Перегляд вихідного коду сторінки Далекосхідний край

'''Далекосхідний край ''' (Далеко-Східний) було утворено на сході [[РРФСР]] рішенням [[Всеросійський центральний виконавчий комітет|Всеросійського центрального виконавчого комітету]] (ВЦВК) 4 січня 1926<ref>[http://base.consultant.ru/cons/cgi/online.cgi?req=doc;base=ESU;n=24659 ОБ ОБРАЗОВАНИИ И РАЙОНИРОВАНИИ ДАЛЬНЕ-ВОСТОЧНОГО КРАЯ]</ref> на місці скасованої [[Далекосхідна область|Далекосхідної області]]. Замість існуючих п'яти [[губернія|губерній]]&nbsp;— [[Амурська губернія|Амурської]], [[Забайкальська губернія|Забайкальської]], [[Камчатська губернія|Камчатської]], [[Приморська губернія|Приморської]] і північного [[ Сахалін]]у&nbsp;— були створені [[Владивостоцький округ|Владивостоцький]], [[Хабаровський округ|Хабаровський]], [[Читинський округ (1926-1930)|Читинський]], [[Зейсько-Алданський округ|Зейсько-Алданський]], [[Амурський округ|Амурський]], [[Миколаївський округ (РРФСР)|Миколаївський]], [[Стрітенський округ|Стрітенський]], [[Камчатський округ|Камчатський]] і [[Сахалінський округ]]и, розділені на 75 районів. Адміністративним центром було місто [[Хабаровськ]]. 20 жовтня 1938 Далекосхідний край було розділено на [[Хабаровський край|Хабаровський]] і [[Приморський край|Приморський]] краї.

Був найбільшою після [[Якутія|Якутської АРСР]] і [[Казахстан]]у адміністративно-територіальною одиницею СРСР, його територія займала 12&nbsp;%. Площа 2602600 км². Населення за переписом 1926 року&nbsp;— 1881400, з обчислення на 1 січня 1929&nbsp;— 2099700 жителів.

== Географія ==
З півночі ДСК обмивався [[Північний Льодовитий океан|Північним Льодовитим океаном]] і його [[Східно-Сибірське море|Східно-Сибірським]] і [[Чукотське море|Чукотським морями]], зі сходу&nbsp;— [[Тихий океан|Тихим океаном]] і його [[Берингове море|Беринговим]], [[Охотське море|Охотським]] і [[Японське море|Японським морями]]. На суші він межував: з територіями СРСР&nbsp;— Якутської АРСР та Східно-Сибірським краєм (з 1930 року) на заході, з володіннями [[Японія|Японії]] [[Корея|Кореєю]] і Південним Сахаліном (Карафуто) на півдні, і з територією [[територія Аляска|Аляска]] ([[США]]) через морський кордон у [[Берингова протока|Беринговій протоці]] на північному сході. До складу краю входили найбільший півострів [[Камчатка]] і значно менший [[Чукотський півострів]]. Територія ДСК включала також ряд великих островів, у тому числі [[Врангеля острів|острів Врангеля]], північну частину острова [[Сахалін]], а також два великих архіпелаги&nbsp;— [[Командорські острови|Командорські]] і [[Шантарські острови]].

Далекосхідний край мав протяжність в 28° з півдня на північ (від 42° до 70 ° п. ш.) до 72° і на 83° із заходу на схід (від 108° сх. д. до 169° зх. д.). Географічно край обмежувався узбережжям Тихого і Північного Льодовитого океанів з одного боку і вододілами впадаючих у них річок з іншого боку. Географічна єдність ДСК забезпечувалося його приморським становищем і вся основна територія краю була тісно пов'язана, насамперед, з Тихим океаном. Масштаби ДСК були такі, що із заходу на схід відбувався перехід від континентального ландшафту сухих степів Забайкалля до острівних ландшафтів Сахаліну, Камчатки і Командор, а з півночі на південь послідовно змінювалися льоди острова Врангеля, [[тундра]], [[тайга]] і південні ландшафти Примор'я. Тваринний світ ДСК також був дуже різноманітний&nbsp;— в ньому були представлені [[морж]] і [[тюлень|тюлені]] і [[північний олень|північні олені]], [[лось|лосі]], [[верблюд]]и, [[Тигр амурський|уссурійські тигри]] і [[Пантера плямиста|леопард]]и, лісові коти, річкові черепахи і морські [[кит]]и тощо<ref name="BS2">Большая советская энциклопедия 1-изд. Т.20 М.1930,&nbsp;— С.243</ref>.

== Зміни в територіальному поділі ==
[[Файл:Дальне-Восточный край 1938.png|thumb|Мапа Далекосхідного краю на 1938 рік]]

* 30 липня 1930 Читинський і Стрітенський округи ДСК були передані до складу новоствореного [[Східно-Сибірський край|Східно-Сибірського краю]]<ref name="BS1">Большая советская энциклопедия 1-изд. Т.20 М.1930,&nbsp;— С.242</ref>.
* 20 серпня 1930 постановою Президії ВЦВК у складі Далекосхідного краю утворено Біро-Біджанський район з центром в селищі Тихенька (з 1931 року&nbsp;— робітниче селище Біробіджан, з 1937 року&nbsp;— місто [[Біробіджан]]). У нього повністю увійшли Катерино-Микольський і Михайло-Семенівський райони, а також частково селища Хінгано-Архарінського і Некрасовського районів.
* 10 грудня 1930 були створені [[Коряцький національний округ|Коряцький]], [[Охотсько-Евенський національний округ|Охотсько-Евенський]] і [[Чукотський національний округ]]и. До складу ДСК були передані весь басейн річки [[Колима (річка)|Колима]], частина басейну річки [[Індигірка|Індигірки]] і басейн річки [[Алазея|Алазеї]].
* 20 травня 1931 басейн річки Алазея, північна частина басейну річки Колима і частина басейну річки Індигірка виведені зі складу ДСК та передані [[Якутія|Якутській АРСР]]
* 30 травня 1931 Президія [[ВЦВК]] спецпостановленням доручив ЦВК Якутській АРСР та Далькрайвиконкому вивчити можливість створення Національного Евенкського Алданського промислового округу на території Учур-Зейського і Джелтулацького районів ДСК і [[Томмот]]ського, Тімітонського і Незаметнінського районів Якутії. Округу створено не було<ref>Будет ли Алданский округ? // [[Тихоокеанская звезда (газета)|Тихоокеанская звезда]], 3 июня 1933 года.</ref>.
* 10 жовтня 1931 було скасовано Амуро-Зейський район. Територія розподілена таким чином<ref> Постанова ВЦВК від 10 жовтня 1931 «Про часткові зміни в адміністративно-територіальному поділі Далеко-Східного краю та про віднесення по краю ряду населених пунктів до категорії робочих селищ» </ref>.
: а) сільради: Актайський, Олексіївський, Аносовський, Богдановський, Буссенський, Кольцовський, Корсаковський, Кумарівський, Байкинський, Ново-Воскресенський, Ново-Іннокентьевський, Ново-Кумарівський, Саскальський, Симоновський, Симоновсько-Лужецький, Сталінський, Сичевський, Черемушинський і Юргинський з усіма що входять до їх складу населеними пунктами віднести до [[Свободненський район|Свободненського району]];
б) територію що залишилася від ліквідованого Амуро-Зейського району підпорядкувати [[Міський округ місто Благовєщенськ|Благовєщенській міськраді]] в порядку постанови Президії ВЦВК від 30 жовтня 1930 (СУ, 1930, N 41, ст. 493).
* 20 жовтня 1932 рішенням [[Всеросійський центральний виконавчий комітет|ВЦВК]] і [[Рада народних комісарів Росії|Ради народних комісарів РРФСР]] у ДСК було введено новий територіальний поділ і районування. Було утворено [[Амурська область|Амурська]] (адміністративний центр&nbsp;— місто [[Благовєщенськ]]), [[Приморська область РРФСР|Приморська]] (адміністративний центр&nbsp;— місто [[Владивосток]]), [[Сахалінська область|Сахалінська]] (адміністративний центр&nbsp;— місто [[Александровськ-Сахалінський|Александрівськ]]) і [[Камчатська область|Камчатська]] області (адміністративний центр&nbsp;— місто [[Петропавловськ-Камчатський]]) і [[Нижньо-Амурський округ]] (адміністративний центр&nbsp;— місто [[Ніколаєвськ-на-Амурі|Нижньо-Амурськ]]). В окремий район було виділено місто [[Хабаровськ]], було створено окремий Нижньо-Тамбовський район.
* 7 травня 1934 Президія ВЦВК ухвалла перетворити Біро-Біджанський район в автономну [[Єврейська автономна область|Єврейську національну область]], адміністративний центр&nbsp;— робітниче селище [[Біробіджан]]). В автономії утворюється 5 районів: Біробіджанський (селище і район), Бірський (на початок ХХІ сторіччя Облученський), Блюхеровський (на початок ХХІ сторіччя Ленінський), Сталінський (на початок ХХІ сторіччя Октябрський) і Смідовічський. Остаточне оформлення ЄАО як державної адміністративної одиниці, створення її керівної ланки відбулося 18 грудня 1934 на 1-му обласному з'їзді Рад.
* 22 липня 1934 Постановою Президії ВЦВК були додатково утворені [[Уссурійська область]] (зі складу Приморської області, адміністративний центр&nbsp;— місто [[Уссурійськ|Никольськ-Уссурійськ (Ворошилов)]]), [[Зейська область]] (зі складу Амурської області, адміністративний центр&nbsp;— місто [[Рухлове]]), [[Хабаровська область]] (адміністративний центр&nbsp;— місто [[Хабаровськ]]) і [[Нижньоамурська область]] (адміністративний центр&nbsp;— місто Нижньо-Амурськ).
* 20 вересня 1934 Постановою ВЦВК були ліквідовані у складі Нижньоамурської області Нижньо-Амурський і Охотсько-Евенкський округи. 6 районів що входили до складу передані в пряме підпорядкування області.
* 26 вересня 1937 Зейська область увійшла до складу [[Читинська область|Читинської області]].
* 20 жовтня 1938 Далекосхідний край було розділено на [[Хабаровський край|Хабаровський]] і [[Приморський край|Приморський]]. Хабаровський край складався з [[Хабаровська область|Хабаровської]], [[Амурська область|Амурської]], [[Нижньоамурська область|Нижньоамурської]], [[Сахалінська область|Сахалінської]], [[Камчатська область|Камчатської]] (з [[Коряцький автономний округ| Коряцьким]] і [[Чукотський автономний округ|Чукотським]] національними округами) областей, [[Єврейська автономна область|Єврейської АО]] і трьох північних районів, безпосередньо підпорядкованих крайвиконкому. До складу Приморського краю, з центром у Владивостоці, увійшли [[Приморська область РРФСР|Приморська]] і [[Уссурійська область|Уссурійська області]]<ref>[[wikisource:ru:Указ Президиума ВС СССР от 20.10.1938 О разделении Дальневосточного края на Приморский и Хабаровский края|Указ Президиума Верховного Совета СССР от 20 октября 1938 года «О разделении Дальневосточного края на Приморский и Хабаровский края»]]</ref>.

== Примітки ==
{{reflist}}

{{USSR-stub}}

{{Скасовані краї РРФСР}}

[[Категорія:Колишні суб'єкти Російської Федерації]]