Перегляд вихідного коду сторінки Дерюгін Костянтин Михайлович

{{Науковець 
| ім'я = Дерюгін Костянтин Михайлович
| ім'я_мовою_оригінала = Дерюгин Константин Михайлович
| жінка = 
| зображення = 
| зображення_розмір = 
| зображення_підпис = 
| дата народження = 27.1.1878
| місце народження = [[Ізборськ]], [[Російська імперія]]
| дата смерті = 27.12.1938
| місце смерті = [[Москва]], [[СРСР]]
| резиденція = 
| громадянство = {{RUSold}} → {{USSR}}
| національність =
| галузь = [[гідробіологія]]
| заклад = [[Санкт-Петербурзький університет]]
| Alma Mater = [[Санкт-Петербурзький університет]]
| відомий через =
| звання =
| ступінь =
| керівник = [[Шимкевич Володимир Михайлович|Шимкевич В. М.]]
| учні =
| нагороди = {{Орден Святого Станіслава}} {{Золота медаль Літке}}
| примітки =
| особиста_сторінка =
}}{{Othernames|Дерюгін}}

'''Дерю́гін Костянти́н Миха́йлович'''&nbsp;([[27 січня]] [[1878]], [[Ізборськ]], [[Росія]]&nbsp;— [[27 грудня]] [[1938]], [[Москва]], [[СРСР]])&nbsp;— російський [[Зоологія|зоолог]], [[Гідробіологія|гідробіолог]] і [[Океанологія|океанолог]]<ref name="ВРЕ"/>. Організатор і мандрівник, талановитий педагог, творець кількох морських біологічних станцій, активний учасник організації наукових інститутів і музеїв<ref name="Фокин2010"/>.

== Біографія ==

=== Дитинство ===
Костянтин Михайлович Дерюгін народився [[27 січня]] [[1878]] року в дворянській родині колезького радника Михайла Дмитровича і його дружини Людмили Степанівни, в маєтку Колосівка, поблизу [[Ізборськ]]а [[Псковська губернія|Псковської губернії]] [[Росія|Росії]]<ref name="Фокин2010"/>. Хрещений в [[Петропавлівський собор (Псков)|Петропавлівському соборі]] міста Пскова<ref name="ЦГИА"/>. У Костянтина було дві сестри і брат, [[Дерюгін Георгій Михайлович|Георгій]], що став депутатом [[Державна Дума Російської імперії|Державної Думи]]<ref name="Фокин2010"/>.

[[1887]] року Костянтин вступив до [[Псковська чоловіча гімназія|Псковської губернської гімназії]], яку закінчив 1896 року. Його товаришами по гімназії був [[Давидов Костянтин Миколайович|Костянтин Давидов]] (1877—1960), відомий у майбутньому [[Ембріологія|ембріолог]] з яким він намагався збігти у віці 14-ти років до [[Північна Америка|Америки]]<ref name="Бляхер"/>. Під час навчання хлопці полюбляли здійснювати орнітологічні екскурсії навколишніми лісами, наставником Костянтина в цій справі був місцевий орнітолог-самоучка Зарудний<ref name="Фокин2010"/>.

=== Навчання в університеті ===
[[1896]] року поступив до [[Санкт-Петербурзький державний університет|Петербурзького університету]] на природниче відділення фізико-математичного факультету, де його керівником став [[Шимкевич Володимир Михайлович|В.&nbsp;М.&nbsp;Шимкевич]] (1858—1923). Вже на другому курсі університету він опублікував свою першу статтю ''«Орнітологічні дослідження в Псковської губернії»''<ref name="Фокин2010"/>. У період навчання Дерюгін брав участь у численних експедиціях: 1897 року вивчав тваринний світ [[Тобольська губернія|Тобольської губернії]] та нижньої течії річки [[Об]]; на наступний рік здійснив тривалу поїздку південно-західним [[Південний Кавказ|Закавказзям]] і північною Туреччиною. Результати останньої подорожі викладені в праці ''«Про мандрівку і зоологічні дослідження в Чорохському краї і околицях Трапезунда»''<ref name="Фокин2010"/>. 1899 року Дерюгін працював на [[Соловецька біологічна станція|Соловецькій біологічної станції]], брав участь в її перенесення до порту Олександрівськ (нині&nbsp;[[Полярний]]) [[Катерининська гавань|Катерининської гавані]] [[Кольська затока|Кольської затоки]]<ref name="Щоденник"/>. Під час навчання брав активну участь в громадському житті, так за участь в мітингу 8 лютого 1899 року був виключений з університету на 2 тижні<ref name="ЦГИА"/>. У [[1900]] році закінчив навчання з дипломом 1-го ступеня і був залишений при університеті для підготовки до професорського звання<ref name="ВРЕ"/><ref name="Фокин2010"/>.

Відразу по закінченні університету Дерюгін поступив викладачем природознавства до петербузької [[Петербурзька школа Карла Мая|школи Карла Мая]]. Серед його учнів був майбутній академік, відомий [[Гістологія|гістолог]] [[Заварзін Олексій Олексійович|Олексій Заварзін]] (1886—1945), який пізніше тепло згадував свого першого вчителя біології<ref name="Фокин2010"/><ref name="Невмывака1971"/>.

Працюючи над магістерською дисертацією ''«Будова і розвиток плечового поясу і грудних плавців у костистих риб»'' (1909), Дерюгін здійснив кілька поїздок за кордон (влітку він працював за кордоном, зиму проводив у Петербурзі)<ref name="Хроно"/>. 1900 року працював в лабораторії [[Вільгельм Ру|Вільгельма Ру]] в [[Галле (Саксонія-Ангальт)|Галле]] під керівництвом професора Менетта. 1901 року&nbsp;— у професора [[Йоганнес Соботт|Йоганнеса Соботта]] в лабораторії [[Альберт Келлікер|Келлікера]] у [[Вюрцбург|Вюрцбурзі]]. У травні 1902 року працював на [[Неаполітанська зоологічна станція|Неаполітанській зоологічній станції]] [[Антон Дорн|Антона Дорна]]<ref name="Фокин2000"/>.

Наступних два літніх сезони він проводить на [[Баренцове море|Баренцевому морі]], де керує обладнанням [[Мурманська біологічна станція|Мурманської біологічної станції]]. Багато уваги приділяє будівництву і оснащенню дослідних суден: вітрильний бот «Орка», парусно-моторна дерев'яна шхуна «Олександр Ковалевський»<ref name="Хроно"/> Шхуну освятили 14 травня 1908 року, а 12 червня судно відправилось в плавання навколо [[Північна Європа|Північної Європи]] з Санкт-Петербургу на [[Мурман]]. Сам Дерюгін через хворобу зміг приєднатись до цього переходу лише в [[Тронхейм]]і<ref name="Фокин2010"/>. Офіційне відкриття Мурманської біологічної станції Імператорського Санкт-Петербурзького товариства натуралістів відбулося 29 червня [[1904]] року. Незабаром Дерюгін передав керівництво призначеного комісією товариства станцією, [[Аверинцев Сергій Васильович|С.&nbsp;В.&nbsp;Аверинцеву]] (1875—1957), з яким, як пізніше і з наступним керівником [[Клюге Герман Августович|Г.&nbsp;А.&nbsp;Клюге]] (1871—1956), в нього були конфліктні стосунки<ref name="Фокин2010"/>.

У 1905—1907 роки Дерюгін продовжує дослідження з розвитку кісткових риб в лабораторії Рабля у [[Лейпциг]]у, бере участь у роботі [[Зоологічний конгрес|Зоологічного конгресу]] в [[Бостон]]і ([[США]]), де робить доповідь про фауну Кольської затоки Баренцевого моря&nbsp;— на тему його докторської дисертації. З цього часу його наукові інтереси зміщуються в область [[Гідробіологія|гідробіології]], нею він займався все життя<ref name="Фокин2010"/>.

=== Науково-викладацька діяльність ===
З 1910 року Дерюгін, як приват-доцент Петербурзького університету, почав читати перший гідробіологічний курс «Життя моря», а потім курси з [[систематика|систематики]] та [[філогенія|філогенії]] [[хребетні|хребетних]] і [[зоогеографія|зоогеографію]]. Одночасно з викладанням в університеті Дерюгін читав лекції в [[Психоневрологічний інститут|Психоневрологічному інституті]] (професор з 1912 року), на Вищих жіночих природничо-наукових курсах М.&nbsp;А.&nbsp;Лохвицької-Скалон, випускниці [[Бестужевські курси|Бестужевських курсів]] (професор з 1913 року)<ref>Ці курси розглядались як вища природнича освіта для жінок без офіційного статусу. На курсах навчалось понад 1000 осіб. Розміщувались вони на розі Кузнечного провулка (9/27)</ref>, в [[Санкт-Петербурзький державний гірничий університет|Гірничому інституті]] та [[Санкт-Петербурзький державний лісотехнічний університет|Лісотехнічної академії]].

[[1915]] року захистив докторську дисертацію на тему ''«Фауна Кольської затоки й умови її існування»'' і отримав ступінь доктора [[зоологія|зоології]] і [[Порівняльна анатомія|порівняльної анатомії]]<ref name="ВРЕ"/><ref name="Хроно"/>. 1917 року в Петроградському університеті був обраний на посаду доцента, а 1918 року&nbsp;— професором<ref name="Хроно"/>. 5 вересня 1919 року був заарештований, випущений 21 вересня<ref name="Фокин2010"/>. 1920 року займається облаштуванням Географічного музею в Михайлівці на Петергофській дорозі, пізніше (10 червня 1923 року) перенесений до Петербургу канал Грибоєдова в особняк Дурдіна, з 1929 року&nbsp;— в особняку Бобринських на Галерній вулиці<ref name="Фокин2010"/>.

[[1924]] року Дерюгін очолив [[Петергофський біологічний інститут]], що був заснований 1920 року як природнича станція, що пізніше став Біологічним інститутом Санкт-Петербурзького університету. 1925 року він організував у Владивостоці [[Тихоокеанський науково-дослідний рибогосподарський центр|Тихоокеанську науково-промислову станцію]] (ТОНС; з 1934 року&nbsp;— ТИНРО)<ref name="Хроно"/>. 1927 року працював на Чорному морі<ref name="Хроно"/>.

1927 року був кандидатом на посаду ректора Ленінградського університету, підтриманий викладацькою курією, але провалений партійною студентською (9 голосів за, 10 проти, 2 утримались) через різкість, безкомпромісність і стійкість власних поглядів<ref name="Фокин2010"/>. Того ж року відбувається перевірка діяльності реакційної професури в Петергофському інституті, через два роки Гавриленко змінив його на посаді завідувача зоологічної кафедри. Тому 1929 року Дерюгін в Ленінградському університеті організував кафедру гідробіології та іхтіології, одночасно очолив відділення порівняльної морфології і екології в [[Природничо-науковий інститут імені П. Ф. Лесгафта|Природничо-науковому інституті імені П.&nbsp;Ф.&nbsp;Лесгафта]]<ref name="Хроно"/><ref name="Мазурмович"/>. У 1928 і 1933 роках висувався в члени-кореспонденти [[Академія наук СРСР|Академії наук СРСР]]<ref name="Наумов1993"/>.

З 1931 по 1935 роки, організована Дерюгіним Тихоокеанська експедиція, на 6 судах вперше виконала одночасну океанографічну зйомку в [[Берингове море|Беринговому]], [[Охотське море|Охотському]], [[Чукотське море|Чукотському]] і [[Японське море|Японському морях]]<ref name="Хроно"/>. 1935 року в СРСР були відновлені наукові ступені докторів наук, звання присвоєно Дерюгіну без захисту дисертації.

За безпосередньої участі Костянтина Михайловича Дерюгіна були створені [[Гідрологічний інститут|Гідрологічний]] (1919) та Біологічний (1920) інститути, [[інститут з вивчення Півночі]] (1925). К.&nbsp;М.&nbsp;Дерюгін заснував 2 біологічні станції на Баренцевому морі (Олександрівськ і [[Дальні Зеленці]]), гідрологічну станцію на Білому морі і Тихоокеанську науково-дослідну станцію<ref name="ВРЕ"/><ref name="Хроно"/>. Російський зоолог і протистолог, [[Догель Валентин Олександрович|В.&nbsp;О.&nbsp;Догель]] відмічав: {{цитата|Дерюгін був природженим організатором. Це був організатор, який брався без остраху за будь-яку важку справу в області своєї науки і безустанно працював над нею, до тих пір поки не досягав успіху. Його не лякали численні осічки… він продовжував бути оптимістом і продовжував організовувати установи одну за іншою…<ref name="Фокин2010"/>}}

Костянтин Михайлович був невеликого зросту, але міцної статури, трохи гаркавий, надзвичайно рухливий, енергійний і пасіонарний. Грав на [[фортепіано]]; добре володів [[Німецька мова|німецькою]] та [[Французька мова|французькою мовами]]. Захоплювався [[полювання]]м і спортом ([[ковзани]], [[лижі]]).

[[Любищев Олександр Олександрович|Олександр Олександрович Любіщев]] згадував: {{цитата|Мав виключно владний характер… був дуже талановитим і енергійним дослідником наших морів. Це була жива людина, що захоплюється своєю справою. За своїм науковим інтересам він був цілком «конкретним» зоологом, чужим до всякого наукового «філософствування». Він готовий був прийти на допомогу товаришеві, але не терпів протиріч<ref name="Любищев"/>.}}

=== Смерть і похорони ===
Помер Костянтин Михайлович Дерюгін [[27 грудня]] [[1938]] року в Москві, повертаючись з наукової наради, портфель з рукописом нової книги, що був з ним безслідно зник. Учні повернули тіло вчителя до Ленінграда в спеціальному вагоні. Таурна процесія пройшлась з катафалком [[Невський проспект|Невським проспектом]] від [[Московський вокзал (Санкт-Петербург)|Московського вокзалу]] до університету, де відбулося прощання з померлим. Наступного дня процесія розтягнулась [[Великий проспект|Большим проспектом]] [[Василівський острів|Василівського острова]], зробила зупинки поблизу Гідрологічного інституту і кафедри гідробіології<ref name="Фокин2010"/>.

Спочатку був похований на [[Смоленське православне кладовище|Смоленському кладовищі]] Ленінграда, але перед [[Німецько-радянська війна|німецько-радянською війною]] перепохований родичами на [[Літераторські мостки|Літераторських містках]] [[Волковське кладовище|Волковського православного кладовища]]<ref name="Фокин2010"/>.

== Родина ==
З жовтня [[1909]] року був одружений на Синельниковій Надії Михайлівні, дочці полковника (у майбутньому генерал-губернатора [[Ташкент]]у), студентці [[Смольний інститут шляхетних дівчат|Смольного інституту шляхетних дівчат]]<ref name="Фокин2010"/>. Їхній єдиний син, [[Дерюгін Костянтин Костянтинович|Костянтин]], став океанологом.

== Наукові праці ==
Внесок Дерюгіна Костянтина Михайловича в розвиток і організацію радянської гідробіології важко переоцінити, 1920-1930-ті роки заслужено називаються «дерюгінськими»<ref name="Фокин2010"/>. Дерюгін досліджував [[Гідрологія|гідрологію]] і [[Фауна|фауну]] Білого моря, Кольської і [[Фінська затока|Фінської заток]], [[Невська губа|Невської губи]] і реліктового озера Могильного<ref name="Хроно"/>. Спільно з учнями розробляв методи комплексного дослідження водойм і біогеографічного аналізу фауни як основи розуміння еволюції моря й історії формування його фауни<ref name="ВРЕ"/>. Ініціатор і редактор видання ''«Дослідження морів СРСР»'' у 1925—1937 роках (випуски 1-25)<ref name="ВРЕ"/><ref name="Хроно"/>. Залишив по собі наукову школу радянських гідробіологів: [[вермікологія|верміколога]] [[Ушаков Павло Володимирович|Ушакова П. В.]] (1903—1992), гідробіолога [[Гур'янова Євпраксія Федорівна|Гур'янову Є. Ф.]] (1902—1981), [[Альгологія|альголога]] [[Кисельов Іван Олексійович|Кисельова І. О.]] (1888—1979), [[іхтіологія|іхтіолога]] [[Правдін Іван Федорович|Правдіна І. Ф.]] (1880—1963), гідробіолога і полярника [[Ширшов Петро Петрович|Ширшова П. П.]] (1905—1963)<ref name="Фокин2010"/>.

Дерюгін Костянтин Михайлович&nbsp;— автор понад 160 наукових робіт, присвячених вивченню [[Баренцове море|Баренцевого]], [[Біле море|Білого]], [[Балтійське море|Балтійського]] і далекосхідних морів. Результати проведених досліджень під його керівництвом і за його особистої участі мали величезне наукове значення і практичну цінність для рибної промисловості Далекого Сходу. Під його редакцією виходили серія «Дослідження морів СРСР», Праці гідрологічного інституту, довідники морів СРСР<ref name="Бс"/>.

* {{ref-ru}} О путешествии и зоологических исследованиях в Чорохском крае и окрестностях Трапезунда // Труды Императорского Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей.&nbsp;— 1899.&nbsp;— Том 30, вып. 2.&nbsp;— С. 49—115.
* {{ref-de}} Der Bau und die Entwickelung des Schultergürtels und der Brustflossen bei Teleostiern. Trav. Soc. Natur. SPb. 1909, 34, 4: 1-148.
* {{ref-de}} Die Murmanische Biologische Station der Naturforscher Gesellschaft zu St. Petersburg und ihre Arbeiten im Nordischen Eismeer. Proc. 7-th Intern. Zool.Congr. Boston-Cambridge, MA, 1910: 1-20.
* {{ref-ru}} Фауна Кольского залива и условия её существования // Записки Императорской академии наук. Сер. 8, Физико-мат. отделение. 1915. Т. 34, №&nbsp;1. С. 1—929. <small>— докторська дисертація.</small>
* {{ref-ru}} Космополитизм и биполярная теория // [[Природа (журнал)|Природа]], лютий 1916.&nbsp;— С. 185—202.
* {{ref-ru}} Баренцево море по Кольскому меридиану (33° 30'). // Труды Северной научно-промысловой экспедиции; вып. 19.&nbsp;— {{comment|Л.|Санкт-Петербург}} ; {{comment|М.|Москва}}, 1924.&nbsp;— 102 с.
* {{ref-ru}} Реликтовое озеро [[Могильне (озеро)|Могильное]]: (остров Кильдин в Баренцовом море): монографический очерк.&nbsp;— {{comment|Л.|Санкт-Петербург}} : Главнаука, 1925а.&nbsp;— 112 с.
* {{ref-ru}} Отрицательные черты бентонической фауны Белого моря и причины этого явления // [[Русский гидробиологический журнал]]. 1925б. Т. 4, №&nbsp;7-9.&nbsp;— С. 123—120.
* {{ref-ru}} Фауна Белого моря и условия её существования.&nbsp;— {{comment|Л.|Санкт-Петербург}} : Государственный гидрологический институт, 1928.&nbsp;— XII, 511 с.
* {{ref-de}} Der Reliktensee Mogilnoje (Insel Kildin im Barents-Meer). In: Fauna Arctica. Jena, 1928, 5: 491—560.
* {{ref-ru}} Гидрология и биология // Исследование морей СССР. 1930. Вып. 11.&nbsp;— С. 37—45.
* {{ref-ru}} Исследования морей СССР в биогеографическом отношении за последние 15 лет // Труды I Всесоюзного географического съезда. {{comment|Л.|Санкт-Петербург}} : Географическое общество СССР, 1934. Вып. 2.&nbsp;— С. 36—45.
* {{ref-ru}} Основные черты современных фаун морей СССР и вероятные пути их эволюции // Ученые записки Ленинградского государственного университета, 1937. Т. 3, вып. 17.&nbsp;— С. 237—248.
* {{ref-ru}} Зоны и биоценозы залива Петра Великого // Сборник, посвященный научной деятельности почетного члена Академии наук СССР, заслуженного деятеля науки и техники Николая Михайловича Книповича (1885—1939).&nbsp;— {{comment|Л.|Санкт-Петербург}} ; {{comment|М.|Москва}} : Пищепромиздат, 1939.&nbsp;— С. 115—142.
* {{ref-fr}} La distribution bipolaire des organismes marins // Bull. Inst. Oceanogr. Mar. 1927. T. 49. P. 1—23.

== Нагороди і відзнаки ==
За свою наукову і науково-організаторську діяльність Костянтин Михайлович Дерюгін був удостоєний численних нагород:
* [[1908]]&nbsp;— [[Золота медаль Петербурзького товариства натуралістів]] за результати експедиції на шхуні «Олександр Ковалевський»;
* [[1909]]&nbsp;— [[Орден Святого Станіслава|орден Святого Станіслава III ступеня]], за працю з організації Мурманської біологічної станції та будівництво науково-дослідного судна «Олександр Ковалевський»<ref name="Фокин2010"/>.
* [[1917]]&nbsp;— велика Макарівська премія Російської академії наук, за дослідження на Баренцовому морі;
* [[1919]]&nbsp;— премія імені Ільєнкова, за наукові дослідження на Мурманському узбережжі;
* [[1925]]&nbsp;— [[медаль імені Ф. П. Літке|медаль імені Федора Петровича Літке]] від [[Російське географічне товариство|Російського географічного товариства]] за дослідження далекосхідних морів<ref name="ВРЕ"/>;
* [[1930]]&nbsp;— премія [[Народний комісаріат освіти СРСР|Народного комісаріату освіти]] за книгу ''«Фауна Білого моря і умови її існування»''.

Дерюгін був почесним членом товариства дослідників природи Петрограда&nbsp;— Ленінграда і довічним членом [[Лінеївське товариство|Лінеївського товариства]] в [[Ліон]]і ([[Франція]]).

== Пам'ять ==
Ім'ям Костянтина Дерюгіна названо ряд географічних об'єктів, у тому числі западина на дні [[Охотське море|Охотського моря]], велика кількість [[Вид (біологія)|видів]] і [[Рід (біологія)|родів]] [[Морська біологія|морських тварин]] різних систематичних груп<ref name="Бс"/>

== Див. також ==
* [[Біологічна станція]]

== Примітки ==
{{reflist|refs=
<ref name="Фокин2010">{{ref-ru}} ''Фокин С. И.'' [http://www.wsbs-msu.ru/res/DOC198/neizvestnii_derugin_2010.pdf Неизвестный Константин Михайлович Дерюгин] // Историко-биологические исследования, Том 2.&nbsp;— {{comment|Спб.|Санкт-Петербург}} : Санкт-Петербургский государственный университет, 2010.&nbsp;— с. 43—66.</ref>
<ref name="Наумов1993">{{ref-ru}} ''Наумов А. Д.'' Профессор Константин Михайлович Дерюгин (1878—1938). Президент Общества в 1938 г. // Очерки по истории Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей. 125 лет со дня основания // Труды Санкт-Петербургского общества естествоиспытателей, 1993. Т. 91, вып. 1.&nbsp;— С. 88–90.</ref>
<ref name="Хроно">{{ref-ru}} [http://www.hrono.ru/biograf/bio_d/derjugin.html Дерюгин Константин Михайлович]&nbsp;— біографія на сайті «Хронос».</ref>
<ref name="ВРЕ">{{ВРЕ|024140|Дерюгин Константин Михайлович}}</ref>
<ref name="Бс">{{ref-ru}} ''Токранов А. М.'' [http://www.npacific.ru/np/library/encicl/5/0012.htm Дерюгин Константин Михайлович (1878—1938)]&nbsp;— біографічна довідка на сайті «Северная Пацифика».</ref>.
<ref name="Фокин2000">{{ref-ru}} ''Фокин С. И.'' Русские ученые в Неаполе.&nbsp;— {{comment|Спб.|Санкт-Петербург}} : Алетейя, 2006.&nbsp;— 378&nbsp;с.</ref>
<ref name="Невмывака1971">{{ref-ru}} ''Невмывака Г. А.'' Алексей Алексеевич Заварзин. {{comment|Л.|Санкт-Петербург}} : Наука, 1971.&nbsp;— 206 с.</ref>
<ref name="Щоденник">{{ref-ru}} ''Дерюгин К. М.'' [http://www.wsbs-msu.ru/res/DOC198/puteshestvie_1899.pdf Путешествие в Соловки, по Мурманскому берегу и из Колы в Кандалакшу через Лапландию,] 1899.</ref>
<ref name="Бляхер">{{ref-ru}} ''Бляхер Л. Я.'' Константин Николаевич Давыдов.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Издательство АН СССР, 1963.&nbsp;— 243 с.</ref>
<ref name="Мазурмович">{{ref-ru}} ''Мазурмович Б. Н.'' Выдающиеся отечественные зоологи.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : [[Учпедгиз]], 1960.&nbsp;— 223 с.</ref>
<ref name="ЦГИА">{{ref-ru}} Центральный государственный исторический архив Санкт-Петербурга (ЦГИА СПб). Фонд: 14. Опис: 3. Діло: 22634.</ref>
<ref name="Любищев">{{ref-ru}} ''Любищев А. А.'' Воспоминания о зоологе К.&nbsp;Н.&nbsp;Давыдове (1877—1960) // Из истории биологических наук. Вып. 1.&nbsp;— {{comment|М.|Москва}} : Наука, 1966.&nbsp;— С. 105—116.</ref>
}}

== Література ==
* {{ref-ru}} ''Соловьев М. М.'' Памяти профессора К.&nbsp;М.&nbsp;Дерюгина // Природа, 1939.&nbsp;— №&nbsp;3.&nbsp;— с. 108—110.
* {{ref-ru}} ''Правдин И. Ф.'' Константин Михайлович Дерюгин, 1878—1938.&nbsp;— {{comment|Птрзв.|Петрозаводськ}}: Госиздат Карельской АССР, 1957.&nbsp;— 54 с.
* {{ref-ru}} ''Ушаков П. В.'' Константин Михайлович Дерюгин // Океанология, 1971. №&nbsp;11, 5.&nbsp;— с. 926—931.
* {{ref-ru}} ''Ушаков П. В., Кусакин О. Г.'' Константин Михайлович Дерюгин // Биология моря, 1978.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— С. 9—18.
* {{ref-ru}} ''Фокин С. И.'' Константин Михайлович Дерюгин. На заре XX века // Чтения памяти Констанитна Михайловича Дерюгина.&nbsp;— {{comment|Спб.|Санкт-Петербург}}&nbsp;— c. 4-19.
* {{ref-ru}} ''Фокин С. И.'' Русские ученые в Неаполе.&nbsp;— {{comment|Спб.|Санкт-Петербург}} : Алетейя, 2006.&nbsp;— 378 с.

== Посилання ==
* {{ref-ru}} [http://zoology.museums.spbu.ru/index.php?title=Дерюгин_Константин_Михайлович_(1878–1938) Біографія Дерюгіна Костянтина Михайловича] на сайті Зоологічного музею Петербурзького університету.

{{ВП-портали|Біографії|Природничі науки|Фізика|Науки про Землю|Океанологія|Біологія океану|Росія|колір=}}
[[Категорія:Випускники фізико-математичного факультету Санкт-Петербурзького університету]]
[[Категорія:Російські зоологи]]
[[Категорія:Кавалери ордена Святого Станіслава 3 ступеня]]
[[Категорія:Океанологи Росії]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
[[Категорія:Поховані на Літераторських містках]]
[[Категорія:Науковці Санкт-Петербурзького університету]]
[[Категорія:Народились 8 лютого]]
[[Категорія:Народились 1878]]
[[Категорія:Померли 27 грудня]]
[[Категорія:Померли 1938]]
[[Категорія:Померли в Москві]]
[[Категорія:Гідробіологи]]
[[Категорія:Уродженці Псковської області]]