| | | | | | |!| | | |!| | | |!| | | |!|Mic2='''Майкл Толкін''' ({{lang-en|Michael Tolkien}})<br/>''1943—''|Iren='''Айрíні Ферр'є´''' ({{lang-en|Irene Ferrier}})|Jan= '''Джен Тéрнер''' ({{lang-en|Jan Turner}}) }}
{{familytree|border=2|!| | | | |`|-|-|.|!| | | |!|`|.| | | | | |!| |,|-|^|-|.| |!| |,|-|^|-|.| }}
{{familytree|border=2|`|Joan|y|Hugh|!|!| | | |!|Simo|y|Tra|!|Chri| |Ange|!|Domi| |Zoe|Simo='''Сáймон Толкін''' ({{lang-en|Simon Tolkien}})<br/>''1959—''|Tra='''Трéйсі Стéрнберґ''' ({{lang-en|Tracy Sternberg}})|Chri='''Крістофер Толкін''' ({{lang-en|Christopher Tolkien}})|Ange='''Áнджела Толкін''' ({{lang-en|Angela Tolkien}})|Domi= '''Домінік Толкін''' ({{lang-en|Dominic Tolkien}})|Zoe='''Зое Толкін''' ({{lang-en|Zoë Tolkien}})|Joan='''Джоáнна Толкін''' ({{lang-en|Joanna Tolkien}})<br/>''1945—''|Hugh='''Г'ю Бéйкер''' ({{lang-en|Hugh Baker}}) }}
{{familytree|border=2| | | | |!| | | |!|!| |,|-|'| | | |!|,|-|-|'| | | |,|-|-|-|+|-|-|-|.| | |}}
{{familytree|border=2| | | | |!| | | |!|!|Judi|y|Alan|!|!| |Sue|~|Tim| |Nic| |Ste|Sue='''Сью''' ({{lang-en|Sue}})|Tim= '''Тíмоті Толкін''' ({{lang-en||Timothy Tolkien}})<br/>''1962—''|Nic='''Нíколас Толкін''' ({{lang-en|Nicholas Tolkien}})<br/>''1964-''|Ste='''Стíвен Толкін''' ({{lang-en|Stephen Tolkien}})<br/>''1966''|Judi='''Джýдіт Толкін''' ({{lang-en|Judith Tolkien}})<br/>''1951—''|Alan='''Áлан Крóмлголм''' ({{lang-en|Alan Crombleholme}}) }}
{{familytree|border=2| | | | |!| | | |!|!| | | |!| | | |!|!|}}
{{familytree|border=2| | | | |!| | | |!|!| | | |!| | | |!|`|-|-|-|-|-|.|}}
{{familytree|border=2| | |,|-|+|-|.| |!|!| |,|-|^|-|.| |!| | | | |,|-|^|-|.|}}

{{familytree|border=2| |Mdy|!|Mic|!|!|Fre| |Pier|!| | | |Adam| |Rach| | | | | | | | | | | | |Mdy='''Менді Бейкер''' ({{lang-en|Mandy Baker}})<br/>''1967-''|Mic='''Майкл Бейкер''' ({{lang-en|Michael Baker}})<br/>''1975-''|Fre='''Фрéйя Кромлголм''' ({{lang-en|Freya Crombleholme}})<br/>''1976-''|Pier='''Пірс Кромлголм''' ({{lang-en|Piers Crombleholme}})<br/>''1979-''|Rach='''Рéйчел Клер Руел Толкін''' ({{lang-en|Rachel Clare Reuel Tolkien}})<br/>''1971—''|Adam='''Адам Руел Толкін''' ({{lang-en|Adam Reuel Tolkien}})<br/>''1969—''}}

{{familytree|border=2| | | | |!| | | |!|`|-|-|.| | | | |!| | | | |!| | | |!|}}

{{familytree|border=2| | | |Ryd| |Cat| |Ruth| | |Nic| | |Dmit| |Sam|Ryd='''Ройд Бейкер''' ({{lang-en|Royd Baker}})<br/>''1969-''|Cat='''Кéтрін Толкін''' ({{lang-en|Catherine Tolkien}})<br/>''1969-''|Ruth='''Рут Толкін''' ({{lang-en|Ruth Tolkien}})<br/>''1982-''|Nic='''Ніколас Толкін''' ({{lang-en|Nicholas Tolkien}})<br/>''1990-''|Anna='''Áнна Толкін''' ({{lang-en|Anna Tolkien}})<br/>''-''|Dmit='''Дими´трій Толкін-Пайє´''' ({{lang-en|Dimitri Tolkien-Paillet}})<br/>''2005-''|Sam='''Сéмюел''' ({{lang-en|Samuel}})<br/>''2006-''|}}

{{familytree/end}}
</div>
{{hidden end}}

=== Походження родини та прізвища Толкінів ===

По батьківській стороні родина Толкінів мала німецьке коріння і походила із [[Саксонія|Саксонії]] ([[Німеччина]]), однак уже із [[XVIII століття]] постійно мешкала на території Англії і (за свідченнями самого Толкіна, висловленими у листі до керівництва американської книговидавничої компанії «Г'ютон Міффлін» від [[30 червня]] [[1955]]&nbsp;р.) стала {{цитата|до мозку кісток англійською (не британською)}}.<br/>
По материній стороні родина походила з м. [[Івшем]]а ([[Вустершир]], Англія).

==== Про прізвище ====

Англійське прізвище ''Толкін'' ({{lang-en|Tolkien}}) є англізованим варіантом німецького прізвища ''Толлкін'' ({{lang-de|Tollkiehn}}), [[етимологія|етимологічного]] різновиду [[прикметник]]а ''tollkühn'', «нерозважливо хоробрий». Найвідоміший біограф письменника Гамфрі Карпентер ([[1946]]–[[2005]]) згадує наступну сімейну [[легенда|легенду]] про походження імені, яку розповідала тітка письменника Грейс Біндлі Толкін ({{lang-en|Grace Bindley Tolkien}}). У [[1529]]&nbsp;р. лицар на ім'я Георг із молодшої гілки династії Гогенцоллернів, який воював під командуванням ерцгерцога Фердинанда Австрійського, здійснив подвиг: за власною ініціативою напав на османський табір і захопив [[султан]]ський штандарт. У нагороду він нібито отримав прізвисько '''''«Tollkühn»'''''. Із часом це прізвисько поширилось на всю родину, яка до XVIII&nbsp;ст. розсіялась по всій Європі. Французька гілка, наприклад, стала називатись ''du Temeraire'' (тобто «Сміливці»), а англійська гілка зберегла давньонімецьке прізвище, лише англізувавши його до «''Tollkiehn''», а в сучасному варіанті «Tolkien».

З українських джерел відомо кілька варіантів транскодування прізвища письменника. Крім [[фонетика|фонетично]] найбільш коректного '''''Толкін''''' ({{IPA2|ˈt̺ɒlˌki:n}} або {{IPA|[ˈt̺əʊlˌki:n]}})<ref>The American Heritage® Dictionary of the English Language, Fourth Edition</ref>, в українських виданнях творчої спадщини також траплялися ''Толкієн'' і ''Толкин'', де перше пов'язане із тривалою традицією транслітерації в російських перекладах (встановленою першим на теренах СРСР перекладом роману «Володар Перстенів» Андрія Кистяковського та Володимира Муравйова, [[Москва]], [[1982]]), а друге є наслідком невдалого [[редактор]]ського рішення, не погодженого з перекладачем, пізніше виправленого в другому виданні роману ([[Львів]], [[2004]]–[[2005]] і, відповідно, [[2006]]). У російськомовних виданнях радянського часу, поширених в Україні, також траплялися й інші варіанти передачі прізвища Tolkien: ''Толкайєн'' («Краткая литературная энциклопедия», Москва, [[1972]]), ''Толк'єн'' (уперше в «Краткой литературной энциклопедии», Москва, [[1978]]).

==== Псевдоніми і літературні альтер-еґо ====

У житті, творчості і листуванні Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкін послуговувався низкою псевдонімів та літературних альтер-еґо, більшість із яких відображають його філологічні зацікавлення.<ref>Перелік наводиться за публікацією Зонова С.&nbsp;В.&nbsp;Псевдонимы Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкина // Палантир.&nbsp;— 2007.&nbsp;— №&nbsp;52 (январь).&nbsp;— С. 34&nbsp;— 38. та уточнені за [http://www.elendili.pl/viewtopic.php?p=59421#59421 матеріалами польського толкіністського веб-форуму «Еленділі&nbsp;— Друзі ельфів» (березень&nbsp;— квітень 2006)] та [http://www.lotrplaza.com/forum/forum_topics.asp?FID=10 фан-сайту «The Lord of the Rings fanatics Plaza» (березень 2007)] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20080209210805/http://www.lotrplaza.com/forum/forum_topics.asp?FID=10 |date=9 лютий 2008 }}.</ref>

===== Дитячі імена та прізвиська =====

* ''Фíліп'' ({{lang-en|Philip}}), ім'я, дане при конфірмації (1903);
* ''«Видра»'' ({{lang-en|Otter}}), псевдонім мовою анімалік (бл. 1905);
* ''«Видра»'' ({{lang-eo|Lutro}}), псевдонім мовою есперанто (1909);
* ''Рýґінвальдус Двáлаконіс'' ({{lang-en|Ruginwaldus Dwalakôneis}}), «Рональд Толкін» новоґотською мовою (10-і рр. XX&nbsp;ст.).

===== Період «Чайного Клубу і Барровіанського товариства» (1911&nbsp;— 1918) =====

* ''Портóрій Áцер Ґермáнік'' ({{lang-la|Portorius Acer Germanicus}}), де лат. portorius, «митний» та acer, «запальний» обігрують омонімічні паралелі в прізвищі письменника: Tolkien = англ. toll («мито») + keen, («проникливий, запальний»);
* ''Вектіґáлік Áцер'' ({{lang-la|Vectigalicus Acer}}), створене за аналогією із попереднім псевдонімом, тут лат. vectigalis&nbsp;— «митний, податковий»;
* ''Ейсфорíд Акрíб Поліґлóттей'' ({{lang-la|Eisphorides Acribus Polyglotteus}}), створене за аналогією із попередніми, однак із використанням грецьких коренів та гр. πολύγλωττος, «багатомовний»;
* ''Містер Ундархріменітупп'' ({{lang-en|Mr. Undarhruiménitupp}}), псевдонім, вигаданий Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіном та його другом К. Вайзменом «ґаутською» мовою ({{lang-en|Gautisk}}), якою нібито говорили персонажі давньоанглійського епосу «Беофульф»;
* ''Ґéбріел, Ґеб'' (у значенні «Гавриїл») ({{lang-en|Gabriel, Gab}}) звертання до Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна у листах К. Вайзмена.

===== Оксфордський період (1931&nbsp;— 1954) =====

* ''Тóллерз'' ({{lang-en|Tollers}}), було створене з урахуванням оксфордського студентського сленгу і вживалося, переважно, членами об'єднання «Інклінґів».

===== Літературні псевдоніми =====

* ''Фізіолог'' ({{lang-en|Fisiologus}}), можливо, навіяне однойменною назвою середньовічного бестіарію (Physiologus, ІІ&nbsp;— ІІІ ст.), цим іменем підписані вірші «Фаститокалон» (Fastitocalon, 1927) та «Iumbo, or, Ye Kind of Ye Oliphaunt» ([Юмбо, або Якийсь там оліфант], 1927?);
* ''К. Бéґп'юз'' ({{lang-en|K. Bagpuize}}), К[інґстон]-Беґп'юз&nbsp;— назва невеличкого села в графстві Оксфорд, цим іменем підписаний вірш «Progress in Bimble Town» ([Прогрес у Бімбл-Тауні], 1931);
* ''Рáґнальд Хрéдмодінґ'' ({{lang-en|Ragnald Hrædmóding}}), переклад нім. tollkühn давньоанглійською мовою; цим псевдонімом підписаний вірш давньоанглійською мовою на честь В.&nbsp;Г.&nbsp;Одена (1967).

===== Підписи =====

* ''Рагінуальд'' ({{lang-la|Raginualdus}}), дарчий підпис (1971);
* ''Дж. Р. Р. Т.'' ({{lang-en|JRRT}}), періодично вживаний у листуванні;
* ''Дж. Р. Р. 2 Т.'' ({{lang-en|JR2T}}), у листі до Джой Гілл від 26 грудня 1971&nbsp;р.

===== Альтер-еґо у всесвіті «Володаря Перснів» =====

* ''Лірíлло Нолдорін'' (Lirillo Nóldorin), бог пісні у ранній міфології Арди, із яким себе ототожнював Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкін;
* ''Éріол'' (Eriol, «той, хто снить на самотині») або ''Óттор Вéфре'' (д.-англ. Ottor Wæfre, «Видра» «Невгамовний, мандрівник»), ранні імена, під якими відомий пізніший персонаж ''Ельфвіне'' (д.-англ. Ælfwine);
* ''Джон Джéтро Рéшболд'' ({{lang-en|John Jethro Rashbold}}) і ''«старий професор Решболд із Пембрук[-Коледж]а»'', персонажі із посмертно надрукованих «The Notion Club Papers». Цікаво, що ім'я John Jethro Rashbold є, по суті, повною калькою імені John Reuel Tolkien, оскільки прикметник rashbold є англійським перекладом німецького tollkühn, а імена Reuel (Вих. 2: 18) та Jethro (Вих. 3: 1) в англійському перекладі носить один і той самий біблійний персонаж&nbsp;— тесть Мойсея<ref>В українських перекладах відповідно: ? та Єтр (П.&nbsp;О.&nbsp;Куліш, 1903), Реуїл та Єтр (І.&nbsp;І.&nbsp;Огієнко [митрополит Іларіон], 1962), Реуел та Їтр (І.&nbsp;С.&nbsp;Хоменко, 1963);</ref>
* ''Рéймер'' ({{lang-en|Ramer}}, від англ. діал. ramer, «той, хто марить»), на думку дослідника творчості Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна Тома А. Шиппі, ще одне альтер-еґо письменника зі згаданого вище твору;
* ''Аркáстар Мондосарéссе'' (квенья Arcastar Mondósaresse), вжите письменником в одній нотатці (1968);
* ''Бéрен'' (Beren), персонаж «Сільмарілліону», із яким себе Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкін ототожнював протягом життя, особливо у контексті стосунків із дружиною яку називав «моя Лутіен» (Лутіен&nbsp;— подруга Берена), під цими іменами подружжя поховане в Оксфорді (див. нижче).

Варто відзначити, що у спільноті фахових толкіністів і фанатів творчості письменника до останнього часто вживається апелятив ''«Професор»'' ({{lang-en|the Professor}}).

== Коментарі ==
{{reflist|group=ком.}}

== Примітки ==
{{reflist|2}}

== Література ==
# Стріха Я. ''«„Володар Перснів“ Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна в російському, українському та польському дзеркалі: досвід здобутків і втрат»'' // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. Випуск 7. К.: Інститут літератури ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка НАН України, 2005. C.77
# Тихомирова, Олена. ''«Міфічний квест у літературній спадщині Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна».'' Автореферат кандидата філологічних наук. Київ: Київський національний лінгвістичний університет, 2003. 20 с.
# Бойницький В. ''«Міфологічний всесвіт професора Толкіна»'' // Зарубіжна література.&nbsp;— 1997.&nbsp;— №&nbsp;4. –С.2.
# Бойніцький В. ''«„Володар кілець“ Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкієна: співвідношення окремості Серединної Землі та її подібності до реального світу»'' // Мовні і концептуальні картини світу.&nbsp;— К.&nbsp;— 2000.&nbsp;— С. 46&nbsp;— 51.
# Бойніцький В. ''«Відокремленість та автентичність створеного світу у романі „Володар Кілець“ Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкієна'' // Мовні і концептуальні картини світу: збірник наукових праць / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, Ф-т іноземної філології.&nbsp;— Київ, 1998.&nbsp;— [Вип. 1].&nbsp;— С. 187—192.&nbsp;— ISBN 966-581-102-9
# Бойницький В. ''„Огляд можливих напрямків літературно-критичного дослідження художніх творів Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкієна“'' // Мова у соціальному і культурному контексті. К.: Київський університет імені Тараса Шевченка, 1997. С. 229—231.
# Бойніцький В. ''„Створений світ роману Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкієна Володар Кілець“ як ігровий феномен»'' // Вісник. Іноземна філологія. Випуск 29. Київський національний ун-т імені Тараса Шевченка. 2000. С. 51 53.
# Лабунець, Юлія. ''«Толкінізм як джерело виховання моральної особистості.»'' // Київ: Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогіка, 1 (1). 2015 с. 39-43.
# Росстальна, О. А. ''«Явище ескапізму у творчій свідомості Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна».'' // Житомир: Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка (16), 2004. pp. 154—156.
# Павкін, Дмитро. «Образ Чарівної Країни в романах Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкієна: лінгвокогнітивний аналіз». Дисетрація на здобуття кандидата філологічних наук. Черкаси, 2002. 221 с.
# White, Michael. Tolkien. A Biography.&nbsp;— London: Abacus, 2004.&nbsp;— 292 p. {{ref-en}}

== Посилання ==

=== Офіційні і базові англомовні ресурси ===
{{Вікіцитати}}
{{Commonscat|J. R. R. Tolkien}}
# [http://www.tolkienestate.com/ Tolkien Estate Ltd.], офіційний веб-сайт компанії-власника авторських прав на твори Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна;
# [http://www.tolkien.co.uk/ HarperCollins Tolkien Website], офіційний веб-сайт британського видавця творів Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна компанії «Гарпер-Коллінз паблішерз» (Лондон);
# [http://www.hmco.com/ Houghton Mifflin Co.], офіційний веб-сайт американського видавця творів Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна компанії «Г'ютон-Міффлін» (Бостон, Нью-Йорк, США);
# [http://www.bodleian.ox.ac.uk/bodley The Bodleian Library], офіційний веб-сайт Бодліанської бібліотеки (Оксфордський університет), хранителя більшості рукописних матеріалів Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна;
# [http://www.marquette.edu/library/collections/archives/tolkien.html Marquette University Special Collections&nbsp;— J.R.R. Tolkien Web site], веб-сайт Особливої колекції бібліотеки [[Університет Маркетта|Університету ім. Ж. Маркетта]] (Мілвокі, Вісконсін, США), у якій зберігаються рукописи «Гобіта», «Володаря Перстенів», «Фермера Джайлза з Хему» і «Містера Блісса»;
# [http://www.tolkiensociety.org/ Tolkien Society], веб-сайт Толкінівського товариства (Велика Британія);
# [http://tolkiengateway.net/wiki/Main_Page Tolkien Gateway];
# [http://www.tolkienlibrary.com/ Tolkien Library];
# [http://www.tolkienguide.com/ Tolkien Guide];
# [http://www.tolkien-online.com/ Tolkien On-line]
# [http://www.mythsoc.org/ The Mythopoetic Society], офіційний веб-сайт Міфопоетичного товариства (США), створеного на перших хвилях популярності толкінівського літературного стилю і покликаного всіляко підтримувати його та поширювати.

=== Штучні мови Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна ===

# [http://www.uib.no/People/hnohf/ Ardalambion], «Ардаламбіон», веб-сторінка Гельґе Февсканґера (Норвегія), присвячена всім штучним мовам Дж. Р.&nbsp;Р.&nbsp;Толкіна;
# [http://www.elvish.org/ Elvish Linguistic Fellowship], Ельфійське лінгвістичне товариство (США);
# [http://www.eldalamberon.com/parma15.html Parma Eldalamberon], офіційний веб-сайт лінгвістичного часопису «Парма ельдаламберон» (США), у котрому, зазвичай, оприлюднюються свіжі архівні документи толкінівської тематики;
# [http://www.elvish.org/VT/shop.html Vinyar Tengwar], офіційний веб-сайт лінгвістичного часопису «Віньяр тенґвар» (США), у котрому, зазвичай, оприлюднюються свіжі архівні документи толкінівської тематики;

{{Книги Дж. Р. Р. Толкіна про Середзем'я}}
{{бібліоінформація}}
{{Штучні мови}}

{{добра стаття}}
{{DEFAULTSORT:Толкін Джон Роналд Руел}}
{{ВП-портали|Біографії|Література|Фантастика|Фентезі|ПАР|Англія|}}
[[Категорія:Особи, включені до Залу слави фантастики]]
[[Категорія:Творці мов]]
[[Категорія:Англійські письменники-фантасти]]
[[Категорія:Британські автори фентезі]]
[[Категорія:Письменники-фантасти Південної Африки]]
[[Категорія:Британські військовики Першої світової війни‎]]
[[Категорія:Джон Толкін]]
[[Категорія:Письменники-фантасти, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Науковці, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Британські філологи]]
[[Категорія:Критики-фантастикознавці Великої Британії]]
[[Категорія:Британські перекладачі]]
[[Категорія:Письменники-романісти XX століття‎]]
[[Категорія:Письменники-романісти XXI століття‎]]
[[Категорія:Англомовні письменники-фантасти]]
[[Категорія:Лауреати премії «Дитмар»]]
[[Категорія:Лауреати Міжнародної премії фантастики]]
[[Категорія:Лауреати премії «Ґендальф»]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі об'єкти]]
[[Категорія:Почесні доктори Оксфордського університету]]
[[Категорія:Професори]]
[[Категорія:Померли від кровотечі]]
[[Категорія:Уродженці Вільної держави (ПАР)]]
[[Категорія:Померли в Борнмуті]]
[[Категорія:Німці Англії]]