Перегляд вихідного коду сторінки Джон Леннон

{{refimprove|date=вересень 2015}}
{{Музикант
| Ім'я = Джон Леннон
| Оригінал_імені       = John Lennon
| Зображення = John Lennon last television interview Tomorrow show 1975 (34 cropped).JPG
| Опис_зображення =
| Розмір_зображення =
| Повне_ім'я     = Джон Вінстон Леннон
| Псевдоніми = Джон Оно Леннон
| Дата народження = 9.10.1940
| Місце народження = [[Ліверпуль]], [[Англія]]
| Дата смерті = 8.12.1980
| Місце смерті = [[Нью-Йорк]], [[Сполучені Штати Америки|США]]
| Інструмент = [[ритм-гітара]], [[фортепіано]], [[губна гармоніка]]
| Жанри = [[рок]] <br />  <br /> [[рок-н-рол]]
| Колективи = [[The Beatles]] <br /> [[Plastic Ono Band]]
| Роки = [[1957]] — [[1975]], [[1980]]
| Лейбли = [[Parlophone]]<br />[[Capitol]]<br />[[Apple Records]]<br />[[Vee-Jay]]<br />[[EMI]]<br />[[Geffen]]
| Сайт = {{URL|http://www.johnlennon.com}}
| Улюблений інструмент = [[гітара]]
| Нагороди = {{Орден Британської Імперії|цивільний}}
}}
'''Джон Ві́нстон О́но Ле́ннон''' [[MBE]] ({{lang-en|John Winston Ono Lennon}}, при народженні '''Джон Вінстон Леннон''', {{lang-en|John Winston Lennon}}; [[9 жовтня]] [[1940]], Ліверпуль, Англія&nbsp;— [[8 грудня]] [[1980]], [[Нью-Йорк]], [[Сполучені Штати Америки]])&nbsp;— [[Велика Британія|британський]] [[рок-музика]]нт, [[співак]], [[композитор]], [[художник]], [[письменник]], політичний активіст. Засновник й учасник гурту «[[Бітлз]]», один із найвпливовіших музикантів [[XX століття]].

Крім своєї музичної діяльності Леннон був політичним активістом. Свої погляди він висловлював як у піснях, так і в публічних виступах. У знаменитій пісні ''{{audio|John Lennon - Imagine.ogg|Imagine}}'' виражені всі думки Леннона про те, як повинен бути влаштований світ. Леннон проповідував ідеї рівності й братерства людей, [[мир]]у, волі. Це зробило його іконою [[хіпі]] й одним із найзначніших громадських діячів [[1960-ті|1960-х]]&nbsp;— [[1970-ті|1970-х]].

За опитуванням медіакорпорації ''[[BBC]]'' в [[2002]] році, Джон Леннон посів восьме місце у списку [[100 найвизначніших британців|ста найвизначніших британців]] усіх часів; журнал «[[Rolling Stone]]» 2008 року включив його до п’ятірки найкращих виконавців усіх часів.<ref>{{Cite web|title=100 Greatest Singers of All Time|url=https://www.rollingstone.com/music/music-lists/100-greatest-singers-of-all-time-147019/|website=Rolling Stone|date=2010-12-03|accessdate=2020-06-06|language=en-US|first=Rolling|last=Stone|first2=Rolling|last2=Stone}}</ref>

== Біографія ==

=== Дитинство і юність ===
Джон Вінстон Леннон народився [[9 жовтня]] [[1940]] року о 5.02 ранку, під час [[Битва за Британію|авіанальоту німецької авіації]] на [[Ліверпуль]]. Батьки&nbsp;— [[Джулія Леннон|Джулія]] й Альфред Леннони незабаром після його народження розлучилися, тривалий час Джона виховувала тітка, з [[1953]] він знов жив з матір'ю та вітчимом. Його батько походив із сім'ї [[Ірландці|ірландського]] роду O'Leannain, яка переселилася до Ліверпулю під час [[Великий голод в Ірландії|картопляного голоду]] в [[Ірландія|Ірландії]].
[[Файл:Mendipsnationaltrust.JPG|thumb|left|200px|Будинок на Менлав Авеню №&nbsp;251, у якому виріс Леннон.]]
У школі навчався погано, але розкрив свої творчі здібності&nbsp;— співав у [[хор]]і й видавав рукописний журнал, самостійно ілюструючи його. В середині [[1950-е|1950-х]], Джон захопився [[рок-н-рол]]ом і в [[1956]] році разом зі своїми шкільними друзями заснував гурт Quarry Men, названий на честь школи, у якій усі вони вчилися. Сам Леннон грав в Quarrymen на [[Гітара|гітарі]]. [[6 липня]] [[1957]] Леннон познайомився з [[Маккартні Пол|Полом Маккартні]] та прийняв його до свого гурту. Незабаром Пол Маккартні привів у гурт свого друга [[Гаррісон Джордж|Джорджа Гаррісона]].

Після закінчення школи, Джон вступив до Ліверпульського художнього [[коледж]]у. Там він подружився зі [[Стюартом Саткліфф]]ом, якого теж залучив до Quarry Men, і зустрів свою майбутню дружину Сінтію Павелл (вони одружилися у [[1962]]&nbsp;р.).

У [[1958]] році загинула Джонова мати. Коли вона переходила дорогу, її збив п'яний офіцер поліції. Смерть Джулії стала для Леннона найтяжчим потрясінням. Пізніше він присвятив їй кілька пісень&nbsp;— «Julia», «Mother» й «My mummy's dead».

У [[1959]] році з'являється нова назва гурту Джона Леннона&nbsp;— Beatles.

=== Ранні Beatles ===
У [[1960]] році [[Beatles]] уперше вирушили за кордон&nbsp;— в [[Гамбург]], де виступали в клубах [[Ріппербан]]а, центру нічного життя міста. У Гамбурзі Леннон уперше спробував [[наркотики]]&nbsp;— гурту доводилося виступати перед глядачами всю ніч безперервно, і бітли приймали таблетки, щоб витримати напругу.

Загалом у період між [[1960]] й [[1963]]&nbsp;рр. Beatles приїжджали до [[Німеччина|Німеччини]] кілька разів. Менеджером Beatles став [[Епстайн Брайан|Брайан Епстайн]], який змінив їхній імідж&nbsp;— гурт змінив шкіряні куртки на акуратні костюми зі знаменитими піджаками без лацканів, музиканти перестали курити й лихословити на сцені. Beatles стрімко завойовували популярність, і в [[1964]] Ліверпульський гурт був вже відомий всьому світу.

[[8 квітня]] [[1964]] у Джона й Сінтії Леннонів народився син Джуліан, названий так на честь Джонової матері Джулії.

У 1964 році Леннон уперше виявив себе не тільки як музикант. [[23 березня]] вийшла книга його [[Проза|прози]] й [[Поезія|поезії]], підкреслена «Його власним почерком» ({{lang-en|"In His Own Write"}}), зміст якої був побудований на грі слів та своєрідному гуморі Леннона. [[24 червня]] [[1965]] з'явилася й друга книга за назвою «Spaniard in the works». Це також гра слів&nbsp;— фраза співзвучна із англійською ідіомою «а spanner in the works», що дослівно перекладається як «гайковий ключ в коробці передач» й означає теж саме, що й українська ідіома «вставляти палицю в колеса». У Леннона в коробку передач потрапляє іспанець.

Крім того, Леннон пробував себе як актор. Окрім фільмів, створених Beatles, він один раз знявся в кіно: це був фільм «Як я виграв війну» ({{lang-en|"How I Won the War"}}). Фільм не мав успіху ні у глядачів, ні у критиків.

==== «Популярніші за Ісуса» ====
У [[1964]]–[[1966]] роках [[Beatles]] були на вершині слави. Вони постійно їздили з гастролями по всьому світу, двічі на рік випускали альбоми, знялися у двох фільмах: «Рятуйте!» ({{lang-en|"Help!"}}) та «[[Вечір важкого дня]]» ({{lang-en|"A Hard Days' Night"}}).

У [[березень|березні]] [[1966]] Леннон в інтерв'ю лондонській [[газета|газеті]] «Evening Standard» бовкнув необережну фразу, сказавши наступне:
{{text|
«Християнська релігія зникне… Ми стали популярнішими за [[Ісус Христос|Ісуса]]. Ще невідомо, що зникне раніше — рок-н-рол чи релігія. Ісус був гарний, але його учні виявилися досить пересічні».
}}
У Великій Британії на цю фразу ніхто не звернув уваги, але коли через п'ять місяців вирвану з контексту фразу про те, що Beatles популярніші за Христа, американський [[журнал]] «Datebook» помістив на обкладинку, у США почався скандал. На півдні країни, жителі якої відомі своєю релігійністю, привселюдно спалювали платівки Beatles, [[радіостанція|радіостанції]] припинили транслювати їхні пісні. Навіть у [[Ватикан]]і засудили заяву Леннона. Разом з тим, бітли готувалися до турне по США. Леннон був змушений вибачитися за свої слова, але концерти під час турне недораховувалися величезного числа глядачів. Леннону загрожували розправою: в [[Мемфіс]]і хтось подзвонив у номер Beatles і повідомив, що під час концерту він (Леннон) буде вбитий. Після цих гастролей бітли вирішили відмовитися від концертів. Більше вони жодного разу не виступили на сцені{{Джерело?}}.

У своїх піснях Леннон неодноразово звертався до Христа. Наприклад:

{| align=center width=450 %
|+Строфа з пісні «{{нп|The Ballad of John and Yoko}}», ([[1969]]):
|-
|bgcolor=#FAF9E8 |Christ, you know it ain't easy<br/>You know how hard it can be<br/>The way things are going<br/>They're gonna crucify me||bgcolor=#FAF7E5 |Знаєш, Ісусе, це не просто,<br/>Ти знаєш, як це може бути важко<br/>Якщо так далі піде,<br/> Мене просто розіпнуть.
|}

{| align=center width=450 %
|+Строфа з пісні «{{нп|God (пісня Джона Леннона)|God||God (John Lennon song)}}»:
|-
|bgcolor=#FAF9E8 |God is a Concept by which<br/>we measure our pain<br/>I don't believe in magic<br/>…<br/>
I don't believe in Bible<br/>…<br/>I don't believe in Jesus<br/>…<br/>I just believe in me, and that's reality
|bgcolor=#FAF7E5 |Бог&nbsp;— це поняття, яким<br/>ми міряємо біль<br/>Я не вірю в чудеса<br/>…<br/>Я не вірю в Біблію<br/>…<br/>Я не вірю в Христа<br/>…<br/>Я вірю лише в себе. Ось така дійсність.
|}

=== 1967—1968 ===

У [[1967]] році Леннон під впливом книги [[Лірі Тімоті|Тімоті Лірі]] «Психоделічний досвід» захопився наркотиками. Він став віддалятися від інших членів гурту й відмовився від ролі його лідера. Після смерті Брайана Епстайна менеджмент Beatles взяв на себе Пол Маккартні. У [[1967]] році Пол Маккартні захопив лідерство в гурті&nbsp;— найкращий, на думку багатьох, рок-альбом «[[Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band]]» (Оркестр Клубу Одиноких Сердець Сержанта Пепера) задумав і реалізував саме він, як і телефільм «Чарівна загадкова подорож» ([[A Magical Mystery Tour]]). «Фільм був знятий Полом і для Пола»&nbsp;— пізніше сказав Леннон журналу «Rolling Stone».

Пісні з альбомів [[1967]]–[[1968]] років, хоча й були підписані Леннон&nbsp;— Маккартні, у переважній більшості випадків були плодом творчості одного з них. «Білий альбом» (''White Album''), випущений у [[1968]] році, показує те, як у цей період члени гурту відрізнялися один від одного.

У ці роки Леннон склав пісні, які пізніше визнано його найкращими творами: філософські «[[Strawberry Fields Forever]]» й «Across the Universe», психоделічні «I Am the Walrus» й «Lucy in the Sky with Diamonds», похмура «[[A Day in the Life]]» й урочиста «All You Need is Love», що стала гімном [[хіпі]].

Зовнішній вигляд Леннона, як й інших членів гурту, суттєво змінився. Бітли перестали одягатися в акуратні костюми, відростили довге волосся, вуса й бакенбарди. У образі Леннона вперше з'явилися знамениті круглі окуляри.

=== Одруження з Йоко Оно ===
Леннон познайомився з художницею-авангардисткою [[Йоко Оно]] в [[1966]] році, коли зайшов на її виставку в художній галереї «Індіка». Їхнє спільне життя почалося в [[1968]] році, коли Леннон розлучився зі своєю першою дружиною [[Сінтія Леннон|Сінтією]] ([[8 листопада]] [[1968]]). [[20 березня]] [[1969]] Джон і Йоко одружилися у [[Гібралтар]]і, після одруження Леннон додав «Оно» до свого повного імені. Пісня Леннона про це одруження, «{{нп|The Ballad of John and Yoko}}», вийшла в [[1969]] році.

Леннон і Оно мали також і творчі стосунки. У [[1968]] році, за два роки до розпаду «Beatles», вийшов перший альбом Джона Леннона й Оно «[[Unfinished Music No. 1 — Two Virgins]]». За словами Леннона, альбом було записано за одну ніч. Музики на ньому не було: платівка містила безладний набір шумів, стогони й лементи. Примітна була обкладинка альбому&nbsp;— на неї була поміщена фотографія повністю голих Леннона і Оно. У [[1969]] році вийшло вже два студійних альбоми: «{{нп|Wedding Album}}» і «[[Unfinished Music No. 2 — Life With The Lions]]», які також практично не містили музики. Крім того, був випущений концертний запис «{{нп|Live Peace In Toronto 1969}}». Леннон і Оно утворили гурт за назвою «{{нп|Plastic Ono Band}}».

=== Розпад Beatles ===
У 1968 році стосунки в гурті стали напруженими. Зокрема Пол Маккартні продовжував писати комерційні пісні й романтичні балади з нескладними текстами, а Леннон усе більше схилявся до психоделічного року на філософські теми («[[Strawberry Fields Forever]]»), [[есід-рок]]у («I am the Walrus») та авангарду («Revolution 9»). Також Маккартні не влаштовувало постійне перебування Оно на студії. Багато записів на «Білому альбомі» були зроблені в неповному складі, а пісню «Julia» Леннон взагалі записав сам.

Альбом ''[[Abbey Road]]'', що вийшов у [[1969]] році, також був організований Полом Маккартні і фактично став останнім альбомом Beatles. Випущений у [[1970]] ''[[Let It Be (альбом)|Let It Be]]'' був майже повністю записаний ще у січні [[1969]] під час концерту на даху студії Еббі Роуд, що стали основою фільму «[[Нехай буде так (фільм)|Let It Be]]». До моменту виходу альбому Леннон і Пол Маккартні уже заявили про те, що залишають гурт.

=== Політична активність та еміграція ===
Період політичної активності у Джона Леннона тривав з 1968 по 1972 рік. Початком цього періоду була пісня «Revolution», що вийшла на синглі та її варіація «Revolution 1», що потрапила до «Білого альбому». До того моменту Леннон ще не визначився остаточно зі своєю позицією, що можна зрозуміти по «Revolution 1», де, на відміну від оригінальної версії пісні, кінець першого куплета звучить так:
<blockquote>But when you say about destruction<br/>
Don't you know that you can count me out… in</blockquote>
Тобто після слів, якими Леннон відмовляється від насильства, треба слово «in», що надає рядку абсолютно протилежний зміст. Ще однією політичною піснею, написаної для альбому Beatles стала «Come Together», що вийшла на альбомі ''Abbey Road''. У цей час Леннон уже зайняв цілком певну позицію&nbsp;— він виступав за [[мир]] в усьому світі, і навіть повернув королеві [[Орден Британської Імперії]]&nbsp;— на знак протесту проти [[Зовнішня політика|зовнішньої політики]] країни.

[[Файл:Lie In 15 -- John rehearses Give Peace A Chance.jpg|thumb|200px|Запис пісні «Give Peace a Chance»]]
[[Файл:John Lennon performing Give Peace a Chance 1969.jpg|thumb|200 px|запис альбому Give Peace a Chance]]

До 1969 року відносяться перші публічні політичні акції Леннона разом з Йоко Оно. Після свого весілля вони вирушили в [[Амстердам]] і заявили про те, що проведуть «постільне інтерв'ю». Журналісти, вирішивши, що зоряна пара буде привселюдно займатися [[секс]]ом, зібралися в готелі, де виявилося, що Леннон і Йоко Оно просто сидять у ліжку й говорять про мир. Після Амстердаму демонстрація була повторена в Монреалі, де Леннон експромтом склав пісню «Give Peace a Chance», що стала гімном [[Пацифізм|пацифістського]] руху.

[[15 грудня]] 1969 року Леннони організували антивоєнний концерт із гаслом «Війна закінчиться, якщо ти захочеш цього». [[30 грудня]] того ж року британське телебачення показало програму, присвячену Леннону й назвала його одним із трьох політичних діячів десятиліття (поряд з [[Джон Фіцджеральд Кеннеді|Джоном Кеннеді]] і [[Мао Цзедун]]ом).

Бурхлива політична й музична діяльність привела до того, що на початку [[1970]] року в Леннона почалася психологічна криза. Вивів його із цієї кризи доктор Артур Янов, що практикував «первинну терапію». За допомогою Янова Леннону вдалося повернутися в нормальний стан, а методи лікування справили на нього глибоке враження, що помітно в альбомі «John Lennon/Plastic Ono Band» 1970 року, який став найвідвертішою платівкою Леннона.

У [[1971]] році вийшов альбом «Imagine», що розповідав про утопічні мрії Леннона. У цей час його політична позиція різко помінялася&nbsp;— він разом з Йоко Оно взяв участь у мітингу на підтримку Ірландської республіканської армії, а на обкладинці сингла «Power to the People» Леннони були зображені в армійських касках.

З вересня 1971 Леннон і Йоко Оно жили в [[Нью-Йорк]]у. Після довгої боротьби з імміграційною владою США, які відмовлялися дати парі дозвіл на в'їзд через скандал з наркотиками в 1969 році, Леннони все-таки одержали право на проживання в США. Більше Джон Леннон жодного разу не побував у Великій Британії.

Відразу після переїзду за океан Леннон включився в політичне життя США. Він виступав на захист громадянських прав, за зм'якшення умов утримання ув'язнених у в'язницях, за звільнення Джона Синклера, одного з лідерів американської молоді, засудженого на 10 років в'язниці за зберігання [[Маріхуана|маріхуани]] (незабаром після акції Леннона в підтримку Синклера той був звільнений).

Останнім політичним альбомом Леннона був «{{нп|Some Time In New York City}}» ([[1972]] рік), після якого захоплення політичною тематикою вичерпало себе.

=== 1973—1980 роки ===
[[Файл:Lennon chapman.jpg|thumb|230 px|Леннон дає автограф своєму вбивці Марку Чепмену (на фото позаду)]]
[[Файл:1 West 72nd Street (The Dakota) entrance by David Shankbone.jpg|міні|праворуч|200пкс|Вхід у будинок «Дакота», біля якого Леннон був убитий.]]
На початку [[1973]] року влада США видала Йоко Оно офіційний дозвіл на проживання в країні, а Леннону, навпаки, наказали у двомісячний термін покинути США. Незабаром після цього чоловік і дружина посварилися й розлучилися більш ніж на рік.

Після цього він 18 місяців мав стосунки зі своєю помічницею [[Мей Панг]]. Цей період він згодом назвав «Втрачений вихідний».

Розлука із дружиною й творчий занепад знову призвели до психологічної кризи. До літа [[1974]] Леннон практично не працював, лише в жовтні 1974 року вийшов новий альбом під назвою «{{нп|Walls and Bridges}}». Через рік був випущений «[[Rock'n'Roll (альбом)|Rock'n'Roll]]»&nbsp;— альбом пісень, які Beatles співали ще до приходу слави.

[[9 жовтня]] [[1975]] року у 35-річного Леннона народився син, названий Шоном Таро Оно Ленноном. Після цього Леннон заявив про завершення музичної кар'єри й наступні 5 років присвятив синові. За всі ці роки він тільки один раз з'явився на публіці&nbsp;— коли йому нарешті дали офіційний дозвіл на проживання в США. Це відбулося в 1975 році.

Наступний альбом Леннона побачив світ тільки в [[1980]] році. Він називався «Double Fantasy» і отримав хороші відгуки критиків.

=== Смерть ===
{{main|Вбивство Джона Леннона}}
[[8 грудня]] 1980 року Джона Леннона убив психічно неврівноважений громадянин США [[Чепмен Марк|Марк Чепмен]]. У день смерті Леннон дав своє останнє інтерв'ю американським журналістам, після чого без охорони поїхав додому, в район [[Манхеттен]]. Коли він вийшов зі своєї машини, Чепмен, який того ж дня незадовго до убивства взяв у Леннона автограф на обкладинці нового альбому «''[[Double Fantasy]]''», зробив п'ять пострілів йому в спину. Через кілька годин Джон Леннон помер у лікарні. Його піддали [[кремація|кремації]] в Нью-Йорку, прах Леннона було передано Йоко Оно.

Марк Чепмен відбуває довічне ув'язнення у Нью-Йоркській в'язниці за свій злочин. Уже 10 разів він подавав прохання на дострокове звільнення, але щоразу ці прохання відхилялися.

== Пам'ять про Леннона ==

=== Україна ===
[[Файл:Lennon-Street-Lviv.jpg|thumb|200px|right|Вулиця Джона Леннона у Львові]]
* У [[Львів|Львові]] є [[Вулиця Леннона|вулиця імені Джона Леннона]].
* Графіті Джона Леннона в місті [[Ізюм]] Харківської області
* Вулицю Леніна в селі [[Калини (Тячівський район)|Калини]] Закарпатської області перейменовано на вул. Джона Леннона.<ref>[http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/03/160302_she_lennon_street?ocid=socialflow_facebook Москаль декомунізував Леніна на Леннона] // ''Бі-Бі-Сі Україна'', 02.03.2016.</ref><ref>[http://www.carpathia.gov.ua/ua/publication/content/13179.htm Москаль першим із голів ОДА взявся за декомунізацію&nbsp;— в закарпатській глибинці з'явилися вулиці імені загиблих в АТО героїв, президента Чехословаччини та учасника «Бітлз» Джона Леннона]{{Недоступне посилання|date=травень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}&nbsp;— Закарпатська ОДА, 02.03.2016.</ref>

=== Світ ===
* [[Суничні поля (меморіал)|Меморіал «Суничні поля»]] (названо на честь пісні ''[[Strawberry Fields Forever]]'', яка у свою чергу названа на честь притулку в Ліверпулі) знаходиться в Центральному Парку [[Нью-Йорк]]а, неподалік від будинку «Дакота», в якому мешкав Леннон.
* У жовтні [[2000]] в [[Сайтама|Сайтамі]], [[Японія]] до 60-річчя з дня народження співака відкрили [[музей]] Джона Леннона<ref>{{Cite web |url=http://www.taisei.co.jp/museum/index_e.html |title=John Lennon Museum |accessdate=27 лютий 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080412131804/http://www.taisei.co.jp/museum/index_e.html |archivedate=12 квітень 2008 |deadurl=yes }}</ref>
* Ліверпульський [[аеропорт]] названо іменем Джона Леннона, слоган аеропорту: «Над нами лише небо» (''Above Us Only Sky'')&nbsp;— рядок із пісні «''Imagine''»
* 
* У [[Прага|Празі]] є Стіна Джона Леннона
* Після смерті Леннона [[Джордж Гаррісон]] присвятив йому пісню «''All Those Years Ago''», [[Пол Маккартні]]&nbsp;— «''Here Today''» (з альбому ''[[Tug of War]]'', 1982)
* [[Фредді Мерк'юрі]] написав пісню «''Life is real (Song for Lennon)''» (1982), присвятивши її Джону Леннону.
* [[Уяви мир (башта)|Башта]] у вигляді величезного колодязя, з глибини якого сяє світло&nbsp;— знаходиться в [[Ісландія|ісландській]] столиці&nbsp;— [[Рейк'явік]]
* На його честь названо [[мала планета|малу планету]] [[4147 Леннон]].
* [[4 грудня]] [[2015]] року у місті [[Ліверпуль]] був відкритий пам'ятник гурту «Бітлз». Серед осіб на пам'ятнику зокрема і Джон Леннон.

== Дискографія ==

=== Альбоми ===
*''{{нп|Unfinished Music No.1: Two Virgins}}'' (з [[Йоко Оно]]) ([[1968]]) US #124
*''{{нп|Unfinished Music No.2: Life with the Lions}}'' (з Йоко Оно) ([[1969]]) US #174
*''{{нп|Wedding Album}}'' (з Йоко Оно) ([[1969]]) US #178
*''[[John Lennon/Plastic Ono Band]]'' ([[1970]]) UK #8; US #6
*''{{нп|Imagine (album)|Imagine}}'' ([[1971]]) UK #1; US #1
*''{{нп|Some Time in New York City}}'' (з Йоко Оно) ([[1972]]) UK #11; US #48
*''{{нп|Mind Games}}'' ([[1973]]) UK #13; US #9
*''{{нп|Walls and Bridges}}'' ([[1974]]) UK #6; US #1
*''{{нп|Rock 'n' Roll (John Lennon album)|Rock 'n' Roll}}'' ([[1975]]) UK #6; US #6
*''[[Double Fantasy]]'' (з Йоко Оно) ([[1980]]) UK #1; US #1
*''{{нп|Milk and Honey}}'' (з Йоко Оно) ([[1984]]) UK #3; US #11

== Фільмографія ==

=== Режисер (разом з Йоко Оно) ===
* «Два дівичі» (1968)
* «Номер 5» (1968)
* «Медяний місяць» (1969)
* «Викрадення» (1969)
* «Ноги нагору назавжди» (1970)
* «Воля» (1970)
* «Муха» (1970)
* «Апофеоз» (1970)
* «Ерекція» (1971)
* «Уяви собі» (1972)

=== Актор ===
* «[[Вечір важкого дня (фільм)]]» (1964)
* «[[Допоможіть! (фільм)|Допоможіть!]]» (1965)
* «Як я виграв війну» (1967)
* «Чарівна загадкова подорож» (1967)
* «Хай буде так (1970)»

=== Фільми про Леннона ===
* «[[Леннон як він є]]» (2010)&nbsp;— роль виконав [[Крістофер Екклстон]]
* «[[Стати Джоном Ленноном]]» (2009)
* «Уявіть собі: Джон Леннон» (1988)
* «США проти Джона Леннона»<ref>{{Cite web|title=ТОП-7 стрічок про Джона Леннона – Depo.ua|url=https://www.depo.ua/ukr/life/top-7-strichok-pro-dzhona-lennona-09102015070000|website=www.depo.ua|accessdate=2020-06-06|language=uk}}</ref>

== У літературі ==
Дитячі роки Джона описані в книзі для дітей «Воскобойніков Валерій про Йосипа Прекрасного, Архімеда, Миколая Чудотворця, Феодосія Печерського, Авраама Лінкольна, Джона Ленона, Біла Гейтса» / [[Воскобойніков Валерій Михайлович|В. Воскобойніков]].&nbsp;— Київ : [[Грані-Т]], 2008.&nbsp;— 144 сторінки: ілюстрації.&nbsp;— Серія «[[Життя видатних дітей]]».&nbsp;— ISBN 978-966-2923-77-3.&nbsp;— ISBN 978-966-465-100-1

== Див. також ==
* [[Суничні поля (меморіал)]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Посилання ==
* [http://www.johnlennon.com/ Офіційний сайт Джона Леннона]{{ref-en}}
* [https://web.archive.org/web/20051211070102/http://www.lennon.net/ Сайт Сінтії, Джуліана і Джона Леннонів]{{ref-en}}
{{Нормативний контроль}}
{{The Beatles}}

{{DEFAULTSORT:Леннон Джон}}
[[Категорія:Учасники The Beatles]]
[[Категорія:Британські рок-музиканти]]
[[Категорія:Британські музиканти]]
[[Категорія:Британські поети-піснярі]]
[[Категорія:Британські співаки]]
[[Категорія:Критики релігії]]
[[Категорія:Уродженці Ліверпуля]]
[[Категорія:Померли в Нью-Йорку]]
[[Категорія:Рок-музиканти]]
[[Категорія:Філателісти]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Люди на марках]]
[[Категорія:Померли від вогнепальної зброї]]
[[Категорія:Джон Леннон| ]]