Перегляд вихідного коду сторінки Данило Нечай

{{Othernames|Нечай}}
{{Державний діяч
| українське ім'я    = Данило Нечай
| оригінальне ім'я   = 
| портрет            = 
| ширина портрета    = 
| підпис             = 
| герб               = POL COA Nieczaj.svg
| підпис герба       = 
| титул              = [[Брацлавський полк|Полковник брацлавський]]
| прапор             = Braclav polk.svg
| періодпочаток      = 1648
| періодкінець       = 1651
| попередник         = започатковано
| спадкоємець        = [[Тимош Носач]]
| роки служби        =
| приналежність      = [[Військо Запорозьке]]
| рід військ         = 
| звання             = [[Полковник (Гетьманщина)|полковник]] 
| командував         = 
| битви              =
| національність     =
| віросповідання     = [[Православ'я|православний]]
| дата народження    =
| місце народження   = 
| дата смерті        = 1651
| місце смерті       = [[Красне (Тиврівський район)|Красне]]
| династія           = 
| батько             = 
| мати               = 
| чоловік            = 
| дружина            =
| діти               =
| Commons            =
}}
[[Файл:Cheremoshne Danylo Nechaj monument-3 ShiftN.jpg|220пкс|міні|[[Могила Данила Нечая]] біля [[Черемошне (Тиврівський район)|Черемошного]]]]

'''Дани́ло Неча́й''' ([[1612]] (?)&nbsp;— [[10 лютого]] [[1651]])&nbsp;— український [[військовий діяч]], [[полковник (Гетьманщина)|полковник]] [[Брацлавський полк|брацлавський]].

== Життєпис ==

=== До 1648 ===
Данило Нечай походив з української [[православ'я|православної]] [[шляхта|шляхти]], [[:pl:Nieczaj (herb szlachecki)|власного гербу]] [[Побуг|Побуг відмінний]]. За даними польського дослідника Вєслава Маєвського, родина Д. Нечая що осіла на Київщині, походила з [[Мстиславль]]щини.<ref name="П1">''Majewski&nbsp;W.'' Nieczaj (Neczaj) Daniło h. Pobóg z odmianą…&nbsp;— S. 721.</ref> Народився, ймовірно, у [[Бар (Україна)|Барі]]. Мав трьох братів:
* Матвій Нечай був [[сотник]]ом, а згодом наказним полковником [[Уманський полк|Уманського полку]]
* [[Іван Нечай]] був [[Могилівський полк|могилівським]] полковником
* [[Нечай Юрій|Юрко]] був в [[Могилівський полк|Могилівськом полку]] [[сотник]]ом (чи старшиною в [[1656]]-[[1659|59]] роках); взятий в полон московитами у [[Бихов]]і 13-14 грудня [[1659]] року, засланий до [[Тобольськ]]а [[1660]] року.

Будучи свояками через [[шлюб]] [[Іван Нечай|Івана]] з донькою [[Богдан Хмельницький|Хмельницького]] [[Олена Хмельницька|Степанидою]], брати здійснювали повний контроль над козацькими формуваннями [[Біла Русь|Білої Русі]].

=== 1648&nbsp;— 1650&nbsp;рр. ===
[[Файл:Данило Нечай.jpg|ліворуч|міні|Погруддя Данила Нечая, скульптор В.Чепелюк, бронза, 1995 р. Музей Б. Хмельницького, Чигирин]]
Нечай входив до складу радикально налаштованого старшинського угруповування разом з [[Максим Кривоніс|Кривоносом]], [[Матвій Гладкий|Гладким]] та [[Мозиря Лук'ян|Мозирею]]. З новим [[гетьман]]ом&nbsp;— [[Богдан Хмельницький|Богданом Хмельницьким]]&nbsp;— мав часті суперечки. З початком національно-визвольної війни брав участь у здобутті козаками [[Кодак]]а, у [[битва під Жовтими Водами|битві під Жовтими Водами]], у [[битва під Корсунем|битві під Корсунем]], здобув [[Бродівський замок]]. Організував [[Брацлавський полк]]. Потім став одним із соратників [[Максим Кривоніс|Максима Кривоноса]], відзначився в боях на [[Вінниччина|Вінниччині]], під [[Меджибіж|Меджибожем]]. Як брацлавський полковник брав участь: у битві [[битва під Старокостянтиновом|під Старокостянтиновом]]: зокрема, перед [[10 вересня]] [[1648]] його загін взяв місто, [[14 вересня]] відбив штурм війська [[Річ Посполита|Речі Посполитої]];<ref name="П1"/> [[Пилявецька битва|битві під Пилявцями]], в облозі [[Львів|Львова]] та [[Замостя (Польща)|Замостя]]. Після повернення до [[Київ|Києва]] з волі [[Богдан Хмельницький|Б. Хмельницького]] Нечай командував київським [[гарнізон]]ом, вів переговори з [[дипломат]]ами [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] у [[Київ|Києві]] та [[Переяслав]]і (поч. 1649&nbsp;р.; зокрема, 22 (12) березня [[1649]] з [[Шаргород]]а написав листа до [[реґіментар]]я [[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|Станіслава Лянцкоронського]], в якому застерігав його від виправи в сторону [[Демаркаційна лінія|демаркаційної лінії]]<ref name="П1"/>). Його полк облягав [[Збараж]], відіграв значну роль у [[Зборівська битва (1649)|Зборівській битві]]. [[1650]]&nbsp;року:
* разом з [[Гладкий Матвій|Матвієм Гладким]] здобув [[Сороки (місто)|Сороки]] і тодішню столицю [[Молдавія|Молдавії]] [[Ясси]] (вересень<ref name="П2">''Majewski&nbsp;W.'' Nieczaj (Neczaj) Daniło h. Pobóg z odmianą…&nbsp;— S. 722.</ref>), цим примусивши молдавського [[господар]]я [[Василь Лупул|Василя Лупула]] до укладення союзу з [[Богдан Хмельницький|Хмельницьким]]
* вислав свого брата [[Іван Нечай|Івана]], який, правдоподібно, відігравав роль «зв'язкового» з татарами, до [[Кримський півострів|Криму]] вивчати [[Кримськотатарська мова|кримсько-татарську мову]].<ref name="П2"/>

=== 1651&nbsp;р. ===
В лютому [[1651]]&nbsp;р. 40-тисячне коронне військо на чолі з [[Мартин Калиновський|Марціном Калиновським]] пішло на [[Поділля]]. Нечай зі своїм полком (близько 3 000 осіб) кинувся йому назустріч. Під [[Красне (Тиврівський район)|Красним]] на [[Вінничина|Вінниччині]] він вирішив зупинитися. Дізнавшись, що головний бунтівник перебуває зовсім недалеко і вислав передову сторожу під орудою сотника Шпаченка в [[містечко]] [[Ворошилівка]], Марцін Калиновський не встояв перед спокусою одним махом розправитися з ненависним брацлавським полковником. [[9 лютого]] під покровом ночі 4-тисячний загін [[Драгуни|драгунів]] (передова сторожа на чолі зі [[Станіслав Лянцкоронський (гетьман)|С.&nbsp;Лянцкоронським]]<ref name="П2"/>) підкрався до [[Ворошилівка|Ворошилівки]], оточив її і вирубав до ноги сторожу й усе населення містечка, щоб хтось, чого доброго, не попередив Нечая. Основні сили в цей час у цілковитій тиші рухались до [[Красне (Тиврівський район)|Красного]], куди добрались посеред ночі. Козаки біля брами не очікували нападу, бо вважали, що то повертається сотня Шпаченка, тож [[драгуни]] майже безперешкодно увірвались на сонні вулиці&nbsp;— напередодні козаки святкували [[масниця|масницю]] і тепер, нетверезі, спали безпробудним сном. Сам Нечай був впевнений, що ворог далеко, і що Шпаченко в разі небезпеки повідомить його. Тому він безпечно гуляв, поки вороги обступили місто і почали штурм. Нечай героїчно бився, отримав безліч поранень.

За даними Вєслава Маєвського, був взятий в полон [[Казимир Пісочинський|Казимиром Пісочинським]], вбитий під час суперечки щодо полоненого.<ref name="П2"/>
Врешті ворожа куля полегшила його муки і відправила на той світ. Учасник тих подій&nbsp;— польський [[жовнір]] [[Станіслав Освєнцім]]&nbsp;— так писав в своєму щоденнику: <br/>''«Нечай, полковник брацлавський, один з найголовніших серед повстанців бунтівник, якому самі козаки надавали перше місце після [[Богдан Хмельницький|Хмельницького]], скочив на коня і робив сам те, що належало робити доброму юнакові, і козаків спонукав [[пірнач]]ем до оборони. Але, не маючи можливості організувати належний опір, мужньо обороняючись поліг.»''

Пізніше виникла суперечка через його срібну булаву між М.&nbsp;Калиновським та [[Лянцкоронський Станіслав|С.&nbsp;Лянцкоронським]].<ref name="П2"/>

=== Поховання ===
За переказами, Нечая поховали у братській могилі у с. [[Черемошне (Тиврівський район)|Черемошному]]; згідно з нещодавно виявленими даними, його тіло привезли до Києва й там поховали (вочевидь, в одному з київських [[монастир]]ів).

Очевидець подій [[Ольбрахт Станіслав Радзивілл|Ольбрахт Радзивілл]] описував, що коронні вояки, потрапивши у замок, зайшли до церкви, де застали відправу над Нечаєм: тіло лежало на килимі, біля нього&nbsp;— 4 попи і брат, яких зарубали. Анонімний щоденник стверджував, що козаки забрали тіло до замкової башти, поклали на оксамиті, запалили свічки; священика, який співав [[псалми]], забрали і привели до М.&nbsp;Калиновського, потім «німці обложили вогнем і так його… спекли припоминаючи…, як то козаки знущалися над християнськими священиками».<ref>''М.&nbsp;Грушевський.'' Історія України-Руси.&nbsp;— Т. IX-1.&nbsp;— С. 183.</ref>

== Пам'ять ==
На честь Данила Нечая названі вулиці у [[Вінниця|Вінниці]], [[Дрогобич]]і, [[Тернопіль|Тернополі]], [[Дніпро (місто)|Дніпрі]] ([[Шевченківський район (Дніпро)|Шевченківський район]], житловий масив ім. Б. Кротова) та [[Львів|Львові]] ([[Залізничний район (Львів)|Залізничний район]], житловий масив [[Левандівка]]), а також [[Вулиця Данила Нечая (Київ)|вулиця]] в [[Голосіївський район|Голосіївському районі]] [[Київ|Києва]], що на сьогодні вже зникла. У [[Брацлав]]і, колишньому осередку полку котрим він керував, Нечаю встановлено [[погруддя]].

14 жовтня 2020 року [[40-й полк НГ (Україна)|40-му полку Національної гвардії України]] було присвоєно почесне найменування «імені полковника Данила Нечая»<ref>{{Cite web|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №435/2020|url=https://www.president.gov.ua/documents/4352020-35301|website=Офіційне інтернет-представництво Президента України|accessdate=2020-10-15|language=ua}}</ref>.

=== У літературі ===
* {{Cite book
|last= [[s:автор:Адріан Кащенко|Адріан Кащенко]]
|title={{Cite WS
  |title= Славні побратими
  |link= Славні побратими
}}
|publisher = Українське видавництво
|location= Відень&nbsp;— Катеринослав
|date=1919}}
* «Данило Нечай»&nbsp;— повість [[Микитин Теодор|Теодора Микитина]]
* «Данило Нечай»&nbsp;— історична повість [[Островський Олелько|Олелька Островського]]
* «Лицар»&nbsp;— історичний роман дилогії [http://chtyvo.org.ua/authors/Dmytruk_Oleksandr/Tryzna/ «Тризна»] [[Дмитрук Олександр Микитович|Олександра Дмитрука]].
* «Полковник Данило Нечай»&nbsp;— історична повість [[Радзикевич Юліян|Юліяна Радзикевича]] (1961)
* «Переяславська Рада»&nbsp;— [[Рибак Натан Самійлович|Натан Рибак]]
* «Іван Богун»&nbsp;— історичний роман Юрія Сороки (2008)

== Див. також ==
* [[Могила Данила Нечая]]
* [[Ой з-за гори та ще й з-за лиману|Пісня про Нечая]]

== Примітки ==
{{reflist}}

== Джерела та література ==
* ''В.&nbsp;М.&nbsp;Горобець''. [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Nechaj_D Нечай Данило] // {{ЕІУ|7|381}}

=== Література ===
{{Wikisource|Пісня про Данила Нечая}}
* ''Коваленко Сергій.'' Нечай Данило // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 1.&nbsp;— Київ: Стікс, 2007.
* ''[[Липинський В'ячеслав Казимирович|Липинський В. К.]] '' Участь шляхти у великому українському повстанні під проводом гетьмана Богдана Хмельницького'' / Твори, т. 2.&nbsp;— Філадельфія, 1980.
* ''[[Яковенко Наталя Миколаївна|Яковенко Н. М.]]'' [[Українська шляхта]] з кінця [[XIV]] до середини [[XVII століття]]. [[Волинь]] i [[Центральна Україна]].&nbsp;— Київ 2008.
* Українське козацтво. Мала енциклопедія.&nbsp;— Київ, 2006.
* ''Микитин Теодор.'' Данило Нечай. Історична повість. Художник Л. Прийма.&nbsp;— [[Львів]], [[Каменяр (видавництво)|Каменяр]], 1983&nbsp;р.— 199 с., іл.
* ''Островський Олелько.'' Данило Нечай (1651&nbsp;р.) Історичне оповідання.
* ''Majewski W.'' Nieczaj (Neczaj) Daniło h. Pobóg z odmianą (zm. 1651) // [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Wrocław&nbsp;— Warszawa&nbsp;— Kraków&nbsp;— Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984.&nbsp;— t. XXІІ/4, zeszyt 95.&nbsp;— S. 721—723. {{ref-pl}}

== Посилання ==
* {{УМЕ9|частина=Нечай Данило|сторінки=1134}}
* {{cite web 2|url=http://www.umoloda.kiev.ua/regions/66/196/0/14539/ |title=Перше місце після Хмельницького. Його віддавали легендарному Данилові Нечаю навіть вороги |author=Віктор Мельник |deadlink=пуста сторінка 9 червня 2018 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160313050440/http://www.umoloda.kiev.ua/regions/66/196/0/14539/ |archivedate=13.03.2016 |lang= |trans-title= |website=[[Україна молода|УМ]] |websiteurl=http://www.umoloda.kiev.ua |type=Інформаційно політична газета |date=11.03.2016 |accessdate=09.06.2018 |quote=}}
* [https://web.archive.org/web/20110927055018/http://www.memory.gov.ua/data/upload/publication/main/ua/1476/krivosheya_51.pdf В.&nbsp;В.&nbsp;Кривошея. Козацька еліта Гетьманщини. Київ: ІПіЕНД імені І.&nbsp;Ф.&nbsp;Кураса НАН України, 2008.&nbsp;— 452 с. ISBN 978966024850]

{{Хмельниччина}}
{{DEFAULTSORT:Нечай Данило}}
[[Категорія:Характерники]]
[[Категорія:Сподвижники Хмельницького]]
[[Категорія:Брацлавські полковники]]
[[Категорія:Подоляни]]
[[Категорія:Уродженці Бара]]
[[Категорія:Персоналії:Старокостянтинів]]
[[Категорія:Загинули в бою]]
[[Категорія:Люди, на честь яких названі вулиці]]
[[Категорія:Померли в Тиврівському районі]]